РУС
5288 посетителей онлайн
"ЛЬВОВСКИЙ ГОРСОВЕТ ВЕДЕТ К РАСКОЛУ УКРАИНЫ" - статья Алены Березовской
"Действия Львовского совета ведут к расколу Украины, поощряют распространение фашистской идеологии. В западной Украине открыто продаются значки и наклейки с надписью « Дякую, тоб і Боже,що я не москаль», сувениры с фашистской символикой. Такие поводыри приведут стадо к пропасти".
Алена пользуется в украинском интернете большой популярностью, как журналистка из президентского пула и автор весьма оригинальных мыслей. Неповторимый стиль Алены вызывает сильные эмоции как у сторонников, так и у оппонентов, поэтому мы решили поддержать очаровательную девушку и опубликовать ее смелый взгляд на межконфессиональные проблемы Украины.Просматривая украинские СМИ в праздничные дни, обращаю внимание на очередной всплеск громких Галицких русофобских абсурдных заявлений националистов.
Так, 6-го января Львовский городской совет направил Президенту Виктору Януковичу обращение, в котором призывает его не допускать преференций для УПЦ МП. В заявлении депутаты обращают внимание на давление на священников УПЦ КП оказываемое со стороны УПЦ МП, с целью объединения Церквей в интересах Российской Православной Церкви.
Львовский совет проявил обеспокоенность по поводу передачи Софийского Собора в Киеве под контроль УПЦ МП. Русскую Православную религию эти львовские псевдопатриоты называют “московско-чекистской ересью Патриарха Гундяева”. А Православную Церковь Московского Партиархата они называют недружественной к национальным интересам украинского народа.
Читая это грязное и оскорбительное обращение, которое упорно перепечатывают различные СМИ, невольно задаю себе вопросы: “Что такое украинский народ? Кто выбрал украинскую власть? И, что такое Украинская Православная Церковь”. Из вышеприведенного обращения складывается впечатление, что украинский народ проживает только во Львове. При этом он никогда не был крещен в составе Материнской Православной Церкви Князем Владимиром.
Я попросила народного депутата Вадима Колесниченка прокомментировать обращение Львовского горсовета к Президенту. "Это обращение является гнилым пиаром. Я бы посоветовал львовскому совету заниматься государственно-важными городскими делами, здравоохранением, образованием, коммунальными службами, а не заниматься делами Церкви и растрачивать дефицитный бюджет на пенсии бандеровцам. Действия Львовского совета ведут к расколу Украины, поощряют распространение фашистской идеологии. В западной Украине открыто продаются значки и наклейки с надписью « Дякую, тоб і Боже,що я не москаль», сувениры с фашистской символикой." - сказал Вадим Колесниченко. Далее он подытожил: «Такие поводыри приведут стадо к пропасти!».
Анализируя эту ситуацию, хочу заметить, что действия националистов, представляющих движение ВО “Кативня”(ВО Свобода), НУ-НС и др. сегодня напоминают слова из главной песни интернационалистов “…это есть наш последний и решительный бой…”.
В “зацензуреных”, с их точки зрения, отечественных СМИ, они публикуют шквал лживых материалов оскорбляющих Президента, Православную Церковь и нас, обычных граждан Украины.
Я хочу напомнить Львовскому совету, что не только во Львове избирается Президент и парламент Украины, а избирается власть всей Украиной, и мы, православный народ Украины, признающий главенство Московского Партиархата, составляем большинство избирателей.
Не секрет, что Киевский Патриархат Православной Церкви не признан Православным миром. “Патриарх” Филарет, как себя называет господин Денисенко, 21 февраля 1997 года на Архиерейском Соборе Русской Православной Церкви в Свято-Даниловом монастыре в Москве был отлучён от Церкви и предан анафеме, за раскольническую деятельность в Украинской и Болгарской Православной Церквях, нарушение церковных канонов. То есть фактически сегодня Киевский Патриархат является не чем иным, как христианской сектой с внешними атрибутами православия, лишенной Божьей благодати.
Приход у этой секты ничтожно мал, и в основном обеспечивается не духовными потребностями украинцев, а политическими задачами и акциями. Приведу в пример акцию организованную Тягнибоком в 2010 году, по доставке автобусами паломников во Владимирский собор из западной Украины на годовщину крещения Руси с целью организации крестного хода и празднования. Ведь ближе Львова достаточного количества почитателей этой церкви не нашлось.
Ещё обратила внимание на то, что националисты очень любят руины и памятники. Причем не только памятники героям украинского террора Шухевичу и Бандере. Так, например, они очень переживают за Софийский Собор и фундамент Десятинной Церкви. Перепуганный русофоб пан Яворивський, в интервью украинским телеканалам, выразил озабоченность тем, что на святом памятном месте восстановят один из первых православных храмов Киевской Руси – Десятинную церковь. Его не волнует, что восстановленный храм будет продолжением возрождения духовности и истории в нашей стране, а больше его волнует то, что возведет этот храм Украинская Православная Церковь Московского Патриархата.
Из Софии Киевской националисты и Львовский совет, вопреки желаниям киевлян, готовы сделать сектантское капище, лишь бы там не шли православные службы.
Как низко пали эти люди, эти псевдопатриоты, воспитанные на национал-фашистских идеях! Как долго безнаказанно можно оскорблять честь и достоинство истинных православных граждан Украины? Сколько еще такие русофобы, как Олег Тягнибок и его единомышленники, будут проявлять святотатство, и вмешиваться в духовную жизнь украинского народа, навязывая ему неканонические раскольнические идеи, фактически подменяя православие фашистским идолопоклонничеством, попирать конституционные права и принципы народовластия.
Алена Березовская
Ранее "Цензор" публиковал репортаж Алены Березовской о визите Виктора Януковича в Париж.
Скромность - явно не его черта.
Да какой же ты король, иододефицитный?
Всю жизнь свидомые были шестерками в руках других игроков.
Ступай-ка рексик, на конюшню, и скажи, что тебя приказали выпороть.
Поэтому необходимо быть очень внимательными и не принимать на веру многие комменты.
-
Мирового!!!Мирового!!!Мирового!!! Пиши исчо
.
НЕЛЬЗЯ СДЕЛАТЬ РЕАУТАЦИЮ НА ТОМ ЧТО ТОЛЬКО СОБИРАЕТЕСЬ СДЕЛАТЬ
(с)Генри Форд
Жора, ты что на русских злой такой? Обижали тебя, похоже??
Она вызывает ненависть у рогулей свидомых, т.к. их деды прмвыкли в схронах совокупляться только друг с другом в немытые задницы и/или с козами, которых им удавалось украть у односельчан.
Привычка эта генетически передана их внукам.
Поэтому ЖЕНСКАЯ красота вызывает у них отторжение.
Те, кто воевал против москалей, уже давно полегли под пулями энкаведистов или сгнили от вшей в схронах.
Выжили те, кто по амнистии побежал к властям, СДАЛ СВОИХ ПОДЕЛЬНИКОВ и жил себе дальше спокойно, работал в колхозе и строил коммунизм в отдельно взятой стране. Т.е., с точки зрения учения Степки-кошкодава - зрадники они.
Хорошае у вас революционная армия получается: впереди жополаз Тягнибок со старыми профессиональными предателями, за ними - толпа баранов в вышиванках.
Ну, и кривляющийся Жорик со справкой из скорбного дома.
Кто-то видел эту Алену?
Ч видел - типичная ьесформенная еврейка,
в попе, в груди, в плечах = 90х90х90!
Где у неё талия???
На Украину, на воинов УПА! На национальных героев - Бандеру и Шухевича!
Память о которых живет в каждом украинском сердце
Коты занимали экологическую нишу хохлов - конкурировали с ними в борьбе за сало.
Какова страна, таковы и херои.
вИ-не перший з москвино-совкової нацистської геботи,хто розповсюджує байку про Бандеру та котів.І все через те,що інформація,котру вИ отримує від своїх хазяїв-масквино-совкових нацистів-гебюків-має обмежену направленність.А інформацію,котра виходить за межі світогляду москвино-совкових нацистів,вИ не в стані сприймати в жодному вигляді.Проте відповідь на вАші марення та брехні існує вже дуже давно:
-"...Тож,якщо епізод з котами справді мав місце,то не від вродженої схильності до садизму,а від хлоп'яцького,може,й нерозумного бажання перевірити себе:чи зможеш ти позбавити життя іншу істоту?
Адже в революційній боротьбі,яку вже остаточно обрав для себе Степан Бандера,напевно, доведеться позбавляти ворогів і зрадників життя або й посилати на вірну смерть друзів.
Що відчував при цьому в останньому випадку Степан Бандера,дізнаєтеся,коли прочитаєте його виступ на Львівському процесі 1936 р."[1]
[1]Галина Гордасевич.Степан Бандера:людина і міф.Документальна повість.
Як бачете,автор,що ретельно вивчила всі біогафічні документи пана С.Бандери,не знайшла там неспростовного доказу про те,що Бандера був схильним до садизму та душив котів.
А от інший автор знайшов неспростовні свідчення того,що С.Бандера готувався віддати життя за Вільну,Єдину й Неділиму Україну.
-"...У 1924 р.українському суспільству стало відомо про трагічну долю зв'язкової УВО Ольги Басараб.Її арештували поляки і протягом однієї ночі закатували до смерті.
Одного разу сестра Бандери-Володимира,зайшовши зненацька до кімнати,застала свого брата блідого,з міцно зціпленими зубами,а з кінців його пальців капала кров.Придивившись ближче,Володимира побачила,що під нігті Степана загнано голки.
«Ти збожеволів!»-вигукнула вона.
«Та ні,-з трудом розціплюючи зуби,відповів брат.-Просто я хотів перевірити,чи зміг би перенести,якби мене схопили вороги і почали заганяти голки під нігті».[2]
[2]Степан Охримович.Крайовий Провідник ОУН у 1930 році.
І,щодо українців.
"...Отряды сражались в лесах Западной Украины до середины 50-х годов(я видел последних убитых бандеровцев в 1955 г.), хотя они могли тысячу раз уйти в Румынию,Польшу,Венгрию, Чехословакию и далее в Европу.Но они стояли на идейных принципах борьбы за свободную Украину,и население разделяло их стремление:ведь без поддержки рядовых украинцев вооруженные отряды(на положении партизанских)против такой мощной машины СССР не продержались бы и двух месяцев."[3]
[3]Анатолий ФОКА(доктор технических наук,профессор)-"Тогда,в Западной Украине... Герои Украины—наши,украинские герои".Зеркало недели"№ 8(788)27 февраля—5 марта 2010
"...22 грудня у Львові засуджено до страти Дмитра Данилишина,Василя Біласа і Маріяна Жураківського,причетність Зенона Коссака не була доведена.
...Білас і Данилишин були повішені наступного дня о 6 годині 30 хвилин у дворі львівської тюрми «Бригідки».
...Останніми словами Данилишина на ешафоті були:
«Мені тільки дуже жаль,що я не можу ще раз умерти за Україну»."[1]
[1]Г.Гордасевич"СТЕПАН БАНДЕРА: ЛЮДИНА І МІФ."Документальна повість.
А тепер про те,який етнос-кацапів(москвино-совкові нацисти)вИ тут представляєте.
Замість епіграфа.
"Устал я жить в родном краю, в тоске по гречневым просторам,покину хижину мою,уйду бродягою и вором".(С.Єсєнін)
"...В народной словесности есть сочувствие к ленивому,к вору,к проходимцам,обманщикам и грабителям чужой собственности.Мечта о богатстве,которое само падает в глотку человеку,творит основную тему сказки о хитрой науке".[3]
[3]Н.Трубецкой.К проблеме русского самосознания.-Париж,1927.
"...- мы, московиты,спесивы,завистливы,полуцивилизованы,но высокомерны,больные манией своего якобы высочества.Мы,московиты,всех ненавидим и ничего не уважаем.В истории вечным напоминанием этого остается наша родная ЧЕКА".[4]
[4]А.Масаинов.«О дикарях океанийских и дикарях русских».
"...Любя свою Московию,я часто думаю,что все наши московские гадости порождают потребность деспотии,потому что наш народ стоит морально значительно ниже соседних европейских народов".[5]
[5]К.Лєонтьєв.„Восток, Россия и Славянство“.
-"Я думаю, что русскому народу исключительно—так же исключительно,как англичанину чувство юмора—свойственно чувство особенной жестокости, хладнокровной и как бы испытывающей пределы человеческого терпения к боли,как бы изучающей цепкость,стойкость жизни.
В русской жестокости чувствуется дьявольская изощренность,в ней есть нечто тонкое,изысканное.Это свойство едва ли можно объяснить словами «психоз», «садизм»,словами,которые,в сущности,и вообще ничего не объясняют."[6]
[6]Максим Горький.О русском крестьянстве.Издательство И.П.Ладыжникова.Берлин,1922.
Краще не скажеш!
Почну з коротких відомостей про москвинських авторів історичних досліджень,аби ні в кого з опонентів не виникало навіть бажання поставити під сумнів наведені ними результати наукових досліджень.
"Кирилл Александров-родился в Ленинграде.Кандидат исторических наук,старший научный сотрудник(по специальности «История России»)факультета филологии и искусств Санкт-Петербургского государственного университета.
С 1992 года постоянно работает в архивах России,США и ФРГ.
Автор более 250 публикаций по истории России XIX-XX вв.
Член редколлегий военно-исторического журнала «Новый Часовой»,историко-документального альманаха «Русское прошлое»(Санкт-Петербург) и журнала «Военно-исторический архив»(Москва).
Область специализации:история России первой половины ХХ века,история антисталинского сопротивления в 1930-1940-е годы,военно-политическая история российской эмиграции,Вторая мировая война."
А тепер зазирнемо до електронного ЗМІ на імя ZAXID.NET від 19.01.2009.Там була опубліковане інтервю з К.Александровим:-"Бандера: постскриптум «москальского» историка".
"...Бандера в России является важной частью сталинского идеологического мифа, укоренного в сознании не только людей старшего возраста, но и, увы, - в представлениях о трагической истории ХХ столетия значительной части русских молодых людей. Поэтому любые рассуждения о Бандере подменяются рефлекторной реакций, сформированной у наших соотечественников еще советским кинематографом.
...В современной России не произошло ни преодоления, ни осмысления характера и последствий большевизма, в результате осуществления которого подлинную национальную катастрофу пережил и русский народ, и другие народы бывшего Советского Союза. И совершенно бессмысленно спорить о том, чьи раны кровоточат более иных. Как это ни горько признавать, но в России торжествует один из самых пагубных мифов - миф о государственном величии сталинщины, о «национальной» трансформации большевизма, о Советском Союзе, как наследнике исторической России.
