Ющенко встретил Меркель на крыльце с букетиком. ФОТОрепортаж.
Сегодня в Украине с официальным визитом находится федеральный канцлер Германии Ангела Меркель. Президент Украины Виктор Ющенко встретил ее на крыльце Секретариата с букетом цветов.
Ющенко надо бы вытащить язык из задници лидеров других государств и заняться своим государством. Когда этот цирк с голодомором прекратьться? Не одно нармальное государство (не заинтересованное в стравливании Украины с Россией) не признает голодомор геноцидом против украинцев.
Что Госдеп скажет, то гниломордый и будет чудить. Цель америкосов - как можно больше поссорить Украину с Россией, чтоб украинцы в лице России увидели агрессора и бросиль с объятия НАТО
Вот сам ведь и подтверждаешь, что не признают только лишь потому, чтобы "не стравливать" Украину с Россией. А убрать этот фактор - таки да, был голодомор и геноцид украинского населения. Печально, но факт
Был голодомор, кто спорит, а геноцида не было, слегка не правильно сформулировал, страны которые не ставят перед собой задачи стравливать Украину с Россией.
Дай бог, чтобы войны не было никогда. Но если, не дай бог, начнётся, то за Украину я воевать не буду. Мне терять нечего. Пусть Ющенко, Порошенко, Ахметовы и Жвании, а также прочие "добропорядочные" граждане защищают своё барахло. А так, я рылом не вышел, только и вспоминают, что во время выборов. Так вот, пошли они все на УЙХ, пусть сами своё добро и защищают. Точка!
голодомор був. а головним його організатором був лазар каганович. потрібно жидів заставити платити за голодомор, як вони заставили платити за холокост німців.
Главными устроителями голодомора были уркинские свидомиты, которым поручили украинизацию, вот они и "украинизировали" и пусть сейчас гавкают на Россию, только геноцид против украинцев устроили сами украинци, как раз те потомки которых так сильно хотят сейчас свалить всё на окружающих и не хотят держать ответ за действия своих предков.
Сонце сходило,мов жар,багряне Кров"ю напоєне боїв Це із Сходу босяцтво погане Із Москви все поперло у Львів Не дивились на них галичани- Били стійко кривавих катів У повстанців кривавились рани Та народ перемогам радів! Кров"ю наша земелька полита- Із фашистом кацап заодно: Морда в кожного-харя несита Кров людську п"ють вони як вино! НКВД бо навчило гестапо Кожний фюрер у них і сатрап, А в Москві Сталін Бог всім і папа Не пускає какцапів із лап! Глухо стукнули з кров"ю бокали П"є в Кремлеві вусатий вампір А з ним разом за смерть випивали Каганович і Бєрія-звір! Горе нам принесли лиш какцапи Табори, 33-й і смерть П"ють бокали , що повні до краплі Людським горем наповнені вщерть!
Ви все жартуєте?-Їй богу Так от куди бригади Вас вели! Чому ж таку підняли ви тривогу Скликали урок й до Кабміна йшли? Нехилу ж Хами вибрали дорогу! -Невже параші в Зоні не найшли? І стали вже "прафффессором" і "вченим" -Аж ні-сєксотом залишились бик-наффєнним!
Ось вам мораль: по задуму моєму З тюрми злодюгу випускати небезпечно Хто в поліцая народивсь,скажімо в тему -Тому на волі їздити у "Мерсі" недоречно!
Колись прийдеться все ж сєксоту отому Брить голову в тюрмі тут усі згодні Й костюмчик помінять із Гуччі на дому На робу із матраса десь у Зоні!
если б только это...бандеры зверствовали ТАК,что ни один нормальный человеческий рассудок это не вмістить.перепиливали людей пополам,вырезали из животов беременных неродившихся детей,а младенцев скармливали свиням.хуже звирей,***...
Саме в час ганебного гітлерівського поневолювання України та жахливого винищування українського народу в ім’я росту німецької “вищої раси” СТАЛІНСЬКО-БОЛЬШЕВИЦЬКІ ІМПЕРІЯЛІСТИ СПІВПРАЦЮВАЛИ З ГІТЛЕРІВЦЯМИ!!!.
Найбільшою небезпекою для большевиків, які не зуміли оборонити своїх кордонів і, зграбувавши народ та залишивши сотні тисяч кривавих жертв (у Львові - 10 тисяч, в Луцьку - 3 тис., в Дубні - 1 тис., у Винниці - 10 тис.), втекли далеко на схід, залишивши широкі народні маси на поталу, - було те, що народ перестав вірити большевицьким обіцянкам, а став активно скріплювати сили українського революційно-визвольного самостійницького руху. Червоний Кремль ще дужче затривожився появою в Україні збройної сили, УПА, яка в своємуяка в своєму ідеологічно-політичному заложенні поставила боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу проти обидвох імперіялізмів - гітлерівсько-німецького та сталінсько-большевицького. І вже тоді сталінсько-большевицький імперіялізм опрацював способи й методи наступу на український самостійницький рух, переслідуючи подвійну мету: 1) розбивати його ідейно-політичні позиції, називаючи його аґентурою найбільш зненавидженого - гітлерівського імперіялізму, щоб 2) шляхом цим разом своєї тихої співпраці з німецькими поліційними органами завдавати українському самостійницькому рухові якнайдошкульніших ударів, щоб таким чином промощувати собі шлях нового підбою України по меншій лінії опору. Так народилася нова співпраця імперіялістичних хижаків. Бо як же пояснити той факт, що тоді, коли український народ кривавився в боротьбі з гітлерівськими поневолювачами, сталінські банди парашутистів і диверсантів так, як і гітлерівці, грабували й убивали українське населення та палили села.
