"Тут тисячі дронів повертають до життя": репортаж з офісу Волонтерської оптичної лабораторії

Автор: Евгений Кузьменко

До офісу Волонтерської оптичної лабораторії (ВОЛ) "Цензор.НЕТ" завітав, щоб на власні побачити роботу команди, яка за рік відремонтувала й повернула на війну майже 5000 оптико-електронних приладів та дронів.

Для українського спротиву ВОЛ без перебільшення – ремонтний хаб стратегічного значення. Щоб зрозуміти це, достатньо подивитися на базову статистику, яку волонтери вивісили на стартовій сторінці свого веб-сайту. Отже,

ЗА ВЕСЬ ПЕРІОД РОБОТИ

44 169 508 EUR – вартість відремонтованих приладів;

14 310 – кількість відремонтованих приладів;

5 532 303 EUR – витрачено на ремонт;

38 637 205 EUR – зекономлено.

За цими даними, які щодня зростають,  можна простежити і загальний масштаб роботи, і її ефективність. У час, коли гаманець пересічного українця не дуже вже тягне пожертви на купівлю новеньких дорогих приборів, ВОЛ дотримується кредо "Краще відремонтувати, аніж купляти". Причому не тільки економить суспільні гроші в цілому, а й прагне якомога доцільніше використати кожну копійку.

Як це їм вдається? Перейдімо до екскурсії офісом Волонтерської оптичної лабораторії. Звичайно, без надмірної кількості фото, бо навіщо демонструвати ворогу зайву інформацію про структуру, якою він здавна цікавиться?

ВІД ОПТИКИ ДО МАВІКІВ: ЯК І ЧОМУ ТОП-МАЙСТРИ СВІДОМО ПРАЦЮЮТЬ НЕ ЗА ТОП-ЗАРПЛАТУ

…Від часу свого заснування у 2015 році військовими волонтерами Ігорем Федірком та Андрієм Височиним, ВОЛ займався відновленням нічної, тепловізійної оптики для Сил Оборони України. Більше року тому організація додала до свого активу ще один напрямок – дрони.

"За цей період ми змогли відремонтувати понад 4,5 тисячі дронів на суму понад 650 мільйонів гривень, - каже Ігор Федірко. - В основному мова про найпопулярніші дрони у війську - мавіки. Ну, тобто продукція DJI – це мавік, матріс від малого до великого, всіх модифікацій".

Офіс ВОЛ облаштований за європейськими стандартами: тут є приймальня, кімнати для роботи та відпочинку, кухня/столова, склад для приборів, дронів та їхніх комплектуючих. На робочих місцях зосереджено працюють майстри.

-Чим займаєтеся? – питаю одного з них, хто працює з пошкодженим дроном.

-Відновлюється прилад після вибухової хвилі.

-Скільки часу знадобиться, щоби провести ремонт?

-Багато, бо тут є багато механічних пошкоджень.

-А з яким видом пошкоджень вам доводиться найбільше мати справу?

-З вибуховими пошкодженнями, їх більше половини.

-А ще?
-Ще люблять миші погризти навесні-восени.

А ось інший спец, він працює з пошкодженим оптичним приладом. З яким саме?

-Закінчую ремонт приладу нічного бачення PVS-14 – відповідає молодий майстер. – Він був дуже брудний, всередині багато корозії, проблеми з платою, довелося паяти. Проблема була не дуже складна: вийшла з ладу одна маленька котушечка, і через це прилад не працював. Але тепер він відновлений, чистенький, жодної пилинки. Як то кажуть, оптична чистота!

-Скільки часу знадобилося вам, щоб полагодити цей прилад?

-Пару годин. Але бувають ремонти дуже важкі, які тягнуться місяцями. Це коли немає якоїсь запчастини або можливості провести якусь діагностику – бо відсутнє необхідне обладнання. Тоді доводиться чекати. Але загалом оці PVS-14 – це 90% нашої роботи. Для них у нас, в принципі, майже завжди вистачає і запчастин, і донорів.

-Ваш колега, який ремонтує дрони, головною причиною пошкоджень назвав вибухову хвилю. Зрозуміло, що у оптичних приладів – своя специфіка. Яка?

-Частіше за все це – потрапляння вологи, що руйнує плату в середині. І не завжди ми можемо це відновити або замінити. Є і механічні пошкодження – уламкові або вибуховою хвилею. У таких випадках частіше за все вдається відновити прилад.

