РУС
6907 посетителей онлайн
США никогда не признают Абхазию и Южную Осетию, - Байден
США "никогда не признают Абхазию и Южную Осетию". Об этом заявил Вице-президент США Джозеф Байден.
"США поддерживают территориальную целостность Грузии в рамках международно признанных границ страны, США не признают и никогда не признают Абхазию и Южную Осетию", - сказал он, выступая в парламенте Грузии.Как передает ИТАР-ТАСС, Байден отметил: "США также призывают все мировое сообщество не признавать Абхазию и Южную Осетию". "Мы призываем Россию полностью выполнить условия подписанного в августе 2008 года соглашения о прекращении огня между РФ и Грузией и вывести российские войска на позиции до начала вооруженного конфликта", - заявил Байден.
Кроме того, Байден заявил, что США "и дальше будут поддерживать стремление Грузии стать членом НАТО". Выступая перед депутатами парламента Грузии, он сказал: "США будут активно работать над тем, чтобы полностью поддерживать Грузию на ее пути в НАТО".
Здавайси нах!
Простим, быть может...
Я тут один, а вас табун и еще один или два в совершенстве умеют обращатся с педовикией. Я в неравном положении, нотем не менее у вас получается лучше только матом крыть, грязно оскорблять, переходя на личности и желать скорейшей смерти
Короч я пошел отседа.. к ктомуж какие-то архи неудачники начали писать от моего имени.. смысл диалога потерян...
И сексу для куевских гомосеков в Москве хватает, так как много азиатских гастарбайтеров, которые у себя в азиатчине до женитьбы никого, кроме коз и др. домашних жЫвотных не ибут. Для них куевские гомосеки - самое то. Милости просимо!
Wery welcome!
--------------------------
Да хоть тройные , в истории ешё не было случая чтобы кто то отказался от свободы завоёванной в бою. Абхазы уж грузин били-били , осетины грузин били-били , вот и России пришлось руку приложить, грузинам такое не прощается, а признают они отколовшиеся куски или нет значения не имеет .
Осетия стала моноэтнической территорией и осетины её быстро заполнят , если будут уверены в своей безопасности , Россия безопасность гарантировать в состоянии, игра для грузин закончилась.Да и аремя прошло многовато для законного возврата , на Кавказе всегда все недовольны соседом , грузин же просто не любят , вот действительно у кого нет в соседях союзников, ну пусть будет Америка, пока грузины не надоедят.Грузин скоро вообще не будет , без внешних возможностей они сожрут сами себя, такой характер, такое у них веселое место.
ВМС Украины фрегат Николаев
ВМС России Ладный.
Почувствуйте раздницу!
17.09.08/09:16
Председатель Генассамблеи ООН: Грузия совершила акт агрессии, напав на Южную Осетию
http://www.abkhaziya.org/genocid.html
ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ РАССЛЕДОВАНИЯ УГОЛОВНЫХ ДЕЛ ПО ФАКТАМ МАССОВЫХ УБИЙСТВ
http://nfossetia.ru/ru/
Народный форум
Осетия обвиняет
Заявление о том, что США никогда не признают, а соотвественно и вся куча подпиндосников тоже не признает ставит абхазкий и осетинский народы пред неизбежным - ПРОВЕСТИ РЕФЕРЕНДУМ О ПРИСОЕДИНЕНИИ К РОССИИ.
Да уж, хотели они пожить независимыми, свободным, но США не дали этим народам такой возможности. Они поддерживают массовые убийства осетин грузинами. Что ж только в России народы могут чувствовать себя в безопастности и процветать. Пример, Татарстана тому наглядное подтверждение!
Так как и абхазам и осетинам нужно как-то передвигаться по миру, получать пенсии, поднимать экономику, никакой иной возможности, кроме как присоединения к России у них нет.
Кстати, после референдума в состав США вошло Пуэрто-Рико. Хороший пример, как независимое государство приобрело социальную и экономическую устойчивость благодаря референдуму о присоединении.
Или кто-то считает, что осетинский и абхазкий народы не имеют право самоопределиться, что по каким-то причинам у них меньше прав, чем, например у эстонцев? Если так, то и называется - нацизм. Потому что одни нации (например эстонцы или косовары) получается, чем-то лучше, чем другие (например, абхазы и осетины). А ведь и абхазы, и осетины обладают намного более древней историей и культуры, чем даже сами протоукры)) и имеют не меньше, а больше прав на самоопределение!
ВОТ ОНИ СКОРО И САМООПРЕДЕЛЯТЬСЯ, РАЗ США ИХ ТАК ДИСКИМИНИРУЮТ И НЕ ДАЮТ ЖИТЬ СВОБОДНО!
Да и России, возможно, они нужны в кач-ве независимых государств
А если РФ будет держать там войска - хрен кто сунется.
В Россию представители США едут перезагружаться, в Грузию поддержать демократию, кому верить?
як би ви сюди свої брудні пики не пхали то і ми б вас не згадували
Это ж Свидомый Буратино, бл...
-------------------
Так о том и разговор , он по значению ниже многих министров и дамы Клинтон в том числе, должность на всякий пожарный , поздравлять и успокаивать, хохлов успокоил " Ну ничего , ничего ,хохлы, бывает", грузин поздравил , что всё таки как это неудивительно ещё живы дикие и глупые.Что тем , что другим много не надо , палец покажи и аж до вечера заходятся.
------------------
они очень боятся войны на своей территории
---------------------
Американцам не только война на своей территории неприятна , но и любой самый небольшой конфликт им сейчас ,ну никак невозможен и так хватает выше крыши с Ираком и Афганистаном , обычно после масштабных военных усилий американцы надолго затихают , затихнут и в этот раз .
