Віталій Кличко: Справами проти нас займається пан Татаров, але, думаю, і Зеленський, і Єрмак в курсі цього

Автор: Тетяна Ніколаєнко, Євген Кузьменко

У четвер Верховна Рада може розпочати розгляд закону про столицю, яким визначить, що мером та головою КМДА можуть бути різні люди.

Попри те, що мер Києва Віталій Кличко та президент Володимир Зеленський нещодавно провели зустріч, Банкова свою точку зору не змінила. Як збирається мер захищати свої позиції, як відповідає на закиди про корупцію та неефективність; що робив на дні народження бізнесмена Павла Фукса, чи спілкується з Денисом Комарницьким та яка готовність міста до боротьби з коронавірусом та до опалювального сезону, - про все це Цензор.НЕТ спитав у Віталія Кличка.

ЯКЩО БУДЕ ПОТРЕБА, МИ ГОТОВІ РОЗГОРНУТИ ЩЕ 5,5 ТИСЯЧ ЛІЖОК ДОДАТКОВО

- Тиждень тому ви сказали, що можливе запровадження в Києві повного локдауну. На сьогоднішній день наскільки імовірний такий ризик?

- На сьогодні в нас ситуація дещо вирівнялася. Зважаючи на динаміку зниження кількості госпіталізацій та відсотка завантаженості ліжок із киснем у медзакладах столиці, Комісія з надзвичайних ситуацій міста уже навіть ухвалила рішення про повернення за парти учнів усіх класів столичних шкіл. Очне навчання відновлять з понеділка, 22 листопада. Таке рішення ухвалили, спираючись на рекомендації фахівців – медиків, вірусологів.

Тому, про запровадження повного локдауну наразі не йдеться. Але ми спостерігаємо за ситуацією і оперативно на неї реагуємо. Тому я й звертаюся до мешканців столиці й наголошую, що ситуація з розповсюдженням вірусу – складна. І показники захворюваності по Україні, на жаль, – досі високі. Багато регіонів, і Київ зокрема, залишаються в червоній зоні. Тому ми повинні бути обережними, свідомими і дотримуватися ключових протиепідемічних правил. Бо сьогодні головне – зберегти здоров"я і життя людей. Не допустити різкого сплеску захворювання й відповідно - колапсу медичної системи.

- Минулої весни ви говорили, що Києву не вистачає ліжок. Ви просили допомоги у так званих відомчих лікарень, щоб вони надавали свої ліжка, свої послуги. Чи вдалося домовитися про таку співпрацю?

- Так, цього року надали, коли в наших лікарнях вже була дуже складна ситуація із заповненістю ліжок. Наразі, окрім комунальних медзакладів, хворих, на коронавірус приймають також заклади, підпорядковані Національній академії медичних наук. Це - 7 закладів загалом на 380 ліжок. Їх необхідним для допомоги хворим забезпечує уряд. Це інститут хірургії та транспланталогії імені Шалімова, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова, Національний інститут фтизіатрії і пульмонології Яновського, Національний науковий центр радіаційної медицини.

- Зараз яка ситуація в лікарнях?

- Сьогодні столичні лікарні, що приймають хворих на коронавірус, заповненні трошки більше, ніж 66%. Ліжок з киснем заповнено - 71 відсоток. (А 10 листопада, коли були пікові показники, заповненість ліжок з киснем становила майже 80%). На сьогодні, як я вже сказав, у нас тенденція до зменшення завантаженості ліжок, у тому числі і кисневих.

У Києві для прийому хворих на коронавірус у 33 медзакладах визначено понад 6 тисяч ліжок. Подачею кисню в комунальних медзакладах обладнані понад 90% ліжок. Також у столиці є понад 500 апаратів штучної вентиляції легень.

Влітку, коли не було такої хвилі захворюваності, ми зробили все, щоб підготуватися. Тоді фахівці – і міжнародні, і вітчизняні - говорили, що наступна хвиля буде однозначно набагато складнішою. Тому ми цей час використали, щоб підготувати наші медзаклади, закупити все необхідне.

Якщо буде потреба, ми готові розгорнути ще 5,5 тисяч ліжок додатково. Але сьогодні такої потреби поки немає. І, якщо позитивна динаміка, зменшення госпіталізацій, заповненості ліжок, збережеться протягом найближчого часу, то уряд зможе розглянути питання виходу Києва з червоної зони.

Що стосується коштів міста на боротьбу з коронавірусом. Тільки цього року з міського бюджету ми виділили 233 мільйони на придбання лікарських засобів та медичних виробів, медичного обладнання, ПЛР-лабораторій, капітальні ремонти киснепостачання. Ми доплачуємо усім медикам! Наголошую, усім, а не тільки тим, хто працює з ковідом. На це виділили 1 мільярд гривень. Минулого року на подолання пандемії столиця виділила прриблизно стільки ж коштів.

- А з забезпеченням киснем яка ситуація?

- Кисень в київських лікарнях є. Ми спілкуємось, підписали договори з різними комерційними організаціями, розуміючи, що ситуація вкрай складна по всій країні, і держава не в змозі надати достатню кількість кисню. На сьогоднішній день у нас критичної ситуації з киснем не було. Що означає критична ситуація? - Кисню було вкрай мало, але, тим не менш, ми впоралися. Окремо зазначу, що за добу комунальні медзаклади використовують від 40 до 60 тонн кисню.

Так, наприклад, лікарня номер 4 в минулі хвилі використовувала приблизно 3-4 тонни кисню щодоби. В цю ж хвилю – 7-8 тонн. Можете собі уявити? Майже всі люди, яких госпіталізували, були киснезалежними.

- Які зараз запаси кисню? Може якась статистика є? Ніщо так не заспокоює людей, як гарна статистика.

