РУС
8903 посетителя онлайн
РОССИЯ БУДЕТ ГОТОВИТЬ СУПЕРСОЛДАТ ИЗ 10-ЛЕТНИХ ШКОЛЬНИКОВ
Правительство собирается готовить из школьников суперсолдат. Согласно новой концепции подготовки призывников, следить за здоровьем и прививать патриотические ценности начнут с 10-летнего возраста, вывозить на стрельбы с 14 лет.
Правозащитники считают, что внимательно следить за здоровьем школьников нужно не только в связи со службой в войсках, и говорят, что опубликованная концепция помешает переходу на профессиональную службу: она явно рассчитана на призывную армию.Постановление правительства, утверждающее концепцию «федеральной системы подготовки граждан к военной службе до 2020 года», опубликовано в пятничном номере «Российской газеты». В начале документа, подписанного премьером Владимиром Путиным, сообщается, что «сложившаяся в настоящее время ситуация в сфере подготовки граждан к военной службе характеризуется рядом негативных факторов». Картина, описанная в постановлении, получилась мрачной. Так, из него следует, что у современных потенциальных военнослужащих призывников практически отсутствует полноценная физическая подготовка, а доля россиян, годных к военной службе, в 2009 году составила около 30%. По данным Минздрава, из 13,62 млн российских школьников только 21,4 % абсолютно здоровы, а 21% имеют хронические, в том числе и очень тяжелые, заболевания. В образовательных учреждениях, говорится в документе, нет единой концепции физической и военно-патриотической подготовки, из-за чего первый спортивный разряд или спортивное звание в 2009 году нашлось только у 3% призывников.
Из-за этого, говорится в постановлении, новобранцы оказываются не готовы к военной службе ни морально, ни физически.
Бороться с этим предлагается в несколько этапов. В рамках первого в 2010 году будет создана межведомственная комиссия по вопросам подготовки призывников, куда войдут представители Минобороны, Минздрава, Минобрнауки и недавно реанимированного Добровольного общества содействия армии, авиации и флоту (ДОСААФ). Комиссии предстоит утвердить проект финансирования новой программы подготовки, провести ревизию существующих учебных центров и разработать информационную кампанию на федеральном телеканале «Звезда». Далее планируется утвердить перечень требований к физической, психологической и интеллектуальной подготовке призывника и внедрять ее в школах. На втором этапе – с 2011 по 2012 год – программу начнут реализовывать. Предполагается, что сотрудники ДОСААФ начнут учить подростков обращаться с автоматами, противогазами и саперной лопаткой уже с 14 лет. При этом следить за их здоровьем начнут с 10-летнего возраста. Все данные о здоровье и уровне физической подготовки в конечном итоге планируется собрать в электронном паспорте призывника, который появится в 2013–2015 годах. Его тоже будут выдавать с 10 лет. Авторы концепции предполагают, что к этому моменту ДОСААФ успеет обучить 200 тысяч армейских специалистов, а количество освобожденных от службы по состоянию здоровья снизится до 20%. На последнем этапе планируется пересмотреть существующую процедуру медицинского освидетельствования в военкоматах. Таким образом, резюмируется в постановлении, к 2020 году Минобороны получит существенный прирост числа здоровых и гармонично развитых призывников.
В ДОСААФ уже выступили со своими рекомендациями. В организации «Газете.Ru» сказали, что уже сейчас стараются привлекать детей от семи лет, а участвовать в их физическом развитии – до 17. «Причем и девочек мы тоже к себе принимаем», – добавили представители ДОСААФ.
Председатель фонда «Право ребенка» Борис Альтшуллер считает, что не только будущим призывникам, а российским школьникам в целом уже сейчас требуется срочно оздоровляться.