Тут наведемо тільки деякі ганебні звірства цих “сталінських соколів”. : Тут наведемо тільки деякі ганебні звірства цих “сталінських соколів”. Сталінські парашутисти влітку й восени 1943 р. та початку 1944 р. пограбували українські села: Смотричівку, Рудну, Тинну, Калинки, Корбчеївку Смотрицького р-ну; Іваньківці і Борщівку Сатанівського р-ну Кам’янець-Подільської области; села Олевського р-ну Житомирської области; село Мар’янівку Домбровицького р-ну; села Рудники і Черник Цуманського р-ну; с.Омельно Колківського р-ну; села Липів, Войник, Соснину, Туличів, Будків, Коритницю, Залчичі, Твориничі, Шельвів, Крухиничі і Марковичі Локацького р-ну Рівенської области. Сталінські парашутисти спалили українські села: Кривицю і Липицю Сарненського р-ну; с.Скригитівку Луцької области; с.Мокре Дубенського р-ну; с.Кобильну Межиріцького р-ну; с.Пнівне Пинського р-ну; села Стару Рафалівку, Бабку і Воронє Рівенської области. Сталінські парашутисти вбили: 3 селян з с.Майданівці Степанського р-ну; 6 селян в с.Підгороднє, 9 селян в с.Батьківці, 2 селян в с.Будераж, 3 селян в с.Мостах Мізоцького р-ну. В с.Ступно Мізоцького р-ну, по - звірськи знищили всіх стійкових, які оберігали село від гітлерівських варварів; в с.Красногірка Сарненського р-ну, вбили 6 селян; 1 селянку - в с.Іваньківцях Кам’янець-Подільської области; 20 селян вбили і спалили в с.Борове Сарненського р-ну; вбили 60 селян в с.Стара Рафалівка Рівенської области; 60 селян - в с.Радка Демидівського р-ну Рівенської области; вбили 180 селян, спалили б. 100 хат і зграбували 600 штук худоби в с.Карпилівка Сарненського р-ну.
Тут обмежуємося тільки деякими випадками грабунку, підпалів і вбивств, що їх вчинили сталінські парашутисти.
Отак спільно знищували український народ сталінські і гітлерівські імперіялістичні гади.
Але цього роду злочинства супроти українського народу далеко ще не вичерпують усієї гидоти сталінсько-большевицького імперіялізму. В наших руках знаходяться ще й численні автентичні документи свідомої і плянової співпраці большевицького НКВД з гітлерівським ґестапом. Деякі з них виявляємо на цьому місці: Аґент НКВД, лікар з м.Клевань на Волині, по псевді “Доктор”, був посланий до ґестапо як аґент для роблення доносів на свідомих українців і винищування їх руками ґестапо. На допитах цей аґент зізнав, що він спричинився до спалення сіл і вистріляння людей у Рівенському р-ні, м.ін., села Ставок, б. Рівного. Кухарук Микола з с.Корчанівка на Волині, аґент НКВД, псевдо – “Кузнєц”. На допиті 27.ІХ.44 р. зізнав: “Через працівника ґестапо Онуфрійчука з Олики я видав німецькому ґестапо Миколу Мостовича з групою 8 людей, в тім числі професора Марченка з Луччини. Від мого зверхника по аґентурній роботі я дістав наказ поборювати український революційний рух із допомогою німецької поліції. З тією метою я зв’язався з ґестапом в Дубні і подавав інформації через аґентку НКВД по псевді “Казанцова”. Мною пірготовлена акція 1.ІХ.43 р. в с.Грядки Вербського р-ну. Для прикриття своєї юдиної роботи, в порозумінні з німецькою поліцією я перебував у той час теж у селі Грядки і мав під час оточення села втікати не до лісу, а на поле, куди німецька поліція мала стріляти вгору...”. Сидорчук Мілетій з с.Дермань Мізоцького р-ну, аґент НКВД з 1939 р. під псевдом “Іван”, зізнав про свою співпрацю з німцями: “Від начальника НКВД Соловйова я дістав інструкції зв’язатися з німецькою поліцією і за її допомогою поборювати революційну боротьбу українського народу. Я виконав таку роботу: доніс німцям про постій відділу УПА в с.Ляшівка Острізького р-ну, що викликало акцію, в якій згинуло 4 особи. В травні 1943 р. викликано мною акцію на с.Дермань - Залужжя, в якій замордовано 64 особи та спалено всі господарства... Після розбиття повстанцями Мізоча я доніс німцям, що цукор повстанці повезли в напрямі с.Мостів, і це викликало бомбардування того ж села. На мій донос німці провели акцію в с.Ступні, де спалено кілька господарств. Я особисто спричинився до спалення цілого с.Бущі, с.Мізоча і с.Суймів Мізоцького р-ну”. Сокіл Адам, псевдо “Лащук”, зізнав: “5-го січня 1943 р. за дорученням НКВД я здався у німецький полон. Для здобуття довір’я ґестапо я дав брехливі матеріяли про ряд полонених, яких німці розстріляли. В 1943 році я за дорученням НКВД брав активну участь у поборюванні революційного руху, в паленні сіл та вимордуванні населення німецькою поліцією”. Ось тільки деякі факти, як на спілку з імперіялістичними бандитами Гітлера большевицькі імперіялістичні банди “визволяли” український народ. Там, де постало питання, кому грабувати народи і працюючі маси, імперіялісти гризлися між собою, як собаки. Як тільки постала загроза імперіялістам з боку народів, тоді вони знаходили спільну мову та творили спільний фронт проти народу. У відповідь сталінсько-большевицьким імперіялістам на усі скажені їх напади на український народ ми запевняємо: ніякі диявольські пляни спільної боротьби проти народу, ніякі грабунки, вбивства і палення сіл бандами НКВД і НКҐБ, ніякі “ідейно-політичні” брехні їх не врятують. Народ не сліпий. Він виразно бачить бандитське імперіялістичне обличчя. Спільний протинародний наступ імперіялістів на народ і їх співпраця залишаться назавжди в народній пам’яті, їх ніколи уже не забути. (Підпільний журнал ОУН “Ідея і Чин”, число №9, рік 1945 р.)
А что - немецкая криминальная полиция, расследовавшая, среди прочего, пытки и убийство 47 человек из остановленного вами поезда, спецом на вас наговаривает, да?