ПОЭТОМУ ПАЛАЧИ ПАТРИОТОВ ДО СИХ ПОР ОСТАЮТСЯ ГЕРОЯМИ, А ПАТРИОТЫ-ВРАГАМИ. И у кого же вы хотите спрашивать о Бандере или Шухевиче, если постыдный и циничный по сути своей факт посмертной «реабилитации» царской семьи императора Николая II духовно-историческими наследниками ее убийц мы воспринимаем как нечто естественное?
...Лет через восемь после памятного разговора с мамой о злобных «бендеровцах» в силу разных причин опытным путем пришлось убедиться: советские писатели могут лгать не хуже Геббельса.
...Исчезло состояние раздвоенного сознания, связанного с неустанной демонстрацией историком внешней лояльности. Появился Интернет, несмотря на все естественные издержки подобного источника. Сегодня, казалось бы, русский историк может взглянуть на жизненный путь Степана Бандеры не из-за самоцензурного частокола, которым последовательно окружают себя его поклонники на Западной Украине, противники на Востоке, и среднестатистический обыватель в Российской Федерации - с отшибленной исторической памятью ...
...Бесспорно, Бандера страстно и искренне желал свержения советской власти, уничтожившей в границах УССР миллионы людей и морально растлевавшей ложью и лицемерием остальных, точно так же, как и в других республиках бывшего Советского Союза.
Вопреки рассуждениям некоторых представителей советского агитпропа, Степан Бандера, конечно, не был ни изменником, ни предателем, а непримиримым и последовательным врагом большевиков, имевшим политическую программу и разветвленную, серьезную организацию...
...Кстати, в личном мужестве Бандере объективно нельзя отказать - серия приговоров с пожизненными заключениями и обстоятельства его гибели в 1959 году говорят сами за себя.
...В пользу Бандеры свидетельствует его сдержанное отношение к перспективам сотрудничества с Германией, в отличие от Андрея Мельника. Во всяком случае, кажется, Бандера действительно в полной мере представлял себе заинтересованность нацистов в создании независимой Украины намного раньше,чем многие русские белые эмигранты убедились в нежелании тех же нацистов оказывать им помощь в возрождении Российского государства. Сотрудничество Бандеры с Абвером, учитывая специфику взглядов руководителей разведслужбы Вермахта, лишь подчеркивает готовность руководителя ОУН(б) к компромиссу до определенных пределов. Тот очевидный факт, что органам НКВД вплоть до июня 1941 года так и не удалось полностью ликвидировать оуновское подполье на Западной Украине тоже можно поставить Бандере в заслугу.
...Бандера, конечно же, ни в коем случае не был коллаборационистом по подобию Видкуна Квислинга в Норвегии и попытки советских историков представить его таковым не выдерживают критики.
...Бесспорно, что и в 1941 году Бандера отрицал мертвящую систему колхозов, представлявшую, по сути, второе крепостное право (большевиков).
Расстрел его отца сталинцами, гибель братьев в нацистском концлагере, мытарства сестер в Советском Союзе, наконец, заключение самого Бандеры в Заксенхаузене в 1941-1944 годах, в полной мере свидетельствуют, что лидер ОУН-Б в политическом отношении противостоял и Сталину, и Гитлеру.
С 1930-х и до конца 1950-х годов Степан Бандера был политиком харизматичным, принципиальным, динамичным и последовательным".
Тепер дещо про іншого автора.
Александр Сергеевич Гогун-кандидат исторических наук,докторант кафедры истории Восточной Европы Университетов А.Гумбольдта(Берлин) и Санкт-Петербурга.
Тема кандидатской диссертации:"Деятельность вооруженных националистических формирований на территории западных областей УССР 1943-1949": Дис. ... канд. ист. наук : 07.00.02 СПб., 2005 c.
Автор книги "Между Гитлером и Сталиным.Украинские повстанцы".С.-Петербург,-2004,- "Нева",-320 с.
Поцыкавимося думкками автора книжки,котрий безпосередньо вивчав саме ысторыю ОУН-УПА,С.Бандери,Р.Шухевича і совково-москвинських нацистів.
-"...такая важная тема,как национально-освободительные движения народов СССР после Второй мировой войны, остается совсем неизученной.
Поэтому у большинства читающей публики о литовских, латышских, эстонских и украинских повстанцах сохранились стереотипы, сложившиеся еще в советскую эпоху:"предатели","наймиты фашистов", "головорезы","бандиты","холуи империалистических разведок".
Именно эти идеологические штампы по сей день не позволяют многим жителям России понять, почему в 1991 году Советский Союз -"нерушимая семья народов"- вдруг взял да и развалился, как карточный домик" (с.4).
-"Но хуже всего жилось украинцам Советского Союза. Здесь установился тоталитарный и откровенно террористический режим, опирающийся на мощную тайную полицию с разветвленной системой слежки и доносов. Поэтому на территории Советской Украины невозможно было создать сколько-нибудь серьезную организацию национального сопротивления, да и вообще вся политическая деятельность украинцев была запрещена и строго каралась" (с.11 - 12).
-"Следует отметить,что широко распространенная в советской публицистике версия об участии бойцов "Нахтигаля" в убийствах польской и еврейской интеллигенции во Львове в начале июля 1941 г.является выдумкой советской пропаганды.На Нюрнбергском процессе было установлено,что нацистский террор проводили немецкие эсэсовцы, вошедшие в город чуть позже "Нахтигаля".
В 1946 г. советская сторона вообще не поднимала вопрос о действиях... во Львове. По вопросу о массовых убийствах во Львове в июне - июле 1941 г. после войны проходили слушания в Конгрессе США,также подтвердившие непричастность оуновцев к этой террористической акции да и снявшие с ОУН обвинения в участии в Холокосте.
Сама версия об антисемитских и антипольских акциях "Нахтигаля" была запущена советской стороной в 1959 г. Связано это было с тем, что пост министра по делам переселенных немцев в правительстве ФРГ занял Теодор Оберлендер, бывший немецкий командир "Соловья" ("Соловей" - "Нахтигаль". - Авт.). Оберлендер до, во время и после войны был ярым антикоммунистом и не скрывал своих взглядов.
...Оберлендера отправили в отставку "от греха подальше",несмотря на то, что бывший командир "Нахтигаля" подал в суд на клеветников и выиграл процесс, отстояв свою честь и честь своих подчиненных" (с.46-47)."
...Кстати,упомянутая Судоплатовым элитная карательная дивизия СС "Галичина" на самом деле не была ни элитной,ни карательной:официально ее вина в военных преступлениях и преступлениях против человечности-несмотря на многочисленные попытки советской стороны-не доказана.
Ее создание в 1943 г. поддержали едва ли не все украинские антикоммунисты. Исключением из них была все та же ОУН(б), развернувшая против дивизии яростную агитацию. К тому времени на Волыни бандеровцы уже создали УПА и активно звали молодежь в лес, А НЕ НА НЕМЕЦКУЮ СТОРОНУ советско-германского фронта" (с.51-52).
"...сверхактивная гражданско-политическая позиция и возможность договариваться с кем угодно и сражаться против кого угодно ради достижения заветной цели-создания независимой Украины. Даже после войны командование ОУН-УПА приказывало своим бойцам, в случае войны СССР с западными демократиями и оккупации войсками последних территории УССР,сдать освободителям только меньшую часть оружия,.. чтобы в случае необходимости оставшиеся автоматы и винтовки выкопать и (в который раз!) начать партизанскую войну с новыми возможными противниками украинской государственности" (с.55 - 56).
"С осени 1941 г. по середину 1944 г. нацистские власти арестовали и расстреляли тысячи членов ОУН обеих фракций... К этому времени уже было отправлено в тюрьмы и лагеря 300 и уничтожено 15 членов руководящего звена ОУН(б)" (с.73).
БАНДЕРОВСКАЯ УПА,СКВОЗЬ РЯДЫ КОТОРОЙ ПРОШЛО ОКОЛО СТА ТЫСЯЧ ЧЕЛОВЕК,ОТМЕТИЛАСЬ НА АНТИНЕМЕЦКОМ,И,ВЕСЬМА МАСШТАБНО,НА АНТИСОВЕТСКОМ ФРОНТЕ.
ИМЕННО БАНДЕРОВЦЫ НЕ ПОБОЯЛИСЬ В ОДИНОЧКУ БРОСИТЬ ВЫЗОВ ДВУМ сСИЛЬНЕЙШИМ ТОТАЛИТАРНЫМ ИМПЕРИЯМ СВОЕГО ВРЕМЕНИ". (с.84.)
-"Командиры красных партизан посылали в Украинский штаб партизанского движения сообщения о том,что происходило за линией фронта. Увы, эти сообщения только сейчас становятся известными общественности. Вот, например, такое:
-"Националисты в Домбровице мобилизовали всех портных для изготовления теплой одежды на зиму.По последнему распоряжению штаба националисты сейчас принимают к себе всех, кроме поляков. В данное время среди националистов много евреев,особенно врачей"(с.168).
"Об украинско-еврейских отношениях в этот период писал в своих воспоминаниях и шеф СБ ОУН-УПА генерал-хорунжий Мыкола Лебедь:
-"Большинство врачей УПА были евреи, которых УПА спасала от уничтожения гитлеровцами. Врачей-евреев считали равноправными гражданами Украины и командирами украинской армии. Здесь необходимо подчеркнуть, что все они честно исполняли свой тяжкий долг, помогали не только бойцам,но и всему населению,объезжали территории, организовывали полевые больницы и больницы в населенных пунктах.Не покидали боевых рядов в тяжелых ситуациях, также тогда, когда имели возможность перейти к красным.Многие из них погибли воинской смертью в борьбе за те идеалы,за которые боролся весь украинский народ".
Может, с пропагандисткой целью Лебедь несколько и приукрасил украинско-еврейское сотрудничество,но участие евреев в УПА-несомненный исторический факт,о котором,как мы видели,сообщали своему начальству"народные мстители"Бегма и Тимофеев" (с.169).
Тут я маю зробити невеличкий ліричний відступ. А присвячений він буде викриттю частково москвино-совкової,а частково ізраїльської брехні про антисемітизм ОУН-УПА.
Ось коментар єврейського националіста Авраама Шифріна,опрелюднений у його книзі перевиданій нещодавно у Ієрусалимі його вдовою-Елеонорою Шифріною-Полтинниковою.
-"Одна из грязных баек,распространяемых не только российскими «братьями»,но и антиукраински настроенной частью израильского истеблишмента,является БРЕХНЯ про то,что Шухевич и «Нахтигаль» участвовал в немецких погромах евреев.Как командир УПА Роман Шухевич проводил последовательную политику помощи еврейскому населению и активного привлечения его в ряды УПА.
В частности,в 1943 году подразделение УПА освободило несколько сотен евреев из гетто под Ровно,а освобожденных разместили по украинским селам,где те дождались прихода Советской армии.В УПА несколько лет героически воевала известная общественно-политическая деятельница Израиля Стелла Кренцбах.Большинство врачей в госпиталях УПА было по национальности евреями, евреи также активно работали в отделах пропаганды.Так что обвинения Шухевича в антисемитизме не имеют под собой никаких оснований."[1]
[1]Авраам Шифрин."Четвёртое измерение",-Иерусалим,-2008г.
Є і ще одна грунтовна публікація на цю тему журналістки Ярослави МУЗИЧЕНКО під назвою "Повстанці із зіркою Давида",оприлюднена у газеті"УКРАІНА МОЛОДА",номер 185 за 07.10.2006.
"В Українській повстанській армії євреї були і лікарями, і вояками...
«Поки до мене не потрапили відповідні документи, я гадав, що УПА співробітничала з фашистами»,—каже видатний історик держави Ізраїль Аарон Вайс, сім'я якого і він сам були врятовані українцями.
«Чимало втікачів з гетто в західних регіонах України 1942-43 років так чи інакше зустрічалися з українськими повстанцями. Це непроста картина, переважно позитивно забарвлена, — констатує доктор наук, професор Фелікс Левітас. — Я особисто працював з цими документами, бачив, що чимало євреїв самі діставали зброю і приєднувалися до українських повстанців, які запрошували їх до себе. Але повстанські загони були різні, польові командири були різні». Фелікс Левітас має одну з найбільших в Україні бібліотеку з історії фашизму й гітлеризму, яку збирає упродовж 20 років. Докторську дисертацію захистив у 1997 році на тему «Євреї України в роки Другої світової війни».
До речі, на зорі української державності ХХ століття Перший єврейський курінь Української галицької армії нараховував 1000 єврейських хлопців зі Львова й Тернополя.
У різних джерелах згадується про Стеллу Кренцбах з Рожнятина, яка у своїх спогадах писала:
«Моїм життям я завдячую УПА». Частину з її спогадів надрукувала газета «Нью-Йорк таймс». Ставши співробітницею міністерства закордонних справ Ізраїлю, вона переконувала дипломатів, що «вільна українська держава буде запорукою і доказом справедливого миру в світі». Стелла Кренцбах описала, як після повернення совєтів за постановою місцевого відділу НКВС її засудили на смерть. У камері смертників разом з нею опинилися 42 людини. «Ми всю ніч молилися і просили чуда в Бога. Я молилася разом с усіма. Над ранок і справді сталося чудо: двері нашої камери з грюкотом розчинилися — і ми побачили озброєних повстанців. Тоді те містечко Рожнятів опинилося на чотирі дні в руках УПА, — згадувала пані Стелла. — З того моменту я пішла у підпілля, й моє життя якнайтісніше пов'язалося з життям повстанців. Я переходила з ними з одного місця в iнше, вiдтак опинилася в Карпатах, у повстанському шпиталі з раненими». У її групі було 12 євреїв, 8 з них — лікарі.
Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х до радянських концтаборів потрапило багато молодих дисидентів з України, серед яких було чимало євреїв. Вони, виховані на радянських підручниках і родинних переказах про війну, всіма можливими способами передавали на Захід інформацію про «двадцятип'ятирічників» — вояків Української армії, з якими у «великій зоні», можливо, і не познайомилися б. Політв'язень Михайло Хейфець у своїй книзі «Українські силуети» називає їх «святими стариками». Траплялося, що дисидент-шістдесятник потрапляв до однієї тюрми з євреєм, засудженим на 20 років за «український буржуазний націоналізм».
Відсутність антисемітизму у середовищі українстких націоналістів підтверджують і документи ОУН-УПА:
"Витяг з рішень установчого зїзду ОУН(б) у 1941 році:
-”Евреи в СССР являются преданнейшей опорой господствующего большевицкого режима и авангардом московского империализма в Украине.Противоеврейский настрой украинских масс использует московско-большевицкое правительство, чтобы отвлечь их внимание от действительного виновника бед,и чтобы в час взрыва направить их на погромы евреев. Организация украинских националистов борется с евреями как с опорой московско-большевицкого режима,одновременно осведомляя народные массы,что Москва–это главный враг”.[4]
4Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. Збірник документів і матеріалів. – Львів-Київ: „Піраміда”, 2001, с. 11.
