РУС
8666 посетителей онлайн
ДЖУЛЬЕТТА ТИМОХИО И ВИТТОРИО ЯНУККИ. УКРАИНСКАЯ ДРАМА
Страна жива? Загадка из загадок! И стонет тяжко раненный бюджет. Ну чем не иоановский сюжет? В том, право, никакого нет секрета: Пока за власть дерутся, власти нету…
ПРОЛОГВходит хор
Хор:
Две равно уважаемых семьи,
Два славных, два известных, гордых рода
Ведут междоусобные бои
За волеизъявление народа,
Ведут кровопролитную войну,
Возникшую на почве дикой страсти,
Обрушив на несчастную страну
Грипп, терроризм и прочие напасти.
Их вряд ли извинит, что эта страсть
Зовется — всеобъемлющая власть.
СЦЕНА ПЕРВАЯ
Весна. Родовое имение «Замок-На-Дамбе». Входит Джульетта Тимохио, предводительница воинственного ордена «Украинский подрыв». Она в белом, с косой и харизмой. На пороге ее встречает кормилица, старушка с опрятной бородкой и пасторской добротой в глазах.
Кормилица
(с подозрением оглядывая вошедшую):
Звездой средь сумрака ночного
ты сияешь!
Джульетта (вдохновенно):
Голубушка, ты первою узнаешь,
Что, покорясь изменчивой судьбе,
Нашла я спутника достойного себе!
Кормилица (всплескивая руками):
Избрала спутника! Вот это поворот!
О Ющио уже и речь нейдет…
Но кто же он, позволь вопрос задать?
Кого коснулась божья благодать?
Джульетта (прижав руки
к вышитому на груди сердцу):
Он — тот, кому дозволено без страха
Носить похищенную шапку Мономаха,
Чье мудрое, открытое лицо
Лишь красит попадание яйцом.
Кормилица (с сомнением):
Такой достоин преданной любви,
Но ты его мне имя назови!
Джульетта прячет глаза. Ее руки нервно теребят флажок с надписью «Шахтер — чемпион!»
Кормилица (догадавшись):
Дитя мое, тебя покинул разум,
В одном лишь имени его сокрыт запрет!
Джульетта (меланхолично):
Что значит имя? Газ воняет газом,
Хоть газом назови его, хоть нет.
Кормилица (не сдаваясь):
Стать спутницей заклятого врага?
Ужель тебе и честь не дорога!
Джульетта (с вызовом):
А что такое честь? Всего лишь слово,
Которое не стоит дорогого.
Уж коли ты условностей раба,
Тебе не улыбается судьба.
Толпа, боготворившая вчера,
Тебя распнет с улыбкою с утра.
Распятья удостоиться за то,
Что ты непозволительно святой?
Сегодня святость вызывает смех,
А честью торговать уже не грех.
За честь утерянную ждет меня награда —
Сто семьдесят штыков в Верховной Раде.
Как Сене фронт, как «Арсенал» мессии,
Как Черноморский флот в Крыму России,
Как Лене космос, как стране Литвин,
Мне нужен он. И только он один.
Кормилица (разводя руками):
Что подданные скажут? Ну, дела —
Избрать нам жить мешавшего…
Джульетта
(поспешно перебивая собеседницу):
Спасла
Его от необдуманных шагов
И указала подлинных врагов.
У нас отныне общая дорога.
(потирая руки)
От зависти повесится Балога!
Кормилица (с надеждой):
О, нет! Не обрекай себя на муки!
Падешь ты жертвой подлости Янукки!
Джульетта (возмущенно):
Мои ты чувства, право, пожалей.
Ничуть меня Янукки не подлей!
Кормилица (сокрушенно качая головой):
Впустила в сердце мерзкую заразу!
Джульетта (не слушая):
Навеки будут Схід і Захід разом!
Кормилица (горько):
Избрать себе в попутчики! Кого?
Джульетта
(улыбаясь собственным мыслям):
Врагам на зависть
создадим мы большинство…
Кормилица (убитая горем):
Голубке белой в пару черный дон?
Джульетта (убежденно):
Мы перепишем Основной Закон!