- Запаси ж постійно поповнюються, кисень регулярно завозять у лікарні. В усіх із них поставили спеціальні резервуари для його зберігання. Обладнали та відремонтували системи централізованого киснепостачання Одне можу сказати: киснем наші лікарні забезпечені. Я сподіваюсь, що критичної ситуації не буде. Контракти на постачання в нас підписані. І сьогодні всі ліжка для киснезалежних пацієнтів ми забезпечуємо киснем. Я сподіваюсь на позитивний розвиток подій, не хочу говорити про поганий…

- На цьому фронті ви, як міський голова, спокійно себе відчуваєте?

- Ми не можемо спокійно себе відчувати, коли у нас щодня 50-60-70, понад 70 людей помирає від коронавірусу. Про спокій у цих умовах говорити неможливо. Але, тим не менш, наші медзаклади забезпечені всім необхідним, лікарі – на межі своїх сил – але самовіддано працюють. Я переконаний, ми впораємось з тими викликами, які є.

- Чи відчуваєте в цьому перешкоди або допомогу центральної влади?

-Допомога від держави є щодо забезпечення вакциною. Також цього року отримали понад 54 мільйони на забезпечення ліжок киснем, понад 11 мільйонів – на закупівлю швидких тестів.

Але левова частина витрат покладена на місто, на бюджет столиці. Я вище сказав скільки ми виділили коштів на боротьбу з коронавірусом минулого року і цього року.

- Чи стежите ви за статистикою вакцинованих? Бо видається так, що ніби спочатку люди злякалися, що їх нікуди не пускатимуть без паспортів вакцинації, пішли вакцинуватись, потім подивилися, що можна пройти, їх не сильно перевіряють, і ентузіазму поменшало…

- Хочу наголосити, що повноваження перевірки сертифікатів, тестів, штрафування за недотримання протиепідемічних обмежень покладені на поліцію. Муніципальна варта тільки допомагає правоохоронцям. Ми координуємо наші дії. Але ми давно говоримо про те, що Києву потрібна муніципальна поліція. Яка забезпечуватиме дотримання правопорядку на вулицях і в публічних місцях столиці. І яка підпорядковуватиметься громаді міста.

Відповідний законопроєкт парламент ухвалив в першому читанні ще кілька років тому і відклав на поличку. Я переконаний, що в нашому місті повинна бути муніципальна поліція. Як працює вона в європейських країнах, у Сполучених Штатах, і є органом, що підпорядковується громаді.

- Чим би вона вам так допомогла?

- Муніципальна поліція? Допомогла б більш ефективно забезпечувати дотримання правопорядку, безпеки в місті. І, ще раз підкреслю, муніципальна поліція відповідальна перед громадою. Бо обирає її керівника, наприклад, скажімо, шерифа, громада. Це також – про принципи демократії й самоврядування.

- Але тоді і ваша відповідальність буде більша. Зараз ви можете сказати, що я цих не контролюю, не я винен, що поліція недогледіла і не зупинила. А тоді - не зможете..

- Я ніколи не ховався від відповідальності. Я розумію: все, що відбувається у місті, це, в першу чергу, - відповідальність мера.

- В Києві, як і в будь-якому українському місті, безліч невакцинованих людей, як пасивних, так і ідейних. "Звичайні" аргументи на них не впливають. Чи не було ідеї залучити українських селебрітіз для агітації за вакцинування? Бо з вашим впливом та харизмою навряд чи вам хтось відмовив би. Врятували б багато життів таким чином.

- Я не знаю, можна Віталія Кличка відносити до селебрітіз, чи ні?

- Можна, можна.

- Якщо можна, то я сам особисто і через інтернет, соцмережі це робив. Навіть відеоборди, сітілайти є в місті з моєю агітацією. Тобто, я користуюся своєю можливостю звертатися до людей, щоб вони зрозуміли важливість вакцинації. На жаль, в літній період, коли такої хвилі захворювання не було, не так багато киян йшли щеплюватися. А коли люди зрозуміли, що локдаун буде, фактично, тільки для тих, хто не вакцинований, пішли натовпами. І вже черги були до пунктів вакцинації. 146 пунктів ми відкрили медзакладах столиці. А також - в торгівельно-розважальних центрах, в інших закладах. Сьогоднішні Київ – лідер з вакцинації в країні. Якщо загалом в Україні вакцинована кожна п’ята людина, то в столиці - кожна друга.

- Але до відомих людей ви не зверталися. Подейкують, що, можливо, ті наші селебрітіз за такі речі попросили б гроші. Але з іншого боку - це ж дуже ефективний агітаційний засіб.

- Це соціальна відповідальність, в першу чергу. Я думаю, навряд чи відмовились би. Дякую за підказку.

- Ви сказали, що закон про муніципальну поліцію лежить з 2014 року. Але в Раді лежить один законопроєкт – це законопроєкт про столицю. Партія влади обіцяє його найближчим часом ухвалити. Ви вже готові до цього?

- Я б сказав інакше – перший законопроєкт там багато років лежить, а цей – біжить (саркастично посміхається, – ред.). І підганяють його ті, хто вирішив взяти під контроль місто Київ.

Я БУДУ БОРОТИСЯ, ЩОБ ЗБЕРЕГТИ САМОВРЯДУВАННЯ В МОЄМУ МІСТІ

- Цей конфлікт почався в 2019-му. Його інспірував Богдан. Він звинувачував вас у корупції. Казав, що на фоні цього треба терміново розділити повноваження мера і голови КМДА. Законопроєкт прийняли в першому читанні. Потім цей процес затих. Казали, що начебто ви через Єрмака тоді помирилися з президентом. З чого почався знову в цьому році конфлікт, чому?

- Перше. Я не з ким ні про що не змовлявся. По-друге. Я завжди говорив, що не можна писати і ухвалювати закони, керуючись політичною доцільністю, чиїмись політичними інтересами. А в даному випадку йдеться про наступ на місцеве самоврядування, яке у будь-якій європейській сучасній державі є фундаментом демократії. Спокуса контролювати столицю була у кожного президента - ще за Кучми, за Януковича, зараз теж…

- Навіть Петро Олексійович, наскільки я пам’ятаю, був також не прости спочатку розділити ці повноваження…

- Теж непроста ситуація була. Але хочу наголосити. Ми живемо, я сподіваюся, в країні, яка дотримується ключових правил. Перше. Законопроєкт, який хочуть швиденько протягнути, суперечить Конституції, основному закону нашої країни. Ще в 2003 році Конституційний суд виносив рішення, що обраний киянами київський міський голова повинен бути призначений головою Київської міської державної адміністрації.

