Бутусов про зустріч із Блінкеном: американців цікавлять війна, ситуація в енергосекторі і боротьба з корупцією

Автор: Юрій Бутусов

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва 11 вересня зустрівся з представниками незалежних ЗМІ та громадянського суспільства. Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов розповів подробиці зустрічі.

Вітаю. Позавчора (11.09 – Ред.) у мене відбулась зустріч з державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном у Києві. Зустріч була проведена за ініціативи посольства США. Хочу подякувати пані послу Бріджит Брінк і всім дипломатам американського посольства, які проявляють велику увагу до подій в Україні. Дивляться, аналізують, моніторять і готують своє бачення для того, щоб впроваджувати далі американську політику і допомагати Україні. Найкраще, на мій погляд, що відображає зустріч з погляду дипломатії, це допис посла Брінк:

"Держсекретар Блінкен також зустрівся з представниками незалежних медіа та громадянського суспільства Юрієм Бутусовим, Світланою Мусіякою та Віталієм Шабуніним, щоб обговорити реформи в Україні. Сильне громадянське суспільство та вільні ЗМІ є основою демократій та життєво важливими для прагнення України приєднатися до Європейського Союзу та НАТО".

Можу сказати, що абсолютно так само і була озвучена мені мета цієї зустрічі. Безумовно, для наших західних партнерів, для наших союзників мають принципове значення події в Україні. Оскільки все, що б не було там на світі, за кордонами України, можна думати, що десь там є якісь тіньові ляльководи, які нібито на щось впливають, щось роблять. Але це не так. Доля війни і доля всього 21-го сторіччя безпеки не тільки в Європі, але й у світі, вона зараз в першу чергу вирішується на полях битв в Україні і в коридорах української держави. Тому що саме від наших зусиль, від організованості нашої влади, громадянського суспільства і сил оборони і залежить результат. І всі світові політики планують свої дії, виходячи з того, в якому стані зараз війна в Україні, наскільки обороноздатною є українська держава і українська нація.

Ми бачимо, що українська влада, президент Володимир Зеленський монополізують медіапростір, взяли під контроль всі найбільші телевізійні канали, фінансують їх, виділяють мільярди гривень з державного бюджету для того, щоб монопольно розповідати українцям тільки одну позицію, позицію влади з точки зору піару, якихось абсолютно інколи незрозумілих інтересів. І замовчувати реальні проблеми, які у нас існують на війні, в суспільстві, в державі, замовчувати системну корупцію, яка просто руйнує державу зсередини. І, безумовно, наші союзники, демократичні країни, які виділяють десятки мільярдів доларів на підтримку України в цей час, хочу нагадати, що підтримка США і підтримка Євросоюзу – це не просто озброєння, так якого дійсно дуже не вистачає, а це насамперед фінансування українського бюджету і того величезного дефіциту, який в ньому існує. Тому, звичайно, платники податків у всьому світі, які впливають безпосередньо в демократичних країнах, там, де є конкуренція медіа і політичних партій, вони впливають, звичайно, є конкурентна боротьба і в Сполучених Штатах. І для того, щоб демонструвати прозорість української політики, ефективність української політики, безумовно, американці зацікавлені в тому, щоб у нас були конкурентні вільні медіа, щоб у нас була конкурентна політика. І коли влада намагається це монополізувати, безумовно, на Заході, в Європі, в Америці, це незрозумілий підхід. Так склалось, у нас такі, на жаль, ще не позбуті феодальні традиції, у владі кланові традиції, і вони зараз продовжують рулити у державі. І те, що наша держава не інституційно, поза інституціями розвивається, а все вирішує кілька людей, 5-6 менеджерів в одному кабінеті на Банковій, в кабінеті Андрія Єрмака, маю на увазі. Те, що все вирішується в одному кабінеті, ні у кого не викликає довіри. Ні в Україні, ні у світі. І це очевидні речі. Також стосовно бізнесу: я спілкуюся зі співробітниками посольств, бачу, що люди аналізують практично весь медіапростір України, включно з телеграм-каналами, ютубом, в принципі, все, що значуще. І, звичайно, моніторинги, аналіз, доповіді.

Які були мотиви?