А можно "Правду про кацапизм и Фашизм" изложить покороче.Просто прочитать до конца эту галиматью нет никакой возможности.А вдруг в конце промелькнёт что-то разумное.
Гомоніли, гомоніли, а горшки таки побили... Претензія на ексклюзивний репортаж зі з"їзду Прогресивної соціалістичної партії України, або яка мораль приховується Володимиром Марчеком та Наталією Вітренко.
В минулу суботу у Києві в атмосфері повної конспірації відбувся позачерговий звітно-виборний з"їзд прогресивних соціалістів.
Традиційно для такої антиукраїнської політичної сили як ПСПУ, з"їзд розпочався не з українського гімна, а з партійної прогресивної тіради під затаскані чотири акорди невідомого композитора. Мушу визнати, що ПСПУ – єдина на Україні політична сила, яка не підтримує нічого українського. До речі, а чому ніхто ще не схаменувся і не заборонив на Україні діяльність ПСПУ, як відверто ворожу українському населенню, його спрямуванням і традиціям. Сподіваюся, що це вже не за горами.
Разом з тим, головною темою цього заходу стало обговорення результатів проведення анти-Натівських акцій на Одещині, Херсонщині та у Миколаєві.
Доцільність проведення наради з провідними членами партії Наталя Вітренко вбачала у тому, щоб дізнатися про стан справ у вказаних регіонах України, почути звіти про конкретні успіхи обласних осередків, а також підбити фінансові підсумки (витрати на виготовлення агітаційної продукції, "преміальні" та "командировочні" тощо).
Проте, атмосфера на з"їзді неочікувано для керівництва партії стала напружуватися вже під час заслуховування представника з Одещини (пані Ольга Миколаївна не змогла приїхати, оскільки зайнята вирішенням своїх службових обов"язків в області). Одесит дуже сміливо висловив критику на адресу Наталії Вітренко, зауваживши на недостатності фінансування заходів, які проводилися обкомом, більшість з них активісти були змушені згорнути достроково.
Іше жорсткішою була критика Наталії Вітренко з боку представників Миколаївщини та Херсонщини, які поставили Наталії Михалівні ультаматум: або фінансування таки здійснюватиметься з Центру, або акції будуть припинені.
Загалом захід відбувся дуже контрастно, по відношенню до минулого міжнародного з"їзду блоку "Народна опозиція", коли Наталія Вітренко роздавала на право і наліво пам"ятні знаки "Борець антинатівського спротиву". Досталося навіть Уго Чавесу і Фіделю Кастро!
Особливо жваве обговорення в кулуарах викликала тема щодо прискіпливої уваги до діяльності партії з боку міліції та СБУ. Багато активістів висловлювали певне занепокоєння "екстримом" у поведінці свого лідера, яке реально почало вже призводити до ускладнень з правоохоронцями. Звісно, до відвертого протистояння поки далеко, проте, якщо й надалі так піде, то до лав регіональних організацій важко буде залучати нових членів, оскільки імідж партії, як злочинної організації, якою цікавляться правоохоронні органи, не дуже то й сприятиме приходу активістів.
З рештою це все з конткексту підпільного зібрання прогресивних соціалістів, що могло б заслужити увагу широкої громадськості, проте, слід додати, що цей захід виявився напрочуд барвистим. Більшість активістів, дивлячись на спекотну погоду, вирішили порушити заведений Володимиром Марченком "дрес-код" і поприходили у досить-таки вичурних нарядах.
Мені давно не доводилося бачити стільки коштовностей, зібраних в одному місці.
Все, навіть усмішки провідних прогресивних соціалістів виблискували позолотою і коштовними діамантами, а місце проведення з"їзду виявилося заблокованим десятками автомобілів, вартість яких істотно перевищує сто тисяч євро.
І після цього хтось ще буде стверджувати, що ПСПУ убога ідеологічна партія, яка тримається на членських внесках?
Не дивно, що деякі члени ПСПУ ведуть себе неадекватно. чого варті запливи пані Інни Кутузової з Ізмаїльского осередку прогресивних соціалістів за український кордон в Румунію? Що, Румунія теж проти НАТО? Чи може у пані Інни була надсекретна місія від Наталії Вітренко, щоб передати інструкції румунським товаришам?
До речі, темою з"їзду також стала ця одіозна персона, оскільки політрада ПСПУ зажадала виключити Інну Кутузову з лав партії "за непристойну поведінку в кафе", а не за подвійне порушення державного кордону. При цьому, якщо з випадком у кафе свідків віднайти не вдалося, що і викликало нові інсинуацію з цього приводу, а от з державним кордоном навіть і рішення суду є.
Завралися ПСПУ-шники. Саме страшне, що брешуть вже не тільки всім нам, але й себе самим. І це все на свої ж корвні кошти?
Щось на це не дуже схоже. Чи може в ПСПУ вже вступило пару заможних членів з Росії та Білорусі? Звідки у партії, загальна чисельність якої не перевищує і 30 тисяч членів більш ніж півмільйонні у доларовому еквіваленті витратні бюджети?
Це поки що таємниця, проте, слід пам"ятати, що все тайне колись стає явним і розкрадання іноземних інвестицій у партію Наталії Михалівні можуть таки вилізти боком.
А нам, як пересічним українцям, залишається тільки дивуватися тим, хто ще підтримує цю квазіреволюціонерку з вусатим нянєм в якості бойового заступника.
Принципиальная договоренность о том, что 21 июля Ангела Меркель посетит с коротким рабочим визитом Киев, была достигнута в середине весны. Среди трудностей, возникавших при его подготовке, следует отметить одну: немецкая сторона категорически отказалась вносить в график визита посещение канцлером мемориала жертвам голодомора 1932-1933 годов. Не повлияли даже аргументы Киева о том, что это является обязательным пунктом для всех зарубежных лидеров, приезжающих в Украину. Согласованный формат встречи президента и канцлера также можно назвать неудачным для украинской стороны. Берлин отказался от проведения двусторонней встречи господина Ющенко и госпожи Меркель, дав согласие только на получасовые переговоры "в расширенном составе", с участием министров. Формат совместного ланча президента и премьера изменили по требованию немецкой стороны – на него пригласили премьер-министра Юлию Тимошенко.
