За чиї гроші борються з COVID-19 українські міста?
Чи допомагає центральна влада? Опитування міських голів від "Цензор.НЕТ". Київ, Львів, Івано-Франківськ, Суми, Мукачево, Конотоп.
***
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко за останні дні значно підняв свою впізнаваність серед українців. Рішенням послабити карантин у місті він добряче розлютив центральну владу, яка почала слати президентські "полум’яні привіти" та не забарилась із відкриттям кримінального провадження. "Черкаси будуть чинити опір", - говорив у відповідь Бондаренко, однозначно підвищуючи собі рейтинг.
Ця історія вкотре показала, що центральній владі на чолі з президентом Володимиром Зеленським не зовсім вдається знаходити спільну мову з керівниками на місцях, як і те, що не всі міста готові погоджуватись із продиктованим порядком денним. (Є, звісно, і небезпідставна версія, що міському голові Черкас технічно роблять стрімку кар’єру опозиційного політика, одночасно розкручуючи в Україні ідеї федералізму – але то є тема для іншої статті).
Ми ж вирішили вислухати кількох мерів українських міст: за які кошти вони борються із коронавірусом, у яких стосунках із центральною владою і чи не відчувають з її боку тиск. В результаті отримали палітру думок - від нейтрального "нам всього вистачає", задоволеного "ми у синергії із державою" - до не надто радісного "нам бракує комунікації" і гнівного "нам не дали ні-хє-ра".
І почали ми нашу історію із західної частини країни - невеликого закарпатського міста Мукачево. Мукачівський міський голова Андрій Балога, який також є сином народного депутата чотирьох скликань (включно із теперішнім) Віктора Балоги, на прохання Цензор.НЕТ розповісти, що для боротьби з вірусом виділила місту центральна влада, а що виділила місцева, каже:
"Для боротьби з коронавірусом усі кошти, які виділені на сьогоднішній день на нашу міську лікарню, - з міського бюджету. Тобто: виділені кошти на придбання апарату ШВЛ (купили вже один із трьох запланованих), купили ще минулого тижня один апарат для ПЛР-діагностики (вже його встановили і подвоїли наші можливості щодо кількості тестів, які ми можемо зробити за добу). Плюс кошти на захисний одяг, окуляри і так далі - це все виділяється з міського бюджету. З державного бюджету ми поки що отримали гарантовані кошти по розподілу по лікарнях (із НСЗУ). У зв’язку із цим ми змогли зекономити кошти, якими утримували лікарні і мали можливість виплатити нашим медикам, які працюють на першій лінії оборони (те саме інфекційне відділення, приймальне, і так далі) премію в розмірі від 200 до 300 відсотків".
Однак жодного іншого фінансування з боку держави, каже Балога, не було. Закарпатська адміністрація лише зробила незначний розподіл експрес-тестів, додає в мукачівську лабораторію ПЛР-тести та виділила декілька костюмів захисту і маски.
Балога-молодший хоч і говорить про відсутність значної державної підтримки, однак не надто критикує владу. Каже, що не звертався окремо по допомогу у Київ, та й особливо нічого і не потрібно.
"Нам все вистачає. З міського бюджету лікарня повністю забезпечена всім необхідним. Єдине те, що було обіцяно, що прийнято рішення про преміювання оплати праці медичних працівників - ми очікуємо, коли ці кошти будуть надходити. Щоб ми могли нашим лікарям ще більшу додати оплату праці", - каже мукачівський міський голова.
Не надто охоче він коментує також і конфронтацію мера Черкас із центральною владою та рішення Мукачева послабити карантин 30 квітня, яке правоохоронці зустріли відкриттям кримінального провадження.
— Питання також є у зв’язку із останнім конфліктом з мером Черкас. Ви відчуваєте тиск з боку центральної влади на місто?
— Не хотів би це коментувати.
— Чому?
— Бо це уже переходить у політичні питання, а мене це не цікавить. Мене цікавить добробут бізнеса у місті, щоб люди мали за що жити, могли працювати, і щоб у місті медична галузь була повністю захищена.
— Мукачево послабило карантин. Чому таке рішення було ухвалено?
— Не хочу коментувати так само.
— Як, ви ж міський голова?