Хочу наголосити, що у листопаді 2021 року президент Володимир Зеленський запросив мене на пресконференцію і використав все для того, щоб мене, використовуючи своє положення президента, безкарно образити, нахамити фактично, кинути звинувачення, які з часом, як ми бачимо, взагалі влада навіть не намагається нічим підтвердити. І за свою брехню Зеленський намагається уникнути відповідальності. Зараз іде війна і, звичайно, судитись із президентом поки що неможливо. І, користуючись цим скандалом, який сам Зеленський спровокував, він не відповів на моє питання. Хочу нагадати, що на тій пресконференції я запитав Зеленського, чому він тримає біля себе, призначив на високу посаду, фактично, російського агента. Він призначив Руслана Демченка на посаду начальника комітету з розвідки при президенті України, який контролював діяльність всіх розвідувальних служб України і всю діяльність проти Російської Федерації. Хочу нагадати, Руслан Демченко був при Януковичі першим заступником міністра закордонних справ і він був автором сумнозвісних Харківських угод, якими Янукович у 2010 році віддав фактично Путіну Крим, віддав Севастополь в користування як військову базу і пішов на зустріч на всі російські забаганки. Звичайно, така людина - це російський шпигун, його призначили для того, щоб він зливав всю інформацію про діяльність України по Російській Федерації напряму в Москву. І я в листопаді поставив питання. Ну, реакцію, я думаю, ви всі пам'ятаєте, не буду зараз до цього повертатись, всі бачили цю неадекватність повну пана Зеленського. До чого це призвело? Замість вибачень Зеленський просто припинив мене запрошувати на будь-які подальші пресконференції. Причому навіть не пояснюючи. Він президент країни і він мав би це робити, оскільки я не творчістю Володимира Зеленського особистою турбуюсь, а він президент України, Верховний Головнокомандувач. Під час війни це його обов'язок - відповідати на питання засобів масової інформації. Всього цього він не робить, ухиляється від відповідальності і від питань від мене, боїться, оскільки знову він мене побачить, і буде питання про російських агентів, яких він сам привів до керівництва країни, і через яких Путін отримав повну інформацію про наші сили оборони і спланував наступальні дії, внаслідок яких ми втратили значну частину території нашої країни.

І от така неадекватна реакція влади, я дуже вдячний, отримує велику підтримку від колег-журналістів і отримує підтримку від українського громадянського суспільства, яке також не згодне з таким утиском свободи слова, яку реалізує президент Зеленський. І для мене велика честь, що, можливо, мене бояться запрошувати українські керівники, але я був запрошений і Міністерством оборони Франції для того, щоб проінформувати про ситуацію в Україні. І зараз я був на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, і це, звичайно, одна з тих, можливо, топ-10 осіб, які визначають зараз взагалі перебіг світової політики і, зокрема, війни в Україні. Тому це велика честь для мене – бути на цій зустрічі, донести свою думку з деяких питань і відповісти на кілька питань, які були у пана Держсекретаря.

Також хотів би сказати, що там були мої колеги, представники громадянського суспільства Світлана Мусіяка, Віталій Шабунін. Вони відомі як люди, які запроваджують антикорупційні ініціативи. І, безумовно, Віталій є основним рупором нашої антикорупційної політики разом зі своїми колегами з Центру протидії корупції. Це одна з найвпливовіших антикорупційних ініціатив і важливе досягнення для нашого громадянського суспільства. Тому, безумовно, його присутність для американців важлива. Він регулярний учасник різних заходів і готує доповіді з різних питань антикорупційної політики.

Коротко про саму зустріч

Перше питання: А що цікавить зараз американське керівництво? Які основні питання виникають на зустрічі?

Три стратегічні напрямки, три питання, які є у американського керівництва і які перебувають у фокусі уваги американських представників і керівників, які займаються ситуацією в Україні. Перше – це, безумовно, війна. Війна і ті драматичні події, які відбуваються на фронті, російський наступ, який продовжується і кожен день ми втрачаємо, втрачаємо і втрачаємо нашу землю і ми втрачаємо життя багатьох українців. Це, звичайно, турбує дуже наших союзників і вони хотіли б розуміти, хотіли б чіткого бачення, що відбувається, які заходи можливо вжити, які є пропозиції для того, щоб їх негайно можна було реалізувати і що потрібно робити на перспективу. Такі думки збираються не тільки, звичайно, в мене, а це просто такі три питання, які задається багатьом експертам, багатьом людям, на думці яких формується позиція.

Друге питання – це ситуація в нашому енергосекторі. Енергетика як стрижень дієздатності і життєдіяльності країни, нашої економіки, можливість українського народу терпіти оці постійні жорстокі удари по енергетиці з боку Росії, перебої в електроенергетиці і відновлювальні заходи. Для американців це має принципове значення, оскільки це також один з напрямків, де американці, США і Євросоюз вкладають мільярди доларів для того, щоб допомагати Україні швидко відновлювати знищене, захищати ті об'єкти енергетики, які росіяни намагаються вибити.