Впрочем, говорить о том, что встреча закончилась неудачно, нельзя. – Не буду скрывать, что европейская тематика заняла много времени в нашей беседе. И если два года назад мы начинали дискуссию с названия будущего договора между Украиной и ЕС, то сегодня достигнут высокий уровень понимания того, что это будет соглашение об ассоциации,– многозначительно сказал Виктор Ющенко по окончании переговоров, продлившихся вместо запланированного получаса час.– А отсюда следует наполнение этого документа.
Заявление господина Ющенко можно назвать сенсацией. О том, что Украина требует назвать будущее усиленное соглашение Украина–ЕС договором об ассоциации, было известно давно, но до вчерашнего дня как в Киеве, так и в Брюсселе говорили, что окончательное решение еще не принято и будет утверждено лишь к сентябрю, накануне саммита Украина–ЕС.
Заявление главы государства выглядело тем более удивительным, учитывая, что предоставление ассоциированного членства в ЕС – вопрос общеевропейский, и он не может быть решен на уровне Ангелы Меркель. Однако немецкий канцлер подтвердила слова своего собеседника.
– Мы отметили прогресс в работе над углубленным соглашением. Его действительно можно охарактеризовать как соглашение об ассоциации, и это очень важный шаг,– заявила госпожа Меркель.– Только не следует путать это с перспективами членства в ЕС. Речь идет об интеграции, в частности экономической, но не о членстве.
– Да, у нас отличный прогресс. А за названием соглашения будет стоять необходимое содержание,– вдруг возразил ей господин Ющенко.
Корреспонденту Ъ показалось, что с этого момента Виктор Ющенко и Ангела Меркель прекратили общение с прессой и продолжили переговоры. Журналистам в это время удалось задать несколько вопросов, но это не повлияло на ход дискуссии – политики продолжали обмениваться репликами о перспективах членства Украины в ЕС.
– Я не отношусь к тем, кто дает обещания и не выполняет их. Вопрос о перспективе членства не стоит на повестке дня,– сказала канцлер Германии.
– Мы и не рассчитываем на то, что наш путь в ЕС будет легким. Но хотим, чтобы нам обозначили правильную дорогу к европейской перспективе. Мы должны понимать, какие перед нами поставлены задачи, чтобы формировать стратегию...– в ответ заявил Виктор Ющенко.
Необычную дискуссию прервал немецкий журналист, поинтересовавшийся, говорили ли лидеры государств о политической нестабильности в Украине. Казалось бы, президент должен был ожидать такого вопроса, но он заметно занервничал. Путаясь и сбиваясь с мысли, он принялся уверять журналистов и канцлера в том, что Украина обязательно выйдет из кризиса.
– Конечно, мы говорили с президентом о внутриполитической ситуации,– добавила госпожа Меркель, когда господин Ющенко закончил отвечать.– А во время обеда, где с нами была также госпожа Тимошенко, я дала понять: многое будет зависеть от того, какие шаги (по стабилизации ситуации.–Ъ) будут предприняты.
Ъ стали известны подробности дискуссии о перспективах членства в ЕС, возникшей на закрытых переговорах Виктора Ющенко и Ангелы Меркель. Украинский лидер заявил, что считает необходимым внести в договор об ассоциации упоминание о том, что Украина получит статус кандидата в члены Евросоюза и начнет формальную процедуру интеграции в ЕС сразу, как только будет соответствовать копенгагенским критериям членства. Однако госпожа Меркель подчеркнула, что считает недопустимым внесение такого пункта в будущее соглашение. "Позиция канцлера совпадает с позицией Брюсселя, где тоже считают недопустимым упоминание о формальных копенгагенских критериях в контексте возможной перспективы членства. Но мы надеемся изменить эту позицию до саммита в Эвиане (9 сентября.–Ъ)",– сказал собеседник Ъ в МИДе.
Второй ключевой темой переговоров лидеров Украины и Германии стали перспективы евроатлантической интеграции.
– Этот вопрос более чувствителен,– с сожалением признал Виктор Ющенко.– Диалог должен продолжаться. Но я оптимист.
Детали договоренностей по этому вопросу раскрыла Ангела Меркель. Она фактически подтвердила, что Германия не готова поддержать решение о предоставлении Украине Плана действий относительно членства в НАТО, поскольку, по мнению Берлина, Киев еще не завершил выполнение целевого плана Украина–НАТО. По ее словам, в ходе переговоров господин Ющенко предложил создать комиссию на уровне глав МИДов, которая определит, что еще должна сделать Украина для соответствия немецким требованиям. Госпожа Меркель согласилась с таким предложением.
– Я хочу еще раз повторить то, что было заявлено в Бухаресте: когда-нибудь Украина станет членом НАТО, но пока речь идет только о вопросах, касающихся интересов стран–членов НАТО и Украины, а не о каких-то правах вето (со стороны других стран.–Ъ),– добавила она.
Помимо прочего Виктор Ющенко и Ангела Меркель рассказали журналистам о "прекрасных двусторонних взаимоотношениях" и "стабильно растущем товарообороте". Казалось, проблемные вопросы на этом закончились, но господин Ющенко все же напомнил о расхождении позиций Киева и Берлина в оценке причин голодомора.
– Я передал госпоже Меркель списки людей из немецких поселений, которые погибли голодной смертью в 1932-1933 годах в Левобережной Украине. Украина готова провести вместе с Германией мероприятия, которых требует эта страница нашей истории,– завил президент. Канцлер же решила не затрагивать эту тему в своем выступлении.
