Дмитро Кащук: "Незаконний ринок видобутку бурштину, доступ до якого ми намагалися припинити, сягає сотень мільйонів доларів"

Автор: А.Вакуленко

Найбільші поклади бурштину в Україні – в Рівненській, Волинській і Житомирській областях. Кілограм цього дорогоцінного каміння коштує близько 6 тис. дол. США, а загальний ринок оцінюється у сотні мільйонів доларів і залишається де-факто нелегальним. 23 квітня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону про видобування та реалізацію бурштину (№1351-1). Дмитро Кащук - екс-голова Державної служби геології та надр України розповів про те, як вивести ринок із тіні і чи допоможе в цьому законопроект.

- Пане Дмитре, чого Ви досягнули, будучи на посаді?

- Ми майже вдвічі перевиконали план залучення коштів до держбюджету в 2014 році. Проте моїм головним пріоритетом були системні зміни в галузі. Ми розробили інноваційну постанову щодо критеріїв оцінки ризиків при надрокористуванні, яку затвердив Кабмін. Відтоді сумлінних надрокористувачів, які належать до мінімального ступеню ризику, перевіряють лише раз на 3 роки. Також ми ініціювали анулювання процедур геомоніторингу та геоекспертизи - вони були не тільки великим тягарем для бізнесу, але й дискредитували себе через корупційну складову. Зараз відповідна постанова про відміну геомоніторигу вже діє. Ми відкрили доступ до бази даних спеціальних дозволів на користування всіма видами надр, скасували необхідність отримання висновку Держгеонадра при експорті геологічної інформації, що особливо актуально для міжнародних компаній. Були розроблені і зміни до законодавства, спрямовані на легалізацію видобутку бурштину.

- Що конкретно Ви зробили, щоб зупинити бандитизм та зробити видобуток бурштину прозорим?

- Перш за все, ми припинили доступ різних посередницьких структур до подачі та отримання документів в Держгеонадра. Зараз, наприклад, отримати спецдозвіл може лише директор чи працівник підприємства, у виняткових випадках - за довіреністю. Ми розробили, із врахуванням досвіду інших країн, концепцію легалізації видобутку бурштину, яка базується на співпраці стратегічних інвесторів та місцевого населення. Насправді проконтролювати, що робиться, на просторах сотень тисяч гектарів лісів чи полів у Держгеонадра не було можливості - тим більше, після заборони перевірок у липні минулого року. За час мого перебування на посаді керівництво ДП "Бурштин Україна" мало чітке завдання вчасно виплачувати заробітну плату та збільшувати обсяги виробництва. По багатьох показниках цього вдалося досягнути.

Легалізація галузі не буде можливою без ліцензування видобутку. У нас є чіткі вимоги отримання дозволів на користування надрами. Якщо бізнес зібрав всі погодження, в тому числі від обласних рад, то Держгеонадра не має права відмовити в доступі до ліцензії. Основна проблема - це відсутність погоджень облрад, депутати яких з квітня минулого року просто відмовляються розглядати ці питання. Зайшовши просто на сайти обласних рад, можна побачити, скільки компаній стоять в черзі на розгляд їхніх заяв на сесіях.

- Який оборот тіньового ринку бурштину?

- Точних цифр немає, але, за моїми підрахунками, враховуючи ціну каміння та приблизні обсяги видобутку, неконтрольований державою ринок можна оцінити в 300 млн дол. США на рік.

- У ЗМІ є інформація, що СБУ відкрила провадження проти колишніх чиновників Держгеонадра, які начебто реалізовували необлікований бурштин у власних цілях, використовуючи ДП "Бурштин Україна". Здається, Ви також є серед фігурантів справи?..

- Насправді на сьогодні жодних офіційних звинувачень у вчиненні будь-яких протизаконних дій мені пред'явлено не було, жодних повідомлень про підозру СБУ також не вручило. Взагалі - це доволі дивна історія… Коли я дізнався про справу (до речі - зі ЗМІ), одразу ж написав заяву в СБУ із проханням або надати офіційну інформацію, або ж спростувати неправдиву інформацію, яка вже завдала шкоди моїй діловій репутації. Наразі жодної відповіді від СБУ не надходило. Дивно, що спочатку моє прізвище з'явилося на сайті СБУ, але вже за кілька годин зникло. Кримінального провадження проти мене немає, а розкручування цієї теми в публічному полі явно комусь вигідне. Я, власне, сам зв'язався з СБУ, адже я перший, хто зацікавлений розібратися у цій справі. Але знаєте, що показово? Вже через 17 хвилин після публікації новини на сайті СБУ пішла серія готових негативних публікацій проти мене, і навіть банерна реклама на одному із найпопулярніших сайтів країни... Зараз тиражуються мої приватні фото кількарічної давнини… Немає сумніву, що це свідомо спланована замовна PR-кампанія в кілька десятків тисяч доларів, які, натомість, краще було б скерували на матеріальне забезпечення бійців АТО.