Третій напрямок – це боротьба з корупцією. Саме тому ми бачили там і Світлану, і Віталія на зустрічі. Боротьба з корупцією і прозоре, цільове використання коштів іноземної допомоги - а це десятки мільярдів доларів, які щорічно надаються нам на безповоротній основі, і всі ці кошти мають бути підзвітними. І не повинно бути ніяких сумнівів щодо цільового призначення, щодо дій антикорупційних органів в Україні, оскільки такі величезні кошти, які виділяють нам уряди інших країн, вони з нашого боку потребують поваги і звітності, прозорої звітності, логіки застосування для того, щоб платники податків, опозиція, опозиційні засоби масової інформації або вільні засоби масової інформації, які наглядають за використанням державних коштів, нічим не могли дорікнути урядам США і Європейського Союзу, що кошти, які витрачаються в Україні, вони витрачаються непрозоро, вони йдуть на якісь корупційні потреби, їх розкрадають якісь місцеві бариги. Безумовно, це велика проблема і до цього треба ставитися з великою повагою. Тому будь-які деталі антикорупційних скандалів, будь-які деталі розслідувань, будь-які деталі нецільового використання коштів, вони дуже серйозно вивчаються нашими партнерами. І, безумовно, будь-які кадрові рішення, які спрямовуються на те, щоб, наприклад, хтось міг красти гроші або призначаються якісь сумнівні діячі часів Януковича, їх дуже багато у владі, які пов'язані з корупцією, у яких просто брудні руки, до яких липнуть державні кошти. Так що от такі три питання – війна, енергетика, корупція.

Коли говорив я, я говорив в першу чергу про питання, які зосереджені виключно на війні. Це ключове. Поки Україна не на словах, а на ділі не організує систему стратегічної оборони, яка буде прив'язана до якихось правильно побудованих, хоча б в якихось місцях, хоча б частково, але побудованих оборонних ліній, де буде можливість знищувати ворога за рахунок наявності для наших військ сприятливих, тактично вигідних позицій. Якщо буде правильно організовано технічні засоби, тоді ми зупинимо росіян, і тоді з'являться передумови для політичного тиску на Путіна і на Росію. Поки фронт рухається в наш бік, поки ворог захоплює Донбас і наближається до центральної України, до Дніпропетровської області, до Запорізької області, до Запоріжжя, ніякі мирні перемовини з Путіним ефективними не будуть. Це будуть перемовини із самого початку з позиції програшу, з позиції провалу, і ворог буде нав'язувати нам абсолютно болючі капітулянтські умови. Тому зупинення ворога, зупинення фронту – це ключове питання виживання України.

І важливо сказати, що ж я сказав. Я сказав про обстановку, де йде наступ на дев'яти напрямках. Сказав, що 12 українських міст зараз під загрозою швидкого захоплення ворогом, бої частково або йдуть в самих цих населених пунктах, або на околицях цих населених пунктів. Це величезна загроза: якщо ми не реорганізуємося, не почнемо якісь зміни якісні, у ворога буде можливість в цьому році захопити одразу 12 українських міст. Хочу сказати, що раніше в цьому році ворогу вдалося захопити вже міста Авдіївку, місто Новогродівку, місто Красногорівку на Донбасі – три. Це додатково ще 12. Звичайно, що ми не можемо дозволити такий просто критичний розвиток подій. І я сказав, що на трьох напрямках ми не можемо поки що зупинити просування ворога, є великі проблеми. Ми обговорювали причини, чому ж так відбувається. Я від себе сказав свою позицію.

Чому відбувається захоплення росіянами українських міст

Перше – це проблеми команд-контрол, англійською - проблеми управління, організації і планування військ: організація, управління, планування бойовими діями. І це основне. Тобто проблеми на рівні командування, вищого військового командування, ставки Верховного Головнокомандувача, оперативно-тактичні і оперативно-стратегічні угрупування. Ну, в першу чергу, безумовно, це проблема ставок. Ставка у нас за Конституцією - це вищий орган, який керує усіма ресурсами, визначає стратегію. Є проблеми на цьому рівні.

Друге - це проблеми підготовки та застосування військ. Тобто, правильне використання людей. З цим є великі проблеми. Щоб берегти людей, потрібно їх правильно готувати системно і правильно застосовувати, з врахуванням їх фізичних і психологічних можливостей, зрештою, їх кваліфікації. Це величезна проблема.

