У военных отбирают жилье?
Под носом у власти в Киеве ведется диверсионная работа. Регулярные разбойные нападения на строящийся в Киеве дом, в котором планируется поселить семьи военных, - тревожный сигнал и для власти, и для общества. Одни, видимо, даже в условиях войны до конца не поняли, что государство обязано заботиться о тех, кто защищает его рубежи. Другие, к сожалению, не осознали, что сильное государство строится законностью, а не махновщиной.
В таких условиях нашлись и третьи - те, кто, прикрываясь революционными лозунгами, возводит вымогательство в разряд бизнеса.
Место событий, о которых идет речь, - Святошинский район Киева. На окраинной улице Львовской началось строительство жилищного комплекса, в котором 12 тыс.кв.м. жилья (судя по планировке, это несколько сотен квартир) планировалось предать военным. Но сейчас это под большим вопросом - псевдо-активисты в буквальном смысле заблокировали стройплощадку. И требуют «выкуп»!!!
Еще в 1951 году этот участок был выделен Министерству обороны, но документы пылились 55 лет. Пока, наконец, в 2006 году, сразу после оранжевой революции государство не принялось за реализацию программы по обеспечению военных жильем.
Об актуальности проблемы можно судить по тому, что, по данным Минобороны, на начало года в квартирных очередях состояли более 45 тысяч офицеров, а еще - ветераны Афганистана, члены семей военнослужащих, погибших при исполнении воинского долга. У многих в общежитиях, бытовках и съемных углах выросли дети и уже подрастают внуки, многие умерли, не дождавшись заветной жилплощади.
В прошлом, мирном году Минобороны без особой уверенности и оптимизма обещало к 2017-му обеспечить жильем 25 тысяч военнослужащих. Но не уточняло при этом, что на эти цели выделялось на весь год всего 12 млн.грн., а задолженность за строительные работы, выполненные в 2012-м, составила 39,5 млн.грн. Как и во многих других сферах, заявленные планы никто не ставил целью выполнять.
Сейчас проблема многократно усложнилась: государство обязалось обеспечить жильем тех, кто не изменил присяге в Крыму; семьи тех, кто погиб, выполняя свой долг в Донецкой и Луганской областях; тех, кто в самое тяжелое для страны время не отказался от невыгодного военного контракта, а пошел служить родине.
В условиях жесткого дефицита государственных ресурсов единственной возможной схемой является привлечение инвесторов. Часть квартир продается по рыночной цене, за эти деньги собственно ведется строительство жилого дома, часть квартир в котором передается Минобороны для расселения военнослужащих.
Только так можно было бы решить старый «квартирный вопрос». И тем самым возродить престиж военной службы и поднять боевой дух людей, которые в наших условиях ежедневно рискуют жизнью на необъявленной войне. Правильно, по-человечески было бы избавить их хотя бы от переживаний о том, что их семьи - случись что - останутся на улице.
Примером могло бы стать строительство упомянутого жилищного комплекса, решение о котором Киевсовет принял в 2006 году, при президенте Ющенко. Спустя два года была утверждена вся проектная документация, а в 2012 году право на строительство на конкурсной основе получила компания «Инвест-Будресурс». Компанией-генеральным подрядчиком стало ООО «Девенстрой».
Но как только на площадке были возведены первые 3 этажа 26-этажного «военного дома», начались проблемы: в течение июня на объект трижды напади неизвестные, среди которых были спортивные парни в камуфляже и балаклавах. Компания-генподрядчик оценила ущерб от погромов в 1,4 млн.грн.
Некие общественные «активисты» организовали настоящий террор против строителей. При эом аргументы используются самые нелепые: что старые и разбитые двухполосные дороги не предусматривают увеличения в районе количества машин (словно новые дороги построить невозможно или строить не нужно); что в местном парке (ранее замусоренном, как, к сожалению, и все подобные «зеленые оазисы» киевских окраин) будет тесно из-за новых жильцов; что давно разрушенный бассейн, на месте которого возводится дом, - это историческая память о дедах, возрождавших Киев после войны. Вплоть до того, что расположенный когда-то на Львовской военный противотуберкулезный госпиталь - более приятное соседство для детей, нежели жильцы нового дома.
Удивительно, что эту тему до сих пор не подхватило российское телевидение, которое выискивает сюжеты на тему «как украинцы ненавидят украинскую армию». Надо признать, те, кто дирижирует акциями протеста и погромами строительства на улице Львовской, какими бы целями они не руководствовались, вполне успешно выполняют роль диверсантов. Странно, но милиция реагирует на события вяло.