— Дивіться, я вам сказав: моє завдання - дбати про добробут бізнесу на території міста Мукачева, добробут кожного підприємця і всіх мешканців. Я вважаю, що люди повинні мати можливість працювати і мати можливість заробляти кошти... Карантин не знятий, він діє так само, як і на території всієї держави. Деякий бізнес почав працювати, і це їхнє право.
На цій ноті закарпатської незалежності пропонуємо послухати, що відбувається у Львові. Міський голова Андрій Садовий охоче розповів про боротьбу міста із коронавірусом.
"Ми наповнили резервний фонд на 158 мільйонів гривень. Власне, з цього фонду ми фінансуємо те, що необхідно для протидії коронавірусу: обладнання, устаткування й закупівлю різної амуніції для лікарів", - розповідає львівський мер.
Належне він віддає і бізнесу. За підрахунками, кінцеві витрати підприємців на боротьбу із коронавірусом сягатимуть до 40 мільйонів гривень. "Тут велика подяка, тому що вони зголосилися самі", - додає політик.
Однак, за словами Садового, від держави фінансування Львів не отримував.
— Ви відчували загалом хоч якусь підтримку від центральної влади? - запитує Цензор.НЕТ у очільника Львова.
— Ми не відчували проблем і не відчували тиску. Це вже є велика підтримка. Якщо не заважають - це найкраща підтримка, яка може бути. Ми ж розуміємо, що казна пуста, ми розуміємо, що фантазії про великий резервний фонд держави виявились просто фантазіями, тому я є реаліст. Дай Бог, вийдемо з карантину. Пандемія мине, а потім будемо аналізувати. Сьогодні просто треба працювати, а не скиглити і жалітися.
— А ви звертались до держави по підтримку? Чи не було такої необхідності?
— Звичайно, ми у перші дні звертались до керівництва держави, але коли зрозуміли, що можливостей у державному бюджеті немає - самостійно приймали внутрішні рішення, припинили фінансування те, яке не є критичне. Ми, до речі, всім медикам, які на передовій, вже виплатили по 10 тисяч гривень (одноразово). Це ті, хто працюють з інфікованими хворими на коронавірус. А тим лікарям, що захворіли, ми заплатили по 20 тисяч гривень. Ми також виділили кошти працівникам лабораторних центрів, які роблять ПЛР-тестування. Щоб ви розуміли - інфекційна лікарня не є у підпорядкуванні міста (ми виділили їм кошти), так само лабораторії не є у підпорядкуванні міста. Можливо, держава, якимось чином це зможе компенсувати. Але це питання завтрашнього дня.
— Чи вдалося здійснити доплати лікарям доплати на 200-300%, про які говорив уряд?
— Ми очікуємо, що з державного бюджету прийдуть кошти на це збільшення заробітної плати. Але станом на сьогодні жодної гривні з державного бюджету на доплату медичним працівникам Львова ми не отримали.
— З огляду на останній конфлікт влади із мером Черкас, не було ніякого тиску на ваше місто?
— Ні, ми у чіткій координації. У нас достатньо жорстко відбувається вся карантинна політика в синергії із державою, тому що сьогодні немає ліків від коронавірусу, і у мене велика подяка всім львів’янам і українцям за те, що вони з розумінням ставляться до карантину. Ми прийняли рішення із 12 числа відкривати літні майданчики і тераси, звернулися до уряду стосовно відкриття промислової групи і мені приємно, що прем’єр-міністр сам особисто в неділю зателефонував, сказав, що вони сприймають наші пропозиції, і в понеділок на уряді було позитивне рішення про більше делегування містам самостійно ухвалювати рішення стосовно тих, чи інших обмежень. І це є правильно.
Поки Львів працює у координації із державною владою, в Івано-Франківську – протилежна картина. Там говорять про брак комунікації.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів Цензор.НЕТ, що центральна влада чомусь сприймає міських голів як опонентів. Зараз щодо нього відкрито два кримінальні провадження - за висловлювання про виселення ромів із міста та за дозвіл працювати ринкам. Однак Марцінків запевняє - рішення щодо ринків було ухвалене ще до постанови Кабміну про заборону.
