Страта солдата. Чому до поранених "азовців" в Оленівці не пускали медиків швидкої і хто розстріляв снайпера Мацієвського після слів "Слава Україні!"

Автор: Татьяна Бодня

На одному з трофейних носіїв інформації, який потрапив до рук правоохоронців, були приблизно такі настанови для російських солдатів: якщо ви взяли військових у полон, а ваша група перебуває на значній відстані від командного пункту або від основних сил, то полонених допитати і розстріляти.

Як зазначає заступник Генерального прокурора Андрій Лещенко, це не був якийсь офіційний документ, але цей носій інформації належав одному з офіцерів. Наскільки розповсюджені подібні вказівки, слідчим і прокурорам ще доведеться встановити, але випадків страти українських бійців, які потрапили в полон, сотні. І це лише частина воєнних злочинів, до яких прикута увага суспільства. Та хоч часто подібні показові вбивства фіксуються на відео і викладаються в інтернеті, розслідування ускладнюється тим, що не завжди вдається ідентифікувати голоси причетних, а знаків розрізнення вони не мають.

Спілкуючись про випадки загибелі українських військовополонених з Андрієм Лещенком, ми почали з масового вбивства в Оленівці. Але, окрім таких воєнних злочинів, поговорили і про низку інших гучних справ, пов’язаних з війною.

"БАГАТО ТІЛ ОБГОРІЛІ, КІПТЯВИ В ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХАХ НЕМАЄ. БАГАТО ТІЛ ЗІ СЛІДАМИ РОЗТИНУ"

– Чи є результати розслідування щодо теракту в Оленівці, про які вже можна повідомити суспільство?

– Кримінальне провадження щодо теракту в Оленівці ми розділяємо на декілька частин. Це безпосередньо сам теракт, унаслідок якого загинули люди. І друга – це ненадання медичної допомоги тим особам, які були поранені і зазнали ушкоджень внаслідок такого теракту. Вдалося встановити, що 9 осіб залишились живими після того, як відбувся теракт в Оленівці, але їм не надали вчасно медичну допомогу і люди просто стекли кров'ю.

При цьому керівництво колонії і безпосередньо той же Євсюхов (заступник начальника, - авт.) особисто бачили, що люди потребують медичної допомоги, але жодних дій для того, щоб забезпечити належну медичну допомогу, ні він, ні його підлеглі не вжили. Як наслідок, люди, які там утримувались, не були вчасно доставлені до закладів екстреної медичної допомоги і на місці їм не була надана медична допомога.

– Швидкі вони викликали?

– В колонії в Оленівці була своя медична частина, були медикаменти. І якщо медиків залучили, а медикаменти використали, це б врятувало поранених "азовців".

На місці були військовополонені, які надавали медичну допомогу побратимам, як могли в тих умовах і просили дати їм необхідні матеріали для перев’язки, кровоспинні. Але їм нічого цього не дали. Вони рвали тряпки, накладали пов’язки, бо ж не було турнікетів, а потрібно було зупинити кровотечу. Щоб люди могли дожити до того, як їх буде доставлено у лікарню.

Швидкі були викликані, але із запізненням, лікарів ще деякий час не пускали на територію колонії. Усе це призвело до того, що як мінімум 9 людей померли від крововтрати.

– Їх так і не повезли в лікарню?

– Повезли, але було вже занадто пізно.

– Щодо самого теракту: чи встановлено, як усе сталося?

– Розглядається декілька версій. Перша – про те, що це був підрив зсередини. Друга – що це був теракт з використанням ворогом артилерії для завдання удару по бараку, в якому перебували "азовці". Ми розуміємо, що цих людей зібрали у певний час в одному місці. І через короткий проміжок часу вже відбувся цей вибух.

Слідство ще триває. Відпрацьовуються декілька версій, але усе ускладнюється тим, що тіла загиблих повернуті з ознаками вилучення з них слідів вчинення злочину. Це стандартна практика російської федерації, починаючи ще з 2015 року. Були, наприклад випадки, коли цивільна особа підривається ПОМ-2 чи ПОМ-3, а її тіло повертається в Україну вже без вражаючих елементів, зі слідами їх вилучення з тіла. Для того щоб неможливо було встановити причину загибелі цієї особи або знаряддя, яким було спричинено її смерть.

