Тактика дронів для виходу з позиційного глухого кута

Усе колись було придумано. Колись у Першу світову скорострільна артилерія та кулемети зупинили фронт та зробили війну кривавою позиційною м’ясорубкою. Прорвати фронт піхотою та тримати фронт піхотою стало непомірно дорого та практично неможливо. Але британці та французи створили нові види техніки - танки та авіацію.
На початку танки та авіація грали допоміжну роль, і ними командували піхотні командири, яким техніку передавали на посилення. Нова техніка посилювала війська, але не давала сама по собі можливості прорвати фронт та завдавати противнику у рази більших втрат. І після важких поразок союзники усвідомили - нові засоби боротьби мають отримати не допоміжне, а самостійне значення. Тобто не танки та авіація мають придаватись піхоті, а навпаки, для найкращої взаємодії та максимального використання техніки, дії піхоти підпорядковуються частинам, які застосували нову техніку. І тоді британці та французи ухвалили рішення по зміні організації, управління та тактики застосування нових бойових машин. Були створені спеціальні танкові та авіаційні тактичні зʼєднання, які отримали самостійні завдання, і операції почали плануватись виходячи з тактики, оптимальної для танків та літаків.
Як тільки були створені максимально зручні умови для масованого застосування бойових машин, як тільки командири піхотних зʼєднань почали планувати дії насамперед для застосування техніки та точного ураження, а не штурмувати піхотою та артилерійськими обстрілами по координатах, фронт вдалось прорвати.
Позиційна стратегія закінчилась, оскільки масованість застосування танків та авіації відновили тактичний маневр на полі бою.
Самостійна тактика нової бойової техніки дозволила вирішити ключове завдання війни на виснаження - скорочення втрат своєї піхоти та різке збільшення втрат піхоти противника. Прорив фронту технікою почав завдавати втрат силам оборони більше, ніж силам нападу.
Дрони стали стрижнем нового бойового порядку на сучасному полі бою. Планування дій дронів, засобів боротьби з дронами противника, звʼязку - є основою тактики.
Не дрони мають іти за людьми - а люди за дронами.
Для реалізації тактики дронів необхідно створити самостійні тактичні групи дронів, які побудують управління та взаємодію з іншими бойовими компонентами, та дозволять застосовувати дрони масовано.
Дрони, а не люди, мають тримати фронт та проривати фронт. Контроль фронту зараз - це не розсилка людей у посадки, а фронт дронів, антидронових систем, сенсорів та звʼязку. І ресурси, і сили на це у нас є.
За останні півтора року мені довелось неодноразово порушувати тему створення спеціальних тактичних груп дронів на фронті. Тому що вже є ті, хто вже зараз показує результат.
Про це місяць за місяцем доводиться говорити з людьми у владі про створення тактичної групи дронів. І В.Залужний про це багато часу чув, і новий головком ЗСУ О.Сирський про це знає, інформація і передавалась, і доводилась неодноразово, і деякі члени Ставки Верховного головнокомандувача навіть виїжджали на фронт для ознайомлення з тактикою. І слова керівники говорять правильні, і виставки дронів відвідують, і навіть почалась закупівля дронів на державному рівні, і навіть створили сили безпілотних систем.
Але масованого застосування дронів на фронті нема - і тільки через те, що має місце серйозна недооцінка ролі дронів у керівництві. Ми використовуємо можливості наших підрозділів дронів на 10 відсотків, тому що нову тактику та техніку просто неможливо застосувати без організації, управління та планування.
Єдина можливість продовжувати війну та добитись перемоги - створити фронт дронів, антидронових систем, сенсорів, високоточної зброї. Не колись у майбутньому, а прямо зараз, поки ще у нас є люди, здатні відбивати всі штурми своїм героїзмом та характером. Тактику дронів треба не вигадувати, а створити на прикладі успішних дій та прикладів масованого застосування дронів та антидронів. І у нас є ті, хто такий приклад можуть зараз показати. Потрібні рішення.
Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ
А це:
- висування штурмових груп в момент мінімальної видимості (туман, задимлення, злива, мряка) або у сильно-вітряну погоду, що заважає стабільній роботі "дронщиків";
- атака малими та роззосередженими піхотними групами зі швидким зближенням з оборонними позиціями (приклад - застосування кросових мотоциклів) для зниження ймовірності попадання дронів;
- просування в лісосмугах і лісопосадках, закопування у нори, маскування;
- застосування потужних засобів РЕБ при висуванні техніки на атакуючі позиції після проведення розвідки боєм, під час якої визначається спектр частот роботи дронів на даній ділянці тощо.
Справді, тактика "повзучого наступу" ворога вражає, бо без своїх зрадників вона ніколи не спрацювала б.
Для прикладу на тактичному рівні та ж сама тактика "повзучого наступу" працює на користь рашистів і здачі територій України. Одна виснажена без амуніції 110 бригада до останнього стримувала як могла більш як 100 тисячне угрупування рашистів навколо Авдіївки, в кінці коли стало уже гарантовано надто пізно отримала очікуване підкріплення, але лише для відступу щоб не бути повністю знищеною.
Піздно піть боржомі.
В. Черчиль.
То вже на кухнях мільйон дронів наклепали.
І ще Бутусов забуває прописні істини, які знає кожний лейтенант, випускник ВУ: ******** бій- це загальновійськовий бій, для успіху в бою треба правильно організувати взаємодію між родами військ. Розвиток військової техніки в історичному аспекті відбувається по принципу гойдалки: якщо з'явилися нові зразки техніки, то невдовзі придумають ще новіші зразки, які зводять нанівець переваги існуючих. І так цикл повторюється раз за разом.