- Хто за цим стоїть? Ви комусь зараз заважаєте?

- Сьогодні я не на посаді, і не є членом жодної партії, але за цією кампанією можуть стояти певні сили, які навмисне хочуть мене дискредитувати з різних причин. Одна з них - образи чи помста за те, що, будучи головою Держгеонадра, я зупиняв дію ліцензій, видобуток за якими здійснювався незаконно чи з порушенням необхідних технічних норм. Ми активно позбавляли ліцензій представників компаній, за якими на той час стояли люди, наближені до "сім'ї" Януковича. Через порушення надрокористувачами вимог законодавства ми призупинили дію 168 спеціальних дозволів на користування надрами, понад 30 подали до суду на анулювання. Якщо взяти вузьке направлення бурштину, то до Революції Гідності на незаконному видобутку збагачувалося, так зване, "силове крило донецьких", а також група відомих народних депутатів. Спроби припинити доступ до ринку у кілька сотень мільйонів доларів - це вагомий аргумент не тільки для інформаційних нападок на мене, але й для завдання фізичної шкоди.

- То Ви підписували якісь угоди ДП "Бурштин Україна"?

- Жодних договорів - ані тих, які би стосувалися даної справи, ані будь-яких інших документів від імені ДП "Бурштин Україна" я не підписував. Керівник державного підприємства в рамках господарської діяльності даного підприємства укладає подібні угоди. Держгеонадра контролює і є органом управління близько двох десятків державних підприємств по всій Україні. Служба здійснює підбір кадрів, виконує ряд інших адміністративних функцій, проте операційну діяльність здійснює виключно керівництво державних підприємств, тож я, перебуваючи на посаді, власне, навіть і не міг підписувати договори від імені жодного ДП. Загалом я бачу у даній ситуації чіткі сигнали до реваншизму, повернення "старих еліт" до давно відомих їм схем.

- Чи правда, що Олександра Музиченка вбили через те, що йдуть кримінальні війни між угрупованнями, які контролюють бурштин?

- Його смерть сталася до мого призначення у Держгеонадра, тому коментувати це я не можу. Та можу сказати, що цю сферу постійно хочуть взяти під контроль різноманітні впливові структури. В тому числі ті, які створені на революційній хвилі.

- Чи отримувало Ваше відомство і Ви особисто корупційні пропозиції про продаж посад в держпідприємстві, яке займається видобутком?

- Так, на нас намагалися впливати представники різноманітних структур, народні депутати. Деякі були справді дуже настирливі. При відборі кандидатів на керівну посаду ми керувалися виключно професійними якостями тих чи інших претендентів. Як проявили вони себе на підприємстві - це вже інше питання.

- Як Ви оцінюєте прийнятий у першому читанні ВР законопроект про видобування та реалізацію бурштину? Кажуть, що він теж має корупційну складову...

- Думаю, сам факт прийняття такого законопроекту за основу - це вже позитивний сигнал, адже, фактично, на законодавчому рівні питання легального видобутку і продажу бурштину сьогодні не до кінця врегульоване.

Однак, на мою думку, законопроект все ж таки в багатьох частинах потребує суттєвого доопрацювання. В такому вигляді він все ще залишає чимало простору для корупційних схем і не сприяє вирішенню завдання стосовно спрощення проходження дозвільних процедур. Основне завдання повинно стояти в перспективі та можливості заходу в даний ринок стратегічних інвесторів, натомість в цьому вигляді законопроект лише, скоріше, "гасить пожежу" у спілкуванні з місцевими громадами. Та що вони будуть робити, коли за п'ять років всі поклади варварським способом викопають, не створять умов для переробки, розвитку ювелірної підгалузі тощо?

