"Картки на їжу": благо чи популізм?

Автор: Ольга Москалюк

"Цензор.НЕТ" розпитав народних депутатів, що вони думають про ініціативу Офісу президента стосовно запровадження карток на продукти для незаможних українців.

***

Поки ми з вами слідкували за доленосними подіями в Казахстані, напруженими переговорами світових лідерів про Україну та трохи шукали, куди ж подівся наш президент, в його Офісі озвучили чергову ідею, яка підкупає своєю "новизною". Радник Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко анонсував можливу появу продуктових карток для незахищених верств населення. Причиною такого кроку назвав здорожчання харчів внаслідок різкого стрибка вартості російського газу. Нараховувати таку допомогу пропонує, як варіант, за аналогією так званої "ковідної тисячі", яку виплачують вакцинованим українцям – через додаток "Дія". Такі-от антикризові заходи назрівають. "Цензор.НЕТ" поцікавився у представників різних парламентських фракцій, що вони думають про це все.

"ТАКА ПРАКТИКА ІСНУЄ І В США, І В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ"

Монобільшість поки не обговорювала ідею про запровадження карток на продукти для малозабезпечених українців, тому що депутати цього тижня працюють в округах, пояснює нардеп фракції "Слуга народу" Леся Забуранна із бюджетного комітету Верховної Ради:

- Тому я можу висловити лише свою точку зору з цього питання, яка не є партійною. Дійсно, подібна практика існує і в США, і в європейських країнах. Хоча треба зважати на те, що кількість людей, які там можуть претендувати на подібні виплати, однозначно у відсотковому співвідношенні значно менша, аніж в Україні. Однак зверну увагу: ці картки точно не є панацеєю і вирішенням економічних та соціальних проблем країни у довгостроковій перспективі. Мені здається, перш ніж вводити подібні інструменти, необхідно більше уваги зосередити на розвитку економіки та підвищенні рівня життя людей саме у економічний спосіб. Я дуже багато критикувала роботу попереднього очільника Міністерства економіки (Олексія Любченка. – О.М.). Нинішній міністр Юлія Свириденко пропонує певні стратегічні шляхи щодо оздоровлення економіки. Сподіваюсь на це. Як і на те, що ми, як і весь світ, поступово виходимо із коронакризи, що полегшить ситуацію. Тому я схиляюся до підвищення соціального стану і платоспроможності людей за рахунок стимулювання розвитку національної економіки, створення нових робочих місць і підняття соціальних стандартів із зростанням заробітних плат, пенсій та інших соцвиплат.

У бюджеті на цей рік немає коштів на такі картки. Попри те, що у нас все ж соціальні виплати збільшені та є велика кількість програм із соціальної підтримки, такої, що забезпечуватиме таке фінансування, у бюджеті на 2022 рік станом на сьогодні не закладено. Правда, ми маємо торішній досвід, коли майже десять разів переглядали держбюджет у зв’язку із тим, що надходження були більші від планових. Хотілося б вірити, що цього року теж так буде. Хоча, знову ж таки, залишається питання, наскільки раціонально використовувати ці кошти саме на такі напрямки, про які ми з вами говоримо.

Вважаю, що нарахуванню фінансової підтримки через додаток "Дія", як це запропонував Устенко, має бути альтернативна. Адже значна кількість людей, які на неї претендуватимуть, можуть банально не мати технічних можливостей для отримання коштів. Тому ми розвиваємо мережу ЦНАПів. Тобто у нас є механізми комунікації з людьми не лише через "Дію". Хоча, ви ж самі бачите, кількість користувачів додатком збільшується фактично щодня.

