Волонтери проти COVID-19: маски, таксі та спецапаратура

Автор: Віолетта Кіртока

Ті, хто активно включився у підтримку армії в 2014 році і продовжує займатися цим сьогодні, тепер ще й рятують медицину.

Коли з’явилися перші пости в соціальних мережах про пошуки безконтактних вимірювачів температури, дезрозчинів, які негайно знадобилися на передовій, миттєво до процесу їх закупівлі та доставки долучилися ті волонтери, які всі ці роки невтомно продовжують підтримувати українську армію. Так само, побачивши необхідність у масках, жінки-активістки, що допомагають у військових шпиталях, дістали швейні машинки і заходилися викроювати та шити необхідний захист. Це ті самі люди, які взимку 2014 року везли на київський Майдан теплі речі, їжу, дрова, балаклави, колеса; тепер вони підставляють своє плече медикам та медицині, яка явно не справляється з пандемією, що на нас тільки насувається. Але саме ця підтримка – і доставка їжі лікарям швидкої допомоги, і закупівля ліжок лікарняним відділенням, де планують приймати хворих на коронавірус, – додає надії, що ми і цю хворобу подолаємо.

ФОНД "ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ": ПРОТЕСТУВАЛИ БІЛЬШ НІЖ 500 ВІЙСЬКОВИХ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ПЕРЕДОВІЙ

-Ідея зробити таку акцію з’явилася у нас в перший день карантину, - розповідає представник фонду Андрій Римарук. – Ми розуміли, що вірус Україну не обійде стороною, буде велика кількість заражених. І зараз – лише початок. Кількість захворілих буде в десятки більше. Зібрати і відправити на фронт необхідні медикаменти – це, звичайно, добре і потрібно. Але це як на початку війни везли бійцям бронежилети і каски, яких вони тоді не мали. Пізніше зрозуміли, що можна захищати наших бійців набагато дієвіше. Якщо дати тепловізор і солдат буде бачити ворога на відстані – це ж зовсім інша річ. Так само і з тестуванням. Ми всією командою намагалися спрацювати на випередження. І саме у війську показати, що таке тестування на цей новітній вірус, як це робиться, ну і, звичайно, побачити результати.

На війні, скажімо прямо, не дуже уважно ставляться до свого здоров’я. І зрозуміло, що, не дай Боже, в одному підрозділі з’явиться хворий на коронавірус, - це призведе до величезної трагедії. Батальйони, бригади – це великі колективи людей, які постійно в близькому контакті один з одним. Одній людині заразити весь підрозділ не становить проблеми. А ті, хто на фронті, не можуть самоізолюватися. Тому ми вирішили перевірити найбільш соціально активних представників підрозділів. Це заступники командирів бригад з цивільно-військового співробітництва. Такі люди в силу своєї посади вимушені контактувати з усіма – і бійцями, і офіцерами, і місцевими мешканцями. Так само велике коло спілкування завжди мають начмеди, замполіти, заступники командирів батальйонів. Ми порахували, що це приблизно 70 чоловік у кожній бригаді. Їх всіх потрібно було перевірити.

Наша акція виявилася досить масштабною. За п’ять днів ми перевірили таких найактивніших представників підрозділів по всій лінії фронту. Працювали три екіпажі. Два їздили по підрозділах і збирали аналізи, які запаковувалися в спеціальні бокси з дотриманням температурного режиму. Їх доставляли в мобільний госпіталь міста Часів Яр, звідки вже третій екіпаж відвозив їх у київську лабораторію, з якою ми уклали договір. Цей третій екіпаж постійно курсував меж Києвом та Донецькою областю.

Крім бойових підрозділів, ми ще взяли аналізи у представників прикордонної служби, які несуть службу на КПВВ і максимально контактували з місцевими жителями, поки ці перехідні пункти не закрили.

Провели обстеження всіх віськово-лікувальних батальйонів, представників військових мобільних шпиталів.