Якщо виконавча і законодавча влада об’єднані, то мер, якого люди обрали з його програмою, має можливість реалізовувати те, що пообіцяв. І цей мер – відповідальний виключно перед громадою міста. А які ризики несе цей закон? По-перше, він суперечить Конституції. І ми будемо оскаржувати його і звертатися до киян. Звертатись з простим питанням: ви хочете, щоб вам призначали владу згори? Чи хочете мати демократичне право обирати владу в своєму місті? Я переконаний, що кияни хочуть обирати людину, яка відповідатиме перед ними за зміни у їх будинку, мікрорайоні, районі, місті. А не щоб їм спускали згори призначенця Банкової. По-друге. Якщо наміри, які декларують сьогоднішні депутати Верховної Ради чи їх головнокомандувачі щодо продовження реформ - щирі, то в Конституції зрозуміло прописано, що Україна рухається в європейському напрямку розвитку. І нам потрібні європейські закони, нам потрібні європейські стандарти життя. Тоді у мене ключове питання: а куди ви так біжите з такими недолугими "законопроєктами"? Що ж вам так ззаду пече?

- Вони вас вважають неефективним…

- Одну хвилинку. Нам не потрібно робити помилок. Будь ласка, відправте законопроєкт до Венеціанської комісії, до Ради Європи. Переконайтеся у відповідності цього закону європейським принципам самоврядування, - якщо ми говоримо про європейську столицю, європейську Україну. А не так – ми зараз спробуємо, а потім будемо виправляти помилки. Бо ухвалення цього закону може призвести до колапсу управління в столиці і додаткового соціального напруження в місті. З чим це пов’язано? Буду на пальцях пояснювати. Дві господарки на кухні знають, чим може закінчитися таке "господарювання". Або два водії, які сидять і крутять одне кермо в різні боки. Ні до чого доброго це не призведе. Тому ми надіслали запит, не чекаючи Верховної Ради, до європейських партнерів і отримали 20 сторінок зауважень.

- До кого ви зверталися?

- До пана Андреаса Кіфера - генерального секретаря Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

- Які це зауваження?

- Тільки отримав, буду зараз читати..

До пана Георга Мільбрандта, спецпредставника Німеччини з місцевого самоврядування. До Венеційської комісії, чекаємо відповідь. Тобто в цьому напрямку я…

- …підстрахувався?

- Ні, я не підстрахувався. Я буду боротися, щоб зберегти самоврядування в моєму місті, в моїй країні. Це вкрай важлива річ!

- Коли ви востаннє спілкувалися з Зеленським або з представниками його офісу?

- Про це всі говорили. Декілька тижнів тому…

- З приводу чого була зустріч?

- Я дякую президенту, що врешті решт за рік у мене була можливість поспілкуватися з ним. Ми не про природу і не про погоду спілкувалися. У мене було багато питань, як у голови столиці, як у керівника Асоціації міст України. – Питань, що стосуються опалювального сезону, ключових викликів, які у нас є. Ми обговорювали гарячі питання, які турбують не тільки Київського міського голову, а й мерів інших міст.

- Ви залишилися задоволеними його відповідями щодо енергетичної ситуації?

- Задоволеним можна бути тільки тоді, коли питання вирішене. Але ми домовилися вирішувати.

- На мерів скинули питання тарифів. Це ваша проблема тепер…

- Справді, платіжки люди отримують від міської влади. Але 80% складової тарифів – це вартість енергоносіїв, ціна на електрику і газ. НКРЕКП, міністерство, Кабмін встановлює ціну на енергоносії. І це є ключовою складовою. Ми, мери, зробили все: і домовилися, і Меморандум підписали з урядом, "Нафтогазом", в якому обумовили ціну на газ і компенсації містам. – Ми зробили все для того, щоб тарифи на тепло та гаряче водопостачання для населення не зросли. Це коштує бюджету міста великих грошей. – На сьогодні 2 мільярди гривень столиця виділила, аби компенсувати різницю між вартістю тарифів для населення і реальною ціною, яка на сьогодні є через здорожчання газу. Це колосальні кошти! А де візьмуть великі кошти інші міста, у яких такої можливості немає? Вони на межі банкрутства, будемо прямо говорити. Чи соціального вибуху. А уряд досі не погасив місцевим бюджетам різницю в тарифах за минулі роки і не компенсує нинішні витрати.

- А ситуацію з законом про столицю ви проговорювали?

- Ситуацію з законом – ні. Питань накопичилося достатньо багато. Я в першу чергу вирішував питання, що стосуються життєдіяльності міста.

- Наскільки це спілкування було комфортним в емоційному плані? Як, вам здавалося, реагує на вас президент? От ви заходите після довгої відсутності. Яка була зустрічна реакція?

- Я зайшов зі словами: нарешті, Володимире Олександровичу, я маю можливість з вами поспілкуватися, дякую за це.

- А він що сказав?

- Запросив до столу (усміхається). Почали спілкуватися.

- А вираз обличчя?

- Давайте не будемо…

- По яких напрямках ви з Банковою нормально співпрацюєте, а по яких – ні?

- Співпраці у нас на сьогодні майже немає. Але вона повинна бути. Не про політичні інтереси має йтися; нам потрібно вирішувати питання, яких достатньо багато в нашій країні - питання енергосіїв, тарифів, опалення. Питання боротьби з ковідом, з бідністю, багато важливих питань. У нас чимало викликів сьогодні, які нам потрібно разом, звіряючи годинники, вирішувати. І мені незрозуміла ця недержавницька позиція, коли хтось на когось ображається, у когось погані чи добрі відносини. У нас ключове завдання інше. І про це я говорив Володимиру Олександровичу: "Що нас об’єднує? Ми в одній лодці, назва якої - влада. Людям болить, чому немає гарячої води, чому тарифи такі високі, чому вони не отримують якісних послуг і сервісу. Людям байдуже, чия там конкретно відповідальність і чия провина. Вони звинувачують владу. Завдання влади - і центральної, і місцевої – вирішувати ці питання".