- Про які конкретні норми законопроекту Ви говорите - які, на Вашу думку, потребували б перегляду?

- Я не аналізував його глибоко, але навіть поверхневий аналіз свідчить про те, що є над чим працювати. Законопроект, наприклад, визначає, що користувачами бурштиноносних надр можуть бути виключно певні суб'єкти господарювання - старательські артелі, а первинним надрокористувачем - лише комунальні підприємства, це суперечить вимогам Господарського кодексу. Для первинного надрокористувача законопроект встановлює 7 додаткових документів для отримання дозволу на користування надрами, також замість одного треба буде зробити кілька технологічних проектів розробки ділянки родовища бурштину. Є ризики і щодо послаблення державного геологічного контролю над видобутком бурштину - ці функції передаються на рівень комунальних підприємств.

Проте позитивним є те, що цей законопроект дає шанс започаткувати широкий діалог з місцевими громадами, геологічною спільнотою, інвесторами для формування справді ефективної моделі функціонування даного сектору.

- То як легалізувати цей ринок і змусити платити всіх видобувальників гроші в бюджет?

- Враховуючи сучасну жорстку реальність, це однозначно має бути компроміс між державою, профільними інвесторами та місцевим населенням. Основне - стимулювати отримання нових ліцензій. Ліцензіат при цьому вже буде домовлятися з землевласниками та землекористувачами про доступ до надр. Врахування інтересів місцевого населення - це основне завдання, просто все це треба перевести в правове поле. Держгеонадра під моїм керівництвом робило реальні кроки для припинення незаконного видобутку та легалізації не тільки бурштину, але і піску, вугілля, торфу тощо. В усіх цих сферах найбільша проблема - це відсутність ліцензії: коли є ліцензіат - є змога провести перевірку, здійснити заходи реагування, а коли видобувають в лісі і вночі, то перевіряючому просто приставлять до скроні пістолет і переконливо просять зникнути. Така реальність. В чинній постанові КМУ №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (пп.14 п.8) передбачено надання спецдозволу без аукціону на ділянках проявів бурштину, які не мають промислового значення, розмір яких не перевищує один гектар. Однак жодної заявки в Держгеонадра не надходило, тобто норма не діє.

- А що з аукціонами на користування надрами? Чому вони зараз не проводяться?

- Я вважаю, що аукціони - це реальний дієвий інструмент залучити інвестора в галузь, коли ліцензії видаються на прозорих умовах і в чесній конкуренції. Минулого року були проведені два аукціони, всі законодавчі норми були дотримані, але третій був скасований. Такою була вказівка Міністра екології та природних ресурсів, який ініціював детальне вивчення критеріїв доступу компаній та перегляд правил проведення аукціонів. Думаю, це питання має стати одним із пріоритетних у співпраці Міністерства та Держгеонадра, адже зупинка у проведенні аукціонів на надрокористування у понад півроку фактично вже призвела до недоотримання державою значних коштів. По суті досі в цьому напрямі немає жодного прогресу.

- Чи є шанс перейти на електронні аукціони?

- Практика електронних аукціонів поширена майже по всьому світу, наприклад, у США всі без винятку спецдозволи продаються через електронні аукціони. Ще під час мого головування у Держгеонадра ми розробили проект постанови про впровадження електронних торгів. Ця постанова передбачає створення окремого сайту з рівним доступом усіх учасників та спостерігачів до інформації про аукціон та про лоти. Тобто, кожен учасник, незалежно від того, де він знаходиться, зміг би відкрити і придбати цікавий для нього лот - дозвіл на користування надрами, без ризику корупційних зловживань. На жаль, з того часу постанова, яку широко підтримали всі бізнес-асоціації та інвестори, так і залишилась на папері.

- Що загалом треба зробити, щоби зменшити бюрократичну складову в отриманні спецдозволів на користування надрами?

- Ми свого часу вже ініціювали внесення змін до проекту згаданої постанови Кабміну №615, проте постанова була заблокована через зміну складу КМУ. Передбачалося, зокрема, зменшити кількість випадків користування надрами без проведення аукціону, скоротити кількість підстав для зупинення та анулювання спецдозволів, зменшити кількість дублюючих погоджень тощо. Ці та інші ініціативи, які зменшують адміністративне регулювання, зараз дуже потрібні галузі.

Андрій Вакуленко