Порушення карантину: за що та чому українців (не) штрафують

Автор: Валерія Бурлакова

Цензор.НЕТ проаналізував дві сотні постанов українських судів щодо складених на громадян протоколів за порушення правил карантину. Штрафи за рішенням суду наразі мають заплатити лише 8,5% тих, хто зацікавив поліцію.

Для довідки: Порушення правил щодо карантину, відповідно до нової ст. 44-3 КУпАП - це порушення санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У 49% ПРОТОКОЛІВ - ВІД ПОМИЛКИ У ПРІЗВИЩІ ДО ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ ДОЛУЧЕНИХ ПОЯСНЕНЬ СВІДКІВ

Ознайомившись із 200 вже оприлюдненими у Єдиному державному реєстрі судових рішень постановами судів першої інстанції, які були прийняті 31 березня -6 квітня, щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3, ми дізналися, що оштрафовані на сьогоднішній день були лише 8,5% тих, на кого працівники МВС вирішили скласти протоколи (тобто, 17 осіб з 200).

49% протоколів (тобто, у 98 випадках із 200) судді повернули поліцейським для доопрацювання, належного оформлення і так далі. Це протоколи, у яких були як незначні, так і дуже серйозні недоліки - від, наприклад, помилки у прізвищі особи до повної відсутності долучених пояснень свідків. Стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення, тому у деяких постановах щодо повернення судді нагадували правоохоронцям, що "недоліки слід усунути терміново".

У 4% випадків (8 з 200) суди визнали, що порушення карантину мало місце, але прийняли рішення обмежитися усними попередженнями через "малозначність правопорушення". Десь це стосувалося продажу туалетного килимка, десь - перевезення вдвічі більшої за дозволену кількості пасажирів у маршрутці.

38,5% проваджень (77 з 200) одразу закрили. Деякі - у зв’язку з недоведеністю, деякі - у зв’язку з відсутністю події адмінправопорушення (як, наприклад, у випадку із протоколами, складеними щодо роботи "Нової пошти", яка наразі має право працювати).

З поділу за областями, у яких було складено протоколи та розглянуто випадки порушення карантину у судовому порядку, найсерйознішу боротьбу правоохоронці розгорнули у Дніпрі та області (хоча, звісно, можна припустити, що там просто було найбільше порушень). Цього регіону стосувалися 27 з 200 розглянутих нами постанов (або 13,5%). 21 з 200 - це Харків та область, 18 припали на Донецьку область, 14 - на Херсонську, і по 10 - на Чернівецьку та Полтавську.

На інші області з розглянутих нами випадків припало до 10 протоколів та, відповідно, судових постанов за ними.

ПОКАРАТИ НЕ МОЖНА ПРОБАЧИТИ

Якщо говорити про суть порушень, які дійшли до суду, то найпопулярнішою з причин складення адміністративних протоколів стало ведення забороненої на сьогоднішній день господарської діяльності. Це 62%, або 124 випадки з 200.

Приклади такої діяльності можна наводити безкінечно - це робота пунктів прийому металобрухту, автомийок, обмінів валют, точок ремонту взуття, продаж державних лотерейних квитків або окулярів, робота магазинів спортивного харчування, барів, а також різноманітні випадки несанкціонованої торгівлі "чебуреками власного виготовлення" або картоплею з рук.

Розгляд подібних справ в українських судах має декілька цікавих особливостей. Перша з них полягає у тому, що протокол поліція - знайшовши той чи інший відкритий заклад - часто складає не на власника бізнесу, а на найманого працівника. В результаті суди нагадують, що продавець "не є суб’єктом господарювання" та вирішують, що у діях конкретно цієї людини відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3. Провадження просто закривають.

Аналогічний висновок - що головний герой протоколу суб’єктом господарювання взагалі-то не є - суди зазвичай роблять і у випадках несанкціонованої торгівлі, торгівлі "з рук" (коли таким продавцям інкримінують порушення правил карантину). Відповідно, склад правопорушення у таких випадках знову відсутній, оскільки положення Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 забороняють саме роботу cуб’єктів господарювання.