І третя проблема, яку я визначив - це проблема дронів. Правильне застосування сучасної, високотехнологічної, високоточної зброї, системне, комплексне застосування дронів, антидронових систем всіх видів і систем радіоелектронної розвідки. Ці високотехнологічні види озброєння мають скоординовано, централізовано застосовуватись, в єдиному контурі, і вони мають взаємодіяти один з одним, а не заважати, як це досі у нас відбувається на фронті. Тому ці три аспекти я назвав. Це викликало великий інтерес - і я розшифрував деталі, що я маю на увазі.

Я сказав, що, на жаль, на вищому рівні, на рівні управління організації планування бойовими діями, і на другому, це планування та застосування людей, зараз нема ніяких передумов для змін. Це залежить від держави, від влади, і ми розуміємо, що ні Володимир Зеленський, ні Рустам Умєров, ні Олександр Сирський не збираються в армії проводити ніяких реформ, і ні в застосуванні людей, ні в управлінні, ні в організації. Їм все подобається, мабуть, в ході бойових дій, тому вони вважають, що у них і так все добре, і ніяких змін влада не запроваджує. Тому на це сподіватись не варто. Все, що залежить від нашої влади, вона робити не буде. Оскільки ці речі банальні, вони повторюються вже третій рік повномасштабної війни. Сподіватися, що якісь зміни будуть зараз, я в це не вірю. Я сподіваюся, що, можливо, це станеться найближчим часом під тиском наших союзників, під тиском громадської думки, і під тиском ворога, який має зараз перевагу на стратегічному рівні управління, і саме тому і захоплює наші міста. Це перша причина.

Ключова роль дронів в армії

Але я би хотів звернутися до керівництва США, до керівництва наших союзників, чим вони могли б нам допомогти, щоб ми, навіть попри недієздатність нашої влади, все ж таки могли зупинити росіян і розгромити ворога. Я сказав, що є одна ключова технологія – game changer, тобто це високотехнологічні види озброєння. Україна має досі перевагу над росіянами у якості людей, які керують нашими підрозділами дронів, підрозділами радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби, антидроновими системами, і саме це ми маємо використати. Так, наша влада на злагодження зверху не здатна. Але дрони дають нашим силам оборони унікальні можливості. Дронами можна знищити росіян, навіть попри те, що генерали не розуміються і не вчаться нової доктрини високотехнологічної війни. Для цього я сказав, що було б дуже влучно, якби була проявлена ініціатива наших союзників, і крім фінансування - в цьому році було виділено 60 мільярдів доларів на фінансування нашого бюджету і різних потреб - якби невелика частина коштів відносно загального бюджету, які виділяються на допомогу Україні, була виділена безпосередньо на цільову допомогу високотехнологічним підрозділам дронів, в бойових бригадах і в підрозділах дронів. Тобто логіка яка? Влада не може впроваджувати стратегічні масштабні дії. Високотехнологічні озброєння потребують постійного щомісячного вдосконалення. Постійно змінюються частоти, канали управління, ворог протидіє, змінюються технології. На все це не можна реагувати повільно. Я сказав, що коли укладаються контракти на рік на виробництво FPV-дронів, то ці FPV починають надходити у війська через пів року, і обладнання, яке на них змонтовано, вже давно застаріло і потребує дообладнання на фронті своїм коштом. Тобто так це не працює. Технології змінюються миттєво. І так само швидко мають реагувати в першу чергу наші війська на фронті. Однак не треба фінансувати кожну військову частину окремо, треба фінансувати найкращі підрозділи, найкращі бригади, найкращі, найбоєздатніші підрозділи дронів, підрозділи радіоелектронної розвідки, підрозділи РЕБ, які дають найкращі результати, підтверджені фото і відео. Фото і відео дає абсолютно об'єктивність і адекватність зіставлення, хто як воює. У всіх є своя специфіка. Хтось в лісі, там складніше. Хтось на ділянці, де немає такої інтенсивності, менша інтенсивність, ніж та сусідній. Але головне завжди можна виміряти співвідношення. Скільки ми витратили озброєння на яку суму і які результати досягнули. Скільки вбито ворогів, скільки знищено техніки. Проста, зрозуміла для всіх платників податків логіка. І саме тому я сказав, це може бути геймчейнджером цієї війни. Ми можемо її виграти. Я сказав, що зараз проблема знищення російської піхоти це не проблема виключно військового мистецтва. На цей час це проблема в першу чергу технологічна. Знищення повної російської армії в Україні – це технологічна проблема. Це проблема наявності якісних операторів, підрозділів, R&D-центрів, які швидко вносять, швидко модернізують озброєння, швидко замовляють нове технологічне озброєння. І проблема кількості дронів і інших засобів високоточного ураження, які вибивають російську піхоту. За наявності фінансування Україна може отримати на озброєння достатню кількість дронів, щоб знищити всю російську піхоту взагалі. Штормові групи будуть вибиватись 100%. Вони нікуди не пройдуть. І навіть якщо у нас і далі будуть такі не зовсім адекватні управлінські дії, тим не менше підрозділи дронів, за наявності достатньої кількості розвідувальних дронів усіх типів – це і мавіки, аутели, дрони, які зі скидами застосовуються, крила, FPV різних типів, це вже і на різних частотах, і оптоволокно, і далекої дії, і близької дії, нічні дрони, бомбардувальники різних типів. Тобто велика кількість зараз дронів, дрони-перехоплювачі.

