Воруют все!
Словом "коррупция" можно заменить каждое слово украинского гимна. В черную дыру коррупции летит все – реформы, инновации, инвестиции, оптимизация расходов бюджета. Любые рецепты оздоровления экономики бесполезны, пока коррупция пожирает ее изнутри. Увеличение налогов, рост поступлений в бюджет – все бессильно перед коррупционным проклятием. В насквозь прогнившей вороватой системе все попытки привлечения дополнительных доходов в казну напоминают установку новейших насосов по перекачке воды в гигантское решето.
Грандиозное поддерживаемое всеми заблуждение состоит в том, что у Украины нет денег. «Необходимо поднять налоги» - с удовольствием повторяют депутаты и министры. «Не хватает средств» - говорят губернаторы и мэры, безжалостно закрывая школы и больницы. «Бюджеты не наполняются» - пожимают плечами чиновники всех мастей, стыдливо косясь на разбитые дороги и обшарпанные фасады. «Мы живем в бедной стране» - твердят при каждом удобном случае все, кому не лень. Не верьте этому. Мы живем в очень богатой стране. Гораздо более богатой ресурсами, нежели большинство стран Восточной Европы. Мы зарабатываем достаточно много, но когда лезем в карман за деньгами - нащупываем дыру. Откаты, крышевание, отмывание, «обналы», «ямы», «конверты» - слова, хорошо знакомые украинцам со школьной скамьи, часть нашей повседневности, целая отрасль экономики, в которой работают тысячи людей.
О коррупции говорят все, но это пространные разговоры ни о чем, белый шум, забалтывание. Пространные призывы к борьбе со взяточничеством обычно оканчиваются ничем. В лучшем случае ловят нескольких кабинетных мышек, меняют в хорошо отлаженной коррупционной системе несколько винтиков. В то же время некоторые коррупционные схемы в Украине являются запретными темами для политиков даже из оппозиционного лагеря. Ну кто в Украине говорит, к примеру, о борьбе с конвертационными центрами и обналичиваанием денег? Эта тема является табуированной абсолютно для всех. Ни один записной борец с системой не вспомнил о ней ни на одном политическом ток-шоу. Почему так происходит - догадаться несложно. Система обнала охватывает почти весь бизнес в стране. Обналичиванием денег занимается 90% предпринимателей, работающих в статусе юридических лиц. О том, сколько денег таким образом проходит мимо бюджета - лучше не думать. Опасно для нервной системы. 12-13%, которые сегодня уплачивают в Украине за обналичку - по сути, единственный реальный налог для предпринимателей. Только обнал позволяет бизнесу выжить в условиях украинского налогового законодательства. Но кто говорит об этом вслух? Бизнесу не охота терять схему ухода от налогов, криминалу и чиновникам - прибыльные конвертационные центры, с которых они имеют миллиарды. И этот молчаливый коррупционный пакт не будет нарушен. Сегодня все «конверты» работают на интересы одной Семьи. Причем, аппетиты этой Семьи с каждым годом только растут. Достаточно вспомнить, что еще несколько лет назад стоимость обналички колебалась всего лишь в пределах 3-4%, и лишь в последние годы, с укреплением пресловутой вертикали власти существенно выросла.
Поговаривают, что именно в этом незаметном большинству обывателей скачке и заключается секрет успеха молодого человека по фамилии Курченко, внезапно явившего миру неисчислимые богатства. Увы, профессиональные оппозиционеры об этом молчат. Все те, кто сегодня в Украине претендуют на власть, тщательно оберегают свою общую тайну, стараются не привлекать к ней лишнее внимание. Потому что тот, кто завтра заполучит все рычаги власти в стране, будет контролировать конвертационные центры и огромные потоки черного нала из всех уголков Украины. В очередной раз напоминать о том, что все эти средства могли бы пойти на модернизацию школ и больниц, наверно, стало уже дурным тоном в журналистике. Другой популярный способ доить бюджеты - госзакупки и тендеры. Тут масштабы впечатляют не меньше. То и дело предприятия, принадлежащие родственникам и друзьям украинских бюрократов, умудряются что-нибудь втридорога продать государству. Министерство Табачника печатает учебники по 600 грн, в Донецке чиновники ставят уличные указатели в виде железной трубы по цене 9 000 грн, при стоимости самой трубы в 1300 грн, в Харькове устанавливают в метро деревянные лавочки по цене «Мерседесов». Воруют все, но отдельным персонажам удается проявить в этом деле поистине виртуозное мастерство. Особыми талантами славятся представители все той же влиятельной Семьи. Недавно «Форбс» писал о том, как компания «Донбасс ойл», связанная со старшим сыном президента Януковича, по завышенной почти в три раза цене продала государству уголь для льготников, заработав на этом около 120 млн грн. Эти деньги «бедная страна» могла бы потратить, скажем, на ремонт одной из школ в Макеевке, где для восстановления крыши необходимо всего около 700 тысяч гривен. Или на закупки оборудования для больниц. Впрочем, чтобы воровать в этой стране, не нужно иметь столь высоких покровителей. Хватит и связей в провинциальной милиции. Например, на станции Дроново в Торезе уже более 14 лет (!) действует воровской подряд, занимающийся хищением угля из проходящих железнодорожных составов. Группа людей, состоящая из бывших заключенных и граждан опустившегося вида, днем и ночью работает не покладая рук - лишь только состав с углем останавливается на дальних путях в грузовом парке станции, как несколько человек залезают на вагоны и принимаются сбрасывать вниз глыбы угля. Оставшиеся на земле быстро фасуют топливо в полипропиленовые мешки и увозят на тачках и велосипедах. Артель грабителей работает под надежным прикрытием местных правоохранителей, сбрасывая из вагонов за день 5 - 10 тонн топлива. Покупают его тут же, рядом на угольном складе.
