Украинская власть представляет: "Ялтинская тюремная стратегия"

Автор: С.Лещенко

После завершения народ расходился не просто потрясенный, а раздавленный депрессией. Ценность этой дискуссии оказалась в том, что она разрушила последние иллюзии у крупнейших оптимистов. Сказанное не оставляло никакой надежды на перемены. Европейские гости Ялты убедились, что их худшие представления о руководстве Украины соответствуют истине. Правда, непонятно, что теперь с этим знанием делать.

За доброю звичкою, організатори щорічної "Ялтинської європейської стратегії", окрім напружених інтелектуальних засідань, підготували учасникам розважальну програму.

Тому зранку народ збирався втомлений, але задоволений.

Напередодні, до глибокої ночі, гостей розважали гала-вечерею під музичний супровід Ніно Катамадзе та Ел Джерро. Керівництво Криму - представник президента Плакіда та голова парламенту Константинов - не приховували емоцій.

- Ты вчера был до самого конца? - запитав Плакіда в колеги.

- Ой, бля, вообще п…ц! - використовуючи все багатство регіональної мови, описав свої відчуття спікер парламенту автономії.

Головним гостем другого дня ялтинських зборів Пінчука став прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Він мовчки пройшов до зали, ігноруючи журналістів, що запитали про зловживання рідного сина Азарова на мажоритарних виборах у Слов'янську. Прем'єр робив вигляд, що їх не існує - він навіть не повернув голови у бік преси.

Панель Азарова називалася "Україна в умовах глобальних трансформацій - бачення та стратегії". Як завжди буває в українського прем'єра, це глобальне питання він звів до улюбленої теми - "папєрєдніков", які залишили Азарову зруйновану економіку.

Свої досягнення Азаров підкріпляв посиланнями на авторитетів.

- Когда я год назад встречался с президентом Клаусом в Чехии, он развел руками и сказал: господин премьер, расскажите вообще, как вы вообще смогли за такой короткий срок выкарабкаться?

Азаров визнав, що "сейчас очень серьезно по Украине проходит вторая волна кризиса", а головні проблеми - через ціну на газ.

- Мы за газ должны платить гигантскую цену - 540 долларов за тысячу кубометров, - звернувся Азаров до присутніх європейців. - Поднимите руку, кто знает, что такие цены есть в Европе! Таких цен нету! Для нас это колоссальная удавка, мы вынуждены опустошать валютные резервы.

Схоже, Азаров не до кінця усвідомлював, перед ким виступає - бо в своїй промові накинувся на різноманітних радників, хоча велика частина присутніх у залі ними якраз і була.

- Меня иногда удивляют, когда приходится сталкиваться с некоторыми политиками, как они мне с глубокомысленным видом советуют. Может, нам не хватает образования или опыта? Почему берут на себя смелость советовать? Я хотел бы поискать того умника, который находил бы более оптимальные решения, чем мы!

Зараз, за словами Азарова, у нього непрості часи - бо, крім кризи та високих цін на газ, треба боротися з конкурентами на виборах.

- Все участники выборов в Украине - это оппоненты правительства. Большинство их аргументов основано на примитивном популизме. В таких условиях трудно проводить избирательную кампанию.

Панель з Азаровим вела американська журналістка Христя Фрилянд, яка відома своєю прямолінійністю. Можливо, тому їй більше не дають модерувати Януковича на заходах Пінчука ні в Ялті, ні в Давосі. Для зручності Азарова вона перейшла на російську.

- Я хотела бы начать с европейского вопроса. Виктор (Пинчук) организовал эту встречу по поводу украинской европейской политики. Как вы относитесь к этому? Какая у вас европейская политика?

Азаров приголомшив відповіддю.

- А что такое европейская политика? Мне кто-то может объяснить? Ну, мне задан интересный вопрос - как я отношусь к европейской политике? А что, существует какая-то европейская политика?

Присутні почали перешіптуватися.

Можливо, Азаров неправильно зрозумів запитання - подумав, що його запитують про політику Європи щодо України. Але зал розцінив його репліки як самокритику та визнання відсутності європейського політики у власного уряду. Тому ці слова супроводжувалися сміхом та оплесками.

Єдиним щасливчиком із зали, якому надали право поставити запитання Азарову - а Януковича взагалі позбавили такого випробування - став американський економіст Андерс Ослунд. Він поцікавився в Азарова про корупцію.

- За два с половиной года мы не видим никаких улучшений в международных показателях коррупции Украины. Что вы планируете с этим делать?

- Нельзя сказать, что нет улучшений - это один из стереотипов, который приклеился к Украине. Коррупция вовсе не носит таких масштабов, - не погодився Азаров. - Наши оппоненты говорят, что на подготовке к Евро-2012 было украдено - то есть присвоено! - порядка 40 миллиардов гривен - что в переводе примерно пять миллиардов долларов. Но Украине потратила на всю подготовку всего 5 миллиардов. Если все они были украдены, то за счет чего было все построено?

