Справа "Спецтехноекспорту": чи загрожує Україні втрата ринку Індії

Автор: Т.Ніколаєнко

Журналістське розслідування команди "Наших грошей" Дениса Бігуса засвідчило, що в Україні роками можуть не розслідуватися кримінальні злочини, навіть якщо йдеться про обороноздатність країни в час війни. І тільки суспільний резонанс та звинувачення в корупції самих правоохоронних органів змушують їх рухатися.

Отримані журналістами уривки листування говорять про те, що працівники СБУ, прокуратури і навіть НАБУ покривали злочини в оборонній сфері. А деякі за це ще й отримували гроші.

Зараз всі правоохоронці активно звітують, що були на фінішній прямій у цій справі. Але є питання, що вони робили три роки, адже докази корупції здобули ще у 2016 році.

Сталося це тоді, коли двоє фігурантів журналістського розслідування, підприємець Андрій Рогоза та співробітник СБУ Дмитро Москаленко були звинувачені в шахрайстві.

Вони "розкрутили" на 20 мільйонів гривень дружину затриманого екс-заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Олександра Сухомлина, пообіцявши добитися звільнення чиновника з-під варти.

Коли дружина Сухомлина зрозуміла, що її дурять, вона написала скаргу - Рогозу затримали і в телефонах знайшли листування, яке зараз оприлюднили ЗМІ. Справу про це шахрайство з весни 2018 розглядає Печерський суд.

У березні 2017 військова прокуратура передала справу про зловживання в Укроборонпромі до НАБУ. Тому репутація саме цього відомства може зазнати найбільшого удару, якщо виявиться, що злочин намагались спустити на гальмах.

У бюро запевняють, що у переданих 87 сторінках документів матеріалів листування не було. Директор НАБУ також заперечує, що його відомство видавало довідки, які мали б відбілити фірму-фігуранта скандалу "Оптимумспецдеталь".

Натомість відомство Артема Ситника минулого тижня затримало чинного директора державного підприємства "СпецТехноЕкспорт" Владислава Бельбаса, його попередника на цій посаді Павла Барбула, екс-заступника директора Дениса Панасенка та ще двох екс-посадовців у справі про привласнення чужого майна на суму 55 мільйонів гривень.

Є версія, що затримання відбулося, щоб перебити інформаційний розголос справи з "Укроборонпромом". Наразі це не вдалося, хоча екс-агент НАБУ Євген Шевченко намагався підсилити ефект затримання чутками про втечу за кордон голови комітету з нацбезпеки Сергія Пашинського та його сина Антона, який працює в "Спецтехноекспорті".

Наразі чотирьом фігурантам справи обрано запобіжний засіб тримання під вартою, але всі вони вийшли під заставу. Ще один перебуває під домашнім арештом.

Чому НАБУ зацікавилось контрактом часів Віктора Ющенка

Справа НАБУ стосовно "Спецтехноекспорту" стосується контракту, який був укладений у 2009 році і є одним з найбільших договорів в історії України на постачання військової техніки. Уряд Індії погодився витратити 400 мільйонів доларів на модернізацію 105 літаків Ан-32 , які туди були поставлені ще у 80-х.

Ще одним побічним результатом підписання цього контракту була заморозка проекту зі створення російсько-індійського військово-транспортного літака МТА (Multirole Transport Aircraft).

До кінця 2015 року Україна відремонтувала 40 літаків, решта мали модернізуватися на індійському заводі в Канпурі.

У листопаді 2014 року в рамках контракту 2009 року було підписано додаткову угоду.

"Контрактом було передбачено, що уряд Індії замовить для ремонту вже на їхньому заводі низку деталей. Ці списки потрібних деталей періодично змінювались і один з них почав формуватися ще у 2011-2012 роках. В листопаді 2014 було підписано додаткову угоду до основного контракту, і в ньому було сформовано новий список. Там було до 8 тисяч позицій, а ціна становила 48 мільйонів доларів", - каже директор "Спецтехноекспорту" Владислав Бельбас.

"В цій же додатковій угоді було вказано, що на її виконання буде підписано новий контракт. Саме цей контракт і став предметом провадження НАБУ", - пояснює він.

У Національному антикорупційному бюро вважають, що керівники "Спецтехноекспорту", виконуючи цей контракт, завдали збитків "Заводу 410 цивільної авіації" на суму в 55,5 мільйонів гривень. Тому що гроші начебто були заплачені посереднику ( компанії Global Marketing SPLTD з ОАЕ), який насправді нічого не робив.

"Основним критерієм завдання збитків є те, що завод начебто щось не отримав. Тут я хочу дещо прояснити: більшість цих деталей належать до групи, яку можуть запропонувати багато підприємств. І якби цю пропозицію виставили на тендер, то ціна була б значно нижчою. Тільки існування попереднього контракту дозволило представникам Індії не оголошувати новий тендер, а закупити деталі у нас. З дуже хорошим прибутком для заводу", - заперечує Бельбас звинувачення НАБУ.

В обвинувальній частині підозри НАБУ, яку отримав директор "Спецтехноекспорту", міститься довідка Держаудитслужби, що підтверджує виплату грошей заводу. В решті експерти заявили, що вони не уповноважені робити висновки.

Там також поки немає доказів, де осіли ті гроші, які начебто здобули злочинним шляхом керівники "Спецтехноекспорту". В судовому реєстрі останнє рішення, де фігурує Global Marketing SPLTD датоване 2 лютого 2018, і тоді НАБУ ще тільки встановлювало, хто ті невідомі спільники українських посадовців з ОАЕ.