"Якось хотілось, щоб нас розглядали партнерами, а не як опонентів. І хотілось би, щоб радились перед прийняттям рішень стосовно будь-яких питань, наприклад, щодо карантину. Все-таки ми більше відчуваємо, що відбувається на місцях", - каже він.
Саме Марцінків був одним із міських голів, які висловили підтримку меру Черкас.
"Я підтримую позицію міського голову про те, що треба послаблювати карантин, і що на місцях видніше… Якби була комунікація із державною владою, цю проблему можна було б вирішити. Проблема тут у комунікації, тому саму позицію міського голови я підтримую. Саме рішення - очевидно, що в такому вигляді ні, тому що насправді порушує постанову Кабінету Міністрів. Зрештою, ми добилися того, що зараз іде часткове пом’якшення", - пояснює франківський мер.
Марцінків також розповів про те, що зараз усі кошти на боротьбу із коронавірусом виділяє міська влада. Допомога ж держави - незначна.
"Станом на сьогодні, ми вже витратили близько 30 мільйонів гривень (29 млн 600 тис. грн) з міського бюджету. Це - на різні речі. Доплати медикам - за березень ми виплатили 6,5 млн гривень. За квітень - уже 5,2 млн. Решта пішла на обладнання, закупівлю ліків, на забезпечення і облаштування кисневої допомоги, на індивідуальні засоби тощо. З державного бюджету минулого четверга ми отримали 1 млн 400 тисяч на доплату (медикам) за березень. І отримали невелику кількість масок, 30 упаковок "плаквенілу" на наші медичні заклади, також отримали близько 800 експрес-тестів від держави на самому початку і невелику кількість халатів - до 200 на всі наші медичні заклади", - розповідає мер Івано-Франківська.
За його словами, із 1,4 мільйона, які виділила держава місту на доплату лікарям із запізненням, вдалось би доплатити лікарям лише 500-700 гривень (а не 300%, які обіцяв уряд).
"Хотілось, щоб обіцянки не розходились із діями. Якщо обіцяють доплату 300% - то дайте медикам, і вчасно дайте. Бо доплачувати в кінці квітня за березень - ну це трохи, якось, мотивація медиків… Якщо би ми не дали 3 квітня доплату за березень, то м’яко кажучи, було би проблематично. Хотілось би, щоб ці речі поправлялись", - каже франківський мер.
За його словами, значну підтримку місту також надав бізнес.
"Особливо на початковому етапі бізнес і волонтери допомогли. Були придбані апарати ШВЛ, і необхідне обладнання, і необхідні індивідуальні засоби. Перший період дуже було важливо, тому що це не можна було ніде купити. Були гроші, а не можна було купити", - розповідає Марцінків.
…З Івано-Франківська – перенесемося до міста Конотоп у Сумській області, де міським головою працює Артем Семеніхін. З ним у "Цензор.НЕТ" вийшла досить емоційна розмова.
— 100 відсотків всіх коштів, які йдуть на боротьбу з коронавірусом, ідуть з місцевого бюджету, - повідомив мер. Центр не дав нам ні-хє-ра!
— А ви зверталися до Києва про допомогу? І яку отримали відповідь?
— Звичайно зверталися – до центральної влади, до Кабінету Міністрів з проханням виділити якісь кошти на цю боротьбу. Відповідей нема ніяких.
— Які ресурси ви просили вам надати?
— Просили дати хоча б щось!
— Які кошти Конотоп виділив із власного бюджету?
— Загалом – вже близько 20 мільйонів гривень. Ще нас підтримує агробізнес в особі ТОВ "Вітчизна". Є, звичайно, і дрібні бізнесмени, які теж долучилися, займаються "волонтеркою". Маски, каски, в такому плані…
Чи по усіх містах Сумщини така ситуація? Виявляється, ні. Міський голова Сум Олександр Лисенко розповів "Цензору" про те, як "антивірусне" навантаження розподіляється між Києвом, міським бюджетом та місцевим бізнесом.
— Ситуація така: у нас у місті дві лікарні – опорні: обласна клінічна лікарня (це по дорослих) і наша міська лікарня (по дітях). Кошти на них виділяються з міського бюджету, а з централізованого – надходять засоби безпеки: маски, костюми, ШВЛи і тому подібне.
