13100 посетителей онлайн

Оборона Лисичанська: думки щодо обстановки та проблем

Автор: 

бутусов

Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов аналізує обстановку та проблеми довкола оборони Лисичанська на Луганщині.

Обстановка:

  1. Російський наступ на Лисичанськ триває, і ворогу вдається просуватись попри значні втрати та потужний український опір. Зараз, судячи з оприлюдненого відео, противник підійшов близько до південної околиці Лисичанську та Лисичанського нафтопереробного заводу. Тому треба сказати чесно: загроза захоплення Лисичанську існує, і ми маємо думати та діяти швидко, щоб зупинити наступ.

  2. "Котла" немає. Лисичанськ знаходиться в оперативному оточенні, але залишаються траси постачання через Сіверськ. Існують об’їзні шляхи, хоча цей коридор і вузький. Разом з тим, ми контролюємо панівні висоти, позиції для корегування вогню зручні, можливості для посилення оборони існують.

  3. Українське командування розуміє складність обстановки та важливість утримання Лисичанська, наші війська посилюються. Серед командирів наших підрозділів є чимало відповідальних лідерів, яким воюють професійно. Є і проблеми, про них нижче.

  4. Загальна обстановка: російські війська продовжують спроби прорвати нашу оборону вздовж траси Бахмут-Лисичанськ. Висоти над трасою також є зручним рубежем оборони. Противник поки що не ризикує форсувати Сіверський Донець, оскільки боїться розгрому, як це було у Білогорівці.

  5. Російські війська несуть важкі втрати. У міру надходження снарядів по противнику веде вогонь українська артилерія, на напрямку результативно працюють наші далекобійні РСЗВ та ОТРК, вчора знищено два великих арсенали ЗС РФ на Луганщині, з яких забезпечувався російський наступ. Противник просувається дуже повільно саме через втрати та удари по логістичних базах, рівень втрат підтверджується масовим застосуванням росіянами старих радянських танків Т-62 та БМП-1, піднятих з баз зберігання.

  6. Російські фейки. Ситуація дуже складна, але підстав для паніки нема. Російські канали вже понад тиждень розганяють брехню щодо "котла" в Лисичанську, це спрямована дезінформаційна операція для підриву бойового духу. Так само вони брехали щодо оточення наших військ у Сєверодонецьку, якого не було взагалі, і продовжують брехати про нібито оточення наших військ в районі Золоте-Гірське, з якого наші насправді прорвались ще чотири дні тому.

  7. Обстріли міста. Російська артилерія веде масований обстріл Лисичанська. Голова ВЦА Луганської області Гайдай вчасно організував та продовжує евакуацію мешканців, сподіваюсь, що ті, хто залишився, все ж усвідомлять смертельну небезпеку, бо дуже багато людей загинуло від обстрілів у Сєверодонецьку, і жертв у Лисичанську може бути набагато більше.

Проблеми:

  1. "Снарядний голод". У нашої армії чимало організаційних та управлінських проблем, але вона краще керована та вмотивована в багатьох аспектах, ніж ЗС РФ. Нагадаю, що зі слів командувача логістики СВ ЗСУ В.Карпенка, втрати техніки Збройних сил України під час бойових дій сягають 50%, а поточні постачання від партнерів закривають лише 10-15% потреб української армії. Тому головна проблема війни – подолати нестачу боєприпасів. І якби армія була забезпечена достатньою кількістю снарядів, хоча б 20% від російського рівня, то противник вже був би зупинений. Сподіваємось на наших західних союзників, снарядами яких ми воюємо практично з самого початку війни, тому що своїх запасів та виробництва ми не створили.

