Тероборона - черговий фейк влади чи потужний аргумент у стримуванні агресії

Автор: Іван Вінник

Верховна Рада дозволила членам добровольчих формувань територіальних громад використовувати особисту мисливську та стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них. В чинній редакції Закон України "Про основи національного спротиву" (далі - Закон "про тероборону"), дозволяв добровольцям Тероборони мати лише мисливську зброю.

"Мисливська зброя" - очевидний абсурд з огляду на обсяг воєнних загроз та можливий театр воєнних дій, й добре що, нарешті, це виправлено, АЛЕ чи це єдина неузгодженість? Чи не призведуть двозначні формулювання, конфліктність норм чи нездатність впровадити законодавство з такою потужною назвою як - "основи національного спротиву" до провалу реалізації стратегії всеохоплюючої оборони держави?

Історія створення тероборони, в інтерпретації Зеленського, почалася 6 липня 2021 р., коли Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 5558 про збільшення чисельності ЗСУ на 11 000 осіб. В пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що потреба у збільшенні чисельності ЗСУ виникла через реалізацію положень Закону "про тероборону", з чого ми робимо висновок, що тероборона має стати окремим родом сил Збройних Сил України - Силами територіальної оборони, так їх чисельність обмежується в 11 000 осіб.

Такий самий висновок можна зробити зі змісту статті 1, Закону "про тероборону", де визначенно термін "доброволець" - як особу, яка зарахована на добровільній основі до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України, тобто статус такої особи - військовослужбовець ЗСУ, род військ Сили територіальної оборони, та їх чисельність тільки 11 000 осіб.

Згаданим вище, вчора ухваленим законопроєктом (№6302), було також доповнено новим змістом статтю 9 Закону "про тероборону": "На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, поширюється дія статутів Збройних Сил України". Всі статути Збройних Сил України (загальновійськові) затверджені як Закони України, й в кожному з них чітко зазначено, що їхня дія поширюється на військовослужбовців або військовозобов’язаних, але не на цивільних-добровольців, що знову ж таки натякає, що Україна створює ТРО, як підрозділ ЗСУ.

Отже, можна стверджувати, що ухвалений з помпою Закон України "Про основи національного спротиву", фактично, врегульовує тільки створення нового роду військ - Сил ТРО в складі ЗСУ, із граничною чисельністю в 11 000 осіб, але не впроваджує для мільйонів добровольців дієвих механізмів для захисту держави зі зброєю в руках.

За умови залучення цивільного населення до Тероборони, враховуючи територіальну (місцеву) всеохопну дислокацію сил Тероборони, й забезпечення підрозділів сучасним озброєнням, таким як - вітчизняні ПТРК "Стугна-П", "Корсар, британсько-шведські ПТРК NLAW, а також ПЗРК Stinger - Україна б отримала воєнізовані формування, які відігравали б визначальну роль у захисті населення в прикордонних місцевостях, первинному стримуванні збройної агресії.

Як же патріотам отримати статус і зброю? Припускаю, що автори Закону "про тероборону", можливо, й хотіли створити щось на кшталт всеохопної оборони із залучення цивільних-добровольців. Можливо, неузгодженості будуть виправлені або уточнені законодавствим та/або керівними документами, яких ще багато треба ухвалити, щоб Закон запрацював.

Далі, я зупинюся на окремих питаннях, які залишаються без відповіді через затримку в затвердженні статутів, доктрин (настанов), порядків, форм тощо, передбачених Законом "про тероборону".

Роль Сил територіальної оборони в складі Збройних Сил України

Основи взаємодії тероборони з іншими видами й родами військ в ЗСУ та складовими сектору безпеки і оборони, порядок організації управління, підтримки та забезпечення сил і засобів, які залучаються до територіальної оборони, основи підготовки та виконання завдань територіальної оборони, визначаються в Доктрині територіальної оборони, яка затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Незважаючи на те, що в інтерв’ю Укрінформу 17 січня 2022 року, Головнокомандувач ЗСУ В.Залужний повідомив, що Зеленський затвердив Доктрину територіальної оборони – насправді це не так, документ застряг в ОП й не зрозуміло коли буде випущений.

