На Львовщине бесследно исчез главред местной газеты. ФОТО

Галичани тот ещё народец ТУПОЙ

по абревіатурі певне ти з луганська...як там помої вичистив що за клаву сів?

А вот и свидомое быдло пришуршало !!!

Как там у вас в лемберге всё также воняет ???

а как там луганская лужа фекал ий? Вы все в ней продолжаете сидеть?

Скотський коментар, відповідно від скота. Поцілуй в жопу Пуцькіна, russish shwain.

Хэроям сало !

Остинь дурнику, не тупіший твоїх кріпаків буде.

Бандерлоги это шестерки ананаса?

Не в зарніцу , А В ЗАДНІЦУ тоєсть в жопу

Не ушел, а вывезли в лес по кускам!

образовкние в схроне получили? за все время существования галичины ни одного ученого, композитора, писателя, спортсмена, политического деятеля с мировым именем. один бандеры и шухевичи!!!!!!

найвидатніший гетьман Сагайдачний був галичанином. З такими знаннями про письменників та композиторів ти й своїх кацапських не знаєш. Хоча, їх і немає, самі німці та татари, а москалі лиш брагу лаптєм хлебчуть

Почём у вас, стоит высер???

Дика Львывщина? ))) Чудо, ти зрівняй хоч одне місто в Україні з ним... Не маю нічого проти, всі міста краисві по своєму, але тут дійсно цивілізація, Європа. А ті халуї, які живуть на Сході и гаварят па-руски, дорога їм в Росію, а не Україну. Москальня тупа!

Як ти поясниш патріотизм Львівян, особливо які при власті вони міняють партії щоб бути при власті. А продажність судів, ментів. прокурорвів, та інш. можуть навідь на сході позавідувати

такими нажаль зробила людей наша влада, жадність до грошей... Думаю, що кожен, хто потрапить в ситему влади повинен їй коритися, інакше зїдять з трусами. Це як в фільмі Попандопало, власть меняєтся шапку повернув.
У Львові живуть люди, які ******* життя, свободу... Думаю їм позаздрять інші регіони України, навіть Донєцк. Сам бачив на власні очі, коли дончани просто були в шоці від інфраструктури та аури патріотизму на Галичині.

Львів будувала європа , а Донецьк москалі та зеки, . Львівяни не хочуть чомусь признати, що вони себе рахують самими найрозумнішими за всю Україну, І в центральній украіні люди більш чуйні ніж ви пижитель своім Львовом.

Осенью 1918-го всего одна неделя потребовалась польскому ополчению, чтобы вышвырнуть из родного Львова сечевых стрельцов Западно-Украинской народной республики. А через два года за героическую оборону от Первой Конной армии Буденного город Львов наградили польским орденом «За мужество», наивысшей польской военной наградой.

…Этническая ситуация кардинально изменилась лишь при Иосифе Сталине. Если спросить нынешних львовян, куда девалось жившее тут польское население, они только разведут руками: «Від'їхали!». То есть, больше 200 тысяч горожан по доброй воле покинули уютные старинные дома, построенные предками - те самые, которые составляют ныне главную достопримечательность туристического Львова?

00


Нет, поляков изгнали - в 1947-м Сталин массово депортировал их в только что созданную Польскую Народную Республику. А в освободившиеся квартиры хлынули «хлопы» из окрестных сел. Именно так ровно 60 лет назад Львов стал украинским. По сути, Иосиф Виссарионович - супер-благодетель для земляков Бандеры…

Характерная картина - группы нынешних польских туристов на львовских улицах. Громко, как хозяева, они гомонят и тычут пальцами в дома: где чей. По данным исследования «Польша-Украина: взаимный образ», подготовленным Институтом публичных дел (Варшава) в сотрудничестве с киевской фирмой Социс-Gallup International, лишь 23% поляков полностью готовы признать современную границу с Украиной. Многие в Варшаве все чаще говорят об исторической справедливости. Здесь задаются вполне резонным вопросом: когда наконец-то будет денонсирован преступный пакт Молотова-Риббентропа, по которому исконные польские земли отошли Советам, а теперь считаются украинскими? И разве этот коммуно-фашистский сговор 1939 года может укрепить современную демократическую Европу?

