Контрнаступ ЗСУ: що відбувається на Харківщині

Автор: Юрій Бутусов

Балаклійська наступальна операція ЗСУ триває, і триває широкомасштабне звільнення Харківщини. Російські війська поки що не здатні зупинити прорив, ситуація змінюється швидко.

Оскільки в Інтернеті викладено вже багато відео та повідомлень з російських та українських джерел, багато оприлюднив карт противник, ми на основі відкритих даних за день все це узагальнили. Ось яка обстановка за даними, про які говорять росіяни. Звісно, обстановка змінюється швидко, фактичне просування наших військ, скоріше за все, на даний момент набагато глибше.

Тим часом російське Міноборони поставило усім своїм пропагандистам завдання показувати, що в угруповання ЗС РФ в Ізюмі, яке потрапило в оперативне оточення, нібито йдуть резерви.

Навіть ролики показують, як якась колона кудись іде та кудись летить гелікоптер. Такі синхронні заяви показують, що частина російських військ охоплена панікою. Вони дивляться на карти, бачать, що основні магістралі постачання вже перерізані ЗСУ, бачать, що залишився один шлях відступу - по важкій дорозі до Осколу, і що командування не може гарантувати безпечний відхід з добре звареного котла.

Ізюм охоплений з трьох боків, і становище російських військ тут критичне, навіть якщо дивитись на російські карти обстановки.

Такі панічні відеосюжети росіян показують, що російське командування дуже не впевнено у своїх військах та у своїх діях. Тож, судячи з дописів пропагандистів РФ, Ізюм готується до жесту доброї волі.

В такому разі усі колаборанти та зрадники мають готуватись до зачистки Службою Безпеки України. Визволення Ізюму неодмінно відбудеться.

Поки ж до Ізюма прибув російський пропагандист Семен Пегов. Зробив репортаж про те, що оборона міста міцна як ніколи, що до Ізюма прибули резерви, тут же - картка для збору грошей як прибавка до зарплатні (він близький до радника Путіна з гібридних війн Владислава Суркова).

А я згадав, який резонанс Пегов створив під час війни в Карабаху 2020-го. Тоді Пегов у складі групи пропагандистів із РФ прибув для висвітлення війни із боку вірменських військ. Але буквально кожен його репортаж перетворювався на конфуз і скандал, ніби Пегов спеціально приїхав дискредитувати вірменську армію. Стали просто мемами репортажі Пегова з Гадоута і Шуші, де він буквально тими ж словами запевняв, що оборона цих міст міцна, що йдуть резерви, що жодної паніки немає. Але виходило так, що буквально наступного дня після репортажів Пегова вірмени із цих міст відступали! Тож Пегов - це символ розгрому та фігура для анекдотів. От і подивимося, чи продовжує Пегов свою традицію - бути нещасливим талісманом, вісником поразки? Тоді можна буде говорити про традицію: де Пегов - там розгром.

Вже зараз російська пропаганда яскраво описує, що чекає на зрадників та колаборантів у Балаклії. Так яскраво, що хоч додавай до прес-релізів ДБР. Це гарний приклад того, що очікує тих, хто підтримує окупантів на тимчасово захоплених територіях України, на Донбасі, у Криму, в Запоріжжі, на Херсонщині. Росія вас завжди кине, завжди. Зрадників ніхто не буде евакуювати та рятувати, росіяни вас забудуть. А ДБР та СБУ - ні.

При цьому Міноборони Росії вже четвертий день мовчить про рекордні темпи втечі російської армії, про багато сотень вбитих та полонених російських військових, про десятки одиниць кинутої та знищеної важкої бойової техніки, про багато десятків звільнених ЗСУ населених пунктів.

Сьогодні буду з нетерпінням чекати як повідомлень нашого Генштабу, так і спікера російського ГШ генерала Конашенкова. Чи наважиться це кумедне обличчя путінської армії вигадати якийсь новий мем, чи знайде сили назвати епічний розгром ЗС РФ "жестом доброї волі"?

Нам же всім сьогодні слід мовчати про реальну обстановку, бо її не знають не те що блогери - її не знає повною мірою сам Генеральний штаб.

Українська армія дивує не лише ворогів, але й саму себе. Воїни продовжують наступ навіть попри накази відпочити, і атаки та марші починаються набагато раніше встановлених (і насправді дуже коротких) проміжків на сон та заправку.

Як зупинити армію, яка намагається випереджати накази, де від генерала до солдата усі натхненні спільним успіхом, яка б’ється за кожну безіменну висоту, ніби за свою власну оселю? Про таку мотивацію путінські генерали в академіях не читали, вони шукають найманців за великі гроші, щоб мотивувати солдатів, але гроші ніколи не створять такої феноменальної боєздатності.

Тож чекатимемо, коли командири зберуть усі останні доповіді.

Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