Як збільшити надходження до державного бюджету на 60 млрд грн

Автор: Василь Мельник

Влада ініціює збільшення податків для легального бізнесу. Додаткові надходження бюджету оцінюються в 50 млрд грн. Водночас, БізнесЦензор зібрав приклади ухилення від сплати податків, усунення яких збільшить надходження бюджету на 60 млрд грн.

Кабінет Міністрів 3 червня зареєстрував законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Це так званий ресурсний законопроєкт, який передбачає збільшення та індексацію низки акцизів та податків.

У разі його прийняття у Верховні Раді в поточній редакції, податкове навантаження збільшиться не тільки на великий бізнес. Більше податків доведеться платити середньому, малому бізнесу, а також фізичним особам.

За оцінками Кабінету Міністрів, додаткові надходження в бюджет, в разі прийняття закону, становитимуть щороку 50 млрд грн. Ці гроші будуть зібрані з великого, середнього малого бізнесу та фізичних осіб.

Окрім того, законопроєкт №5600 розширює повноваження податкових органів. Зокрема, їм можуть дозволити стягувати податковий борг без звернення до суду, або забезпечувати податковою заставою донарахованих за результатами перевірок сум на час судового оскарження.

Також законопроєкт пропонує обмежувати виїзд за кордон керівника компанії до повного погашення податкового боргу.

А ще Державна податкова служба зможе отримувати від платника податку інформацію не тільки за фактом правопорушення, а й з інших питань, пов'язаних з оподаткуванням.

Що змінює законопроєкт №5600 в Податковому кодексі?

1. Вводиться методика розрахунку розміру мінімального податкового зобов'язання для земельних ділянок, які обробляються, але з яких не сплачуються податки. Зокрема в Податковий кодекс вводиться формула, за якою обсяг мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) залежить від загальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та часу, який ділянка знаходиться у власності суб'єкта господарювання.

МПЗ визначається для дачних ділянок; садівничих кооперативів; земель запасу, незатребуваних паїв в розпорядженні органів місцевого самоврядування; ділянок зон відчуження.

1. Зменшується з 2 до 0,5 га розмір ділянок для ведення особистого сільського господарства, продаж продукції з яких не обкладаються податком на доходи фізосіб.
2. Акцизний податок на пиво пропонується вираховувати по міцності напою замість літражу. Так документ пропонує обкладати акцизом спирт, який міститься в пиві з солоду за ставкою 59,82 грн за 1 л 100-відсоткового спирту. Для напою з вмістом 4% спирту податок становитиме 2,39 грн/л, а 8% спирту - 4,79 грн/л. В даний час пиво обкладається акцизним податком по 2,78 грн за 1 л напою будь-якої міцності.
3. Скасовується нульова ставка акцизу на продаж електроенергії за зеленим тарифом. З липня 2019 року на продаж електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) встановлено нульовий акциз. В Україні електроенергія - підакцизний товар, ставка податку - 3,2%, а базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ.

В разі введення акцизу на продаж "зеленої" електроенергії додаткові витрати ВДЕ становитимуть 1,63 млрд грн, підрахувала Європейська бізнес асоціація (ЄБА).

1. Пропонується збільшити екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти в 1,6 рази і передбачити їх поступове підвищення в 8 разів до 2029 року.
2. Підвищити ставки екологічного податку за викиди СО2 з 10 грн до 30 грн/тонна
3. Підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонна.
4. Ввести диференціацію ставок оподаткування залізних руд залежно від розміру середньої ціни реалізації, визначеної як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China.

У разі прийняття закону ставка ренти при ціні залізної руди $100 і менше становитиме 3,5%; 5% - якщо ціна більше $100/т, але не перевищує $200/т; 10% - якщо ціна руди вища $200/т. Однак пропонує застосовувати до розрахунку ренти коригуючий коефіцієнт 0,9  залежно від умов видобутку руди.

