Що приховують теплокомуненерго та водоканали?

Автор: В.Таран

Кожної осені та зими по всій Україні розпочинається сумний підрахунок аварій у житлово-комунальному господарстві: рвуться теплотраси, мерзнуть люди, припиняється постачання гарячої води (якщо гаряча вода взагалі була доступною у теплі місяці).

Урядовці та комунальники зазвичай бідкаються на нестачу коштів, затримку виплат із центрального або місцевого бюджетів.

Разом із тим, надто часто керівники підприємств, що постачають воду та тепло мільйонам українців, роз'їжджають у дорогих автівках та зовсім не схожі на менеджерів напівзбанкрутілих підприємств. Як правило, ці авто вони купують не за власні гроші, а за кошти підприємств у рамках державних закупівель.

Законодавче диво, про яке майже ніхто не знає

А чи можливо взагалі проконтролювати закупівлі постачальників води та тепла? Після того, як влітку 2012 року «регіональна» більшість Верховної Ради України скасувала обов'язок комунальних підприємств оприлюднювати інформацію про їхні закупівлі за власні кошти, переважна більшість журналістів та зацікавлених громадян вважає, що доступ до цієї інформації закритий.

Але це не так! Того ж літа парламент схвалив закон «Про особливості закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Він запровадив спеціальний режим прозорості закупівель природних монополій, включаючи підприємства, які надають громадянам найбільш поширені комунальні послуги - постачання води та тепла.

Згідно з ним, якщо закупівлі здійснюються компаніями за бюджетні кошти, вони повинні звітувати про них, як і органи влади (публікувати дані про кожну закупівлю у відкритому доступі на веб-порталі tender.me.gov.ua).

Проте якщо підприємства здійснюють закупівлі за власні кошти, то вони мають оприлюднювати інформацію лише про закупівлі, вартість яких вище 5 млн грн (для товарів та послуг) та 10 млн грн (роботи). Зрозуміло, що вартість переважної більшості закупівель постачальників комунальних послуг є нижчою за ці пороги.

Отже, глухий кут?

Зовсім ні. Закон зобов'язує монопольних постачальників оприлюднювати на згаданому веб-порталі річні плани закупівель. Плани мають відображати заплановані закупівлі як за бюджетні, так і за власні кошти.

Більше того, комунальні монополісти мають щоквартально публікувати на тендерному веб-порталі звіт про всі проведені закупівлі (предмет, ціна закупівлі, постачальник предмету закупівлі тощо). Ця вимога розповсюджується на всі закупівлі, починаючі із однієї копійки. Щоб ця вимога запрацювала на практиці, Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) мало внести зміни та затвердити відповідні форми звітності.

Слід додати, що всі вище наведені вимоги стосуються як підприємств у власності або під контролем органів влади, так і приватних постачальників (ТОВ, ПАТ, ПрАТ тощо). Єдина умова: Антимонопольний комітет України має встановити, що підприємство належить до природної монополії (перелік суб'єктів природних монополій розміщується на сайті АМКУ).

Чи виконують монопольні постачальники тепла та води законодавчі вимоги?

А ось із виконанням законодавства у монопольних постачальників серйозні проблеми.

Серед комунальних / державних підприємств, які монопольно постачають українцям воду, третина не оприлюднили річні плани на 2013 та понад дві третини - звіти за перший та другий квартали поточного року, згідно з результатами моніторингу Центру політичних студій та аналітики.

Увесь обсяг інформації (план та звіти за два квартали) оприлюднило лише кожне п'яте підприємство. Чверть підприємств не оприлюднили жодний із вказаних документів.

Серед приватних підприємств ситуація ще гірша: 80-90% не оприлюднювали плани або звіти. Лише одна компанія оприлюднила весь обсяг документів. Це ПАТ «Київводоканал».

Подібна ж картина спостерігається і серед теплокомуненерго.

Половина комунальних та державних підприємств в цій галузі не оприлюднили жодного із зазначених документів. Лише кожне десяте підприємство оприлюднило весь обсяг інформації.

Як і у випадку з водопостачальниками, рівень додержання вимог закону серед «приватників» є значно нижчим. Майже 80% не оприлюднили жодний документ. Лише два підприємства оприлюднили весь обсяг інформації. Це орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» та ПАТ «Центренерго».

Отже, результати моніторингу ЦПСА свідчать про вкрай незадовільний стан оприлюднення монопольними постачальниками води та теплової енергії базових документів про свої закупівлі у першій половині 2013 року.

Якими є причини такого кричущого ігнорування законодавчих вимог? Крім звичайного українського «закони робляться для того, щоб їх не виконувати»…

Значну частку провини несе Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Воно є ключовим регулятором сфери державних закупівель. Вимога щодо звітування у законі виписана нечітко: «замовник зобов'язаний за результатами здійснення закупівлі…оприлюднити звіт про результати здійснення закупівлі в порядку і строки, визначеніЗаконом України "Про здійснення державних закупівель". Форма звіту про результати здійснення закупівлі затверджується Уповноваженим органом…» (частина 3 статті 4).

Деякі замовники пояснюють неоприлюднення цих звітів тим, що МЕРТ так і не затвердило нової форми звіту саме для природних монополій. Йдеться про внесення змін до наказу МЕРТ № 922. У липні 2012 року воно лише розіслало замовникам лист, в якому рекомендувало, щоб відповідні замовники «затверджували звіт раз на квартал» та розміщували його на тендерному веб-порталі.

Отже, минуло вже більше року, а відомство Ігоря Прасолова обмежилося лише роз'ясненнями-побажаннями, які не мають сили наказу.

Воно також не організувало необхідного інформування природних монополій щодо вказаних норм закону. Принаймні, це стосується оприлюднення їхніх річних планів - для вступу в дію ця норма закону не потребує додаткових заходів з боку міністерства.

Урядовці також не обтяжували себе координацією діяльності МЕРТ та Антимонопольного комітету. Тому комітет нещодавно заявив («у відповідь на численні звернення»), що підтвердження монопольного становища суб'єктів господарювання з метою проведення державних закупівель не належить до повноважень АМКУ».

Варто лише додати, що закон про особливості закупівель природних монополій розроблявся та приймався для гармонізації закупівельного законодавства України зі стандартами ЄС…

Віктор Таран, Центр політичної аналітики для Цензор.НЕТ