Загалом відправили понад півтисячі даних на аналіз. Ми віддали перевагу не експрес-тестам, а більш точному і інформативному ПЛР-аналізу. Всі результати були негативними.

Але негативний результат - також результат. Аналітики фонду, вивчаючи невтішний досвід Іспанії, Італії, Америки, Англії, Німеччини розробили методичку, в якій доступно пояснюється, як бойовому підрозділу максимально обмежити контакти з цивільними. Вона вже є на передовій.

-Як військові ставилися до обстеження на коронавірус?

- Спочатку трохи розслаблено. Типу, це може їх не торкнутися. Але ж під час взяття аналізу ми проводили інформаційну роботу, розказували, до яких трагедій ця хвороба призвела в Європі, як себе убезпечити, що маски та рукавички  під час відвідування магазину – це не забавка чи дурня, а можливість себе убезпечити. Розповідали про симптоми і ускладнення цього вірусу. Обговорювали, що найбільш ізольовані саме іт бійці, які знаходяться в окопах, на позиціях і не виїжджають звідти. І саме офіцери, які приїздять до них, не мають їх заразити. І ми бачили, як серйознішають ті, хто все це слухає. Та й сам аналіз – не дуже приємний, тому вони також переймалися – не все так просто, як хочеться думати.

Звичайно, ми приїхали не лише аналізи проводити. Також ми привезли маски, антисептики, костюми для медиків. Закупили ще й експрес-тести, 150 штук, які роблять за наявності симптомів хвороби. Поки їх не використовують. Ми знаємо це точно, бо постійно знаходимося на зв’язку з начмедами, медичною службою Міністерства оборони. І ми домовилися – якщо знадобиться, ми відразу готові будемо допомогти. У випадку необхідності, військові медики і без нас візьмуть мазки, бо реагенти є. Але лабораторій, де можна провести той самий ПЛР-тест, немає навіть у центральному військовому шпиталі. Ми готові їх оплатити в приватній клініці, де за рахунок фонду і провели вже понад 500 аналізів.

-Ти і сам брав аналізи у бійців. Але ж ти якраз перед тим, як поїхати з місією на схід, повернувся з Мексики…

- Так, але я, як і всі члені екіпажів, зробили ПЛР-тест і отримали негативні результати. До речі, ми його зробили і після поїздки, щоб переконатися, що з нами все в порядку. Аналізи набирали все ж військові медики-вірусологи, а не представники фонду. Я скоріше був на підхваті, допомагав фасувати, пакувати в бокси… пояснював ситуацію військовослужбовцям. І всі зазначають, що хлопці почали уважніше ставитися до того, що відбувається навкруги. Перестали вітатися рукостисканням – роблять це ногами. Та й кількість хворих на ГРВІ та грип, яких у весняну пору завжди досить багато, зараз вдвічі менша, чим зазвичай. Ніхто не хоче зараз захворіти.

-Яку допомогу ви надаєте зараз?

- Там, в безпосередній близькості від фронту, ми побачили, що рукавички та маски для військових є, але їх потрібно значно більше. Крім того, армія отримала маски, які потрібно міняти щодві години. Непогано було б забезпечити їх респіраторами… Також шукаємо костюми для медиків. Також ми готуємося до другого етапу проведення ПЛР-тестів бійцям Нацгвардії, які несли службу на блокпостах і постійно контактували з безліччю людей.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СЕРЦЯ МАТЕРІВ КІРОВОГРАДЩИНИ": МАСКИ ШИЄМО ІЗ ТКАНИН, ЯКІ ЛЕЖАЛИ У ЛЮДЕЙ ПРО ЗАПАС ПО 30 РОКІВ

