Людино-бог - в тобі, в тобі ота Біда, -- Незмінна ти у зміні Поколінь !.. Стікає в Небуття часу вода , А ти усе ж така - без розуму й прозрінь…
Спокій в тобі -- найкращий миру Сон, Коли забудешся в своїй Марноті… І вже у клопотах, в пустій Гризоті Не прешся здуру до чужих вікон … Це Влада твоя, наче та Чума, Дурить тебе - мов те овече стадо, Бо в закапелках Розуму - Імла, - А Гомо-цап до бою рветься радо… Яріють гнівні і запінені стада - Вони немов ведомі ще Цапами, Та, здурені, до Прірви ведені уже Вовками - Бо Розуму у стада не було й нема!..
…Війна без міри і границь - твоя Біда, - А де ж та вселюдська мудра Громада?.. Її поглине світу Злоба і глуха Вражда , - Там вже закон Війни і Хаосу порада - І, вже летить на поклик Смерть сама, Як Привид-блискавка з кривавою косою. І пізно вже змагатися Добру з Імлою злою, - Як Розум спить - пробуджується Тьма…
Людино-бог - в тобі, в тобі ота Біда, --
Незмінна ти у зміні Поколінь !..
Стікає в Небуття часу вода ,
А ти усе ж така - без розуму й прозрінь…
Спокій в тобі -- найкращий миру Сон,
Коли забудешся в своїй Марноті…
І вже у клопотах, в пустій Гризоті
Не прешся здуру до чужих вікон …
Це Влада твоя, наче та Чума,
Дурить тебе - мов те овече стадо,
Бо в закапелках Розуму - Імла, -
А Гомо-цап до бою рветься радо…
Яріють гнівні і запінені стада -
Вони немов ведомі ще Цапами,
Та, здурені, до Прірви ведені уже
Вовками -
Бо Розуму у стада не було й нема!..
…Війна без міри і границь - твоя Біда, -
А де ж та вселюдська мудра Громада?..
Її поглине світу Злоба і глуха Вражда , -
Там вже закон Війни і Хаосу порада -
І, вже летить на поклик Смерть сама,
Як Привид-блискавка з кривавою косою.
І пізно вже змагатися Добру з Імлою злою,
- Як Розум спить - пробуджується Тьма…