Симуляция правосудия: "белый маг" Ландик "косит" под неадекватного?
Просто отпустить Ландика на все четыре стороны уже не могут. Осудить тоже как-то не с руки – все-таки свой, вон и дядя на хорошем счету у Виктора Федоровича. Но зато есть неплохая возможность симулировать правосудие. И складывается впечатление, что Роман Ландик работает именно в этом направлении.
Судебный процесс над Ландиком-младшим уже давно превратился в театр одного актера. Определенно родители проглядели в детстве актерский талант Романа. С самого начала процесса он в одиночку, надрывно и с успехом, следует признать, тянет на себе развлекательную часть этого суда. И не будет ничего удивительного, если, в конечном счете, суд признает его неадекватным и отправит на лечение.Статья 19 часть 2 Уголовного Кодекса Украины в частности гласит: «Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру».
Всем своим поведение во время судебного процесса Роман Ландик как раз и пытается доказать свою неадекватность. Нет, может он действительно по жизни такой, мягко говоря, эксцентричный субъект. Но тогда действительно нужно задуматься о проведении психической экспертизы для политиков. Это ж бывший член Партии регионов и все еще депутат Луганского горсовета. А ведет себя, как психически неуравновешенный.Ни один человек в здравом уме не будет себя вести так, как себя ведет Ландик. Если только в таком поведении нет умысла. За примерами далеко ходить не нужно - их масса.
Ну вот как хотя бы расценивать такой комментарий Ландика об инциденте в ресторане «Баккара»: «Она жестикулировала, ругалась матом, я хотел взять ее за руку, чтобы она успокоилась, передать ей белую энергетику». Что-то у «белого мага» Ландика пошло не так и он начал передавать белую энергетику Марии Коршуновой посредством избиения последней и таскания ее за волосы. Что тут скажешь - экстремальная, но по-своему революционная техника.
Но уже через две недели на замечание Коршуновой добрый «белый маг» выдает следующее: «Имел право (тянуть - ред.), имел право даже прибить, и ноги переломать». Еще позже Ландик отказывается от своих показаний о том, что перед конфликтом выпил пол-литра вина и зачем-то признается, что водку вообще бросил пить 15 лет назад. Кстати после «белой» порой такие магические способности просыпаются, что если бы Роман Ландик в свое время не завязал, то мог бы уже быть, возможно, самым могущественным Белым Магом в Украине. С его-то талантами.
Но несение белой энергетики в массы - это не единственное хобби Романа. Он, между прочим, бросил вызов самому дьяволу: «Если ты не займешься политикой - политика займется тобой. Так большая политика занялась мной. Но если темная сила забрала меня, обрушив гнев самого дьявола, то я готов с честью выполнить этот удар. Я не могу ему ответить, я нахожусь с тюрьме, я не могу вступить в схватку с дьяволом и выяснить истину. Но, надеюсь, рано или поздно я выйду живым».
В декабре Ландик-младший вообще разошелся не на шутку. Заявил, что хочет обратиться к американскому послу в Украине за помощью, потому что «Президент США Барак Обама потребовал от Украины освободить политических узников». "Политическим" Ландик себя видимо стал считать, после того, как сделал несколько громких заявлений в адрес руководителя фракции ПР Александра Ефремова, намекнув что тот причастен к убийству Евгения Кушнарева. Ефремов ответил в том ключе, что это не он в три часа ночи лазит по ресторанам и избивает девушек.
Далее Ландик потребовал для себя смертной казни: «У меня 8 дырок в зубах! Когда я буду их лечить? Когда я увижу своего ребенка? Я требую для себя расстрела, не могу больше это терпеть!». Возможно, какие-нибудь сердобольные бабушки и всплакнули на этих словах «политического узника», вот только в Украине смертная казнь отменена. Да и поступок Ландика никак не тянет на высшую меру. Но сказано-то, сказано как! Я это вижу: Роман в чистой, распахнутой на груди белой рубашке хитро щурясь последний раз смотрит на Солнце, пожевав соломинку небрежно выплевывает ее и самолично командует расстрелом. А потом все СМИ (особенно некоторые луганские) наперебой пишут о том, что погиб герой и сын отечества. Кино снимать можно!