Все це дає можливість нам знищити всіх взагалі, кого Путін тільки знайде в Росії і захоче послати в Україну на штурм. Це абсолютно технологічне питання. І на багатьох ділянках фронту ми бачимо, як наші кращі підрозділи дронів, там, де є інженерна розробка, там, де є швидке замовлення якісних компонентів, постійно якісні оператори, командування, вони деякі ділянки фронту тримають виключно дронами і знищують всі атакуючі російські підрозділи, тобто основне ураження завдають дронами. І це за наявності обмежених сил. Тому я сказав пану Держсекретарю, що, будь ласка, нам потрібно цільове фінансування. Я не думаю, що це мають бути великі гроші. Я особисто вважаю, що за один-два мільярди доларів цільового фінансування на рік виключно підрозділам дронів, нашим кращим, я навіть не кажу всім, в бригадах і дронових підрозділах, якби наші союзники з тих величезних пакетів десятки мільярдів виділили всього два на підтримку наших дронових підрозділів, цього вистачило, щоб перебити всю російську армію, яка намагається наблизитись до наших позицій. У ворога просто не було б шансів. Бо те, що відбувається зараз, коли держава взагалі не дає мавіки, аутели на фронт, коли FPV просто мізерні постачання і їх ще треба доробляти. Коли немає нічних бомбардувальників, все треба купляти за гроші. Ну, це просто абсурд взагалі. ... Щоб було цільове пряме фінансування усіх потреб для окремих підрозділів. Це те, що, я бачу, можна зробити одразу. Безумовно, можна говорити про багато інших деталей, стратегії, що робити, як робити, наскільки якісно. Можна одразу зробити зміни, те, що я казав, в управлінні, організації, плануванні, але політичної волі немає, ніхто нічого не робить.

ПРОБЛЕМИ В СТРУКТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ

У нас залишаються ці абсолютно безтолкові, просто абсурдні структури, керують військами в вигляді ОТУ, ОСУВ. Повністю, взагалі, провал українського керівництва, що вони досі існують. І у нас нема ні дивізій, ні корпусів, як у російської армії, до речі. Ми програємо в якості, ми сміємося з росіян і програємо їм в якості організації оперативного і стратегічного управління військами. Двадцять перше сторіччя українська армія єдина, друзі, за 19, 20, 21 сторіччя, в епоху масових мобілізованих армій, єдина армія, яка веде війну на фронті 1200 кілометрів, окремими бригадами. Це просто абсурд взагалі. В усіх арміях весь досвід світової історії, всі воюють злагодженими з'єднаннями оперативного, стратегічного рівня. Це дивізії, корпуси, армії, всі воюють. Подивіться структуру армії НАТО, подивіться Францію – корпуси, Польща – дивізії, корпуси, подивіться США – дивізії, корпуси. Так, всюди там є бригади, є полки, але є і вищий рівень. І тільки в Україні він відсутній.

Я нагадаю, що корпуси в Україні знищив Віктор Янукович своїм рішенням у 2012-2014 роках. І все. Відтоді 10 років в Україні керівники за інерцією, заданою Януковичем, показують своє повне невігластво у військовій науці, і досі наші генерали, скільки вже змінилось тих начальників Генштабу, вони не спроможні створити дивізії і корпуси, розгорнути в Україні. Просто абсурд. І в нас на фронті по назві корпуси є, але це такі самі тилові структури, виключно з адміністративного характеру. А на фронті у нас ні дивізії, ні корпуси бойові дії не ведуть. І не контролюють війська, не відповідають за людей в першу чергу. Оце проблема.

