Скандинавы приучают жителей Севастополя к украинскому языку. ФОТО
Jysk отказывается от использования ценников и указателей на русском языке, который, согласно результатам переписи, считает родным более 90% населения города, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на НР2.
Смотрите на «Цензор.НЕТ»: "Донбасс Арену" обклеили листовками "Наша мова - українська!". ФОТО
Однако в зале размещено несколько табличек с памятками - переводом названий товаров с украинского на русский язык. По всей видимости, это было сделано, чтобы не обременять продавцов ответами на вопросы покупателей.
Отметим, что Jysk наряду с другими сетевыми магазинами игнорирует рекомендации властей Севастополя, которые еще несколько лет назад просили коммерсантов как минимум дублировать надписи на русский.
Впрочем, бизнесмены продолжают игнорировать этот призыв по сей день, несмотря на вступление в силу разрекламированного Партией регионов языкового закона. Отчасти этому способствуют и сами жители Севастополя, продолжающие делать покупки в магазинах, где нарушаются права покупателей на получение информации на родном языке.
ознака нації,її ген. Вилучи цей ген -
нема українця. Мова-це душа народу.
Вбити мову - вбити душу. Мова-це народ.
Народи слабішають,коли слабішають їхні мови. Гине мова, гине і народ. Тому імперія століттями знищувала українську мову,
підміняла і привласнювала нашу історію. Наші пророки і національні герої, по - московські, це зрадники українського народу. Щоб перемолоти
нас українців як націю, розсіяти, змінити генетичний код; національна еліта фізично знищувалась,духовно
оскоплялась,асимілювалась, денаціоналізувалась, зросійщувалась. Виховувались
манкурти, «раби, підніжки, грязь Москви» І імперія досягла успіху, вже онук із Донецька чи Луганська не
може поговорити з бабусею із Львівщини чи
Тернопільщини по- українськи. Я впевнений, що мова наша - це жертва. Не
може так раптом статись,щоб так легко українець відступився від прарідної мови. Наша мова - це жертва
голодомору, жертва «исторической общности - советский
народ», жертва депортаций до Казахстану і Сибіру, жертва Емського указу і Валуєвського циркуляру,
жертва 400-сот заборон і гонінь української мови, жертва багатьох постанов ЦК КПРС. Не
було добровільного відказу від рідної мови. Це ж як треба бити народ по
голові,щоб він заговорив чужою мовою.
Україножерам треба сказати так як сказав президент
однієї із прибалтійських держав. «Якщо людина хоче жити тут,то вона
повинна прийняти низку умов,зокрема і про володіння мовою. Мова не побутове
поняття, через неї вона пізнає країну, культуру, психологію народу. Без знання
державної мови людина прирікає себе на самоізоляцію,культурну і духовну
бідність, а це н шлях для людини, яка обирає цю країну своєю батьківщиною».