Хохлы , кк обычно имеют проблемы со временем , они выбирают в истории такие моменты , что хуже и придумать нельзя для их вековых думок , хохлы в этом смысле безусловно феномены с отрицательным знаком.
Почему клинтон не ездит?
--------------------------
Госсекретарь Клинтон - это примерно министр иностранных дел , третье лицо в государстве , в обычное время примерно , как министр обороны.
А вице Президент , и в подчинении никого не имеет , точнее может выполнять поручения второстепенные, приветствовать и присутствовать.
Фигура в политическом плане ущербная , в истории нет знаменитых вице при живом Президенте.
-------------------
Почему клинтон не ездит?
------------------
Не расстраивайся маленький , тётя Клинтон обязательно приедет, привезёт конфетку и гривенник на мороженное , может даже и похвалит, если хорошо себя вёл , но может и поругать, если не слушался.
А вот хохлов без справки теперь не куда не пускают
Русофобия
Версiя для друку
Путіну є що доводити в колишніх радянських республіках
Квентін Піл, The Financial Times (Велика Британія) // 14:37 24-07-2009
Демократичні революції в Україні і Грузії були катастрофічними помилками? Саме це прагне довести Владімір Путін, а тому часто йде на кроки, які підривають стабільність в самій Росії, – пише Квентін Піл в британській The Financial Times.
У погані старі часи «холодної війни» ні США, ні Радянський Союз не надто переймалися, заводячи дружбу з незручними союзниками. Ідеологія завжди брала гору над принципами, а тому і Вашингтон, і Москва закривали очі на погану поведінку.
Зараз, в цю постідеологічну добу, все складніше. Принаймні саме так повинен був думати цього тижня віце-президент США Джо Байден під час візиту до колишніх радянських республік Грузії і України.
В лютому пан Байден промовив у Мюнхені фразу: «Настав час натиснути на кнопку “перезавантаження”» у відносинах з Росією. Саме для цього Барак Обама літав до Москви на початку цього місяця. «Перезавантажити» відносини – завдання не з легких. Росії все ще подобається уявляти себе країною, яка конкурує з іншою супердержавою-суперницею.
Завданням пана Байдена – як і всіх хороших заступників – цього тижня було поквапитися до Києва і Тбілісі та запевнити обидві країни, що вони не постраждають від «перезавантаження». Він повторив московську думку пана Обами: «Ми відкидаємо поняття сфер впливу, оскільки ідеям 19-го століття не місце у 21-му. Ми відстоюємо принцип, що суверенні держави мають право самостійно приймати рішення».
Ці слова добре сприйняли в обох країнах. Але повного збігу поглядів не було з двох важливих причин.
По-перше, меседж пана Байдена був неоднозначним, хоч і коректно сформульованим, – він заявив, що політичні процеси в обох країнах не такі ще, як слід.
В Києві він говорив про «політичне позерство» провідних лідерів, суперництво між якими призвело до фактичного паралічу держави. Це був закид. В Тбілісі він був більш конкретним, закликавши до більшої свободи преси, зміцнення представницької демократії і гарантій «спокійної передачі» влади. Це був явний сигнал імпульсивному президенту Грузії Михаїлу Саакашвілі, що його правління надто свавільне й нетерпиме.
По-друге, в обох країнах він виступав перед аудиторією, яка просто не довіряє чинним російським лідерам, Владіміру Путіну і Дмітрію Медвєдєву. Вона знає, що Москва вважає пострадянський простір своєю «привілейованою» сферою впливу, що б там не думав Вашингтон, і вони дуже сумніваються, що США можуть змінити таке мислення.
Існує спокуса вважати панів Обаму і Байдена аж надто розважливими в порівнянні із цими цинічними джентльменами в Кремлі. Однак це, своєю чергою, було б перебільшенням в оцінці послідовності і далекоглядності політики Росії. Як і Вашингтон, пани Путін і Медвєдєв теж завели собі незручних друзів.
За два тижні до річниці катастрофічної п’ятиденної війни між Росією і Грузією, варто згадати про колосальний промах, якого припустилася Москва після неї: вона визнала незалежність двох крихітних сепаратистських регіонів, Південної Осетії (причина війни) і Абхазії, а зараз не знає, що з ними робити.
Правитель Південної Осетії Едуард Кокойти – колишній радянський чемпіон з боротьби, який став бізнесменом і військовим диктатором середньої руки. Він хоче, аби його крихітну, злиденну країну, єдиний дохід якій впродовж останніх років приносила контрабанда, знову поглинула Росія, – а Москві це потрібно менш за все.
З іншого боку, Абхазія – дуже приваблива територія на березі Чорного моря, яку в якості курорту дуже вподобала російська еліта. Її президент Сєргєй Багапш не хоче міняти грузинське домінування на його російський варіант. Але вибору в нього може й бути, оскільки Росія створює тут нові військово-морські і армійські бази, бере під контроль залізницю республіки і скуповує найкращі курортні маєтки.
Визнавши незалежність обох територій, пан Путін дестабілізував власний задній двір на Північному Кавказі, де все більше клопотів завдають кілька сусідніх із Чечнею республік, включаючи Дагестан та Інгушетію.
Живучи в раціональному світі після «холодної війни», Москва і Вашингтон повинні були б зрозуміти, що обоє зацікавлені в послабленні конфліктів і розбудові демократичних інститутів. Але пан Путін хоче довести, що Помаранчева революція в Україні і «революція троянд» в Грузії були трагічними помилками прозахідної демократії. Лише задля того, щоб довести це, він зацікавлений в сприянні міжусобицям і нестабільності.
Оригiнал матерiалу:
http://www.ft.com/cms/s/0/77306d22-77e9-11de-9713-00144feabdc0.ht…