Вирвали побратимів з полону, а потім разом виходили з оточення: Подвиг піхотинців бригади НГУ "Кара-Даг"
Це історія про тих, кого ми могли втратити. Про бійців, які вирвали своїх побратимів з полону, а потім самі опинились в оточенні. Про мужність наших козаків, які не здалися навіть тоді, коли не було шансів.
Синиця, зовнішній пілот: Нам дали нову зону відповідальності. Ми приїхали на позиції, почали розгортати антени і підготовлюватися до роботи.
На вечір тоді мала заїхати наша піхота на позиції. Ми перед цим почали мінувати всі підходи до нашої позиції, щоб ворог не пройшов.
Морячок, піхотинець:
Вночі отримали наказ вирушати на нові позиції.
Виїхали вночі, на світанку заїхали в зеленку. Згрузили БК, водичку, пішли облаштовувати нові позиції. Закопуватися, щоб приймати бій.
Рудий, Айстар: Вранці десь о шостій ранку я заступив на зміну. Змінник доповів мені, що все пройшло добре. Руху ворога не помічено, але зв'язок вночі пропав з нашої суміжної позиції, скоріш за все через РЕБ. У них були проблеми, тому що вони були трохи вище нашої позиції.
Синиця: О 6.30 на нас вийшов айстар і повідомив, що одна з наших позицій Кубік - там з ночі не виходять хлопці на зв'язок. Ми полетіли на дорозвідку у цій позиції.
Рудий: Пілоти пролетіли певний відрізок укріпрайону наших суміжників і помітили там рух.
Синиця: Під час дорозвідки ми виявили, що ворог пересувається по наших окопах і зайняв наші позиції.
Рудий: Стіми всі бачили, туди просто летіло все, що у нас було. Все круто, наші вогневі засоби туди, чотко арта, особливо мавіки, чотко просто їм у бліндаж.
ФПВішки просто філігранно залітали, в ці бліндажі, розривали. Коротше, ганяли ми цих уродів по всьому укріпрайону.
Синиця: Завдяки щільному вогню нашої артилерії, ми цих собак загнали в бліндаж.
Туди зразу влучив наш ФПВ, бліндаж загорівся. Ми побачили, що звідти вибігли чотири піхотинці.
Вони вибігли, ми спочатку думали, що ворог хоче наскоком на наші позиції, заскочить і штурмануть.
Синиця: Прилетівши ближче і призумивши, ми побачили, що вони були роздягнуті і були зв'язані руки. Ми зрозуміли, що то були наші хлопці, які вирвалися з того полону.І почали бігти вони в нашу сторону.
Рудий: Ми вийшли на позицію Лаціо та попросили, щоб хлопці зустрітили їх.
Морячок: Хвилин через сорок ми знайшли першого обгорілого, ну, нашого.
І вивели його в місце, де ми вигружали БК і водичку, посадили і пішли шукати другу групу.
Рудий: Поки піхота витягла суміжників на точку евака, до них уже вирушив командир роти "Крим", щоб їх забрати.
Морячок: Коли пішли по нашу другу групу, нас змалював дрон.
По нас відкрили мінометний вогонь. Хлопці з полону втекли в одних трусах і дуже обгорілі. І так перебіжками, від деревини до деревини, ховалися, вони бігали, їм було боляче. За руку береш - шкура злазить, запечена кров. Волосся обгоріле, брови, щоки, ніс, вони сильно були попечені. І один кого я вів, все розказував, що вийшов з полону, обгорів, ну, живий, дійшов.
Головне - доведіть, і, якщо живий останусь, то будемо пить, поки з ніг не попадаєм, тільки доведіть.
Рудий: Крим оперативно залетів з козаками на точку евака та забрав поранених і поїхав у безпечну зону.
Синиця: Після того ми супроводили Крима в безпечну зону і повернулися розвідувати вишку. І, як ми побачили, зі всіх сторін почали збігатися піхотинці.
Рудий: Біля вишки збігається невідома піхота, я на пару секунд завис. У голові, думаю, це наші, може суміжники, може все-таки просочився ворог і оточує наших хлопців. Ми відразу почали виходити на наші позиції, але вони не відповідали.
На мене вийшов один із пілотів і запропонував ідею, завдяки якій ми зможемо вияснити, хто то є біля вишки.
Синиця: І ми придумали таку штуку, що писати записки, класти їх в пластикові бутилки і скидати з мавіка, щоб було розуміння, хто це і шо, і щоб їм було зрозуміло, що далі робити.
Рудий: Коли уже пілот тягнув другу записку піхоти, яка була біля вишки, на нас вийшов Морячок і доповів, що їм довелося відійти до вишки, тому що їх почали штурмувати.
Тобто щільний вогонь був просто на 180 градусів.
Морячок: Ми з усіх позицій, хто лишився, відступили до радіовишки, зайняли там бліндажик і зайняли кругову оборону, нам по рації передали, щоб ми тримались, поміч за нами виходить.
Рудий: Наші козаки зайняли кругову оборону та почали відстрілюватися.
По них вівся вогонь із зеленки, але не було видно, і пілоти почали шукати цих ублюдків зі скидами, щоб підсвітити артою, щоб знищити їх.
Синиця: І ми полетіли робити дорозвідку, щоб зрозуміти, з якої сторони ведеться вогонь по наших пацанах.
Рудий: Завдяки пильності пілота, ми помітили ворога, який спускався з Комишівки в сторону вишки до хлопців.