Єдиним реальним виграшем Сталіна стали відомі територіальні придбання.Того ж прагнув і дістав Гітлер,який 22серпня 1939 року тішив себе: «Я подам руку Сталіну й разом з ним приспуплю до нового розподілу світу» (Московскіє новості,1995,19-26 марта).

АНЕКСІЯ
1947р., 6 травня. Варшава. - Кінцевий протокол до угоди від 9 вересня 1944р. між Польським Комітетом Національного Визволення та Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки в справі переселення польських громадян з території УРСР до Польші та українського населення з території Польші до УРСР.

Відповідно до угоди від 9 вересня 1944 року між Польським Комітетом Національного Визволення і Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки про евакуацію польських громадян з території УРСРі українського населення з території Польші, обидві сторони уклали цей протокол про наступне:

СТАТТЯ 1

Договірні сторони з вдоволенням констатують, що евакуація польських громадян з території УРСР до Польщі і українського населення з території Польщі до УРСРвідбулася і закінчена в атмосфері взаємного розуміння і згоди.

СТАТТЯ 2

Про закінчення роботи, пов`язаної з евакуацією, за дорученням договірних сторін, укладено два акти, підписаними головними уповноваженими і головними представниками сторін:
1. Акт про закінчення евакуації українського населення з території Польші до УРСР підписаний головним уповноваженим Уряду Української РСР з справ евакуації і головного представника Уряду Польської Республіки у Любліні.
2.Акт про закінчення евакуації польских громадян з території УРСР до Польщі підписаний головним представником Уряду Польської Республіки з справ евакуації і головного уповноаженого Уряду Української РСР з справ е вакуації у Луцьку.

СТАТТЯ 3

В актах, згаданих статті 2 цього, протоколу додано наступні дані:
Проведена праця згідно з з вимогамиугоди від дня 9 вересня 1944 року і додаткової до неї угоди про продовження терміну евакуації. Місце перебування районних преставників, кількість врахованого населення, яке підлягало евакуації, кількість прийнятих заяв від родин, які підлягали евакуації, кількість евакуйованих.
Вартість залишеного евакуйованими рухомого і нерухомого майна, посівів - озимих та ярих.
Вартість відданої евакуйованим рільничої продукції з переліком кількості тонн і суми оцінки відносно окремихвидів рільничих культур.
Формальне констатування про передачу цієї продукції перевізними документами, а також інші дані, що стосуються евакуації.

СТАТТЯ 4

Кінцевий взаємних розрахунок, в звязку з евакуацією польких громадян з території УРСР до Польші й українського населення з териорії Польші до УРСР, буде переданий згідно з підписаними актами після обрахунків усіх втрат, повязаних з евакуацією, які понесли сторони, згідно з пунктом 2 статті 6-ої угоди від 9 вересня 1944 року. Цей взаємний розрахунок переданий відповідно до домовленості сторін готівкою або натуральними поставками рільничих і промислових продуктів.

СТАТТЯ 5

Нинішній протокол складений в двох примірниках польською та українською мовами, причому обидва тексти є одинаково авторитетними.
Нинішній протокол входить в дію від дня його підписання.

За уповноваженням Уряду Польської Республіки
(А.Кожицкі)(печатка)
За уповноваженням Уряду Української Соціалістичної Республіки
(В.Старченко (печатка)
(Eugenius Misilo. Repatriacja czy Deportacja. T.2.- Warszava, 1999.- S.349-350. Zalacznik nr 1)