  2. Боєздатність військ. У районі оборони Лисичанська значна кількість наших частин з різним рівнем організації та підготовки. Є сильні підрозділи, є слабкі, думаю, по зверненням в інтернеті це помітно. Але обстановка там не терпить слабких взагалі. Мені здається вдалим досвід застосування роти 205-го батальону ТРО Печерського району Києва у Сєверодонецьку, про який можна сказати після виводу військ з міста. Від батальону на дуже небезпечну ділянку фронту послали роту. Необстріляна рота самостійно увійшла у взаємодію з досвідченим підрозділом "Легіон Свобода" частини Нацгвардіїї, озброєної танками та артилерією, що в результаті посилило обидва підрозділи та надало досвід та впевненість бійцям ТРО. Краще мати надійний добровольчий взвод чи роту, ніж ненадійний слабко керований батальон. Було б добре зібрати кращих, і тоді це буде реальне посилення для досвідчених кадрових частин, з якими можна застосовувати відібраних бійців нових формувань. Для цього треба, звичайно, щоб у підрозділах призначались реальні лідери. Такі ще є серед добровольців, серед ветеранів, їх треба негайно переводити на посилення та робити командирів нижчої ланки, які саме й роблять війну.

  3. Організацію оборони та застосування усіх частин було б добре будувати на основі штабу досвідченої кадрової бригади, з досвідом та практикою, а не на базі тільки створених та ще недостатньо боєздатних частин. Давайте подивимось на досвід ОУВ "Слобода", яке концентрує сили навколо штабів своїх кадрових бригад, зосереджуючи все управління в руках одного комбрига в значній полосі, і це дозволяє ефективно діяти на ключових напрямках. Тому що дуже важлива взаємодія.

  4. Посилення розвідувальної системи, артилерийської розвідки, контрбатарейної боротьби.

  5. Забезпечення зв’язком та Starlink усіх рот, батарей, розвідувальних взводів та спостережних постів з оптикою. Starlink незамінний і як засіб посилення морального стану бійців, люди мають відчувати моральну підтримку, мати комунікацію, не піддаватись чуткам.

  6. Політичний вплив. На жаль, політичне втручання у військове управління бойовими діями в Сєверодонецьку призвело до того, що резерви різних силових відомств скеровували до цього міста, хоча обстановка вимагала втримати противника на рубежі Нагірне-Комишуваха, звідки на Лисичанськ наступають ударні частини 1-го армійського корпусу, 90-ї танкової та 76-ї десантно-штурмових дивізій ЗС РФ та різні спецпідрозділи. Неможливо бути сильним всюди, і поки увага була прикута до Сєверодонецька, противник прорвав оборону біля Врубівки та Тошківського та створив оперативне оточення навколо Золотого-Гірського, з якого підрозділи 24-ї бригади героїчно прорвались та організовано відійшли. На жаль, ми понесли при прориві значні втрати, хоча й набагато менші, ніж розповсюджує російська пропаганда. І після цього з Сєверодонецька довелось все одне негайно відходити, як і попереджали (і я непублічно про це неодноразово казав деяким впливовим людям, і саме тому писав про негативний політичний вплив). Політичні вимоги, невиправданий оптимізм, бажання приносити тільки хороші новини створюють проблеми для військового командування. Бо командири мають ухвалювати рішення згідно обстановки. А політики, які прагнуть "контролювати" військових, мають це робити на ротних командних пунктах, щоб побачити один раз ситуацію на власні очі, перш ніж щось вимагати та когось звинувачувати. Треба зробити чесні висновки з досвіду, бо перемога потребує визнання проблем та взяття відповідальності на себе, а не скидання своєї відповідальності на когось іншого.

Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ

Топ комментарии
+24
завдяки Юрію знаємо ситуацію з перших вуст,без прикрас.Дякуємо за вашу нелегку роботу.Ви-кращий !
показать весь комментарий
28.06.2022 11:09 Ответить
+11
"На жаль, політичне втручання у військове управління бойовими діями в Сєверодонецьку призвело до того, що резерви різних силових відомств скеровували до цього міста, хоча обстановка вимагала втримати противника на рубежі Нагірне-Комишуваха..."
Юрий, главное- берегите себя находясь у линии фронта. После того, как ЗСУ погонит каZZапов таким, как Вы предстоит погнать ссаными тряпками тех, кто фактически их привёл в Украину за последние 3 года и стать Настоящей Украинской Властью.
показать весь комментарий
28.06.2022 18:19 Ответить
+10
" ...тому що своїх запасів та виробництва ми не створили. "
показать весь комментарий
28.06.2022 11:22 Ответить

Загрузка...