Кормилица (тихо):
Взвалить на плечи непосильный груз…
Джульетта (мечтательно):
Путь к власти облегчит такой союз.
Кормилица (гневно):
Я на порог злодея не пущу!
Джульетта (хлопая в ладоши):
Мир — терриконам! Пасека — Ющу!
Стране — порядок! Каждому — уют.
Кормилица (растерянно):
И чем же все закончится?
Джульетта (торжественно):
ПРиБьЮТ!
СЦЕНА ВТОРАЯ
Зима. Дикое Избирательное Поле. Ромео из рода Янукки, предводитель Ордена носителей рейтинга, общается с народом. За его широкой спиной на вороных Лексусах гарцуют многочисленные оруженосцы. Перед Янукки избиратель, по белому лицу которого плавно расплывается синева.
Избиратель (смущенно):
Мне это, пару гривен бы на пиво.
Янукки (важно):
Ця думка надзвичайно є важлива!
Избиратель (суетливо):
Отдам с зарплаты, честно, гадом буду.
Янукки (отворачиваясь):
Враховано!
Избиратель (оторопело):
Чего?
Как из-под земли вырастает оруженосец.
Первый оруженосец
(угрожающим шепотом):
Иди отсюда!
Перепуганный избиратель исчезает.
Второй оруженосец (недовольно):
Покуда лидер кожного почує,
Мы околеем тут.
Третий оруженосец (обреченно):
И заночуем.
Появляется запыхавшийся гонец.
Гонец (взволнованно):
Пришла беда и на твое подворье:
В осаду взяли замок в Межигорье.
Уже белеют кости в поле чистом…
Янукки (встревоженно):
Тимохио?
Гонец (кивает):
И с ней отряд юристов.
В засаде депутатов эскадрон,
И обещают подтянуть ОМОН.
Прости за то, что весть принес плохую…
Янукки (грозно):
Ну, раз уж сунулись, то я им так… врахую.
Отыщется на каждого управа!
Первый оруженосец (восхищенно):
Воистину, є лідер – є держава!
Второй оруженосец (возмущенно):
Мороз, педофилия, грипп свиной…
Всему Джульетта подлая виной!
Янукки (вздыхает):
Я помню встречу на днепровских схилах,
Я ей Ахметову читал, она – Эсхила…
И обращалась нежно: «Любі мої»,
Хотя нас было на прогулке только двое.
И пело громче «звездного колхоза»
Сердечко…
Третий оруженосец (сердито):
…Пораженное занозой.
Пленялся ты обманщицей напрасно.
Янукки (назидательно):
Вона працює. Этим и прекрасна.
Бог нарезает разные заботы:
Хозяйство — бабе, мужику — охоту.
Когда бы я прелестницу послушал…
Первый оруженосец (вполголоса):
…То черствый хлеб сейчас на киче кушал.
Второй оруженосец:
Насобирала б триста голосов…
Третий оруженосец:
И полстраны раздела до трусов.
Первый оруженосец:
«Вона працює»? Как же! Чистый блеф!
Турчинов трудится, Буряк и МВФ!
Янукки (вытаскивает из кармана фотографию Джульетты, разглядывает):
Сегодня на меня пошла войною
Та, что вчера могла бы стать женою.
Причудливо порой ложится карта…
Первый оруженосец (через плечо Янукки, веско):
Она не отвечает соцстандартам.
Второй оруженосец (восхищенно):
Хотя кольчуги – шик!
Приятно глазу.
Третий оруженосец (заинтересованно):
Виттон?
Первый оруженосец (со знанием дела):
Гайсе! Пошито по заказу.
Янукки:
Уж коли я не стал Джульетте мужем,
Для схватки с ней союзник верный нужен.
Где сторож славный права и свободы?
Первый оруженосец
(указывая нас соседний холм):
Там, где всегда. Общается с народом.
На холме — Витторио Ющио, предводитель ордена Сломанной Подковы. Перед ним — огромное зеркало. Витторио оживленно беседует с собственным отражением, не замечая ничего и никого вокруг.
Янукки:
Что обсуждает?
Второй оруженосец (зевая):
Основной Закон.