— Які гроші на потреби боротьби з пандемією ви виділяєте з міського бюджету?
— 85 мільйонів плюс 20 мільйонів резервного фонду (також з міського бюджету). Тобто загалом виділили 105 мільйонів – на апарати ШВЛ, термінові ремонти у лікарнях (для збільшення можливої кількості пацієнтів), на все обладнання. Нами створено Медичний фонд для боротьби з коронавірусом. Через нього і виділяються ці гроші.
Також ми запланували кошти для доплати медичним працівникам. Це фіксована сума – по 10 тисяч гривень лікарям і по 7 тисяч гривень – медичним сестрам і молодшим медичним сестрам.
— Обласна державна адміністрація допомагає?
— Так. Доставили в опорну міську лікарню ШВЛ, захисні маски, тести. Допомагають ліками.
— Тобто, на відміну від мера Черкас і низки міських голів ви не маєте претензій до центру?
— Порозуміння з адміністрацією є, ми з ними співпрацюємо. У нас єдина проблема, і ми разом її вирішуємо.
— Місцевий бізнес грошима ділиться?
— У нас ця співпраця – на дуже високому рівні, вони дуже допомагають. Є таке підприємство "Технологія" - вони по всіх лікарнях відремонтували (а деінде – і побудували) всі киснепроводи. Плюс доставили нам 4 ШВЛ, ще 6 – готують. Вони сформували фонд "Бізнес – місту"; будівельні, і не тільки, компанії об’єдналися. Маємо серйозний волонтерський рух, який допомагає нам і по захисту лікарів (маски, костюми, т.ін.), і по закупках ліків – резюмує мер Сум.
А от у декількох інших обласних центрах ситуація щодо взаємодії з центром не викликає великого оптимізму. Скажімо, про стан справ у Дніпрі міський голова Борис Філатов в інтерв’ю Руху ЧЕСНО висловився так:
"…100 млн ми витрачаємо на ШВЛи, ліки, костюми біозахисту, маски, ремонти в лікарнях. У місті з лікарнями різна ситуація, але інфекційна лікарня нам дісталася рівно за пів року до епідемії. Її нам повернула облрада в напівзруйнованому стані. Ми тільки почали щось робити, а тут ця напасть.
Ще мінус 160 млн – це "подарунок" від уряду з пільг на земельний податок. Великим землекористувачам вони зробили таку пільгу. У результаті мери почали обурюватися. На квітень ми пільгу відбили, але оскільки закон не має зворотної сили, то за березень у нас мінус 160 млн.
Плюс прямих витрат у нас набігає ще десь 100 млн. Це дезінфекція, збитки міського транспорту. Адже зараз транспорт працює за спецперепустками, він повністю безкоштовний. Ми возимо 140 тисяч людей безкоштовно. Ми даємо, зокрема, субвенції власникам маршрутних таксі. Сюди ж доплати до зарплати лікарям. Ті, хто в нас пов'язаний з COVID-19, отримують: від 20 тис. грн – лікар, від 15 тис. – медсестра, від 10 тис. – санітарка.
Плюс опосередковані витрати. Так, у нас уже 200 млн діра через неплатежі за послуги ЖКГ. Люди просто перестали платити. Підприємці припинили сплачувати податки… Отак і набігає 500 млн грн дефіциту. Я думаю, що буде й більше".
А от ще одна цитата з цього ж інтерв’ю пана Філатова:
"…Якби чудовий центральний уряд менше б залазив до нас у кишеню й не намагався постійно пограбувати місцеве самоврядування різними своїми ініціативами…
У нас були історії, що деякі "розумні" голови із "зелених" пропонували ПДФО скасувати. Ви розумієте, що це означає? Це були би втрати місцевих бюджетів… десь 200 млрд. Я ще зі звільненим Уманським (Ігор Уманський – колишній міністр фінансів, - прим. ред.) розмовляв, а він мені каже, мовляв: "Я сиджу їх і слухаю, а вони, з одного боку, пропонують скасувати всі податки, а з іншого боку, пропонують усі гроші витратити на боротьбу з епідемією, а я їм пояснюю, що це взаємозалежні речі". Це така якість і професійність депутатського корпусу…".
