Минюст показал свежие фото отремонтированных камер Лукьяновского СИЗО. ФОТОрепортаж

Вже нє... Гешефт інтєрєснєй...

предпродажная подготовка...

А хто ?

Пенсіонер який живе в умовах гірших за ті в яких живуть підслідні в СІЗО є ледачою потворою. Він заслуговує на те що має. В нього було ціле життя щоб облаштувати собі умови на старість. Пропив, прогуляв, просрав. Має вигрібати. Для України це не типово, а от у свинособак - "норма жізні".

А якщо пенсіонер інвалід або втратив майно як наслідок якихось не залежних від нього обставин, то тоді ти товстий троль з інтернету чи просто моральний виродок?

То сядь поплач. Це надзвичайно рідко трапляється але гідна людина ніколи не залишається напризволяще. Чув щось про карму? ... А лайно відразу тягне загрібайло "дайте, дайте, не минайте"... Ви ще мабуть і з циганами солідаризуєтесь, з наркоманами, з алкоголіками, з зеками, с "сиротами" які в 60 років продовжують скавчати що в усьому винне їх сирітство...

А як зовсім самотня людина зі слабким здоров*ям все життя ?
Бувають бідові люди.

Бувають. Тільки, як казала моя сільська бабуся, "розумний думає як заробити а дурний як виграти" і "в житті є лише два шляхи - заробити або вкрасти". Я допомагаю тим людям які самі для себе щось роблять а не чекають що їм хтось щось дасть з жалості. Є така українська присказка-байка: "Як подивлюсь на Вас, кумонько, то мені Вас та жалко, так жалко... А як подумаю, то так Вам і треба!".

Я розумію, про що Ви говорите, пане НБ, частково поділяю, бо сама не люблю ледачих і нахабних, натомість поважаю тих, хто працює, незалежно від посади, рівня і т.д. Сам факт, що людина працює, докладає зусиль, старається.
Але іноді в житті насправді бувають складні ситуації, ми не можемо все передбачити і бути до цього готовими. Комусь бере роки відійти, хтось, на жаль, не справляється.
Звичайно, це все випробування, які ми проходимо (склав / не склав).
Такий підхід, коли допомагаєш тому, хто прагне, напевне, єдино правильний.
Але все одно жаль тих, хто не може.

Два роки пропрацював психологом. І полишив я цю справу тому що 9 з 10 клієнтів приходять лише для того щоб отримати коробку в яку вивантажать своє лайно. І лише один починає працювати з власними проблемами. Такий клієнт швидко вчиться і через два місяці вже не потребує будь якої допомоги. Але ж більшість.. Ох вже ця більшість... Більшість хоче щоб за них хтось приймав рішення, вирішував їх проблеми, приймав і прощав всіляку дурість і ніс за це персональну відповідальність. Для психолога це дуже зручно і навіть вигідно матеріально - вислухав, "погладив по голівці", зробив залежними (не самостійним в прийнятті рішень) і паразитуй на чужому горі роками... Але тоді все життя будеш борсатись в чужому рейваху... А потім був хоспіс де вмирали від сніду і шкодували що не зробили самі для себе того що мали зробити...

Карми не існує. Це видумка предків тобі ненависних циган з індії. А твої предки будували комунізм у якому всі мали ходити примусово на роботу і як наслідок жити багато і щасливо. Але як бачиш у них щось не вийшло. Тільки знищили мільйони українців. І виховали вони тебе як морального виродка, який ненавидить всіх навколо себе і чомусь вважає, що він чимось кращий і повинен мати більше прав ніж інші. Мені здається шо ти тільки в інтернеті такий герой. В реальному житті якби ти себе так зверхньо поводив, отримував б досить часто фізичні зауваження.