Третий оруженосец (убежденно):
Союзником нам вряд ли станет он.
Первый оруженосец (обращаясь к Янукки):
Дней через сто, вам стоит это знать,
Он обещал нас снова разогнать.
Второй оруженосец (заинтересованно):
Дней через сто? Однако это ново!
Третий оруженосец (мрачно):
Искать нам след союзника иного….
Первый оруженосец:
Быть может, этого, из «Тыла перемен»?
Янукки (качая головой):
Боюсь, пацан без боя сдастся в плен!
Первый оруженосец:
И тыл нам оголит. Вот будет мило!
Второй оруженосец:
Как этот, что сегодня бредит силой,
Пять лет назад свернувший с полдороги,
Из штаба энергично сделав ноги.
Янукки:
Пойти придется, видно, на обман,
И у врагов «Межгорья» выкрасть план!
Второй оруженосец (понимающе):
Нет плана — нет проблемы, в самом деле…
Третий оруженосец (восхищенно):
Любые средства оправдают цели!
Янукки:
А цель близка, идти я к ней устал.
И вот он — вожделенный пьедестал.
Я знаю, будет выигрыш за мной!
Первый оруженосец (раздумчиво):
Еще бы знать, что будет со страной…
ЭПИЛОГ
Входит хор
Хор:
Путь к власти невозможен без обмана.
Недолговечны здешние романы,
И новый политический развод
Лишь к новому союзу поворот.
Да, здесь любовь — оружье для войны
За право покорения страны.
Война вокруг, куда ни кинешь взгляд —
В любом углу таится сущий ад.
С Востока Кремль глядит на нас с угрозой,
И лопаются трубы на морозе,
Там тихо загибаются больницы,
Тут небожители друг другу чистят лица.
И гривня сражена рукой злодейской,
А мародеры в мантии судейской
Закон хоронят пением колядок.
Страна жива? Загадка из загадок!
И стонет тяжко раненный бюджет.
Ну чем не иоановский сюжет?
В том, право, никакого нет секрета:
Пока за власть дерутся, власти нету…
Нет под луной печальнее явленья
Чем вечный бой за волеизъявленье.
Источник: Зеркало недели
Нехай тебе Ганси прощають,
Коли у них пройде бодун
І чарку гамна наливають
Тобі ХіХіКуячий бздун!
Не віриш ти в бога, лиш в чорта
Вождя всіх бздунів-комуняк
Бо ти лиш невдача аборта
Ти виліз з п**ди просто-так!
І самка тебе не хотіла
У курній ізбухє родить
Собі стєкломой накатила
(Любила та самка попить..)
А потім набік завалилась,
Неначе дебільна свиня
Й невдовзі на світі з"явилась
Якась комуняча фігня!
Кликуха у неї "робоча"
-Звуть Ганси його ХіХіКуй
Але воно сильно так хоче,
Щоб звав Октябрьоном буржуй!
За це ХіХіКуй навіть "спляше"
Фашистам содомий "гопак",
А щоби виходило краще
То навіть зніме лапсердак!
Прикинеться навіть людиной
Із будки полізе рачком
Та видно червону скотину
Фашисти содомлять бочком!
Бо в комуняки патологія-
Відсутність мозжечка
Лиш на лобі роги є! ,-
Як у травневого жучка!
І не просто із будки молоть Хі-Хі-Ха-Ха!,-
Так Господь вчинив далебі недарма-
Перетворив ФСБ-гандона в фашистського Пітуха!
Рівна в будці фашистській долівка і чиста,-
Там Октябрьон(ХіХіКуй) від "трудів "спочива"
Тільки назовні виставлена срака м"ясиста
Від господаря Ганса Пітух свій зад не хова..
З будкою поряд із знаком рунічним(SS) миска,
Правда неповна,...свинячих кісток
І ще на стерильній землі валяється гамбургзька сосиска
-Це так платить Ганс Пітуху за щоденний "чпок"!
Ще в Октябрьона(ХіХі) є парадні мундири
(Він на них укладається спать)
Для орденів в них просвердлені діри
-Буде Медвед Пітуха награждать!