Якщо укладання пакту про ненапад із потенційним агресором ще можна тлумачитияк спробу відвернення війни,то зовсім інакше слід розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних апетитів обох держав. За цими домовленостями, існування яких Радянський Союз протягом пів століття категорично заперечував, Сталін дістав змогу розширити територіальні межі СРСР
(М.В.Коваль Україна в ...-С.18)
Мало не до кордонів 1913 року.І менш за все Сталін із Молотовим переслідували мету відвернення війни- на осінь 1939 року гітлерівська Німеччина ще не була готовою до нападу на СРСР,навть не мала відповідного плану.Безпосереднім результатом пакту «Ріббентроп - Молотов» був початок 1вересня 1939 р.агресії Німеччини проти Польщі,підтриманої її союзниками Англією та Францією.Так розпочалася друга світова війна...
(М.В.Коваль Україна в ...-С.19)
Скоординовані бойові дії вермахту та Червоної армії, що увінчалися спільними ж парадами у Бресті,Львові,та деяких інших містах,в усьму світі розцінили,як небезпечне зростання тоталітарних сил,посилення загрози мирові в Європі.Ці побоювання підтвердилися після того як стало відомо ,що під час переговорів Молотова та Ріббентропа в Берліні в листопаді 1940 останній запропонував Радянському
(М.В.Коваль Україна в...-С.18)
Союзові приєднатися до «троїстого пакту» (Німеччина,Італія,Японія). Радянський уряд дав згоду,висунувши,щоправда, певні умови, які нацистів не влаштовували.
28 вересня радянсько -німецький воєнно політичний альянс було підтверджено новим документом - договором про дружбу і кордон. Протягом півстоліття в радянській історіографії замовчувався самий факт укладання такого договору між «першою в світі країною соціалізму ,що переміг»- радянським Союзом -і «ворогом усього миролюбного людства»- нацистською Німеччиною. Для цього були всі підстави.Адже в очах світової прогресивної громадськості Радянський Союз дискредитував себе,бо робив поворот у своїй антифашистській зовнішній політиці, котра забезпечувала йому прихильність усіх миролюбних людей світу. З приводу наслідків пакту письменник - антифашист Генріх Манн у розпачі записав у щоденнику: «Сталін - це той же Гітлер.Вони знайшли один одного,щоб виступити проти цивілізованого світу» (Літературна газета- Досьє,1990,№4,с.3)
Про те , як далеко радянське керівництво зайшло в цій фальшивій зовнішньополітичній грі, свідчить банкет з нагоди підписання згаданого договору,на якому Сталін виголосив тост за Гітлера, як «авторитетного вождя німецького народу,який заслужено користується його любов'ю». «За здійснення всіх планів вождя німецького народу!»- не дуже замислюючись ,завершив він виступ . Другий тост було проголошено за рейхсфюрера СС Гімлера ,ката німецьких антифашистів і комуністів, який «забезпечує сталість німецької нації, стабільність національного порядку в Німеччині» (Ю.Борев.Сталиниада.-Рига 1990,С.284)
Радник німецького посольства у Москві Хілгер,який спостерігав за Сталіним у цей час ,записав у щоденнику: «Тон яким він говорив про Гітлера ,і те як він виголосив за нього тост, наштовхували на думку, що його помітно захоплювали деякі риси й дії Гітлера, але я не міг позбутися відчуття,що саме ці риси та вчинки викликали найбільшу відразу серед німців, що перебували в опозиції до нацистського режиму»
(Д.Ранкур-Лаферриер.Психика Сталина.-М.,1996,с.128-129)
Більш ніж сумнівну переорієнтацію Союзу РСР визнав доцільною нарком закордонних справ В.Молотов,проголосивши на V сесії Верховної Ради СРСР, що не тільки безглуздо ,а й злочинно вести таку війну як війна за знищення фашизму,котра прикривається фальшивим прапором боротьби за «демократію» (Правда 1939.1Ноября) Слід підкреслити,що доповідь Молотова про зовнішню політику СРСР приймалася без обговорення з огляду на її «вичерпну ясність», під «бурхливі ,тривалі, довго не вщухаючі оплески, що переходять в овацію»
(М.В.Коваль. Україна в ...-с.22)

