Велика різниця

«Сотворив Господь мавп. Подивився, які вони, як себе ведуть, та й каже сам собі: «Недобре… Треба з них людей зробить…». Скликав усіх мавп до себе та й каже: «Робіть, що хочете, але щоб до завтра людьми поставали…».

Цілу ніч мавпи хвости собі відпилювали, брились, мились…

На ранок дивиться Господь - краса! Живуть люди в хатинках біленьких, квітники біля хат, садки вишневі за хатами, лани буяють житами-пшеницею, в господі - корови, вівці, свині, птиця всіляка…І возрадувався Господь, побачивши, що то добре…Коли це чує, а з лісу п»яні крики линуть. Він туди, дивиться, а частина мавп, як і вчора, хвостаті, оброслі, немиті, по гіллю скачуть. Він як крикне: «Ах ви, непокірні!Я вчора вам що звелів?!»

Перелякані мавпи по кущах розбіглись, поховались. Потім одна мавпа з кущів вилазить і каже: «А-а-а в чём де-ело? Мы па-а-украински не па-анимаем…».

- Эх-х-хорошо у вас на Украине!
- Дякуємо.
- Нет, в самом деле. Вы даже сами не подозреваете, насколько замечательная у вас страна.
- Приємно чути.
- Какая кухня! Борщ, вареники, и вот это, что я ем сейчас, как называется?
- Налисники.
- Как?
- Налисники.
- "Налисники"? Потрясающе просто. Звучит как секс!
- Смачного.
- А женщины! Я вот когда иду по улице, просто иду - банально фланирую, так сказать, то постоянно ловлю себя на мысли, что бесконечно влюбляюсь, понимаете...
- Так.
- Прям на ходу, верите? Как мальчишка! Так бы и жил здесь.
- А ось це зайве.
- Что?
- Нічого-нічого.
- Вот видите, не понял. А казалось бы, родственные языки... Да что там языки - культура одна, история! Но кухня просто божественная, невероятная кухня. Вот как называется то, что я сейчас ем?
- Щуряча отрута.
- Как-как?
- Щуряча отрута.
- "Отрута"?
- Так.
- Замечательно просто. Роскошная фонетика!
- Смачного.

Взагалі, в щах не ноги миють, а полощуть щось інше... Але Журавлю респект.