Водночас у тілах загиблих наявні металеві уламки, які не належать до знаряддя вибуху і до озброєння загалом. Це можуть бути елементи металевих ліжок. А ось елементи, за допомогою яких можливо було б ідентифікувати засіб ураження, відсутні.

Багато тіл обгорілі, кіптяви в дихальних шляхах немає. Багато тіл зі слідами розтину.

– Навіщо вони його робили?

– Два варіанти. Можливо, це у них стандартна процедура. Але ми вважаємо, що розтин робився, щоб приховати сліди вчинення злочину.

– Вдалося встановити в ході слідства, за яким принципом вони формували список людей, яких переводили в цей барак?

– Усі потерпілі – це військовослужбовці з "Азову". Це свідома частина наших захисників, які сповідують ідею незалежності України, територіальної цілісності. Тому ми не виключаємо, що тут може бути воєнний злочин, а можливо, навіть елемент злочину геноциду, оскільки загинули саме ці військовослужбовці.

Під час теракту в Оленівці загинуло щонайменше 50 осіб та дістали поранення різного ступеня тяжкості близько 136 військовослужбовців "Азову". Скоріш за все, це є певною політикою російської федерації.

– Що ви маєте на увазі?

– Полонені перебувають під владою країни. І ця країна давала гарантії належного поводження й утримання цих осіб, коли вони виходили з "Азовсталі", гарантувала, що їхні права будуть дотримані. Що з ними будуть поводитись належним чином і забезпечать нормальні умови перебування, а також дадуть гарантії щодо їхнього життя і здоров’я. Розуміючи, що є такі гарантії, можливо, і був вочевидь вибраний такий спосіб. Для того, що звинуватити Україну в тому, що це ми нібито самі завдали такого удару.

– Коли може бути звершено розслідування теракту в Оленівці?

– Сподіваємось, що результати експертизи, яка була призначена щодо ідентифікації засобів ураження нам дасть можливість встановити конкретний спосіб і механізм вчинення цього злочину. Проведення експертизи досить складне, оскільки тіла захисників повернулись в жахливому стані. Навіть зробити змиви з цих тіл було досить складно. В одного з тіл навіть не вдалося відібрати зразки ДНК, настільки руйнівною була термічна дія високих температур, що білки розклалися і ми не змогли провести ідентифікацію цього тіла.

Змиви були зроблені, зараз проводиться відповідна криміналістична експертиза. Коли вона буде завершена, ми зможемо конкретно говорити про строки.

Ми розуміємо, наскільки високий запит на встановлення справедливості у родичів загиблих і у суспільства в цілому. Величезна кількість роботи уже проведена, ми постійно перебуваємо на комунікації з родичами потерпілих, інформуємо їх про результати нашого розслідування для того, щоб у них не було думки про те, що прокуратура або органи досудового розслідування нічого не роблять. Робота в цьому провадженні проводиться.

– Відео, де беззбройного українського воїна Олександра Мацієвського розстріляли ворожі окупанти за фразу "Слава Україні!", свого часу облетіло весь світ. На жаль, було вже чимало відео зі стратою наших військових і, як розповідав в інтерв'ю "Цензору" прокурор Юрій Білоусов, вони розслідуються. А що з результатами розслідування справи про вбивство Олександра Мацієвського? Встановлено, хто його вбив?

– На жаль, поки що не встановлено. Для нас принципове питання – довести розслідування до логічного завершення і встановити їх. Над цим працюють як оперативні підрозділи зі стовідсотковоювіддачеюю, так і слідчі, і прокурори.

Ви пам’ятаєте це відео? На ньому не видно шевронів, емблем, знаків розрізнення тих осіб, які вчинили цей злочин або хоча б були там. На ньому чутно лише голоси цих осіб.

Ми зараз працюємо над тим, щоб все ж ідентифікувати цих осіб. Оскільки є величезні масиви перехоплень, ми шукаємо технічну, криміналістичну – будь-яку можливість для того, щоб отримати інструмент, яким би можна було порівняти голоси, які зафіксовані на відео з розстрілом Мацієвського і голоси військовослужбовців російської федерації, які зібрані в рамках кримінальних проваджень по всій Україні.

