Киев. Аллея Героев на Лесном кладбище. Ряды флагов над могилами украинских воинов. ФОТОрепортаж
В Киеве на Лесном кладбище на Аллее Героев многочисленные ряды могил над которыми развеваются украинские флаги.
Об этом сообщает корреспондент Цензор.НЕТ.
Фото: Олег Богачук, Цензор.НЕТ
Топ комментарии


















допоки ми їх пам"ятаємо...
Після тривалої облоги 12 березня 1169 року захисники міста здалися. За давньої традицією та за неписаними правилами Руси, кияни вважали, що новий князь прийшов правити столицею, тому вирішили покластися на милість переможців. «Милість» виявилася такою, що Київ три дні піддавався небаченому доти спустошенню, в результаті якого не було зроблено винятку ні для кого: ані для жінок, ані для дітей.
Як пише літопис: «І грабували вони два дні весь город - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB Поділ , і Гору, і монастирі, і https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2) Софію , і https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Десятинну Богородицю . І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в'язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали … Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота..» Було розграбовано майно та спалено житлові квартали, значну кількість церков та монастирів. Вперше за багатовікову історію так нещадно було розгромлено «матір міст Руси». Такого руйнування Київ ще не зазнавав навіть від половців. Захопивши Київ, андрій віддав місто на триденне розграбування своїм ратникам. До цього моменту на Русі було прийнято поводитися подібним чином тільки з чужоземними містами.
московитський історик https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ключевський називав суздальського князя андрія боголюбського першим князем майбутніх московитів: «З андрієм боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену»
а ми дивуємося Бучі?
Вічная память
тепер зелені поставлять на військовий облік дружин та матерів загиблих
та з 1 жовтня не будуть випускати їх за кордон як військовозобов,язаних.
мабудь щоб призвати на службу...
і тому у мене питання
а орденоносці підуть на нульовку, реально воювати??????????????????????
а з тих хто на фото, лежать під хрестами та прапорами, багато орденоносців?????
Як вставити фото сюди? Підкажіть, будь ласка.
1. Завантаж своє фото (з комп'ютера чи смартфона) на один із сайтів, які зберігають завантажені фото. Попередньо переглянь корисну статтю http://headtechnology.com.ua/85-10-sposobiv-zavantazhiti-fotografiyu-v-internet-i-otrimati-posilannya.html 10 способів завантажити фотографію в інтернет і отримати посилання . Обери сайт з рекомендованого у статті переліку або якийсь інший (таких сайтів насправді дуже багато).
2. Після завантаження свого фото на сайт скопіюй посилання на нього. Найпростіше це зробити так: клікни на завантаженому фото правою кнопкою миші і в контекстному меню, що відкриється, обери Copy Image Link (або Копіювати посилання на зображення, якщо твій інтернет-браузер україномовний).
Зверни увагу: використання інших опцій з контекстного меню (наприклад, Copy Image - Копіювати зображення) не дозволить в подальшому вставити фото на Цензорі.
3. Для вставки фото у свій коментар на Цензорі додай щойно скопійоване посилання на нього до тексту коментаря:
- у тексті коментаря постав курсор у те місце, де хочеш вставити фото (раджу вставляти фото не в прямо в рядку текста, а в окремому порожньому абзаці);
- поміж інструментів коментування (це ряд кнопок зверху вікна коментування: Жирний текст, Курсив, Підкреслення і т.д.) обери і натисни кнопку Вставити / змінити зображення (це четверта з кінця кнопка);
- у вікні Вставити / змінити зображення, яке відкриється, встав скопійоване раніше посилання на своє фото у поле Джерело; не закриваючи вікна Вставити / змінити зображення, зачекай 2-3 секунди, поки відбудеться зчитування параметрів твого фото з сайту, і у відповідних полях автоматично з'являться параметри Ширина та Висота твого фото;
- для завершення вставки натисни кнопку Зберегти; при цьому вікно вставки фото закриється, і ти повернешся до вікна коментування, в якому вже побачиш вставленим своє фото.
4. Далі, за необхідністю, дописуєш свій коментар і натискаєш, як звичайно, кнопку Відправити нижче вікна коментування. Вуаля!
П.С. Бачу, в тебе з фото все вийшло. Успіхів у подальшому!
Дякую! Навзаєм!
В майбутньому після нашої перемоги потрібно буде робити меморіал героїв в кожній області і всіх хто воював з ордою захоронити там
Якось був у Люксембурзі, спеціально відвідав цвинтар американських воїнів другої світової війни аби побачити як американці вшановують своїх героїв. Я хоч і не все обійшов, однак враження залишилося сильні і надовго. Погугліть це місце. Воно поруч з Люксембургським аеропортом (Luxemburg American Cemetery), зрозумієте про що я кажу.
бо старий вже, цей мiй позор я заберу с собою в могилу. Але анi моi дiти, анi онуки цим "языком" не будуть анi размовляти, анi его розумити. А я весь час, який мени залишився, покладу на алтарь знищення московii.
Вічна пам'ять...
Слава Україні!!!
Героям слава!!!
Вічна Пам'ять !!
Вічна память Героям
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Він прийде додому, принесе гостинця -
Повні поли маків і перлин для синця.
Не лютуй, що тато не прийшов на свято,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець
Все питав у мене: "Кто он? Украінєц?"
Як я від удару серед хати впала,
Як він бив ногами, як я проклинала.
Не журися, сину, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Виростай, мій сину, будь міцний, як криця.
Виростеш, - скажу я, - де лежить рушниця,
Де лежать набої, де лежить граната.
Не сумуй же, сину, що немає тата.
Щоб не знав спокою окупант-чужинець,
Щоб боявся навіть слова "українець"!
Олександр Олесь (1918)