Зрелище сюрреалистическое, я видел. Лучшей иллюстрации гнилости системы не найти. В местной газете «Горняк» про воровскую команду писали еще в 1999 году, но за все эти годы никто так и не принял никаких мер против наглых воришек. За 14 лет не изменилось почти ничего.
Дух захватывает от мысли о том, сколько государственного угля было украдено за все это время из поездов. Простая математика позволяет подсчитать, что цифра приближается к 25 000 тонн. В ценах на антрацит этого года такое количество угля потянуло бы на 32 млн грн. И это только на одной станции, в одном городке. Только одна команда из 10 оборванцев... «Украина - бедная страна» - слышим мы на каждом углу. И охотно соглашаемся, киваем головой. Ведь проще думать так, чем жить с осознанием того, что нас ежедневно грабят и обводят вокруг пальца, как доверчивых лохов. Ведь куда проще винить в разбитых дорогах «мировой экономический кризис», «капитализм» и «бедность», чем собственное бездействие.
Нам выгодно, чтобы у нас крали! Таким образом с нас снимают ответственность за деньги, которые мы не умеем сохранять. Среднестатистический украинец - это пьяный мужик, у которого жена отбирает дома зарплату, а тот не ропщет: правильно забирает, сам-то потеряю, пропью. Быть бедными выгодно. С бедных маленький спрос.
Денис Казанский, "Дурдом"
Их сейчас "чикать" нужно ! Не ждать 15 года .
Поедь туда, пожалуйся, кому и чем ты должен, нытик
2) Революційний! Тут є проблема - як відомо "Революції задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються їх плодами мерзотники!" І все одно цей шлях мені подобається більше. Я вже морально готовий перетворитися з романтика на фанатика! От би ще механізм автоматичного знищення мерзотників!...
Путин честный - сам не крадёт и другим мешает красть
ВОНА ЧЭСНА - сама крадёт и другим не мешает
Вот ТАК! и ****** пишут по русски, а думают по мовнячи - как и завещал западлянский USщенок.
Наша родина - Донбасс.
Всем п*зды дадим на раз,
На очко натянем глаз!
Держслужбовець Холоша В.І.
допустив дії та вчинки, які можна
віднести до корупційних та негативно
впливають на репутацію державної служби України в цілому, а саме:
1).
Сприяв приватним підприємствам у здійсненні операцій з металобрухтом у зоні відчуження, що призвело до вивезення з
зони відчуження радіоактивного металобрухту декілька разів.
В газеті «Урядовий курьє'р» № 57 від 27 березня 2003 року колишній керівник Адміністрації зони відчуження Холоша В.І. дав інтерв'ю: «Наприклад, одна структура пробралася на територію зони відчуження, вкрала там радіаційно забруднені колісні пари і незаконно вивезла їх на територію річкового порту. Зараз вони повернуті для захоронення в зону відчуження». Документи, які свідчать що Холоша В.І. з особистої зацікавленості скрив деяку інформацію.
7 грудня 2001 року на території Київського річкового порту в м. Києві за адресою вул.
Електриків,12 податковою міліцією (Акт
від 7 грудня 2001 року, копія якого додається) було виявлено 80 тон
радіоактивно забрудненого металобрухту (колісні пари, рейки залізничні тощо),
що був вивезений із зони відчуження (адреса завантаження - м. Чорнобиль з
подорожнього листа вантажного автомобіля КАМАЗ, д/н 89-70), про що було
повідомлено Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві. Майора
податкової міліції, що затримав вантаж з радіоактивним металобрухтом та склав акт, ледь не звільнили з роботи.