Приклад - рішення суду стосовно протоколу, складеного на жінку, яка продавала штучні квіти просто на вулиці у Краматорську. Або рішення у історії, яка сталася на Вінниччині: там чоловіка звинуватили в тому що він, "не будучи приватним підприємцем, здійснював продаж насіннєвої картоплі жителям с. Стратіївка", ще й під час карантину, чим порушив ст. 44-3 КУпАП. Чоловік у суді пояснив, що "дійсно продав два мішки картоплі, оскільки не було за що купити суміш для двомісячної дитини" і попросив його не карати. Але суд і без того вирішив, що склад правопорушення відсутній: "...особа не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.44-3 КУпАП, оскільки останній не є суб`єктом господарювання, тобто відсуній склад даного адміністративного правопорушення".

Звучить все це логічно, але працює не безвідмовно - і як виняток з правил 17 тис. штрафу заплатить, наприклад, безробітний мешканець Охтирки, який біля ринку продавав соняшникову олію.

Інколи власники бізнесів, вже захищаючись у суді, відкрито скаржаться на те, що працівники поліції, схоже, мали на меті виявити правопорушення, навіть якщо його не було. Яскравий приклад цього - історія з магазином у місті Ніжин Чернігівської області, власники якого у суді розповіли, що до приміщення "працівники поліції зайшли, ігноруючи індивідуальні засоби захисту, а також сповіщення, яке було розміщено на вхідних дверях магазину про роботу в онлайн-режимі, та, викликавши власника, безпідставно склали на нього протокол". На підтвердження цих слів суду було надане фото оголошення про роботу виключно у режимі онлайн, а також докази відсутності у магазині будь-яких покупців або відвідувачів, окрім, власне, працівників поліції.

Провадження суд закрив за відсутністю складу правопорушення. У Кіровоградській області власник магазину будівельних матеріалів, який проводив у приміщенні дезінфекцію, також зміг довести суду - завдяки відео з камер та поясненням свідків - що відвідувачів він у день складення на нього протоколу не обслуговував. Власникові ж відкритого автомагазину довелося доводити, що його працівники перебували у магазині лише для того, щоб забезпечити адресну доставку запчастин - і йому вдалося переконати суд у цьому.

Менше пощастило власнику магазину спортивного харчування у Дніпрі. Як чоловік пояснив у суді, на початку карантину він звернувся до Держспоживслужби із запитанням про те, чи може працювати його бізнес - оскільки крім спортивного харчування у нього здійснюється продаж вітамінів та інших препаратів медичного призначення. Йому повідомили, що продаж такого товару не заборонено за умов дотримання додаткових заходів карантину у залі магазину, і він продовжив роботу. Суд, втім, вирішив накласти на нього штраф у розмірі 34 тис. грн - тому, що доказів продажу виробів медичного призначення у магазині чоловіком надано не було.

Деякі пояснення господарів магазинів здаються доволі кумедними. На Донеччині чоловік, на якого склали протокол за те, що його заклад продовжив роботу не лише як продуктовий магазин, а і як шашлична із відвідувачами, пояснив все просто: шашлик він смажив для себе, а інші люди просто сиділи за столом . Це той майже унікальний випадок, коли суд визнав підприємця винним та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 17 тис. грн. Інший чоловік на території оптової бази у Дніпрі не продавав окуляри, а, за його словами, "лише рекламував" . Його також зобов’язали сплатити штраф. З тієї ж серії - пояснення власниці магазину будматеріалів, яка нібито зайшла в магазин для прибирання - і якраз у цей час чоловік, який робив ремонт на її власній літній кухні, нібито подзвонив їй та повідомив, що у нього раптово закінчилася шпаклівка. Довелося передати йому один мішок товару - але тут суд на Львівщині у ситуацію повірив і провадження закрив .

Ще один підвид протоколів щодо забороненої діяльності - це випадки, коли забороненою діяльність вважають лише копи. Так це сталося, скажімо, на Черкащині, де протокол вирішили скласти за продаж питної води  (провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення). А у Чернівецькій області правоохоронці зі здивуванням з’ясували, що роботу не припинили відділення "Нової Пошти"  - не врахувавши, що право працювати компанія наразі має. До речі, випадок з НП в області був не один.

Цікаве судове засідання відбулося у Дніпропетровській області, де перед Васильківським районним судом поставили практично філософське питання: чи є "килим туалетний" засобом "первинної особистої гігієни"? Суть правопорушення полягала у тому, що продавець магазину, який залишився відкритим, щоб продавати гігієнічні засоби, під час карантину крім мила реалізувала комусь і злощасний килимок із наявного асортименту. Суд вирішив, що у даному випадку достатньо буде обмежитися усним зауваженням - "для виховання особи (продавця, - Ред.) в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та попередження вчинення нею нових правопорушень" .