- Коли тільки заговорили в нашому місті про карантин, ми зрозуміли, що поліція, медики в лікарнях не мають масок, - говорить одна із співзасновниць громадської організації "Серця матерів Кіровоградщини" Інна Колпак. – І у волонтерів з’явилася стурбованість: якщо зляжуть медики, що тоді будемо робити всі ми? Чим ми можемо захистити тих, хто постійно стоїть на сторожі нашого здоров’я та безпеки? Масками. Бо ми їх можемо шити самостійно. Кинули клич по людям, і у багатьох знайшлися відрізи тканини, яка лежала про запас і 30, і 40 років. Це якісна хебешка. Одні взялися кроїти, другі шити. Все це робиться по домах, не порушуючи карантинних заходів. А тканини розвозять, передають розкроєні частини дівчатам, які раніше шили флісові вироби для бійців, я, Альона Медведовська, Інна Вишневська, переселенка з Донбасу. Я мушу регулярно виїжджати, бо двічі на тиждень вожу маму на діаліз у лікарню – у неї не працюють нирки і кров потрібно очищати за допомогою апарату. Вечорами вдіваю резинки в уже пошиті маски. Кожний робить те, що може. Нам не вперше.

-Скільки масок ви вже передали медикам?

-Відшили вже 1 200 штук. В роботу включилися вчителі праці, які постійно нам допомагають. Вони шиють швидко і якісно. Ці маски пішли не тільки медикам, а й ДСНСникам, поліції, частину відправили на війну. Особливо важливо, вважаємо, забезпечити масками санітарочок, які зараз у лікарнях мають вдвічі частіше обробляти підлогу і всі поверхні із дезінфікуючими засобами.

-Тканини, мабуть, були з різними малюнками…

- Так, з дуже різними. З дитячими ми відправили хворим діткам в дитячі лікарні міста. Бійцям відправили із квіточками. Сподіваюся, вони будуть посміхатися, коли їх отримають. Вони дуже домашні. А хтось дістав із загашників простирадла і підодіяльники, по тканині яких повторювався напис "Мінздрав". Всі, хто це бачив, починав усміхатися і шуткувати. Шкода, я не встигла сфотографувати вже готові маски.

-Ви тільки масками зайнялися?

-Зараз наш благодійний фонд "СМАйЛ", як такий, що має високу довіру у місті, збирає гроші і замовляє захисні екрани, які почало виготовляти по собівартості рекламне агентство. Вони якісні і дуже класні. Ми вже відправили партію медикам швидкої допомоги.

Також організований нашими ГО та фондом Кропхаб постійно ініціює онлайн зустрічі з цікавими людьми міста, під час яких, розважаючи тих, хто сидить на карантині, одночасно збираємо гроші на корисну справу – підтримати медиків, тепер і цивільних, але й про військових не забуваємо. Намагаємося використати всі наші можливості.

Ще відправили на фронт вологі серветки, які перетворили на дезінфікуючі. Всередину упаковок додавали спирт та масло чайного дерева або ялівця.

ГРУПА КОМПАНІЙ "ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ": ЗАРАЗ УСІ НАШІ ФАБРИКИ ШИЮТЬ ЗАХИСНІ КОМБІНЕЗОНИ ТА МАСКИ

Відповідальне ставлення до життя своєї країни демонструє і власник групи компаній "Текстиль-контакт" Олександр Соколовський. У перші дні карантину було ухвалено рішення про пошив захисних комбінезонів та масок. Того ж дня на чернігівську фабрику було відіслано тканину, і конструктори та технологи відшили перші зразки, які були затверджені командою, після чого розпочалася розробка відповідних технічних умов. І після того, як вони були захищені, розпочалося серійне виробництво захисних комбінезонів. До цього процесу підключилися ще дві фабрики – "ТК-Лубни" та "ТК-Коростень". На початку квітня "Текстиль-Контакт" отримав "Висновки санітарно-епідеміологічної експертизи" на готові вироби, в яких вказано, що об’єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки. Захисні комбінезони передбачені для працівників, які контактують з людьми щодня. Це люди, які дезинфікують міста, працівники пошти та аеропортів, кур’єри… Для медиків передбачені сертифіковані МОЗом антивірусні та антибактеріальні костюми, яких катастрофічно не вистачає, тому часто медики використовують захисні комбінезони, які можуть захистити їх власний одяг та шкіру від зовнішнього впливу.