"ТУТ Є РИЗИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ ТА ЗЛОВЖИВАННЯМ"

Народний депутат "Слуги народу" Вікторія Подгорна погоджується із колегою, що введення продуктових карток не є панацеєю у вирішенні соціальних проблем:

- Я за освітою не економіст, а політолог. Але з точки зору політики можу сказати, що це рішення видається непростим і навіть контроверсійним. Наскільки я розумію, існує декілька інструментів, як врегулювати інфляцію, яка стала не лише нашою проблемою, а й світовою (це пов’язано із пандемією і складними економічними умовами в багатьох країнах). Наприклад, ПДВ. У європейських країнах на товари першої необхідності його зараз зменшують. Можливо, у нас краще було б зробити такий економічний крок, знизивши цей податок хоча б на якийсь відсоток. Це може бути тимчасовим заходом, але він теж здатен забезпечити нормальне регулювання економіки. Крім того, є більш прийнятним. Я читала, що пишуть економісти з цього приводу - краще застосовувати те ж зменшення ПДВ, про що я сказала, аніж вводити такі картки. Оскільки вони, по-перше, нагадують "ліву" політику. Люди одразу згадують про Радянський Союз. Хоча така система існує і в Америці, і в деяких країнах Європи, але це, скоріше, виняток, аніж практика.

По-друге, якщо у нас непогано працює інструмент субсидій, то давайте хоча б його поширювати. Люди із незабезпечених верств населення (насамперед, пенсіонери) можуть аналогічно отримувати якийсь відсоток і на споживчі товари.

Зі слів експертів, у нас з точки зору економічних стимулів податкова система є дуже незбалансованою. Щоразу, коли приймаєш бюджет, думаєш: Тільки витрати, ми все споживаємо, насамперед, в соціальній сфері. На перший погляд, це добре. Але ж наші люди від цього не стають багатішими. Хотілося б бачити політику, яка стимулює. А введення продуктових карток – це не найкращий спосіб для стимулювання зростання економіки та добробуту людей.

Важко сказати, чи підтримаю я таку ініціативу із запровадженням карток у разі винесення її до сесійної зали. Я особисто не чула, що говорив Устенко. Цікаво було б послухати його аргументи. Можливо, в дискусії ми знайдемо інше рішення. Нинішнє мені поки не подобається. Я б не хотіла його підтримувати, не маючи різних опцій, які дозволяють знайти кращий варіант. Тому що, по-перше, є більш цікаві та правильні інструменти, які я вже озвучила. По-друге, тут є ризики, які можуть бути пов’язані з корупцією та зловживанням.

"ВВЕДЕННЯ ПРОДУКТОВИХ КАРТОК БУДЕ СЕРЙОЗНИМ УДАРОМ ПО ЕКОНОМІЦІ"

- Ще наприкінці минулого року, коли ми побачили зростання цін на продукти харчування, я в одному із ефірів пожартував: так ми скоро дійдемо до того, що вводитимуть продуктові картки, як в Радянському Союзі. Як бачимо, я був недалекий від істини, - говорить парламентар із фракції "Батьківщина" Іван Крулько, який є першим заступником голови комітету ВРУ з питань бюджету. - Влада просто не справляється із ситуацією, щоб люди могли купувати усе необхідне за рахунок своїх доходів.