Своїх майстрів у ВОЛ цінують – бо це, по-перше, професіонали; а по-друге, тому що вони, хоча й отримують за свою роботу зарплатню, – але значно меншу, ніж на ринку. Це при тому, що, скажімо, висококваліфікований інженер, який може зробити глибокий ремонт дрону – тонку пайку і ремонт материнських плат, відновлення електронно-оптичних підсилювачів і решту операцій – на ринку коштує дуже дорого.

Чому ж тоді ці круті майстри працюють у Волонтерській оптичній лабораторії? Тому що не хочуть працювати на комерційній основі в компаніях, які продають озброєння і військову техніку. Ці люди бажають допомагати війську саме через технологічне волонтерство. Ну, і як не цінувати такий ціннісний та корпоративний патріотизм?

Підходимо ще до одного майстра, який ремонтує дрони.

- Закінчую ремонт 30-ки (DJI Matrice 30T, – ред.) – пояснює він. – Тут була заміна корпусу, декількох конекторів-променів, ремонт камери і ще декількох запчастин.

- Схоже, що міняти довелося попросту все.

- Так, дрон надійшов майже повністю розбитий, всередині була купа землі. Разом з ним прийшов ще донорний дрон, той був повністю згорівший, але деякі частини звідти вдалося витягнути.

- І скільки часу ви ремонтуєте цей дрон?

- Десь третій день вже. Приблизно день пішов на заміну корпусу, ще близько дня – на ремонт камери, і ще день – на ремонт усіх лучів, заміну кришок для антен, самих антен, пайку.

Щодо майстрів у ВОЛ є чітка спеціалізація. Є фахівець суто по материнським платам, фахівець по камерах, фахівець зі збірки, розбірки, тестів. Сегментувавши всі можливі роботи, у Лабораторії майже потроїли кількість ремонтів на місяць. Про оптимізацію робочого процесу тут дуже дбають, бо наплив замовлень – величезний, при цьому кількість не має заважати якості ремонту.

СЕКРЕТИ УСПІХУ ВОЛ: ВІД СПІЛКУВАННЯ З ВІЙСЬКОВИМИ ДО ЗАОХОЧЕННЯ ДОНОРІВ

Ці замовлення від військових у ВОЛ приймає менеджер Ірина. Робота у неї стресова: до Лабораторії щомісячно звертаються понад 70 підрозділів. В тому числі Батальйон УБпАК 92 ОШБр "Ахіллес", 12 бригада спецпризначення "Азов", 4 БрОП "Рубіж"; ГУР: Спецпідрозділ "Kraken", Батальйон "Шаман", Спецпідрозділ "Артан", Міжнародний легіон при ГУР МО України, 3 ОШБр, 72 ОМБр.

Замовники, ясна річ, хочуть отримати свої оптику та дрони якнайшвидше. І треба з кожним скомунікувати, розповісти про хід ремонту, пояснити, чому не можна віддати відремонтований прилад прямо зараз. У такому спілкуванні від менеджера часом потрібне янгольське терпіння.

- Зазвичай військовим потрібно на вчора, можливо – на позавчора - посміхається Ірина. - Тому ми спокійно це сприймаємо. Розуміємо ситуацію. Пояснюємо ситуацію таку, як вона є. Оскільки є черга, ми ремонтуємо тільки для військових. Щоправда, інколи бувають виключення – це коли дуже просять, говорять, ми на бойових останній дрон втратили…Тоді, можливо, ми ставимо це замовлення як термінове і надаємо йому пріоритет.

- З усіма цими вимогами вам має бути нелегко. А як щодо позитивних емоцій після того, як ви віддали дрон і він виконує завдання на фронті?

- Звичайно, є і такі емоції. Коли людині повідомляєш, що замовлення готове, є різні реакції: супер, клас, "ви найкращі". То найкращі слова, які можна почути!

- А потім якісь відоси про те, як працюють відремонтовані дрони чи оптика - вони надсилають?

- Так. Бувають різні відгуки, фото, відеовідгуки, текстові повідомлення.

От ми і підійшли до фінансового питання: на які гроші функціонує ця ремонтна екосистема? Звідки гроші на зарплатню майстрам, на комплектацію, оренду приміщення і решту недешевих речей?

Гроші дають донори, і до них спочатку треба достукатися, заволодіти їхньою увагою, переконати їх у своїй ефективності. Цим у ВОЛ є кому займатися; на вістрі процесу знаходяться фандрейзер Андрій та комунікаційниця Юлія.

- Хто переважно дає Лабораторії гроші? – питання Андрію.