Правда уже едва ли не на следующем заседании Ландик смягчил себя приговор: «Пусть я посижу 3 года, но я выиграю его (европейский суд - ред.)». В тот же день, накануне выходных, он делает очередное безумное заявление: «Завтра меня в камере повесят, я уже не выдерживаю». Добавьте к этому нападение Ландика-младшего на журналистов, когда он головой (своим и без того слабым местом) ударил телекамеру так, что с нее упал аккумулятор и на выходе имеем крайне неадекватного персонажа.
У врачей, конечно, может быть другое мнение. Но не исключено, что, в крайнем случае, защита вытянет именно этот козырь - неадекватность подсудимого. В случае, если его действительно признают таковым, вырисовываются два достаточно интересных пути. Снова читаем Криминальный кодекс. Статья 94, часть 2: «Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу».
И еще статья 94, часть 6: «Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом».То есть, Романа Ландика вполне могут признать невменяемым и в лучшем случае даже сдать на руки родителям. Если это произойдет, то дальнейшее развитие событий нетрудно предугадать: тяжело представить, чтобы он остался в Украине. Скорее всего, бедного «сыночку» попытаются отправить за границу, подальше от бессердечных журналистов, Коршуновой и других девушек, вызывающих соблазн оттягать их за волосы. Помнится, князю Мышкину в борьбе с его тяжелым недугом весьма помог (хоть и временно) целебный швейцарский воздух. Но непоседливому Ландику-младшему, скорее всего, по душе будет какой-нибудь Лазурный берег. Главное не подпускать его к местным барышням - вдруг захочет передать «белую энергетику». А в странах ЕС с подобными «белыми магами» никто шутить не будет.
Данил КРАВЧЕНКО для Цензор.НЕТ
Мы же как народ
что ландык белым а не голубым магом оказался
- это поможет...
пРЕОБРАЖЕНСКИЙ: нЕ ЗНАЮ. оБ ЭТОМ ЛУЧШЕ шВОНДЕРА СПРОСИТЬ.
тАК И ХОЧЕТСЯперефразировать: Да как же он депутатом стал? Кто за него голосовал?
В. Пшонці
захисника
звинувачуваного по сфальшованій
справі № 07-5659
за ч. 2 ст.286 КК України
Борківського Віктора
Вікторовича,
«Щодо не виконання працівниками прокуратури
Подільського району м. Києва рішення
Подільського районного суду та рішення
Апеляційного суду м. Києва, який залишив у силі
Рішення першої інстанції, а касаційну скаргу
прокуратури без задоволення, що є кримінально-
карним діянням»
Заява
19
квітня 2007 року слідчий СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Д.
Пастернак незаконно порушив кримінальну справу стосовно А. Борківського за
сфальсифікованими ним же процесуальними документами. У травні 2007 року
прокуратура Києва дала письмові вказівки слідчому Пастернаку, які є
обов’язковими для виконання. Але Пастернак вказівок прокурора не виконав, бо
таке виконання довело б його фальсифікацію.
У липні 2007 року прокуратура м.
Києва скасувала постанову про порушення кримінальної справи проти А.
Борківського і направила справу до СУ ГУ МВС України в м. Києві. Але і тут
вказівок прокурора не було виконано з тих же причин, з яких їх не виконав
Пастернак. Мало того, слідчий по справі Пурлінський ввійшов у зговір з
Пастернаком та передав йому на руки матеріали кримінальної справи. Зацікавлена
особа, Пастернак, через тиждень подав якісь документи до ХНДІСЕ де й було
проведено експертом Корчаном експертизу
за домовленістю з Пастернаком з метою приховати злочин Пастернака.
На даний час Корчан звільнений з
роботи у ХНДІСЕ, і, на скільки мені відомо, навіть позбавлений ліцензії
судового експерта.