Якщо ідею озвучує економіст, який є радником президента, то це неспроста. Але ми повинні чітко розуміти: в умовах ринкової економіки, в якій ми живемо, такий захід не може бути на постійній основі. А економічно він взагалі є дуже поганим показником. Бо це означає, що продукти харчування продаватимуться кимось за цінами, які нижчі собівартості. По-перше, тут можуть з’явитися зловживання. По-друге, бізнес не зможе на цьому заробляти. Виникає запитання, хто ж вироблятиме продукти за такими цінами? Подивіться на ситуацію, коли великі підприємства, які працювали (інколи й в складних умовах) усі роки незалежності, зараз закриваються. Наприклад, власники торгової марки "Яготинське" написали листа про те, що вони припиняють виробництво молочної продукції, тому що її реалізація не покриває витрати. Я це оцінюю як неспроможність чинної влади справитися із ситуацією, яка склалася в країні. Голосні заяви про те, що у нас нібито усе добре, м’яко кажучи, далекі від істини. А введення таких продуктових карток буде серйозним ударом по економіці. Це не вирішить проблеми та не врятує ситуацію, і означає одне: монобільшості, яка має монополію на владу, потрібно задуматися, наскільки ефективно зараз працює Кабінет Міністрів. Ми постійно говоримо про те, що там прослідковується непрофесіоналізм, що немає програми дій уряду та системної роботи. Ми не розуміємо, за рахунок чого має зростати економіка. Рішення, які приймалися фракцією "Слуга народу" по підвищенню податків (зокрема законопроєкт 5600), взагалі ставлять її на межу виживання. Країна не підготовлена до зимового періоду – ми бачимо, що відбувається із опаленням та ціною на газ. Вихід з цього дуже простий – кардинальна зміна влади та підходів до управління державою. Катастрофічної ситуації можна уникнути, але для цього потрібні швидкі рішення.

"ДЛЯ БОРОТЬБИ ІЗ БІДНІСТЮ ПОТРІБНО НЕ КАРТКИ РОЗДАВАТИ, А ЗБІЛЬШУВАТИ ЗАРПЛАТУ"

Народний депутат "Голосу" Ярослав Железняк вбачає дві причини, чому у можновладців з’явилася така "карткова" ініціатива:

- Перша – непогано себе показала так звана "президентська тисяча". Так, її критикували. Я особисто вважаю, що це така собі справа. Але електорально для них вона продемонструвала нормальний результат. Потрібно ж утримувати свій рейтинг. Тому зараз ми бачимо популізм, який спрямований на отримання додаткових електоральних переваг.

Друга причина – подорожчання продуктів у цьому році. Це відбуватиметься через зростання цін на енергоносії, що ми вже бачимо. Наведу конкретний приклад: у моєму рідному місті Маріуполі у квартирі на 50 квадратних метрів раніше за опалення було 2500 гривень, а зараз – 7500. Зрозуміло, що цю різницю одразу закладають у маржу. У Офісі президента наприкінці минулого року була нарада, де Свириденко та інші показали: через таке зростання буде криза, тому треба щось робити. Вирішили піти цим шляхом – зробити такі картки, щоб, з одного боку, дати кошти на продукти. З іншого – найменш заможних людей перетворити на своїх виборців.

Тобто головною ідеєю у них є те, щоб не було бунтів щодо цін (адже така проблема виникне), а також бажання мати прихильність більшості цих верств населення. Це ж умовно і є "електоральне ядро" Зеленського (частково ще "Батьківщини" та ОПЗЖ). Йдеться про тих, хто, насамперед, реагує на соціалку, а не на ту ж євроінтеграцію. Наприклад, мене, як виборця, такою ініціативою навпаки відштовхують. Тому що я вважаю, що для боротьби із бідністю потрібно не картки роздавати, а збільшувати зарплату. Але цього не відбувається. Однак треба звернути увагу на приклад такої країни, як Венесуела, де пішли таким шляхом, який сьогодні обирає наша влада. Куди там дійшли – ми всі бачимо.

"ПОТРІБНО НЕ ДОВОДИТИ ДО ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ ГОЛОДУВАЛИ"

Бажання президентської команди за рахунок соціальних ініціатив підняти собі рейтинг є нормальним, вважає народний депутат фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко:

- Це не злочин. Будь-яка влада хоче демонструвати свою ефективність. А для цього потрібно щось робити. Якщо у такому разі вони думають про свій рейтинг, то нехай. Інша історія – які ініціативи пропонують, та як вони працюватимуть. Ось це мене більше цікавить.

Взагалі до будь-якої допомоги людям я можу ставитися тільки позитивно. Сьогодні більш важливо, щоб держава могла забезпечити тих, хто цього потребує, як це робиться в усіх цивілізованих країнах світу. Згадайте, на початку епідемії COVID-19 теж ішлося про те, що потрібно допомогти людям, у яких немає можливостей сплачувати величезні кошти за лікування.