«У всех российских детей страшные проблемы со здоровьем. Причем и у мальчиков, и у девочек. Решать это нужно не только с привязкой к службе в армии и не только в рамках подготовки к ней», – сказал он «Газете.Ru». По его мнению, начинать следить за здоровьем ребенка с 10 лет, как это предлагается в правительственном постановлении, поздно. «Дети идут в школу с семи лет. Тогда-то они и приобретают все свои болячки: на них сразу сваливается такая нагрузка, что они не выдерживают. Хорошо, конечно, что вообще какая-то концепция оздоровления детей разрабатывается, но причем тут армия? Всем детям срочно требуется серьезная оздоровительная программа», – считает он. Вместо всероссийской кампании по оздоровлению исключительно призывников, предлагает правозащитник, стоит запустить программу по оздоровлению всех российских детей. «И назовем ее, скажем «Здоровая школа». Пусть будет реально независимый инструмент», – говорит Альтшуллер.
Глава организации «Гражданин и армия» Сергей Кривенко высказался радикальнее.
«По сути, эта концепция противоречит самой идее армейской реформы. Мы же постепенно шли к профессиональной армии, а эта концепция явно рассчитана на службу по призыву», – сказал он «Газете.Ru».
По его мнению, с реформой медосвидтельствования авторы концепции могут не справиться: «В военкоматах слишком долго процветала коррупция, нарушался закон, закрывались глаза на очевидные заболевания, а врачи подчинялись сразу двум ведомствам – Минобороны и Минздраву».
«Если бы документ декларировал переход на профессиональную армию, то было бы здорово. Особенно участие ДОСААФ, которое заранее подготовит хорошие кадры, а так все может кончиться тем, что срок службы снова продлят до двух лет», – опасается правозащитник. Он также напомнил, что в январе этого года в Минобороны начали готовить пакет поправок в закон «О воинской обязанности и военной службе». Авторы законопроекта предложили разделить его на две части: «О военной службе в РФ» и «О военной обязанности в РФ». В первом планировалось четко прописать все аспекты службы по контракту, во втором – по призыву. «И в первом были отличные моменты. – вспоминает Кривенко – Предлагалось приравнять службу по контракту к полноценной госслужбе, а это значило, что со временем мы бы пришли к профессиональной армии. Многие генералы и сам министр Сердюков одобряли эту идею, но откуда-то появился и второй закон – о воинской обязанности. Создается впечатление, что в Минобороны кто-то пытается саботировать армейскую реформу и оставить призыв, хотя смысла в нем все меньше и меньше».
Источник: Газета.Ru
в совковой школе(где учились 95% цензорщиков) это было нормальным.
Сначала иудеи разворовали все ценности наработанные русским народом.
Теперь, когда уже по дну зашкрябали.
Начинают поднимать народ на производительный труд.
Лет двадцать народ будет пахать как проклятый.
Протом его снова ограбят.
И так бесконечно.
Любимое занятие сионистов....
Хохлы не хотят кормить свою армию
А ты откуда про гомосеков знаешь? Поди сам варишься в этом соку , отсюда и такая уверенность в статистике.))
http://www.newsru.com/russia/04oct2005/russian_army.html
https://censor.net/go/viewTopic--id--324536
http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/sviatoslav/a16576
Давай-давай, воин плюшевый, потявкай.
Армия, пилять.
Это тоже твоя армия, а точнее галицайские наймиты на службе у Австро-угорщины.
лучше пинком под задницу и на турник, чем джинтоники жрать на лавочке, пусть лучше тренируется в разборке-сборке калаша, чем в варке винта.
пацаны, вы этого хотите?
Автор: Сергій КОТ (кандидат історичних наук)
Вкотре Україною прокотилася нова хвиля політичних пристрастей, пов’язана з суперечливими оцінками окремих етапів українського визвольного руху періоду Другої світової війни та повоєнних років. Поряд із надзвичайно політизованою дискусією навколо офіційного визнання ОУН і УПА, нещодавно в центрі уваги опинилася історія дивізії СС «Галичина». Зокрема певний резонанс мала поширена інтернет-газетою «Обозреватель» інформація про поновлення британською поліцією розслідування щодо діяльності дивізії під час Другої світової війни.
