Виставка фотографій Володимира (Джона) Миронюка

Завтра, 21 листопада, о 18.00 в Українському домі на 5-му поверсі відбудеться відкриття виставки відомого добровольця та фотографа Володимира "Джона" Миронюка, який загинув у бою під Курдюмівкою 25 вересня 2023 року.

До останнього він допомагав українським воїнам, до останнього знімав, і вражаючі кадри його останнього репортажу будуть представлені разом з багатьма іншими видатними фотороботами. Запрошую усіх, хто знав "Джона".

Володимир Миронюк народився в 1963 році на Львівщині, його діди по матері та батьку були бійцями Української повстанської армії, батьки познайомились та одружились на засланні у республіці Комі. Традиції визвольної боротьби були йому відомі з дитинства. У 2001 в пошуках роботи Миронюк виїхав з родиною до США, став громадянином США.

Але в 2013 році, коли почався Майдан, Миронюк повернувся до України і взяв активну участь у Революції Гідності у лавах Самооборони, а потім добровольчого загону "Правого сектору", де він подружився з видатними героями Дмитром Коцюбайлом (Да Вінчі) та Романом Косенком (Яшкой Циганковим).

На Майдані він почав фотографувати – і він знайшов своє натхнення у зніманні людей там, де вирішується доля, у моменти найбільшої напруги та подвигу.

Після початку російської агресії Миронюк приїхав до загону "Правого сектору", пригнав туди машину для "Яшки", машину волонтери забронювали, і фотографії цього "народного панцерника" обійшли весь світ. А "Джон" став першим механіком-водієм цієї бронемашини, яка постійно виконувала бойові завдання в районі села Піски.

Вже відтоді фотографії Миронюка стали поширюватись в інтернеті. Він не продавав фото, не робив виставок, а виставляв на свої сторінки в соцмережах, і звідти вони розносились зі сторінки VM Blood (назва походить від перших літер його імені та прізвища та імені знаменитого літературного героя капітана Блада, яким "Джон" захоплювався у дитинстві).

Володимир багато разів приїжджав в Україну на тривалий час.

А коли почалось повномасштабне вторгнення, він у свої 58 років залишив усі справи та приїхав на захист України. Разом з ним на війну пішли усі чоловіки його родини в Україні – його рідний брат воював та був поранений у складі 128 гірсько-штурмової бригади. Володимир як доброволець у складі однієї розвідгрупи брав участь у боях за Ірпінь. Він знімав на Донбасі, на Херсонщині, на Запоріжжі. Він намагався потрапити туди, де найгарячіші бої. Ми разом з ним були у напівоточеному Сєверодонецьку, під час будь-якого обстрілу він шукав можливість зробити кадр або увімкнути гоу-про.

"Джон" усюди знаходив знайомих та друзів, він жив з бійцями, розважав, надихав недосвідчених, допомагав воювати, як водій, як солдат. Тому знімки "Джона" завжди особливі, зі своєю історією, оскільки це не фото стороннього спостерігача, а фото безпосереднього учасника подій. Його бачили та знали на війні буквально тисячі воїнів, яких він фотографував під час боїв та маршів та одразу намагався вислати на згадку найкращі фото. Він був щасливий цією своєю місією. Дуже часто його розшукували, щоб отримати фото воїнів, зокрема й загиблих...

Існує тонкий прошарок людей, які є андеграундом війни, людей, які відомі своїм шляхом та своєю місією, і їх визнання не залежить від статусів, нагород, вони мають авторитет, тому що багато років важкою працею створюють свою стежку та свій світ. "Джон" був одним з них – мандрівний лицар війни з фотоапаратом, який, коли треба, бере до рук автомат, і якому завжди раді справжні воїни.

25 вересня Володимир Миронюк з фотоапаратом та гоу-про сам, без супроводу, із самого ранку пройшов на позиції українських бійців біля села Курдюмівка. Це була одна з найгарячіших точок. Ворог був за 100 метрів. Надійні укриття тут обладнати було неможливо, тут була неможлива евакуація вдень, тут були постійні щільні обстріли і постійні втрати. "Джон" вирішив показати, якою великою ціною доводиться втримувати цю позицію на відкритому місці. Він дійшов туди якимось дивом – а потім почався дуже щільний обстріл та бомбардування гранатами з дронів. Володимир Миронюк допомагав набивати набої бійцям та фотографував і знімав. Він зробив багато дивовижних знімків у тому окопі, за який вони бились. Але уламки гранат з дрона уразили героя, і він загинув у тому бою.

Три доби через щільні обстріли його тіло не могли вивезти. А потім група бійців з його найближчим другом – безстрашним "Вегасом" – спеціально приїхала за "Джоном" у цей район: спланувала захід на позицію, і вночі тіло Володимира Миронюка його друзі винесли.