1. Промислові підприємства можуть бути позбавлені пільг на сплату податку на землю. Сьогодні ця норма вписана в Податковий кодекс і становить 25% податку від ставки, яку встановлюють місцеві ради. Законопроект скасовує цю норму. У разі прийняття в Раді, підприємства будуть платити повний розмір податку на землю – до 3% від нормативної грошової оцінки.
2. Змінюється розмір вартості легкових автомобілів, які підпадають під оподаткування транспортним податком (податок на розкіш). Сьогодні оподатковуються автомобілі не старші п'яти років вартістю від 2,43 млн грн (375 мінімальних зарплат). Це люксові автомобілі наприклад: Mercedes-Benz, Land Rover, Jaguar, BMW, Audi, Ferrari. Проект закону пропонує оподатковувати автомобілі не старші п'яти років, середня ринкова вартість яких становить 1,3 млн грн (200 мінімальних зарплат). Ставка податку – 25 тис. грн
3. Пропонується забрати право працювати на єдиному податку четвертої групи у підприємств, які займаються розведенням свійської птиці, перепелів та страусів, а також виробництвом м'яса свійської птиці. Ставки оподаткування для 4-ї групи платників єдиного податку збільшується вдвічі.
4. Законопроектом обмежується можливість зменшення податкової бази за допомогою збитків минулих років. Враховуватиметься лише половина суми збитку для зменшення податкової бази оподаткування податком на прибуток. Зменшувати базу оподаткування можна буде лише збитками одного року.
5. Документ пропонує оподатковувати фінансову допомогу, надану пов'язаним особам, зокрема, передбачає збільшення фінансового результату на суму такої допомоги або безоплатно наданих товарів, робіт і послуг для пов'язаних осіб. На думку юристів, ця норма виглядає як подвійне оподаткування.
6. Передбачається обкладання податком 18% на доходи фізосіб, отриманих від продажу третього і наступних об'єктів нерухомості протягом року. Чинні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об'єкта нерухомості в розмірі 0% і другого в розмірі – 5% залишаються без змін.
7. Можуть бути скасовані пільги зі сплати ПДВ для суб'єктів господарювання, які займаються перепродажем квартир на вторинному ринку.

ЯК НАПОВНИТИ БЮДЖЕТ БЕЗ ЗАКРУЧУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ГАЙОК

Перераховані новації направлені на збільшення податкового навантаження на легальний бізнес, який наразі і так сплачує податки по-білому.

Водночас, паралельно в економіці України функціонує десяток сірих та чорних схем з ухилення сплати податків.

БізнесЦензор зібрав наймасштабніші схеми ухилення від сплати податків, прикриття яких додатково збільшить надходження в бюджет на 60 млрд грн щорічно.

Тіньовий ринок нафтопродуктів

В 2020 році через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також ухилення від сплати податків, а саме так звані скрутки ПДВ, в 2019 році бюджет недоотримав 19 млрд грн у вигляді акцизів та ПДВ.

В 2021 році сума недонадходження податків до державного бюджету від такої діяльності може перевищити 22 млрд грн, підрахували в консалтинговому агентстві А-95.

В Україні працює 25 міні-НПЗ, які щорічно виготовляють 470 тис тонн контрафактних нафтопродуктів без сплати акцизу. Їх перелік можна переглянути за посиланням.

Це низькоякісні моторні палива стандартів Євро-2 і Євро-3, які змішуються з октанопідвищуючими присадками і продаються на дисконтних мережах АЗС під видом пального Євро-5.

Октанопідвищуючі компоненти імпортуються в Україну під виглядом розчинників для лакофарбової промисловості (код УКТЗЕД 3814009090). В січні-квітні 2021 року імпорт розчинників з Білорусі та Росії зріс удвічі в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 37,4 тис. тонн.

Ці розчинники є сумішшю октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при кустарному виробництві бензинів, - МТБЕ, метанолу, толуолу, ортоксилолу, бутилового спирту.

Окремо ці компоненти обкладаються акцизним 213 євро/1000 л, однак під кодом розчинників вони відносяться до безакцизних.

Ухилення від сплати ПДВ, або ж ПДВ-скрутки – другий найбільш поширений напрямок нелегальної оптимізації сплати податків на ринку нафтопродуктів.

Схема ухилення від сплати ПДВ на мережах АЗС виглядає приблизно так: водій за готівку в розмірі 1000 грн заправляє автомобіль, йому видають чек з приміткою "Відомість К", яка означає повернення товару. Тобто водій нібито повернув пальне назад і забрав гроші. Насправді ж пальне залишається в бензобаку і гроші не повертаються.

Далі до АЗС звертається юридична особа, наприклад агрофірма, яка за безготівку купує в неї пальне на 1000 грн і отримує документи на пальне, які дають право на податковий кредит. Окрім того, фірма отримує повернення грошей назад готівкою, з вирахуванням відсотку АЗС за "обнал", адже реальне пальне вже було продано роздрібному споживачу.