На жаль, у ході дискусій українські політики та медіа досить часто допускають абсолютно необґрунтовані закиди на адресу як власне дивізії в цілому, так і ветеранів-дивізійників. У тому числі пропагандистським штампом у цих атаках стали бездоказові звинувачення дивізії «Галичина» у скоєнні військових злочинів та злочинів проти людства.
У зв’язку з цим викликає подив, що на тлі загострення суспільного протистояння навколо дивізії «Галичина» в Україні досі практично нічого не відомо про діяльність і висновки так званої Комісії Дешена в Канаді. Її було створено 1985 року урядом Канади на чолі з лідером консерваторів Брайаном Малруні для перевірки обвинувачень у воєнних злочинах і злочинах проти людства, висунутих проти ветеранів дивізії «Галичина» Центром документації Шимона Візенталя у Відні та низкою інших організацій. Суть обвинувачень переважно зводилася до тверджень про нібито участь дивізії у масових знищеннях цивільного населення, зокрема євреїв, під час війни. До цієї кампанії на державному рівні долучився також Радянський Союз, який підтримував висунуті обвинувачення через газети «Вісті з України» та «News from Ukraine». Дійшло до того, що оттавська щоденна газета «Ottawa Citizen» назвала дивізію «Галичина» найбільш кровожерливою військовою одиницею періоду Другої світової війни.
Справа 217 дивізійників стала складовою частиною детальної перевірки 774 українців, котрі знайшли притулок в Канаді у повоєнні роки. Окрім дивізії «Галичина», в полі зору комісії перебували українська поліція, українські шуцманшафти (поліцейські батальйони), німецькі айцнзатцгрупи, концентраційні табори та структури СС. Окремо було висунуто обвинувачення також проти близько сотні німецьких науковців, які по війні емігрували до Канади. Вважаємо, що сьогодні українській громадськості та політикам важливо знати про діяльність і висновки проведеної перевірки.
Комісію доручили очолити відомому канадському судді Жулю Дешену. Її праця проходила в непростих умовах справжнього інформаційного пресингу, організованого в засобах масової інформації як у Канаді, так і поза її межами. Особливі атаки у пресі спрямовувалися саме проти українських ветеранів дивізії «Галичина». Тому запідозрити комісію у будь-яких спробах приховати правду немає жодних підстав — це було просто неможливо.
Перед Комісією Дешена стояло непросте завдання — перевірити звинувачення, висунуті проти кожної особи, внесеної у списки. Для цього було використано канадські й німецькі архіви. Зокрема комісія отримала вичерпну інформацію від Міністерства праці та еміграції, Державного секретаріату, Міністерства закордонних справ Канади. Запити було надіслано до Берлінського документального центру (там містилися дані про окремі формації СС), Центрального бюро крайової справедливості для перевірки націонал-соціалістичних злочинів у Людвігсбургу, Бюро німецької військової обслуги в Берліні, Берлінського бюро інформації, Центрального інформаційного бюро Федеральних архівів в Аахен-Корнельмюнстер та інших німецьких архівів. Окрім того, було вміщено оголошення у 110 різних часописах Канади, щоб їхні читачі повідомили комісію про осіб, запідозрених у скоєнні військових злочинів. Комісія Дешена також заслухала представників організацій-ініціаторів розслідування і представників українців та українських організацій. Сесії комісії відбувалися в Оттаві, Монреалі, Торонто та Вінніпегу. Її представники, за домовленістю з урядом СРСР, провели у Львові допити свідків, які, на думку радянських служб, мали підтвердити їхні вимоги до канадського уряду на видачу ряду осіб як військових злочинців.