-Комбінезони відшиваються з тканини, яку можна оброблювати антибактеріальними та противірусними препаратами, - пояснює Олександр Соколовський. – Почали відшивати їх, як тільки зрозуміли, що це вкрай необхідна продукція. Варто додати, що маски, які ми відшиваємо з ситцю та медичної марлі, - тимчасовий захід. Поки не з’являться в достатній кількості штамповані медичні маски зі спеціальним фільтруючим шаром, які виготовляються на сучасному сертифікованому обладнанні. Маски - це соціально важлива продукція, на якій ми не можемо заробляти. Собівартість марлевих масок - 8 гривень 60 копійок, а ситцевих – десь 9 гривень 90 копійок.

-Ви писали на своїй сторінці у фейсбуці, що партія марлі застрягла на кордоні…

-Ми її вже отримали із запізненням у три тижні. Марля з Узбекистану йшла транзитом через Росію. От на кордоні Росії її і зупинили. Визволити вантаж вдалося тільки з підключенням МІД, МЕРТ, ФРУ.

-Чи передаєте комбінезони медикам безкоштовно?

-Так. Ми займаємося і допомогою. Я не люблю це афішувати, ми це робимо не для публічного розголосу.

-Наскільки ваш бізнес страждає від карантину? Зрозуміло, що вся ця ситуація буде даватися взнаки ще довго спадом ринку…

- Ми не розуміємо, що буде завтра. Світ змінюється глобально. Компанії закриваються, втрачають дохід, люди працюють віддалено або не працюють взагалі. Я впевнений, що для легкої промисловості настали важкі часи. Люди вже економлять на одязі, білизні, домашньому текстилі… Але якийсь час буде затребувана медична продукція. Тому вкрай важливо зараз переорієнтовувати виробництво, що ми і зробили.

- Як ви дотримуєтеся всіх захисних норм?

-Якщо говорити про офіс, то частина колег працюють віддалено. Хто залишився в офісі – працюють на достатній відстані одне від одного. Додатково кожен отримав захисні маски, а усі поверхні дезинфікуються протягом дня декілька разів.

На швейній фабриці "ТК-Стиль" на початку робочого дня всім вимірюють температуру, усі перевзуваються у змінне взуття. Постійно контролюється, щоб усі працювали в масках. Ми навіть встановили штраф – якщо хтось знімає маску, платить за це 200 гривень. Але ще жодна людина не була оштрафована. По-перше, всі розуміють, що це їхня власна безпека, по-друге, ніхто не хоче втрачати гроші. Додатково, щодві години всі миють руки та обробляють їх санітайзером. Чотири рази на день провітрюються усі приміщення, миється підлога та дезинфікуються робочі поверхні.

- Чи довелося частину працівників відправити у вимушену відпустку?

- Наразі більшість колег працюють з комбінезонами та масками. Прийняти замовлення, покрій, пошиття, логістика, - справ вистачає на всіх. Ми вимушені були зачинити гіпермаркети тканин, але інтернет-магазин тканин працює. Тому додаткові сили кинуті саме на цей напрямок. У нас всі хочуть працювати! Ми організували підвіз працівників на фабрики, офіс, склади, продумали комплекс додаткових заходів. Важливе завдання сьогодні - зберегти колектив у цій непростій ситуації!

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "СВОЇ": ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ЯК ТІЛЬКИ КОРОНАВІРУС У НАС ПОЧНЕ НАБИРАТИ ОБЕРТИ, ЛІКАРНІ БЕЗ ДОПОМОГИ ЗАХЛИНУТЬСЯ

Леся Літвінова, співзасновниця фонду "Свої", одна з перших почала активну волонтерську роботу на Майдані, яка згодом трансформувалася в системну підтримку біженців з окупованих територій Донбасу. Завдяки її турботі, багато хто отримав необхідне тепло і віру в те, що життя можна почати з нуля. З часом вона переорієнтувалася на допомогу важко хворим людям. З особливою увагою Леся опікується госпісами… Але як тільки виникла ситуація с коронавірусом, Леся відразу кинулася допомагати медикам зовсім різних відділень, які можуть стикнутися з хворими.