Про застосування солдатів в армії 

Друга проблема – підготовка, застосування людей. Здається очевидно, якщо ви хапаєте людей на вулиці, ви повинні дати їм якісну підготовку в будь-якому разі. Якщо ви закликаєте рекламою людей в армію, ми повинні дати їм якісну підготовку. Вони мають відчувати себе не жертвами війни, а людьми, які готові до тих умов, які зустрічаються на полі боя, які діють впевнено. І це очевидні речі. І застосовувати наших солдатів, коли їх зараз посилають на позиції, інколи по 30 діб – це просто жах. Люди перебувають по 10, 20, інколи 30 діб. Я знаю приклади, коли навіть 40 діб на позиціях. Без змін. Це просто абсурд. Так не можна воювати. Людина не може виконувати так бойові завдання. Для чого? Саме через це неефективне застосування у нас величезна кількість десятки тисяч тих, хто самовільно залишив частину. У нас великі втрати, абсолютно невиправдані. І все це відбувається тому, що немає відповідальності.

Тому я вважаю, тільки одне може стабілізувати фронт і знищити росіян, і принести нам перемогу у війні. Треба фінансування для тих інтелектуальних, розумних людей, які проявили ініціативу, створили дронові підрозділи в усіх родах військ. Вони ефективні, компетентні, вони мають зв'язок з громадянським суспільством, вони користуються авторитетом, вони володіють сучасними технологіями. Саме вони мають отримати у своє особисте розпорядження, під свою особисту відповідальність, значні грошові кошти і максимально ефективно їх використовувати для одного – повного знищення російської піхоти. Це завдання Україна може вирішити і виграти війну.

Відповіді запитання глядачів

Чи говорили ви про російських агентів у владі?

Ця тема не відповідає рівню держсекретаря: держсекретар про це, звичайно, не говорив. Наголошу: американці володіють цією інформацією про Україну, але Америка – це не якийсь там обком партії, і це не поліцейський, який за нами стежить. Американське керівництво спілкується з тими керівниками, яких обрав український народ. Якщо ця людина на посаді, законно обрана, значить з нею йде комунікація. Ну, і, звичайно, ця комунікація публічно, тобто ніхто там не воює проти Зеленського, не намагається йому створити якісь перепони. Запрошення мене – це виключно реакція на обмеження і утиск свободи слова в Україні, який реально існує, всі це бачать, весь світ це бачить. І, звичайно, саме тому мене запросили, але не для того, щоб розбиратись, хто такий Володимир Зеленський і як йому там створити побільше проблем. Америка налаштована на інституційне співробітництво з Україною, і вони підтримують інституції, а не окремих людей. Не окремо Юрія Бутусова. Америка підтримує вільні засоби масової інформації і хоче, щоб були свої правила, і щоб влада наші медіа поважала. Поважала не просто людей у медіа, поважала і реагувала на ту інформацію, яку журналісти оприлюднюють. Зараз такої реакції від держави нема. І це викликає занепокоєння у всіх. У всіх наших союзників, які нас фінансують.

Чи обговорювали з Блінкеном той факт, що Вас і інші патріотичні ЗМІ не допускають на пресконференції Зеленського, а також про дискредитаційну кампанію, яку ведуть проти Шабуніна і Вас особисто?

Ви ж розумієте, що сам факт просто запрошення і підтримки, він показує те, що об'єктивна оцінка подій в Україні існує. Але Америка хоче підкреслити, що американські політики, вони не є українськими політиками. Вони не беруть і не повинні брати на себе відповідальність за події в Україні. Вони не намагаються, скажімо, якимось чином обговорювати наші внутрішні проблеми і опосередковано на це впливати. Вони збирають інформацію, аналізують. Але, звичайно, держсекретар, який тримає в голові всю палітру світової політики, всі конфлікти від Тайваню до України, в такі деталі не входив. Але безумовно вони все, що в нас відбувається, знають. Всі телеграм-канали моніторять. В посольстві США працюють достатньо компетентні аналітики, які вичитують практично всі хоч трохи рейтингові джерела у медіа. І ця інформація аналізується, отримує оцінку.

СБУ вже допит зробили?

Не можу сказати якихось деталей. У мене проблем із СБУ не було. Єдине, що там хтось ходить, якісь люди намагаються встановити якесь обладнання в деякі місця, які я відвідую. Я щиро сподіваюся, що, можливо, це не співробітники СБУ, а якась інша російська агентура, яка чомусь стежить за мною.

Запитайте пана Блінкена, який прогноз мають Сполучені Штати на завершення війни в Україні? Чи є серед цих планів збереження України в довгостроковій перспективі?

