Януковича призывают выкупить древнерусские гривни на аукционе в Москве. ФОТО
9 февраля в Москве Восточно-Европейский Антикваний Дом проводит аукцион "Монеты, ордена, медали". Среди лотов - серебреники и гривни времен Руси.
Украинские музейщики отмечают, что памятники Древнерусского государства должны вернуться в Украину. Попутно они отмечают, что то, каким образом упомянутые памятники попали в Москву, остается загадкой, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на gazeta.ua.
Смотрите на «Цензор.НЕТ»: В Донецке открыли музей Стуса с портретами Ахметова и Кобзона. ФОТО
"До наших дней дошло очень мало подобных раритетов! В украинских музеях хранится буквально несколько экземпляров подобного уровня!", - пишет журнал "Музеи Украины".
Работники музейной сферы обращаются к первым лицам государства и всем, кто имеет возможность выкупить экспонаты, с просьбой посодействовать в возвращении княжеских вещей Украине. "Журнал "Музеи Украины "официально обращается к Президенту Украины В. Ф. Януковичу, премьер-министру Н.Я. Азарову с просьбой реально вмешаться в ситуацию и вернуть святыни!".
При этом авторы обращения заявляют о неважности "политического окраса" того, кто привезет гривни и серебреники в Украину.
Также в открытом письме указано о необходимости создания института, который отслеживал бы подобные появления памятников, происходящих из Украины, на антикварном рынке: "Давно надо создать Фонд поиска культурных ценностей, который бы смог достойно отреагировать на подобный вызов".





Доктор археології та первісної історії України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, Інститут українознавства Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, професор національного університету "Києво-Могилянська Академія" Л.Л. Залізняк пише:
"У XI - XII ст.ст. основною монетою України-Русі був західноєвропейський срібний динарій (Рис. 21), в XIII - XIV ст.ст. - празький грош. У XV - на початку XVIII ст.ст. основу грошового обігу України становили талери та соліди західне- та центральноєвропейського карбування. Грошовий обіг Московської держави, від моменту зародження і до грошової реформи Петра І, характеризувався тісним зв'язком з монетною системою Золотої Орди. Так, у XIV - XV ст.ст. на Верхній Волзі поширилась золотоординська (джуджицька) монета. З XIV і до початку XVIII ст.ст. Москва та інші міста Ростово-Суздальської землі карбували власну монету за татарською технологією та взірцями Золотої Орди"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. -К:"Бібліотека Українця", 1997. - С.155
"Грошову систему також запозичено з Орди. Це стосується як основних номіналів грошей (деньга, алтин та ін.), так і способів карбування монети. За золотоординською технологією в Москві карбували гроші з XIV ст. до 1699 р., коли Петро 1 європеїзував грошову систему імперії(мал.86).
У Європі монети карбували на попередньо вирізаних зі срібного листа кругляках. Татари ж спочатку різали товстий срібний дріт на короткі циліндрики, які розплющували штампами з відповідними зображеннями та написами.
Тому татарські та московські срібні монети мають не круглу, як у Європі, форму, а характерні овальні обриси аж до XVIII ст.".
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник.- К.: Вища шк.,1999. -С.209.
Чл.-корр. АН СССР А. А. Ильин пише: "ВСЕ РУССКИЕ (цебто московітські - наша прим.) МОНЕТЫ, чеканенные в конце XIV века, чеканены ОТ ИМЕНИ ХАНА ЗОЛОТОЙ ОРДЫ".
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Ильин А.А. Классификация русских удельных монет. Вып.1. - Л.: Государственний Эрмитаж, 1940. -С.33.
http://www.sonyah.narod.ru/moskovija2.html
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Чертков А.Д. Описание древних русских монет. - М.: типогр. Селивановского, 1834. -C.VIII.
Московітський історик Спасский И.Г.: "даже на некоторых монетах Ивана III, чеканившихся в то время, когда о каком бы то ни было вмешательстве в русское денежное дело И РЕЧИ БЫТЬ НЕ МОГЛО, встречаются татарские надписи: "Это денга московская", "****" (Иван)"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Спасский И.Г. Русская монетная система. - Л.: Аврора, 1970. -С.96.
Московітський історик Чертков А.Д. пише: "На монете Иоанна Грозного при русской (цебто московітської - наша прим.) надписи видим и АРАБСКУЮ, означающую его имя ****"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Чертков А.Д. Описание древних русских монет. - М.: типогр. Селивановского, 1834. -С.59.