- Ви оце саме з такою інтонацією, з таким напором, як нам, говорили йому ці речі? Просто і мені, і людям цікаво відчути зрозуміти атмосферу розмови.

- От ви починаєте зараз: яка інтонація була, з яким наголосом… Я сподіваюся, на цій зустрічі я зміг донести проблематику і окреслити ключові питання.

- Після цієї зустрічі щось змінилося? Ви відчули зміни по якихось рачах?

- Те, що зустріч відбулася, означає, що ми почали говорити один з одним. Змінилося щось чи ні? Як то кажуть, домовилися домовлятися…

ЗАВДАННЯ ВІД ПОЧАТКУ ТАКЕ БУЛО - ЗРУЙНУВАТИ МОЮ РЕПУТАЦІЮ

- Кирило Тимошенко влітку дав знамените інтерв’ю Інтерфаксу, де сказав, що ви неефективний мер: тільки парки будуєте, фонтани відкриваєте, а ніяких інфраструктурних проєктів не робите. Що ви до Офісу президента ніколи не зверталися з якимись великими проєктами. Це справді так? Ви не звертались?

- Що стосується мосту, то був непрофесійний коментар: мовляв, дайте нам міст, ми готові добудувати його і так далі. Пан Тимошенко забув, чий це міст, на чиєму він балансі…

- Це ви про Дарницький?

- Так, про міст Кирпи або Дарницький міст, який вже більше 20 років не введений в експлуатацію. Киянам байдуже, у кого він в підпорядкуванні, їм треба їздити з комфортом. Ми чистимо цей об"єкт від снігу, хоча він не знаходиться на балансі, міста, але ми розуміємо, що це важлива артерія, автомагістраль. Ми його обслуговуємо. І, хоча кілька років зверталися до "Укрзалізниці" передати міст Києву, - не маємо можливості його добудувати. Бо міст не на балансі міста. Тому у мене прохання: перед тим, як когось звинувачувати, просити щось добудувати, ви самі добудуйте те, що у вас знаходиться на балансі вже дуже багато років.

- Тобто Кирило Тимошенко, користуючись тим, що люди не дуже знають всі ці нюанси, нагнав на вас?

- Одне можу сказати. Завдання… знаєте, від початку таке було. "95 квартал" над цим працював довго і наполегливо, тепер Уряд працює – для того, щоб зруйнувати репутацію. Мою репутацію як людини. Мою репутацію як мера. І вкрай неприємно, коли вдаються до відвертих маніпуляцій.

- Ви коли-небудь чули таку версію, що перед тим, як у вас будуть забирати повноваження голови КМДА, сюди прийдуть з підозрами по кримінальних справах? Щоб легалізувати процес ухвалення закону?

- Це так і розраховано. Можу сказати, що навмисно робиться такий розголос щодо нібито тотальної корупції…

- Скільки обшуків відбулося за останні пів року?

- Близько 70 обшуків на наших комунальних підприємствах і в підрозділах міської влади. А загалом, з травня слідчих дій проведено близько 2 тисяч. Це також і у підрядних організацій та установ.

- Вражаюча цифра…

- Більш того. Чому я можу стверджувати, що вони займаються маніпуляціями? Департамент внутрішнього аудиту мерії займається перевіркам використання бюджетних грошей. Ми десь по 400 перевіркам і виявленим порушенням передали за кілька років матеріали до правоохоронних органів. Вони лежали там роками. А потім прийшли, кинули нам матеріали: у вас тут корупція і так далі. Ми дивимось - а це провадження по тих матеріалах, які ми самі і передали правоохоронцям! Тому я кажу, воно тільки так виглядає, що вони щось тут викрили. А це переважно - результати нашої роботи з виявлення порушень.

Що стосується корупції, однозначно можу сказати: ми робимо все, щоб її не було і боремося з нею. Із самого початку я почав запроваджувати ключові речі, щоб змінювати систему управління. Яка насправді неефективна, негнучка, більш того, ще корумпована. Почали з того, що відкрили бюджет – зробили прозорими всі надходження до нього, всі витрати. Це все можна подивитися онлайн. Залучили до впровадження цього проєкту німецьку компанію. Першими в країні запровадили систему закупівель ПроЗорро. Багато речей робимо системно, які унеможливлюють реалізацію багатьох корупційних схем. Так, корупція ще є, ми боремося з цим і переконаний, що спільними зусиллями, ми можемо дуже багато зробити. Але мені дуже дивно, коли, наприклад, ДБР виходить і каже: за нашими підрахунками десь 10 млрд з бюджету міста Києва крадуть. А як ви це оцінили? Чому не 20? Якщо у вас є факти, чіткі приклади, то наводьте їх. Як казав герой в одному фільмі: "імя, сєстра!" Інакше складається враження, що цілеспрямовано і голослівно формують думку суспільства: мовляв, все погано в місті, суцільна корупція. І на фоні цього кажуть: от бачите, Кличко ж - неефективний керівник і тут все настільки погано, що ми рятуємо киян від Кличка. Таким чином це подається…

- Щодо "імя, сєстра". Таку величезну купу кримінальних справ неможливо зробити без людини, яка б все це координувала. У вас, я впевнений, з джерелами на Банковій все нормально. Ви можете назвати ім’я людини, яка це все координує?

- (Після паузи) Займається цими питаннями пан Татаров, заступник глави Офісу президента, наскільки я маю інформацію. (З посмішкою). Ви праві, інформації достатньо багато… А координується все зверху…

- Керівником пана Татарова чи керівником керівника пана Татарова?

- На це питання я не можу чітко відповісти. Але переконаний у тому, що і один, і другий в курсі справи.

