Альтернатива є: чи здатна Дія City зробити з України світовий IT-хаб

Автор: Олег Грищак

Економіка знань, цифрові бізнес-країни - сучасні тренди розвитку світової економіки. Світ рухається напрочуд динамічно, а драйвером цих перетворень стає IT-галузь.

Перед країнами постає складне питання: як адаптуватись до цих перетворень та застосувати світовий принцип на національному ґрунті. Україна - не виняток у цьому процесі, наразі наше завдання сформувати такі умови, що допоможуть економіці здійснити квантовий стрибок та максимально використати потенціал, що має наша країна.

Держава та IT-галузь: дружити не можна ігнорувати

Дійсно, скажете ви, у нас потужно працюють IT-спеціалісти, про їхній професіоналізм знають усюди, навіщо щось змінювати? Бренд українських програмістів відомий на весь світ, проте українська економіка від цього не розвивається за тими сучасними тенденціями, які притаманні цифровому прогресу. Наразі ми відстаємо у розвитку моделі взаємодії держави та IT-сфери: інші країні, наші сусіди білоруси, наприклад, давно "подружили ці сфери" та отримують користь для держави.

Саме тому перед Україною постає завдання: як адаптувати наявний потенціал IT-спеціалістів відповідно до нових тенденцій цифрової економіки. У Міністерстві цифрової трансформації знайшли революційне рішення - новий правовий та податковий режим Дія City, покликаний конвертувати потенціал нашої IT-сфери у нову цифрову економіку. Підґрунтя для цього є: галузь настільки швидко розвивається, що зайняла почесне місце в структурі українського ВВП. У 2019 році IT-сфера експортувала продуктів майже на 5 млрд доларів. Аналітика компанії HackerRank за минулий рік стверджує: Україна займає 11 місце серед 50 країн з найкращими розробниками ПЗ і шосте - в рейтингу кращих програмістів TopCoder у світі. Понад 100 компаній зі списку Fortune є клієнтами українських IT-компаній. Тим не менше, у нас досі немає офіційних представництв Apple та Аmazon, не працюють PayPal, Stripe та Revolut, а загальний розвиток значно нижче світового. Чому? Тому що не створені чинники для ведення світового бізнесу, Україну на "ярмарці" сприятливих умов для створення стартапів не обирають. Поки що світовим компаніям вигідно працювати з українськими аутсорсерами, які отримують від цього стабільну заробітну плату, а не створювати нових єдинорогів та світові продуктові компанії.

Експоненціальний розвиток галузі також логічно призвів до збільшення державного замовлення у вищих навчальних закладах на ці спеціальності. На 2021 рік вже запланований випуск майже 30 тисяч IT-спеціалістів, яких треба залишити в країні. Їхні навички потрібні Україні, а не Кіпру, США тощо. Все це велике досягнення, та все ще нижче світових темпів розвитку.

"Державне замовлення на IT-спеціальності зростатиме щороку і ця тенденція зберігатиметься. Але для того, щоб залишити цих спеціалістів вдома, треба надавати їм можливості для самореалізації. Коли спеціаліст захоплений своєю діяльністю в проєкті, він реалізується як особистість, і це надзвичайно важливо. У цьому контексті я завжди наводжу приклад Нью-Йорку. Погодьтесь, місто насправді не найчистіше, і не завжди комфорте, проте всі намагаються до нього потрапити, адже там є ефективні можливості для самореалізації. Саме тому ми працюємо над Дія City, яка надасть можливість спеціалістам працювати у компаніях мрії, не виїжджаючи з країни. Хочеш працювати у відомій технологічній компанії? Так роби це в Україні. Ми створюємо умови, за яких і ці компанії зможуть бути успішно представленими в нашій країні", - наголошує заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.

У Білорусі зараз активно працює Парк високих технологій (ПВТ далі. - Ред.), для реалізації якого потрібна була чітка та послідовна політична воля президента та парламентарів. Формально-правовою точкою відліку став Декрет номер 8, в якому була описана концепція реформування IT-галузі. Нею запропоновані нові умови: розширення видів діяльності резидентів ПВТ (не потрібно було отримувати дозвіл на роботу іноземців, яким у спрощеному режимі давали дозвіл на тимчасове проживання, а для засновників-іноземців візи були скасовані), підтримка ІТ-освіти, підготовка кадрів для галузі, створення умов для розвитку продуктових ІТ-компаній, комплексне правове регулювання бізнесів на основі технології блокчейн.

У 2018 році до ПВТ приєдналися майже 200 компаній, що призвело до зростання прибутку та спеціалістів, яких потребувала галузь.

Позитивні наслідки подібних трансформацій сусідніх країн, показують, що Україні вже не можна закривати очі на різкий темп розвитку світової економіки, треба ставати flexible: спрямувати зміни у конструктивне русло та здійснити прорив у цифровізації.