Во второй половине дня Ангела Меркель провела вторую официальную встречу в рамках своего визита – переговоры с Юлией Тимошенко. По их итогам главы правительств ограничились короткими заявлениями для СМИ, без вопросов журналистов. Госпожа Тимошенко заявила, что Украина и Германия договорились "о полной гармонизации энергетической политики", реализации инвестпроектов в сфере ЖКХ и программ по борьбе со СПИДом. Госпожа Меркель в ответ сказала, что довольна развитием двусторонних отношений, но закончила речь фразой о проблемах Украины: "Мы знаем, что путь Украины (к Евросоюзу.–Ъ) связан с трудностями. Но без сдвигов в вопросах приватизации и других важных сферах невозможно дальнейшее движение по этому пути".
Сергей Сидоренко, Алексей Гужва, «Коммерсант-Украина»
Критикам Витренко.С какой стати запрещать её партию? Тогда надо запретить и партию Тягнибока.Это два сапога -пара только по разные стороны баррикад. К слову, Витренко многим импонирует своей борьбой с НАТО, которое не по душе многим украинцам Это блок нужен только америкосам в борьбе с Россией.
Вот и шавка обозвалась Безымянная причем Голубая видно малость, Ну и с синим языком В Украине не пристало Шелудивой шавке жить Пасть свою пополнив калом, В Кацапстан она спешит Там комфортно будет шавке Без "свидомых" налегке Ей комфортно будет тявкать На "арийском" языке Там нет больше графоманов Да и "нацикам" заслон Болванее всех болванов Ставит местный там ОМОН Ни к чему там демократы Всяк нерусский -русофоб Так что шавка-сдрысни с хаты! В Кацапстан быстрее чтоб!
Когда этот цирк с голодомором прекратьться? Не одно нармальное государство (не заинтересованное в стравливании Украины с Россией) не признает голодомор геноцидом против украинцев.
Кров"ю напоєне боїв
Це із Сходу босяцтво погане
Із Москви все поперло у Львів
Не дивились на них галичани-
Били стійко кривавих катів
У повстанців кривавились рани
Та народ перемогам радів!
Кров"ю наша земелька полита-
Із фашистом кацап заодно:
Морда в кожного-харя несита
Кров людську п"ють вони як вино!
НКВД бо навчило гестапо
Кожний фюрер у них і сатрап,
А в Москві Сталін Бог всім і папа
Не пускає какцапів із лап!
Глухо стукнули з кров"ю бокали
П"є в Кремлеві вусатий вампір
А з ним разом за смерть випивали
Каганович і Бєрія-звір!
Горе нам принесли лиш какцапи
Табори, 33-й і смерть
П"ють бокали , що повні до краплі
Людським горем наповнені вщерть!
Так от куди бригади Вас вели!
Чому ж таку підняли ви тривогу
Скликали урок й до Кабміна йшли?
Нехилу ж Хами вибрали дорогу!
-Невже параші в Зоні не найшли?
І стали вже "прафффессором" і "вченим"
-Аж ні-сєксотом залишились бик-наффєнним!
Ось вам мораль: по задуму моєму
З тюрми злодюгу випускати небезпечно
Хто в поліцая народивсь,скажімо в тему
-Тому на волі їздити у "Мерсі" недоречно!
Колись прийдеться все ж сєксоту отому
Брить голову в тюрмі тут усі згодні
Й костюмчик помінять із Гуччі на дому
На робу із матраса десь у Зоні!
Извеняюсь что прозой.
Найбільшою небезпекою для большевиків, які не зуміли оборонити своїх кордонів і, зграбувавши народ та залишивши сотні тисяч кривавих жертв (у Львові - 10 тисяч, в Луцьку - 3 тис., в Дубні - 1 тис., у Винниці - 10 тис.), втекли далеко на схід, залишивши широкі народні маси на поталу, - було те, що народ перестав вірити большевицьким обіцянкам, а став активно скріплювати сили українського революційно-визвольного самостійницького руху. Червоний Кремль ще дужче затривожився появою в Україні збройної сили, УПА, яка в своємуяка в своєму ідеологічно-політичному заложенні поставила боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу проти обидвох імперіялізмів - гітлерівсько-німецького та сталінсько-большевицького.
І вже тоді сталінсько-большевицький імперіялізм опрацював способи й методи наступу на український самостійницький рух, переслідуючи подвійну мету: 1) розбивати його ідейно-політичні позиції, називаючи його аґентурою найбільш зненавидженого - гітлерівського імперіялізму, щоб 2) шляхом цим разом своєї тихої співпраці з німецькими поліційними органами завдавати українському самостійницькому рухові якнайдошкульніших ударів, щоб таким чином промощувати собі шлях нового підбою України по меншій лінії опору. Так народилася нова співпраця імперіялістичних хижаків.
Бо як же пояснити той факт, що тоді, коли український народ кривавився в боротьбі з гітлерівськими поневолювачами, сталінські банди парашутистів і диверсантів так, як і гітлерівці, грабували й убивали українське населення та палили села.
Тут наведемо тільки деякі ганебні звірства цих “сталінських соколів”. :
Тут наведемо тільки деякі ганебні звірства цих “сталінських соколів”.
Сталінські парашутисти влітку й восени 1943 р. та початку 1944 р. пограбували українські села: Смотричівку, Рудну, Тинну, Калинки, Корбчеївку Смотрицького р-ну; Іваньківці і Борщівку Сатанівського р-ну Кам’янець-Подільської области; села Олевського р-ну Житомирської области; село Мар’янівку Домбровицького р-ну; села Рудники і Черник Цуманського р-ну; с.Омельно Колківського р-ну; села Липів, Войник, Соснину, Туличів, Будків, Коритницю, Залчичі, Твориничі, Шельвів, Крухиничі і Марковичі Локацького р-ну Рівенської области.
Сталінські парашутисти спалили українські села: Кривицю і Липицю Сарненського р-ну; с.Скригитівку Луцької области; с.Мокре Дубенського р-ну; с.Кобильну Межиріцького р-ну; с.Пнівне Пинського р-ну; села Стару Рафалівку, Бабку і Воронє Рівенської области.