При цьому АЗС може без продавати легальне пальне, але отримувати на продажу документів й готівки у конвертаційні центри 12% рентабельності, або 3,20 грн на літрі.

За такою схемою, коли пальне "продається" двічі, обертається приблизно 20% нафтопродуктів в Україні. В цілому бюджет на оптимізації ПДВ і податку на прибуток мережами АЗС недоотримує 15 млрд грн щорічно.

Сірий експорт зерна

В Україні нелегально обробляється 8 млн гектар землі. Половина з них – державні землі, які перебувають під управлінням Міноборони, Національної академії аграрних наук, незатребувані паї, або ж паї без реєстрації договорів оренди.

На папері ця земля не обробляється, але по факту засівається в промислових масштабах середніми та великими аграрними корпораціями.

Зібраний урожай через фіктивні компанії відправляється на експорт, де через офшорні компанії перепродується міжнародним трейдерам. Валютна виручка в країну не повертається.

За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, щорічно обсяг нелегального експорту зерна з України становить $2 млрд. Це недоотриманий прибуток країни.

Обсяг несплачених податків від сірого експорту сільськогосподарської продукції становить 8-10 млрд грн.

Нелегальний ринок алкоголю

В Україні працює до десяти фізичних точок продажу нелегального алкоголю, вони продають контрафактну продукцію без сплати податків. Такі "виномаркети" працюють відкрито, продають контрафактну горілку на розлив, заманюють клієнтів безкоштовною дегустацією.

Окрім того, нелегальний алкоголь без проблем продається на інтернеті. Будь-хто може замовити контрафактну горілку в тетрапаках різного об'єму і отримати замовлення в поштовому відділенні. , Такий алкоголь коштує в десять разів дешевше, ніж офіційний в магазині зі сплатою акцизів та всіх інших податків.

За підрахунками учасників алкогольного ринку, приблизно половина ринку міцного алкоголю знаходиться в тіні. Щороку бюджет недотримує 8,1 млрд грн у вигляді акцизу від продажу контрафактного алкоголю.

Джерелом спирту для виробництва контрафакту є заводи ДП "Укрспирт". Ці заводи належать державі і за документами довгий час не здійснюють діяльність, однак по факту виготовляють спирт для нелегального ринку міцного алкоголю.

Мова йде приблизно про 36 заводів з виробництва спирту, які з різною періодичність, забезпечують сировиною нелегальний ринок алкоголю.

Контрабанда цигарок

Частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України в лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% в лютому 2020 року. Цей показник є максимальним з 2011 року.

Про це свідчать дані дослідження інституту Kantar Україна на замовлення десяти найбільших українських виробників тютюнових виробів.

Зростання в більш як два рази обумовлене зростанням продажу сигарет призначених для експорту сигарет і через Duty Free.

62% нелегально реалізованих в країні тютюнових виробів виробництва Винниківської тютюнової фабрики (Львівська обл.). Частка невстановлених виробників становить 23%, а ТОВ "Юнайтед Тобако" (Жовті Води Дніпропетровської обл.) - 15%.

Сигарети марковані як експортна або Duty Free продукція, яка не призначена для продажу в Україні.

Водночас 42% контрабандних сигарет, які продаються в Україні, виготовляються в Білорусі на Гродненській тютюновій фабриці, ще 20% це продукція тютюнових фабрик Молдови.

Втрати державного бюджету від несплачених податків від продажу цигарок в 2021 році оцінюються в 11,8 млрд грн.

Контрабанда електроніки

Побутова техніка є лідером серед контрабандних поставок в Україну. За підрахунками ЄБА, приблизно 20% контрабанди в Україну – це побутова техніка та електроніка. Обсяги нелегального імпорту по деяким категоріям обладнання складають 50-70%.

З 2017 року в Україні діє постанова Кабінету міністрів, вона зобов’язує продавців електроніки видавати фіскальні чеки при продажу техніки. Продавці техніки зобов'язані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО). Наявність фіскального чеку гарантує легальність ввезеної продукції і надає гарантійне обслуговування.

Водночас деякі великі мережі з продажу електроніки не видають фіскальні чеки і реалізують контрабандний товар за готівку через ФОПів. В інтернеті на популярних маркетплейсах тисячі ФОПів також реалізують контрабанду техніку без сплати податків.

За підрахунками Асоціації імпортерів побутової техніки, щороку бюджет втрачає від продажу електронної техніки без сплати податків 7 млрд грн.