”Невзирая на негативное отношение к евреям как к орудию московско-большевистского империализма, считаем нецелесообразным в настоящий момент международной ситуации принимать участие в антиеврейской акции,чтобы не стать слепым оружием в чужих руках и не уводить внимание масс от главных врагов”.[5]
[5]Iдея i чин: орган проводу ОУН, 1942–1946. Літопис УПА. Т. 24. Торонто – Львiв: ”Літопис УПА”, 1995, с. 52.
А тепер знову повернемось до книжки пана А.Гогуна.
Він теж наводить спогади ленінградського десидента пана М.Хейфеця про різні психологичні типи різних увязнених,котрі йому доводилось спостерігати в лагері:
-"...Боже мой, какая психологическая пропасть разделяла украинцев, крестьян, бывших соседей и, может быть, приятелей - пропасть, отделявшая бывших бандеровцев от бывших работников гитлеровской администрации. Экс-каратели и экс-старосты иногда были вовсе не плохими от природы людьми и добрыми иногда - но они все, почти без исключения, казались мне морально сломленными, причем не зоной или войной, а еще раньше, почти изначально. Они казались нормальными советскими людьми, то есть слугами власти, любой власти - что гитлеровской, что советской, что польской, что, если появится, своей украинской. Часто это были просто человекообразные автоматы, роботы, запрограммированные на исполнение любого приказания - недаром среди самых кровавых гитлеровских убийц можно было обнаружить людей, которые после войны - до ареста - числились советскими активистами и орденоносцами... Честное слово, иногда казалось, что вины у них не больше, чем у овчарок, которые лаяли на заключенных концлагерей, - не больше они понимали, чем эти овчарки, и что, если посадить овчарку на 25 лет в тюрьму, какой в этом смысл?
Бандеровцы выглядели совсем по-иному.
И они убивали, и, наверняка, невинных тоже (война - дело жуткое и жестокое), и моих земляков - это я понимал. Но видно было, что, поднимая на человека оружие, они знали, зачем это делают, и осознавали греховность своего деяния.
Убивали во имя Родины, но понимали при этом, что все-таки поднимают руку на Сосуд Божий, на Человека, и совершают грех, и должны платить за грех. Вот два параллельных микрорассказа, чтобы читатель понял, какую психологическую разницу я уловил в этих двух типах украинцев.
...Роман Семенюк-бандеровский разведчик из Сокаля,отбывавший те же 25 лет:
- "Я так казав:-мати,я підняв зброю на людину,мене за це можуть вбити,і це буде справедливо.Я знаю,на що йду-я християнин,мати".(с 59-60)
"...А как еще эту политику можно назвать?Русификация и есть, как к такому процессу ни относиться.Не в последнюю очередь из-за наката русско-советской культуры повстанцы долгие годы находили поддержку в среде местного населения, стремившегося говорить на родном языке,а не на чужом-каким бы он ни был:польским,румынским или русским" (с.311).
"...Вряд ли боевые действия УПА и против УПА можно назвать гражданской войной,поскольку повстанцев население поддерживало,а те,кто организовывал антиповстанческую борьбу,были людьми пришлыми в Западной Украине. Сотрудники репрессивно-карательных органов,которые в этой борьбе выиграли,были родом не из Галиции,Волыни или северной Буковины.
То есть речь идет не о гражданской,а о национально-освободительной войне,в которой обе стороны,очевидно,воевали с применением очень жестоких методов". (с.317).
."..В 90-е гг. ХХ ст. и в настоящий момент память об этих событиях среди населения западноукраинских городов и сел очень свежа, живы и участники этой борьбы с обеих сторон. Во всех селах Галиции и во многих на Волыни и Буковине воздвигли либо монументы, либо памятные холмы погибшим в борьбе за независимость Украины.В честь руководителей УВО, ОУН и УПА названы улицы и площади западноукраинских городов, им поставлены памятники. А памятники представителям советской номенклатуры и сотрудникам репрессивно-карательных органов почему-то снесли.Спустя десятилетия после окончания "войны после войны" народ указал на тех,кого он поддерживал, а против кого воевал" (с.318).[2]
[2]А.Гогун."Между Гитлером и Сталиным.Украинские повстанцы",-С.-Петербург,"Нева"-2004,230с.
І,дещо в пику тим москвино-совковим нацистам,котрі не можуть позбавитися відчуття власної виключності з приводу свого етнічного походження і вважають С.Бандеру містечковим лідером.
"...Організація українських націоналістів—бандерівців (ОУН (б)) провела низку мирних переговорів з представниками сусідніх Угорщини і Румунії,а також польським націоналістичним підпіллям.
...У вкрай несприятливих міжнародних умовах представники українського визвольного руху обстоювали українські національні інтереси і змушували рахуватись із ними представників інших держав та народів.
Підтвердженням цьому,зокрема,є також історія таємної місії ОУН (б) до столиці Угорщини в грудні 1943 року.
...Угорське командування, не бажаючи проливати кров угорських солдатів (гонведів) за німецькі інтереси і переконавшись у силі українського визвольного руху в регіоні, погодилося на мирні переговори з українськими повстанцями. Зі свого боку, українське націоналістичне підпілля не хотіло воювати з угорцями — то був зайвий фронт у боротьбі за здобуття Української держави. ОУН відслідковувала поширення антинімецьких настроїв в угорському середовищі.
...Парламентарії досягли усної домовленості про ненапад та нейтралітет,обмін зв’язковими старшинами,стеження за дотриманням угоди та врегулювання можливих збройних конфліктів у відносинах між двома арміями. Обов’язковою умовою договору була сувора таємниця від німців.
Укладена домовленість не впливала на принципово вороже ставлення УПА до німецьких окупаційних сил,адже мала антинацистське і антикомуністичне спрямування.Згодом ця домовленість отримала назву Волинського договору про ненапад між УПА та угорською армією в Україні.
...У середині грудня(1943)* у Будапешті відбулись таємні переговори між українськими делегатами(М.Луцький (голова), Є.Врецьона(«Волянський») та майбутній віце–президент підпільного українського парламенту — Української Головної Визвольної Ради (УГВР) отець Іван Гриньох («Герасимівський») та начальником генерального штабу угорської армії генерал–полковником Ференцом Сомбатхеї,радником міністерства закордонних справ Угорщини Дежу Шаї та кількома вищими офіцерами угорської армії.
Були підтверджені попередні домовленості у справі нейтралітету і ненападу між угорською армією та УПА на території України,військово–медичної і розвідувальної співпраці у протистоянні більшовикам.Було також узгоджено питання про обмін зв’язковими старшинами між штабами армій для постійного зв’язку та врегулювання можливих збройних конфліктів.Угорські представники зацікавилися думкою про створення на кордоні з Угорщиною Української самостійної держави,яка мала стати своєрідним буфером від більшовицької загрози.Окрім цього,угорські державники погодилися прийняти в Угорщині українську політичну еміграцію із Західної України в разі зайняття території Галичини та Волині радянськими військами.А також влаштувати неофіційне українське представництво в Будапешті."[3]
[3]Олександр ПАГІРЯ(головний спеціаліст Центру вивчення документів з історії визвольного руху Галузевого державного архіву СБУ)УПА в Будапешті.Про таємну місію представників українського визвольного руху до столиці Угорщини у 1943 році."Україна Молода",Номер 215 за 18.11.2009 (http://www.umoloda.kiev.ua/number/1536/163/54053/)
Тепер дещо про корені польсько-українського конфлікту,у якому переважна більшість поляків та совково-москвинських нацистів звинувачують ОУН-УПА.
"Объективная оценка польско-украинского конфликта, как представляется автору, принадлежит современному талантливому исследователю Александру Гогуну.
Вывод печальный: обе стороны в равной степени хороши..."[6]
[6]К.Александров(Санкт-Петербург)"Бандера: постскриптум «москальского» историка"-ZAXID.NET,19.01.2009
"Загалом УПА вимушена була вести збройну боротьбу на декілька фронтів:з гітлерівцями,червоними партизанами, польськими формуваннями(АК, а згодом Армії Людової).
1943 рік – час безглуздих кривавих конфліктів між УПА і польськими підпільними партизанськими загонами.Перші найбільші збройні акції з польськими боївками та з’єднаннями Армії Крайової відбулися на Холмщині та Грубешівщині і набули великого поширення на Волині і Поліссі.
УПА змушена була взяти під захист західних українців,які стали жертвою польського терору,що набув великих масштабів: від серпня 1942р. по січень 1944р. поляки вбили на Холмщині 594 учасників національно-визвольного руху,5 тисяч українського мирного населення,на Грубешівщині–2 тисячі православних українців.
Причиною конфлікту між УПА і польськими боївками на етнічних українських землях були претензії польського еміграційного проводу на володіння західноукраїнськими землями,які були головною базою збройної боротьби українців за Українську Соборну Самостійну Державу.Польський уряд у Лондоні надіявся відновити Річ Посполиту в тих кордонах, що були до Другої світової війни, не беручи до уваги право українців на суверенну державність і соборність..."[7]
[7]Степан Степанович Яким."Західні землі України в Другій світовій війні: військово-історичний аспект (1939-1944 рр.)"-Національний ун-т "Львівська політехніка".Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / Інститут гуманітарних та соціальних наук.—Львів, 2002.
"Один із представників польського еміграційного уряду писав про те,що українці «знищують поляків,які перебувають на німецькій службі... Убивства були викликані бажанням помсти особам,які вислужувалися перед німцями,виступали проти інтересів місцевого населення».[8]
[8]Кость БОНДАРЕНКО.ТРАГЕДІЯ ВОЛИНІ: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ ДЕСЯТИЛІТТЯ. Дзеркало Тижня,№ 6 (431) 15—21 лютого 2003.
http://www.dt.ua/1000/1030/37668/
І,коли сьогдні переважна більшість поляків шиплять від люті при згадці про С.Бандеру дуже хочеться нагадати їм та всій Європі про пана Т.Комаровського.
"Тадеуш Коморовский (польск. Tadeusz Komorowski; 1 июня 1895 — 24 августа 1966) — польский военачальник, генерал, во время Второй мировой войны руководил Армией крайовой под кличкой Бур (польск. Bór).
Награды
Орден Белого орла (посмертно, 1995)
Командорский крест ордена «Virtuti Militari»
Кавалер ордена «Virtuti Militari»
Золотой крест ордена «Virtuti Militari»
Серебряный крест ордена «Virtuti Militari»
Большой крест ордена «Орден Возрождения Польши»
Офицерский крест ордена «Орден Возрождения Польши»
Крест Храбрых – трижды
Золотой Крест Заслуги с мечами
Золотой Крест Заслуги
Серебряный Крест Заслуги"
Це той,хто виконував накази лондонського уряду Польщі вбивати українців і загарбувати їхню землю.
А С.Бандера,котрий захищав свій народ і рідну землю для поляків-злодій!
Подвійні стандарти.Чи не так?
Мало того,поляки ще й і зфальсифікували історію.Правда,«...у травні 2007 року у провідній польскій газеті "Rzeczpospolita" зявилася публікація польської студентки-історика Ada Rutkowska(Collegium Civitas) та її викладача, Prof. Dariusz Stola під назвою "Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie"(Фaльшивий oпиc,peaльний злoчин).
...Шляхaми лeгeнди cвітлини
...Haйдaвнішa знaйдeнa пyблікaція, щo дaтyє cвітлини 1943 p. - цe видaвaний y Bpoцлaві чacoпиc "Ha pyбeжі". Фoтo з'явилocя y йoгo №3 зa 1993 p. із підпиcoм: "Пoльcькі діти, зaмyчeні і зaмopдoвaні зaгoнoм Yкpaїнcькoї Пoвcтaнcькoї Apмії біля c. Кoзoвa, y Tepнoпільcькім вoєвoдcтві, вoceни 1943 poкy
Ha двa poки пізнішe cвітлинa з'являeтьcя y пpaці Й. Beнґepcькoгo "Apмія Кpaйoвa в oкpyгaх Cтaніcлaвів і Tepнoпіль" із підпиcoм "Зaмopдoвaні зaгoнoм CC-Гaличинa пoльcькі діти в paйoні Кoзoвoї".
А це вже теж саме фото опубліковане у 2003 році Aлeкcaндp Кopмaном (Aleksander Korman) y пpaці Cтaвлeння YПA дo пoляків нa півдeннo-cхідних зeмлях II Peчі Пocпoлитoї" пoдaє нaйбільшe інфopмaції пpo cвітлинy і злoчин, щo вoнa йoгo мaє пpeдcтaвляти.
Bін cтвepджyє, щo cвітлинa пoхoдить із c.Кoзoвa aбo Лoзoвa,пoвіт Tepнoпіль,нaпeвнo з гpyдня 1943 aбo 1944 p., звідки гpyпa вцілілих від pізaнини пoляків дocтaвилa її нa кoнcпіpaтивний пocт 14 пoлкy AК y пepeдміcті Львoвy.Taм вoнa пoтpaпилa дo pyк Bлaдиcлaвa Зaлoґoвичa (нa якoгo пocилaєтьcя підпиc),кoтpий бaгaтьмя poкaми пізнішe пepeдaв її Кшaклєвcькoмy,a тoй - aвтopoві.Пишe він тaкoж,щo yпівці зpoбили бaгaтo тaких"вінoчків"з дітeй, пpибивши їх дo дepeв нa aлeї,якy нaзвaли "дopoгa дo caмocтійнoї Yкpaїни".
Пpoтe,нaдзвичaйнe y cвoїй відвepтocті пoв'язyвaння зі cцeнoю зі cвітлини Є ФАЛЬШИВИМ...Світлинa, щo нaдихнyлa cкyльптopa, нe мaє нічoгo cпільнoгo із "жepтвaми мacoвих yбивcтв, cкoєних OYH-YПA нaд пoльcьким нaceлeнням Cхідних Кpecів". Пpeдcтaвлeні нa ній діти нe бyли пoлякaми, їхній вбивця нe мaв нічoгo cпільнoгo з OYH і YПA і взaгaлі нe бyв yкpaїнцeм...
To нe є пoльcькі діти
Cтвepджyємo тaк, ocкільки мaємo нeзaпepeчні дoкaзи, щo вкaзaнa cвітлинa - пpoтoтип пpoeктy пaм'ятникa - пpeдcтaвляє зoвcім иншy пoдію. Boнa мaлa міcцe внoчі з 11 нa 12 гpyдня 1923 p., чoтиpи жepтви - тo цигaнcькі діти, a вбивцeю бyлa їхня бoжeвільнa мaти, 32-pічнa M.Д.