… – З головою ОДА в мене холодно-відсторонені відносини. Усе, що стосується роботи, пов'язаної з епідемією, ми виконуємо злагоджено, хоча й трапляються непорозуміння.
Є серйозні протиріччя на рівні обласної ради. Мені не хочеться називати прізвища, щоб не підвищувати впізнаваність цієї публіки, але в мене відчуття, що в них якісь ірраціональні "образки" або ще щось. Наприклад, ми вносимо 8-му лікарню як опорну, а вони її викреслюють у МОЗ, а ми її потім знову вписуємо. Ми закриваємо місто, а вони потім його відкривають. У результаті до нас заїжджають хворі з Першотравенська, і половина міста їх починає проклинати, а їм доводиться виправдовуватися. Через свої дешеві одноходовки й непотрібну війну зі мною вони лише набирають собі певну кількість антипатії в місті…"
І наостанок – щодо можливого послаблення Кабміном карантину :
"…Як би ми не з'ясовували відносини з центральною владою через гроші та права місцевого самоврядування, та в логіці боротьби з епідемією ми йдемо у фарватері. Хай Денис Шмигаль дасть якісь свої пропозиції, і ми підемо, як скажуть, подобається нам це чи ні. Бо в цій ситуації недоречно виявляти непотрібну ініціативу.
У Кабміні вже є експертна група щодо виходу з карантину. І те, що озвучується прем'єром на закритих селекторних нарадах з цього питання, логічно приймається…".
І зовсім не бачить діалогу із центральною владою міський голова Черкас Анатолій Бондаренко - головний герой новин останніх днів.
"Я вважаю, що на сьогодні фактично єдиними людьми із досвідом керування країною є міські голови та органи місцевого самоврядування. Ми бачимо це протистояння (не діалог, а саме протистояння) між органами державної влади і органами місцевого самоврядування, яке може призвести до хаосу в країні. Ми цього не хочемо. Але ми також не хочемо, щоб нами керували дилетанти. Один уряд змінився, інший - ми не бачимо нормального діалогу між органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Ми повинні, напевно, донести (свою позицію). Це думка не моя, а мерів і жителів міст, це фактично думка громади", - сказав він у інтерв’ю "НВ".
Бондаренко скаржиться, що "за два місяці карантину країна не побачила фактично жодної комплексної антикризової програми". В інтерв’ю "УП" черкаський мер також розповів, що міський бюджет недоотримав 100 млн гривень за попередній місяць.
"Для міста це надзвичайно великі кошти. Я відверто скажу, що не знаю, як ми будемо платити аванси близько 15 травня. І це не тільки моя проблема, це проблема всіх обласних центрів. Що Кабмін каже? "Ну то беріть кредити". Це дуже гарно, що брати кредити. Але ці кредити доведеться віддавати. А те, що найбільше жителів міста турбує, – це соціальна несправедливість, вибіркове застосування карантинних заходів", - розповів Бондаренко.
А як щодо Києва? Пресслужба столичного мера підготувала для "Цензора" його коментар. Отже, пряма мова Віталія Кличка:
- Окрім закупівлі засобів захисту, обладнання, медикаментів, місто шукає будь-які можливості для допомоги і підтримки медиків. Із 1 квітня всі медзаклади країни отримують гроші – в тому числі, на виплату зарплати співробітникам – із Державного, а не з міських бюджетів. Це, нагадаю, – медична реформа. Київ віднайшов і виділив із міського бюджету на доплати всім медикам майже 900 мільйонів гривень. За квітень медпрацівники комунальних некомерційних підприємств столиці, що надають вторинну (тобто спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) допомогу, отримають додаткові виплати. Пропорційно до відпрацьованого часу за умови повної зайнятості.
Для лікарів сума нарахувань становить 4 тисячі гривень, для медичних сестер – 3 тисячі, для молодшого медичного персоналу – 1 тисячу гривень.
Лікарі ж, які працюють з пацієнтами з підозрою та хворими на коронавірус, отримали доплати до заробітної платні за роботу з 13 березня. Місто встановило їм доплату у розмірі дев'яти посадових окладів Таким чином лікарі за березень отримали загалом від 30 до 50 тисяч гривень зарплати, медсестри – 25-30 тисяч і молодший медичний персонал – 20-25 тисяч гривень. Таку ж зарплату вони отримають і за квітень.
