Аграрні розписки: як міжнародні інвестори зазнали збитків на 25 мільйонів

Автор: Татьяна Николаенко

Український аграрний ринок з одного боку швидко розвивається, а з іншого його учасники постійно скаржаться на складність залучення коштів.

Кілька років тому досить дорогим банківським кредитам придумали альтернативний інструмент залучення коштів – аграрні розписки. Але поки депутати рік тягнуть з законопроєктом про те, щоб прирівняти аграрні до цінних паперів, ними не вдоволені ні інвестори, ні сільгоспвиробники. Чому так, намагався зрозуміти Цензор.НЕТ.

***

Аграрна розписка фіксує безумовне зобов’язання аграрія-боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Якщо простіше, то аграрій може отримати певні гроші або товар під заставу майбутнього урожаю. В разі якщо урожай не поставлено або кошти не сплачено, на аграрній розписці нотаріусом вчиняється виконавчий напис і такі кошти чи майно може бути стягнуте з недобросовісного боржника приватним або державним виконавцем.

У пілотному режимі проєкт працював в окремих областях з 2015 року. З 2018 він працює по всій країні, а у 2019 розписки вже увійшли і в практику роботи міжнародних компаній — трейдерів сільськогосподарської продукції, які отримували їх для забезпечення форвардних контрактів.

Як повідомили Цензор.НЕТ в МінАП, станом на кінець 2021 року було всього видано 7 861 аграрну розписку на суму понад 47 млрд грн.

Втім, 7,8 тис. аграрних розписок – це не такий вже й великий обсяг угод. І наступна історія може пояснити, чому бізнес не дуже хоче працювати за такою схемою.

Типова українська історія про виконання домовленостей

Дмитро Кашпор

Компанія "Адама Україна" — представництво в Україні світового виробника та постачальника засобів захисту рослин та інших продуктів хімічної промисловості.

У 2020 році компанія поставила ФГ "Україна" засоби захисту рослин і паралельно уклала з ним договори на постачання 8 800 тон кукурудзи. "В чому проблема на цьому ринку: зазвичай, в період коли восени збирають кукурудзу, ціни на неї не дуже високі, і ми в червні місяці, коли ціни на кукурудзу зазвичай максимальні, запропонували нашому клієнту підписати додаткові угоди і зафіксувати ціни на кукурудзу на червневому рівні. Клієнт погодився, розуміючи, що в принципі він буде у виграші, але на момент поставки ціни на кукурудзу різко пішли в гору і клієнт став відмовлятись поставляти нам цей товар", - каже старший юрист ТОВ "Адама Україна" Василь Кукуруза.

Дійсно, минулого року ціни на кукурудзу сягали рекордних 270-275 $/т, тоді як ціни на пшеницю опускалися до 240-245 $/т. І звісно продавати за 150-180 доларів в таких умовах вінницькій компанії не дуже хотілось.

Відтак, у ФГ "Україна" замість поставити товар у строк з 1 жовтня 2020 року до 30 листопада 2020 року заявили, що через погані погодні умови вони втратили частину урожаю. До речі, компанія належить Леоніду Повху – депутату вінницької облради та заслуженому фермеру.

 Леонід Повх ( у центрі)

"Але проблема в тому, що ми цю кукурудзу вже перепродали за форвардними контрактами іншим міжнародним трейдерам фактично за тією ціною, за якою купили в ФГ "Україна" (націнка становила не більше 3 доларів США на тонні). І ціна перепродажу була зафіксована в день покупки майбутнього врожаю в фермерського господарства. Відповідно, коли настав день поставки кукурудзи міжнародним трейдерам, в нас не було врожаю від фермера і ми змушені були виплатити збитки, оскільки на момент поставки такий об’єм товару знайти на ринку ми не змогли, тим більше за цінами, які були зафіксовані у контрактах з ФГ "Україна"", - розповідає Василь Кукуруза.

В результаті чого сума збитків ТОВ "Адама Україна" становила понад 25 мільйонів гривень.

Судові "лайфхаки" українських фермерів

Протягом 2021 року "Адама Україна" намагалась юридично відстояти своє право на отримання врожаю або компенсації збитків.

В забезпечення договору поставки кукурудзи ФГ "Україна" були видані товарні аграрні розписки. Тому "Адама Україна" звернулась до нотаріуса Посвятенка, який у грудні 2020 вчинив на них виконавчі написи. А приватний виконавець Турський відкрив виконавче провадження. Проте, здійснити опис та отримати передбачений контрактами врожай кукурудзи 2020 року "Адама Україна" не вдалося.

Але у 2021 році ФГ "Україна" пішла у судовий контрнаступ і подала позови у Господарський суд Вінницької області (про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню) і у Господарський суд міста Києва (про визнання аграрних розписок не дійсними).