(Marianna Dolińska, zdjęcie wykonane w szpitalu psychiatrycznym)
Злoчин є дoклaднo oпиcaним y пpaці, нaдpyкoвaній y 1928 p. (і, нaпeвнo, y тoдішній пpecі тaкoж)... [тa] пyблікaції, якa пocилaлacя нa cтaттю 1928 poкy. Oбидвa тeкcти є пyблікaціями зі cфepи cyдoвoї мeдицини. Пepшa - цe cтaття "Maніaкaльнo-дeпpecивний пcихoз y cyдoвo-пcихіaтpичній кaзyїcтиці" , oпyблікoвaнa y "Пcихіaтpичнoмy pічникy" ("Rocznik Psychiatryczny") y 1928 p. Її aвтopoм бyв Bітoльд Лyнєвcький,бaгaтopічний диpeктop ycтaнoви y Tвopкaх.
Дpyгa пyблікaція - цe "Підpyчник із cyдoвoї мeдицини для cтyдeнтів тa лікapів", видaний y 1948 p. пpoфecopoм Bapшaвcькoгo Yнівepcитeтy Bіктopoм Ґживo-Дoмбpoвcьким, члeнoм peдaкційнoгo кoмітeтy "Пcихіaтpичнoгo Pічникa".
Toй дoкoнaний фaкт, щo вбивцeю дітeй бyлa їхня мaти, пpивepнyв yвaгy вчeних. Heщacнa жінкa вбилa чoтиpьoх дітeй y cтaні poзпaчy піcля apeштy чoлoвікa і poзпaдy цигaнcькoгo тaбopy, y якoмy вoнa жилa дo цьoгo, пepeкoнaнa, щo їм зaгpoжyє нeминyчa гoлoднa cмepть. Hacтyпнoгo дня вoнa зізнaлacя y пoліції. Зa дopyчeнням cyдy її бyлo зaпpoвaджeнo дo пcихіaтpичнoгo зaклaдy, дe в нeї бyлo підтвepджeнo "мaніaкaльнo-дeпpecивний пcихoз", cьoгoдні, нaпeвнo, cкaзaли би пpo вaжкий пpипaдoк дeпpecії. Як пишe Лyнєвcький, її вчинoк "бyв пcихoпaтoлoгічнoю cпpoбoю cкoєння poзшиpeнoгo caмoгyбcтвa, якoгo хвopa нe дoвeлa дo кінця".
Oбидві вкaзaні пyблікaції міcтять фoтo з міcця злoчинy...
...миcлeння і мeтoд іcтopикa, хoчa зa зміcтoм cвoїм кpитичні, нe пepeшкoджaють, aлe дoпoмaгaють y oнoвлeнні тa підтpимці пaм'яті. Toмy щo cмyтoк і жaль збyджyють в нac oбypeння нa тих іcтopиків, кoтpі в ім'я пpaвди і згіднo з пpaвилaми cвoєї пpoфecії кpитичнo підхoдять дo пeвних ycтaлeних дyмoк, eмoційних cyджeнь тa нeдoкyмeнтoвaних твepджeнь.
Для іcтopикa XX cтoліття відпoвідь нa питaння, чи пaм'ятaти і yвічнити ті пoдії і їхні жepтви, є oчeвиднoю: їм нaлeжні пoшaнa і пaм'ять. Haція - цe cпільніcть пaм'яті і зaбyття, aлe ми нe ввaжaємo, щo "пoлітикa зaбyття" дoпoмaгaлa би пoєднaнню між людьми і нapoдaми. Baжливі пoдії минyлoгo cлід нaгaдyвaти і yвічнювaти, нaвіть кoли цe вaжкo і бoліcнo. Bідкpитим і нeлeгким є питaння, як цe здійcнювaти.
Maємo нaдію, щo випaдoк фaльшивoгo пaм'ятникa нaгaдyвaтимe пpo пoтpeбy cпільнoї пpaці нa цьoмy пoлі зaхиcників пaм'яті тa peчників пpaвди."
І,на сам кінець, переклад документів МВТ у Нюрнберзі,які свідчать про те,що ОУН-УПА(Б) воювала проти Німеччини і не вчиняла злочинів проти людяності та людства.
"Том XXXIX стр.265-270
ДОКУМЕНТ 014-USSR
ВЫДЕРЖКА ИХ ОПЕРАТИВНОГО ПРИКАЗА № 14 УПРАВЛЕНИЯ ИМПЕРСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АДРЕСОВАННОГО АЙНЗАЦГРУППАМ 29 ОКТЯБРЯ 1941. УКАЗАНИЯ ДАНЫ ПРИ СОГЛАСОВАННОСТИ С ВЫСШИМ КОМАНДОВАНИЕМ АРМИИ ДЛЯ «ЗАЧИСТКИ» СПЕЦИАЛЬНЫМИ ОТРЯДАМИ ЛАГЕРЕЙ ВОЕННОПЛЕННЫХ (СОВЕТСКИХ ПЛЕННЫХ) В ТЫЛОВЫХ РАЙОНАХ; ПОСТРАДАВШИЕ ОТ АКЦИИ ГЛАВНЫМ ОБРАЗОМ СОВЕТСКИЕ КОМИССАРЫ И ДРУГИЕ РУКОВОДЯЩИЕ ЛИЦА, А ТАКЖЕ ЕВРЕИ И ПРЕДСТАВИТЕЛИ ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ. ПРИКАЗ АЙНЗАЦОТРЯДА С/5 ОФИЦЕРАМ СВОЕГО ПОДРАЗДЕЛЕНИЯ, 25 НОЯБРЯ 1941: УНИЧТОЖИТЬ ДЕЯТЕЛЕЙ БАНДЕРОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ УКРАИНЫ ВСЛЕДСТВИЕ ИХ ПРИГОТОВЛЕНИЙ К МЯТЕЖУ.
. . . . . .
— Стр. 5 —
№. 7
Айнзацотряд С/5
Охранной полиции и СД
25 ноября 1941 года
По внешней рассылке:
Киев
Днепропетровск
Николаев
Ровно
Житомир
Винница.
Касательно: ОУН (движение Бандеры)
Достоверно установлено, что на территории Райхскомиссариата движение Бандеры готовит мятеж с конечной целью создания независимой Украины. Все участники движения Бандеры должны быть незамедлительно задержаны, и, после подробного допроса под видом мародеров без малейшей огласки ликвидированы. Протоколы допросов должны быть предоставлены в Оперативный отряд С/5. Данный документ после ознакомления командирами подразделений надлежит уничтожить.
Оберштурмбанфюрер СС
Подпись (неразб.)"
Як бачимо,у час,коли німці розгромили ркка під вязьмою,і успішно розвивали наступ на Москву,а героїчний совейський уряд тікав до Куйбышева,бійці батальонів"Нахтігаль"та "Роланд",отримавши звістку про арешт Бандери та його товаришів,відмовляються виконувати накази німецького командування,а Головне управління імперської безпеки починає смертельну боротьбу проти бандерівців,которі,без сумніву,готують антинімецьке повстання.
А от і витяги з іншого документу.
"Том XXV стр. 255-288
ДОКУМЕНТ 192-PS
ДОКЛАДНАЯ РАЙХСКОМИССАРА УКРАИНЫ КОХА РОЗЕНБЕРГУ,16 МАРТА 1943 ОТНОСИТЕЛЬНО ЖЕСТКИХ МЕР ПРИНЯТЫХ В УКРАИНЕ ГЕРМАНСКОЙ АДМИНИСТРАЦИЕЙ(ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО RO-13)
Райхскомиссар Украины ровно 16 марта 1943
Господину Райхсминистру Альфреду Розенбергу
Берлин W 35.
Лично.
. . . . . .
— Стр. 25 —
. . . . . .
Украинским эмигрантам кроме прочего также удалось оказать влияние как на движения Бандеры так и Мельника, с тем, чтобы они сегодня вели себя намеренно враждебно немцам.
Даже «Просвиты», там где они есть, стали подпольными организациями украинских шовинистов. Примеры тому прошу взять из отчетов СД. Доказательства приведены из Ровно, Дунаевцев, Каменец-Подольска и Киева. В Киеве украинцы состоявшие также и в «кругах общества» готовили отравление Генералькомиссара. Украинские учителя из Просвиты участвовали в группах сопротивления, как, напр., в Камень-Каширском см. отчет СД от 27 и 31.6.1942. Из последних отчетов СД я заключаю, что при таком попустительстве немецкого руководства в районах боевых действий в Харькове в Просвите может быть учреждено нечто вроде украинского национального правительства.
. . . . . .
— Стр. 26 —
. . . . . .
Украинские националисты из Харькова на днях эвакуированы в Киев.Здесь у них имеются надежные украинские авторитетные лица,заявляющие,что в ближайшее время состоится всемирная конференция украинцев.Они говорят о повороте в украинской политике к немцам в ближайщие недели. Они требуют самостоятельной армии для Украины.Они требуют,чтобы в моем Райхскомиссариате выходили газеты, следующие национал-украинской направленности, и заявляют о своей готовности,когда эти претензии будут выполнены,проявить к немцам определенную лояльность.
В Каменец-Подольске районный комиссар начал по своему почину в 1941/42 годах общественные транспортные перевозки.Он всячески доверял бургомистру-украинцу и видным украинским городским деятелям.Теперь те же самые господа,поддержанные украинскими учителями и студентами его партнеров по общественным перевозкам и поднятиям немецких солдат на воздух, намеревались бросить бомбы во время сеанса в немецком солдатском кино. В тоже самое время областной комиссар и его сотрудник должны были быть устранены, а банковский депозит выкраден. Такой план смог вызреть,потому что члены немецкого руководства до последнего мгновения проявляли к местным
— Стр. 27 —
большое доверие, и участвовали в украинских компаниях, устраиваемых руководителем заговора. В последний момент СД удалось их схватить, и эти 140 человек уверенно пополняются, под началом которых пребывала вся украинская интеллигенция города. Немцы объясняли, что ничего подобного украинцам не доверяли. Мне радостно, что подобные «общественные отношения» только однажды постиг крах.
Особой статьей в моей политической деятельности является украинская эмиграция.К сожалению,можно твердо констатировать,что и здесь моя политическая позиция и Вашего министерства отличаются.Я не отношусь с предубеждением к своим противникам.Отношение к прибывшей украинской эмиграции основано на многочисленном опыте за время моей деятельности в Украине.
Я обращаю внимание,напр.на новогоднее поздравление украинской националистической организации в Новый Год 42/43, содержавшее политическое нахальство.Там нет никаких поздравлений,а только резкие полтитические требования: требование национальной свободы и государственной самостоятельности.Требования чередуются с угрозами в том случае если украинские требования не будут удовлетворены.
Я утвердился в этом своем отношении к эмиграции через официально переданное мне высказывание Фюрера о том,что эти эмигранты портят
— Стр. 28 —
народ, и что он велел бы их расстрелять в начале Восточного похода,если бы уже тогда в их отношении ему было бы все ясно.Я сожалею, что такая ясность еще не победила во всех отделениях Вашего Дома.
. . . . . .
— Стр. 42 —
. . . . . .
Городское самоуправление Киева стало оплотом украинского шовинизма под его руководством. Руководящие элементы нелегальной организации Бандеры сидели во всех отделениях муниципалитета. В райуправлениях изготваливались нелегальные листовки против немцев. Багази массово выдавал документы на освобождения от наряда на работы в Райхе и на выезд из города Киева. Западноукраинские эмигранты были переведены им в Киев, далее оттуда с помощью организации Красного Креста основанной им нелегально в Харьков, Ровно, Винницу, Житомир, Каменец-Подольск, Проскуров, Кременчуг и т.д.
Ответственные работники муниципалитета тайком приводились им к присяге Мельнику.
Так или иначе Багази содействовал всем самостоятельническим стремлениям украинцев.
Он пытался раскалывать охранные отряды германской полиции с целью единолично руководить милицией.
Известно также такое высказывание Багази:«Если 5 немцев противостоят 50 украинским полицейским, то у кого тогда власть? Нужно ставить немцев перед состоявшимися фактами».
. . . . . .
— Стр. 51 —
. . . . . .
Эрих Кох."
Злякати Коха,котрого у Німеччині вважали другим сТаліним було непросто.Але українські націоналісти змогли!
Я думаю,що на перший раз для підвищення освіченості брехливої та продажної кильки пера-цілком достатньо.Але я впевнений,що ця ганебна істота не лише не відповість на мої докази її брехливості та продажності,а й не почитає їх.
Тому,дуже прошу адміністрацію форуму поінформувати авторку про наявність матеріалів,котрі вщент розбивають її заангажовані марення.
======================================================================
Ишь ты, Раскольников хренов: "Тварь я дрожащая или право имею?"
Но он задушил НЕ ОДНОГО кота, а постоянно хвалился своим дружкам, какой он крутой, и душил котов в доказательство этого.
Сейчас бы его поставили на учет в детской комнате милиции и на учет к детскому врачу-психиатру.
Может, и вылечили бы, и работал бы он до старости лет бухгалтером под началом главбуха-еврея в ЖЭКе города Жмеринки, ососок поросячий.
Давно помітив: у ПР логіка єсть, но ана хромаєт.
А Львов это сказка (душа Украины)
З цього приводу чомусь спала на думку відома приказка: "Коли Господь хоче покарати людину, то він позбавляє її розуму".
Здаєтся мені, що це саме той випадок....
Я глибоко переконаний, що у УКРАЇНИ немає нічого спільного с Донбасом. І не потрібно ображатись на Донбасців, що вони не такі як ми. Вони просто інші і за своєю суттю - ментальністю і світоглядними принципами, є росіянами. А тому їм належить ТАМ, на Сході, шукати своє Щастя.
Вони і тепер себе вважають невід"ємною частиною російського культурного середовища, То навіщо їх мучити тією ненависною для них Україною з її "мовою" і "вишиванками"?
Я не претендую на посаду Родіоші Раскольнікова,нещасний вИ наш.Психологія пана Раскольникова-це ніщо інше,як психологія пана Достоєвського,спотворена епілепсією і хибною пристрастю до гри у карти.А які ще вади психикі подолянин з України Достоєвський надбав після приговору до смертної кари через повішення та помилування-відомо одному Богові.
Проте Нобелевський лауреат І.А.Бунін у оповіді "Деревня"вірно визначив устами свого героя Балашкіна ментальність кацапського етносу:
-"Боже милосливый!Пушкина убили,Лермонтова убили,Писарева утопили,Рылеева удавили... Достоевского к расстрелу таскали,Гоголя с ума свели... А Шевченко?А Полежаев? кажешь,-правительство виновато?Да ведь по холопу и барин,по Сеньке и шапка.Ох,да есть ли еще такая сторона в мире,такой народ,будь он трижды проклят?.."