Сталінські парашутисти вбили: 3 селян з с.Майданівці Степанського р-ну; 6 селян в с.Підгороднє, 9 селян в с.Батьківці, 2 селян в с.Будераж, 3 селян в с.Мостах Мізоцького р-ну. В с.Ступно Мізоцького р-ну, по - звірськи знищили всіх стійкових, які оберігали село від гітлерівських варварів; в с.Красногірка Сарненського р-ну, вбили 6 селян; 1 селянку - в с.Іваньківцях Кам’янець-Подільської области; 20 селян вбили і спалили в с.Борове Сарненського р-ну; вбили 60 селян в с.Стара Рафалівка Рівенської области; 60 селян - в с.Радка Демидівського р-ну Рівенської области; вбили 180 селян, спалили б. 100 хат і зграбували 600 штук худоби в с.Карпилівка Сарненського р-ну.
Тут обмежуємося тільки деякими випадками грабунку, підпалів і вбивств, що їх вчинили сталінські парашутисти.
Отак спільно знищували український народ сталінські і гітлерівські імперіялістичні гади.
Але цього роду злочинства супроти українського народу далеко ще не вичерпують усієї гидоти сталінсько-большевицького імперіялізму. В наших руках знаходяться ще й численні автентичні документи свідомої і плянової співпраці большевицького НКВД з гітлерівським ґестапом. Деякі з них виявляємо на цьому місці:
Аґент НКВД, лікар з м.Клевань на Волині, по псевді “Доктор”, був посланий до ґестапо як аґент для роблення доносів на свідомих українців і винищування їх руками ґестапо. На допитах цей аґент зізнав, що він спричинився до спалення сіл і вистріляння людей у Рівенському р-ні, м.ін., села Ставок, б. Рівного.
Кухарук Микола з с.Корчанівка на Волині, аґент НКВД, псевдо – “Кузнєц”. На допиті 27.ІХ.44 р. зізнав: “Через працівника ґестапо Онуфрійчука з Олики я видав німецькому ґестапо Миколу Мостовича з групою 8 людей, в тім числі професора Марченка з Луччини. Від мого зверхника по аґентурній роботі я дістав наказ поборювати український революційний рух із допомогою німецької поліції. З тією метою я зв’язався з ґестапом в Дубні і подавав інформації через аґентку НКВД по псевді “Казанцова”. Мною пірготовлена акція 1.ІХ.43 р. в с.Грядки Вербського р-ну. Для прикриття своєї юдиної роботи, в порозумінні з німецькою поліцією я перебував у той час теж у селі Грядки і мав під час оточення села втікати не до лісу, а на поле, куди німецька поліція мала стріляти вгору...”.
Сидорчук Мілетій з с.Дермань Мізоцького р-ну, аґент НКВД з 1939 р. під псевдом “Іван”, зізнав про свою співпрацю з німцями: “Від начальника НКВД Соловйова я дістав інструкції зв’язатися з німецькою поліцією і за її допомогою поборювати революційну боротьбу українського народу. Я виконав таку роботу: доніс німцям про постій відділу УПА в с.Ляшівка Острізького р-ну, що викликало акцію, в якій згинуло 4 особи. В травні 1943 р. викликано мною акцію на с.Дермань - Залужжя, в якій замордовано 64 особи та спалено всі господарства... Після розбиття повстанцями Мізоча я доніс німцям, що цукор повстанці повезли в напрямі с.Мостів, і це викликало бомбардування того ж села. На мій донос німці провели акцію в с.Ступні, де спалено кілька господарств. Я особисто спричинився до спалення цілого с.Бущі, с.Мізоча і с.Суймів Мізоцького р-ну”.
Сокіл Адам, псевдо “Лащук”, зізнав: “5-го січня 1943 р. за дорученням НКВД я здався у німецький полон. Для здобуття довір’я ґестапо я дав брехливі матеріяли про ряд полонених, яких німці розстріляли. В 1943 році я за дорученням НКВД брав активну участь у поборюванні революційного руху, в паленні сіл та вимордуванні населення німецькою поліцією”.
Ось тільки деякі факти, як на спілку з імперіялістичними бандитами Гітлера большевицькі імперіялістичні банди “визволяли” український народ. Там, де постало питання, кому грабувати народи і працюючі маси, імперіялісти гризлися між собою, як собаки. Як тільки постала загроза імперіялістам з боку народів, тоді вони знаходили спільну мову та творили спільний фронт проти народу.
У відповідь сталінсько-большевицьким імперіялістам на усі скажені їх напади на український народ ми запевняємо: ніякі диявольські пляни спільної боротьби проти народу, ніякі грабунки, вбивства і палення сіл бандами НКВД і НКҐБ, ніякі “ідейно-політичні” брехні їх не врятують. Народ не сліпий. Він виразно бачить бандитське імперіялістичне обличчя. Спільний протинародний наступ імперіялістів на народ і їх співпраця залишаться назавжди в народній пам’яті, їх ніколи уже не забути.
(Підпільний журнал ОУН “Ідея і Чин”, число №9, рік 1945 р.)
Стихи "достали" пацана
Конкретно и прикольно
Теперь прозаиков без сна
Все ищет лишь достойных
Скрипит словесная руда
Мелькают книг страницы
Но не находит ,вот беда
На чем остановиться!
На ум приходит только хмырь
С Ахметовою Анкой
Они остались -знает мир
Недостижимой планкой
А остальных он навсегда
К гавну взял и причислил!
Все книги выбросил-нда...
К чему теперя мыслить?
И как почтенный РыгАнал
Чтобы не тратить силу
Больше читать стихи не стал,-
К чему они дебилу!
Пацан "канкретный"- голубой,
Лучше Хи-хи, ха--ха нажраться,
Водяры вволю, и собой
Канкретно любоваться
Претензія на ексклюзивний репортаж зі з"їзду Прогресивної соціалістичної партії України, або яка мораль приховується Володимиром Марчеком та Наталією Вітренко.