Справи щодо виконавчих написів ФГ "Україна" програла. Але по справах по аграрних розписках фермерське господарство отримало часткову перемогу: по одній з розписок ФГ "Україна" виграла через апеляцію після програшу у першій інстанції, а справа по іншій розписці ще не розглянута апеляційним судом.

Крім того судовий спір за позовом "Адама Україна" до ФГ "Україна" про стягнення збитків, який теж розглядався у Господарському суді Вінницької області, теж був на користь ФГ "Україна".

Якщо подивитись на хронологію подій в окремих процесах, то можна помітити, що ФГ "Україна" не поспішала ходити на засідання. І в цьому був певний сенс.

"В забезпечення цих договорів клієнтом були видані аграрні розписки, відповідно до яких ми маємо всі права на той об’єм врожаю, який зазначений як в розписках, так і в договорах. Ми зробили виконавчі написи по цих аграрних розписках, але клієнт оскаржив їх у суді і попросив на час розгляду відповідної справи зупинити виконавчі провадження за аграрними розписками. Суд зупинив, а клієнт тим часом продавав кукурудзу, яка призначалась нам, або переробляв її на крупу", - розповів Цензор.НЕТ Василь Кукуруза.

Водночас, якщо умови договору не виконані, аграрна розписка передбачає, що предметом застави за нею стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, зібраний в наступні роки.

Але і тут "Адама" чекала невдача. У листопаді Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною одну з аграрних розписок. У своєму рішенні суд послався на те, що "сторони, змінивши умови договору та не змінивши умови Аграрної розписки, призвели до того, що зобов`язання, передбачене аграрною розпискою, фактично відсутнє".

У засіданні головувала суддя Кароліна Тарасенко, відома киянам тим, що завдяки її рішенню було введено в експлуатацію будинок-монстр на Подолі. Під час атестації ВККС було встановлено що суддя Тарасенко за 2012-2015 роки розглянула 869 справ, з яких 117 справ були скасовані (майже 15%). Це високий показник, тому суддю визнали такою, що потребує підвищення кваліфікації.

Суди про стягнення збитків в першій інстанції та апеляції (по одній із справ) "Адама Україна" наразі програла. При цьому в апеляції судді навіть не ставили уточнюючих запитань сторонам по справі, при тому, що справа є досить складною.

Серед іншого Північно-західний апеляційний господарський суд вирішив, що"позивачем ("Адама Україна", - ред.) не доведено обставини того, що сплата позивачем на користь третьої особи збитків була об`єктивним, безпосереднім та неминучим наслідком протиправної поведінки відповідача", оскільки не доведено, що ФГ "Україна" знала про угоду про перепродаж кукурудзи трейдеру."

Наслідки для сторін

Звісно, що в рішеннях судів ніде не фігурує небажання відповідача в особі ФГ "Україна" продавати кукурудзу за ціною нижче ринка. Водночас ФГ "Україна" принесла в суд довідку Торгово-промислової палати, що вона не виконала умови по договору через форсмажорні обставини. Водночас у своїх листах ФГ "Україна" пропонувала "Адама Україна" виконати свої зобов’язання з поставки кукурудзи в повному обсязі, але за ринковими цінами. Також адвокати вінницької компанії вказали, що "Адама" спеціально вказала занижену ціну, знаючи про майбутнє підвищення ціни. Зауваження "Адама", що відповідач, який торгує кукурудзою, міг про це знати і сам, суд не переконали.

Чи захоче ще раз "Адама Україна" мати справи з аграрними розписками - питання риторичне. Компанія зазнала понад 25 мільйонів збитків, не отримала кукурудзу, і їй не повернули навіть 17 мільйонів попередньої оплати.

Керівник розвитку бізнесу по Центральному і Східному регіону Ксенія Городецька вважає, що якщо аграрні розписки будуть скасовувати в судах через зміни в додатках до договору, то це вочевидь позначиться на довірі кредиторів до такого роду документів. І якщо кожен додатковий правочин треба буде засвідчувати через зміни в розписці і засвідченням у нотаріуса, то це теж буде невигідно і незручно бізнесу. "Цей інструмент просто буде непрактичним. Ми можемо вносити по сезону по кілька змін в договір, але ми не їдемо при цьому кожен раз до нотаріуса", - каже Городецька.

В той рік, до речі, "Адама" купила за 180 доларів кукурудзу не лише в ФГ "Україна", але інші бізнес-партнери виконали умови договорів. "В нас були клієнти в Черкаській і Вінницькій області. Були клієнти, яким не вистачало продукції, щоб виконати з нами угоду, і вони або покривали нам різницю, або самі купували і відвантажували нам продукт", - каже фахівчиня.

За її словами, в попередні роки постачальникам кукурудзи чи зернових форвардні угоди були вигідні, бо вони за ними продавали вище ринку, але останні два роки, коли ціни пішли різко вгору, відбувається колапс форвардних угод і постачальники опинаються перед вибором: заробити прибуток або заробити в рази більший прибуток, але назавжди втратити кредитора і частину більшого прибутку витрачати на суди. А також отримати проблеми з доступом до ресурсів.