Кабінетом міністрів України від 10.05.2002 р.
№ інд.33 до листа громадської організації фонду "Інвалідів Чорнобиля" від
16.04.2002 № 16/1 "Про знаходження в Києві радіоактивного металобрухту" було
дано доручення МНС України розібратися з цим фактом, однак ніхто із МНС так і
не розібрався. Мало того, Холоша всіляко
відхрещувався від того металобрухту. Запевняю, саме такий металобрухт я
бачив навколо залізничної станції Вільча
та на складах ДП «Чорнобильсервіс» у
Вільчі, у той час, як я працював у зоні відчуження.
Державним підприємством
"Комплекс" МНС України з зони відчуження
було вивезено вищезазначені радіоактивні металовироби до зони
відчуження.
За результатами цих подій в
газеті "Вечерний Киев" 6 червня 2002
року була надрукована стаття
"Радіоактивне звалище у Києві". В стаття
йдеться мова про ООО «Тала», яке начеб-то привезло в Київський річковий порт
радіоактивний металобрухт. Але, в листі ООО «Тала» до Держуправління
екоресурсів в м. Києві від 04.02.2002року № 35 йде мова про ЧП «Нартекс». А в
іншому листі ООО»Тала» до Київського спецкомбінату МНС України від 17.01.2002
р. № 22 йдеться мова про те, що ні ЧП «Укрвторресурсы» ні ЧП «Нартекс» не вживають заходів щодо
прибирання цього металобрухту з майданчику ООО «Тала» в Київському річковому
порту з проханням повести дезактивацію цих металовиробів. Копії доручення КМУ, статті газети «Вечерний Киев»
та вищезазначених листів ООО «Тала»
додаються за текстом.
Дійсно, ООО «Тала» не
працювала у зоні відчуження. Але, у зоні відчуження працювало приватне підприємство
«Нартекс» (ПП «Нартекс»), яке мало дозвіл Адміністрації зони відчуження за
підписом Холоші на роботи у зоні відчуження
№000044 від 29.05.2001р. з терміном дії до 15.11.2002р.
На листі ПП «Нартекс» від 10.04.2001р. № 3 ( це ПП
«Нартекс» не мало ще дозволу Адміністрації зони відчуження) до Генерального директора ДП
«Чорнобильсервіс» Строканя В.М. є декілька резолюцій, що підтверджують прихильність
Холоші до цього ПП. Так терміново
завізувати договір у зоні неможливо, якщо
немає вказівки Холоші.
10.04.2001р. - резолюція 1-го
заступника Холоші В.І. - Ринденка В.М. - Згоден, підпис і дата 10.04.04..
10.04.2001р. - резолюція
колишнього Гендиректора Строканя- Тов. Кириченко Ю.І. - Для роботи, підпис і
дата 10.04.2001р. І доручення
Кириченка Ю.І. договорній групі.
Холоша
В.І. особисто давав вказівку Кириченку Ю.І. здійснити допомогу в забезпеченні
їх роботи у зоні відчуження, тому що цим
приватним підприємством «Нартекс» опікувався особисто Холоша. Це Кириченко бажає підтвердити у суді особисто.
11.04.2001р. був підготовлений договір № 8/04 між ПП
«Нартекс» і ДП «Чорнобильсервіс» на забезпечення цього ПП лікувальним
харчуванням, за день було укладено
договір, зібрано 7 підписів -узгоджень і 12.04. 2001р цей договір підписано генеральним директором
Строканем.
12.04.
2001р. був підготовлений договор № 21/03
між ПП «Нартекс» і ДП «Чорнобильсервіс» на забезпечення цього ПП транспортом . За 5 днів було зібрано 7 підписів-узгоджень,
підготовлені розрахунки вартості послуг і договір був підписаний Строканем
17.04.2001р.
Прошу звернути увагу, що дозвіл
на право виконання робіт у зоні відчуження Адміністрації зони відчуження це ПП
«Нартекс» отримало тільки 29.05.2001р., але йому вже надавалися послуги щодо
лікувального харчування та транспорт за бюджетні кошти на особисту вимогу
Холоші.
Звертаю увагу, що радіоактивний
металобрухт був затриманий податковою міліцією в Київському річковому
порту 7 грудня 2001 року. Того майора ледь
не звільнили з роботи за таке
затримання.