Незрозуміло мені й чому вИ вирішили,що ваші твердження не мають потреби у доказах?Чи не на підставі кацапської етнічної виключності вИ зробили висновок,що я маю доводити свої сентенції у суперечці з вАми,а вИ-ні?І не сподівайтеся,що я повірю у вАші БЕЗДОКАЗОВІ твердження.вАша брехня про душіння котів Бандерою,не має жодних підтверджень.Де неспростовні докази?Їх немає.
Щодо вАших та вАших хазяїв схильності до видання бажанного за дійсність,то вОна не викликає жодних сумнівів.Взяти,хоча б,лист Народного Комісара внутрішніх справ СРСР Берія Л. П. товаришу Сталіну І.В. від 23 січня 1943 р.:
-"НКВД СССР сообщает полученное от своего сотрудника, находящегося в тылу противника в районе Ровно, УССР, следующее донесение:
"Личный состав 12-го батальона Сабурова занимается разгулом,пьянством,терроризирует и грабит советски настроенное население,в том числе даже родственников своих бойцов.На мои претензии комбат Шитов и комиссар обещают прекратить эту антисоветскую работу,но действуют нерешительно,стараясь прикрывать лиц,занимающихся бандитизмом.Делаю новые попытки добиться перелома, прошу воздействовать через Сабурова.Лучше будет,если батальон перебазируется в лес между Ковелем и Ровно".
Народный Комиссар внутренних дел СССР Л.Берия".(с.129).[1]
[1]"Между Гитлером и Сталиным.Украинские повстанцы".С.-Петербург,-2004,-"Нева"-С.320
"Крім гітлерівських окупантів,українські народні маси,зокрема селян, тероризували і грабували банди большевицьких партизанів.Ці банди,посуваючись з Білорусі,почали опановувати північні й північно-західні лісові терени України.
Вся„протинімецька боротьба"большевицьких партизанів зводилася до грабування в українського населення останніх шматків хліба,останньої одежини,до розшуків та розправ над українськими патріотами."[2]
[2]Петро Дужий.РОМАН ШУХЕВИЧ ПОЛІТИК,ВОЇН,ГРОМАДЯНИН. (http://www.ukrcenter.com/library/read.a ... 1#text_top)
"А то,что население УССР оказывало поддержку красным партизанам и в массовом порядке вступало в их ряды,-очередной коммунистический миф.
...Повторим: враждебность украинцев в значительной мере объясняется поведением самим партизан на территории Украины.
И дело не только в том,что к одним «народные мстители» относились безупречно,а других—убивали.
При знакомстве с документами опровергается советский миф о том,что партизаны обеспечивали себя продовольствием за счет добытой в бою с немцами провизии,которую ранее нацисты реквизировали у крестьян.[3]
[3]Александр Гогун.Партизаны против народа.Электронный журнал.Россия в красках.Зима 2005-2006. № 5,ИСТОРИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ.(ricolor.org/journal/wr/hi/pd/ )
Але найуспішніше совково-москвинські нацисти "сражались" виключно з беззбройними та з беззахисними особами.
"ВИШИВАНКИ ПІД ТАНКАМИ
ВЛІТКУ 1954 РОКУ У РАДЯНСЬКОМУ ТАБОРІ"КЕНГІР"ТАНКАМИ БУЛО РОЗЧАВЛЕНО 576 ЖІНОК:
ОДЯГНУВШИСЬ У ВИШИВАНКИ І ВЗЯВШИСЬ ЗА РУКИ,ВОНИ ВИЙШЛИ ПРОТИ КИНУТОГО НА ПРИДУШЕННЯ ПОВСТАННЯ ВІЙСЬКА,ЩОБ ЗАПОБІГТИ КРОВОПРОЛИТТЮ,АЛЕ БОЙОВІ МАШИНИ НАВІТЬ НЕ СТИШИЛИ ХОДУ ПЕРЕД БЕЗЗБРОЙНИМИ НЕВІЛЬНИЦЯМИ.У ТОМУ СТРАШНОМУ ПЕКЛІ БУЛА І ВОЛИНЯНКА ВІРА ДОВГУН (ШЕВЧУК),НИНІ ЧЛЕН БРАТСТВА ОУН–УПА ВОЛИНСЬКОГО КРАЮ ТА СПІЛКИ ПОЛІТВ'ЯЗНІВ І РЕПРЕСОВАНИХ.
"Степлаг" у Південному Казахстані – це шість таборів у радіусі 75 кілометрів. Адміністрація цієї невільничої імперії містилася біля третього табірного відділення, у Кенгірі, де відбували покарання переважно молоді націоналісти, в тому числі і члени ОУН – УПА. Тільки тут напередодні повстання перебувало 5617 ув'язнених: 3203 чоловіків і 2414 жінок. Жіночу і чоловічу зони перегороджував височенний саманний мур.
- Важко передати, в яких умовах ми жили і як ми взагалі виживали, – згадує Віра Павлівна. – Весь час були голодні, бо їли переважно баланду з рибними головами, страждали від холоду і важкої непосильної роботи в кам'яних кар'єрах, на цегельні та будівництві. Зранку на роботу ще якось самі йшли, а ввечері вже одна одну буквально тягли до табору. Нас тримали тільки наш дух і надія повернутися колись на рідну землю.
Як пишуть дослідники табірних сторінок історії СРСР, умови перебування в'язнів у "Кенгірі" справді були нестерпні: каторжна праця, сваволя, терор, безпричинні розстріли. Загальновідомий факт, коли на Великдень 1954 року зустрілися дві колони: чоловіча поверталася з роботи, а жіноча йшла на роботу. Чоловіки гукнули: "Христос воскрес!" Хтось із жінок відповів: "Воістину воскрес!" Відповідь потонула в автоматних чергах: конвой відкрив стрілянину по чоловічій колоні. Було багато поранених. Наступного дня чоловіча зона оголосила страйк. Його не всі підтримали, і тому повстання жорстоко придушили. Але воно стало прелюдією до великого повстання, яке спалахнуло 16 травня і тривало 42 дні – до 26 червня 1954 року.
Почалося з того, що у чоловічу зону привезли кримінальників. Ті відразу почали вивалювати колодою діру в саманному мурі, щоб пробратися на жіночу зону. Конвой на це порушення не реагував. Не реагував він і коли кримінальники таки пробралися на жіночу територію. А коли слідом кинулися чоловіки-політв'язні, почав стрілянину. Були і вбиті, і поранені. Мала приїхати комісія з Алма-Ати, щоб розібратися і покарати винних у цих розстрілах. Але знову постраждали тільки політичні – їх кинули до карцерів. Мур замурували, але не надовго: в'язні кинулися його розбивати, у величезному натовпі кожен когось шукав – батька, брата, доньку, сестру, друзів... Адже по різні боки муру перебували рідні люди, які за багато років не могли навіть словом перекинутися. Наступного дня після похорону розстріляних чоловіків табір повстав остаточно: було створено свою комісію з тринадцяти осіб, самооборону, виставлено свою сторожу. В'язні висунули низку вимог, серед яких: дозвіл на зустрічі у вихідні дні з рідними і знайомими, на листування з "волею" без обмежень, покарання винуватців розстрілів, скасування вироку на 25 років, перегляд справ та інші... До страйкарів приєдналися 12 тисяч в'язнів, які працювали на рудниках за 20 кілометрів від Кенгіра.
42 дні у таборі вирувало своє життя. Політв'язні навіть хор свій створили і на повні груди співали рідних пісень. 26 червня о 4 годині ранку за наказом з Москви на повстанців кинули військо (1600 осіб), 98 собак із собаководами, 3 пожежні машини, 5 Т-34 – найпотужніших танків часів Другої світової війни. Це був перший випадок використання танків для придушення безпорядків у таборах.
- Коли жінки побачили танки, вони взялися за руки і вийшли їм назустріч.
Майже всі були у святкових вишитих сорочках.
Сподівалися, що танки на жінок не підуть, зупиняться і таким чином вдасться врятувати людей.
Але танки навіть не стишили ходу.
Жінки падали під ними як підрізані квіти.
У мене на очах танк на частини розшматував тіло Уляни Сидорук: в один бік покотилася голова, в другий – відлетіла рука...
Не передати, який це був жах...
- Якось я тут, в штабі УПА, розказувала про цю страшну смерть Уляни. А Іван Шмигін каже: "Та це ж моя сестра!" Скільки вже тут зустрічалися, а я й не знала, що Уляна його сестра... Там багато було людей з Волині. Пишуть нібито, що тоді загинуло 500 жінок. Я знаю цифру 576. Але думаю, що й це ще не все. Мій двоюрідний брат Олександр розказував, що в підвалі Кенгірської школи ФЗО (а це в бік від табору) тоді знайшли три жіночі трупи, присипані землею. Хто знає, скільки їх ще було розкидано. Брат тоді ще хлопчаком був. Його і мій дядько Наум Довгун разом з Миколою Куделею чудом вижили під час розстрілів у Луцькій тюрмі. А мама Сашкова, моя тітка Надія, жила в селі Городниця на Рівненщині. Там чоловіків спалили, а жінок забрали у тюрму. В Дубнівській тюрмі і народився мій двоюрідний брат. З такими ж, як і він, сиротами його й відправили в Кенгір. Та про кожну таку долю книжку писати можна...
Любов до України в цьому роду – також на генетичному рівні. Вона переходить від покоління до покоління і стає для них головним сенсом життя".[4]
[4]Надія ГУМЕНЮК [28.08.2007] (http://viche.lutsk.ua)
Але хіба це в стані опанувати москвино-совковий нацист юРій?
>НацЕг на постінг від 17.01.2011 02:18
Я дуже вдячний Вам,брати мої,за щиру любов до нашої Неньки-України,за Ваш істиний патріотизм!
Щодо усіх проблем,котрі ми сьогодні маємо у державотворчості,то,на мій погляд,саме ці проблеми допоможуть нам з корінням знищити бур'ян совково-москвинського нацизму та їхніх холуїв-підкацапників,що тимчасово мешкають в Україні.
На превеликий жаль,запливша жиром демократії Європа,уже не в стані перемогти своїх ворогів-варварів нацистського,релігіїйного та інших архаічних походжень.Європейці вже не здатні у боротьбі за виживання зпуститися з Олімпу демократії,аби варварськими ж засобами боротися з варварами.Перемогти ж варварів демократичними засобами не можливо,тому,що варвари вважають демократію проявом слабкості.
Наглядний приклад-прУ у період з 2005 по 2009 рік і після перемоги на виборах Президента України вІхи-хама.
Бандити ж розуміють і бояться ВИКЛЮЧНО бандитських засобів боротьби з ними,а нацисти-ВИКЛЮЧНО нацистських.
Українці,незважаючи на свою виключно гуманну,демократичну та працьовиту ментальність,за більш ніж 4-и століття ще не вийшли зі стану боротьби за Волю,Єдність та Незалежність нашої Батьківщини,а відтак,не розучилися ще тримати в руках зброю!Наслідком цього стала ганебна втеча вІхи-хама з Іванофранківську через Львів до Києва.Боїться лідер антиконституційного заколоту за свою смердючу шкіру!Сліди плутає...
Слава Україні!
=================================================================
Прочитал ваш обширный комментарий, но думаю, что он не совсем на тему.
Вы мне пересказываете историю России, историю бандеровского движения и т.д.
Я же писал Вам на более узкую тему: психическое состояние ребенка Степана Бандеры.
Думаю, что, если бы ваш сын любил душить котов и, более того, делал это неоднократно и на глазах своих друзей, то Вы бы забеспокоились и приняли соответствующие меры.
А родители Бандеры упустили нужный момент и народ Украины получил в результате психически неадекватного человека и палача.
Ссылки на зверства НКВД, коммунистов или гитлеровцев тут "не катят" - мы говорим о конкретном человеке.
Так, сейчас в Тунисе убивают людей, но Вы же не выходите с топором на улицу убивать прохожих?
Жмурику!Як можна відмовити,коли просить така брехлива совково-москвинська нацистська наволоч,як вИ?
"6 липня 2006 р. Львівське Обласне Товариство "Пошук" отримало можливість зробити фотокопію з документу, що називається "Список заключённых тюрьмы №4 г.Львова, расстреляных всвязи с началом войны 1941-1945 г.г.". Висловлюємо щиру подяку керівництву СБУ Львівської обл. та архіву СБУ і пропонуємо ознайомитися з виглядом 1-ї сторінки (усього їх 12).
У списку 328 прізвища. На нашому сайті список зведено у альфа-бетичному порядку,разом з загиблими інших тюрем НКВС Галичини у червні-липні 1941 р."
(http://www.poshuk-lviv.org.ua/doc/spys_ ... 41.htm#top)
"Документ 8
Спецповідомлення заступника начальника Тюремного управління НКВД УССР Народному комісарові внутрішніх справ УССР про розстріл в’язнів у тюрмі м. Острога і евакуацію в’язнів з тюрми м. Ізмаїла. 28 червня 1941 р.
СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО
НАРОДНОМУ КОМИССАРУ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР СТАРШЕМУ МАЙОРУ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ т. СЕРГИЕНКО
СПЕЦСООБЩЕНИЕ
Как сообщил в 8.00 час. 28.6.41 г. сотрудник Тюремного Управления НКВД УССР, командированный в тюрьмы Ровенской области, т. БЕВЗЮК по телефону, из тюрьмы № 3 г. Острог эвакуировать заключенных ввиду сильной бомбардировки не удалось. Заключенные в количестве 77 человек расстреляны, трупы зарыты.
...
ЗАМ. НАЧ. ТЮРЕМНОГО УПРАВЛЕНИЯ НКВД УССР —ПОЛИТРУК ДЕМЕХИН
28 июня 41 г.Киев
экз. БС
с/8543/"
АГІБ МВС України. Колекція документів.
(http://www.poshuk-lviv.org.ua/doc/doc8_u.htm)
"Документ 13.
Доповідна записка капітана [НКВД] начальникові Тюремного управління НКВД УССР про розстріл в’язнів у тюрмі м. Бережани і причини непоховання трупів. 8 липня 1941 р.
НАЧАЛЬНИКУ ТЮР. УПР. НКВД УССР
КАПИТАНУ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ тов. ФИЛИППОВУ
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
Доношу, что в тюрьме г. Бережаны Тарнопольской обл. осталось 48 з/к, не преданных земле, 20 трупов остались в подвале админ. корпуса тюрьмы не вывезенными и 40 трупов сброшены в реку под мост. В тюрьму г. Тарнополь выброшено 94 з/к з/к.
...