Вручну або криміналістичним способом, тобто шляхом призначення тисяч фоноскопічних експертиз, це зробити майже неможливо. На це треба багато часу, задіяння великого кола експертів, а ці експертизи досить затребувані зараз серед правоохоронних органів. Тому ми намагаємося знайти саме технічне рішення, з допомогою якого би відсіяти із загального масиву отриманих перехоплень ті, які не належать цим особам. І відібрати хоча б 10-20 аудіозаписів, де голоси схожі на ті, які присутні в кадрі з розстрілом Мацієвського. Після цього ми вже будемо призначати відповідні фоноскопічні експертизи, щоб в передбачений КПК спосіб мати докази.

Цей розстріл був одним з перших фактів і тоді не вірилось, що на такі звірства спроможна людина. Але на даному етапі війни таких фактів сотні.

– На ексцес виконавця це мало схоже.

– Ми бачимо, що це все ж політика на рівні командування військовими. Був випадок, коли серед трофейних документів знайшли носій інформації. І на ньому була неофіційна збірка правил поведінки військовослужбовців в різних ситуаціях. Це не є офіційним виданням Збройних сил або Міністерства оборони російської федерації. Але разом з тим вбачається, що ця флешка належала одному з офіцерів російської армії, який міг використовувати ці правила для того, щоб виховувати особовий склад і розуміти принципи управління військами. От як раз серед матеріалів, які там були, один із розділів – про поводження з військовополоненими. І там було прописано приблизно такі настанови: якщо ви взяли військових в полон, а ваша група знаходиться на значній відстані від командного пункту або від основних сил, то полонених допитати і розстріляти. Тому чим більше ми розслідуємо, тим більше знаходимо доказів того, що це все ж таки системна політика.

Окрім того, подивімось на публічні інтерв'ю окремих осіб – представників армії ворога, які розповідають про те, що не треба брати в полон, що треба знищувати.

Давайте ще подивимось на події, які відбувались з російською армією в інших збройних конфліктах, коли вони так само розстрілювали захоплених полонених.

В Україні це явище, на жаль, все більше і більше розповсюджується.

– Останнім часом стало більше повертатися під час обмінів військових. Але є й трохи цивільних. Чи правда, що росіяни повертають нам людей, які були засуджені в росії за загальні кримінальні злочини, які дійсно вчинили?

– Це правда, в рамках обмінів в Україну повертається певний відсоток людей, які були засуджені за загальні кримінальні злочини в росії. Наприклад, сьогодні відбувався обмін, і серед тих, кого обміняли, є такі люди.

Були й інші подібні випадки. Наприклад, росія повертала під час обмінів людей, яких правоохоронні органи цієї країни затримували там за фактами, наприклад, збуту наркотичних засобів. Вони були засуджені і відбували там покарання. Ми ж не можемо відмовитись від своїх громадян.

Але наступний етап – дослідити чи був злочин, за який особа була засуджена. Бо, можливо, і були вчинені злочини, але ми знаємо і такі випадки, коли людей просто "витягали" на територію росії. Наприклад, колишніх учасників АТО з відповідними документами – пропонували їм нібито роботу будівельників на території росії. Грицак про це розповідав на брифінгу. Коли давали телефони, просили виїхати в якісь людні місця в Москві, проговорювати по телефону, що щось типу вони отримали. Не виключно, що це робилося для того, щоб звинуватити нас в тому, що ми готуємось до якихось терактів.

"МИ ЗАСТОСОВУЄМО ТАКІ СПОСОБИ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ, ЩОБ МІНІМІЗУВАТИ РИЗИКИ ПОВТОРНОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ"

– Поговорімо ще про знищення Каховської гідроелектростанції. Можете розповісти про результати розслідування?

– В результаті розслідування встановлено, які військові підрозділи російської федерації причетні до вчинення цього злочину і яким був механізм. Йдеться про те, що відбувся вибух із середини заздалегідь підготовленою і закладеною вибухівкою.

Дамба Каховської ГЕС могла б витримати дію великої кількості вибухівки, оскільки вона була сконструйована в такий спосіб, щоб досить важко було її зруйнувати, завдавши якесь ураження ззовні. Саме тому вибухівка закладалася зсередини для того, щоб спричинити максимальних руйнувань, прорив дамби і витік величезної кількості води.

– Що це за підрозділи?