Я КАЗАВ ГУСТЄЛЄВУ – ЗРОБИШ МІСТ, БУДУ НОСИТИ НА РУКАХ. НІ - ЗВІЛЬНЮ

- Поговорімо про те, що вам пред’являє влада, і це може резонувати зі ставленням киянам, – про питання Подільсько-Воскресенського мосту і будівництва метро. Все-таки за час вашого керівництва жодна станція метро не була збудована. Чому з ними все так погано?

- Дивіться. Більшість киян насправді думають, що Подільсько- Воскресенський – це тільки арочний міст через Дніпро. І думають: скільки можна його будувати?! А цей мостовий перехід – це комплекс об’єктів довжиною майже 11 км. Він на 90% збудований. Дорогу від транспортної розв"язки на перетині вулиці Бальзака та проспекту Шухевича будемо будувати вже в наступному році. Далі наступним кроком буде вже метро. Одне можу сказати, що в тілі моста вже побудовані 3 станції метрополітену. З правого берегу заїзд і з"їзд з мосту вже зроблені. Не хочу виправдовуватися. Можна нагадати, що і пандемія забрала в нас час – коли не змогли вчасно приїхати закордонні фахівці. І як ванти застрягли по дорозі в Україну через проблеми з логістикою на початку пандемії. У нас багато інших речей відбувалося, як палки нам в колеса вставляли. Нікого не цікавить, що заважало. Людям потрібен результат.

- Густєлева за що звільнили? Фактично за цей міст?

- Пересічні кияни не знають, хто такий Густєлєв. Кияни знають мера Кличка. Коли я озвучую інформацію, я спираюсь на інформацію, яку отримую від своїх заступників, відповідальних за ту чи іншу сферу. Пан Густєлєв звітував мені ще на початку року, що міст поїде до Нового року. Користуючись можливістю, що була преса, я спитав публічно: ти гарантуєш це? – Так. – Тоді, якщо ти це зробиш, я буду тебе в прямому сенсі носити на руках, а якщо не зробиш, - я тебе звільню. Бо ти, як профільний заступник – відповідальний за цей напрямок роботи. Більше того, я озвучував інформацію про терміни запуску автмобільного руху мостом, коли мені ставили питання і на засіданні Київради, і неодноразово перед засобами масової інформації. Потім для мене було незрозуміло, коли мені кажуть, що міст у визначені терміни не поїде. І я, звичайно, розумію, що ніхто не буде згадувати прізвища заступників, будуть згадувати прізвище Кличка. Але кожен із заступників однозначно повинен відповідати за виконання своїх професійних обов"язків! За організацію процесу і введення в експлуатацію того чи іншого об’єкту. Це я передісторію розповів. Що стосується будівництва мосту, тим не менш, після Нового року, протягом кількох місяців, максимум до літа, рух транспорту буде відкритий, а далі вже до кінця наступного року - і виїзд на вулицю Бальзака.

- Коли ми отримаємо Генплан міста?

- Зараз ми вже готуємо Генплан до громадських обговорень. Також за затягування процесу презентації Генплану був звільнений пан Броневицький, який відповідав за підготовку Генплану. Але там теж відбулося затягування процесу. Нам же потрібно реалізувати ключові вимоги громади міста. Тому тепер працюємо без Сергія Броневицького. Сподіваюся, прект Генплану до Нового року буде доопрацьований і підготовлений до винесення на громадські обговорення. Переконаний, що будуть правки, звернення, чимало речей, які потрібно буде після обговорень коригувати, відповідно до зауважень громади. Будемо робити все, щоб в першій половині наступного року ухвалити Генплан столиці.

- У вас був великий скандал з Мінкультом через садибу Барабана. Ви обіцяли ухвалити мораторій. Ухвалили, але з меншим списком. Наскільки такий мораторій дієвий для захисту подібних історичних будівель? Що взагалі місто може робити для того, щоб їх захистити?

- Перше. Багато чого залежить від Верховної Ради. Перше. Ми кілька років тому подали законопроєкт, щоб міська влада могла повертати в комунальну власність з приватної історичні будівлі, пам"ятки. Але закон так і не ухвалили! В результаті бачимо, як чимало історичних будівель Києва руйнуються. Хтось там влаштовує підпали. В переважній більшості ці будівлі були прихватизовані ще в 90-ті роки. Сьогодні ми не маємо юридичних важелів змусити їх власників відремонтувати, привести в належний стан будівлю чи передати або продати її на баланс міста. Щоб місто вже могло відновити і зберегти пам"ятку. Тому потрібен правовий механізм, який дасть нам можливість так робити. Це - завдання парламенту.

- Але є історія, коли та ж Київрада виносила на своє засідання рішення, де могло буде знищено до 7 історичних будівель. Минулого року така була історія.

- Детальніше, будь ласка. Я не можу такого згадати. В першу чергу, моя персональна позиція. Київ повинен зберегти свою культурну, архітектурну, історичну спадщину. І я зі свого боку роблю все можливе для цього. Іноді – як, наприклад, з будинком Уткіна - така ситуація, що відбулося руйнування будівлі, почали підіймати документи, з’ясовувати. Власник цього будинку каже: є всі документи. Справді, перевіряємо, а будівля якимось чином не знаходиться в реєстрі пам’яток архітектури…

Але я - та людина, яка зацікавлена, щоб подібного не відбувалося. Тому, зараз, зокрема активізуємо роботу містобудівної ради, яка була в Києві. До неї входять спеціалісти, архітектори, урбаністи, експерти з відповідними знаннями та досвідом, які повинні допомагати вирішувати, як розвивати ті чи інші райони Києва, як втілювати ті чи інші проєкти. Без містобудівної ради не повинен ухвалюватися жоден проєкт, особливо, що стосується історичної частини міста.

ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ВСЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ БУДІВНИЦТВА У НАШОМУ МІСТІ, ПОВИННО БУТИ ВИКЛЮЧНО В КОМПЕТЕНЦІЇ МІСТА

- Але поки вона запрацює, у мене на Печерську збудується до фіга і більше 30-поверхових будинків, які на вигляд - як бозна-що.