В минулу суботу у Києві в атмосфері повної конспірації відбувся позачерговий звітно-виборний з"їзд прогресивних соціалістів.
Традиційно для такої антиукраїнської політичної сили як ПСПУ, з"їзд розпочався не з українського гімна, а з партійної прогресивної тіради під затаскані чотири акорди невідомого композитора. Мушу визнати, що ПСПУ – єдина на Україні політична сила, яка не підтримує нічого українського. До речі, а чому ніхто ще не схаменувся і не заборонив на Україні діяльність ПСПУ, як відверто ворожу українському населенню, його спрямуванням і традиціям. Сподіваюся, що це вже не за горами.
Разом з тим, головною темою цього заходу стало обговорення результатів проведення анти-Натівських акцій на Одещині, Херсонщині та у Миколаєві.
Доцільність проведення наради з провідними членами партії Наталя Вітренко вбачала у тому, щоб дізнатися про стан справ у вказаних регіонах України, почути звіти про конкретні успіхи обласних осередків, а також підбити фінансові підсумки (витрати на виготовлення агітаційної продукції, "преміальні" та "командировочні" тощо).
Проте, атмосфера на з"їзді неочікувано для керівництва партії стала напружуватися вже під час заслуховування представника з Одещини (пані Ольга Миколаївна не змогла приїхати, оскільки зайнята вирішенням своїх службових обов"язків в області). Одесит дуже сміливо висловив критику на адресу Наталії Вітренко, зауваживши на недостатності фінансування заходів, які проводилися обкомом, більшість з них активісти були змушені згорнути достроково.
Іше жорсткішою була критика Наталії Вітренко з боку представників Миколаївщини та Херсонщини, які поставили Наталії Михалівні ультаматум: або фінансування таки здійснюватиметься з Центру, або акції будуть припинені.
Загалом захід відбувся дуже контрастно, по відношенню до минулого міжнародного з"їзду блоку "Народна опозиція", коли Наталія Вітренко роздавала на право і наліво пам"ятні знаки "Борець антинатівського спротиву". Досталося навіть Уго Чавесу і Фіделю Кастро!
Особливо жваве обговорення в кулуарах викликала тема щодо прискіпливої уваги до діяльності партії з боку міліції та СБУ. Багато активістів висловлювали певне занепокоєння "екстримом" у поведінці свого лідера, яке реально почало вже призводити до ускладнень з правоохоронцями. Звісно, до відвертого протистояння поки далеко, проте, якщо й надалі так піде, то до лав регіональних організацій важко буде залучати нових членів, оскільки імідж партії, як злочинної організації, якою цікавляться правоохоронні органи, не дуже то й сприятиме приходу активістів.
З рештою це все з конткексту підпільного зібрання прогресивних соціалістів, що могло б заслужити увагу широкої громадськості, проте, слід додати, що цей захід виявився напрочуд барвистим. Більшість активістів, дивлячись на спекотну погоду, вирішили порушити заведений Володимиром Марченком "дрес-код" і поприходили у досить-таки вичурних нарядах.
Мені давно не доводилося бачити стільки коштовностей, зібраних в одному місці.
Все, навіть усмішки провідних прогресивних соціалістів виблискували позолотою і коштовними діамантами, а місце проведення з"їзду виявилося заблокованим десятками автомобілів, вартість яких істотно перевищує сто тисяч євро.
І після цього хтось ще буде стверджувати, що ПСПУ убога ідеологічна партія, яка тримається на членських внесках?
Не дивно, що деякі члени ПСПУ ведуть себе неадекватно. чого варті запливи пані Інни Кутузової з Ізмаїльского осередку прогресивних соціалістів за український кордон в Румунію? Що, Румунія теж проти НАТО? Чи може у пані Інни була надсекретна місія від Наталії Вітренко, щоб передати інструкції румунським товаришам?
До речі, темою з"їзду також стала ця одіозна персона, оскільки політрада ПСПУ зажадала виключити Інну Кутузову з лав партії "за непристойну поведінку в кафе", а не за подвійне порушення державного кордону. При цьому, якщо з випадком у кафе свідків віднайти не вдалося, що і викликало нові інсинуацію з цього приводу, а от з державним кордоном навіть і рішення суду є.
Завралися ПСПУ-шники. Саме страшне, що брешуть вже не тільки всім нам, але й себе самим. І це все на свої ж корвні кошти?
Щось на це не дуже схоже. Чи може в ПСПУ вже вступило пару заможних членів з Росії та Білорусі? Звідки у партії, загальна чисельність якої не перевищує і 30 тисяч членів більш ніж півмільйонні у доларовому еквіваленті витратні бюджети?
Це поки що таємниця, проте, слід пам"ятати, що все тайне колись стає явним і розкрадання іноземних інвестицій у партію Наталії Михалівні можуть таки вилізти боком.
А нам, як пересічним українцям, залишається тільки дивуватися тим, хто ще підтримує цю квазіреволюціонерку з вусатим нянєм в якості бойового заступника.
Создано: 14-07-2008 00:29
Впрочем, говорить о том, что встреча закончилась неудачно, нельзя.
– Не буду скрывать, что европейская тематика заняла много времени в нашей беседе. И если два года назад мы начинали дискуссию с названия будущего договора между Украиной и ЕС, то сегодня достигнут высокий уровень понимания того, что это будет соглашение об ассоциации,– многозначительно сказал Виктор Ющенко по окончании переговоров, продлившихся вместо запланированного получаса час.– А отсюда следует наполнение этого документа.
Заявление господина Ющенко можно назвать сенсацией. О том, что Украина требует назвать будущее усиленное соглашение Украина–ЕС договором об ассоциации, было известно давно, но до вчерашнего дня как в Киеве, так и в Брюсселе говорили, что окончательное решение еще не принято и будет утверждено лишь к сентябрю, накануне саммита Украина–ЕС.