"Увесь обсяг коштів, сплачених за дорученням заводу іноземній компанії, слідство рахує збитком, що мені здається неправильним. У заводу до нас жодних претензій за 10 років виконання контрактів", - каже Бельбас.

Найцікавіше, що завод взагалі міг і не отримувати цей контракт - він мав дістатися приватній фірмі. На початку 2015 колишній директор "Спецтехноекспорту" Павло Барбул розірвав контракти з приватними підприємствами і підписав договір з 410 заводом.

"У 2014 році "410 завод ЦА" не мав цих деталей на складі, але міг їх поставити. Так само як і приватні компанії. Але завод був в стагнації, відставання по контракту було 1-2 роки, і це дало йому додаткові оборотні кошти. Тобто попередній директор допоміг заводу, а його звинувачують у збитках", - наголошують у "Спецтехноекспорті".

Лист НАБУ та індійська боротьба з корупцією

На держпідприємстві не знають, хто був ініціатором заяви, через яку почалося розслідування НАБУ. Але начебто це було звернення іноземного громадянина, чому державне підприємство працює з одним контрагентом, а не з іншим.

Потім згадки про цю особу по ходу допитів зникли. Не можна виключати, що це звернення було спробою повернути собі контракт однією з фірм претендентів, яку замінили державним заводом.

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із грудня 2017 року.

Обшуки та вилучення документів у цій справі відбулись ще в лютому 2018. Останні слідчі дії у справі проводились в серпні 2018 року, після того жодного руху в справі не було, аж до виходу журналістського розслідування "Наших грошей".

Підставою для провадження НАБУ стало те, що в 2015 році "Спецтехноекспорт" перерахував іноземній компанії Global Marketing SPLTD 2,6 мільйона доларів на рахунок у банку Noor Islamic Bank в ОАЕ. Іноземна компанія нібито мала надати "Спецтехноекспорту" послуги, пов’язані з виконанням експортного контракту. Детективи підозрюють, що умови договору виконані не були, однак держпідприємство перерахувало кошти за кордон.

Встановлено це на основі відповідей на запити НАБУ.

Ще в квітні 2016 детектив НАБУ Дмитро Литвиненко направив голові правління Hindustan Aeronautics Limited запит, де цікавився, чи передбачає виконання контракту наявність будь-яких інших компаній, окрім українських.

Литвиненко - це той самий детектив НАБУ, який згідно з розслідуванням журналістів листувався з Андрієм Рогозою про вилучення "Оптимумспецдеталь" з відповіді бюро, що компанія внесена в провадження в переліку фіктивних фірм.

Взагалі-то НАБУ не має дозволу на самостійну міжнародну діяльність і мало б передавати це звернення через ГПУ, але детектив пішов напряму. В листі він зазначив, що посадовці "Спецтехноекспорту" підозрюються у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах.

Через два місяці, 6 червня 2016, Литвиненко відправив другого листа, де вказав, що більше не потребує цієї інформації.

Потім ще одне звернення було передано офіційно через ГПУ, і на нього надана відповідь, що іноземних посередників не було.

Але іншої відповіді, схоже, і бути не могло.

Індія - один з найбільших ринків постачання зброї у світі. І там на цьому ринку дуже суворі правила. Якщо Постановою Кабміну 1228 і Господарським кодексом України дозволена діяльність контрагентів, то в Індії це заборонено.

За останні роки декілька великих європейський компаній -гравців ринку втратили контракти в Індії саме через підозри у залученні посередників.

У 2013 доступ до індійського ринку втратила німецька компанія Rheinmetall.

Індійська поліція вважала, що підрозділ концерну Rheinmetall Air Defence перевів 530 тис. дол. на рахунок фірми Ganton Ltd громадянина Індії Абхішека Верме, який пообіцяв натомість забезпечити виключення Rheinmetall Air Defence з чорних списків.

За рік до того, в 2012, Rheinmetall Air Defence (RAD), підрозділ систем ППО німецького концерну Rheinmetall AG, було внесено владою Індії в чорний список компаній, яким заборонено ведення підприємницької діяльності на території Індії через звинувачення в протизаконних методах конкуренції в ході боротьби за перемогу в тендері.

У січні 2014 Індія анулювала укладений в 2010 році на поставку 12 вертольотів компанії Agusta Westland з італійською промисловою групою Finmeccanica, також через підозри у використанні посередників.

Контракт на суму 556 мільйонів євро було скасовано після того як у лютому 2013 року глава Finmeccanica Джузеппе Орсі був заарештований в Італії за підозрою в даванні хабара індійським властям при підписанні контракту. Після цього міноборони Індії офіційно повідомило Finmeccanica про намір анулювати контракт.

У "Спецтехноекспорті" кажуть, що лист НАБУ від 2016 року справив на Індію "належне" враження. І їм довелося ходити на зустрічі з військовими аташе.

Також це відбилося і на доходах від виконання контракту. Точну суму там не називають, але йтиметься про десятки мільйонів доларів.

Якщо їх дискваліфікують на індійському ринку, то контракти прогнозовано отримає Росія, кажуть в держкомпанії.

Правда, антикорупційні органи не дуже реагують на таку пересторогу: "Вони постійно нас лякають втратою ринків".

Тетяна Ніколаєнко, для "Цензор.НЕТ"