Стидоба з відновленням декларування

Автор: Тетяна Ніколаєнко

5 вересня Верховна Рада нарешті ухвалила законопроєкт про поновлення обов’язкового електронного декларування для посадовців. До 31 січня 2024 року мають бути подані декларації чиновників, не подані за попередні роки. Втім, ще рік декларації чиновників будуть закриті від очей журналістів. А через рік декларації цих депутатів можуть бути вже нікому не цікавими, бо їх переобрання – це ще велике питання.

А ось те, як вони боролись за те, щоб не відкривати свої декларації, – це якраз привід їх більше не обирати.

У березні минулого року, з огляду на повномасштабне вторгнення, подання декларацій будь-якого виду зробили не обов'язковим на час дії воєнного стану.

Восени минулого року НАЗК заговорило про необхідність поновлення декларацій. Давід Арахамія разом з Олександром Корнієнком обіцяли це зробити цілій Вікторії Нуланд до кінця грудня 2022 року. Але далі обіцянок справа не пішла. Лише за обов’язковими умовами МВФ українських депутатів змусили погодитись повернути декларування.

Уже між цими двома стадіями західні партнери мали можливість переконатись, що українська влада не прагне ні відкритості, ні антикорупції.

І навіть умови МВФ не завадили депутатам максимально затягти цей процес.

Навесні на Цензор.НЕТ з різницею в кілька днів вийшли інтерв’ю лідерки партії "Слуга народу" Олени Шуляк та заступника голови НАЗК Артема Ситника. Перша казала, що поверненню декларування заважає те, що депутатів карають за технічні помилки. Другий – що це неправда, для покарання потрібен умисел.

Втім, у депутатів було ще 117 причин, які заважали їм відновити декларування, де першою завжди була небезпека декларантам-чиновникам.

На стадії першого читання депутати пропонували змінити підхід щодо декларування відомостей про об’єкт, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Зокрема, декларувати об’єкт лише за певних умов:

1) користування об’єктом у сукупності не менше ніж 183 календарні дні протягом звітного періоду та/або 2 місяці, що передували закінченню звітного періоду;

2) ринкова вартість користування об’єктом (незалежно від того, чи таке користування було оплачуваним) протягом періоду його користування в межах звітного періоду суб’єктом декларування перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Також пропонувалось виключити обов’язок суб’єкта декларування зазначати у декларації відомості про номери рахунків. Натомість залишити необхідність тільки декларування відомостей про банківську або іншу фінансову установу, де відкриті рахунки.

Ще депутатам було б добре, якби всі реєстри підтягувались у декларацію автоматично. Що неможливо, бо держателі реєстрів різні.

Також депутати хотіли позбавити НАЗК функції роз’яснень щодо декларування, що дозволило б різночитання та вибіркове застосування норм.

На стадії до другого читання депутати заспамили законопроєкт "цінними" поправками.

Наприклад, пропонували переписати визначення поняття родина, щоб не декларувати членів сім’ї, з якими нібито не ведуть спільну господарську діяльність. Це, вочевидь, щоб не заморочуватись на фіктивні розлучення. Привіт фігурантці розслідувань журналістів та НАБУ Маргариті Шол.

Як зауважило ЦПК, частина нардепів пропонувала взагалі не вказувати в декларації інформацію про дітей, дружину або чоловіка ("батьківщинівці" Власенко, Євтушок (правка № 235)), "слуги" Павлюк (правка № 138) і Неклюдов (правка № 237).

Депутати Дмитро Разумков та Бабій пропонували не подавати відомостей про місце проживання.

"Слуга" Ткаченко та експредставники ОПЗЖ Славицька і Мамка пропонували вказувати лише вартість оренди майна за договором або за законом. Яка б це була вартість – не складно здогадатись.

Ще рік тому на одному з офреків автор почула, що умовою повернення декларування буде закритість реєстрів для журналістів. Так і сталось.

Лише 199 депутатів підтримали правку голови комітету Анастасії Радіної про відкриття реєстрів з 2024 року.

По фракціях це мало такий вигляд:

"Слуга народу" - 117 зі 191

ЄС - 22 з 22

"Батьківщина" - 5 з 13

"Платформа за життя та мир" - 15 з 21

"За майбутнє" - 8 з 11

"Голос" - 17 із 17

"Довіра" - 7 із 16

"Відновлення України" - 1 з 9

Позафракційні - 7 із 17.

Натомість депутати підтримали одну із чотирьох спірних поправок, внесених Комітетом з питань правоохоронної діяльності напередодні.

Зокрема, в ухваленій версії документа залишилась поправка про те, що декларант може уникнути притягнення до відповідальності за недостовірні відомості в декларації на суму до 1,3 млн грн у випадку добровільної сплати штрафу.

Водночас інші спірні правки не зібрали необхідних 226 голосів. Ідеться про поправку, яка передбачала, що якщо посадовець не задекларував орендоване майно, то при визначенні покарання враховували б лише ту суму, яку декларант платить за оренду майна. Це б дало змогу уникнути відповідальності за користування елітним майном за заниженою вартістю. Правка також може дозволити уникнути відповідальності за недекларування активів, де декларант є не прямим власником, а бенефіціаром.

Також не зібрала необхідної кількості голосів поправка, яка дозволяла не вносити до реєстру корупціонерів тих посадовців, сума недостовірних даних у деклараціях яких не перевищує 1,3 млн грн.

Крім того, депутати не підтримали поправку, яка дозволяла виключати порушників з реєстру корупціонерів.

Єдине добре – депутати виправили свої новації щодо декларування військових, тому вони декларуватимуться після завершення воєнного стану, крім матеріально відповідальних осіб.

Центр протидії корупції наразі закликає президента повернути до Ради законопроєкт № 9534, прийнятий без норми про відкриті декларації.

Тетяна Ніколаєнко, "Цензор.НЕТ"