Доктрина ТРО - це головний документ в ієрархії доктринальних документів ТРО, без цього документа не можна ухвалювати нижчі за рангом документи, а розробку окремих, вже ухвалених, не було жодних підстав починати.

Чим буде воювати тероборона

Параметри забезпечення тероборони озброєнням та іншими формами матеріально-технічного забезпечення походять від змісту бойових задач, які будуть вирішувати підрозділи тероборони, та у який спосіб такі задачі будуть виконуватися. Офіційний керівний документ, яким встановлюють основи бойової діяльності військ (авіації, сил флоту) називається – Бойовий статут.

У Бойовому статуті визначаються цілі, завдання, способи бойових дій та принципи застосування військовослужбовців, підрозділів, частин (і з'єднань), основні положення з організації, підготовки і веденню бойових дій, а також щодо їх забезпечення та управління військами.

Відповідно до Бойового статуту, командування Сил ТРО ЗСУ, органи військового управління ЗСУ забезпечують бойову підготовку Сил ТРО, суб’єктів ТРО, з метою набуття знань, умінь і навичок, необхідних для вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності ТРО, а також здійснення підготовки та злагодження підрозділів і частин для успішного виконання завдань щодо бойового призначення в умовах сучасного військового бою.

Бойовий статут (або статути, окремо для кожного рівня військової організації) має бути розроблений і затверджений командуванням ЗСУ. Бойові статути розробляються із врахуванням загроз у сфері воєнної безпеки і задач тероборони, зміст корегується постійно, враховуючи досвід ведення практичних бойових.

Наразі бойові статути Сил тероборони відсутні, тому немає підстав визначати, чим буде воювати ТРО – автоматом, ПТРК, чи, можливо, лопатами.

Згадування лопат як зброї – це не зовсім і жарт

Стаття 20 Закону "про тероборону" визначає, що "виконання завдань територіальної оборони здійснюється поза районами ведення воєнних (бойових) дій.". Складно зрозуміти логіку авторів Закону, якщо виявляється, що теробороні не можна воювати! Ба більше, в другій частині цієї ж статті йдеться, що якщо зони територіальної оборони визнані районом ведення воєнних (бойових) дій, тероборона може залучатися тільки до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони – тобто не в зоні бойових дій.

Поряд з цим, в статті 3 Закону визначені завдання тероборони серед яких "вжиття необхідних заходів щодо оборони території до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ призначених для ведення воєнних (бойових) дій". З огляду на зміст статті 20 (не можна воювати), не зрозуміло - чи добровольці мають право прийняти бій, та військові частини ТРО видадуть добровольцям зброю, чи мова тільки про підготовку плацдарму оборони для Збройних Сил України – можливо, мається на увазі копання окопів?

Чи органи державної влади, місцевого самоврядування вже мають право розгортати тероборону й витрачати на це бюджетні кошти?

Законом про тероборону визначено вичерпний порядок розгортання територіальної оборони на всій території України або в окремих її місцевостях. Єдиною підставою для розгортання територіальної оборони є введення в дію Зведеного плану територіальної оборони.

З урахуванням воєнно-політичної обстановки навколо України для своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо усунення загроз у воєнній сфері, ГШ ЗСУ розробляє проєкт Зведеного плану.

Рішення про введення в дію Зведеного плану приймається РНБО України за поданням Головнокомандувача ЗСУ.

Наразі Зведений план не затверджений і навіть не розроблений. Таке враження, що ГШ ЗСУ дивиться "заспокійливі" відосики Зеленського й очевидних загроз державі у воєнній сфері не вбачає.

У зв’язку з цим, виникає цілий комплекс питань стосовно визначення завдань органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів тероборони.

Переконаний, що наразі триває багато дискусій між уже призначеними командирами територіальних підрозділів ТРО й органами місцевої влади щодо необхідності фінансування, передачі приміщень, транспорту, інших форм забезпечення ТРО. Доволі часто такі дискусії залишаються безрезультатними для ТРО, й головна причина - відсутність керівних рішень з боку вищого військово-політичного керівництва держави, в цьому випадку - відсутність Зведеного плану ТРО.