- На початку нашого інтерв’ю я говорив про систему управління, яка досі неефективна. Справа в тому, що повноваження органів влади так розподілені, що люди часто навіть не знають, які з них за що відповідають. Наприклад, для того, щоби побудувати велику висотність і так далі, ДАБІ раніше давало дозволи. А зараз це державний орган ДІАМ, який дає всі дозволи.

І от будівництво таким чином легалізують, а власник говорить: вибачте, будь ласка, на підставі чого у вас претензії? Якщо ми блокуємо будівництво, вони звертаються в суди, а суд каже: вибачте, документи законні... А інших правових важелів зупинити, вплинути на це ми не маємо.

- Але ж частина механізму у вас є?

- Переконаний, що все, що стосується будівництва у нашому місті повинно бути виключно в компетенції міста. У нас на сьогоднішній день в чому дисбаланс? З одного боку – місто відповідає перед громадою. З іншого - є велика частина погоджувальних документів, які видають державні органи. Ці лазівки використовують непорядні люди…

- Топ-3 цих непорядних людей можете нам назвати?

- Їх, може, й не зовсім правильно назвати непорядними. - Вони бізнесмени. Мета кожного бізнесу – отримати максимальний прибуток… Це ключові речі, які прописані у "Капіталі" Маркса - отримання максимального прибутку. Тому вони отримують дозволи і документи, а далі починають будувати і отримувати свої прибутки. А от завдання влади – щоб такий бізнес не псував вигляд нашого міста, не створював дискомфорту для мешканців. Завдання влади на всіх рівнях. І, якщо перед містянами відповідальна місцева влада, - вона повинна мати повноваження і вплив на те що і як будується в місті.

- У минулу каденцію вас пов’язували з тим, що за вами начебто стоїть Вадим Столар і на вас впливає. Зараз кажуть про ваші зв’язки з Владою Молчановою і Денисом Комарницьким. Можете прокоментувати, які у вас стосунки з цими людьми?

- Постійно якісь чутки хтось запускає, що, нібито, Кличко від когось залежний, хтось ним керує. Іноді, коли я читаю різні телеграм-канали, то від цих "зв’язків" у мене волосся дибки стає. Це коментувати, знаєте, як коментувати те, що пишуть на паркані. В Києві я спілкуюсь з усіма, з великим колом людей. Кожен, хто працює в Києві, може звернутись. Так само прийом громадян - я зустрічаюсь з усіма для того, щоб вирішувати ті чи інші проблеми. В цьому напрямку з тими людьми, яких ви назвали, я справді знайомий. Але називати це якимось "керуванням" Кличком чи впливом на мене – це нісенітниці.

- Але ви пам’ятаєте, коли приймали ДПТ по Мінському району, тоді багато говорили, що на це вплинула Молчанова, щоб вона отримала цю територію для забудови…

- По-перше, всі документи на цю територію видали ще до нас. Далі, якийсь час я жив на Мінському масиві, там ця територія абсолютна пуста, було сміттєзвалище. В минулому якесь сільсько- господарське підприємство…

- Тепличне господарство там було…

- Якого вже там немає понад 20 років. Ця територія була приведена до ладу. Моє звернення до кожного забудовника: якщо щось будується, воно має відповідати ключовим соціальним стандартам: дитячі садки поруч, школи, паркінги, зони відпочинку, дитячі майданчики, спортивні заклади. Якщо все відповідає цим стандартам – будуйте (якщо у вас є документи і все відповідає нормам закону). На цю тему я Молчановій також так казав. Ключові вимоги були такими.

- Вам як меру і бюджету міста не вистачає пайового внеску, який раніше сплачували забудовники?

- Не вистачає.

- Які це втрати?

- Я зараз не готовий вам сказати, скільки точно. Але місту грошей взагалі не вистачає. І це суттєва проблема. Але ми на це, на жаль, не можемо впливати.

- Екопарк "Осокорки" буде?

- Конфліктна ситуація. З одного боку, мешканці, які там живуть і кажуть: Харківський масив - це бетонне гетто, йому вкрай не вистачає зелених зон. Ми облаштовуємо зараз і озера, які там є, приводимо до ладу. І хочемо, щоб парки були.

Так, пропозиція зробити екопарк мною була підтримана. Я навіть звернувся до пана Фельдмана, який реалізував подібний проєкт у Харкові - і достатньо успішно. Поспілкувалися з ним, щоб не вигадувати велосипед. Домовилися з ним, що він доможе такий проєкт втілити, щоб зберегти природу.

З іншого боку, частина території там була віддана під житлову забудову ще за радянських часів. Ми зараз шукаємо компромісне рішення. Тому що люди вклали гроші в будівництво квартир і тепер вони вважають себе ошуканими, вимагають свої квадратні метри. Влада Молчанова, її компанія взяла на себе зобов’язання, що зможе побудувати житло, яке не впливати на зелену територію, що там знаходиться. Відповідна висотність, відстань від озер, що стосується інфраструктури також – все відповідає вимогам. Сьогодні триває такий пошук компромісу між пропозиціями, наскільки великим зробити екопарк Осокорки, наскільки зменшити територію, яку потрібно віддати під житло ошуканим інвесторам. Я говорив, у мене, як у мера, - складна ситуація.

Ми повинні такий компроміс знайти. Але в місті Києві, на жаль, дуже мало залишилось територій. Всі їдуть до Києва, всі хочуть жити в столиці. Я б наголосив ще на наступному: деякі люди кажуть, мовляв, в Києві погано жити, що це чи ненайгірше місто в країні. Тим не менше, люди їдуть жити і працювати в столицю. Населення міста збільшується. Люди їдуть в Київ з декількох причин. В Києві є робота. В Києві найвища зарплатня в країні. В Києві найвищі соціальні стандарти в країні - що стосується медичного забезпечення, освіти, інші. Люди хочуть жити в комфортних умовах і їдуть до Києва.

