Суд над Садовим: мільйонна застава, "відчужені городи" і таємний агент Кличко

Автор: Наталія Роп

Ще донедавна міський голова Львова Андрій Садовий очікував, що кримінальне провадження від 2015 року щодо продажу земельної ділянки під індустріальний парк закриють безшумно. Мовляв, справа не має складу злочину, а теперішня влада у ній не зацікавлена. Однак 21 листопада представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вручили Садовому повідомлення про підозру у зловживанні службовим становищем під час продажу землі. А вже 27 листопада Вищий антикорупційний суд вирішував, який запобіжний захід обрати міському голові Львова.

СУД

"Я надіюся, що суд сьогодні прийме об’єктивне рішення, я оптиміст", - каже Андрій Садовий, зустрічаючи журналістів у коридорі Вищого антикорупційного суду за кілька хвилин до засідання.

Журналісти вкотре допитуються, чи готовий міський голова Львова внести заставу у розмірі 50 мільйонів гривень - саме на такому запобіжному заході наполягає прокуратура.

"Ні, звичайно. У нас в родині таких грошей немає. Я взагалі хотів би, щоб суд відмовив прокуратурі в жодному забезпеченні (запобіжному заході. - Ред.), тому що воно не має сенсу. Щоб ви розуміли, ця справа вже має десь 3,5 року і буквально декілька місяців тому колеги з НАБУ говорили, що вона безперспективна. Вони розуміють, що це був замовний процес - не дати Садовому збудувати у Львові потужний індустріальний парк. Те, що зараз, напевно, по накатаній іде, або хтось це використовує", - відповідає політик та вирушає до зали засідань.

Приміщення антикорупційного суду вщент заповнене представниками преси і прихильниками Садового. На одній із передніх лав сидить дружина львівського мера - Катерина Кіт-Садова. Також Садового приїхали підтримати міські голови інших міст, серед яких мер Глухова Мішель Терещенко, який на останніх парламентських виборах балотувався від партії Садового "Самопоміч", але програв. У залі присутній також народний депутат Павло Бакунець (єдиний представник "Самопомочі" у Раді цього скликання), екснардепи Олег Березюк, Оксана Сироїд, Тетяна Острікова та мер Києва Віталій Кличко - саме вони і просять суд віддати їм Садового на поруки.

Під час перерви у засіданні суду львівський мер зізнається, що дружить із Кличком давно, а під час "сміттєвої блокади" останній навіть таємно приймав відходи.

"Він допомагав (під час "сміттєвої блокади" Львова. - Ред.). Він таємно приймав відходи, не інформуючи про це президента України, який йому заборонив допомагати Львову. Кличко певною мірою герой", - каже, посміхаючись, Садовий.

У ЧОМУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ САДОВОГО

Прокурори стверджують, що Львівська міська рада продала нідерландській компанії-інвестору "СТР" під будівництво індустріального парку 23,49 гектара земельної ділянки, яка не належить місту, а селу Рясне-Руське, що під Львовом.

"Ми вважаємо і наполягаємо на тому, що Львівською міською радою безпідставно оформлено право власності на земельну ділянку, яка, згідно з наявними документами та доказами, не відноситься до земель міста Львова, вона перебувала за його межами і розпоряджатися цією земельною ділянкою, відповідно, у подальшому міська рада не мала права", - каже прокурор у справі Вадим Сидоренко.

За його словами, ЛМР спершу незаконно надала в оренду ділянку землі, а згодом і протиправно її продала. Прокурори також стверджують, що продаж відбувся без конкурсу.

"З огляду на встановлений нами факт, що земельна ділянка не належить взагалі місту Львову, кошти від продажу цієї земельної ділянки мали б зараховуватись не до бюджету міста Львова, а саме до державного бюджету України", - стверджує Сидоренко.

Тому Садовому інкримінують завдання збитків державі на суму близько 93 мільйонів гривень - саме так експертиза під час досудового слідства оцінила вартість землі, яку міська рада Львова продала за 52 мільйони. Прокурори вважають, що львівська влада занизила ціну.