Адже Пітуху Октябрьону в будці несолодко
-Гавкать , вить і слюнями плювать
Так він з культурно-фашистького мороку
Нас кретінізмом медвежим бажає вражать!
І їх зібралося аж два,-
Вони гукають,чомусь, матом,-
Дурні і суєтні слова!
Клешнею стукають по "клаві"
Мов той фашистський Ганс-Барбос,-
Дає наказ сумнівну славу,
Їм заробить ГеБістський Бос!
Уроди схожі на людину,
Та лишень зовні..
А поки,
вони зігнули задом спину,
Їх путь, сєксотів нелегкий!
-В сортірі путінському говна.
Жрать цілі місяці й роки!
І так цi особі без статі,
Але з погоном на плечах
Своє життя намарне тратять,
Краще б послали його "нах!"
кажись, карасёвские писАли. Сантехниками попахивает.
Щас Ромео отравится мёдом с диоксином, а Джулька - заколется казацкой саблюкой.
Грязнооранжевые напали на короля синюшных и королеву сердечников.
Ждём ответный удар от Яворивского и Бузины.
За те, що пішов я в салун
Такий уже вдався я зроду
Пітух комуняцький і бздун!
Не вірю я в Бога, лиш в того,
-Що теж Пітушаро як я
Він теж би бодав усіх рогом,
Та хрюкає лиш мов свиня!
Себе він вважає "арійцем"
І бороду носить "мітлой"
І пєйси закручує в кільця,
Мацу, закусивши ікрой!
А ще в нього є патологія
-Путінізна мозжечка
Напрошується аналогія,
-Крєтінізм, зливного бачка!
Мені ж дуракові набитому
Пробач любий Гансе пока
Я буду ще корчить неситого,
Содомого індика!
І ім"я їм "Нігдє",-
ГеБешні римоплети,
Лежачі на "п*здє"!
А поряд з ними Жучка,
Ще хвостиком трясе
-Це Октябріна, *****,
Що в Гансів х*р сосе!
Вона в капусті бродить
Щось в темряві шука
Й бєлібєрду городить,-
Про себе гівнюка!
Исполняется под весёлую мелодию.
ЧАСТЬ 1
Бютотехнолог (в очках):
Есть только Юля с Хамом,
Не думай про других.
И скажешь папе с мамой,
Чтоб выбирали их!
Избиратель (в образе туповатого Афони):
А может всё же Юля?
А может таки Хам?
Сказали ж - других нету!
ТарАрам-тАрарам.
Разноголосый хор:
А может нах обоих?
А может ну их в зад?
Ведь есть другие тоже!
ТарАрам-тАрарам.
Какое из двух зол
Не выберешь, чудак -
В дерьме ты будешь с ними!
ТарАрам-тАрарам.
(берутся за руки танцуют хороводом вокруг улыбающихся Юли и Хама в костюмах Лисы Алисы и Кота Базилио)
В дерьме ты будешь с ними!
ТарАрам-тАрарам.
ТарАрам-тАрарам.
ТарАрам-тарараааааам!!!!
ЧАСТЬ 2
Поумневший Избиратель:
Меня вы убедили
Обоих пошлю нах!
Стране нужны другие
ТарАрам-тАрарам.
Нам Яны и Тигрюли
Конечно не нужны
Мы заживем счастливо
Без Хама и Воны.
ТарАрам-тАрарам.
ТарАрам-тарараааааам!!!!
Занавес.
Ну и про влюбленных в самое то.
Не забываем, что по ходу пьесы они должны поубивать сами себя на конец
-Будет капец
-Будет капец, полагаете Вы?
-Полагаю.
Я ведь и сам за страну эту переживаю,
Что ж они, сволочи, сделали с нею в конец?
-Что же за всем этим будет?
-Да полная Ж!
-Полная Ж Вы считаете?
-Да, я считаю.
И с телевизором вместе смеюсь и страдаю,
Как они вертятся вместе, как Ж на еже.
-Чем же всё это окончится?
-Свалит в момент.
-Свалит в момент, Вы уверены?
-Да, я уверен.