- В основному це бізнеси, які раніше не були дотичні до того якоїсь волонтерської діяльності і готові надати кошти. Бо ж, зрозуміло, до великих бізнесів вхід, умовно кажучи, закритий через їхню співпрацю з великими фондами. До того ж більшість компаній вже підтримують або військових напряму, або якісь волонтерські фонди. Тому доводиться нелегко - але все ж таки знаходимо донорів. При цьому якогось конкретного напрямку пошуку - немає. У нас є меценати, які підтримують конкретні напрямки; і є меценати, які дають гроші на роботу та фонд загалом.

- Я правильно розумію, що ви дієте за принципом ланцюжка: один може порадити іншого - і так далі?

- Так. Це основний метод. Плюс до того, звісно, є медійні проєкти. Наприклад, нещодавно ми взяли участь у благодійному ярмарку "Подільський шук". Зібрали там понад пів мільйони гривень. Медійно це була для нас потужна історія, тому що на день ярмарок відвідали понад 3 тисячі людей. То ж вони знайомились з нашим фондом, нашою роботою, донатили різні суми на нашу підтримку…

До розмови приєднується комунікаційниця Юлія. Питаю її: як потенційному донору "продати" ремонтну тему як більш перспективну, ніж купівля нових приладів? Адже саме слово "ремонт" у людей асоціюється з нудним та довгим процесом і вже ніяк не з економією коштів для армії. Інша річ – придбати якусь новеньку зброю чи прилад: ідея нової зброї, яка за день покришить ворога на дрібні шматки, у багатьох викликає ажіотаж і бажання задонатити.

- Ми пробуємо різні варіанти, як це унаочнити, - каже Юлія. - Показуємо, скільки ремонтів можемо зробити; скільки приладів це може бути. Комунікуємо, скільки бригад до нас звертається. От зараз у нас поточний збір, ми його зробили в такому форматі, де вказали конкретну ціну ремонту одного приладу. Тобто людина може відкрити власну банку на ремонт мавіка. Це буде 7 тисяч гривень.
Правда, цінність ремонтів усе одно складно донести – бо цей наш збір триває з квітня. А ціль, по суті, не така велика – 3,5 млн грн. Ця сума покриє ремонт близько 800 дронів та оптико-електронних приладів.

Тому ми зараз ще медійно розкачуємо нашу сторінку в інстаграмі – щоб привернути увагу потенційних благодійників, донатерів. Робимо динамічні рілси для залучення нової аудиторії, показуємо цифри й різницю. Наприклад, в рубриці "Математика ремонту" ми детально показуємо, які роботи були зроблені і скільки зекономлено коштів у відновленні приладу. Останній раз, коли закцентували у звіті, скільки зекономили коштів громади та військових, це добре зайшло глядачеві. Зібрало увагу.

"РЕМОНТ – ЦЕ НАМАГАННЯ З ТРЬОХ ПОЛАМАНИХ ПРИЛАДІВ СТВОРИТИ ОДИН, ЩО ПРАЦЮЄ. ТАКИЙ СОБІ ТЕХНІЧНИЙ КАНІБАЛІЗМ"

Наостанок говоримо з одним із батьків-засновників Лабораторії Ігорем Федірком.

- Ми домовилися у бесіді бути відвертими, але про що вас точно не можна питати?

- Це звісно, місце нашого розташування. Ми майже кожні два роки міняємо локацію. Зараз - теж недалеко, але змістилися порівняно з минулим роком. Розширення команди позитивно впливає на наше переміщення. Тобто ми постійно змінюємо дислокацію.

Окрім цього, на жодних наших фото або відео ви не побачите наших співробітників, окрім мене. Ми намагаємось їх убезпечити від якоїсь впізнаваності і ототожнення з оборонкою.

У решті питань ми є прозорими. Ми є фондом, тому звітуємо перед нашими стейкхолдерами, нашими донорами. Кажемо, скільки витрачаємо, що купуємо, скільки ремонтуємо. Це обов’язково.

- У вас є відбір, якийсь конкурс на те, щоби обійняти посаду майстра або менеджера? Чи, розуміючи безпекові ризики, ви берете людей за рекомендацією?

- Так, це, на жаль, проблема. Ми намагаємося максимально зменшити кількість людей, які потрапляють безпосередньо сюди, в лабораторію. Просимо всіх пересилати свої прилади через Нову пошту або Укрпошту. Тобто намагаємось таким чином убезпечити, в тому числі, і локацію.