«Происходящее на площадке - это преступление против военных. А в сегодняшней ситуации - против государства», - заявил на пресс-конференции директор «Инвест-Будресурса» Роман Хабин. Он заверил, что строительство ведется на абсолютно законных основаниях, все разрешения получены, планы утверждены до мельчайших деталей. В следующем году первые семьи военных могли бы стать счастливыми новоселами. Уж они-то заслужили это право.
Но права и законность, видимо, не очередь интересуют участников «псевдореволюционных протестов». По словам Хабина, ранее к нему поступали некие предложения «договориться», чтобы избежать проблем. Он не уточняет, чего хотели «переговорщики» - денег или квартир в красивом доме. И пока не говорит, кто стоит за атаками. Но обещает назвать всех публично, если атаки повторятся.
Впрочем, этот вопрос могут, если захотят, с легкостью выяснить правоохранительные органы. На дворе ведь не 1990-е, когда рэкет был явлением обыденным и привычным. А 2014-й - год, который должен быть вписан в историю Украины как начало евроинтеграции.
Жителям страны, кровью отстоявшей свое европейское будущее, пристало бы понимать, что в цивилизованном мире локальные споры решаются не бунтами и вымогательством под прикрытием революционных лозунгов, а путем диалога на основе законности и уважения прав других. Как не мешало бы и власти осознать, что забота государства о военных - это важная часть обороноспособности.
Вторая составляющая государственной безопасности - экономика, развитие которой зависит от того, как мы выглядим в глазах инвесторов, европейским государством или дикарями. Бизнесмены бьют тревогу. Руководитель Антирейдерского союза предпринимателей Украины Андрей Семидидько недавно заявил агентству UBR, что в Украине появились группы, которые профессионально занимаются рейдерством и вымогательством. Начиная с марта текущего года, ситуация для предпринимателей ухудшилась. С этой позиции погромы на стройке «военного дома» - не мелочь, не заслуживающая внимания, а очень серьезный сигнал.
Некоторые генералы, проявлявшие особую прыть при Януковиче в деле развала армии, понемногу прощупывают почву для возвращения в военное ведомство. Об этом на своей страничке в Facebook сообщил координатор группы Информационное сопротивление Дмитрий Тымчук.
2. Кто именно из военных будет иметь первоочередное право на заселение?
3. Приравняют ли к военным структурам национальную гвардию и частные вооружённые формирования вроде "Слобожанщины" или "Днепра"?
4. Будут ли частные вооружённые формирования иметь право претендовать на эти квартиры?
"В связи с этим мы попытались выяснить судьбу одного интересного документа. А именно - результатов расследования, проведенного Минобороны еще в апреле этого года, по поводу развала Вооруженных сил. А там, по нашим данным, указаны фамилии конкретных генералов и адмиралов - виновников, не побоюсь этого слова, трагедии. Эти материалы были переданы в Генпрокуратуру, и с тех пор о них ничего не слышно", - написал он.
"Концов расследования мы пока не нашли - в ГПУ хаос из-за новых назначений. Но ждем, что генпрокурор Ярема прольет свет. Во-первых, Родина должна знать своих "героев" в лицо. А во-вторых, нельзя допустить этих "стратегов" опять в МО и Генштаб. Как бы им не хотелось", - подчеркнул эксперт
Достаточно взглянуть на замов генерального прокурора, это же воротилы коррупции. Достаточно посмотреть на преемственника Кузьмина.
Лихие дела, однако ! Без огня на поражение эту проблему не решить. Обретение государственности - трудный и сложный процесс.
В общем, проплаченная статья и купленный автор - ПОЗОР!
Это верно, пусть покажут. Любые тёмные дела получают заслуженную оценку, когда их вытаскивают на свет Божий.
"...Вековые сосны и дубы вырубили!..."
А вот это - может потянуть на преступление,
Застройщиков обязывали достраивать сверхплановый этаж для военных.
Т.е. по плану в доме должно быть 9 этажей, строили 10-й. Так и появлялись дома со странным количеством этажей.
Почему бы и сейчас не заставить застройщиков делать тоже самое? Себестоимость такой достройки - практически нулевая.