Друзі, немає якоїсь підкилимної такої американської політики, яка б не була, в принципі, очевидна. Позиція Америки, вона чітко задекларована. Вони вклали великі ресурси і свій весь політичний вплив для підтримки України. І з'єднали десятки країн світу для того, щоб вони також надавали підтримку Україні. Я вам хочу сказати, що на фронті є снаряди у нас, ми озброєні, з десятків країн світу, що тільки не знайдеш. І індійські снаряди є, і пакистанські снаряди є, і ще скількох країн, які навіть не буду на ефірі для уникнення скандалів називати. Але все це нам постачається, тому що є загальна політика США, Європейського Союзу на підтримку України. І все це абсолютно не само по собі робиться, а робиться конкретними людьми. Тому є позиція Америки, вона на завершення війни, зараз вся світова політика залежить від того, що робимо ми в Україні. Немає якогось закулісся закордонного, яка може сказати "Путін, стій, раз-два". Путін хоче знищення України. І як його зупинити, коли в нього ядерні ракети? Хто на Заході це зробить? Вони не хочуть самі вступати безпосередньо в бойові дії. Тому ми не повинні думати, що Америка сама по собі закінчить війну. Америка хотіла б, щоб ми створили умови на фронті, те, що я розумію, щоб ми зупинили росіян. І тоді політичний тиск, який створює Америка і Європа в усьому світі для боротьби з російською агресією, почне працювати на порядок ефективніше. Але зупинка росіян на фронті залежить від нас, від нашої влади, від нашого суспільства, від української нації. Це ми визначаємо зараз майбутнє світу.

Про що ви його питали?

Я його не питав, це розмова була, це мене питали. Там не було таких дискусій, а в принципі це була розмова, людям важлива. Вони отримують інформацію про певні ключові для них події в Україні з різних джерел, в тому числі і від журналістів.

Чи будуть дозволені удари вглиб Росії?

Я думаю, що це абсолютно очевидний крок, ми можемо подивитись просто, в якій перспективі. Сподіваюсь, що це буде дуже швидко.

Чи можлива сьогодні часткова демобілізація, підняття заробітної платні військових до 200-300 тисяч гривень для можливості самозабезпечення авто, РЕБами, дронами й інше?

Не думаю, що сьогодні влада буде проводити часткову мобілізацію, тому що для часткової демобілізації потрібна підготовка боєздатних резервів. А їх не підготували, ким міняти фронт. Тому я не бачу, щоб зараз влада готувалася до часткової мобілізації. Мені здається, вони цього робити взагалі не планують і не обговорюють навіть. Основна проблема демобілізації, на мій погляд, в тому, що діючим військовим, для того, щоб відпочити від безперервних бойових дій, іншого шляху, як демобілізуватися з армії, не існує по якихось медичних показниках чи по сімейних обставинах. Армія не дає людям нормально відпочивати. Це проблема застосування військ. Немає відновлення. Як мінімум в таких інтенсивних бойових діях людина має кілька місяців на рік отримувати відпустки. Вона має постійно відновлюватись. І потрібно постійно слідкувати за фізичним, психічним здоров'ям. А у нас одноразова армія людей використовує, і потім, поки він сам не спишеться, або в наш шпиталь поїде, буде поранений, він не може інакше залишити армію. А армія гарантує 10 днів відпустки на рік. Це абсолютно недостатньо. Це основна проблема, через яку демобілізація є такою критичним питанням.

Заробітна платня військових до 300-300 тисяч гривень. Ну, відверто кажучи, я думаю, що для всіх держава не може таке зробити. Але, безумовно, підняття заробітної плати для тих, хто найбільше ризикує і отримує найбільше виснаження, воно повинно бути. В першу чергу, це стосується піхотинців. Це основні люди на війні, основні люди на фронті, їх забезпечення має відрізнятися від усіх інших військових професій. Той, хто тримає фронт в окопі, це є елітні війська. Це є справжня еліта. Найбільш привілейовані люди мають бути. Тому, звичайно, для цієї категорії треба розглянути підвищення забезпечення. А для інших категорій, я вважаю, щоб забезпечення виділялося, хоча в тому обсязі, як воно зараз передбачено законодавством. Це було б чудово. Без всяких незрозумілих відрахувань, недонарахувань. І того, що людям треба те, що їм мають давати, пальне, одяг, це все потрібно докуповувати.

Пане Юрію, якщо Блінкен зустрічається з некомфортними для влади журналістами, та людьми, які заважають красти. Це погана новина для нас? Значить, є недовіра до дій та звітування влади?

Перше, я не думаю, що це погана новина. Якщо люди підтримують, вони, хочу підкреслити, мене, Віталія Шабуніна, запросили на зустріч не тому, що хтось в Америці сам по собі просто дуже закоханий в нашу творчість. Це, ще раз підкреслюю, виключно інституційний крок. Америка, американська держава ефективна тому, що вона спирається на інституції, на засоби масової інформації, які контролюють владу і звітують суспільству, що відбувається насправді, на боротьбу з корупцією і антикорупційні структури, які не дозволяють порушувати правила і красти, і просто розкрадати вільно, і наживатись на державних грошах. Це виключно через це.