12 вересня 1987 року Комісія Дешена офіційно завершила роботу і подала до уряду звіт, який нараховував 966 сторінок. За висновками комісії, більшість обвинувачень проти українців були необґрунтовані, а часом доходили до абсурду. З усіх, проти кого було висунуто обвинувачення, лише близько двадцяти осіб потребували додаткового вивчення їхніх справ із правом судового захисту. Скільки серед них налічувалося власне українців, а скільки — німців, широкому загалу було невідомо — персональні інформації мали закритий характер. Зате достеменно відомо, що проти жодного з ветеранів дивізії «Галичина» обвинувачення не підтвердилися. Справі дивізії як військовій одиниці у звіті присвячено 11 сторінок загального характеру та 6 рекомендацій, ще на 200 сторінках подано висновки щодо окремих дивізійників. У своїх висновках стосовно учасників дивізії Комісія Дешена офіційно ствердила, що жодних конкретних доказів у обвинуваченнях на їхню адресу надано не було, в тому числі Центром Шимона Візенталя. В низці спеціальних пунктів рекомендацій комісії зазначалося:
«56. Дивізію «Галичина» (14. Waffengrenadier Division der SS (Gal. Nr.1)) не слід засуджувати як групу.
57. Члени дивізії «Галичина» були в індивідуальному порядку перевірені перед допуском до Канади.
58. Обвинувачення у воєнних злочинах членів дивізії «Галичина» ніколи не були доведені, ні в 1950 р., коли їх першу групу при іміграції в Канаду було затримано (на вимогу ряду організацій), ні в 1984 р., коли ці звинувачення були поновлені перед Комісією.
59. За браком доказів стосовно участі у злочинах або знання стосовно воєнних злочинців, саме членство в дивізії «Галичина» не може бути підставою для передачі справ до суду.
60. Немає жодних підстав, щоб позбавити членів дивізії «Галичина» громадянства Канади або депортувати їх».
Отже, було остаточно стверджено, що дивізія «Галичина» як військова одиниця не вчинила жодного воєнного злочину і за саму причетність до неї не можна нікого карати. Тим самим було виправдано від несправедливих звинувачень і всю українську спільноту в Канаді. Висновки Комісії Дешена мали важливе значення для українців також у США, Англії та Австралії. Очевидно, не випадково всі наступні спроби висунути обвинувачення проти ветеранів дивізії «Галичина», зокрема тих, хто перебуває у Великобританії, зазнали повного краху.
Висновки Комісії Дешена мали не лише моральне, а й юридичне значення, викликавши цілу низку позовів українських організацій Канади та окремих українців до засобів масової інформації, які поширювали звинувачення проти дивізії СС «Галичина».
У зв’язку з цим дозволимо собі зацитувати спростування й вибачення газети «Торонто стар» за публікацію власного кореспондента Соля Літтмана, який звинуватив дивізію та дивізійників у військових злочинах:
«Хоч ця Українська Дивізія була включена в німецькі збройні сили в 1943 р., немає жодних доказів, щоб вона скоїла якісь жорстокості чи інші кримінальні злочини, її члени були кожний індивідуально перевірений Об’єднаними Націями, британською та канадською владою по війні, поки вони були допущені до Канади.
«Стар» перепрошує за неприємності, які (з приводу згаданої статті) могли мати ветерани Дивізії, що проживають у Канаді».
А головний редактор газети Борден Спірс у листі до адвокатів дивізійників прямо визнав, що власні дослідження «Торонто стар» історії Дивізії «Галичина» «переконують нас, що пов’язування членів Дивізії з комісією для військових злочинів було помилковим».
«Неправильними та образливими ствердженнями щодо 1-ої Дивізії Української Національної Армії, колись СС «Галичина», визнав свої публікації і торонтський польський тижневик «Звйонзковець». «Ми перепрошуємо за опублікування тої статті, — писав від імені редакції на його сторінках редактор Ян Бідас. — Ми просимо вибачення за неприємності, які могла та стаття спричинити».
Вважаємо, що ці цитати мають стати застереженням для політичних діячів і журналістів в Україні, які час від часу повторюють непідтверджені обвинувачення на адресу дивізії «Галичина» та її учасників у скоєнні військових злочинів і злочинів проти людства. Адже на території України живе чимало ветеранів дивізії, які тепер мають право на юридичний захист від таких публічних тверджень.