К слову, Россия ни какого отношения не имеет ни к Руси, ни к Киевской Руси. Более того, Русь в древнем мире, была одна - Киевская. Всё что было восточнее называлось Московией, люди - московитами, и они не смешивались между собой.
Брехать, так брехать!!!
Живу через дорогу, там раньше сквер был, потом поставили забор, сквер на дрова... а сейчас дом строят. Хоть бы часть территории под парк оставили, нет ВСЁ под дом.
Ладно бы действительно военным, а так на продажу. Статья заказуха!
в будинках дореволюційної забудови, що мали статус пам'яток культурної
спадщини, розміщувався військовий госпіталь Міністерства оборони України. Але
потім, генерали вирішили, що українських військових лікувати не треба, а тому
госпіталь ліквідували, а ділянку вирішили (ну і ми віримо, що виключно за
красиві очі) - віддати під приватну забудову.
http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/CFF1CBA5AF2F2941C22573C0004C8F6C?OpenDocument Рішенням
Київради від 28.09.2006 № 83/140 ця земельна ділянка, площею майже 5
гектарів була вилучена із земель рекреаційного призначення і переведена в землі
громадської та житлової забудови та передана під забудову Головному управлінню
розвідки Міністерства оборони України.
Проте, Головне управління
розвідки - це суто номінальний підставний землекористувач, так як фактично
використовувати під забудову цю ділянку буде приватне підприємство ТОВ
«Інвест-Будресурс», яке і здійснює наразі фактичне землекористування та
намагається здійснити забудову ділянки.
Ця афера, одна із цілої череди
огидних і злочинних шахрайств з розкраданням військового майна і землі, якої за
20 останніх років розкрадено тисячі гектарів.
Корупційна основа цих схем у розкраданні земель оборони
за так званими липовими інвестиційними (пайовими) договорами полягає в двох
основних складових:
1.
При укладенні
інвестиційних договорів суттєво (іноді в десятки раз) занижується справжня
кількість житла і нежитлових приміщень, які мають бути збудовані. І саме ця мінімізована
кількість закладається в інвестиційний (пайовий) договір. А відповідно - саме з
цієї кількості здійснюється розрахунок кількості квадратних метрів, які мають
бути передані для забезпечення військовослужбовців житлом. Але насправді
будується значно більша кількість будинків і квартир - які залишаються «чистим
наваром» забудовника і корумпованих чиновників.
2.
Навіть за цієї
заниженої кількості того, що має бути збудоване, суттєво занижується договірний
відсоток житла, який має бути переданий військовому відомству за цим договором,
який береться переважно зі стелі.
Саме за такою
«схемою» була відчужена земельна ділянка, по Львівській, 15.
Коли розроблялось містобудівне обґрунтування по
відведенню цієї земельної ділянки Головному управлінню розвідки Міністерства
оборони, в це містобудівне обґрунтування були внесені завідомо занижені
показники того, що там має бути збудоване.
Згідно містобудівного обґрунтування до проекту відведення
земельної ділянки, на цій ділянці площею майже у 5 гектарів, мало бути
збудовано лише 212 квартир. - І саме цей мізер забивається у інвестиційний
договір - і саме з нього буде здійснено розрахунок з військовими.
Наразі, на цій земельній ділянці здійснюється
будівництво 1 (ОДНОГО) багатоквартирного будинку на приблизно таку кількість
квартир. Ви запитаєте, а що буде далі? А далі, після завершення будівництва
цього будинку і введення його в експлуатацію, військовим передадуть певний
відсоток квартир порахований з цих 212 квартир і сторони підпишуть Акт що
договір виконано та завершено.
А що буде вже після цього? А після цього забудовник
на 5 гектарах збудує ще з десяток будинків (чи 6-7 великих (багатопідїздних)
будинків, але вже з цих будинків, наші героїчні військові, що зараз гинуть на
Сході отримають не квартири, а «болт» (зате кілька генералів, що просувають цю
аферу отримають чемоданчики із приємно шуршащими зелененькими папірцями).
Згідно реального проекту, який розглядався на
містобудівній раді ще в 2008 році насправді тут має бути збудовано не 212
квартир, а 1480. Тобто, кількість квартир, які мали б бути передані для
забезпечення житлом військовослужбовців - занижена у 7 разів. І це не межа, за
останніми даними забудовник збирається насправді збудувати біля 3000 квартир,
що на 5 гектарах, за умови ущільненої висотної забудови - цілком можливо.