Я уже слышал, и слух этот мною проверен.
Свалит в Америку ближе к жене Президент!
-Что же из этого следует?!
-Следует жить!
Жить и смеяться над всей этой сворой потешно!
-Вы полагаете, надо смеяться?
-Конечно!
Просто смеяться и дурью себя не грузить!
Будем смеяться и верить, что надобно жить,
Верить, что это безумие кончится вскоре!
Так разрешите, назло этой уличной своре,
Руку сударыня искренне Вам предложить!
Кончатся в марте и выборы и январи,
И позабудем мы их истеричную скуку.
Жизнь продолжается- дайте ж сударыня руку,
И раз-два-три,
раз-два-три,
раз-два-три,
раз-два-три!
за словами ректора Снітинського СТАТУС "НАЦІОНАЛЬНИЙ" КОШТУВАВ ЛЬВІВСЬКОМУ АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ 1,5 млн. дол. США ХАБАРЯ...
Слабакам у житті притаманно набивати собі ціну і створювати видимість мнимої могутності (понтувати). Психологічна закомплексованість на власній неспроможності та, невимовно жадане бажання, навіть психологічна необхідність, для задоволення власного хворобливого его, слабаків піднятись, возвиситись над оточенням, котра з часом переростає у психічні збочення, штовхає іх на крайності. Не є винятком з цього і дивне понтовило - ректор Снітинський. З родиною він один, з близькими друзями інший... Хоча... Чи можуть бути у нього друзі?.. Він же не здатний оцінювати людей інакше, як через призму користі. використавши людину, Снітинський викидує її як непотріб... Ні честі, ні совісті, ні власної гідності, то ж звідки благородству взятись - психологія слабака!.. У стосунках з підлеглими, як давно вірно підмітили його знайомі, у ньому просипається підлий інтриган, склочний і біснуватий двуликий Янус...
Інша справа начальство, вищі посадовці, які здатні вплинути, зіпсути становище чи підняти його положення в суспільстві... З ними рахуватись треба, навіть якщо вони закінчені покидьки, а таких переважна більшість... З ними Снітинський обережно-лякливий, без мила у задницю залізти готовий, і при найменшому "але" з їх боку, як страус, голову у пісок і попку виставить "до Ваших вельмишановних послуг"... Начальство ж ублажати треба!..
На балах та фуршетах ходить з водою у бокалі - здоровий спосіб життя рекламує, трезвенніка корчить... при вищого рівня посадовцях ні-ні. Ні, не тому що з алкоголем не дружить - вибиті колись на рингу мозги боксера-невдахи даються взнаки... Один бокал і прощай розум, і "тормоз" кудись дівається.., а там як "занесе", то "мама нє гарюй"... Йому колишні бої на рингу в кошмарних снах кровною образою, нестерпним приниженням яке волає про помсту, досі сняться, а по п'яні в реальність перерости можуть... Тоді усім місця мало буде... Тримається Снітинський, кріпиться - дітись нікуди і навіть не запідозриш про його нестримну пристрасть до алкоголю, своє він ще наверстає з лихвою... На самоті... На самоті він напивається до свинного визгу... П'є здебільного найдешевше вино, або, як його в народі "охрестили", "чорнило"...
Зранку наступного дня з "будуна" Снітинський в універі "дрова ломати" начинає, та так що "щепки" летять по всій Україні.
Ось і на цей раз, "наломавши дров" та понтуючи, як у таких слабаків і прийнято, зателефонував п'яний в дим одній чарівній пані, сказав, що телефонує зі святкування дня народження "батька української буржуазії" Кучми Л., пошкодував, що не може взяти обіцяний автограф у Елтона Джона, бо той п'яний мордою в салаті "відпочиває" після перебору, але пообіцяв привезти своє фото з іменинником...
Про проблеми в ЛНАУ висловився просто, якщо, мол я з такими людьми розпиваю, то на все і всіх мені плювати, "я що Васюнику 1,5 млн. дол. США тільки за статус Національного університету віддав?.. Хай відпрацьовує..." І добавив ще дещо, що взагалі не підлягає публікації... Інтелігентна чарівна пані була шокована "талантом" ректора Національного університету, який в одній телефонній розмові зумів обгадити стільки відомих і високопоставлених людей... Чи знав-розумів Кучма Л. кого в гості на свїй ювілей запрошує?.. Хоча...
