Пам'яті полеглих у бою під Цвітними Пісками 5 вересня 2014 року

Автор: Сергій Мельничук

Ранок почався з доповіді Бороди, який доповів, що на блокпосту "Металіст" нікого немає, стоять два танки кинуті і жодної душі...

Я відразу доповів командуванню в сектор, після чого отримав наказ поставити туди з десяток людей і чекати підкріплення ...
Я викликав до себе Термінатора.
Ми напередодні з ним розмовляли про формування його особистої групи, що в нього є бійці, які йому довіряють як лідеру, розмовляли про Вінницю, де він служив у міліції ...

Тому коли йому було поставлено завдання сісти на "Металіст", питань не було ...
Ми приїхали разом на Веселу Гору, де нібито очолював оборону напівп’яний замкомбрига 1-ї танкової, внятно нічого з його не добився, проінструктував хлопців і відправив дорогою, якою за останні місяці їздили сотні разів...

Залишився сам розбиратися з бійцями 12-го бата, які вже третю добу були без зв’язку, тому вийшли на Веселку ( істерили теж)...
З обмовок бійців, які зранку зібралися на КП, я склав картину, що справа і зліва вздовж дороги на "Металіст", фактично нікого не залишилося , а це 5-6 км ...
Розповідей було багато, навіть були такі що бачили цілі російські підрозділи ..., фільтрувати потрібно було все...і забезпечити флангові прикриття теж потрібно було ...

На той час група Кепа вже покинула місце дислокації (мусорські генеральські дачі) через можливість оточення ...
Але реальної точки організації оборони я не бачив, всі готувалися до відходу з панівної висоти місцевості, навіть танк з новітньою гарматою кидали ( типу замінували), тому довелося із Половинкіно визвати танк свій, тільки отриманий, щоб на буксирі забрати поламаний ...

Прибувши в школу міліції, де ми дислокувалися, я покликав до себе Грізлі, у якого на школі ще лишалися люди , хоча Лапін просив їх до його приїзду на завдання не посилати, пояснив ситуацію, що хлопці залишилися на вістрі, їм потрібно зачистити фланги від імовірного оточення, а о 16.00 вже перемир’я - і зафіксовані точки будуть точками розмежування ...
То навіть не був наказ, то було прохання ...

Грізлі з лихою впевненістю запевнив, що все буде добре ...
Йому дістався лівий фланг ...
Я нагадав, що коли будуть прочісувати район Стукаловоі Балки, обов’язково лишити на перехресті прикриття, адже саме там могли замкнути кільце ...
На правий пішли хлопці з 12-го бата і група Кепа...
Сам терміново виіхав на Дмитрівку, де вже почалися мародерства місця обстрілу покинутого табору ...
Приїхавш на Дмитрівку, побачили картину страшну: згорівші машини, танки, палатки (точніше палаток вже не було, а стояли металеві ліжка ), ні трави, ні дерев вцілілих не було, приїхали і з Половинкиного особовий склад, хоча коли наказував прислати підкріплення, мій наказ саботували.

Танки стояли заправлені, став акумулятори і вперед...
Час був ближче до обіду і мені передзвонили що бачили сепарський танк в районі Раївки ...
Я намагався додзвонитися і до Грізлі, і до Термінатора, щоб їх попередити , додзвонився до Золи і попросив безпреревно наярювати Грізлі на всі номери і номери бійців ...

Розібравшись із ситуацією на Дмитрівці, куди приїхали представники підрозділів, які там попали під обстріл, я полетів на Щастя ...
У Щасті я дізнався, що на "Металіст" зайшла рота десантників із 80...
Я трохи заспокоївся, пройшла інформація що Грізлі пройшов лівий фланг і було чисто ...
Але те що відбувалося за іншим сценарієм, поставило хлопців у скрутне становище ....
Замкомбрига, який виконував тоді обов`язки комбрига, нехтуючи наказом командира сектора відійшов на висоту біля мосту, залишивши КП, блокпост і десь чотири вагони боєприпасів, при цьому збільшивши зону можливого оточення майже вдвічі...

Група чорних намагалася знайти вантажівку, щоб почати вивезення, але не встигли, на позиції зайшов ворог ....
Відбити позиції без бронетехніки та вогневої підтримки було неможливо, тоді мене ще здивувало інше: як без бою відійшли, не організувавши вивезення або підрив такої кількості боєприпасів ...

Я набрав командування сектору, щоб дали броню, я навіть приходив і давав трубку командирам із 1 танкової, їм праві накази давали ...
Командири БМП теж відмовлялися іти на штурм Веселої гори і на підмогу тим, хто був на "Металісті "...
Зі мною ходила Валькірія і Богдан, ми вже просили нам дати БМП, а екіпажі самі організуємо зі своїх ...Відповідь - у нас інший наказ..., техніку не дамо ...
За словами тих хто остався в живих , нашу колону зупинили сепари під українським прапором і розстріляли з усіх видів зброї , в тому числі вогнеметів, баки техніки вибухнули, хлопці хто як міг дали останній бій , на відео, яке виклали вагнерівці, Ваню Ісика пораненого вже таврували, багатьох просто дострілювали і спорювали животи ...

Друга колона, якій дали наказ прориватися, пробилася з боєм, підбивши ворожий танк, але зазнала величезних втрат ...
Групу барона послав, щоб пройшли, скільки можна, до місця бою, може хто в живих залишився ...
На емоціях спустилися з гори, а в низу стоїть танк ,з якого виліз чолов’яга мабуть на голову вищий за мене, а може мені це здалося , але зі злості, з матюками я побіг на його і вже в останню мить інстинкт каже якщо з першого не вирубиш він тебе закопає, тому шлем в руці був доречним ...
Тільки потім через декілька хвилин я дізнався, що то танк проривався з 80-кою і пролетів через мінний шлагбаум ...
Біда не ходить одною, мені доповіли , що на ТЕЦ прибули з Половинкиного сапери і почали мінувати її , що розповідав на шикуванні хай розкажуть ті хто були там присутні, якщо в кого мужність є, заодно як збирали підписи, щоб мене зняли з посади ...