Мої "предки" не будували комунізм - в роду жодного комуніста. Ще в школі відмовився вступати в комсомол а потім служити окупантом в Афгані. За що запроторили в псіхушку і дали статю 7-б - "психопатія нервово збуджуючого типу з частими декомпенсаціями". Іншими словами, совок мене просто викреслив з життя - ні роботи окрім двірника, ні університету нічого. Статтю я зняв через військовий госпіталь "Косий капонір" і опинився в стройбаті. Як сказав кацап-воєнком "Нє хотєл служіть как люді будєшь служіть как нєлюді". І хрєн вони виграли! Я отримав в Україні дві вищі освіти, захистив докторську в Лондоні, працював з кордоном, клав на совок завжди, але повернувся сюди. Я все життя борюсь з власною лінню і перемагаю. Тому маю більше ніж мені потрібно і можу ділитися з тими хто заслуговує на допомогу. Мені теж допомагають і я не відмовляюся якщо можу віддячити рівноцінно. Як писав Сенека: "Благодіяння приємні коли можна за них віддячити, але якщо вони надмірні то замість вдячності відплачуюють ненавистю".... То хто з нас моральний виродок?

Те, що ти все життя борешся з лінню не означає, що люди в більшості роблять чи будуть робити те ж саме. Лінь - це природній стан організму людини. Завдання цивілізованої держави - забезпечити достойний рівень життя людини без докладання цією людиною надзусиль. Ти вибрав для себе важкий шлях. Хтось інший внаслідок ліні, інших недолікі, слабших розумових чи фізичних можливостей піде на просту низько-оплачувану роботу або на завод. Як наслідок в не цивілізованій державі він буде на пенсії "х*й без солі доїдати". Це так було, є і напевно ще довго буде в Україні. Ти ж вище написав за свій досвід роботи психологом і що люди дуже рідко змінюються.

Як ти можеш ненавидіти людей слабших\менш розвинених\розумних чи успішни за тебе?

Це ж інстинкти джунглів і тварини яскраво проявляються конкретно в тебе.... Цивілізована людина повинна поблажливо ставитися до недоліків інших людей, якщо ці люди не несуть ніякої загрози, а не хотіти цих людей знищити. Якщо таке як мораль і моральність для тебе чуже, то краще б ти все життя боровся з своєю жорстокістю, а не з лінню і можливо діагноз психопатії тобі поставили не на пустому місці.

Ми живемо в цій країні. Тут і зараз. Більшість населення розбещено обіцянками халяви настільки що нахабно вимагає для себе не зароблених благ - "держава має забезпечити"... Та є лише одна проблема - "Держави загального добробуту" (Welfare State) у нас не створено. Цивілізована людина має обєктивно ставитися до процесів які відбуваються в суспільстві і не створювати "теплу ванну" для паразитів всіх мастей. Країна потребує систематичної праці, ******** освіти і чесних стосунків. У нас люди бідні не тому що мало працюють. Як писав Ромен Роллан "Каторга це не там де працюють киркою, а там де удари кирки позбавлені сенсу". І саме тоді зявляється прислів'я "хоть работай хоть сачкуй все равно получишь фуй" - чесна праця та освіта остаточно втрачають сенс. Населення стає "хитровкрученим" а джерелом добробуту стає не чесна праця, а влада яка дає можливість красти з суспільної кишені. Пристосуванці тупішають... Звідси, у нас люди дурні. Масово дурні і масово бідні. І транслюють цю совкову дурість в наступні покоління! ... Чи може розумна людина платити 80% свого заробітку в податки (найвищі на планеті!!!) в обмін на обіцяну держави захищати, утримувати та лікувати її в старості? Ті хто в це вірять тупо платять і довіряють державі виховання власних дітей які в свою чергу не допомагають їм в старості перекладаючи піклування про батьків на державу. Права людини невідємні від обовязків, але постсовкові маси хочуть "прав" без "обовязків"! Всі механізми соціального захисту в цивілізованих країнах створені потом, кровю і розумом поколінь а от "співчуття дурості прямий шлях до ідіотизму". В моєму розуміння "співчувати" це не дати людині "халявну вудку", а навчити її робити вудку самостійно для того щоб вона сама годувала себе і цінувала результати своєї праці. ... І ще. Я знаю чоловіка з ДЦП який все своє життя сидить в квартирі. В 2000 році я подарував йому свій старий компютер. Сьогодні він заробляє мільйони на світових біржах і переселився в справжній бункер. Ви думаєте він хоч копійку дав волонтерам або перерахував таким самим як він? Ні...

Вава з бабусею Бєнєй собі окрему в'язницю збудують, як Пабло Ескобар. А у нього там не лише тепла ванна була, там у нього було все, навіть своя охорона та ще й повій їм туди привозили.