– Поки що я вам цього не можу сказати. Але я можу сказати про те, що керівнику угрупування військ "Днепр" було повідомлено про підозру за вчинення цього злочину.Після того як ми завершимо наші слідчі дії, ми прозвітуємо перед суспільством в тому числі і про те, який саме підрозділ був залучений до вчинення цього злочину і які саме військовослужбовці з цього підрозділу.

На даному етапі ми перебуваємо на стадії збору доказів і їх аналізу. І щоб не втратити можливість збору таких доказів, я поки що не можу вам повідомити більше деталей.

– Яка сума завданих збитків? Вона вже визначена?

– Остаточно ні. Цей процес ще триватиме певний час. Бо наслідки від руйнування цієї греблі є і на Лівому березі, і на Правому, а також у Чорному морі, куди потрапила величезна кількість прісної води і внаслідок цього могла загинути флора і фауна. Окрім того, ми бачимо, що підтоплення зазнали такі небезпечні об’єкти, як заправні станції, кладовища, скотомогильники. Відбулося забруднення важкими металами. Наприклад, за результатами виявлення шкідливих речовин – важких металів на осушеній території дна річки Дніпро на території міста Запоріжжя, з метою з’ясування можливого негативного впливу на здоров’я людей, відібрано біологічні зразки волосся у ста дітей, що проживають на прилеглих територіях. Вони скеровані на дослідження до італійської лабораторії в рамках призначеної судової експертизи. Дослідження завершені, ми очікуємо надходження результатів.

Тому це величезний комплекс роботи. І до цього провадження залучена велика кількість слідчих Національної поліції, які проводять допити потерпілих, фіксують, які наслідки завдані цим людям. Чи втрачено майно, чи загинув хтось з рідних, чи дістав хтось поранення.

Все це фіксується в рамках одного кримінального провадження. І для того, щоб встановити суму збитків, нам треба зафіксувати усі ці епізоди хоч б на території, яка підконтрольна Україні. Експертиза вже призначена, але необхідно надавати експертам матеріали і документи. Тому на цей час ми не можемо сказати точну суму збитків, які були спричинені або конкретно взятій особі, або державі, або юридичним особам.

Для надання оцінки серйозності, широкомасштабності й довгостроковості наслідків злочину для навколишнього природнього середовища прокурором призначено комплексну комісійну судову, інженерно-екологічну експертизу та експертизу життєдіяльності. З цією метою, на клопотання експертів, до матеріалів кримінального провадження надано доступ 24 у сфері природних наук.

Окрім слідчих і прокурорів до збору інформації щодо наслідків залучена також низка неурядових організацій. Наприклад, згідно зі звітом "Затоплено війною. Дослідження руйнування Каховської ГЕС та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя і міжнародного правосуддя", підготовленого громадською організацією Truth Hounds та Project Expedite Justice окрім інших екологічними наслідками є падіння рівня та якості ґрунтових вод. За умови відновлення греблі знадобиться 33 роки для повернення до попереднього стану.

– Скільки кримінальних проваджень щодо злочину екоциду, вчиненого під час повномасштабної війни, наразі розслідується?

– За фактами екоциду розслідується 11 кримінальних проваджень.

– Чому так мало, враховуючи, як знищується?

– Рано чи пізно ми стикнемося з тим, що нам необхідно буде досліджувати загальні наслідки збройного конфлікту. Тобто, як він вплинув на нашу екосистему. Наприклад, кожен розрив снаряду на грунті – це забруднення ґрунту як хімічними речовинами, так і металами, які містяться в тому чи іншому боєприпасі. Немає на даному етапі доцільності реєструвати кримінальні провадження за статтею "Екоцид" за кожним фактом обстрілу території.

Але ми розуміємо, що в подальшому потрібно буде проводити комплексне дослідження результатів забруднення ґрунтів, вод, порушення нормального функціонування наших заповідників, рекреаційних зон, природно-заповідного фонду, збитки, які заподіяні природно-заповідному фонду. Можливо, воно так само стане частиною дослідження щодо наслідків війни в матеріальному виразі, коли ми зможемо сказати про те, що скільки коштів знадобиться для відновлення наших ресурсів до довоєнного стану. І це може стати в подальшому предметом обговорення суми компенсації за збитки, завдані збройною агресією.