Працівники Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а саме медики виїзних бригад та санітари, задіяні в заходах із дезінфекції автомобілів, також отримали премію за березень. Для цього місто додатково виділило 12,4 млн грн.
І наостанок. От яку інформацію про розподіл фінансів між міським та державним бюджетом нам надали в управлінні інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації КМДА:
Державний резерв:
- 500 тис. шт. масок медичних;
- пульсоксиметр 33 комплекти;
- 30 дихальних апаратів, ручний силіконовий у пластиковій валізі;
- 30 насосів інфузійних для дозованого введення лікарських засобів комплектів;
- 3 портативні апарати штучної вентиляції легень;
- 1 концентратор кисневий.
Місцевий бюджет:
- За березень медичним працівникам виплачено заробітну плату (Розпорядження КМДА № 614) – 23,1 млн грн.:
- 10,8 млн грн – працівникам закладів, які зайняті у ліквідації COVID-19, зокрема 644 працівникам 9 медичних закладів;
- 12,3 млн грн – усім працівникам Центру медичної допомоги та медицини катастроф.
- Для збереження "муніципальної надбавки" (виплати до 50%) внесено зміни до програми "Здоров’я киян" та передбачено, що з 01.04.2020 і до кінця 2020 року (загальна сума на 2020 рік 984,6млн. грн) будуть здійснюватись виплати КНП вторинного і третинного рівня надання допомоги:
- лікарям – 4 тис. грн.;
- медсестрам – 3 тис. грн.;
- іншим медичним працівникам – 1 тис.грн
Вже в квітні виплачено 61,8 млн грн.
- Розпорядженням КМДА № 520 Департаменту охорони здоров’я виділено з резервного фонду бюджету міста Києва 263 043,7 тис грн на закупівлю товарів для пом'якшення можливих наслідків надзвичайної ситуації (довідку отримано 01.04.2020), у тому числі на:
- закупівля лікарських засобі на суму на 101 866,2 тис. грн.
Наразі у лікарні розподілено ліки на суму 15 873,5 тис. грн.. Їх використовують при наданні медичної допомоги хворим на COVID-19. Це антибіотики, відхаркуючі, противірусні препарати, протизапальні лікарські засоби, тощо.
- придбання медичного обладнання, на суму – 87 238,4 тис. грн.
Укладено договори на постачання медичного обладнання на суму 60 270 тис.грн. (поставка впродовж місяця)
- придбання засобів індивідуального захисту, на суму – 65 753,7 тис. грн.
Окрім того, для забезпечення мешканців міста засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами Комунальне підприємство "Фармація" придбало їх у вітчизняних виробників та постачальників закордонних фірм:
- маски захисні – близько 800 тис.;
- дезінфікуючі засоби – понад 29 тис.;
- індивідуальний захист – 2250 шт.
Зауважимо, що сьогодні у мережі аптек КП "Фармація" усі ці засоби наявні в достатній кількості.
Соціально відповідальний бізнес:
Костюми біозахисту – понад 26 500 тис.;
Респіратори, маски медичного захисту – понад 363 тис.;
Тести – понад 36 тис.;
Апаратів ШВЛ – 19 одиниць;
ПЛР апмліфікатори у реальному часі – 2
Дезінфікуючі розчини – 1000 літрів.
ПЛР – лабораторії – 3 шт.
Окрім того, соціально відповідальний бізнес передав у користування 10 нових автівок та пальне для потреб медичних працівників та організацій, які активно залучені до боротьби з COVID-19. Також за рахунок благодійних організацій відновлено кисневі мережі у лікарнях першої та другої хвилі прийому хворих на коронавірус, організовано підвезення медиків на роботу та пацієнтів для проведення життєво необхідних медичних процедур (діаліз, хіміотерапія). Для медичних працівників, які працюють в опорних лікарнях, організовано тимчасове безкоштовне проживання в готелях міста, забезпечення гарячими обідами та поповнення рахунків мобільного зв’язку.
Наталія Роп, Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