Діями та заявами радянського уряду був украй дезорієнтований міжнародний комуністичний рух, якому за одну ніч пропонувалося змінити гасла боротьби проти фашизму на нові,за фашизм. Багато зарубіжних комуністів розчарувалися в Сталіні ,збагнувши,що той, хто служить йому служить і фашизму з Гітлером . В оману було введено і населення Радянського Союзу, яке звикло до думки ,що фашизм- його найлютіший ворог.
Та хоч би як там було, а новий договір між Радянським Союзом та Німеччиною,уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі,формально підтверджував включення західноукраїнських та західнобілоруських земель до складу СРСР. Між іншим, коли Ріббентроп висловив претензії на нафтоносні райони Галичини,Сталін йому лицемірно рішуче відмовив: це, мовляв ,частина України й українці будуть ображені ,( а насправді нафта й газ Галичини була потрібна комуністам. Таким чином московська влада в першу чергу дбала про свої вигоди , грабуючи Західно-українські надра,та подаючи це як месіанство Сталіна в об'єднанні українських земель, Чомусь він «забув» приєднати Лемківщину з українським населенням де небуло нафти).Договір створював умови для розв'язання проблеми Бесарабії та Буковини,територій ,населених переважно українцями.
28 червня 1940 року,після оголошення румунському урядові ультимативних нот із вимогою передати СРСР вказані території, війська спеціально створеного Південного фронту на чолі з генералом Жуковим перейшли радянсько -руминський кордон. У районі Болграда та Ізмаїла проведено повітряно-десантну операцію, швидко захоплено польові та довготривалі укріплення на румунській території. 3 липня 1940 року операцію було завершено.Румунії не залишалося іншого виходу , як задовольнити радянську вимогу.
(М.В.Коваль Україна в ...-с.23)
У надзвичайно складній і суперечливій обстановці наприкінці 30-х на початку 40-хр.р. у західному регіоні республіки далеко невсі могли осягнутизначення реалізації споконвічної мрії українського народу щодо воз'єднання його земель у єдиному державному утворенні. Хоч реальне ,а не декларативне, як у 1919 році (нажаль , останнє так і залишилося «протоколом про наміри»), приєднання західної частини українських земель до великої України в державних рамках Радянського Союзу відбувалося в умовах протистояння двох тоталітарних систем і насильницьким методом, ця подія мала кульмінаційне значення у формуванні Соборної України.Певна річ ,укладаючи сумнозвісний договір з Гітлером, Сталін вирішував питання аж ніяк не української , а московсько-імперської соборності. Але це був унікальний шанс для тогочасної України здійснити справу найбільших національних масштабів, яка, хоч і давно визрівала , не могла бути здійснена за браком історичних умов.
Багато незбагнених чи парадоксальних ситуацій містить історія минулої війни Таємниця радянсько-німецьких відносин є однією з них .Осмислити їх , розкрити наслідки треба хоч би для того, щоб подібні смертельно небезпечні змови ніколи не повторилися.
(М.В.Коваль Україна в...-с.24)
М.В.Коваль Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945р.р.) - К.,Видавничий дім «Альтернативи»,-С.16-19,21-24.
«Друга світова війна порвняно з першою була надзвичайно складним політичним і соціальним явищем. Позиції сторін тут часто змінювалися. Якщо в середині 1930-х років СРСР виступав як учасник хоч і не оголошених,але прямих збройних конфліктів проти держав «вісі» (зіткнення зЯпонією на Далекому Сході та у Монголії,
(Трубайчук А.Ф. Друга світова війна...-С.11.)
Збройна боротьба по різні боки фронту в Іспанії проти німецьких та італійських союзників режиму Франко), то в 1939 та на початку 1940-х р.р. після підписання пакту про ненапад та договору про дружбу й кордон Радянський Союз фактично і цілком справедливо розглядався західними противниками Німеччини як її союзник. Цьому були прямі підтвердження - спільна агресія проти Польщі, санкціонована Німеччиною агресія СРСР проти Фінляндії і відторгнення від Румунії Бесарабії, а також Північної Буковини. Анексія СРСР Латвії й Естонії . а також той факт, що за 7 млн. марок Німеччина поступилася СРСР Литвою в обмін на старопольські землі - усе це були спільні агресивні дії тоталітарних режимів Гітлера та Сталіна, що значно ускладнюють визначення характеру першого періоду другої світової війни. Виходячи хоч і не з послідовної антинацистської позиції майбутніх союзників СРСР у війні (Англія,Франція й США),можна зробити висновок ,що на першому етапі (1939-1941 р.р.) ця війна загарбницький та несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і мілітаристських режимів Німеччини, Японії ,Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визвольною з боку жертв агресії та їхніх союзників.До жертв агресії в даному випадку слід віднести Польщу,Фінляндію,Литву,Латвію,Естонію, Румунію, Данію, Норвегію ,Голландію,Бельгію,Люксембург,Францію,Югославію,Грецію, союзниками яких виступали Англія і до розгрому в 1940р. Франція...
(Трубайчук А.Ф. Друга світова війна...-С.12).