-На даний момент, завдяки пожертві Святослава Вакарчука, ми купили п’ять кисневих концентраторів, три з яких вже отримала районна лікарня міста Хотин Чернівецької області, де відбувається щось жахливе – пацієнтів дуже багато. Інші два відправляємо у Львівську область. Компанія "Укрорсинтез", яка всі роки підтримує наш фонд, оплатила тисячу костюмів біологічного захисту. Вони ж подарували сухожаровий шкаф, - говорить директор фонду Ірина Кошкіна. – Самі ми купили тисячу костюмів для лікарів. Найближчими днями  зробимо замовлення ще на тисячу. Ще ми знайшли 900 респіраторів звичайних і 200 багаторазового використання, якими можна користуватися 28 днів! Їх ми поділили між трьома лікарнями: Ірпінським центром первинної медико-санітарної допомоги, хотинською районною лікарнею та госпісом у Києві на Верховинній. До речі, в Ірпені, завдяки грамотній організації процесу, під прийом пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу перепрофілювали та переобладнали окрему амбулаторію, через яку наразі вже пройшли кількасот пацієнтів. І це лише початок.

В 17 лікарню Києва, яка визначена як лікарня другої хвилі, передали чотири апарати CPAP, які, примусово подаючи кисень, примушують легені розкриватися, 3 інфузомати та 3 монітори пацієнта та розхідні матеріали до цієї апаратури. Також привезли туди 22 ліжка для пацієнтів, 76 респіраторів, 100 захисних костюмів. За ці дні 17 лікарня стала нам зовсім рідною. З огляду на те, що саме тут знаходиться кафедра пульмонології, ми віримо, що вони впораються з пацієнтами будь-якої важкості. Але їм потрібна допомога.

- Навіть ліжок не було?

- Лікарню визначили як таку, куди будуть доставляти хворих і наказали розгорнути інфекційне відділення, якого в цій лікарні ніколи не було. А у них нічого для цього не було. Ну от ми і включилися. Крім того, звичайні для наших лікарень ліжка не пристосовані до того, що на них лежатимуть пацієнти, під’єднані до апаратів штучної вентиляції легенів, монітору пацієнта, інфузомату... Тому довелося починати з ліжок. У лікарнях першої хвилі хоч щось є. Коли ми почули про те, що лікарі швидко відкривають інфекційні відділення, зрозуміли, що як тільки коронавірус у нас почне набирати оберти, вони без допомоги захлинуться.

-Як ви продовжуєте вести паліативну допомогу?

- У столиці закрили паліативні відділення на карантин. Це означає, що вхід для відвідувачів туди заборонено. Тому багато пацієнтів воліють виписатися додому. Але наша виїзна паліативна допомога продовжує працювати в повному обсязі. Телефони, за якими можна звернутися за такою допомогою: 063-233-00-91 та 066-135-88-51. Саме це і є нашою прямою роботою. Те, що ми робимо зараз для лікарень, - чиста волонтьорка.

Зараз головна проблема в тому, що експорт майже всього необхідного закрили, а в країні немає виробників сертифікованих біологічних костюмів захисту для медиків. Всі представники наших посольств та консульств за кордоном зараз мають кожного дня домовлятися про поставки необхідного для України. Нам вдалося дещо все ж таки привезти з-за кордону. Але не можемо сказати, що саме і звідки, бо зараз кожна країна все медичне забезпечення застосовує для боротьби із вірусом у своїх хворих.

ЮРІЙ МОСКАЛЕНКО: ВОЗИМО МЕДИКІВ З РОБОТИ ТА НА РОБОТУ

Засновник волонтерської організації "Білоцерківська волонтерська група" Юрій Москаленко зараз на війні, де займається тим, що робить вже шість років: привозить на передову та встановлює камери, налагоджуючи систему відеоспостереження за позиціями ворога. Це врятувало вже не одне солдатське життя. Але як тільки в Україні з’явилися перші випадки зараження, він із своїми однодумцями відразу підключився до допомоги медикам.