Версія, яка до мене дійшла, що я маю здати ТЕЦ і місто Щастя ..., тому мають підірвати ТЕЦ ...

Прилетівши на ТЕЦ, я побачив, як начслужби РАО, який нещодавно прибув у підрозділ, вже витягнув дроти на вулицю і під’єднував машинку ...
Знову в мене здали нерви, Олексія арештували , але вигляд у його був такий розпачливий,  ніби він прощався з життям ...
Дійсно, те що вони зробили, я маю на увазі, як замінування могло призвести до непередбаченого і найголовніше - мало хто знав, що на ТЕЦ був водень, і ми могли отримати водневий вибух...
На охороні ТЕЦ була група Берета ...
Пам’ятаю, як з Михасем ішли по кабелях і дійшли до працюючих котлів, під які були закладені ящики з тротилом, почали їх знімати і виймати електодетонатори, на той час температура тротилу була такою, що з його йшов чи то пар, чи то дим і любий момент детонатор міг спрацювати не від електророзряду, а від температури ...

Поки возилися з розмінуванням ТЕЦ, Перша танкова спустилася з гори і вийшла за міст...
Я дав команду на замінування мосту ....
Борода, який зранку намагався кошмарити сепарів, попросив залишитися перед мостом ...
Потім ту позицію назвуть "Фасад" ...
Попросив міномет 82 для вогневої підтримки ...
Ввечері, коли стемніло, до нас прибуло командування із сектора, почали заганяти вже п’яних відказників із першої танкової, які тоді мене ледве не задавили бехою ....

Йдучи до мосту, я побачив декілька БТРів справа , в одного з них просвічувалася наскрізна діра в корпусі і, на світло дивлячись, було видно, як залишився сидіти солдат з половиною голови ...
Крім того по телебаченню передали, що я загинув.
Це ще не був кінець, коли я знову прийшов на ТЕЦ , до мене підійшов чоловік середнього зросту і представився начальником охорони. ...
Він запропонував вийти із ТЕЦ і за це давав 20 млн дол ...

Потім до мене прийшов Берет, якому теж зробили пропозицію ...
Ми залишилися на ТЕЦ , але зробили повідомлення що вона замінована і замінований міст, і що ми ні в якому розі не вийдемо, ми чекали атак, але їх так і не було ...
Вже коли оприлюднили результати перших мінських домовленостей, все стало ясно , вже зранку коли готувався документ території на якій пролилося так багато крові просто здали ( чи продали ) ...
Точки лінії розмежування проходили через перехрестя в місті Щастя і міст і ТЕЦ були віданні ворогу , тому нас і не атакували, думали, що ми виконаємо злочинний наказ ...
Результат державної зради Петра Порошенка і Муженка вилився не тільки на втрати територій, але і в десятки загиблих, безвісти зниклих і тих, що потрапили в полон...

5 вересня 2014р.......... Луганська.обл.

Царство небесне, ви завжди в наших серцях.

БТРО В/Ч 0624 "Айдар"

Загинули:

1. старший сержант О. Скиба

2. старший сержант В. Кумецький

3. старший солдат В. Шалатовський

4. солдат А. Юркевич

5. солдат О. Вишневський

6. солдат А. Атаманчук

7. солдат А. Богуш

8. солдат Ф. Коломієць

9. солдат Ю. Король (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

10. солдат Н. Якубовський (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

11. солдат О. Стулов (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

12. солдат С. Пархоменко (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

13. солдат Д. Рожков (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

14. солдат О. Білоус (ідентифікований за експертизою ДНК)

15. солдат С. Грибков (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

16. солдат В. Сльота (ідентифікований за експертизою ДНК, похований).

17. солдат В. Якимчук (ідентифікований за експертизою ДНК)

Вважаються зниклими безвісти:
18. солдат Ю. Кондратюк
19. солдат Д. Хомяк
20. солдат В. Хомяк
21. солдат Л. Єрьомін.
22. солдат Д. Семененко

80-а окрема аеромобільна бригада

Загинули:

1. старший лейтенант Ю.Пилипчук (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

2. прапорщик А. Гаврилюк

3. сержант І. Лемещук

4. сержант О. Ващук (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

5. молодший сержант І. Сова

6. молодший сержант С. Бродяк

7. молодший сержант В. Бражнюк (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

8. молодший сержант Е. Слободян (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

9. старший солдат В. Соломчук (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

10. солдат Р. Степула

11. солдат М. Федус (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

12. солдат І. Воробель (ідентифікований за експертизою ДНК, похований)

13. солдат С. Боднар (поховання № 234)

14. солдат М. Турчин

Вважаються зниклими безвісті:
15. лейтенант І. Петрівський
16. сержант Симпович Р.В. (поховання № 247)
17. молодший сержант О. Гураль
18. солдат С. Цікайло
19. солдат С. Корнач (поховання № 236)
20. солдат С. Ватаманюк
21. солдат М. Підгайний

Вважаються такими, що перебувають у полоні:
22. капітан В. Кондрацький
23. солдат М. Гринюк
24. солдат О. Клим`юк

Читайте: 45 бійців "Айдару" і 80-ї бригади загинули і зникли безвісти під Цвітними Пісками 5 вересня 2014 року

Сергій Мельничук