З нападом 22 червня 1941р. Німеччини на СРСР характер війни змінюється , вона стає відверто антинацистською. Відомо, що на вимогу Сталіна усі комуністичні партії мали підтримувати пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною і засуджувати «агресію» Англії і Франції проти рейху, що призвело до переслідування комуністів у воюючих країнах аж до нападу Німеччини на СРСР.
ТрубайчукА.Ф. Друга світова війна.-К.:Наукова думка,1995.- С.11-13.
«Із статті Л.Безименского «Таємний пакт з Гітлером писав особисто Сталін»(1939 р.)
Пакт Молотова -Ріббентропа про ненапад між СРСР і Німеччиною терміном на 10 років, підписаний 23 серпня 1939 р., і таємний протокол до нього,будучи актом свавільного поділу Європи на «сфери інтересів» , фактично розв'язав руки лідеру Третього рейху для початку Другої світової війни. Водночас він став своєрідною точкою відліку «збирання» українських земель в межах однієї держави.
Володимир Павлов ( перекладач Сталіна)з згадував, що Сталін прямо почав розмову з Ріббентропом із зазначення лінії розмежування сфер впливу.... Німецька пропозиція полягала в тому .лінія повинна була на території Польщі йти по Віслі ( границя землі Данила Галицького) і Нареву, в Прибалтиці - по Двіні, залишаючи за Німцями Литву і навіть західну частину Латвії. Сталін не погодився і став вимагати для СРСР незамерзаючі латвійські порти Лібаву (Лієпая) і Віндаву (Вентспілс). Ріббентроп не маючи на це повноважень, завагався і шифром запросив думку Гітлера. ... Телеграма пішла о 22 годині 05 хвилин за московським часом .О 1 годині ночі прийшла телефонна відповідь із Берліна: «Так, згоден». Це означало можна ставити підписи, що і було зроблено о 2 годині 30 хвилин 24 серпня. Але щоб встигнути в ранішні газети,вирішили поставити дату 23 серпня. ... Не пройшло і місяця ,як 15 вересня Сталін запропонував Гітлеру нову угоду. Він зрозумів, що червоній армії (а занею радянській владі ) небезпечно так далеко заходити в кордони розгромленої Польщі ( на землі Лемківщини ).Зате куди важливіше було отримати всю Прибалтику, тобто вилучити Литву із німецької сфери! Був запропонований обмін: Червона армія не увійде у Варшавське і Люблінське воеводства, а Вермахт не увійде в Литву.Гітлер погодився, хоча вже був підготовлений офіційний перехід Литви під протекторат Німеччини.17 вересня Червона Армія виступила в похід. Для закріплення нової лінії Ріббентроп прибув в Москву. Було укладено ще один договір(«Про дружбу і кордони») ,а до нього два секретних і один довірчий протокол плюс офіційна заява двох країн про характер війни ,яка почалася 3 вересня»
Історія України: Документи . Матеріали. Посібник. Уклад.,комент.
В.Ю.Короля.- К.: Видавничий центр «Академія»,2001.- С.322-323.
«Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.) Цей акт висвітлює справжніх винуватців початку Другої світової війни - Гітлера і Сталіна,які мріяли про новий переділ світу. Свідченням цього є також невідома донині зустріч Сталіна і Гітлера щодо поділу кордонів між СРСР і Німеччиною у Львові 17 жовтня 1939р.» Історія України: Документи. Матеріали. Посібник.уклад ,комент. В.Ю.Короля.- К.:Видавничий центр «Академія»,2001.-С.323

