Главным сержантом 47-й ОМБр вместо Маркуса назначен Аверин. ФОТО
Виталий Аверин назначен главным сержантом 47-й отдельной механизированной бригады ВСУ.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на страницу бригады в фейсбуке.
"Авер" пошел на войну добровольцем в 2014 году, присоединился к рядам батальона "Донбасс". Участвовал в боях за Иловайск, Широкино, Попасную. За личное мужество и героизм, проявленные в защите государственного суверенитета и территориальной целостности Украины, верность военной присяге награжден орденом "За мужество" III степени", - говорится в сообщении.
Аверин в 47-й ОМБр ранее являлся главным сержантом одного из подразделений.
Как ранее сообщал Цензор.НЕТ, главный сержант 47-й ОМБр Валерий Маркус написал заявление о переводе на низшую должность по собственному желанию в связи с "систематическим унижением работы сержантского корпуса бригады, непониманием командованием бригады важности морального духа бойцов для качественного выполнения задач, отсутствием наказания и некомпетентностью лиц высшего офицерского корпуса бригады.
Знаете, командир бригады Сак, с 15 года воюет...Тогда как Маркус с 16 года, писал книжки, хвалился своими путешествиями. Я не думаю что боевой офицер, не защищал бы свою часть, если бы в этом действительно была нужна.
Те що думає Маркус і що йому не так, знає сам Маркус.
Бригада створювалася на популярності Маркуса, і створювалася вона не для того щоби бути "Вагнером" на Бредлі.
Он просто человек, который побывал на Войне. И решил написать об этом. А потом понял, что легче жить как Хемингуэй, чем как сержант под артобстрелом - трансформация романтики в жизненный опыт, которые в 90% вредят друг другу. Иначе - Взросление под влиянием остатков авантюризма.
Ну и Облом надежд посреди минного поля под прицелом врага. А там шансов меньше чем в лото Забава, особенно в первый раз...
ОК.
ЗСУ
В принципі,з цим впорався.
Але зараз очевидно,що цю людина,
-без освіти
-без необхідного досвіду
-з психічними відхиленнями
-без уявлення про роботу головного сержанта бригади,
-з потягом до публічності й слави,
не можна було лишати на тій посаді.
Хто б міг подумати перед тим,наскільки блогер опуститься?
Видно,добре його обробили.
Обісрав своє командування з Бригади, коли всім говорив просто мовчати - не знаю як це назвати.
Наразі 47 Бригада намагається пробити багатошарову якісну оборону, що ніхто ще в Україні не робив, тому ті командири, про яких кажуть, що вони досвідчені, насправді не мали досвіду таких складних штурмів, ще й без підтримки авіації. Вважаю, що скандали виникли через надскладне завдання й відсутність розуміння, як його виконувати, бо ніхто в Україні, а мабуть й у світі, не знає на практиці, як долати такі масштабні укріплення без підтримки авіації й з дефіцитом снарядів.
Креативність повʼязана зі знищенням колон ворога тут не допоможе. Треба нові підходи, знання, технічні засоби, бо тут не можна сховатись у засідці у посадці й спалити колону бензовозів.
Вибране · 1 д. ·
Якщо вже Валерій Маркус виніс цю ситуацію в публічну площину, чого, на мою скромну думку, не слід було робити - висловлюсь і я. Підкреслю, що все це тільки мої припущення, бо не знаю ситуацію в бригаді зсередини.
Маркуса особисто знаю, але недостатньо - спілкувалися вживу близько години, один раз, ще до вторгнення.
З майором Ш., якого Маркус гостро критикує, не знайома, але від знайомих військових чула про нього хороші відгуки.
Про самого Маркуса мої побратими, які співпрацювали з 47 бригадою, відгукувались стримано-негативно - як про гіпер-самовпевнену людину, яка справді багато знає, але не завжди вміє застосовувати свої знання на практиці.
Що, на мою думку, там могло статися.
1. Маркус створював 47-й бат, який пізніше став бригадою, як власний унікальний стартап-проект (це його слова, не мої). Але він не міг його офіційно очолити, бо не є офіцером. Отже, батальйон очолив добре знайомий йому капітан, вочевидь, однодумець - той самий, який тепер майор і з яким у Маркуса конфлікт. Слід думати, що тоді він не вважав його "аморальним д*генератом". Маркус весь цей час був обличчям батальйону, пізніше бригади, збирав на нього величезні гроші за допомогою соцмереж і явно вважав його "своїм", своїм дітищем.
Підрозділ тим часом неминуче перетворювався з унікального "батальйону Маркуса" на просто підрозділ ЗСУ. Інакше бути не могло. В Україні всі рано чи пізно змирилися з подібними перетвореннями. За поребриком он один не змирився і був зісланий у Білорусь.
2. Як стало широко відомо, нещодавно у 47-ї бригади були серйозні втрати. Такі ситуації зазвичай призводять до конфліктів всередині колективів, загострення протиріч, пошуку винних тощо. "У перемоги багато батьків, а поразка завжди сирота" (с).
3. Багатьох командирів - на щастя, не всіх - дратують "розпіарені" підлеглі. Так що в ситуації див. пункт 2 міг "вигрести" Маркус - як заслужено, так і ні. Уявіть собі настрій того майора, який як командир вигрібає від вищих командирів через втрати, а Маркус в цей час селфиться з президентом. А Маркус, хай він пробачить мене, якщо помиляюся, повинен зараз відчувати себе як підприємець, у якого на його очах віджимають бізнес-проект, в який він вклав життя і всю душу, і який без нього прозябав би.
4. Частина нашого вкрай токсичного військового і навколовійськового середовища не раз закидала Маркусу найтяжче звинувачення - що він "не бойовий". Хто розуміє, той зрозуміє, що в цій ситуації він піде на все, щоб довести протилежне. От і проситься з пониженням на бойову посаду. В чому-чому, а в боягузстві його не підозрюю.
5. Кожна людина - така, як вона є. І вирішує проблеми тими методами, які їй властиві, бо іншими не матиме шансів. Мій улюблений приклад: знадобилися гроші. Проблема стандартна, але вирішують її всі по-різному, в залежності від власних якостей і навичок. Хтось бере кредит, іноді без жодних шансів його в майбутньому повернути. Хтось іде на важку й небезпечну роботу. Хтось їде на заробітки за кордон. Хтось краде, грабує, влаштовує шахрайську схему тощо.
Маркус - талановитий піарник, "заточений" на роботу з аудиторією. Це йшло в великий плюс, коли він збирав донати для бригади. Це йде тепер в мінус, коли він вирішує свою проблему методами розголосу. З точки зору його інтересів це, безумовно, правильно, тим більше, що може бути, що він постраждав несправедливо. Але в армії, тим більше, в воюючій армії, так не робиться.
Сподіваюся, ця ситуація владнається якнайшвидше, конфлікт буде вичерпано, а Маркус матиме шанс добре проявити себе на полі бою і повернутися з перемогою додому, чого йому від душі бажаю.
Маркус 28.06 прибув на нараду у Генштаб стосовно АПД по наступальної операції 47-ої, там його запросили на 15хв. зустріч до ОП.
Я у ньому тупості не помітив, навіть коли він виписався з "реабілітаційного центру" у Старокостянтинові з записом у медичній книжці - "стан погіршився".
"такої думки всі хто з ним служив" - усі узагальнення хибні.
Слава Україні !
Реакція "структур" є, в бригаді вже тиждень працює комісія.