-Передусім ми повідомили всіх медиків нашого міста, що машини з наліпками нашої групи будуть зупинятися і підвозити лікарів та медсестер з роботи та на роботу, - говорить Юрій Москаленко. – Крім того, ми зібрали кошти і закупили маски найвищого рівня захисту, які передали не тільки в лікарні, які приймають хворих з підозрою на коронавірус, але й працівникам лабораторії, де роблять необхідні для встановлення діагнозу дослідження, в міський пологовий будинок. Передаємо медикам і захисні костюми. Та намагаємося допомогти всім, чим можемо. Але й про війну не можна забувати, бо вона не "зачинилася" на карантин. Бойові дії тривають, наші бійці зазнаЮть поранення, гинуть. І їх потрібно продовжувати підтримувати. Тому я і вирушив у чергову поїздку, яка була запланована раніше. Більше переносити її було не можна. Але я притримуюся всіх правил: ношу маску, дезінфікую руки. І хлопцям також привіз все для цього необхідне. Сподіваюся, ми переможемо і вірус, і нашого ворога.

СЕРГІЙ ПРИТУЛА: ПРИДБАННЯ ЗАХИСНОГО СПЕЦОДЯГУ ДЛЯ МЕДИКІВ

Те, що телеведучий та учасники "Вар’яти-шоу", активно допомагають армії, відомо з 2014 року. Регулярні дописи Сергія, кому і що було закуплено за зібрані кошти та передано, дуже часто особисто, викликають велику довіру. З приходом в країну нової хвороби Сергій взявся ще й збирати гроші для підтримки медиків. Для цього він створив окрему сторінку patreon.com/prytula. І першим проєктом стала закупівля сотень захисних комплектів для медиків, яких страшенно не вистачає в усіх лікарнях країни. Кожний може долучитися до цієї благородної справи, зайшовши на вказану вище сторінку. 200 комплектів вже поїхали в Херсон та Полтаву.

-Починаючи проєкт, ми поставили собі за мету закупити сто комплектів захисних костюмів, - говорить Сергій. – Але люди досить швидко зібрали 95 тисяч гривень, я додав ще трохи більше двадцяти, і ми купили відразу дві сотні костюмів! Медики – це ті люди, які знаходяться безпосередньо в контакті з хворими, з можливими носіями вірусу. І їх потрібно захистити насамперед. Я вирішив почати саме з дефіцитних в лікарнях захисних костюмів. Зараз маю розуміння, що потрібні ще 250 костюмів для медиків. Вже збираємо кошти на покупку наступної партії. Долучайтеся.

ПІЦЦА ВЕТЕРАНО: ГОДУЄМО МЕДИКІВ, ЯК РОБЛЯТЬ В ІТАЛІЇ

Піхотинець 30-ої бригади, який в 2014 році пішов на війну добровольцем і який після демобілізації зайнявся проєктом розвитку ветеранського бізнесу і працевлаштування  бійців, які відслужили, Леонід Остальцев, попри всі труднощі, які звалилися на його справу, намагається не тільки своїх працівників підтримати, але й ще щось корисне робити, доставляючи їжу медикам столичного Центру екстреної допомоги.

-Та це ж не наша ідея, - говорить Леонід. – Ми її підгледіли у італійців. Там люди, які хочуть віддячити медикам, підтримати їх, оплачують їжу в ресторанах, звідки її вже доставлять. Так само "підвішують" піцци кияни і у нас – саме для медиків. Зробити це можна за телефоном 0800-333-444. Так що нашої власної благодійності тут не багато. Частину їжі надаємо за свій рахунок, але це ж копійки… Три підстанції швидкої допомоги годуємо і за нами залишається, як і було, військовий шпиталь. Ще хочемо підгодовувати старших одиноких людей. Якраз працюємо над цим.