Тому столиця розростається, стає мегаполісом. Ми сьогодні розробляємо проєкт великої агломерації, великого Києва. Щоб тут було комфортно і працювати, і жити. Щоб були і зелені зони, парки, і зони відпочинку та спорту. За останніх кілька років статус парку чи скверу ми надали понад 400 зеленим зонам міста. І облаштовуємо їх, робимо сучасними і гарними.

- Десь карту можна подивитися, щоб ми побачили, де це? Деколи помітні ці сквери і парки, але людям хотілося би порахувати поіменно, де ці парки і сквери розташовані.

- Можу вам надати таку інформацію… Статус парку і скверу означає, що ця територія в жодному разі не може буде забудована. Це вкрай важливо. Ця інформація є на міському порталі, на сайті Київради.

- Після злив місто нагадує часто парк величезних калюж. Ви зазвичай виправдовуєтеся статистикою щодо гідротехнічної служби: мовляв, стільки-то бригад і людей очищали стоки. Але розлючених людей ви навряд цим утішите. Що робити, аби змінити ситуацію?

- Я можу сказати, що така ситуація була і в Гамбурзі, де я жив багато часу… Кліматичні зміни, ми бачимо, що робиться…

- Тільки кліматичні, чи ще і забудова, яка забирає вільну землю?

- Можна на одне чи інше кивати, але коли приходить стихія і такі великі зливи, що навіть старожили такого не пам’ятають… Тут ніякими силами не упредиш стихійну ситуацію. Але я можу сказати: вкрай важливо, що скрізь, де будують – і нові дороги, і нові мікрорайони -обов’язково повинні облаштовувати зливову каналізацію, лівньовки так звані. І там, де ми капітально ремонтуємо дороги, інфраструктурні об"єкти, ми скрізь облаштовуємо нову зливову каналізацію. Справді, в центральній частині міста - вузькі вулиці, все закатано в асфальт. Іноді, при сильних зливах, ми фізично не справляємося з великими потокоми води. Як кілька років тому було, коли бульвар Лесі Українки нагадував гірську річку, навіть "Гулівер" підтопило. (Звертається до прессекретаря Оксани Зінов’євої) До речі, Оксано, у нас цей тиждень буде злива; нагадай мені, щоб вони ще раз перевірили всю зливову каналізацію.

- Нещодавно Михайло Ткач помітив вас на святкуванні дня народження Павла Фукса. Проти цього бізнесмена діють санкції РНБО, у той час, як він претендує на мільярди київського метрополітену. Звідси питання: що ви робили на дні народження цього бізнесмена, у якого така неоднозначна історія з містом?

- Я знайомий з багатьма людьми, які працюють в місті, я вже говорив. Будь-яка зустріч з тією чи іншою людиною розглядається під різними кутами. Найчастіше - під критичним кутом: мовляв, ага, щось там таке є! Хочу ще раз нагадати, що ми з ним познайомилися на проєкті Бабин Яр, де він був власником земельної ділянки, яка планувалася під будівництво меморіалу. Ми разом були у Наглядовій раді Фонду Бабин яр. Він відзначав 50 річчя, я коротко заїхав привітати. Цього було достатньо, щоб говорити, що, мовляв, нас щось об’єднує. Знаєте, є багато людей, бізнесменів, які працюють в Києві. Ключове завдання - щоб вони працювали чесно і відкрито; не виключно на свою користь, а щоб працювали і на користь, на благо громади міста Києва. Тому мені, як меру, доводиться з багатьма спілкуватися.

ВІДЕНСЬКІ ПЕРЕМОВИНИ – ЦЕ БУЛА ПОМИЛКА

- З Дмитром Фірташем не спілкуєтеся? Всі пам’ятають історію 2014 року, а тут ще ви в цьому році святкували свій ювілей в Австрії. Люди одразу починають цікавитися…

- (З посмішкою) Був в Австрії. Я не знаю, хто там в Австрії ще був, можна багато зв’язків знайти, конспірологією займатися навряд чи варто. Взагалі не спілкуюсь з Фірташем.

- Не спілкуйтеся з часу його відомих свідчень чи просто якось розійшлися з часом?

- Ми і не сходилися. Щоб розійтися, потрібно зійтися.

- Чекайте, були ж віденські перемовини…

- Це була справді помилка, емоційне таке рішення, але тоді була складна ситуація, і спілкувалися всі зі всіма. Але після того - жодного разу не спілкувався. І після цього не бачив його.

- А всі вважають, що ви майже близькі друзі…

- Щоб бути близьким другом, потрібно хоча б один раз на рік чи на три роки спілкуватися…(посміхається)

- А взагалі з олігархами спілкуєтеся? Зважаючи на відомий закон про деолігархізацію.

- З Томашем Фіалою. Я його підкалував, кажу: "Скоро ми не зможемо спілкуватися".

- Будете писати звіти, точніше…

- Звіти писати буду, тому що, наприклад, група інвесторів приходить, там Томаш з ними також.

- Тобто Фіала у нас олігарх. Так і запишемо.

- Ні, я його підкалував. Я спілкуюсь зі всіма насправді.

- З Коломойським, Пінчуком, Ахметовим?

- Всіх їх знаю. Так, щоб я з ними спілкувався, - ні.

- Зазвичай такі люди телефонують самі чи це робите ви?

- Я не телефоную нікому. До речі, я на дні народженні Фукса побачив Коломойського. На іншому дні народженні (відомого журналіста) був інший олігарх.

- Ви захищаєте Микільську слобідку, де ведеться незаконне будівництво. Наскільки на це впливає те, що там один з захисників - Слава Медведенко, відомий баскетболіст?

- Впливає на що?

- Що ви звернули увагу на це незаконне будівництво?

- По-перше, Слава Медведенко для мене - не тільки спортсмен. Він - один з мешканців цього району. Відомий мешканець цього району. Але я ставлюся до нього як до звичайного громадянина. Це перше. До речі, він приносив мені проєкт будівництва баскетбольної арени на Слобідці. Не там, на березі, і, якщо громада захоче, подумаємо, як реалізувати.