Заявление главы государства выглядело тем более удивительным, учитывая, что предоставление ассоциированного членства в ЕС – вопрос общеевропейский, и он не может быть решен на уровне Ангелы Меркель. Однако немецкий канцлер подтвердила слова своего собеседника.
– Мы отметили прогресс в работе над углубленным соглашением. Его действительно можно охарактеризовать как соглашение об ассоциации, и это очень важный шаг,– заявила госпожа Меркель.– Только не следует путать это с перспективами членства в ЕС. Речь идет об интеграции, в частности экономической, но не о членстве.
– Да, у нас отличный прогресс. А за названием соглашения будет стоять необходимое содержание,– вдруг возразил ей господин Ющенко.
Корреспонденту Ъ показалось, что с этого момента Виктор Ющенко и Ангела Меркель прекратили общение с прессой и продолжили переговоры. Журналистам в это время удалось задать несколько вопросов, но это не повлияло на ход дискуссии – политики продолжали обмениваться репликами о перспективах членства Украины в ЕС.
– Я не отношусь к тем, кто дает обещания и не выполняет их. Вопрос о перспективе членства не стоит на повестке дня,– сказала канцлер Германии.
– Мы и не рассчитываем на то, что наш путь в ЕС будет легким. Но хотим, чтобы нам обозначили правильную дорогу к европейской перспективе. Мы должны понимать, какие перед нами поставлены задачи, чтобы формировать стратегию...– в ответ заявил Виктор Ющенко.
Необычную дискуссию прервал немецкий журналист, поинтересовавшийся, говорили ли лидеры государств о политической нестабильности в Украине. Казалось бы, президент должен был ожидать такого вопроса, но он заметно занервничал. Путаясь и сбиваясь с мысли, он принялся уверять журналистов и канцлера в том, что Украина обязательно выйдет из кризиса.
– Конечно, мы говорили с президентом о внутриполитической ситуации,– добавила госпожа Меркель, когда господин Ющенко закончил отвечать.– А во время обеда, где с нами была также госпожа Тимошенко, я дала понять: многое будет зависеть от того, какие шаги (по стабилизации ситуации.–Ъ) будут предприняты.
Ъ стали известны подробности дискуссии о перспективах членства в ЕС, возникшей на закрытых переговорах Виктора Ющенко и Ангелы Меркель. Украинский лидер заявил, что считает необходимым внести в договор об ассоциации упоминание о том, что Украина получит статус кандидата в члены Евросоюза и начнет формальную процедуру интеграции в ЕС сразу, как только будет соответствовать копенгагенским критериям членства. Однако госпожа Меркель подчеркнула, что считает недопустимым внесение такого пункта в будущее соглашение. "Позиция канцлера совпадает с позицией Брюсселя, где тоже считают недопустимым упоминание о формальных копенгагенских критериях в контексте возможной перспективы членства. Но мы надеемся изменить эту позицию до саммита в Эвиане (9 сентября.–Ъ)",– сказал собеседник Ъ в МИДе.
Второй ключевой темой переговоров лидеров Украины и Германии стали перспективы евроатлантической интеграции.
– Этот вопрос более чувствителен,– с сожалением признал Виктор Ющенко.– Диалог должен продолжаться. Но я оптимист.
Детали договоренностей по этому вопросу раскрыла Ангела Меркель. Она фактически подтвердила, что Германия не готова поддержать решение о предоставлении Украине Плана действий относительно членства в НАТО, поскольку, по мнению Берлина, Киев еще не завершил выполнение целевого плана Украина–НАТО. По ее словам, в ходе переговоров господин Ющенко предложил создать комиссию на уровне глав МИДов, которая определит, что еще должна сделать Украина для соответствия немецким требованиям. Госпожа Меркель согласилась с таким предложением.
– Я хочу еще раз повторить то, что было заявлено в Бухаресте: когда-нибудь Украина станет членом НАТО, но пока речь идет только о вопросах, касающихся интересов стран–членов НАТО и Украины, а не о каких-то правах вето (со стороны других стран.–Ъ),– добавила она.
Помимо прочего Виктор Ющенко и Ангела Меркель рассказали журналистам о "прекрасных двусторонних взаимоотношениях" и "стабильно растущем товарообороте". Казалось, проблемные вопросы на этом закончились, но господин Ющенко все же напомнил о расхождении позиций Киева и Берлина в оценке причин голодомора.
– Я передал госпоже Меркель списки людей из немецких поселений, которые погибли голодной смертью в 1932-1933 годах в Левобережной Украине. Украина готова провести вместе с Германией мероприятия, которых требует эта страница нашей истории,– завил президент. Канцлер же решила не затрагивать эту тему в своем выступлении.
Во второй половине дня Ангела Меркель провела вторую официальную встречу в рамках своего визита – переговоры с Юлией Тимошенко. По их итогам главы правительств ограничились короткими заявлениями для СМИ, без вопросов журналистов. Госпожа Тимошенко заявила, что Украина и Германия договорились "о полной гармонизации энергетической политики", реализации инвестпроектов в сфере ЖКХ и программ по борьбе со СПИДом. Госпожа Меркель в ответ сказала, что довольна развитием двусторонних отношений, но закончила речь фразой о проблемах Украины: "Мы знаем, что путь Украины (к Евросоюзу.–Ъ) связан с трудностями. Но без сдвигов в вопросах приватизации и других важных сферах невозможно дальнейшее движение по этому пути".
Сергей Сидоренко, Алексей Гужва, «Коммерсант-Украина»
Вот и шавка обозвалась
Безымянная причем
Голубая видно малость,
Ну и с синим языком
В Украине не пристало
Шелудивой шавке жить
Пасть свою пополнив калом,
В Кацапстан она спешит
Там комфортно будет шавке
Без "свидомых" налегке
Ей комфортно будет тявкать
На "арийском" языке
Там нет больше графоманов
Да и "нацикам" заслон
Болванее всех болванов
Ставит местный там ОМОН
Ни к чему там демократы
Всяк нерусский -русофоб
Так что шавка-сдрысни с хаты!
В Кацапстан быстрее чтоб!