Це в Україні Володимир Зеленський, який фактично монополізував владу, узурпував медіапростір, просто знищує свободу слова, обмежує. Це тільки при ньому це погано. Бо Зеленський не вміє керувати через інституції. Він знищує всі інституції і все, що тільки є. Бо він просто каже: мені треба 5-6 менеджерів. 5-6 менеджерів керують 40-мільйонною країною, ведуть війну, економіка, зовнішня політика. А все чому? Тому що ці 5-6 менеджерів – це 5-6 грошових потоків, які йдуть через кишені Єрмака, Татарова, всіх інших там Слюсарєва, всіх інших "смотрящих", Павлюка, всіх, кого Зеленський поставив грабувати митницю, заробляти на контрабанді, на державних коштах, навіть зараз вони мільярд вісімсот мільйонів гривень пиляють на Національному меморіальному кладовищі. Межі цинізму просто важко собі уявити. Тобто фальшувати конкурс на Національне меморіальне кладовище – це можливо тільки в тих суспільствах, де не працює свобода слова, слабкі інституції громадянського суспільства і відсутня повністю відповідальність з боку держави, державних керівників. Саме тому це в Україні видається поганим. Тому що в Україні демократія дуже і дуже обмежена. У нас свобода - в рамках громадянського суспільства і народу. А свободи і демократії у нас на рівні влади нема, там повна безвідповідальність і хаос.

Тому така ж ситуація і на фронті. Поїдьте в армію, подивіться, як ведуться бойові дії в багатьох бригадах, звідки там люди пишуть критичні дописи у фейсбуці. І ви побачите модель там, як відбувається управління державою зверху, в Києві. Тому я це сприймаю просто як повагу до українського народу і підтримку громадянського суспільства в Україні. Повірте, це не якась така політична гра. Це визнання того, що в українському суспільстві є важливі чинники, запобіжники, які змушують владу до змін. Це масмедіа і це інституції громадянського суспільства.

А стосовно недовіри до дій і звітування влади - влада завжди має бути підконтрольна. Навіть без моїх особистих чи інших якихось критиків влади. Проблема того, що робить Володимир Зеленський і його уряд, це не проблема їх особистості. Всі керівники, будь-яка влада, будь-який уряд має бути підзвітний і підконтрольний. А не шукати овацій і чекати, що всі їх будуть хвалити, і думати тільки про свій рейтинг.

Що ви відчули, коли отримали запрошення? Про що подумали? Чи буде це впливати на риторику на Банковій щодо свого ставлення і тиску на незалежні ЗМІ?

Я відчув, що це велика відповідальність і що я маю підготуватись на ті запитання, які цікавлять Держсекретаря США. Тому я в першу чергу дізнався порядок денний зустрічі, що треба сказати, які питання викликають найбільший інтерес, найбільшу цікавість. Відповідальність у тому, що на такому рівні увага американського керівництва для мене особисто говорить про те, що Америка планує і далі системно підтримувати Україну, збільшувати масштаби підтримки. І щоб ще більше додавати нам допомогу і військову, і фінансову, американці хотіли посилити вплив громадянського суспільства і засобів масової інформації. Це для мене основне, що я відчув в цьому запрошенні, і це основна місія, яку я намагаюся виконувати. І виконую це, в першу чергу, друзі, завдяки вашій підтримці.

2500 спонсорів каналу "Бутусов плюс" дозволяють нам працювати. І працювати, як ми бачимо, достатньо помітно для того, щоб нашу думку, мою думку слухали і не тільки ми з вами слухали в ефірі. Це аналізується і нашими партнерами за кордоном, це аналізується і керівництвом в різних країнах Європейського Союзу і в Сполучених Штатах. Це частина нашої громадської думки, українського суспільства, яке веде таку страшну війну. Тому для мене це відповідальність і я відчуваю довіру. Мене запросили на цю зустріч виключно тому, що мене дивитесь ви. Ви – моя аудиторія, яка мене підтримує, яка фінансує діяльність моєї роботи, роботу моєї команди. І тільки завдяки вам я і можу отримувати таку підтримку на такому високому рівні. Тому, друзі, ще раз дякую вам всім, дякую за вашу увагу, дякую за вашу підтримку. І сьогодні, як ніколи, я впевнений, що Україна в цій війні обов'язково переможе. Дякую за ефір! Слава Україні!