Чи дійсно Снітинський святкував з Кучмою його 70-ти річчя, а чи "набрався" в котрійсь підворотні, невідомо. Чи валявся сер Елтон Джон п'яний фейсом в салаті? Хіба що у п'яних фантазіях ректора ЛНАУ, бо з Елтоном Джоном Снітинський на святкуванні 70-ї річниці Л.Кучми не бачився, бо і не міг там бути... Подивіть яка вишукана публіка святкувала день народження "батька української буржуазії" спробуйте знайти Снітинського не лише на фото, але й місце задрипаному ветеринару серед цієї "еліти"...
Важливо і дуже цікаво те, що ректор Снітинський вже не вперше зізнається, що "за Національний статус" університету заплатив хабаря у 1,5 млн. дол. США. Враховуючи що до березня 2008 р. - в період перед наданням Львівському аграрному університету статусу "Національний", Снітинський місяцями "не вилазив" з Києва, "утрясаючи" це питання, все виглядає дуже правдоподібно.
Звідки Снітинський міг взяти такі гроші - зрозуміло само собою. Але кому дав він такого хабаря??? Чому виплило і'мя саме Івана Васильвича ВАСЮНИКА???
Снітинському, уже років з десять і вві сні бачив себе ректором Національного і по кілька разів на рік пробував "пробити" найвищий статус, бо це дає йому великі вигоди і продовженням контракту без проведення конкурсу на заміщення посади ректора, який він однозначно не виграє. Снітинський шукав ходи-виходи, та безрезультатно... Можливо хтось з високопоставлених дав Снітинському добру пораду та звів його з Васюником І.В... Тоді усе зрозуміло...
Ех, Влодеку, якби ж ти тільки здатний був зрозуміти що ти натворив, яку людину з п'яну-дуру не вперше підставив...
ВАСЮНИК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
Таких людей як Іван Васильович ВАСЮНИК у державі одиниці. Він як "сірий кардинал" - його тінь маячить усюди...
До кінця 1985 р. ВАСЮНИК І.В. очолював комітет комсомолу університету ім.І.Франко у м.Львові. З квітня 1994 р. очолював групу радників першого вiце-прем’єр-мiнiстра Украины, працював директором ГО «Інститут реформ», в 2000 р. радником Прем’єр-міністра В.Ющенко, заступником керівника Служби Прем’єр-міністра, був Народним депутатом України четвертого i шостого скликань, з 2005 р. перший заступник голови Секретаріату Президента України, 18 грудня 2007 року постановою ВРУ призначений на посаду Віце-прем'єр-міністра України.
Васюник І.В. вміє підстроюватись під "великі політичні розклади", при цьому, не забуваючи про особисті амбіції та вигоди. Зумів зблизитись з главою держави після "коррупційного скандалу", який закінчився відставкою його першого патрона в Адміністрації Президента України - Держсекретаря О.Зінченко та першого Кабміну Ю.Тимошенко...
Це такі як він, а не ті пихаті маріонетки, реально керують державою... Він усюди свій, усюди вхожий, а значить про все тихенько може домовитись, усе узгодити та усе вирішити...
Враховуючи що усі діючі особи "свої в дошку", а Снітинський не скупився на самохвальство, сценарій по якому розвивались події відтворити не важко... Але ми не збираємось писати мильних опер, тому лише факти та чіткий аналіз.
Чи з грішми Снітинському шкода було розпрощатись (його захланна жадність усім відома...), чи ніхто не захотів мати з ним справи, а на потрібну людину не зміг вийти, тому його багаторічні спроби "пробити" статус Національного університету результату не давали результату, а термін ректорського контракту Снітинського доходив до завершення... Конкурсу на заміщення ректорської посади не пройшов би - і сам знає напевно, купити вчену раду - сума астрономічна грошей шкода хоч і є... Домовитись, як це зробив його покійний тесть, Бог розуму не дав... Вибору не залишилось...