А далі сталося диво. Цей менторський та зверхній тон Азарова миттєво зник, коли слово для третього, останнього запитання дали екс-президенту Кучмі.

- Мы получили исчерпывающий ответ по европейской политике, а как насчет российской? - зі знущанням запитав Кучма, чи не вперше зірвавши оплески.

- С одной стороны, мы слышим заверения, что наши отношения должны строится на равноправии, добрососедстве. А с другой стороны - два с половиной года нас продолжают душить высокими ценами на газ, - поскаржився Азаров.

Схоже, навіть Кучма вже втомився слухати цю платівку.

- Николай Янович, - перервав він Азарова. - Так может, надо прекратить ходить к России по газу с протянутой рукой? Мы два года выжили, не умерли?

Азаров явно відвикнув від подібного ставлення до себе. Він з кам'яним обличчям пропустив цей удар, але відповів:

- Леонид Данилович, а где вы видели президента Януковича и премьера Азарова с протянутой рукой?

- Час закінчується... - спробувала згорнути дискусію модератор.

- Это был мой президент Леонид Данилович, у которого я начинал трудовую деятельность... - нервово засміявся Азаров.

Відчувши, що в залі є людина, яка здатна поставити Азарова на місце, Фриланд запропонувала Кучмі підвести риску.

- Я считаю, что высокие цены на газ дали колоссальный толчок нашей промышленности, - неочікувано прокоментував екс-президент. - Мы заставляем наш бизнес не кушать бесплатный газ, а думать о модернизации предприятий. Ну и меньше, конечно, надо… Не буду дальше говорить.

- Согласны? - запитала Фриланд у Азарова.

Ця пікіровка між екс-президентом та його колишнім підлеглим розважала журналістку.

- Мне трудно спорить с моим бывшим руководителем. С одной стороны может и так, а с другой - вовсе не так, - Азаров намагався тримати обличчя. - Те 5 миллиардов долларов, которые мы переплачиваем за газ - стоимость всех инфраструктурных проектов. И во мне закипает глухая ярость - сколько я мог бы сделать полезного, если бы я не переплачивал эти деньги, Леонид Данилович!

Вклавшись менше ніж у півгодини та вислухавши лише три запитання, Азаров залишив форум. Українських чиновників нічого не цікавить окрім власної персони - і вони ніколи не залишаються, щоб послухати виступи інших.

Богословська і Кузьмін - важка артилерія "партії війни" у Ялті

Азаров мало чим здивував гостей Ялти, оскільки вони вже звикли до подібної риторики прем'єра. Але головний шок для європейців був попереду - апофеозом за нервовим напруженням на цьогорічних зборах стала панель про справу Юлії Тимошенко. Її гостем, який не анонсувався фондом Пінчука, став перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін. Інтриги додавало те, що Кузьмін порушував справу проти Кучми, який тепер сидів у першому ряді. Прокурору надали право вступного слова, але Кузьмін вклався… у десять секунд:

- Я тут представляю Генпрокуратуру и готов ответить на вопросы, если они есть, - сказав Кузьмін та поклав мікрофон. До подібного формату тут не звикли - зазвичай всі гості п'ять-десять хвилин розповідають своє бачення, а потім відповідають на запитання.

Оскільки Кузьмін відмовився від вступного слова, тон розмови задав депутат Європарламенту від Португалії Маріо Давід. Він розповів про те, як президент України обманув усі очікування європейців.

- Минулого року я мав можливість запитати про справу Тимошенко президента Януковича. Відповідь була така: "Ми намагаємося знайти політичне рішення, я працюю з парламентом в цьому питанні, почекайте трохи, ми збираємося змінити Кримінальний кодекс". Але минув рік, і нічого не було зроблено.

Давід не приховував розпачу.

- Президент нашої партії двічі намагався відвідати Юлю в тюрмі і двічі йому було відмовлено. Чесно, це ненормально, це - не Європа. Посадовці Генпрокуратури їздять по світу з піар-фірмою, щоб пояснити справу Тимошенко. Мої українські друзі, ви не уявляєте, як це шкодить іміджу України в Європі!

Після того, як Кузьмін пропустив право першого удару, відстоювати справедливість засудження Тимошенко взялася Інна Богословська,.

- Где, в какой европейской стране можно представить, чтобы премьер подделала решение собственного Кабинета министров?! - вона повернула голову до Давіда. - Мы с вами, Марио, общались ранее в вашем офисе, и мне казалось, что удалось найти новые аргументы...