"НЕ ВЖИЛА ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАХОДІВ"

Друге за поширеністю "порушення" правил карантину - це, насправді, порушення поліцією правил складання адміністративних протоколів. Тому що у 15,5% - тобто, 31 випадку з 200 - ані судді, ані ми, читаючи короткий зміст протоколів у постановах судів, так і не змогли зрозуміти фабулу того, що сталося. Такі протоколи суди зазвичай повертали поліції для доопрацювання.

На третьому місці - 9,5%, або 19 випадків з 200 - порушення у роботі суб’єктів господарювання, які працювати право зараз мають. Зазвичай це протоколи про "торгівлю без маски і рукавиць" , про охоронця, який "перебував у магазині без маски" , про "торгівлю продуктами харчування без засобів індивідуального захисту", "торговельну діяльність без засобів індивідуального захисту" , "реалізацію товару без медичної маски та рукавичок"  і так далі. Цікаво, що один із подібних випадків поліцейські зафіксували у Дніпрі у продуктовому магазині (!) із промовистою назвою "Шаурма" .

Однак незалежно від будь-яких чинників тут спрацьовує згадане ще у перших рядках цього тексту правило: суди роблять висновок, що продавчиня або охоронець суб’єктами господарювання не є. І, відповідно, порушення ст. 44-3 - це взагалі не до них, незалежно від того, чи носять вони маски.

Тим більш неочікуваним є те, що за торгівлю без маски і рукавичок суд все ж оштрафував на 17 тис. грн одну працівницю АЗС Wog у Дніпрі. Жінка розповіла, що керівництвом АЗС вона була забезпечена засобами індивідуального захисту, їй також було роз’яснено необхідність їх застосування. "В той час, коли з`явились громадяни та поліцейські, вона не здійснювала продаж продуктів харчування, а здійснювала продаж пального покупцям. Медичною маскою вона користується, але інколи вона її знімала та працювала без неї, оскільки дихати в масці складно та некомфортно", - пояснюються обставини у постанові суду.

До цієї умовної категорії "порушення техніки безпеки" можна віднести протоколи щодо перебування надмірної кількості людей у магазині  (справу закрили через те, що ніхто не довів, що особа, на яку складено протокол, взагалі у цьому магазині працює). Або протоколи щодо доволі розлогого "не вжила дезінфікуючих заходів" . Якщо спроби засудити "Нову пошту" - це прерогатива Чернівецької області, то різні "...близько 15-00 не вжила дезінфікуючих заходів в приміщенні магазину" - фішка Черкащини

МАРШРУТКИ: "НА РОЗГЛЯД ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ"

9% розглянутих у судах країни протоколів, або ж 18 випадків з 200 - це імовірні порушення правил перевезення пасажирів. Звичайно, у даному випадку вони стосуються обмежень щодо кількості людей у транспорті.

Рішення суду у таких провадженнях - це щось абсолютно непередбачуване. Наприклад, на Донеччині водія, який перевозив у маршрутці 11 пасажирів замість 10, одразу після складення на нього протоколу звільнили з роботи, а у суді зобов’язали щомісяця сплачувати по 1700 грн. - доки не виплатить, як і належить, 17 тис. грн штрафу. Водій провину визнав, пояснив, що люди спізнювалися і на заборону уваги не звертали.  Інший водій на Київщині перевозив 17 пасажирів, і його також оштрафували на 17 тис. 

Але у той самий час та у тій самій непередбачуваній країні у Харкові водія маршрутки, яка перевозила одночасно 25 пасажирів, у зв’язку з його хорошими характеристиками та "безаварійним" виконанням роботи, а також "з урахуванням суспільної шкідливості вчиненого проступку" вирішили не штрафувати взагалі. Натомість проступок водія передали "на розгляд громадської організації або трудового колективу" - тобто, йому, імовірно, тепер слід очікувати товариського суду колег-водіїв. 