З іншого боку, десь 15% приходить своїми ніжками. І ми розуміємо, чому. Бо в середньому вартість приладу або дронів – від 3 тисяч доларів. Для багатьох українців це все ж таки великі кошти. Вони хочуть побачити, кому саме вони його передали. Але, завдячуючи тій же Новій пошті (яка, по суті, виступає посередником між замовником і нормальним виконавцем), вони знають, кому відправляють, на яку адресу. Тобто номер телефону людини, зв’язковий. У нас є людина, яка приймає абсолютно всі замовлення. Тому ми намагаємось саме таким чином себе убезпечити. Тобто передати оцю проблему з логістикою саме на операторів з логістики, таких як "Нова пошта" та "Укрпошта".

- Чи допомагає вам держава? Ну, або: чи принаймні не заважає?

- Принаймні точно не заважає. Так, ми стикалися з типовими і, мабуть, правильними історіями – такими, як фінмоніторинг. Він хоче перевірити транзакції. Це нормально. Були і податкові перевірки – але одиничні і без жодних претензій на те, що, мовляв, вас тут всіх треба розігнати і закрити.

Тобто цілком стандартні перевірки. Це добре, що ми їх проходимо. Добре і для донорів. Ми показуємо, що все правильно ведемо, у нас все нормально. Ми абсолютно чесні і відкриті. Це допомагає. Щодо допомоги з боку держави – я думаю, що держава дуже сконцентрована на виробництві більшої кількості озброєння і військової техніки. А якщо це сервіс, то це - здебільшого військова саме техніка. Більшість грошей іде саме туди. А ми займаємося такою дуже нішевою специфікацією, як дрони і оптика (прилади нічного бачення і тепловізори).

Хоча ми бачили з боку держави навіть деякі тендери, де вони пропонують ринку взятися за ремонт цієї техніки. Але таких тендерів - саме на такий ремонт і сервіс - дуже-дуже мало. Ми розуміємо, що зараз у нас в країні - доволі скрутний фінансовий стан, і кожна вільна копійка, якщо вона взагалі існує в Україні, іде саме на закупівлю озброєння і військової техніки. А ремонт – це вже намагання з трьох поламаних приладів створити один, що працює. Такий собі технічний канібалізм.

- Конкуренцію у тому, що ви робите, відчуваєте?

- Нам важко відчувати конкуренцію, бо ми - неприбуткова організація. Ми маємо певні проблеми з термінами, це правда, бо виконуємо цю роботу безоплатно. Звичайно, що у нас наплив замовлень - просто велетенський. Ми не справляємося. Ми чесно пояснюємо військовим, які здають нам свою техніку, що це все-таки може забрати певний час, бо наплив великий. Всі хочуть відремонтувати саме на безоплатній основі. Я це розумію.

- І всі хочуть отримати свою техніку першою, бо вважають, що їм потрібніше за всіх?

- Да, кажуть: "У нас Покровський напрямок!". "А у нас – Курський!", "У нас Курахове" - і так далі. Це все дійсно дуже шалені напрямки, важкі бої. Я розумію, що там насправді є велика потреба. Але я не можу бути богом, який скаже: тобі – ось так, а тобі – ні. Тобто все справедливо відносно нашої черги.

- За рахунок того, що ви так активно перейшли на дрони, акцент на оптику не зменшився?

- Ні, не зменшився. Але БПЛА зараз значно переважають у запиті. Плюс ми знаємо, що за останні пів року держава, Держзв’язок і Агенція оборонних закупівель закупили доволі велику партії дронів саме dji. І ми знали, що через 2-3 місяці цей обсяг почне поступати на ремонти, відновлення і сервіс. Так і сталося. Ми отримали велику хвилю. Зараз вона дещо спала.

- А як ситуація по оптиці?

- В оптиці є велика біда в плані деталей і комплектуючих. Їх дуже-дуже величезна різноманітність в плані навіть виробників. З дронами зрозуміло: є dji, у нього три основних моделі. Ти розумієш номенклатуру. Це виріб – ідеальний для армії. Все структуровано, систематизовано, взаємозамінне. Тобто так, як воно має бути.

На жаль, в тепловізійній техніці, в приладах нічного бачення у нас така солянка, що знайти склад деталей майже неможливо. Ми і нашим донорам кажемо, що вони можуть допомагаючи нам не тільки грошима, а й знаходити деталі на своїх ринках. На жаль, навіть мої знайомі присилають нам зі Швейцарії деталі, які виходять дешевші, ніж якщо брати тут, в Україні. Ми можемо порівнювати, що у нас ПДВ однозначно вищий за ту ж Швейцарію: там 7%, у нас - 20-25%. Через це ціна може трішки вириватися. Але навіть з доставкою сюди - все одно виходять дешевше.