-У зв’язку з карантином ресторан довелося закрити, але ви почали робити доставку, якої раніше у вас не було…

- Продажі впали в 5-6 раз, але те, що ми не зупинилися повністю, робимо доставку, дає змогу платити співробітникам хоча б мінімальну зарплатню. На роботу виходять, звичайно, не всі. Більшість людей немає сенсу викликати. Але попри наче застій у житті, я по вуха зараз загруз у роботі. Прийнятий закон зобов’язав банки на нараховувати пеню, не застосовувати штрафні санкції до боржників. Мені банки ідуть назустріч, але ж нічого не скасували повністю, потрібно буде платити, а чи відновляться продажі. От це я намагаюся вирахувати, намагаюся залишитися на плаву. Так, ця ситуація – це новий досвід. Але незрозуміло, коли ж все закінчиться. Мені потрібна точна дата!

ГАННА ГВОЗДЯР: МИ ЗРОБИЛИ ПЛАТФОРМУ, ЩОБ КОЖНИЙ МІГ ОБРАТИ СОБІ НАЙБЛИЖЧУ ЛІКАРНЮ І ПОБАЧИТИ ЇЇ ПОТРЕБИ

-З початком епідемії у нас всі почали збирати і пакувати все, що можна і везти в київські лікарні, хоча потреби у медиків в регіонах також дуже великі, - говорить відомий волонтер столичного військового шпиталю Ганна Гвоздяр.

– Навіть мені пересилали поштою халати з Тернополя, бо люди там не знали, хто в них потребує там, в їхньому місті. І виходить, що всі сили кинуті на декілька лікарень, а інші залишаються без уваги. Це як у 2014 році – якісь підрозділи отримували з надлишком допомоги, а якісь залишалися голі і босі в прямому сенсі слова. Тому ми зробили платформу razomukraine.com, де на мапі країни кожний знайде найближчу до себе лікарню і побачить її потреби. Самі волонтери, небайдужі люди, організації, які допомагають, інформували б платформу про потреби, про те, що вже туди завезено. Якщо хтось вже курирує якусь лікарню, ми готові на нього направляти тих, хто готовий доєднатися в тому регіоні. Без уваги не має залишитися жодний лікар. І, на жаль, офіційна інформація значно відрізняється від того, що робиться в районах та областях насправді. Ми постійно вивчаємо ситуацію, спілкуємося з медиками на місцях, оновлюємо інформацію. Ми просимо лікарів телефонувати на гарячу лінію 099-469-19-43 та повідомляти про зловживання керівниками, про приховування інформації. На карті відмічені опорні лікарні з актуальними потребами. Ці дані будуть постійно мінятися – за тим, як буде надходити допомога, слідкують координатори-волонтери на місцях. Можна напряму завозити допомогу або передавати координаторам, скидати на рахунок кошти. Долучитися можливо у будь-який спосіб. Круто було б, якби лікарні брали під опіку. Тільки разом і організовано зможемо все подолати.

P.S. Крім вже наведених прикладів допомоги медикам і захисту людей від зараження, інші волонтерські організації також долучилися до шиття масок. Мама морського піхотинця, яка в 2014 році вимушена була покинути домівку в окупованому Криму і переїхати до Львова, де відразу ж долучилася до місцевої волонтерської організації "Hade Made по-львівські", шиє маски із неймовірно яскравих тканин. На модний аксесуар перетворила маски родичка звільненого з російського полону моряка Євгенія Ейдер, передаючи їх родинам онкохворих дітей у київську дитячу клініку "Охматдит".

 "Штаб національного спротиву Збаразького району", який організував і очолює батько Героя Небесної сотні Устима Голоднюка Володимир, підтримав ініціативу київського телеоператора Сергія Тахмазова, який купує і передає військовим засіб дезінфекції, тим самим демонструючи вміння співпрацювати заради перемоги. В усіх сенсах цього слова.

Віолетта Кіртока, Цензор.НЕТ