Московітський історик Спасский И.Г.: "Татарские надписи при их подражательном характере немного дают для точного определения монет, так как В КАЧЕСТВЕ ОБРАЗЦОВ ДЛЯ КОПИРОВАНИЯ БРАЛИСЬ ЛЮБЫЕ ТАТАРСКИЕ МОНЕТЫ БЕЗ РАЗБОРА, ЧАСТО СТАРЫЕ, С ИМЕНЕМ ДАВНО УМЕРШЕГО ХАНА"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
по коугу - КНЯЗЯ ВАСИЛИЯ ДМ
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Федоров-Давыдов Г.А. Монети нижегородского княжества. - М.: изд-во МГУ, 1981. -С.61-63.
Московітський історик Чертков А.Д. пише: "На монетах Вел. Кн. Василия Димитриевича и отца его (ДИМИТРИЯ ДОНСКОГО) Г. Френом прочтено: "СУЛТАН ТОКТАМЫШ ХАН, да продлится его жизнь"... татарская печать (цей знак - наша прим.)... самый обыкновенный на монетах ханов Золотой Орды, встречается ВЕСЬМА ЧАСТО НА РУССКИХ (цебто московітських - наша прим.) ДЕНЬГАХ XIV века, особенно Вел. Кн. Василия Дмитриевича и его братьев"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Чертков А.Д. Описание древних русских монет. - М.: типогр. Селивановского, 1834. -С.6.
ДОКОВОВОМОВОВОДОЗОРМ
находится на известном ТИПЕ монет времени Ивана III или Василия Ивановича (Спасский И.Г...-C.98)... Особенно ПОРАЖАЮТ ВООБРАЖЕНИЕ некоторые тверские монеты: на них изображены какие-то двуногие существа с хвостами и рогами, вполне в духе народных представлений о чертях"(Спасский И.Г...-C.99) (і це обличчя офіціальної національної "денги"? - наша прим.)
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Спасский И.Г. Русская монетная система. - Л.: Аврора, 1970. -C.98-99.
Московітський історик Потiн В.М.: "НАЗВАНИЕ АЛТЫН ЗАИМСТВОВАНО ИЗ ТАТАРСКОГО, на котором этим словом обозначался счетный ЗОЛОТОЙ ДИНАР... ПЕРВОЕ УПОМИНАНИЕ ОБ АЛТЫНЕ в русских источниках известно по договору 1375 года великого князя Московского Дмитрия Ивановича с Тверским князем Михаилом Александровичем, ОДНОВРЕМЕННО С ВОЗОБНОВЛЕНИЕМ РУССКОЙ ЧЕКАНКИ И ПОЯВЛЕНИЕМ ДЕНГИ... НЕТ СОМНЕНИЯ В РОДСТВЕ ДРЕВНЕТАТАРСКОГО ДЕНКЕ... И РУССКОЙ(цебто московітської - наша прим.) ДЕНГИ (написание ДЕНЬГА появилось лишь с конца XVIII века)... Таким образом, АЛТЫН (КАК И ДЕНГА) БЫЛ ПЕРЕНЕСЕН ИЗ ТАТАРСКИХ ДЕНЕЖНЫХ ТЕРМИНОВ"
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0 http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#C0
http://www.geocities.com/dir88de/moskovija1.html#W1
Потин В.М. Монеты. Клады. Коллекции. - Спб.: Искусство-СПБ, 1993. -C.158.
Если б Вы были немножко поумнее, то перед тем как писать, заглянули в словарь : КОЛОБРОДЬ переводится с украинского на русский - КУРОЛЕСЬ.
http://www.youtube.com/watch?v=ieLd_khvYpc
И изъбрашас(я) 3-е брат(ь)я з (вписано поздними темно-красными чернилами поверх первоначального "с"; А-"с".) роды своими, и пояша собъ всю ру[сь], и приидоша к словеном перъвое, и срубиша город Ладогу, и съде в Ладозъ старей Рюрикъ, а другий сиде у нас (Над словами "сиде у нас" приписано): "Синеусъ".) (А - Синеусъ) на Белъозере, а третий Труворъ въ Изборьску. И о (А - отъ) тъх вярягъ (А - варягъ) прозвася Рускаа земля Новгород, тии сут(ь) люд(и)е новгородци от рода варежска, преж(е) бо бъ[ша словъне].
РАДЗИВИЛОВСКАЯ ЛЕТОПИСЬ
древнерусские гривни и переименовать их срочно в "древнеукраинские".
Вот только где бы рублей подзаработать. Своего золотого запаса нету.
И они хотят свою историю сделать. Это
лет четыреста (не сорок) будут водить за нос народ,
моисеи хреновы. К тому времени надобность в государственном устрое отпадёт. Всеми будут управлять жидомасоны.