"Якщо є аграрна розписка, на якій вчинено виконавчий напис, та на підставі такого виконавчого напису відкрите виконавче провадження, то цей клієнт "світиться" в реєстрі боржників. Він фактично не може продавати будь-яке своє нерухоме майно або рухоме майно, продаж якого має бути посвідчений нотаріально. Плюс будь-які кредитори, які працюють з контрагентом, вони перевіряють ці записи. Відповідно їм це ускладнює роботу, отримання кредитів в банках, придбання з відстрочкою будь-якої продукції", - зазначає Василь Кукуруза.

Олд юкрейніан традішн: не платити

При цьому, як кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ на ринку, українські виробники шукають будь-які можливості уникнути відповідальності за такими угодами, в тому числі користуючись пунктом про форсмажорні обставини, компанії просто купують собі фальшиві довідки про втрату урожаю.

Найцікавіше, що сам Леонід Повх, який володіє ФГ "Україна", теж невдоволений аграрними розписками.

"Аграрна розписка - це рабство і узаконене рейдерство, де навіть форс-мажорні обставини не визнаються", - написав він на повідомлення Цензор.НЕТ. Додавши, що для них це буде перша і остання розписка.

Навіть побіжне ознайомлення з реєстром судових рішень вказує, що аграрні розписки оскаржуються сторонами постійно. А перелік справ становить понад 300 сторінок.

Втім попри це в МінАПК впевнені, що аграрна розписка – це дієвий механізм, який повинен працювати.

"Ми оцінюємо цей інструмент як дуже ефективний. За декілька років існування ринок зріс до ємності десь 2 млрд. При тому, що за останній рік це десь до мільярда. Тобто ринок визнає цей інструмент як агровиробниками, так і кредиторами", - каже заступник міністра Тарас Дзьоба.

Тарас Дзьоба

Законодавчий вихід із ситуації

В міністерстві сподіваються вирішити проблему, під яку підпадає і описаний вище конфлікт, прирівнявши аграрну розписку до цінних паперів, щоб борг можна було відкупити.

На сьогодні, на думку, заступника міністра, у аграрних розписок три головні проблеми :

- Порівняно висока вартість оформлення малих аграрних розписок. Згідно з законодавством, аграрна розписка повинна бути нотаріально посвідчена. Середня вартість посвідчення становить 30 тис. грн, що є занадто дорого для мікро та малих агровиробників, які, як правило, залучають порівняно невеликі обсяги фінансування. Разом з тим, саме невеликі виробники найбільше потребують фінансування та мають обмежені кредитні можливості.

- Визначення правової природи. Наразі аграрна розписка є товаророзпорядчим документом. Оскільки в законодавстві не існує подальшого регулювання такої категорії документів, потенціал застосування аграрних розписок є обмеженим. До прикладу, на батьківщині аграрних розписок, у Бразилії, інструмент вважається цінним папером, що дозволяє повноцінно використовувати його фінансовими інституціями, для продажу на вторинному ринку, або як основу для більш комплексних операцій на ринках капіталу. Це підвищує ліквідність в секторі та збільшує обсяги доступного фінансування.

- Обмежене застосування в інших секторах. Аграрна розписка широко застосовується в рослинництві – виробники традиційних зернових та олійних культур передають майбутній врожай в заставу для залучення фінансування. Є потенціал розширення сфери роботи аграрних розписок на тваринництво, садівництво, продукти переробки через законодавчі зміни для врахування особливостей цих галузей сільського господарства.

"Хоча аграрні розписки є відносно простим інструментом в роботі, іноді на підготовку та перевірку документів може витрачатися чимало часу. Особливо це стосується перевірки земельних ділянок, майбутній врожай з яких передається в заставу за аграрною розпискою. Спростити процедуру можна завдяки інтеграції Реєстру з Державним Геокадастром та іншими реєстрами, над чим зараз працюємо", - вважає Дзьоба.

В міністерстві сподіваються, що найближчої сесії парламент допрацює законопроєкт 2805-д, який прирівняє аграрні розписки до цінних паперів, зменшить трансакційні витрати на укладання таких договорів та дозволить внесення в реєстри онлайн, що здешевить і спростить оформлення цього документа.

Втім, деякі депутати вже починають агітувати проти законопроєкту, кажучи про узаконення рейдерства.

Але якщо механізму відкупу не буде, а недобросовісні фермери зможуть нівелювати цей інструмент через недобросовісні суди, згаданий ефективний механізм буде швидко нівельований і стане нецікавим кредиторам. А міжнародні компанії отримають 141 привід обійти десятою дорогою Україну та її інвестиційних няньок. Це вдарить по адекватних і доброчесних фермерах і закриє їм доступ до фінансових інструментів – а значить, негативно вплине на розвиток середнього та малого аграрного бізнесу.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