8.07.41 г. КАПИТАН (подпись)
(http://www.poshuk-lviv.org.ua/doc/doc13u.htm)
"Документ 11
Телеграма начальника Тюремного управління НКВД УССР Народному комісарові внутрішніх справ УССР про евакуацію тюрем західних областей СССР (Львівська, Дрогобицька, Станиславівська області). 5 липня 1941 р.
СОВ. СЕКРЕТНО
НАРОДНОМУ КОМИССАРУ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР СТАРШЕМУ МАЙОРУ
ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ тов. СЕРГИЕНКО
г. Киев
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
„ОБ ЭВАКУАЦИИ ТЮРЕМ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ СССР“
ЛЬВОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
... тюрьмами Львовской области было расстреляно 2464 заключенных...
Все расстрелянные заключенные погребены в ямах, вырытых в подвалах тюрем, в гор. Злочеве — в саду. ...
ДРОГОБЫЧСКАЯ ОБЛАСТЬ
В двух тюрьмах гор. Самбор и Стрий (сведениий о тюрьме в гор. Перемышль не имеем) — содержалось 2242 заключенных. Во время эвакуации расстреляно по обеим тюрьмам 1101 заключенных ...
27 июня при эвакуации в тюрьме гор. Самбор осталось 80 незарытых трупов, на просьбы начальника тюрьмна к руководству Горотдела НКГБ и НКВД оказать ему помощь в зарытии трупов — они ответили категорическим отказом.
...В тюрьме гор. Самбор — надзиратель ЛИБМАН при эвакуации застрелился. 3 работника из числа обслуживающего персонала (местные жители) остались в гор. Самборе. Надзиратель САВКУН дезертировал.
В тюрьме гор. Стрий — 3 человека из местных жителей остались в городе. Об остальных сведений нет.
СТАНИСЛАВСКАЯ ОБЛАСТЬ
Из трех тюрем гор. Станислав, Коломия и Печенежино этапировано 1376 заключенных. В тюрьме гор. Станислав осталось — 647 заключенных. В основном из числа обвиняемых за бытовые преступления. Остальные заключенные расстреляны и освобождены ...
...По всем тюрьмам Западных областей УССР только личный состав тюрем приводил приговоры в исполнение и никакой помощи со стороны НКГБ не было оказано.
НАЧАЛЬНИК ТЮРЕМНОГО УПРАВЛЕНИЯ НКВД УССР
КАПИТАН ГОСБЕЗОПАСНОСТИ
ФИЛИППОВ (підпис)
№ с/85447
5 июля 1941 г.
г. Киев"
АГІБ МВС УКРАЇНИ. Колекція документів."
Отримали насолоду,сексотику геботський?
Показал твои комменты соседу - врачу-психиатру, он почитал, заржал и сказал с уверенностью: "Наш человек!!!".
Ты еще куси своего кота - полегчает. И к Бандере духом приблизишься.
"...Разницы нет никакой между "Правдой" и Ложью,
Если,конечно,и ту,и другую раздеть."(В.Высоцкий).
Така ціна москвино-совковому нацистові на нік "Правда"!Скільки не кажи "халва",а у роті солодше не стане.
Хоча,у москвино-совкових нацистів-брехня у ментальності прописана.Як і схильність видавати бажане за дійсність(псевдологія).Як і тупа впертість всупереч неспростовним доказам від їхніх же москвинських вчених,письменників,суспільних діячів.Як і звичка взагалі не сприймати неспростовні докази,якщо вони не вкладаються у межі москвино-совкової нацистської ідеології.І з цим нічого не поробиш.Чого тільки не напишеш за 30 срібників від фсб!
вИ,навіть,не уявляєте,який низький професійний рівень у вашого сусіда.Якщо він взагалі-лікар-психіатр,а не плід вАшого псевдологічного мислення.
Жоден поважаючий себе лікарь-психіатр не сказав би такої несенітниці,не бачивши і ретельно не обстеживши пацієнта.Правда,так можуть поводитись представники москвино-совкової каральної психіатрії,наприклад,з інституту ім.Сербського,якщо зверху дали вказівку вважати обстежуванного"нашою людиною".
Аби у вАс не виникало сумнівів у непрофесіоналізмі вашого сусіди,я вАм розповім, бувальщину,хоча вИ з сусідом навряд чи разом опануєте її сутність.
В одному з великих міст срср був інститут підвищення кваліфікації лікарів.Одного разу туди зїхалися на чергове підвищення кваліфікації лікарі-психіатри з великим клінічним досвідом,з кліничних баз медичних інститутів.Лише курсанти переступили поріг кафедри психіатрії,як їх терміново зібрали у конференцзалі.З а столом сиділи двоє чоловіків:завідувач кафедри, професор і пацієнт,виписаний цього дня з гострого відділення інституту.Як повідомив професор,пацієнт поступив до клінінки більше ніж півтора місяця тому з маренням з приводу наявності у його дружини семи любовників,котрих пацієнт,нібито,знав персонально.Професор, також,поінформував присутніх,що на пацієнта вже чекає таксі,тому,аби задати йому цікавлячі їх запитання,курсанти мають 5-7 хвилин.
Відповідаючи на запитання курсантів,пацієнт повідомив,що страждав навязливим станом,що йому здавалося,що у його дружини є 7 любовників,що він,нібито,бачив її з кожним з них і,що всі вони були йому знайомі(один був їхнім сусідом,другий-сантехніком з їхнього ЖЕКу,третй-співробітником дружини,тощо.).Пацієнт розповів курсантам про жахливі страждання,котрі він пережив під час навязливого стану.Щиро подякував лікарям за ефективне лікування,котре повністю позбавило його хворобливих ілюзій,котрих він вчергове зрікся,цього разу у присутності курсантів.Курсанти сердечно розпрощалися з пацієнтом,побажавши йому щасливого сімейного життя.Після того,як пацієнт покинув конференцзалу,відбулася лекція,на кшталт клінічної конференції,повязана з диагностикою та лікуванням психопатології,що мала місце у данного пацієнта.Лекція закінчилася овацією курсантів на честь професора,котрий чудово розібрався у складному випадку психічного захворювання і провів блискучий курс терапії,що закінчився повним успіхом...
Другий раз курсанти зустрілися з приснопамятним пацієнтом,коли через три дня після виписки, його до клініки доставили представники правоохоронних органів,у звязку з тим,що від нанесених ним ножових поранень(від одного до семи ударів),загинули семеро чоловіків,котрих пацієнт вважав любовниками своєї дружини.
На запитання професора,що трапилось з пацієнтом,котрий був цілком здоровий ще три дня тому,пацієнт відповів,що ніколи не мав сумніву в тому,що вбиті ним чоловіки були любовниками його дружини.А дезінформація про повне позбавлення від навязливого стану,котру він надав лікарям,була обумовлена тим,що він добре розумів,що доки лікарі від нього не почують те,що хочуть почути,вони його на волю не відпустять.А він так потребував помсти за честь дружини.
-"Я свого добився.Тепер можете зі мною робити що хочете!"-сказав пацієнт.
Щодо духа Бандери,то таким,як вИ,жалюгідним москвино-совковим нацистам від фсб,ніколи не дано наблизитись до розуміння .
І,на сам кінець,стосовно вАшого попереднього постінга.
Де вИ там побачили,як я викладав історію московщини?
Я лише навів у відповідь на вАшу спробу образити українців ескіз портрету вАшого етносу,намальований перами москвинських письменників.
Якось неадекватно вИ сприйняли цю частину мого постінгу.
І,взагалі,не знаю,на скільки уважно вИ читали мого постінга,якщо не помітили запитання,щодо ДОКАЗІВ,ЩО БАНДЕРА ДУШИВ КОТІВ.
Я там цікавився, чому вИ безпідставно і бездоказово обливаєте людей брудом?Хто дав вАм таке право?вАші хазяї з фсб?
Чи,може у вАс всеж-таки є докази,що Бандера душив котів у дитинстві?Будь ласка,викладіть їх у форумі.
А що вИ знаєте про дитинство Бандери?
А про батьків Бандери?
Хто сказав вАм,що він страждав психічним розладом,а батьки не прийняли відповідні заходи?
Будь ласка,розясніть звідки у вАс така інформація.
Тільки по пунктах і конкретно.
Без добре відомих усім байок від вАших хазяїв з фсб(чк-кдб).
Досі,вИ не навели жодного посилання на першовитоки ДЕЗІНФОРМАЦІЇ,котру вИ тиражуєте у форумі.Дуже схоже на манеру провокацій від нквс.
Ось,переконайтесь самі.
"Провідника ОУН було бездоказово звинувачено,що він нібито бив вагітну дружину("жена Бандеры является самой несчастной женщиной на свете"),ґвалтував чужих дружин,наказав ліквідувати Миколу Лебедя,"самого близкого сотрудника,с которым он во времена Польши сидел вместе в тюрьме"...
...У жовтні 1959 р. агент КДБ Богдан Сташинський виконав замовне убивство провідника ОУН. Про це нині вже відомо все-хто і як. Але півстоліття тому московська "Литературная газета" пером Володимира Бєляєва, відомого письменника, викривача "украинско-немецких националистов", реагує на подію:
- "Так бесславно, весьма прозаической смертью, какой обычно кончается (или кончают) существование всех предателей, оборвалась карьера обер-изменника, старого врага украинского народа. Мавр сделал своё дело, мавр может уйти, - решили давние хозяева фюрера украинских националистов. Они прикончили его в том самом Мюнхене, где начинал свой путь Адольф Гитлер...".[1]
[1]В.Сергійчук."Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)" в 3т.,-2009.
Рано чи пізно,а брехня буде викрита.
Так що годі марити.Хочете писати-пишіть за суттю.Конкретно з посиланнями на неспростовні докази.І не від нквс-фсб.
Шановна адміністрація форуму Цензор.нет!
Думаю,що в ході дискусії з приводу публікації статті Алены Березовской"ЛЬВОВСКИЙ ГОРСОВЕТ ВЕДЕТ К РАСКОЛУ УКРАИНЫ",стало очевидним що автор є заангажованою,малоосвіченою істотою, котра злонавмисне зфальшувала історичні факти,виконуючи замовлення купки антиконституційних заколотників під головуванням вІхи-хама,тимчасово захопивших владу в Україні.
На мій погляд,брехня від цієї журналюги має бути покарана не залежно від того,коли антиконституційні заколотники втратять владу.
Думаю,що якщо поруч з зі своїми хазяями-антиконституційними заколотниками(яНуковичем та членами АП,членами антиконституційної коаліції ВР разом з тушками,антиконституційним Кабінетом міністрів у повному складі,членами ксУ,котрі завдяки своїм антиконституційним рішенням зпровокували антиконституційний заколот,рнбоУ у повному складі,гпУ у повному складі,сбУ у повному складі,котрі не виконали своєї основної функції і не перешкодили здійснення антиконституційного заколоту)сидіти на лаві підсудних мають і їхні вірні брехливі холуї-писаки,на кшталт авторки данної публікації.
За свої слова і дії треба відповідати!
Думаю,що стосовно вироку трибуналу,котрий буде судити антиконституційних заколотників,ні в кого немає сумнівів.
Мені здається,що виключна міра покарання-смертна кара через повішення з конфіскацією майна заколотників-повністю відповідала б тяжкості здійснених антиконституційними заколотниками злочинів.
У звязку з цим,Україні,було б доцільно,тимчасово,зріктися мораторію на смертну кару.
Окрім того,конче необхідним була б заборона усіх політичних партій(прУ,кпУ,бл та інших), котрі брали участь у антиконституційному заколоті і пожиттєва люстрація усіх членів цих партій та їх молодіжних відгалуджень.
Думаю,що після такого вироку трибуналу,котрий мав би бути негайно приведений у виконання,у майбутньому,жодна істота не ризикнула б порушувати Конституцію та Законодавство України.А продажні писаки,на кшталт автора публікації,неодноразово б добре подумали б перш публікувати брудну брехню на підтримку порушників Конституції та Законодавства України.
Кукушка хвалит петуха?
За то, что хвалит он кукушку"
(из басни Крылова)
================
Неционалист и Георгий, вы уже определились - кто из вас петух?
Якщо я вАс вірно зрозумів,за суттю суперечки вАм немає чого більше сказати,а тому вИ вирішили перейти до особиситх образ на адресу опонентів.Характерно,що в цьому разі вИ прибігаєте саме до т.з."блатного"жаргону(фєні).В іншому разі,вИ б попросили нас визначитись з тим,хто є зозулею.
Про таких як вИ самі "блатні" кажуть:-"Токо з дому й по-блатному:на хліб-мандро,на кішку-падла"!Хочеться в тому ж ключі порадити вАм-ганебному геботському провокаторові:-"Не блатуй!Поживи мужичком,шнирь барачний!"
І,на майбутнє,раджу усвідомити,що кРилов не був баснописцем.Він лише перекладав Езопа.Така вже москвинська ментальність:свого немає-зтирь у кого-небудь.
Офіційний текст цього документу міститься у Бібліотеці Конгресу США та відноситься до законодавчих документів. Опублікований він був у Нюрнберзі у 1947 році.
Так звані "істрорики" та "патріоти" з піною на вустах запевняють, що в матеріалах Міжнародного військогового трибуналу немає нічого про УПА та Бандеру, що є абсолютною неправдою.
7 том, 228 сторінка, 56 день засідань 11 лютого 1946 року, письмові свідчення Ервіна Штольца (полковника німецької контррозвідки). В цих свідченнях Бандера прямо називається агентом німецької розвідки та міститься така фраза: "українських націоналістів та інші націоналістичні фашиські організації".
Обставини, втсановлені судом, не потребують повторного доказування та є доведеними до скасування відповідного рішення суду. Так от поки вирок Нюрнбергського трибуналу не скасований, всі факти, встановлені під час розгляду справи є встановленими, у тому числі й щодо Бандери та його служби німцям.
По-перше,брудний москвино-совковий провокаторе,я хотів би побачити хочаб одну публікацію,де
"Так звані "істрорики" та "патріоти" з піною на вустах запевняють, що в матеріалах Міжнародного військогового трибуналу немає нічого про УПА та Бандеру...".
Бажано,щоб при цьому було посилання на першоджерело.
У відповідь на вАшу,чисто у нквс-фсбовському стилі проведену провокацію,я наведу копію з оригіналу усих документів,що стосуються УПА та Бендери у матеріалах Нюрнберзького МВТ,мовою оригіналу.