На Слобідці складне питання, вузли, які потрібно розв’язати. Але, якщо громада мене обрала мером, я повинен захищати інтереси громади. Мене обрали не забудовники, мене обрали мешканці міста. Тому я працюю виключно на громаду.

- Окей, наступного разу поліція пустить туди екскаватори, техніку. Які тоді будуть дії мера?

- Я з паном Вигівським спілкувався. Він взяв під особистий контроль, щоб конфлікту не було, поліція займала нейтральну позицію. Це по-перше. А по-друге, я однозначно буду відстоювати інтереси громади. Я переконаний, що там не буде будівництва.

- І які методи ви застосуєте?

- Розказати? Зараз будемо виносити пропозицію на викуп. Ця ділянка - приватна. Будемо виносити на Київраду проєкт рішення, щоб викупити цю ділянку у власника, щоб зробити там великий парк. Такий самий, як, наприклад "Наталка". Я переконаний, що громада буде рада такому рішенню.

Я ПЕРЕКОНАНИЙ В ТОМУ, ЩО У ПАРТІЇ УДАР Є ВСІ МОЖЛИВОСТІ ПРОЙТИ ДО ПАРЛАМЕНТУ

- Вас всі питають про президентські амбіції. Поки ви говорите лише про участь у парламентських виборах. Що ви збираєтесь із партією УДАР запропонувати виборцям, щоб вони знову повірили вашій партії?

- По-перше, ми відбудовуємо зараз наші осередки по всій країні і будемо брати участь у наступних виборах до Верховної Ради. Для чого? Присутність у Верховній Раді є важелем впливу на рішення, які ухвалюються в країні. Це вкрай важливо. Я переконаний в тому, що у нас є всі можливості пройти до парламенту.

- Скільки людей зараз у партії "Удар"? Хоча б приблизно?

- Зараз не можу назвати точну кількість. Але головне значення має, насамперед, якість. По-друге, ви спитали мене, що ми пропонуємо. Ми пропонуємо чіткий план необхідних змін і перетворень і обов’язково презентуємо цей план. Тому що люди повинні бачити, що пропонує та чи інша партія. Чому вони повинні віддати свій голос за неї. А моє завдання сьогодні, як людини, яка займається політикою, - втілити такі стандарти в нашому місті, що будуть показовими в країні. І я цим займаюся щодня, щоб одного дня сказати: хочете такі самі стандарти, що стосуються освіти, що стосуються медицини, надання сервісів, стандартів життя і в вашому місті, містечку, селищі? Ми це зробили в столиці, зможемо зробити і у вашому місті, в країні. Це - моє завдання як політика на цій посаді, на якій я працюю сьогодні.

- Щодо якості партії. вам не здається, що партія УДАР для вас – таке ж знаряддя суто під вибори, як пальто у холодну погоду. Є вибори – дістали партію з шафи, закінчилися вибори – повісили у шафу і забули до наступних виборів.

- Партія – це потенціал людей, які можуть взяти на себе відповідальність. Яким би ти не був сильним, відомим, два метри зросту, зі стальними м’язами, - один ти ніколи нічого не зможеш зробити. Тільки з людьми, з однодумцями, з командою.

- Це не зовсім відповідь на моє питання.

- Як не зовсім відповідь? Це - потенціал тих людей, які з тобою працюють. Які готові з тобою в команді йти змінювати країну. Які беруть на себе відповідальність. Якщо вибори місцеві, це на місцях. Якщо до парламенту – в парламенті.

- До речі, не збираєтеся створити в Раді міжфракційне об’єднання під назвою, скажімо, "За Віталія Кличка"?

- Якщо буде міжфракційне об’єднання буде, воно буде мати назву "УДАР".

- Для цього треба, щоб спочатку там з’явився хоча б один депутат від УДАРу.

- Побачимо, зараз будуть вибори в Чернігівській області.

- То ви домовилися з мером Чернігова Атрошенком про співпрацю на цих довиборах?

- Давайте пізніше поговоримо… Як там кажуть: хочеш розсмішити бога, розкажи про свої плани. Побачимо.

- Ви не жалкуєте, що минулого року не створили партію мерів?

- Я ні про що не жалкую.

- Можливо, ваша співпраця була б ефективніша в такому форматі?

- Немає сенсу в минулому копирсатися – треба робити висновки і будувати плани на майбутнє. В минулому – сенсу ніякого немає.

- Зараз при президенті створена Рада регіонів. Як ви це сприйняли як голова Асоціації міст, що на чолі з Єрмаком створюється фактично альтернативна Асоціація?

- Можу процитувати наших іноземних партнерів і друзів. Вони сказали: дуже дивно, коли самоврядування будується зверху. Отак вони відреагували. Додати тут нічого.

- Кілька років тому я питав вас, які книги ви читали останнім часом, приставав до вас у Верховній Раді. Ви відповіли, що твори Марії Матіос (щоправда, не змогли пригадати, які саме). То що останнім часом ви читали? І чи вистачає часу на книжки?

- Читаю кожного дня сотні сторінок. Але, на жаль, це документи. Це не книжки. (Намагається пригадати) Яку ж я гарну книжку читав… щоб книжку почитати, потрібно, щоб телефон тебе не турбував, і десь кілька годин часу. З початку пандемії – взагалі з цим складно. Бо раніше було так: телефон не працює в літаку, у тебе є можливість почитати книжку, поки летиш у відрядження. А останніх два роки і цієї можливості немає. Тому що світ, так би мовити, закрився і літаю зараз набагато рідше. Слухаю книжки іноді в аудіоформаті.

- А як ви відпочиваєте? Серіали дивитесь?

- Телевізор майже не дивлюсь. Кілька років тому друг порадив подивитись "Чорнобиль", дуже мене вразив фільм…

 Тетяна Ніколаєнко, Євген Кузьменко, Цензор. НЕТ

Фото: Наталія Шаромова, Цензор. НЕТ