Також потрібно пам’ятати, що на окупованих територіях продовжують функціонувати шахти, які видобувають вугілля, заводи, які виплавляють чавун, сталь. Все це теж приводить до забруднення вод, ґрунтів і повітря. Держава Україна і український народ, який є власником тих копалин, не отримуємо доступу до них. Навпаки вони видобуваються країною-агресором і використовуються не на забезпечення потреб окупаційної адміністрації, а на наповнення бюджету російської федерації. Це теж може бути елементом збитків, які спричиняються в тому числі екологічній системі.

Якщо говорити про видобуток вугілля, то в ході розслідування одного з кримінальних проваджень ми побачили, що йдеться про колосальні масштаби. Це величезні обсяги вугілля, які були видобуті російською федерацією на нашій території. Воно пішло частково на закриття потреб росії, а в більшості випадків було підроблено документи щодо походження цього вугілля і воно було продано.

На даному етапі ми намагаємось встановити усіх юридичних і фізичних осіб, які були задіяні в цьому. Вже повідомлено про підозру ряду осіб, в тому числі, представникам адміністрації президента російської федерації за цими фактами як фактами вчинення воєнних злочинів.

– Рідкісноземельні метали теж видобувають?

– З цього приводу нічого сказати не можу, оскільки в ході розслідування цього провадження ми не отримували таку інформацію. Але це не означає, що цього не відбувається. Якщо ми будемо мати відповідну інформацію чи докази, що на окупованих територіях видобуваються рідкоземельні метали, будемо це досліджувати. Тому, якщо хтось готовий такою інформацією поділитись, ми готові попрацювати в цьому напрямку. І в рамках кримінального провадження дослідити ці питання.

– Росіяни в ніч на 6 серпня цього року завдали удару по об'єкту ГТС, що забезпечує диверсифікований маршрут поставки природного газу в Україну. За цим фактом відкрито провадження? Яка загалом специфіка розслідування кримінальних проваджень за фактами обстрілів об’єктів критичної інфраструктури?

– Так, за статтею 438 Кримінального кодексу України (Порушення законів і звичаїв війни). Провадження відкриваються за кожним фактом обстрілу. Задача, як мінімум, зафіксувати саму подію і надалі  наслідки, до яких ця подія мала призвести або призвела.

Ми ж знаємо, що за факти атак на енергетичні об’єкти України Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт ряду осіб – представників влади російської федерації, в тому числі, військовослужбовців. Чому це важливо? Бо такі атаки – можуть бути не просто елементами воєнних злочинів. Якби зима з 2022 на 2023 рік була б холоднішою, то до яких би наслідків це могло призвести? Одна з версій в кримінальному провадженні полягає в тому, що це було зроблено для того, щоб змусити якомога більшу кількість населення залишити Україну, що матиме дзеркальний ефект на економіку країни. Ми втрачаємо людей, які можуть працювати, збільшувати рівень ВВП, зазнаємо економічних збитків, зменшується рівень надходження грошових коштів до бюджету. А також ми відновляємо грошові кошти для того, щоб відновити зруйноване ворогом. Тому такі обстріли розглядаються не як окремі епізоди воєнних злочинів, а як системна політика російської федерації щодо способу ведення війни.

Женевськими конвенціями заборонено використовувати терор як спосіб ведення війни. А ці нескінченні атаки, які росіяни вчиняють по об'єктах енергетики з 2022 року, прямий терор цивільного населення, яким росія переслідує свої військові цілі. Тому ми вважаємо, що це заборонений спосіб ведення війни. І що це не є тисяча окремих злочинів, це продовжуваний один великий злочин. В тому числі вбачаються там ознаки геноциду. Оскільки створення умов, в яких неможливо нормально жити, примушує людей залишати територію України.

– Встановили причетних до таких обстрілів вдається?

– Вдається. Але скажімо чесно: з урахуванням того, що Міжнародний кримінальний суд вирішив дати оцінку цим діям таких осіб, ми їх не притягуємо до відповідальності на національному рівні. Це вже зробив МКС, сказавши про те, що це воєнний злочин і оцінивши дії конкретних осіб і видавши ордери на арешт.