Як держава допомагає бізнесу

В 2020 році відтік прямих іноземних інвестицій з України встановив рекорд за останні двадцять років – мінус $868 млн, свідчать дані НБУ. Водночас в період 2016-2019 років Україна залучала щорічно не менше $3,7 млрд прямих іноземних інвестицій.

З 2001 року відтік іноземних інвестицій, окрім 2020 року, був зафіксований лише одного разу – в 2015 році інвестори вивели з України $460 млн.

Основною причиною рекордного відтоку іноземних інвестицій з України в 2020 році була світова паніка, викликана пандемією COVID-19.

Інвестори виводили капітали в "тихі гавані" – перевкладали виведені гроші в держоблігації США, акції технологічних гігантів або золото.

Однак темпи виводу капіталу можна було б зменшити, якби поведінка української влади була націлена на захист інтересів зовнішніх та внутрішніх інвесторів.

Саме створення несприятливого інвестиційного клімату можна вважати основною переборною приходу інвестицій в Україні. Зокрема, це:

1. Невиконання інвестиційних зобов'язань, які бере на себе держава, а потім в процесі їх або ігнорує, або переписує правила під себе;
2. Відсутність судової реформи, коли чиновник або нечесний конкурент може отримати потрібне рішення через умовний Київський окружний адмінсуд, або Печерський районний, водночас білі інвестори позбавлені права на справедливий захист своїх активів;
3. Популізм на вищому державному рівні на прикладі впровадження "інституту інвестиційних нянь", який з інструменту залучення інвестицій і країну перетворився на "мем", який асоціюється з неправомірним тиском перевіряючих органів на бізнес.

Яскравим наочним прикладом порушенням владою своїх зобов'язань є невиконання умов меморандуму з інвесторами у відновлювальні джерела енергії.

З 2010 року в галузь виробництва відновлюваної електроенергії в Україні було залучено $12,3 млрд інвестицій США, свідчать підрахунки Української асоціації відновлюваною енергетики. В тому числі, майже $1 млрд на розвиток зеленої енергетики видали держбанки України.

Рекордними за розмірами інвестицій у ВДЕ стали 2018 та 2019 роки: в будівництво нових об'єктів було залучено $2,4 та $4,1 млрд відповідно.

В 2020 році, коли були зафіксовані рекордні обсяги відтоку інвестицій з України, у відновлювану енергетику України оператори ВДЕ інвестували $1,4 млрд.

Інвестори вкладали гроші у сектор ВДЕ через високі зелені тарифи, розміри і обов'язковість виплат за якими були гарантовані законом.

Однак в 2020 році, через стрімкий ріст потужності зеленої генерації і падіння споживання електроенергії, тарифу системного оператора Укренерго, з якого відбувається компенсація частини зеленого тарифу, не вистачило для розрахунку із "зеленими".

Уряд вийшов з ініціативою знизити зелені тарифи в обмін на поступове погашення історичних боргів, які на 1 серпня 2020 року становили 22 млрд грн.

Домовленості закріпили в меморандумі, а потім і в законі. Уряд і зелена генерація погодили графік погашення боргу за електроенергію: 40% заборгованості або 8,96 млрд грн "зелені" повинні були отримати в 4 кварталі 2020 року. Решта 60% заборгованості повинні бути сплачені рівними частинами протягом 2021 по 15%, або по 3,36 млрд грн щоквартально.

Одним з джерел погашення боргу було визначено державний бюджет, у нього на 2021 рік депутати повинні були закласти 20% фінансування компенсації зеленого тарифу, але не зробили цього.

В результаті погоджений графік не виконується, на 1 червня 2021 року оплата за придбану в 2020 році зелену електроенергію становить 66%.

Зараз інвестиції в галузь зупинились. Державні банки заявили, що призупинили кредитування галузі до врегулювання ситуації з боргами. Про згортання інвестицій оголосили і міжнародні корпорації, а за деякими проектами були оголошені дефолти.

Резюме

Таким чином, влада намагається отримати гроші в бюджет, посилюючі податковий тиск на білий бізнес, який і так несе тягар його наповнення.

Між тим, збільшення податкових надходжень можливе шляхом забезпечення виконання вже існуючого законодавства. Для цього лише потрібно ліквідувати корупційні схеми ухилення від податків в ринках нафтопродуктів і тютюну, при імпорті електроніки і при експорті агропродукції.

А виконання державою взятих на себе зобов'язань перед інвесторами, може стати точкою тяжіння для нових інвестицій. А відтак – і для збільшення податкових надходжень.

Василь Мельник