Загалом же, за словами Богословської, справа Тимошенко вже мало кого цікавить - окрім як купки західних політиків.

- Для нашего общества дело Тимошенко перестало быть событием номер один. Ему намного важнее, как мы реформируем страну.

Наступним слово надали Григорію Немирі, який перейшов у наступ. Відчуваючи настрої аудиторії, він почав нищити Богословську:

- Підніміть руки, хто вірить що суд над Тимошенко був чесний та базувався на верховенстві права? - запитав Немиря у зали.

Богословська, яка сиділа на сцені, миттєво підняла руку.

- Одна людина, - з полегшенням відповів Немиря.

- Нет, не одна, - обурилася Богословська, яка в глибині побачила ще одну руку. - Это вы всегда так все считаете!

- Дві, - погодився Немиря.

- Это манипулиция, - вигукнув Пінчук з місця.

- Задайте краще питання аудиторії, а чи винна Тимошенко?! - не витримав міністр закордонних справ Грищенко та теж вигукнув з місця.

Немиря, натомість, почав "троллити" Грищенка на іншу тему.

- Чи ви можете, пане Грищенко, назвати іншого міністра закордонних справ, який їздив би по світу та називав свого прем'єр-міністра винним до рішення суду? Чи можете ви уявити, щоб це робили Хілларі Клінтон або Гідо Вестервелле? Ні!

Він продовжував наступати, тиснучи на емоції.

- Рік тому президент Янукович заявив, що ця трагедія сталася як результат сталінського закону, і він змінить цей закон. Зараз ви, пане Кузьмін, стверджуєте, що Тимошенко винна в справах, які навіть ще не передали до суду!

Результат не забарився - Немиря став першим, кому зааплодували на цій панелі, а слово для репліки надали Грищенку, який почав виправдовуватися:

- Я ніколи не подорожував світом, щоб сказати, Юля винна чи ні. Я захищав національні інтереси України, які ви хотіли забруднити...

Знервованого Грищенка почало заносити.

-...Це - моя робота, і я буду це робити, якщо це буде стосуватися мого сусіда, близького друга чи навіть особисто Віктора, - Грищенко вказав на Пінчука, - якщо суд визнає його винним, я буду змушений це підтримувати.

Зал вибухнув від таких слів.

- Слава Богу, он до меня не дошел, - вигукнув Кучма зі свого місця.

Галас наростав - на ноги підвелася дружина Немирі та теж почала вимагати дати їм мікрофон.

- Я прошу, мені треба сказати два слова! - почала вона кричати, звертаючись до модератора.

- Ні-ні-ні, всі хочуть сказати два слова, - відмовила їй Фрилянд. - Я даю слово Карлу Більдту.

Шведський міністр закордонних справ розповів, як особисто на собі відчув ставлення до Тимошенко - він згадав, як напередодні намагався потрапити до неї.

- Пані Тимошенко дозволені відвідувачі чотири години на місяць. І вона запропонувала, щоб в рамках цієї квоти побачитися зі мною. Однак ми були поінформовані, що МЗС не дозволило це зробити, - з розпачем сказав Більдт, який вважається одним з найбільш лояльних до України політиків у Європі.

- Подивіться, який Карл Більдт хороший хлопець - чому йому не дозволяють? - фамільярно підтримала його Фрилянд і переадресувала запитання до Грищенка

- Якщо Карл Більдт хоче поїхати в Харків, побачити це красиво місто та найбільш розвинуті інституції, ми як МЗС зробимо все для цього, - підбираючи слова, відповів Грищенко. - Але МЗС не керує тюрмами!

- Поки не керує!... - перебив Немиря Грищенка.

- Коли ви очолите МЗС, то будете керувати, - парував Грищенко.

Але виявилося, що Більдт - не єдиний, хто хотів відвідати Тимошенко, але отримав відмову.

- Маріо, ти теж хочеш поїхати туди? - запитав Грищенко в євродепутата Маріо Давіда.

- Так, звичайно!

- Хто ще? - іронізуючи, Грищенко озирнувся у зал. - Давайте зберемо групу людей. Але нам все одно потрібні дозволи.

Нарешті, надали мікрофон Ренату Кузьміну, який пропустив право першого слова - і тепер мав рухатися в руслі дискусії, що спалахнула без його участі. Говорив Кузьмін надзвичайно тихо та беземоційно. Він почав пояснювати свою незаангажованість, а часті поїздки до Європи щодо справи Тимошенко аргументував бажанням розповісти правду.

- Меня трудно назвать приверженцем какой-то партии - в том числе Партии регионов. Меня пригласили в Европарламент после того, как вся Европа была заполнена дезинформацией, предоставленной защитой Юлии Тимошенко. Вот так, уважаемые дамы и господа, я попал в Европу.