Чи справедливе таке рішення щодо решти українців? Держава має, передусім, допомогти тим, кому найважче. Зрозуміло, що це потрібно для тих, у кого сьогодні стоїть питання про виживання. Справедливим є те, щоб помагати тим, хто цього, справді, потребує, а не в тому, щоб роздати усім однаково. Вважаю це нормальним. Наприклад, мені та моїй родині непотрібна така допомога. Інше питання, що допомагати потрібно, насамперед, грошовими виплатами. А продуктові картки – це якісь крайнощі.

Як українці можуть сприйняти цю пропозицію? Ті люди, які потребують допомоги, будуть раді будь-якій. Але в цілому, як на мене, Україна знаходиться в не на стільки поганому становищі, щоб ми переходили до якоїсь воєнної практики продуктових карток. Людям важливіше, щоб їм підвищували зарплати та пенсії. Цього не відбувається, тому що влада інакше вибудувала пріоритети. Вони обрали "Велике будівництво", фінансування силовиків. На це йде левова частина вільних коштів бюджету. Тому намагаються знайти такі "замінники" – мовляв, ми допоможемо тим, хто голодує. Так потрібно не доводити до того, щоб люди голодували.

"ВЛАДА ЗОСЕРЕДЖЕНА ТІЛЬКИ НА ОДНОМУ ПИТАННІ – ЯК ВТРИМАТИСЯ БІЛЯ "ГОДІВНИЦІ""

- Я б порадила представникам влади пройти курси економічної теорії. У них же є Милованов із цілим університетом, але чомусь їм це не допомагає, - жартує позафракційна Людмила Буймістер, яка працює у парламентському комітеті з питань економічного розвитку.

- А якщо серйозно, то ця ініціатива із картками малозабезпеченим ніби й непогана по формі, однак по суті не дуже. По-перше, ми так і не навчилися адресно адмініструвати житлові субсидії для населення. Хоча у нас було чимало часу, але чомусь ця система потрібним чином не запрацювала. Тому у мене мало надії, що ідея із цими продуктовими картками буде втілена в життя справедливо та чесно. Найголовніше, щоб це не стало першим кроком до якоїсь планової економіки, як то було у радянські часи. Тому що сьогодні ми бачимо у діях нинішньої влади в економічному блоці дуже багато "радянщини", починаючи ще від державного ручного регулювання цін. Причому так вже хочуть робити не тільки із цінами на енергоносії, а і продуктами першої необхідності. Будь-яка людина, яка хоч трохи вивчала економіку, знає: державне регулювання в такій формі призводить до одного – дефіциту. Влада ж тяжіє до Радянського Союзу, хоча декларувала інший підхід. Її заяви та дії не мають між собою жодного зв’язку. Сьогодні говорять про шлях до Європи, євроінтеграцію, до чесної конкуренції та ринкових відносин, збагачення населення через розвиток бізнесу. А, насправді, штовхають нас у тоталітарний режим. При цьому не відстоюють національні інтереси на міжнародній арені. Тому заяви "живуть своїм життям", а реальність, на жаль, зовсім інша.

Я погоджуюся, що такі ініціативи, як картки на продукти, є популізмом. Завдяки цьому влада хоче втримати свої рейтинги та сподобатися найбіднішому виборцю. Вони не йдуть шляхом збагачення українців. Тому люди щороку біднішають. Чому вигідно мати бідне та неосвічене населення? Це, знову ж таки, з економічної теорії: тоталітарним правителям таким легше керувати. Зараз влада не думає про середній клас (що ми бачимо, до прикладу, по фіскалізації ФОПів), як і про великий бізнес. Дбає виключно про свої інтереси. Вона зосереджена тільки на одному питанні - як втриматися біля "годівниці". Більше ні на чому.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"