Ефект метелика: Як справа Міндіча може покласти закупівлі Міноборони

Автор: Татьяна Николаенко

Українці досі так і не дочекались оприлюднення записів з квартири Тімура Міндіча по оборонці. Втім, ця справа вже і так за принципом ефекту метелика, де випадковий факт спричиняє хаос і руйнівні зміни, негативним чином позначається на ефективності роботи Міноборони.

Зокрема, це стосується формування наглядової ради об’єднаної агенції та затвердження контрольних зразків товарів, які необхідні для проведення торгів в електронній системі Прозорро.

Дилема наглядової

Як відомо, після того, як завдяки операції "Мідас" оприлюднили записи про корупційні дії на закупівлях в "Енергоатомі", було припинено повноваження наглядової ради цієї компанії.

Крім того, за принципом доміно були припинені повноваження наглядових рад основних державних енергетичних компаній: "Центренерго", "Оператор ГТС", "Оператор ринку", "Українські розподільні мережі", "Енергетична компанія України".

3 грудня президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром оборони Денисом Шмигалем і доручив провести невідкладне перезавантаження наглядових рад в оборонній сфері.

Наразі наглядові ради має АТ "Українська оборонна промисловість", "Агенція оборонних закупівель" "Державний оператор тилу" та "Укрнафта", яка є в управлінні МОУ з 2022 року.

З усіх цих підприємств найскладніша ситуація з наглядовими АОЗ і ДОТ. Через їхнє об’єднання.

Наглядові АОЗ та ДОТ були сформовані наприкінці 2024 року – до складу кожної було обрано по 5 осіб.

Метою їх створення було посилення незалежності агенцій від політичних аспектів (наприклад, частої зміни міністрів) та посилення контролю за виконанням контрактів.

Але якщо в ДОТ наглядова запрацювала одразу, то в АОЗ її діяльність почалась зі скандалів, тому що два члени наглядової ради від держави (Юрій Джигир та Тарас Чмут) підтримали продовження контракту колишній керівниці агенції Марині Безруковій. У березні їх замінили на Станіслава Гайдера та Івана Гаврилюка.

Водночас, 5-й член наглядової ради (незалежний) так і не був обраний, після того як від цього місця відмовився Патрік Аурой.

Навесні 2025 року було оголошено про об’єднання закупівельних агенцій МОУ АОЗ та ДОТ. Відповідно постало питання, що відбудеться з наглядовими радами обох агенцій. Чи будуть вони об’єднані в одну, чи членів наглядової ДОТ долучать до борда наглядової АОЗ, чи це відбудеться шляхом нового конкурсу, чи як сподобається міністру чи очільнику АОЗ?

Станом на середину грудня ніхто в міністерстві з членами наглядової агенцій не зустрівся. Хоча питання порушується з літа.

Так само за більш ніж пів року Міністерство оборони України так і не визначилось із тим, скільки членів наглядової буде в об’єднаній агенції. На різних етапах ішлось про 5-7 осіб.

Ця невизначеність, а також чутки, що членів наглядової перепризначать за принципом лояльності, призвели до того, що частина людей готові залишити свої посади.

Навіть гірше, вже відомо, що через складність поєднання двох посад і брак часу посаду в наглядовій раді АОЗ планує залишити перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Про це він повідомив на зустрічі з Громадською антикоррадою у листопаді.

Також голова НР АОЗ Станіслав Гайдер на останньому засіданні щодо стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО в НАЗК повідомив, що ще 2 члени наглядової готові написати заяви на звільнення.

Останнє вже ставить під загрозу не просто функціонування ради, а підписання контрактів на закупівлю зброї, оскільки члени наглядової ради мають погоджувати значні правочини. Для розуміння, наприкінці року сума контрактів, які має погодити наглядова, може сягати 30 мільярдів гривень.

12 грудня керівництво АОЗ мало представити міністерству штатний розпис нової агенції. Тут надзвичайно важливо, щоб в агенції була достатня кількість закупівельників і не було неспівмірно багато фахівців з PR.

Але так само важливо вирішити питання з наглядовою об’єднаної агенції, щоб посилити незалежне корпоративне управління і не наражатись на зрив закупівель.

Так само є великий ризик, що від наглядової також можуть відмовитись і повернути всі функції контролю лише Міністерству оборони України. Принаймні на певний час.

Затвердження контрольних зразків

Ще один ризик стабільної роботи міністерства пов'язаний із затвердженням контролю за якістю товарів.

Те, що записи щодо оборонки НАБУ не оприлюднило, аж ніяк не означає, що Міноборони саме не розуміло, де в нього проблеми. Зокрема, в кейсі закупівлі горезвісних бронежилетів у компанії Міндіча.

Ще нещодавно в міністерстві існували два окремі управління, які займались контролем за якістю (ЦУКіЯ) та затвердженням технічних специфікацій та контрольних зразків для товарів, що будуть закуповуватись Міноборони (ЦУРСМЗ).

Затвердження зразків-еталонів товарів та прийом готової продукції – одні з найбільших зон ризику, тут найлегше розплодити корупцію. Спершу прописавши ТУ під конкретного виробника, а потім – прийнявши або не прийнявши товар за відкат.

Однак, після того як останній керівник ЦУКіЯ був арештований у серпні ДБР за прийняття балістичних окулярів неналежної якості, а ЦУРСМЗ отримав дуже багато питань щодо затвердженого контрольного зразка бронежилета для компанії, пов’язаної з Тімуром Міндічем, обидва управління вирішили ліквідувати. Так би мовити, подалі від гріха.

Функції контролю були передані Головному Управлінню Державного гарантування якості, а функції ЦУРСМЗ були передані Збройним силам України – Командуванню сил логістики тилу.

При цьому передача відбулась без підготовки належних документів про повноваження. Громадська антикоррада попереджала про негативні наслідки такого рішення.

В результаті 27 листопада ЦУРСМЗ був переданий до складу КСЛ. Але переговори щодо розподілу повноважень між МОУ та КСЛ тривають досі. Зокрема, найжорсткіша дискусія була про те, хто затверджуватиме так званий зразок відповідності товару вимогам Міноборони, без чого взагалі неможлива участь компанії в закупівлях на Прозорро.

Станом на 15 грудня КСЛ нібито погодився прийняти цю функцію, якщо керівник цього органу знову не передумає.

Однак ця ситуація також ставить під загрозу нормальні закупівлі. Наразі ДП МОУ "Державний оператор тилу" оголосив 80% торгів на наступний рік, в тому числі щоб не змушувати компанії брати акти відповідності на зразки товарів у нового розпорядника.

Однак така ситуація не є нормальною, коли ДОТ має провести за місяць річний обсяг торгів, перебуваючи в стадії ліквідації. Незалежна антикорупційна комісія і раніше звертала увагу на якість перевірки ДОТ документів учасників. А в умовах такого навантаження це буде зробити дуже важко.

І ще, за останні роки жоден міністр оборони не отримав підозр у кримінальних справах. Водночас, їх постійно отримують рядові співробітники міністерства. В основному від ДБР. І в якийсь момент ця історія почала працювати в плюс – коли рядові не захотіли приймати іншу тканину на куртках чи браковані бронежилети прокладок Міндіча. Натомість, у цієї історії є і суттєвий мінус – ніхто не хоче брати на себе відповідальність.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