Водночас Кузьмін попередив, що і далі переслідуватиме Тимошенко - напевно, це останнє, що слід було казати присутнім.

- Я - прокурор, а не защитник Тимошенко - и требовать от меня защитительных речей было бы неправильно... - голос Кузьміна залишався таким же тихим і беземоційним. - Повторю - у прокуратуры есть достаточно оснований, чтобы предъявить Юлии Тимошенко новые обвинения. Это - чистая правда.

Ще одна заява Кузьміна підсилила відчуття, що він дарма приїхав - бо тільки зміцнив присутніх у їх думках. Крайнім в ув'язненні Тимошенко він зробив її адвокатів. Це не сприймалося інакше як знущання, адже більшість присутніх добре розумілась на українських реаліях. Він продовжував у повній тиші.

- Единственный человек, по вине которого экс-премьер находится за решеткой - это ее защитник, - заявив Кузьмін. - Он так выстроил защиту в суде, что не оставил клиенту ни одного шанса выиграть процесс.

Загалом, на думку Кузьміна, треба поважати вирок Тимошенко - хоча це не завжди легко. Як приклад він згадав історію зі звинуваченнями екс-керівника МВФ. Безтактність Кузьміна полягала в тому, що він це розповідав... у присутності самого Стросс-Кана, який був запрошений Пінчуком на ялтинську конференцію і прямо в цей момент перебував у залі!

Ще більш яскраво Кузьмін розкрився, коли слово для запитання взяв журналіст провідної німецької газети "Франкфуртер Альгемайне" Конрад Шуллер. Він поставив запитання, яке Кузьмін не звик чути на свою адресу:

- Якщо Європейський суд визнає незаконним вирок Юрію Луценку - чи ви як джентльмен і патріот подасте у відставку? І чи не повинно після цього проти вас бути розпочате розслідування?

У відповідь Кузьмін почав улюблену справу - доводити меншовартість свого співрозмовника.

- Спасибо. Я чувствую знания законодательства. Вы юрист по образованию?

Знову в залі повисла тиша.

- Я журналіст, - відповів Шуллер.

- Журналистика - это важная деятельность. Мое первое образование - журналистское. И моя мама была тележурналисткой. Но я также хорошо знаю работу юриста. Если судебным решением будет установлено злоупотребление должностного лица, мы примем меры, чтобы лицо понесло ответственность, - уникнув Кузьмін відповіді на запитання про персональну відповідальність.

Здавалося, вже складно було погіршити становище української влади на цій панелі. Але, як виявилося, це було ще не дно. Повний колапс аргументів стався, коли Богословська стала відповідати поляку Марчіну Свєнціцькому.

- Міс Богословська, чому Партія регіонів не візьме та не підтримає вилучення з Кримінального кодексу цієї сталінської статті, за якою засудили Тимошенко? - запитав він.

- То, что это сталинская статья, вас ввели в заблуждение представители оппозиции. Такая же статья содержится в кодексах 11 стран Евросоюза, - зруйнувала Богословська останні сподівання найзатятіших оптимістів на якийсь компроміс.

Подальша її відповідь могла породити сумніви в адекватності депутатки - вона запропонувала Європі почати з себе. Класична відповідь "сам дурень" вражала своєю недоречністю. Адже Богословська поставила під сумнів антикорупційну політику однієї з найбільш демократичних країн світу, де президенти ідуть у відставку після купівлі будинку, в якому посоромилася жити навіть обслуга "Межигір'я".

В присутності європейської еліти Богословська почала критикувати... Німеччину за недостатні дії по боротьбі з корупцією.

- Хочу также обратить внимание уважаемых господ, что есть такая структура Евросоюза GRECO, которая отвечает за борьбу с коррупцией. Она третий раз предъявила желтую карточку Германии, требуя ввести уголовную ответственность должностных лиц за превышение власти! - заявила депутатка.

Але і на цьому перелік претензій Богословської до Німеччини не вичерпався:

- Хочу также напомнить, что Германия до сих пор не подписала Конвенцию ООН по борьбе с коррупцией. Мы задаем вам вопрос: когда Европа приведет уголовное законодательство к одному стандарту? Тогда и мы готовы будем говорить, что у себя тоже исключим эту статью, - ледь не зриваючись на крик, поставила крапку Богословська.

Після завершення народ розходився не просто приголомшений - а причавлений депресією. Цінність цієї дискусії виявилася в тому, що вона зруйнувала останні ілюзії у найбільших оптимістів. Сказане не залишало жодної надії на зміни. Європейські гості Ялти переконалися, що їх найгірші уявлення про керівництво Україну відповідають істині. Щоправда, незрозуміло, що тепер із цим знанням робити далі.

Сергій Лещенко, "Українська правда"