Поки арта та дрони випалювали землю з-під ніг окупанта, його друга група обійшла з правого флангу та щільно підійшла до вишки, і почався ближній бій.
Морячок: Остався у нас ящик патронів, п'ятірки на автомати. Щось там гранат ящик, і хто міг, ми відбивались, а важкі в бліндажі заряджали магазини.
Заряджали гранати, ну, запали вкручували. Тобто, як могли, брали участь всі, і відбивали всі, і тримали кругову оборону, скільки могли. Вони підходили, ну, бетонний паркан, і вони кидали, з тої сторони паркану гранати нам у бліндаж, а ми їх перекидали.
Загалом, було там 5-7 метрів.
Рудий: Завдяки нашим пілотам ФПВ, ми змогли відігнати ворога від вишки до посадки, де його вже чекала наша арта.
Морячок: Коли перебігали дорогу, справа від зеленки, зі сторони Комишівки, в ямці лежав кулеметник, і нам тупо повезло, він опустив морду вниз і міняв лєнту.
Він був зайнятий, і ми, ось ці секунди, поки він міняв на Покемоні лєнту, ми перебігли дорогу.
Рудий: Як закінчила працювати арта, пілоти повернулись до хлопців, які мали відтягнутись у більш безпечну зону. Я вже думав, що ну, нарешті, закінчується цей жах, і ми зможемо хлопців повернути назад.
Але ні.
Синиця: Повернулись до супроводу нашої піхоти, яка пересувалася до точки евакуації, але ми, підлетівши, там їх не знайшли.
Рудий: По логіці, які хлопці повинні були йти вниз по дорозі, до дамби. Пілоти пролетіли вздовж і поперек ці посадки, але ми їх не знайшли, і в цей час ми пробували вийти з ними на зв'язок, але російський РЕБ робив свою справу. Через деякий час пошуку пілоти повідомили, що мінометники вийшли на нашу піхоту. Ми відразу запитували, де вони, які орієнтири біля них, щоб ми могли швидше їх знайти.
Морячок: Ми трохи заблукали, не там повернули, і вийшли на під#арські позиції. Пробив зв'язок, і нам сказали: Стоп - перед нами за 400 метрів під#арська позиція, і нас там чекають.
Синиця: Після довгого пошуку в нас виникла ідея, як хлопцям ідентифікувати саме наш дрон, бо в той момент дуже було багато в повітрі дронів.
Ми передали, що ми будемо підніматися й опускатися дроном, звук моторів приверне увагу хлопців, вони будуть чути і бачити нас, і вийдуть на відкритий простір, щоб ми їх побачили і продовжували їхню евакуацію.
Морячок: Ми побачили дрон, який то опускався, то піднімався, але ми були в зеленці, там багато дронів, по нас ішли скиди, і ми боялися, щоб по нас не навівся міномет, боялися вийти на відкрите місце, просто боялись. Але вже майже всі 300 були важкі, і просто я зважився вийти на відкритку.
Рудий: Із зеленки на відкритку, на дорогу, вийшов піхотинець, пілот, прозумував, побачили, впізнали - Морячок. Ми повідомили, що ми його бачимо, і зараз буде спускатись дрон, і щоб він ішов за ним.
Морячок: Дрон присів, по рації передали, що нас бачить, і потихеньку почав наш дрон кивати, бо там був дуже багато дронів, і ми за цим дроном, що кивав нам, показував дорогу, потихеньку-потихеньку, через зеленку до наших позицій ішли.
Синиця: Під час пошуку ми визначили найшвидший і найбезпечніший маршрут до наших позицій, щоб надалі хлопців там евакуювали.
Рудий: Поки пілоти вели хлопців до своїх позицій, я шукав зв'язки суміжників, у яких могли бути позиції на шляху наших хлопців.
Морячок: Коли ми йшли за нашим дроном, ми зустріли залишки нашої роти ВП. Вони їхали до нас допомагати нам вийти з оточення, але не доїхали, їхню броню спалили. І вони трохи обгорілі, трохи трьохсоті, хто з них залишився, і ми дві кучки, зібралися до купки і пішли за дроном до наших.
Рудий: Це було чудо, бо коли я вийшов на айстара на бригади "Лють", він повідомив, що через пів години їхні пілоти будуть вже зніматися.
Я повідомив, що в їхню посадку зараз заходять наші хлопці. Вони дуже в тяжкому стані, і попросив, щоб вони надали їм першу допомогу.
Морячок: Перейшовши дамбу ми застрибнули в посадку, але нас побачили з дрона. І почали накривати 5 мінами, там запалили посадки дві, і ми почали розповзатися і натрапили на бригаду "Лють", яка почала нас затягувати до себе на позицію і надавати першу медичну допомогу.
Рудий: Через деякий час айстар "Люті" вийшов та запропонував допомогу з евакуацією тяжким. Їхній квадрик може виїхати та забрати їх.
Морячок: Після надання допомоги першу групу "Лють" евакуювала своїми силами. А під вечір за нами приїхав командир РВП "Крим" на броні і забрав всіх решту і евакуював на Покровськ.
Навіть із важкими пораненнями вони пройшли 8 км під ворожими обстрілами. Вони не впали духом.
Пілоти дронів зробили неможливе, аби витягти своїх побратимів з пекла. Це був не просто порятунок, це була боротьба за кожне життя.
Дехто так і залишився на полі бою, на щиті. Їхні імена у строю. Їхня жертва у нашій пам'яті.
Ми не маємо права забути, якою ціною здобувається наша свобода.
Євген Ярема