типу зеки - чуйні люди. Ну це вже всі відчули, яке їхнє правління чуйне

Армія в ментів просто відсосе

ой сомневаюсь я однако!!!! Очень сомневаюсь!

А ти Валюха якою мовою базариш

К сожалению на русском. Родилась и выросла в Луганске, теперь жыву в Олдессе. Сдесь каждый второй москаль. Ничего не поделаешь. Если бы меня мои родители и учителя учили на украинском, я бы им в ноги поклонилась... Люблю украинский язык, но к сожалению, не умею разговаритвать... Но хотела бы!

Парируйте!

тогда, Валя, по твоей логике , ты только на штрафы и работала бы

Якщо так, то головне бажання. Валя ти напевне молодець

К сожалению Валя Вы несчастный человек. Все ваши проблемы кроются в вашем проституированном отношении к собственному достоинству, коего у Вас никогда не было. Быдловтарь.

Сколько годиков та? Так мыслить может только умственно отсталый человек . При чем тут мова и в связи с ней порядок? , ну да конечно, слово ХАБАРЬ , на много приятнее звучит , чем ВЗЯТКА

Видать в схрон провалился.

долго думал, что бы такой бред написать

Слава Хероям!!!

Хероя САЛА!!!

Эй щенок у тебя есть прекрасная возможность отправить москаля в ад, можешь с меня начать

Они обычно после такой фразы сразу схрон бегут рыть

Покажи свое фото. Думаю, ти теж не Бред Пітт.

Подивись на свою жопу там побачиш і своє фото

Какое искрометное остроумие ))))) Ты жалкий поц )

ФАК дальше тобі ясно суходрочка

Да угомонись уже, болезное ...

Вале. Ми гірші тільки мозгами, тому що за 50 гривень віддаємо свій голос на вибарах за . за тих кого ми зараз вибрали

Москалі вас без зброї затопчуть, коли напються

Нам поступило письмо за подписью заместителя директора телеканала TVN Петра Вальтера, в котором руководство упомянутого канала принесло извинение по поводу неуместного высказывания журналиста! - торжественно объявил Дикусаров. По словам шефа МИД-овской пресс-службы, это удалось после официального обращения посольства Украины в Польше к руководству канала.

Увы, кроме письма замдиректора TVN, никакой другой реакции не последовало. Сам публицист Бартек Венглярчик, назвавший украинок «домашними роботами поляков», продолжает вести передачи. Личных извинений от него так и не дождались.

- Спросите у мене, кто кращій друг українця, и я видповім - поляк! - говорил в свое время «оранжевый» президент Виктор Ющенко. Врал, как всегда.

Сейчас на территории Польши находятся больше 150 тысяч гастарбайтеров-нелегалов из Украины. Это те, кто пробрался без официальных виз. Чтобы получить визу генконсульства Польши в Львове, народ стоит в живой очереди по три недели, без элементарных бытовых удобств, не получая никаких объяснений относительно отказов.

А самой большой мечтой для многих жителей Западной Украины считается получить вожделенную «карту поляка» - некий эрзац польского гражданства. Лишь тогда они чувствуют себя людьми.

- На самом деле, вместо рая украинцев в Польше ждет рабство, - утверждает глава Союза украинцев Польши Петро Тыма. Он рассказывает о криминальных «лагерях труда» в разных регионах страны, где содержат бесправных холопов.