Хто і за яких обставин звів Снітинського та Васюника І.В.? Міг це зробити, наприклад, кращий корєш ретрора ЛНАУ і корєш-землячок Васюника І.В. - заступник міністра агрополітики України - Я.Гадзало (в народі Славко-Немудрий)... Могли бути причетними до цього і хабарники окрім Гладія.М., Зубця-Мельника... Розслідування триває - усе з'ясується!
ХТО ПОДІЛИВ 1,5 млн. дол.США ЗА НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС...
Від названої І.В.Васюником суми - у Снітинського очі злегка округлились. Якось у 2002 р. Снітинський вже "викинув на вітер" 1,5 млн. дол. США на свої вибори до ВРУ, а вийшов пшик - пролетів, бо давав мало... Обійшов його Яворівський В.О. - у нього авторитет, визнання народне цього ні за які гроші не купиш. Яворівський В.О. його ще й в пресі "ославив" за нечесну передвиборчу боротьбу (Літературна Україна за 18.10.2007 р.)... А про яку чесність в боротьбі за депутатську недоторканість говорити коли "нахапав", безчесне ім'я "тіньового псевдобізнесмена, конвертувальника велих сум грошей" заслужив..., а за грати з конфіскацією не хочеться... В Україні все купити можна, а значить усе продається і влада, і Закон... І задіяні у всіх справах найвищі керівники держави, а як вони "хапають", то вимагають давати, а взяти де? Хочеш, не хочеш "хапати" доводиться - змушують... А Снітинський не "хапати" не може - це сенс його життя...
- За що стільки? - питає. - Не для себе ж стараюсь, для університету... Я ж постійно сплачую належне!..
- Влодку, не кропи вар'ята - ти ж сам усе добре знаэш!.. Ти лише за ректорство досі платив - за ті блага якими вже давно користуєшся, а треба за ті блага і привілеї які отримаєш... Не ти перший, не ти останній, кому звання, кому ордени, кому депутатство, а кому і статус - за все платити треба...
Ти ж знаєш, що Розпорядження Прищатий підписує з подання Кабміну, а значить Юльки!!! Їхні апетити тобі відомі... Тепер розумієш, ПРИДУРКУ, куди ідуть ці гроші?.. Ти ще дешево відбувся! Я ж тобі по братськи допомагаю, для рідної області стараюсь... Старається...
І все б нічого - звичейна корупційна справа варта уваги прокуратури, чи принаймні СБУ, якби...
З Юлькою усе зрозуміло, та ще в часи Лазаренко на весь світ прославилась. Чого варті лише показані по ТВ кадри вилучення у неї кейса набитого доларами, які вона контрабандою в Росію вивозила під прикриттям депутатського мандата... Президент України... В.А.Ющенко, котрий, починаючи з передвиборчої компанії, постійно рекламує свої "чисті" випещені руки, запевняючи легковірний народ України, що "ці руки ніколи, ні копійки чужої не взяли"... Копійок таки не брав... Він же не жебрак... А звідки мільйонер? Пора***те самі - скільки навчальних закладів України за час його президентства (візьміть до уваги і його прем'єрство) змінили свій статус, скільки стали Національними, скільки орденів, почесних звань (включаюси і героїв України) та інше ним роздано. Та й кожна посада за його призначенням не дар долі, а гроші великі...
Повернувшись до Львова, вже посвячений у "тонкощі" економічної політики України, ще вчора ПРИДУРОК, а сьогодні ректор Національного університету Снітинський став з гордістю усім розповідати, як передавав ХАБАРЯ пРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ через САМОГО ВАСЮНИКА... Придурок, він і в ЛНАУ залишається придурком!!! Що ще на це скажеш?..
Значно важливішим є питання, а хто у такому разі "зпомаранчевілі ідоли" народу України, ХТО НАШ ПРЕЗИДЕНТ, ХТО ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ? Відповідь однозначна - ЗЛОЧИНЦІ! ХАБАРНИКИ І ГРАБІЖНИКИ З ВЕЛИКОЇ ДОРОГИ!!!president.org.ua/mailarchive/mail-5924/