У кінці 2008 року справу було
передано до ГСУ МВС України та надано для розслідування ст. сл. Є. Тетеруку.
Слідчий Тетерук, як свого часу і Пастернак, не виконав вказівок прокуратури
Києва, а розпочав свою роботу із зібрання компроматеріалів проти А.
Борківського як злочинця. Тобто,
виконував «заказуху».
Допоки слідчі фальшували
матеріали кримінальної справи – я, як оперативник, зібрав докази службових
злочинів слідчих, експертів та інших працівників міліції.
У зв’язку з цим – я подав
відповідні заяви до прокуратури міста Києва та Подільського району, які не
перевірялися, а просто фальшувалися з метою вигородити працівників міліції.
Коли прокуратура вшосте винесла
постанову про відмову у порушенні кримінальної справи проти фальсифікаторів
кримінальної справи, я подав скаргу до Подільського районного суду м. Києва,
який 08.04.2011 року задовольнив її. Суд вказав прокуратурі як потрібно
провести перевірку моїх заяв, які прокуратура, у порушення КПК, склепала в одну
справу, бо так легше фальсифікувати відмову у порушенні кримінальної справи і
на що звернути увагу.
Прокуратура оскаржила постанову
районного суду до Апеляційного суду м. Києва, але апеляційний суд залишив
рішення суду першої інстанції у силі, а апеляції прокурора залишив без
задоволення.
У цей, між судовий, період я
оскаржив незаконні дії прокуратури району, яка, замість того, щоб працювати у
межах закону, робить усе щоб приховати злочини працівників міліції та їхніх
підручних, учорашніх працівників міліції.
По даний час прокуратура району
так і не виконала рішення суду, а у черговий раз написала завідомо незаконну
постанову про відмову у порушенні
кримінальної справи проти фальсифікаторів матеріалів кримінальної справи, що
говорить про груповий зговір з метою домогтися притягнення до кримінальної
відповідальності невинної людини.
Але я не чекав порядності від
непорядних, тому добився спростування свідомої фальсифікації матеріалів
кримінальної справи шляхом спотворення розмірів проїзної частини вулиці
Набережно-Рибальської, на перехресті якої з вул. Електриків і трапилося ДТП. Я
особисто запрошував прокурора району прибути самому чи направити свого
представника для участі у складі комісії з перевірки геометричних параметрів
вулиці, що вимагав від прокуратури і суд у своїй постанові, яку прокуратура
злісно не виконала.
Таким чином, прокуратурою
доведено виконання «замовлення» проти мене і моєї родини з метою помсти за мою
активну позицію у будівництві незалежної України.
Шановний пане Генеральний
прокуроре України, прошу Вас доручити службі внутрішньої безпеки
прокуроре України, прошу Вас доручити службі внутрішньої безпеки ГПУ провести
перевірку на корупційність працівників прокуратури, які протягом двох років
ухиляються від проведення перевірки фактів, які викладені у моїх заявах, навіть
у порушення норм ст.. 124 Конституції України ти норм ст.. 382 КК України і дати правову оцінку незаконним
діям працівників прокуратури. Як може прокуратура бути обвинувачем у справі та
будувати свої докази на завідомо їй сфальшованих документах? Сфальшованих з її
вини.
Додаток: на 24 – х арк..
В. Борківський
08.11.2011
плохо другое - ландык был депутатом горсовета, и если за ним ничего подобного не замечали значит остальные такие же неадекватные! привет Луганску.....
НО КАК ЭТОТ УБЛЮДОК ВЕДЕТ СЕБЯ.
сразу отстегнул бы денег этой девахе, извинился, и засунул бы язык в себе в ж-пу и сиди тихонько!!!!
а нет, оно права качает!!!
....я взял ее за руку,хотел передать ей Белой энергии..........а когда она не захотела принять эту энергию,стал также энергично ВБИВАТЬ эту энергию ей в голову.Еще чуть помурыжат и в рацку,пополнит ряды бегунков.
ранее не судим,малолетние дети,бывший ДЕПУТАТ-АМНИСТИЯ!