Чи може місцеве самоврядування купувати зброю для ТРО

У державі є й чимало місцевих рад, які, навпаки, хочуть активніше створювати ТРО і навіть фінансувати закупівлю зброї, адже в державному бюджеті, бюджеті Міноборони видатків на створення мобілізаційного резерву для ТРО не передбачено – "голі й босі". Нагадаю, Міноборони досі не вирішило питання підняття грошового забезпечення в регулярному, головному військовому формуванні країні – Збройних Силах України. Я про це писав у своїй попередній статті й пропонував шляхи вирішення, але в ЗЕ-влади це питання не в пріоритеті.

Потребує вирішення питання щодо надання права органам місцевого самоврядування здійснювати співфінансування закупівлі техніки й озброєнь для місцевої тероборони, з метою накопичення Міністерством оборони України запасу та мобілізаційного резерву для виконання завдань ТРО, із одночасним закріпленням за відповідною військовою частиною(-ами) зони або району ТРО.

Водночас, щоб заспокоїти Банкову, яка продовжує боятися озброювати добровольців, підкреслю ще раз – озброєння, закуплене для зон (районів) територіальної оборони, за співфінансування органів місцевого самоврядування буде все одно належати Міноборони, буде закріплене за визначеними військовими частинами (підрозділами, з’єднаннями, формуваннями) ЗСУ, буде зберігатися в військових частинах й зможе потрапити в тероборону виключно за наказом командування ЗСУ. Однак, за такої взаємодії місцевих рад з Міноборони, тероборона буде гарантовано забезпечена всім потрібним, й це дасть змогу оперативно застосовувати укомплектовані підрозділи ТРО в окремих місцевостях за потреби.

Усі ці питання можна врегулювати в постанові КМУ, або ще простіше - в тому самому Зведеному плані, адже план приймається рішенням РНБО, яке в свою чергу вводиться в дію Указом Президента й таке рішення стає обов’язковим до виконання органами виконавчої влади, на підставі статі 10 ЗУ "Про РНБО України"

Кінцеві ремарки

Можна згадувати про відсутність ще кількох важливих актів, затвердження яких, могло б прискорити створення ТРО й дати відповідь на численні запитання щодо порядку функціонування цього військового або воєнізованого формування (залежить, як тлумачити Закон).

Наприклад Міноборони могло би затвердити форму контракту добровольця територіальної оборони і, можливо, там би ми побачили, який статус має доброволець ТРО, що не входить до складу Сил ТРО ЗСУ – він цивільний чи військовослужбовець, й це має значення щодо перспектив розвитку ТРО в Україні.

На жаль, те що наразі я спостерігаю, нагадає мені, що ми вже бачили у виконанні ЗЕ-влади – провал. Реформа оборонних закупівель, яка була анонсована після ухвалення ЗУ "Про оборонні закупівлі", так і не відбулася. Через два роки після ухвалення, новий закупівельний закон так і не запрацював. Влада, не створивши нове, примудрилася розвалити й старе – наприклад, ЗУ "Про державне оборонне замовлення", який унаслідок ухвалення нового законодавства було скасовано. От і зупиняються без замовлення державні оборонні підприємства.

Подивимося, що буде далі з теробороною.

P.S. Взагалі-то, перші Рішення про створення перших батальйонів тероборони ухвалила РНБО України ще в березні 2014 року, за головування виконувача обов’язків Президента України О. Турчинова. Навіть закону не знадобилося, щоб тероборона почала захищати державу. Батальйони ТРО прийняли перший удар агресії РФ на Донбасі й дали змогу виграти час для повноцінного розгортання ЗСУ. У подальшому, у 2015 році, БТРО були перетворені на окремі мотопіхотні батальйони у складі відповідних бригад ЗСУ та переведені на фінансування Міністерства оборони. Тероборона вже вписала свою сторінку в історію славетної боротьби України з російськими агресорами, бажаю теробороні й далі перемагати та берегти Незалежність нашої держави.

Іван Вінник