Гавань затоплених кораблів – як ідуть на вибори Гройсман і міністри

Автор: Татьяна Николаенко

- А вас кликали у список Гройсмана? - А навіщо мені братська могила? - так відповів у розмові оф-рекордз один із міністрів за тиждень до з’їзду "Українська стратегія Гройсмана".

Якщо раніше міністри майже гарантовано опинялись у списках політичних сил, то тепер їх присутність там не в тренді.

Прем’єр-міністр одразу після поразки президента Порошенка дав зрозуміти, що розпочинає сольну кар’єру. Але хто буде його командою, крім міністра Кабміну Олександра Саєнка і керівника його штабу , екс в.о. міністра АПК Максима Мартинюка, було неясно.

"У кожного міністра є своя історія. І кожен веде переговори із різними суб‘єктами... Хто з Порошенком, хто з Гройсманом, хто з іншими політичними силами. Тому, загальної картини немає", - описав один з міністрів загальний стан справ у Кабміні.

"Він говорить з усіма. Майже. А який буде результат цих переговорів, побачимо пізніше", - додав він.

Як вінницька стратегія стала українською

Так само як Янукович привів колись за собою в Київ донецьких, Гройсман тягнув за собою на ключові посади вінницьких. Саме ж місто і область він розглядав як свій електоральний форпост.

Свою партію Гройсман почав будувати ще з 2015 року.

Тоді на місцевих виборах "Вінницька європейська стратегія" провела до Вінницької міськради найбільшу кількість депутатів, включаючи батька Гройсмана.

З цього приводу в команді Порошенка згадують діалог президента і Гройсмана.

- Вова, а що відбувається в Вінниці, хто там перемагає? - спитав роздратовано Порошенко на нараді.

- Не хвилюйтесь, Петро Олексійовичу, ми, - відповів Гройсман.

- Вова, а ми це хто? – не зрозумів Порошенко.

Гройсман обіцяв Порошенку допомогти з агітацією в області за БПП, а натомість запустив свій проект.

Потім на 3 роки про цю партію забули, а влітку 2018 - після скандалу з порушеною справою проти голови ДФС Мирослава Продана - Гройсман став активно розбудовувати свою партію по областях.

Під це найняли юристів, під це створювали кадровий резерв, проводили зустрічі з активістами, журналістами, а потім все спустили на гальмах.

Порошенку вдалося "міцно обійняти" прем’єра і вмовити не іти на вибори президента.

Ціною було припинення розслідування по Продану, а також звільнення голови ДАБІ Олексія Кудрявцева, що дозволило декому з оточенню Гройсмана заробити на відкатах в цій сфері.

З листопада минулого року Гройсман проговорював варіант можливого об’єднання з Арсенієм Яценюком і "Народним фронтом".

В першій п’ятірці цього об’єднання вже тоді бачили міністра освіти Лілію Гриневич, міністра юстиції Павла Петренка та нардепа Андрія Тетерука.

Після програшу Порошенка Гройсман на першій же фракції БПП анонсував, що піде на вибори зі своєю політсилою.

Тоді ж Арсеній Яценюк поцікавився в своїх однопартійців, що вони думають про об’єднання з Гройсманом.

Але депутати і технологи оцінили шанси такого проекту не більше як у 5%. Соціологія ж дала ще гірший результат.

Партії Гройсмана обіцяють зараз в кращому випадку 1,5% з Яценюком він спускається нижче 1%.

При цьому формування списку виглядало б як збір розстрільного батальйону.

Тому Яценюк оголосив своїм, що партія не піде на вибори – частина депутатів підуть у мажоритарку, а частина міністрів в список до Гройсмана, щоб "завершити початі реформи".

Тоді ж стало відомо, що ні Турчинов, ні Яценюк, ні Аваков на вибори не підуть.

Мистецтво стратегії і її відсутності

Свій зїзд УСГ проводила в Мистецькому Арсеналі. Зазвичай його беруть під великі зібрання, але запрошених на перший з’їзд партії Гройсмана було від сили 250-300.

Першим прийшов міністр юстиції Павло Петренко, другою заступниця міністра інформполітики Еміне Джапарова.

З того, на які місця вони сіли, стало зрозуміло, що вони будуть в першій десятці списку. Втім члени Кабміну швидко зникли подалі від очей журналістів.

Натомість прийшли ще кілька депутатів від "Народному фронту" - Олена Калганова, Вадим Кривенко, Олександр Сочка.

- Ви теж у списку? – запитали журналісти.

- Та ні, ми так – в гості зайшли глянути, - відповів Сочка.

Дивитись було, чесно кажучи, нічого.

Саєнко як ведучий надав слово першому Гройсману. Але крім фрази про те, що він втомився грати за чужу збірну з неї нічого було винести.

"Я сказав собі про те, що більше не хочу і не буду гравцем чужої збірної. Збірної, в якій я витрачав дуже багато часу, щоб долати перешкоди, багато перепон, які віддаляли або не наближали нас швидко до тих змін, які хотіли відчувати люди. Я ухвалив рішення сформувати справжню команду української стратегії, пріоритетом якої буде реальність змін, які хочуть відчути українці", - заявив Гройсман.