"Тобто ми говоримо, що збитки настали безпосередньо з моменту підписання договору і відчуження цієї земельної ділянки. Саме підписанням цього договору були спричинені збитки державі і цим громадянам, які мають ці земельні ділянки", - пояснює друга прокурорка у справі, представниця Спеціальної антикорупційної прокуратури Ольга Ярова.

Прокурорка зауважує, що на ділянці, яку продала міська рада, жителі Рясного мали городи.

"Досудовим розслідуванням було встановлено і зібрано матеріали справи про те, що дійсно ця земельна ділянка ще наприкінці 1982-1987 років, коли розпався колгосп "Нове життя", була розподілена між громадянами як городи. І саме ці громадяни і звернулись про те, що у них незаконно відчужили земельні ділянки", - каже Ярова. Вона додала, що звернення у правоохоронні органи, на підставі яких відкрили провадження у 2015 році, надійшли від близько 70 місцевих жителів.

ДЕ РОЗТАШОВАНА ДІЛЯНКА І КОМУ НАЛЕЖИТЬ

Ділянка землі, де планують звести індустріальний парк, розташована на межі села Рясне-Руське та одного із промислових районів Львова "Рясне-2".

У прокуратурі вважають, що ця земельна ділянка належить Рясне-Руській сільраді Яворівського району і тому рішення про продаж було незаконним. Однак захисники Садового посилаються на дані із державного геокадастру, які, за їхніми словами, свідчать про приналежність території до міста Львова.

"Ми подали витяг із земельного кадастру, де є внесена інформація про власника цієї землі. Тому насправді твердження прокуратури про те, що ця земля не належить Львову, коли єдиним належним допустимим доказом цього є інформація з даних держгеокадастру, не скасувавши цього, не оскарживши цього, прокуратура дозволяє собі резюмувати, що ця земля не належить місту Львову", - каже народний депутат 8-го скликання парламенту Руслан Сидорович ("Самопоміч"), який також є одним із захисників у справі.

Він наголошує, що кадастровий номер надають під час виготовлення усієї технічної документації на ділянку, або виготовлення проєкту відведення із чітким встановленням земельних меж і знаків.

"Тобто міська рада Львова має достатньо документів, які на 100% підтверджують, хто є власником. Більше того, навіть якщо припустити умовну можливість якогось спору, то цей спір могла би заявляти місцева рада Рясне-Руського і вже аж ніяк не прокуратура", - вважає Сидорович.

За його словами, кошти від проданої землі, чи у випадку, якби власником землі була Рясне-Руська сільська рада, чи Львів, всеодно не пішли б до держбюджету, а до одного із місцевих.

Водночас захисник Садового визнає, що територія, де побудують індустріальний парк, була спірною.

"Це є суміжна ділянка між Львовом і Рясним. І оскільки вона на кордоні, це як у Кайдашевій сім'ї - така дуже традиційна річ, коли сусіди сперечаються на скільки метрів чи півметра хтось має посунути паркан, дискусія справді була, вона завершилась ухваленням меморандуму. Рясне-Руська сказала, що ми не претендуємо на цю землю, тому питання закрито", - каже Сидорович.

Відповідний меморандум також публікував Садовий після оголошення йому підозри, вказуючи, що саме цей документ вказує на приналежність території Львову.

Однак прокурори вважають, що такі меморандуми не мають правової сили.

"До норм законодавства ніякі меморандуми не мають значення. Визначати цю земельну ділянку за містом Львова має безпосередньо Кабінет Міністрів України - щодо розташування, встановлення меж, картографії та всього іншого. Тобто сільська рада до цього також не має ніякого законодавчого права для того, щоб віддати його місту", - наголошує прокурорка Ярова.

ЯК РЕАГУЄ НА ЗВИНУВАЧЕННЯ ПРОКУРАТУРИ САДОВИЙ

Міський голова Львова переконаний, що продаж близько 24 гектарів земельної ділянки іноземному інвестору є успіхом.

"Ця земельна ділянка, на мою приватну думку, коштує набагато менше. Те, що ми отримали за ту ділянку 52 мільйони - це є мегауспіх і це є підтверджено висновком експертної структури сертифікованої, не Садовий оцінював, не міська рада", - каже політик.

Він також вкотре наголошує про приналежність ділянки до Львова.