Оригінальні тексти з англомовного видання,що стосуються С.Бандери.Окрім одного.*
Vol. XXXVIII pp. 279-303
DOCUMENT 102-R
SIXTH REPORT BY THE SO-CALLED “EINSATZGRUPPEN” IN THE SOVIET UNION, 1 TO 31 OCTOBER 1941, ON THEIR ACTIVITIES AND THE SITUATION: FIGHT AGAINST PARTISANS; MASS MURDERS OF JEWS; SHOOTING OF COMMUNIST FUNCTIONARIES; SITUATION IN THE BALTIC COUNTRIES AND NORTHERN RUSSIA, IN WHITE RUSSIA AND THE UKRAINE; SPIRIT AND BEHAVIOR OF THE POPULATION IN THE TWO LATTER TERRITORIES; VARIOUS DETAILS, INCLUDING A REPORT ON THE GERMAN ETHNIC GROUP IN THE AREA AROUND LANDAU, WHICH THROUGH ISOLATION FROM GERMANY APPEARED TO BE VERY LITTLE INFLUENCED BY NATIONAL SOCIALISM (EXHIBIT USA-470)
Geheime Reichssache!
100 Ausfertigungen
42 Ausfertigung
Tätigkeits- und Lagebericht Nr. 6
der Einsatzgruppen der Sicherheitspolizei und des SD
in der UdSSR.
(Berichtszeit vom 1. — 31.10.1941.)
. . . . . .
Gliederung
. . . . . .
IV. Verhalten der fremden Volksgruppen.
. . . . . .
B. U K R A I N E R.
. . . . . .
b) Selbständigkeitsbestrebungen 29
c) Verhalten gegenüber dem Bolschewismus 29
. . . . . .
Seite 28 —
. . . . . .
B. U K R A I N E R.
. . . . . .
— Seite 29 —
. . . . . .
b) Selbständigkeitsbestrebungen.
Auch weiterhin verhält sich die ukrainische Bevölkerung dem Plan einer selbständigen Ukraine durchaus ablehnend gegenüber.
Die stärkste Gruppe, die eine selbständige Ukraine befürwortet, ist nach wie vor die Bandera-Gruppe, deren Anhänger außerordentlich aktiv sind und deren Fanatismus teils von persönlichen Gründen und teils von tiefem Nationalgefühl getragen wird.
Die Anhänger Banderas wurden bei Beginn des Feldzuges in Lemberg und Sanok in kleinen Gruppen zusammengefaßt und erhielten eine kurze ********. Sie wurden weiterhin mit Geld und Propagandamaterial versehen. Unter dem Deckmantel der Durchführung von Ordnungsaufgaben, wie Einsetzung von Bürgermeistern, Einrichtung von Miliz und Kampf gegen Juden und Kommunisten, wurde politische Arbeit geleistet.
c) Verhalten gegenüber dem Bolschewismus.
Auch in den in der Berichtszeit neu besetzten ukrainischen Gebieten ist die völlige Ablehnungdes Bolschewismus seitens der Ukrainer zu beobachten. Fast aus jeder Familie ist ein Mitglied von den Bolschewisten verschickt oder exekutiert worden. Außerdem waren die Ukrainer im alten Russland freie und
— Seite 30 —
selbständige Bauern und haben es nicht vergessen, daß man ihnen durch den Beitrittszwang in die Kollektive alles genommen hat.
Allerdings hat der Kommunismus bei der Jugend einen gewissen Eindruck hinterlassen. Diese Tatsache ist auf die außerordentlich rege Propaganda, mit der man die “Erfolge und Errungenschaften des Kommunismus” verherrlichte, zurückzuführen. Fanatische Anhänger und überzeugte Kämpfer sind jedoch auch in den Kreisen der Jugendlichen nicht vorhanden.
Vol. XXXIX pp. 265-270
DOCUMENT 014-USSR
EXTRACTS FROM THE OPERATIONAL ORDER NO. 14 OF THE REICH SECURITY MAIN OFFICE, ADDRESSED TO THE EINSATZ GRUPPEN, 29 OCTOBER 1941: DIRECTIVES ISSUED IN AGREEMENT WITH THE SUPREME COMMAND OF THE ARMY FOR THE “PURGING” BY SPECIAL COMMANDOS OF THE PRISONER-OF-WAR CAMPS (SOVIET PRISONERS) IN THE REAR ARMY AREA; THOSE AFFECTED BY THE ACTION ARE ABOVE ALL SOVIET COM MISSARS AND OTHER LEADING PERSONALITIES, ALSO JEWS AND MEMBERS OF THE INTELLIGENTSIA. ORDER BY THE EINSATZ KOMMANDO C/5 TO ITS BRANCH OFFICES, 25 NOVEMBER 1941: ALL FUNCTIONARIES OF THE UKRAINE BANDERA MOVEMENT ARE TO BE LIQUIDATED ON ACCOUNT OF THEIR PREPARATIONS FOR A REVOLT
. . . . . .
— Seite 5 —
No. 7
Einsatzkommando C/5 der Sicherheitspolizei u.d.SD
O.U. den 25.November 1941
— Kdo — Tgb Nr. 12432/41. G. R. S.
An die Aussenposten
Kiew
Dnjepropetrowsk
Nikolajew
Rowno
Shitomir
Winniza
Betr.: OUN (Bandera-Bewegung)
Es wurde einwandfrei festgestellt, dass die Bandera-Bewegung einen Aufstand im Reichskommissariat vorbereitet mit dem Endziel, eine unabhängige Ukraine zu schaffen. Alle Funktionäre der Bandera-Bewegung sind sofort festzunehmen und nach einer eingehenden Vernehmung als Plünderer in aller Stille zu liquidieren.
Die Vernehmungsprotokolle sind dem Einsatzkommando C/5 zu übersenden.
Dieses ********* ist nach Kenntnisnahme durch den Kommandoführer sofort zu vernichten.
Unterschrift (unl)
SS-Obersturmbannführer
Vol. XXV pp. 255-288
DOCUMENT 192-PS
MEMORANDUM FROM THE REICH COMMISSIONER FOR THE UKRAINE, KOCH, TO ROSENBERG, 16 MARCH 1943, CONCERNING HARSH MEASURES ADOPTED IN THE UKRAINE BY THE GERMAN ADMINISTRATION (EXHIBIT RO-13)
Der Reichskommissar für die Ukraine Rowno, den 16. März 1943.
An den
Herrn Reichsminister Alfred Rosenberg
Berlin W 35.
Persönlich.
. . . . . .
— Seite 25 —
. . . . . .
Den ukrainischen Emigranten ist es inzwischen auch gelungen, sowohl auf die Bandera- als auf die Melnikbewegung Einfluss zu erlangen, sodass sich beide heute bewusst deutschfeindlich gebärden. Auch die “Proswita”, soweit sie besteht, wird als Tarnorganisation für ukrainische Chauvinisten benutzt. Beispiele hierfür bitte ich den SD-Berichten zu entnehmen. Beweise sind erbracht in Rowno, Dunajezy, Kamenez-Podolsk und Kiew. In Kiew haben Ukrainer, die auch zu den “Gesellschaftskreisen” gehörten, einen Giftmord auf den Generalkommissar vorbereitet gehabt. Ukrainische Lehrer aus der Proswita haben sich an Widerstandsgruppen beteiligt, so z.B. in Kamjen-Kaschirsk, siehe SD-Bericht vom 27. und 31.6.1942. Neuesten SD-Berichten entnehme ich, dass unter der milden Hand der deutschen Führung im Operationsgebiet sich in Charkow in der Proswita eine Art ukrainischer Nationalregierung bilden konnte. Ich weise in diesem Zusammenhang darauf hin, dass es neben den Herren Ihrer
— Seite 26 —
************** Politik immer wieder die Vertreter der rück wärtigen Dienste im Operationsgebiet waren, welche eine andere Behandlung der Ukrainer forderten als sie in meinem Reichskommissariat geschah. Die ukrainischen Nationalisten aus Charkow sind nun in diesen Tagen nach Kiew evakuiert worden. Dort haben sie zuverlässigen ukrainischen Gewährsmännern gegenüber erklärt, dass in allernächster Zeit eine Weltkonferenz des Ukrainertums stattfinden würde. Sie sprechen von einer Wende der deutschen Ukrainepolitik in den nächsten Wochen. Sie fordern selbständige Truppen für die Ukraine. Sie verlangen, dass die in meinem Reichs kommissariat erscheinenden Zeitungen national-ukrainische Ten denzen verfolgen und erklären sich bereit, wenn diese Forderungen erfüllt sind, den Deutschen eine bedingte Loyalität zu bezeigen.
In Kamenez-Podolsk hatte der Gebietskommissar von sich aus einen gesellschaftlichen Verkehr mit den Ukrainern im Jahre 1941/42 begonnen. Er vertraute dem ukrainischen Bürgermeister und der ukrainischen Prominenz dieser Stadt unbedingt. Dieselben Herren versuchten nun, unterstützt von ukrainischen Lehrern und Stu denten ihre Partner im gesellschaftlichen Verkehr und deutsche Soldaten in die Luft zu sprengen, in dem sie bei einer Vorstellung im deutschen Soldatenkino Bomben zu werfen beabsichtigten. In der gleichen Zeit sollte der Gebietskommissar, und seine Mitarbeiter beseitigt und die Bankeinlagen gestohlen werden. Dieser Plan konnte reifen, weil die Angehörigen der deutschen Verwaltung den Einheimischen
— Seite 27 —
bis zum letzten Augenblick ein groses Vertrauen entgegenbrachten und sich an ukrainischen Gesellschaften beteiligten, die von dem Führer der Verschwörung veranstaltet wurden. Im allerletzten Augenblick gelang es dem SD zuzugreifen und 140 Mann fest zunehmen, unter denen sich die gesamte ukrainische Intelligenz dieser ukrainischen Stadt befand. Die Deutschen erklärten, dass sie den Ukrainern so etwas nie zugetraut hätten. Ich bin froh, dass solche “gesellschaftlichen Beziehungen” bisher nur in einem Fall aufgedeckt worden sind.
Ein besonderes Kapitel meiner politischen Arbeit bedeutet die ukrainische Emigration. Es muss leider festgestellt werden, dass auch hier die politische Haltung zwischen Ihrem Ministerium und mir eine verschiedenartige ist. Ich bin nicht durch ein Vorurteil zu meiner ablehnenden. Haltung zur ukrainischen Emigration gekom men, sondern auf Grund zahlreicher Erfahrungen während meiner Tätigkeit in der Ukraine.
Ich weise z.B. nur auf den Neujahrsglückwunsch der UNO zum Jahreswechsel 42/43 hin, der eine politische Unverschämtheit dar stellt. Er enthält keine Glückwünsche sondern krasse politische
Forderungen, die Forderung zur nationalen Freiheit und staatlichen Selbständigkeit. Die Forderungen sind gleichzeitig mit Drohungen vermischt, wenn den ukrainischen Ansprüchen nicht Genüge geschähe.
Bestärkt wurde ich in dieser meiner Haltung zur Emigration durch eine mir dienstlich übermittelte Äusserung des Führers, dass diese Emigranten das
— Seite 28 —
Volk verderben und dass er sie hätte bei Beginn des Ostfeldzuges erschiessen lassen, wenn er über ihre Haltung damals schon im Klaren gewesen wäre. Ich bedaure, dass sich diese Klarheit noch nicht bei allen Abteilungen Ihres Hauses durchgesetzt hat.
. . . . . .
— Seite 42 —
. . . . . .
Die Stadtverwaltung Kiew wurde unter seiner Leitung zu einer Hochburg des ukrainischen Chauvinismus. Massgebende Mitglieder der illegalen Bandera-organisation sassen in allen Abteilungen der Stadtverwaltung. In den Rayonverwaltungen wurden illegale Flugblätter gegen die Deutschen hergestellt. Bagasi hat massenhaft Ausweise zur Be freiung vom Arbeitseinsatz im Reich ausgegeben und Passierscheine zum Verlassen der Stadt Kiew ausgestellt. Westukrainische Emigranten wurden von ihm nach Kiew gebracht und von dort mit Hilfe einer Roten Kreuz Organisation, die er illegal gegründet hat, nach Charkow, Rowno, Winniza, Shitomir, Kamenez-Podolsk, Proskurow, Krementschuk usw. weitergeleitet. Die maßgeblichen An gestellten der Stadtverwaltung Kiew wurden von ihm insgeheim auf Mehiik vereidigt.
Auch sonst förderte Bagasi alle eigenstaatlichen Bestrebungen der Ukrainer. Die Schutzmannschaften
— Seite 43 —
versuchte er von der deutschen Polizei abzuspalten mit dem Ziel .einer zentralen Milizführung. Bekannt ist folgende Äusserung Bagasis: “Wenn 5 Deutsche 50 ukrainischen Schutzmännern gegenüber stehen, wer hat dann die Macht? Man muss die Deutschen vor vollendete Tatsachen stellen.”
. . . . . .
— Seite 51 —
. . . . . .
Erich Koch.
Vol. XXVII pp. 298-324
DOCUMENT 1526-PS
LETTER FROM PROFESSOR DR. WOLODYMYR KUBIJOWYTSCH, LEADER OF THE UKRAINIAN CENTRAL COMMITTEE TO FRANK, 25 FEBRUARY 1943, GIVING DETAILED DESCRIPTION OF GERMAN OUTRAGES AGAINST THE UKRAINIAN POPULATION; SIXTEEN APPENDICES (EXHIBIT US A-178)
Prof. Dr. Wolodymyr Kubijowytsch,
Leiter des Ukrainischen ****************.
Krakau, Februar 1943.
An den
Herrn Generalgouverneur Reichsminister Dr. Frank.
Exzellenz !
Jhrem Wunsche entsprechend, übersende ich Jhnen diesen Brief, in dem ich kurz die Mißstände und die peinlichen Vorfälle, welche eine besonders schwere Lage der ukrainischen Bevölkerung im GG…
. . . . . .
A n l a g e 8.
Erschießungen in Lemberg und in Czortkow im November 1942.
Als Entgeltung für die Erschießung eines Mitglieds der deutschen Polizei in Lemberg, der von der Hand eines unbekannten Täters in der zweiten Hälfte des Monats November 1942 fiel, wurden in Lemberg 28 und in Czortkow 56 Ukrainer, die zu dieser Zeit sich in Gefängnissen der genannten Städte befanden, erschossen. Niemandem wurde der Grund der Erschießungen angegeben und die Erschießungen in Czortkow wurden am hellen Tage vor den Augen der erschrockenen Bevölkerung durchgeführt. Unter den Erschossenen waren viele Typhuskranke, die in bewußtlosem Zustande aus dem Krankenhaus geholt und auf Autos und Wagen verladen und an die Hinrichtungsstätte gebracht wurden.
Diese Erschießungen sollten als Vergeltung der sog. Banderagruppe gegenüber betrachtet werden. Unter den Erschossenen befanden sich ältere Bürger, die ********* nichts mit der Tätigkeit dieser Gruppe zu tun hatten, wie z.B. Dr. Olexa Kossak, Rechtsanwält aus.Kolomea, Jng. Andrij Pjaseckyj, Oberförster in Janiw bei Lemberg, für die nicht nur ich und Dr. Kost Pankiskyj, sondern sogar Reichsdeutsche die Bürgschaft übernommen hatten.