У Хусті аналогічне провадження відправили на доопрацювання через відсутність долучених до протоколу пояснень свідків правопорушення, у Сумах - вирішили, що правопорушення малозначне , у Кривому Розі - закрили через відсутність доказів (до матеріалів було долучене відео з камери поліцейського, однак зафіксований на ньому лише факт зупинки маршрутки), а у Вінницькій області водій довів у суді, що перевозив не 11, як стверджували поліцейські, а рівно 10 пасажирів.

Рекорд за кількістю людей - у столичного водія, на якого також наклали штраф у розмірі 17 тис. грн. - він перевозив 35 пасажирів .

САМОІЗОЛЯЦІЯ ТА КУРЙОЗИ

Про протоколи стосовно порушення дотримання режиму самоізоляції серед розглянутих нами 200 судових постанов ішлося у 7 випадках - це 3,5%.

Штраф було стягнуто лише з одного чоловіка, який нещодавно повернувся на Черкащину з Польщі і не тільки не залишався вдома, а ще й керував авто у стані алкогольного сп’яніння. Принагідно його позбавили водійських прав.

У тому ж регіоні стосовно українця, який також повернувся з Польщі та, за версією поліції, порушив режим самоізоляції, провадження закрили - тому що у суді так і не побачили жодних доказів того, що він взагалі брав на себе зобов’язання дотримуватися режиму самоізоляції.

На Сумщині громадянин, який мав перебувати вдома, був помічений на КП "Бачівськ" - і за версією МВС таким чином він "не виконав інформовану згоду, яку надав 22.03.2020 про перебування протягом 14 діб за місцем мешкання". Отже, відповідну згоду він надавав і до протоколу відповідний документ було долучено - однак судді все одно не зрозуміли, які саме дії чоловіка є порушенням закону і якого саме закону. Документи повернули поліції на доопрацювання. 

У Хмельницькій області поліція загадково відзвітувала про громадянина, який "не дотримався самоізоляції, перебуваючи на вулиці без маски та рукавичок". Чоловіка не оштрафували, протокол щодо нього судді повернули для доопрацювання поліцейським, тому що "будь-яких даних про те, що громадянин зобов`язаний перебувати у конкретно визначеному місці обсервації (карантину), а також що вказана особа поміщена на самоізоляцію за відповідною адресою, і що він повинен перебувати на вулиці в масці та рукавичках матеріали справи не містять". Також у суді поскаржилися на те, що додатки до протоколу написані абсолютно нерозбірливим почерком.

На тій самій Хмельниччині чоловіка, який підписав зобов’язання про самоізоляцію, а потім несподівано опинився у центрі села, суд вирішив до адміністративної відповідальності не притягувати взагалі і справу закрити - тому що долучене до матеріалів справи зобов`язання не містить інформації про можливі наслідки порушення карантину, і "містить лише вимогу до громадянина утриматися від відвідування громадських місць та перебувати у власній оселі протягом 26 днів з моменту приїзду в Україну для повної обсервації". При цьому, підкреслює суд, зобов’язання не містить відомостей про підставу (нормативно-правовий акт) його застосування, орган, що його застосовує, та обґрунтування строку його дії. Також суддя додає, що текстом зобов`язання громадянин ознайомився 18 березня 2020 року - тобто, ще до прийняття Постанови, про порушення вимог якої було потім складено протокол.

Штраф за перебування без маски у громадському місці (і взагалі такий протокол, складений не на працівника магазину та вже розглянутий у суді) нам трапився лише 1 (0,5%) - це відомий випадок із оштрафованим за візит до супермаркету без маски пенсіонером. Пенсіонер не заперечував, що зайшов до приміщення магазину без маски. "Йому було повідомлено, що вхід без маски заборонено, на що громадянин відповів нецензурною лайкою", - йдеться у документі.

Чи не найкурйозніший випадок розглянув цими днями полтавський суд. Суть обвинувачення полягала у тому, що чоловік "торгував овочами з асфальту, в невстановленому для цього місці" та за версією поліції вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях, - Ред.), а також, звичайно, порушив правила карантину.

Порушник у суді дав коротке пояснення, згідно з яким торгівлю овочами він не здійснював. Натомість чоловік "повертався від рідних з Кобеляцького району та на вулиці Полюсній м. Полтави пробив заднє колесо свого автомобіля, тому виклав частину мішків з картоплею на асфальт". Тим часом офіцер поліції сфотографував картоплю на телефон і склав протоколи про адміністративні правопорушення. У суді провадження було закрито.

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