"Та ділянка була у власності громади міста Львова. Вона має юридичне право виставити на оренду і виконати прохання інвестора продати ділянку. Тому що інвестор у більшості випадків у світі будує на ділянці, яка є власністю", - каже Садовий.

"Це була ділянка міська, але ми не заперечували, що люди там собі городи мали, але коли ми їх продали - ми людей проінформували, що тепер тут буде індустріальний парк. Ми мали з ними суперечки, в кінцевому випадку Апеляційний 8-ий адміністративний суд підтвердив наше право на землю і ми підписали меморандум з Рясне-Руською міською радою і ми врегулювали конфлікт", - додає міський голова.

Садового дивує, що пожвавлення щодо справи, яка тягнеться із липня 2015 року, відбувається зараз.

"Мені самому дивно, тому що приватно я отримав інформацію, що ця справа буде тихесенько закрита, щоб не було позору. Тому що самі працівники НАБУ розуміють безперспективність цієї справи, її замовність. Тому що цей процес ще почався у 2016 році по команді керівників нашої держави, щоб унеможливити будівництво індустріального парку у Львові. Так само як сміттєву блокаду організовували. А те, що зараз це відбувається - це треба питати у Холодницького, чому він підписав це подання, чим він його аргументує. Тому що ці аргументи, які сьогодні були озвучені - вони не мають під собою підстави", - каже політик.

Відповідаючи на запитання щодо можливої замовновсті справи, він сказав:

"До теперішньої влади у мене зауважень немає, тому що це є підстава для них. Це і за часів колишнього президента, генерального прокурора - вони в деталях володіли тим питанням і все можливе, щоб ця справа підживлювалась".

Водночас прокурори мають своє пояснення щодо пожвавлення у кримінальному провадженні.

"Досудове розслідування дійсно було тривалим - це пов’язано з тим, що існувала потреба у залучення спеціалістів та експертів у цьому провадженні, тобто осіб які володіють спеціальними знаннями для складання відповідних висновків. Остання експертиза у провадженні була завершена лише 30 вересня цього року. Тому після завершення збирання доказів саме у тому комплексі, які дозволяють нам стверджувати про наявність достатніх підстав для повідомлення особі про підозру, така підозра була повідомлена", - розповідає прокурор Вадим Сидоренко.

За його словами, останні два роки справою займалось НАБУ, а до цього - Генеральна прокуратура.

ПЕРСПЕКТИВА СПРАВИ

Захисник Садового, екснардеп Руслан Сидорович не має чіткої відповіді, хто цю справу реанімував.

"Хто? Ну, це деколи журналістам вдається краще дізнатись. У 2016-2017 році проводились слідчі дії, справа рухалась доволі активно, її тоді педалював особисто Юрій Луценко, і вона в певний момент затихала. І ми, щиро кажучи, були переконані, що справа буде просто закрита за відсутності складу злочину", - каже Сидорович.

На питання про те, чи вважає він тоді цю справу можливою ознакою співпраці НАБУ із попередньою владою, екснардеп зауважив:

"Воно так є, що правоохоронна система - це така дуже велика машина. І цей механізм, що був запущений ще тоді, можливо, виходить так, не зупинився і далі продовжує обертатися і крутити ці кола, але я думаю, що насправді не довго".

Вищий антикорупційний суд 27 листопада задовольнив клопотання прокурорів у справі частково, обравши запобіжний захід для Садового у вигляді застави у розмірі 1 млн 56 тисяч гривень (прокуратура просила про 50 млн), також зобов'язав львівського мера повідомляти про зміну проживання і утримуватися від спілкування зі свідками. Однак суд не став задовольняти клопотання прокурорів про здачу закордонного паспорта і заборону виїзду за межі Львова.

Садовий заявив, що подаватиме апеляцію, щоб прокуратурі відмовили у задоволенні будь-якого клопотання у цій справі.

У свою чергу Генпрокурор Руслан Рябошапка заявив про намір перевірити матеріали САП щодо Садового. Можливо, результати цієї перевірки і подальші рішення дадуть змогу зрозуміти, чи ця справа є інерційними обертами запущеного попередньою владою маховика, або ж чимось іншим.

Наталія Роп, Цензор.НЕТ