Vol. XXV pp. 101-112
DOCUMENT 054-PS
REPORT OF THE CHIEF OF THE ASSEMBLY CAMP FOR SKILLED WORKERS, KHARKOV, END OF SEPTEMBER 1942, TO THE COMMANDER OF THE ARMY SECTOR B; AND REPORT OF THE REPRESENTATIVE OF THE MINISTRY FOR THE OCCUPIED EASTERN TERRITORIES AT ARMY TERRITORY B TO ROSENBERG, 7 OCTOBER 1942, CONCERNING THE GROSS ABUSES COMMITTED DURING THE RECRUITING AND TRANSPORTATION AND IN THE TREATMENT OF THE UKRAINIAN SKILLED WORKERS IN THE REICH (EXHIBIT USA-198)
Der Reichsminister
für die besetzten Ostgebiete
O.U., den 7. Oktober 1942
Der Vertreter b.H. Gebiet B.
An das Reichsministerium.
für die besetzten Ostgebiete
************** I, Berlin
Unter den Linden 63.
. . . . . .
Beil.: In der Anlage übersende ich Abschrift eines Berichtes des Leiters des Facharbeitersammellagers Charkow (Bericht wurde erstellt Ende September 1942), sowie Abschrift eines Briefes vom April 1942.
. . . . . .
b) Sehr beklagen sich dagegen die in Gemeinschaftslager untergebrachten Ukrainer.
Der anliegende Bericht des ********* Schmid führt die Dinge im Einzelnen an.
Die Frage der Behandlung der als Ostarbeiter ins Reich beförderten Ukrainer macht den hier in Frage kommenden Wehrmachtdienststellen große Sorge. Der Befehlshaber legte mir nahe, doch baldigst selbst mal einige Lager im Reich zu besuchen und bei den entsprechenden Stellen zu berichten, damit sofortige Abhilfe ge-
— Seite 2 —
schaffen wird. Das Heeresgebiet ist keineswegs befriedet. Alle Umstände der Unzufriedenheit tragen immer mehr bei, daß sich mehr Leute den Banden anschließen oder in das Lager der Bandera bzw. in andere uns feindlich gesinnten Gruppen abwandern.
Die allerbeste Propaganda wäre doch, die Ostarbeiter gut zu behandeln; …
Vol. XXIX pp. 356-581
DOCUMENT 2233-PS (also 3465-PS and D-970)
EXCERPTS FROM THE DIARY OF HANS FRANK, GOVERNOR GENERAL OF THE OCCUPIED POLISH TERRITORIES, 25 OCTOBER 1939 TO 3 APRIL 1945 (EXHIBIT-NUMBERS: USA-173, USA-174, USA-271, USA-281, USA-283, USA-295, USA-302, USA-311, USA-607, USA-608, USA-611, USA-612, USA-613, USSR-223, GB-562, GB-602, FRANK 10, FRANK 14—18)
T A G E B U C H
DES HERRN GENERALGOUVERNEURS
FÜR DIE BESETZTENPOLNISCHEN GEBIETE
. . . . . .
Montag, den 7. Dezember 1942
15:45 ::-:: Gouverneurs-Sitzung ::-:: im Königssaal der Burg.
An der Sitzung nehmen teil:
Der Herr Generalgouverneur Staatssekretär
Dr. Bühler Staatssekretär
Dr. *******
**************spräsident Dr. Siebert
Gouverneur Dr. Fischer
Gouverneur Dr. Wächter
Gouverneur Zömer
Gouverneur Kundt
Gouverneur Dr. Wendler
Oberlandesgerichtsrat Dr. Weh
... Aussprache über die politische Lage.
. . . . . .
Gouverneur Dr. Wächter kann berichten, daß es im ::-:: Distrikt Galizien ::-:: bisher noch keinerlei Zwischenfälle politischer Art gegeben habe. Aus gewissen Anzeichen sei allerdings zu entnehmen, daß mehr und mehr eine gefährliche Gesamtsituation in der Entwicklung begriffen sei.
... Weiter sei festzustellen, daß die bislang nicht hergestellte Einigung zwischen der ::-:: polnischen und ukrainischen Widerstandsbewegung ::-:: nunmehr in Gestalt der Bandera-Bewegung vollzogen sei, die eine Eigenstaatlichkeit anstrebe. Darüber hinaus zeige sich in letzter Zeit eine Passivität und Zurückhaltung der Bevölkerung. ... Leider werde ja auch in vielen Beziehungen durch gewisse behördliche Maßnahmen der Widerstandsbewegung in die Hände gearbeitet. Hinsichtlich der Ernährungssituation dürfte man doch die Bevölkerung zum mindesten nicht schlechter stellen als bisher. Auch sei es ein großer Fehler, wenn man bei der Arbeitererfassung mit zu scharfen Gewaltmaßnahmen vorgehe. Eine große Gefahr liege ferner darin, daß man seit einiger Zeit die Ukrainer und Polen völlig gleichstelle.
. . . . . .
Krakau
“Trial of the Major War Criminals before the International Military Tribunal”
Nuremberg, 14 November 1945 — 1 October 1946
(In 42 vol., “The Blue Series”)
Library of Congress (Call Number KZ1176.T748 1947), The Judge Advocate General's Legal Center & School Library, U.S. Army, Charlottesville, Virginia. (OCLC Number 300473195)
*Є ще одна згадка прізвища Бандери у виступі совєйського генерала Зóрі від 11 лютого 1946 року,де він наводить матеріали допиту помічника Лахаузена по Другому управлінню військової розвідки полковниа Ервіна Штольце підполковником радянської контррозвідки Бурашніковим 25 грудня 1945 року, в якому записано, що
«виходячи з вищезазначених вказівок Кейтеля та Йодля» він «зв’язався з українськими націонал-соціалістами(?),які були у німецькій військовій розвідці та іншими членами націонал-фашистських(?) груп»,котрих він «вплутав(?) у виконання завдань, як вказано вище».А «в окремих інструкціях» наданих ним особисто «провідникам українських націоналістів Мельнику(кодове ім’я «Консул І»)та Бандері негайно зібратися під час нападу Німеччини на Радянський Союз та спровокувати демонстрації в Україні аби розірвати безпосередній тил радянських армій,а також переконати міжнародну громадську думку у наче б то розпаді радянського тилу».
Відверто кажучи,я не зовсім розумію,як можна було вибороти українську незалежність без війни з СРСР?
ТАК ОТ,НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ ДЛЯ СОВЄЙСЬКОГО ОБВИНУВАЧУВАННЯ ТЕКСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНЬУ ПІД НОМЕРОМ USSR-231,НЕ БУЛО ВКЛЮЧЕНО ДО ПІДСУМКОВОГО ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЗВІТУ.ВСІ ПОСИЛАННЯ ВІДСИЛАЮТЬ УСІХ ЗАЦІКАВЛЕННИХ ОСІБ ДО ВИСТУПУ генерала Зóрі У ТОМУ САМОМУ СЬОМОМУ ТОМІ ПРОТОКОЛІВ ЗАСІДАНЬ.
ОЧЕВИДНО,ЩО ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ТРИБУНАЛУ ДОПИТ САМОГО Лахаузена БЕЗПОСЕРЕДНЬО У СУДОВІЙ ЗАЛІ,А А НЕ ЙОГО ПОМІЧНИКА Штольце,ЗФАБРИКОВАНИЙ ПІДПОЛКОВНИКОМ СОВЄЙСЬКОЇ КОНТРРОЗВІДКИ, ВИЯВИВСЯ ВАЖЛИВІШИМ.ЧЕРГОВА БРЕХНЯ срср У МВТ БУЛА ЗНЕШКОДЖЕНА.
Протокол допиту самого Лахаузена від 30 листопада 1945 знаходиться у другому томі матеріалів НМВТ.
У ньому Лахаузен розповідає про те,як він чув,що 12 вересня 1939 року у штабному поїзді Гітлера Канаріс з колегами обговорювали,можливість спровокувати у Галичині антипольске повстання,хоча в цьому не було ніякої потреби,адже воно вже йшло без Гітлера,за допомогою неназваних«українських організацій»співпрацюючих з військовою розвідкою.
Після цього радянський генерал,головний обвинувачувач від срср Руденко,вхопився за цю тему,намагаючись повісити на неназвані «українські організації» «терористичні акти проти мирного населення»,НА ЩО ОТРИМАВ НЕГАТИВНУ ВІДПОВІДЬ ОПИТУВАННОГО.Ні про Бандеру,ні про його рух Лахаузен нічого не згадував.
Як бачете,ганебний провокаторе без імені,з роду гебюків,вИ,вже в котре,з вашою брехнею потрапили у власне лайно по маківку.Не виключаю,що вИ є мазохістом і пірнати у власне лайно вАм подобається.
Інші брехні про С.Бандеру,я неодмінно спростую у наступних,постінгах.
І не пишіть,будь ласка у майбутньому під моїм ніком.Візьміть собі,наприклад,нік "ПРОВОКАТОР". Хоча,я розумію,що за 30 срібників москвино-совкові нацисти готові на будь які підлості.
1. Национализм - ПРЕСТУПНАЯ ИДЕОЛОГИЯ.
2. Националисты, следовательно - ПРЕСТУПНИКИ.
3. ПРЕСТУПНИКИ ДОЛЖНЫ СИДЕТЬ В ТЮРЬМАХ.
4. Национал-социализм(фашизм) - есть высшая точка развития национализма. Следовательно, исповедовать фашизм, - совершать преступление, а далее, - см. п.п. 1-3.
В УК УССР за подобное предусматривалась конкретная отсидка. Есть ли что-то подобное в КК України, - не знаю.
Меньше публікуйте свої марення,можете зійти за людину.Більше читайте не москвино-совкові нацистські ідеологічні штампи,а загально прийняті у світі видання.
Не зважаючи на відсутністьвільного часу,проведу для вАс невеличкий лікнеп.
"Націоналізм — світоглядний принцип, найбільшою мірою притаманний передовим представникам народу, що виборює своє право на розбудову власної держави, тобто прагне перетворитись на націю. Для XX ст., особливо його другої половини, це широко розповсюджене явище, зумовлене крахом світової колоніальної системи. Після розпаду СРСР у серпні 1991 р., націоналізм, як один із способів розвитку світової співдружності народів, вступив у свій черговий етап.
Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний (а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на, державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм."*
*Етнічний довідник: поняття та терміни — К., 1997. — 141 с.
Що ж злочинного вИ вбачаєте у націоналізмі?
Інша справа,що вИ,через власну неосвіченість,плутаєте поняття націоналізм з поняттямі шовінізм,націонал-соціалізм,фашизм.В цьому винне хибне трактування цих понять совково-москвинськими витоками інформації.Аби вАм було легше усвідомити різницю між цими поняттями,хдчу привернути вАшу увагу до того,що при шовінізмі,нацизмі та фашизмі панують КСЕНОФОБІЯ,ДИКТАТУРА та ВОЖДИЗМ,чого,як свідчить наведене мною визначення,при націоналізмі НЕМАЄ.
А,відтак,пункт 2 вАшого марення є хибним.Тобто,вИ видаєте бажане за дійсність.
Не знайшов я у адекватній літературі підтвердження і їншому вАшому твердженню з пункту 4,що націонал-соціалізм(фашизм) є вищою точкою розвитку націоналізму.Як свідчить наведене мною визначення,найвищою точкою розвитку націоналізму є ПАТРИОТИЗМ.
Як бачете,вАші твердження-ні що інше,як безпідставні марення,спроба видавати бажане за дійсність(псевдологія).Думаю,що ця спадщина лишилася вАм з часів срср(урср),про які вИ згадуєте так благовійно.Нажаль...
Уже месяц электронные СМИ Украины мусолят пикантную информацию. По версии моих коллег, у первого лица нашего государства появилась «дама сердца». Якобы она журналистка, и зовут ее Алена Березовская.
Юлия ЕСАУЛОВА
«Днепр вечерний» никогда не имел привычки копаться в сердечных делах не только Президента Украины, но кого бы то ни было. Тем более, что гарант Конституции характеризуется как примерный семьянин и преданный муж. Однако наше внимание привлек тот факт, что приписываемая Виктору Федоровичу пассия - из Днепропетровска. 22-летняя Алена Березовская - сотрудница интернет-сайта «Обозреватель».
журналистики» относительно недавно переехала в столицу из Днепропетровска, а
уже сегодня летает с Президентом на все его официальные встречи. Как утверждает
Алена, с Президентом она летает исключительно за свой счет. Неудивительно, ведь
родители Березовской – весьма небедные люди (отец – руководитель одного из
крупных заводов Днепропетровщины). Интернет пестрит фото, на которых
очаровательная блондинка Алена Березовская замечена в непосредственной близости
к действующему Президенту Украины Виктору Януковичу. Причем, по информации
журналистов, Алена сама охотно передает снимки из своего личного архива в СМИ.
Однако, как уверяет Алена, Виктор Янукович – просто ее друг. Все слухи
относительно любовной связи между молодой журналисткой и Президентом Украины
беспочвенны.
Федоровичем я могу сказать одно, - заявила Алена Березовская, - я с его женой
Людмилой Николаевной – Людмила Николаевна ж ее зовут? – в церкви стояла на
Пасху. Мы с ним в один храм ходим…. Он такой человек, за которым сзади стоят 46
миллионов человек….
Наряду с «неспособностью связно выражать свои мысли» электронные СМИ
приписывают Алене журналистское образование, которое та якобы получила в стенах
Днепропетровского Национального университета. Чтобы выяснить, как характеризуют
Алену ее наставники, мы связались с деканом факультета систем и средств
массовых коммуникаций ДНУ Владимиром Демченко:
- У нас никогда не училась такая студентка, - огорошил нас Владимир Дмитриевич.
Сама Алена местом своего обучения как-то назвала исторический факультет
Днепропетровского... педагогического университета. Стоит отметить, что такого
учебного заведения в Днепропетровске никогда не было.
Александр Бойко - председатель наблюдательного совета ОАО " Днепровагонремстрой", президент корпорации " Южно-промышленная инвестиционная группа", ч лен Попечительского совета Днепропетровской еврейской общины, председателя Международного Фонда Залмана.
Связь с предприятиями:
Бойко Александр Зельманович
Председатель НС, осуществляет контроль -
Днепропетровский завод по ремонту и строительству пассажирских вагонов, ОАО
Соучредитель, контроль -
Селекта, ООО (Днепропетровск)
Осуществляет контроль -
AZ Брок, ООО
Осуществляет контроль -
Южная промышленно-инвестиционная группа, Корпорация
Осуществляет контроль -
Международный центр новых технологий и материалов, ООО