Потім він презентував першу десятку свого списку – міністр освіти Лілія Гриневич, заступник міністра інформполітики Еміне Джапарова, міністр Кабміну Олександр Саєнко, міністр культури Євген Нищук, міністр юстиції Павло Петренко, екс-заступник міністра фінансів Сергій Марченко, нардеп НФ Андрій Тетерук, депутат вінницької міськради від партії Гройсмана Павло Яблонський, нардеп від НФ, релігієзнавець Віктор Єленський – а потім дав їм слово.

Еміне Джапарова виглядала найбільш душевно, бо згадувала про свою кримську історію і говорила про необхідність повернення півосторова.

Лілія Гриневич говорила про необхідність продовження реформи освіти.

"Освітня реформа - це марафон на десятиліття. Одна слабинка на цьому шляху - і вся праця десятків людей буде знівельована. Тому потрібні вартові змін. Ми не маємо права відступити назад. І тому я сьогодні тут, з цією командою", - заявила міністр, до якої мало в чому можна присікатися.

Олександ Саєнко повідомив, що всі документи на з’їзді в електронному вигляді.

Але біда в тому, що журналісти спершу не могли зайти на сайт "стратегії", бо система давала збій, а потім зрозуміли, що там інформації ще менше, ніж вони отримали на з"їзді.

Де і коли можна знайти продовження списку ніхто не міг сказати. Як і в чому полягає стратегія Гройсмана. По суті, вся комунікаційна частина була провалена.

А голова штабу Максим Мартинюк швидко зник по завершенню з’їзду.

Сам прем’єр також не став розмовляти з пресою, обмежившись фразою, що "йде перемагати заради продовження реформ".

Відбиватись довелося Андрію Тетеруку, Євгену Нищуку та Павлу Петренку.

Ті, як могли, переконували журналістів, що їх політсила потрапляє в тренди на молоді обличчя, і до того ж є командою професіоналів.

І Нищук, і Петренко казали, що найкращою агітацією за них буде те, що вони зробили за ці роки.

"В наш час, коли все пішло в експеримент, важливо почути про реальні справи, які робилися і робляться. Я сподіваюсь, що ті люди, які бачать позитив від роботи моєї і міністерства, стануть прихильниками і нашої політичної сили", - відповів журналістам Нищук.

Політтехнолог Євген Золотарьов, який був присутній на з’їзді, сподівається, що партія почне набирати відсотки вже від того, що там буде прізвище Гройсмана.

А от ті, хто працював з партією Гройсмана раніше, кажуть, що йому варто було іти списком, бо так шансів немає.

"Але Гройсман перестав слухати частину своєї старої команди, багатьох навіть кинув, а ті, хто навколо нього зараз, здається, втягнули його в цю кампанію, щоб освоїти виборчі фонди", - каже не під запис один з консультантів Кабміну.

Більша частина міністрів також не вірить у те, що Гройсман здолає виборчий бар’єр.

А в мажоритарку УСГ не піде.

А що ж з міністрами?

Найбільшою несподіванкою з’їзду стало те, що списку не виявилось міністра фінансів Оксани Маркарової, яку до того анонсували пресі як одне з головних облич.

"Маркарова – один з небагатьох спеціалістів, який може тягнути історію з МВФ і ОВГЗ. Думаю, що дуже невипадково Зеленський включив її до РНБО і не виключаю, що їй давали сигнали, що забезпечать робоче місце і в майбутньому", - розповів не під запис один експертів, що співпрацює з Кабміном.

По суті Маркарову замінила на колишнього заступника Данилюка Марченка, який в 2018 разом з ним звільнився з Кабміну.

"Насправді Гройсман дуже хотів, щоб він лишився. Та й Марченко сам хотів, але чисто із корпоративної солідарності він пішов. І Гройсман просив Порошенка забрати його в АП (замість Дмитра Шимківа)", - розповів один з міністрів.

Ще одна несподіванка – на зїзді не було віце-прем’єра Володимира Кістіона та мінсоцполітики Андрія Реви – кажуть, нині Гройсман від них віддалився і вони не є членами партії.

Що ж до інших міністрів, то вони визначаються зі своєю долею.

Міністр екології Остап Семерак думає, чи йти в мажоритарку.

Міністр інфрастурктури Володимир Омелян на вибори не піде і збирається відпочити від політики.

Віце-прем’єр Павло Розенко залишається заручником своєї ударівської партійності, а його лідер поки ніяк не визначиться, з ким і як іти на вибори.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко хотів бути у списку оновленої партії Порошенка, але не взяли. "Лівому берегу" віце-прем’єр сказав, що на вибори не піде, хоча ще тиждень тому ходили чутки, що він балотуватиметься по мажоритатрному округу.

Степан Кубів і В’ячеслав Кириленко теж не потрапили у список Порошенка.

Не буде там і міністра оборони Степана Полторака – не захотів.

А міністр закордонних справ Павло Клімкін піде, скоріше за все, по мажоритарному округу в Києві.

Також неоднозначні шанси потрапити в список ЄС і профільного віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе (через давні зв’язки з Віктором Пінчуком).

Чи піде на округ Ігор Насалик і що робитиме далі Ігор Жданов невідомо.

Татьяна Николаенко, Цензор.НЕТ