І ми також просимо військових надавати нам донорів. Тобто коли у них дрон танком вже переїхало, ми розуміємо, що окремі деталі з нього ми зможемо взяти. Тобто шукаємо всюди. Але розуміємо, що навіть з розчавленого дрона щось здобудемо. А от в тепловізійній техніці – це прямо біда-біда. Зазвичай це на 75% відсотків - китайський виробник. У нього в прямому сенсі можуть бути дві однакові моделі під одним серійним номером - але всередині це може абсолютно інший прилад або може стояти абсолютно інша лінза. Взаємозамінності там взагалі немає.

- Дійсно величезна проблема.

- І ці виробники не продають деталей. Ми десь або вихоплюємо донорів, або дивимось десь на західних ринках, що викидають на продаж як умовно поламане. Там теж іноді скуповуємо цю поламану техніку.

- Ви розширили оптико-електронні прилади, які ремонтуєте, дронами. Ще плани розширення є? Вангую, що десь за рік, почнете ремонтувати і засоби РЕБ…

- Були плани ремонтувати радіостанції, бо ми розуміємо, що зараз у нас засилля моторол. Але побачили, що вже є хороший волонтерський рух, який їх ремонтує. Тобто немає сенсу брати це.

Моя мета і, мабуть, мрія – ремонтувати велику оптику, оптико-електронні прилади для військової техніки. Прицілювальні засоби на МП і танк. Зараз ми вже починаємо отримувати оптико-електронні засоби націлювання з ПТРК, навіть іноземного виробництва. І ми їх ремонтуємо, і вдало ремонтуємо. Це теж дуже вузький напрямок, але дуже потрібний. Думаємо, ми підемо в це розширення. Хоча відчуваємо нестачу фахівців саме з оптико-електронних приладів. Їх дуже мало на ринку праці. Навіть зараз ми, по суті, навчаємо людей з нуля. Але у них є хоча б базове розуміння або оптики або електроніки. При цьому такий фахівець росте мінімум півроку…

- Тим не менш - думаю, читач зі мною погодиться - ваші успіхи вражають! Скажіть, куди вам донатити? І якої, окрім донатів, допомоги ви потребуєте?

- По суті ми не відрізняємось від класичних благодійних організацій. Приймаємо пожертви і на монобанку, і через пейпал, і прямими переказами на банківські реквізити. Маємо можливість оформити донат-підписку на сайті ВОЛ https://vol.com.ua/donat/ – щоб регулярно підтримувати діяльність фонду.

Банка фонду:

https://send.monobank.ua/jar/9Us1hZ8cNe

Банківські реквізити банки:

UA 86 322001 00000 2902 1998 0011 92

Банківські реквізити:
БО "БФ "ВОЛОНТЕРСЬКА ОПТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ",

ЄДРПОУ 44764422, UA593220010000026007990001162 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"

(ЄДРПОУ банку 21133352, код банку 322001).

Призначення платежів: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК

PayPal

[email protected]

Криптогаманці
USDT (TRC20):

TH7pMwFoAAr1guDbJtLNzKGvZWWmZrupWG

LTC:

LXQKMq4j1MN9PwbvkmwPgkSoagPckkNE6P

Також ВОЛ буде вдячний за донорів – це неробочі прилади, що мають вцілілі деталі. У Лабораторії є дружні підрозділи, які в прямому сенсі за допомогою риболовецького гачка підбирають поблизу своїх позицій мавіки, все, що у них летіло, - і присилають нам.

Тобто абсолютно різноманітні варіанти співпраці: і донори, і деталі, які можна купити за кордоном і прислати сюди, і гроші. Окрім цього, ми також потребуємо розробки для нас якоїсь комунікаційної стратегії. Бо ми ж інженери, нам важко даються саме комунікація загалом. От зараз ми набрали співробітників, які дуже добре нам допомогли збирати гроші на тому Подільському шуку. Це дійсно дає дуже хороший результат. І це те, що ми ніколи раніше не пробували - бо навіть не думали, що в комунікаціях можна так класно співпрацювати з різними ком’юніті! Які навіть не коло тебе, не коло військових і військових тематики. Це дуже класно спрацювало…

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"