Лагідна цифровізація економіки України: що пропонує Дія City

Концепцію трансформації економіки України, яка дозволить отримати цей статус на світовій арені, запропонувало Міністерство цифрової трансформації в проєкті Дія City. Це нова модель, яка охоплює світові надбання з розбудови економіки, але враховує національні особливості оподаткування та правового забезпечення.

Дія City - це, з глобальної точки зору, проєкт трансформації економіки України в бік економіки знань та вільного найму, а з законодавчої - спеціальний правовий режим, який дозволить Україні стати плацдармом для створення глобальних цифрових бізнес-проєктів.

Що пропонує Дія City:

1. Нову систему оподаткування за принципом "не нашкодь": податки на працю (5% ПДФО, ЄСВ 22% від мінімальної зарплати, 1,5% військовий збір); податки на компанію (10% на виведений капітал, 0% на дивіденди, якщо не сплачували 2 і більше років, 0% на продаж часток в стартапах, якщо володіли більше року);
2. Альтернативу ФОПам - світову технологію найму, GIG-працівник.
3. Вирішення проблеми захисту інтелектуальних прав (майнові права на програми належать роботодавцю) на основі європейської моделі;
4. Резиденти зможуть використовувати інструменти англійського права;
5. Спецстатус у кримінальному провадженні.

Резидентом Дія City можуть стати:

• зареєстровані в Україні компанії та ті, які здійснюють діяльність виключно відповідно до видів діяльності, визначених в законі України;
• компанії, що мають штат працівників з вагомою тратою на їх зарплати;
• компанії з високим рівнем заробітної плати;
• компанії, в яких 70% від загальної структури доходів складає експорт товарів та послуг.

Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков стверджує: проєкт не передбачає обов'язковий вступ у Дія City. Ставати резидентом чи ні - особистий вибір кожної компанії. Старі правила не змінюватимуться, гравці ринку як працювали, так і зможуть продовжувати далі. Проте, якщо у власників або менеджменту стоїть завдання капіталізувати бізнес, то резидентство Дія City допомагатиме та полегшуватиме процеси нових трансформацій. Резидентство у проєкті залишатиме за компаніями можливість вийти та повернутися до попередніх умов ведення бізнесу. Ризиків незворотності немає, зазначив заступник міністра.

"Мінцифри, відповідно до положення, лише формує політику. Це не є регуляція IT-сфери та контроль галузі, це визначення загального вектору її розвитку та підтримка на державному рівні. IT-бізнес, на наш погляд, достатньо саморегульований, це можна прослідкувати на прикладі асоціацій, що представляють інтереси: всі компанії побудовані на успішних західних моделях керівництва, мають наглядові ради, прозорі органи виконавчої влади всередині, високі вимоги до людей, які там працюють. На наш погляд, IT-бізнес сам може себе регулювати. Проєкт реалізується таким чином, що, Мінцифри виконуватиме функцію остаточної верифікації та підтвердження заявки на резидентство в Дія City", - пояснює Олександр Борняков.

Українці часто скаржаться, що "держава нічого їм не дала". Дія City з державотворчої позиції вирішує одразу декілька питань: цифровий суверенітет України не розмивається у продуктах інших країн, оскільки такі продукти вироблятимуться в нас, інституціонально держава надає прозорі правила гри та чітку систему оподаткування, яка заохочує до роботи в країні, а не сприяє відтоку стартапів та бізнесу, зокрема до Білорусі чи Кіпру. Важливо ще те, що резидентство добровільне, ніхто не примушує доєднатися.

Альтернативний шлях: на що очікувати після впровадження проєкту Дія City

Міністерство цифрової трансформації, втілило в Дія City систему, що може створити в Україні "кремнієву долину" та пишатись національним IT-продуктом вдома. За прогнозами спеціалістів, обсяг ринку IT в Україні зросте з 6 мільярдів доларів у 2021-му до 12 мільярдів доларів у 2025-му, за п'ять років кількість робочих місць в галузі збільшиться до 450 000.

Проєкт підтримав президент Володимир Зеленський, надавши змінам "політичну волю" для втілення. Для того, щоб проєкт почав реалізовуватись, треба, аби народні депутати проголосували за профільний законопроєкт, який регламентуватиме роботу Дія Сity, а також за зміни до Податкового кодексу. Поки що говорити про строки запровадження законодавчих змін неможливо, проте, за словами заступника міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова, Міністерство цифрової трансформації розраховує на запуск Дія City до нового року.

Процес трансформації економіки на часі, проте за великим рахунком це довгострокова перспектива. Для її реалізації треба єдність політичних гравців та спеціалістів IT-галузі у розумінні невідворотності процесів у світовій економіці. Україні треба наздогнати у цьому сусідів та вчасно "зловити хвилю" перетворень.

За прогнозом ідейних натхненників Дія City, Україна може стати першою у світі цифровою бізнес-країною та запропонувати нову модель найму співробітників. Це стане запорукою того, що в країну потягнуться стартапери та інвестори, яким будуть цікаві такі умови роботи.

Олег Грищак для Цензор.НЕТ