Любопытно, что украинское слово «хлопцы» произошло от польского «хлопы», то есть сельские рабы. Много веков подряд земли нынешней Западной Украины принадлежали Речи Посполитой. Во Львове и других городах жили поляки, евреи, армяне. Местом для украинцев была только сельская хата, только работа на скотном дворе и поле.

Это в «клятой Московщине» они становились потомственными аристократами и знаменитыми полководцами, сахарными магнатами и иерархами церкви. Самая грандиозная фраза отечественной политики «Без нашего соизволения ни одна пушка в Европе выстрелить не смеет!» приналежит канцлеру Екатерины II, князю Александру Безбородько - коренному украинцу, уроженцу Глухова, фактически руководившему внешней политикой Российской империи.

Зато на Галичине их судьбой оставался безальтернативный навоз... Исторический факт - до начала ХХ века состоятельные львовские семьи украинок даже в прислугу не брали!

Осенью 1918-го всего одна неделя потребовалась польскому ополчению, чтобы вышвырнуть из родного Львова сечевых стрельцов Западно-Украинской народной республики. А через два года за героическую оборону от Первой Конной армии Буденного город Львов наградили польским орденом «За мужество», наивысшей польской военной наградой.

…Этническая ситуация кардинально изменилась лишь при Иосифе Сталине. Если спросить нынешних львовян, куда девалось жившее тут польское население, они только разведут руками: «Від'їхали!». То есть, больше 200 тысяч горожан по доброй воле покинули уютные старинные дома, построенные предками - те самые, которые составляют ныне главную достопримечательность туристического Львова?

Нет, поляков изгнали - в 1947-м Сталин массово депортировал их в только что созданную Польскую Народную Республику. А в освободившиеся квартиры хлынули «хлопы» из окрестных сел. Именно так ровно 60 лет назад Львов стал украинским. По сути, Иосиф Виссарионович - супер-благодетель для земляков Бандеры…

Характерная картина - группы нынешних польских туристов на львовских улицах. Громко, как хозяева, они гомонят и тычут пальцами в дома: где чей. По данным исследования «Польша-Украина: взаимный образ», подготовленным Институтом публичных дел (Варшава) в сотрудничестве с киевской фирмой Социс-Gallup International, лишь 23% поляков полностью готовы признать современную границу с Украиной. Многие в Варшаве все чаще говорят об исторической справедливости. Здесь задаются вполне резонным вопросом: когда наконец-то будет денонсирован преступный пакт Молотова-Риббентропа, по которому исконные польские земли отошли Советам, а теперь считаются украинскими? И разве этот коммуно-фашистский сговор 1939 года может укрепить современную демократическую Европу?

Социологи утверждают, что большинство населения Галичины вполне лояльно отнеслось бы к подобным переменам собственной судьбы. Наоборот, самостийные громадяне толпой побегут в Евросоюз! И возможные проблемы с украинскими ультра-националистами им явно не страшны. Польские силовики до сих пор гордятся собственным опытом тотальной и предельно жесткой ликвидации бандеровского движения на своей территории.

Любопытно, что украинское слово «хлопцы» произошло от польского «хлопы», то есть сельские рабы. Много веков подряд земли нынешней Западной Украины принадлежали Речи Посполитой. Во Львове и других городах жили поляки, евреи, армяне. Местом для украинцев была только сельская хата, только работа на скотном дворе и поле.

привет маскаль!

Арбайтен хохлик унд копайтен !!

Настало время власти тьмы. Каждый день кого-то убивают, насилуют, сжигают, давят колёсами, а нелюди радуются... Господи, спаси и помилуй!

Зато на Галичине их судьбой оставался безальтернативный навоз... Исторический факт - до начала ХХ века состоятельные львовские семьи украинок даже в прислугу не брали!

Кто-то перед выборами "зачищает" медиа....Все ,кто думает не "правильно" -уничтожают! Знакомо-выполз из схрона, провел акцию и обратно в схрон! Когда-то уже так было...................