Але і це ще
не все. Військових ********* не лише через заниження кількості житла, яке
насправді має бути збудоване, але і через заниження договірного відсотку,
житла, яке має передаватись військовим, від кількості збудованого.
До кінця 2005 року діяв Указ Президента України від
01.07.93 № 240, згідно якого, при здійсненні житлового будівництва на землях
військових об'єктів на умовах інвестиційного (пайового) будівництва - військовим
мало б передаватись не менше 50% збудованого житла. Наразі цей указ втратив
чинність, але вказана цифра 50/50 залишилась певним орієнтиром. Я розумію, що
на сьогодні за 50% ніхто не буде будувати - не перекриє собівартість, але що
цікаво. Міністерство оборони уже укладало в 2004 році інвестиційну угоду на
забудову цієї ділянки під 24%, але її розірвали за рішенням суду 2009 року - і
уклали нову - ПІД ЗНАЧНО МЕНШИЙ ВІДСОТОК!!!!
Відтак, в результаті творчого
підходу генералів Головного управління розвідки Міністерства оборони, якщо
судити з доп. угоди, копія якої у нас є, з 1480 квартир, які тут мають бути
збудовані (а то і того більше) - наші славні воїни отримають аж 5 квартир, що
складе аж 0,33% від збудованого. Не 50% і навіть не 24% - а 0,33%!?
Тому - вся історія із ділянкою по
Львівській, 15 - це не турбота про наших героїчних воїнів і їх сім'ї. А це
турбота про особисте збагачення самих проституйованих і продажних генералів у
світі - на жаль, «наших».
Це вже не кажучи, що розподіл
того житла, що отримує Міністерство оборони - є 100% корупція, так як через
схему службового житла воно роздається без усякої черги, а як кажуть самі
військові - виключно за хабарі. Але це вже окрема тема.
На зустрічах із посадовцями Міністерства
оборони (кілька раз зустрічались навіть з заступником Міністра оборони Мехетом,
я - як юрист цих самих «коварних мешканців» пропонував заступнику Міністра - дійсно,
житло для військових справа свята і благородна, але де бодай хоч якісь докази,
що військовим тут перепаде хоча б одна квартира?
Я просив генерала Мехета надати
нам належно завірену копію інвестиційного договору з ТОВ «Інвест-Будресурс»,
щоб ми побачили, що дійсно наші військові щось тут отримають - і не за
заниженими показниками, а від реального обсягу будівництва. Та розуміючи, що ми
всі повинні жертвувати заради наших військових, в тому числі десь і зеленими насадженнями,
то принаймні я визнаю пріоритет цього будівництва над іншими інтересами і буду
за це будівництво.
Знаєте, що відповів на це генерал
Мехет? Він сказав, що інформація про те, як вони розпоряджається цією державною
(не своєю приватною), а саме державною землею - є найбільшою військовою
комерційною таємницею України, чи десь близько цього.
Виявляється, найбільшою
військовою таємницею є не розклад польоту наших вертольотів на Сході (цю
таємницю Головне управління розвідки Міністерства оборони чогось не дуже
береже), а головна військова таємниця країни це те - як генерали дерибанять
військову землю і які відкати отримують.
А може все таки Міністр Коваль та
начальник Головного управління розвідки генерал-майор Павлов розкажуть нам, чому
їх всі основні зусилля спрямовані на охорону саме цієї таємниці - особливої державної
ваги? І головне - за який відсоток?
Мені дуже прикро, що таке шановне
видання як Цензор було використано для прикриття таких брудних афер, проте, я
надіюсь, що з боку «Цензора» це було несвідомо, тому, маючи в це віру і
надіючись, що «Цензор» це видання, що дотримується принципів об'єктивності і неупередженості,
я сподіваюсь, що «Цензор» надасть змогу і нам - іншій стороні, викласти свою позицію,
підтверджену відповідними документами.
Також ми готові до абсолютно
відкритої дискусії, в тому числі і у формі прес-конференції - разом із
представниками Міністерства оборони та забудовника де кожен матиме можливість викласти
на суд громадськості свої аргументи і докази.
Ми до цього готові.
З повагою Олександр Дядюк, юрист
ініціативної групи мешканців.
http://olexsandrdyadyk.livejournal.com/15214.html
страшное время! Хорошо, что с мужем успели купить свое собственное жилье http://www.metr.ua/r16 теперь ни за что не переживаем