Договір на придбання залізничних рейок між ПП
«Нартекс» та ДП «Чорнобильсерсвіс» був укладений 2 жовтня 2001 року з терміном
дії до 2003 року. Однак ДП «Чорнобильсервіс» затвердило ціни на залізничні
рейки тільки 19 грудня 2001року. Процес
підготовки колісних залізничних пар, залізничних рейок, транспортування, проїзд
контрольних пунктів міліції на кордоні зони відчуження контролювалися особисто
Холошею та Строканем. Це ж 80 тон
металовиробів- колісних пар та залізничних рейок.
Однак, в газеті «Урядовий курьер» № 57 від 27 березня 2003 року керівник Адміністрації зони відчуження Холоша В.І. відхрещується від ПП «Нартекс» - «Наприклад, одна структура (це Нартекс) пробралася на територію зони відчуження, вкрала там радіаційно забруднені колісні пари і незаконно вивезла їх на територію річкового порту. Станом на 01.01.2006 року ПП «Нартекс» заборгувало ДП «Чорнобильсервіс» за допомогою Холоші близько 120 тисяч гривень бюджетних коштів, які слід було б направити на виконання робіт за програмами у зоні відчуження, а не на забезпечення приватних інтересів Холоші В.І. Але, щоб відвести підозри від себе Холоша доручає карманному прокурору Чорнобиля Дубчаку, якого вже звільнили, порушити кримінальну справу проти Кириченка Ю.І., яку той програв. 16 травня 2004 року в м. Донецьку на ЗАТ «ММЗ ІСТІЛ» затримано вагон з радіоактивним металобрухтом № 60890159, який належав ЧП «Укрвторресурс» (м. Київ) - це ПП згадувалося у листі ООО «Тала» від 17.01.2002р. № 22. Це можливо частина прихованого металобрухту з зони відчуження - скриті доходи Холоші.
Однак,
протягом 2004-2005 років у зоні відчуження, за дозволами Адміністрації зони
відчуження, активізувалася діяльність комерційних структур, які не мають
відповідної спеціалізованої підготовки,
щодо придбання металобрухту у ДСП "Комплекс".
Внаслідок
сприяння з боку Адміністрації зони відчуження
без проведення відповідного радіаційного контролю 5 серпня 2005 рокуза
межі ККП "Дитятки" на автомобілях Мерседес-Бенц д/н ТHR 80059/60 та д/н ТЕН 66653/54 було здійснено вивіз
радіоактивно забруднених фрагментів обладнання, що було демонтовано на ІІІ
черзі ЧАЕС, яке було придбано БМП "Атомбуд" у ДСП
"Комплекс", про що Іванівською міжрайонною прокуратурою Київської
області порушена кримінальна справа.
Термін
дії спеціальний дозвілу Адміністрації зони
відчуження БМП "Атом буд"
закінчився в червні 2005 року, однак після зазначеного порушення 5
серпня 2005 р. Адміністрацією зони
відчуження все ж було видано цьому
«Атомбуду» новий спеціальний дозвіл №
000305 від 27.09.2005 р. с терміном дії
до 31.12.2005р.
Про що казати, як держслужбовці
Адміністрації зони відчуження, підпорядковані Холоші, самі порушують правовий
режим зони відчуження і виїжджають за межі зони без проведення радіаційного
контролю. Одним з фактів грубого порушення вимог радіаційної безпеки у зоні
відчуження є те, що 4 листопада 2004 року
легковий автомобіль «Тойота» д/н
010-26 КМ,
що закріплений за Державним департаментом - Адміністрація зони відчуження з працівниками цього департаменту, з працівниками Адміністрації зони обминув
пункт дозиметричного контролю КПП «Дитятки» зони відчуження, виїхав за межі зони
відчуження до Іванкова, про що
державними інспекторами складено відповідний акт.
Зазначені
порушення вимог радіаційної безпеки свідчать про некомпетентність окремих працівників МНС України та Державного
департаменту - Адміністрація зони відчуження з питань радіаційної безпеки, що
призводить до відсутності дієвих відомчих заходів з боку центрального органу виконавчої влади, що
здійснює управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, і призводить
до порушень вимог пріоритетності заходів з радіаційної безпеки над іншими
інтересами, а саме: до відсутності
управлінських та технічних рішень з питань обмеження міграції радіонуклідів в
навколишнє природне середовище при дезактивації матеріалів і металевого
обладнання та експлуатації сховищ
радіоактивних відходів у зоні відчуження від цих об'єктів, недостатнього
оперативного визначення радіонуклідного складу відходів при їх надходженні на
сховища та радіаційного контролю
при вивозі матеріалів та виїзду транспортних засобів за
межі зони відчуження.
2). У перевищення повноважень Адміністрації зони в