Необхідно розуміти на кого чи на що направленні ті чи інші засоби ураження. Якщо ми говоримо за засоби ураження, які здатні нести ядерний заряд – ракети Х-101, "Калібри", "Кинджали", то це є засобами ураження Верховного головнокомандувача Збройних сил російської федерації Путіна. Тобто, в загальній теорії дозвіл на їх використання надає Путін.

Так, в цьому ланцюгу задіяно багато осіб, які дотичні до прийняття тих чи інших рішень. Тому вже повідомлено про підозру командиру авіаційного полку з МІГ-31К, які є носіями "Калібрів". Виключно у цього полку на озброєнні перебуває така авіація. Також повідомлено про підозру командуванню важкої авіації, які задіюють стратегічні бомбардувальники для нанесення таких же ударів.

Але на рівні вищого політичного і військового командування – це вже компетенція Міжнародного кримінального суду.

Ми можемо так само повідомити їм про підозру, але якщо є бажання у наших партнерів з інших країн або у Міжнародного кримінального суду надати оцінку цим діям самостійно, то пріоритет для нас полягає в тому, щоб її надали правоохоронні органи на рівні міжнародних інституцій. Саме тому Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду у взаємодії з нами, проаналізувавши в тому числі і матеріали наших кримінальних проваджень, отримавши відповідні докази, а також провівши власне розслідування, ініціював видачу ордерів на арешт.

– Днями в Офісі Генерального прокурора відбулася зустріч з представниками дипломатичних установ, міжнародних організацій та проєктів міжнародної технічної допомоги, які працюють в Україні у сфері міжнародного правосуддя. В повідомленні за її результатами йдеться про те, що буде посилено систему захисту потерпілих і свідків. Можете розповісти про це детальніше?

– Тут можна виділити два напрями. Перший – це нові підходи в роботі з такою категорією потерпілих і свідків. Ми застосовуємо такі способи проведення слідчих дій, щоб мінімізувати ризики повторної травматизації.

За допомогою наших донорів і партнерів, які нам допомагають, були обладнані спеціальні кімнати для проведення процесуальних інтерв'ю за європейськими стандартами. Але для того, щоб забезпечити майно, яке перебуває в цій кімнаті, там на вікнах є ґрати. І коли потерпілий зайшов у цю кімнату, побачив ґрати, у нього почались флешбеки – він почав пригадувати, як перебував у місці несвободи. Хоча кімната біла, відремонтована, стоять офісні меблі. Та сама ця картинка, на якій сфокусувався погляд потерпілого, викликала у нього болючі спогади. Тому за допомогою наших партнерів ми навчили певну кількість слідчих і прокурорів, як працювати з такою категорією потерпілих для того, щоб уникнути їхньої повторної травматизації. Це складний процес, він займає більше часу, але приносить свої плоди, оскільки після проведення допиту в потерпілого або свідка не зникає бажання  продовжувати спілкуватись зі слідчими чи прокурорами. Він розуміє для чого це робить, яка загальна мета кримінального провадження, чому його показання важливі, зокрема. І для тих людей, які ще перебувають у місцях несвободи.

Другий напрям – це системна робота Координаційного центру по роботі зі свідками і потерпілими при Офісі Генпрокурора. Пріоритет – це люди, яких повернули з полону, а також діти, які теж є потерпілими від воєнних злочинів.

Завдання центру – зробити все, щоб потреби свідка і потерпілого були закриті. Тому йдеться і про психолого-психіатричну допомогу, підготовку їх до допитів, роз’яснення про те, скільки треба часу, процедур, для чого ці процедури робляться. А також проводиться робота з батьками дітей, оскільки вони так само емоційно переживають, вважають, що самі в чомусь винні.

В окремих випадках ми розуміємо, що можемо не отримати необхідних результатів для кримінального переслідування. Бо можемо не пояснити на належному рівні, чому потерпілому треба дати показання. Але, якщо ми бачимо, що людина не готова давати свідчення на даному етапі, то краще відтермінуємо проведення цієї слідчої дії. І повернемось до цієї особи через місяць, коли вона пройде курс реабілітації, чи ще пізніше, почекаємо, поки вона закриє свої базові потреби. Адже бувають випадки, коли людині немає де жити, в неї немає документів, вона потребує якоїсь гуманітарної чи медичної допомоги. Працівники цього центру якраз і націлені на те, щоб знайти механізми, які б допомогли закрити потреби цієї людини.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"