Чому влада має називати війну скромно – АТО?

Автор: В. Уколов

Щоденні втрати кращих бійців на передовій, вторгнення російської армії та загроза захоплення Півдня Донеччини у багатьох викликають нібито законне питання – чому влада вперто вживає застарілу назву АТО? Втім, ніхто не замислюється до яких наслідків призведе офіційне визнання, що на Сході триває відкрита україно-російська війна?

Зі школи всі знають, що війна буває громадянська, або вітчизняна з загарбниками. У громадянській, яку в деяких випадках ще називають національно-визвольною, воюють між собою громадяни однієї держави. Це найбільш братовбивчий конфлікт, де гинуть за свої погляди вже після того, як нормальні політичні методи дали збій.

Не думаю, що події на Донбасі - це громадянська війна. Навіть до початку бойових дій сепаратистів підтримували за різними даними від 10% до 30% населення. А після того, як «сепари» взяли до рук щедро даровану Росією зброю і почали гинути люди, їх дії підтримують менше 5% (хоч об'єктивно опитування, звісно ж, ніхто за таких умов провести не зміг).

Відповідно, якщо це війна - то війна з загарбниками. Тим більше і Україна, і багато країн ЄС та США заявили про введення колон російської регулярної армії в районі Новоазовська. Відтак, виглядає, що війну треба назвати україно-російською, або вітчизняною, як для нас.

Тож пропоную без емоцій порівняти військовий потенціал української та російської армії, раз існує стільки патріотичного запалу оголосити вже відкриту україно-російську війну, щоб зрозуміти наслідки своїх дій.

Загальна чисельність російської армії рівно у 6,25 рази більше чисельності Збройних сил України. Це, звісно ж, не означає, що кожному українському стрільцеві треба вбити понад 6 ворогів. Частина чисельності припадає на роди військ, які існують у російській армії і повністю відсутні у нас: ракетні війська стратегічного призначення (ядерні сили) та війська повітряно-космічної оборони. Проте російські сухопутні війська також є чисельніші, ніж українські наземні - у 5,31 рази. Навіть якщо додати 60 000 бійців Національної гвардії в нашу користь, кожному українському бійцю доведеться перемогти понад 5 ворогів-росіян.

Врахуємо, що у сучасній війні до безпосереднього збройного контакту часто навіть не доходить - солдат убивають раніше, ще на місці дислокації. Так, Град та артилерія б'є з відстані 20-30 км, тобто з-за горизонту. Не зайве нагадати, що в 2012 Україна володіла 315 установками типу Град. На озброєнні ж Росії, де вони й виробляються на заводі в Пермі, зараз є 2 500 систем залпового вогню БМ-21.
Ще більшу дальність має фронтова та стратегічна авіація. Зокрема, відомо, що бойові завдання в зоні АТО виконують українські літаки, що вилітають за 250-300 км з військового аеродрому під Миргородом.

Загальна кількість бойових літаків України до початку конфлікту (дані з Вікіпедії) - 250 одиниць. Це досить чимало, та й за останні кілька місяців наші пілоти здобули безцінний бойовий досвід, що дозволяє їм демонструвати дива майстерності та влучності на наднизьких висотах.

Проте загальна кількість бойових літаків у Росії більша у 6,4 рази. На 25 українських бомбардувальників Су-24М та 40 штурмовиків Су-25 у випадку війни полюватимуть 282 російських МіГ-29 плюс 252 МіГ-31 та ще й 400 винищувачів Су-27. Наслідки таких боїв неважко передбачити. І навіть 120 українських винищувачів МіГ-29 та 40 Су-27 нашу бомбардувальну авіацію ефективно не захистять.
Власне, до використання авіації також може не дійти. Росія володіє другим за потужністю ядерним потенціалом в світі і хоч ніколи не застосовувала його на практиці, але можливість, що це станеться вперше в україно-російській війні відкидати не можна.

Ядерну зброю вважають зброєю стримування. Не на випробуваннях вона була використана лише один раз у 1945 році Сполученими Штатами проти Японії. З історії відомо, що після 2 ядерних вибухів, якими були знищені два міста Хіросіма та Нагасакі, Японія капітулювала і війна закінчилася.

Звичайно ж Україна надто близько знаходиться від Росії і у випадку ядерного удару по містах Сходу чи Києву, радіаційного ураження обов'язково зазнає територія Росії. Тим більше, що циклони у Східну та Центральну Україну, рухаючись за годинниковою стрілкою, несуть повітря з Росії, відносячи потім нагріте повітряні маси на Білорусь та Москву.

Однак, метеорологи знають, що циклони Західної України, як правило не доходять до території Російської Федерації, якщо не рахувати Калінінградської області. А радіаційне забруднення Польщі та іншої Європи у Москві мало кого хвилює. Тим більше, що радіоактивний йод, який є основним елементом в результаті реакції розпаду збройового плутонію, повністю розщепиться за 32 дні.

Ядерний удар по Львову або Тернополю лише на перший погляд є цілком неможливим для Путіна. Якщо це колись зробили США, чому цього не може зробити безумець, що розв'язав війну на Сході Європи? Питання чи станемо ми продовжувати бойові дії втративши Тернопіль, або Львів є риторичним.

Тож зваживши всі «за» та «проти» час зрозуміти, що хоч на Сході України й точиться справжня війна, але відкритою війною між Україною і Росією її оголошувати вкрай небезпечно. Це може зробити тільки безумець, який з пістолетом наважиться на бій з танком.
Честь і слава нашим воїнам, що захищають Вітчизну в зоні АТО. Однак вони мають повернутися переможцями і живими у незруйнований рідний дім.

За Україну можна померти, але за Україну також треба жити.

Загальні дані про збройні сили з відкритих джерел:

Дані про кількість бойових літаків військово-повітряних сил:

Віктор Уколов