З іншого боку, для українського уряду вкрай важливо офіційно отримати від уряду Канади матеріали Комісії Дешена, які мають стати частиною архівно-документальної та правової бази у питанні наукових і юридичних оцінок факту існування дивізії «Галичина» та її діяльності, а також у справі формування офіційної позиції держави щодо цього й інших подібних українських військових формувань періоду Другої світової війни.
Дивізія «Галичина» — 14 Waffengrenadier Division der SS (Gal. Nr.1), або 14 Дивізія зброї СС («Галичина» №1). Українська військова частина, сформована за зразком німецьких піхотних дивізій у складі німецької армії в 1943 р. головним чином з українців, що проживали на території Дістрікту «Галичина» та Генеральної губернії. Формування дивізії було пов’язане, з одного боку, зі спробами німецького керівництва використати всі можливості для протистояння СРСР на Східному фронті, а з іншого боку — з упевненістю окремих українських кіл, що на тлі поразок німецької армії є нагода закласти основу регулярного українського війська, яке може стати вагомим фактором у визначенні долі України після війни. Причетність дивізії до військ «СС» пов’язана з тим, що, за німецькими законами, у вермахті не могли служити не громадяни Німеччини. Тому всі національні підрозділи, які створювалися у складі німецької армії, формувалися як військові частини «СС», на яку ці обмеження не поширювалися. Перед відправкою на фронт дивізія нараховувала близько 16000 вояків. Протистояла Червоній армії в центрі німецької оборони в битві під Бродами (17-22.07.1944 р.) і була розбита. Залишки дивізії були реорганізовані і після нового вишколу в квітні 1945 р. знову направлені на Східний фронт у район Граца (Австрія). Зі створенням Українського Національного Комітету (березень 1945 р.), 14 квітня вояки дивізії склали нову присягу на вірність українському народові, а сама вона була перейменована на 1-шу Українську дивізію Української Національної Армії на чолі з генералом П. Шандруком. Після капітуляції нацистської Німеччини дивізія відступила в зону окупації західних держав і була інтернована в англійських та американських таборах полонених.
§®§е§Ш§й§Ъ§Я§н §У §є§У§Ц§Ы§и§С§в§Ъ§Ъ §б§а §Х§а§г§д§Ъ§Ш§Ц§Я§Ъ§Ъ §а§б§в§Ц§Х§Ц§Э§Ц§Я§Я§а§Ф§а §У§а§Щ§в§С§г§д§С (§а§Т§н§й§Я§а 20 §Э§Ц§д) §б§в§а§з§а§Х§с§д §а§Т§с§Щ§С§д§Ц§Э§о§Я§е§р §Т§С§Щ§а§У§е§р §У§а§Ц§Я§Я§е§р §б§а§Х§Ф§а§д§а§У§Ь§е §У §к§Ь§а§Э§С§з §в§Ц§Ь§в§е§д§а§У (Rekrutenschule), §б§а§г§Э§Ц §й§Ц§Ф§а §б§Ц§в§Ц§з§а§Х§с§д §У §в§Ц§Щ§Ц§в§У §Ю§Ъ§Э§Ъ§и§Ъ§Ъ §Х§а §Х§а§г§д§Ъ§Ш§Ц§Я§Ъ§с §Ъ§Ю§Ъ §У§а§Щ§в§С§г§д§С 30 §Э§Ц§д (§Х§Э§с §а§ж§Ъ§и§Ц§в§а§У ЎЄ 34 §Ф§а§Х§С). §¬§С§Ш§Х§н§Ы §в§Ц§Щ§Ц§в§У§Ъ§г§д §а§Т§с§Щ§С§Я §з§в§С§Я§Ъ§д§о §Х§а§Ю§С §Э§Ъ§й§Я§а§Ц §Т§а§Ц§У§а§Ц §а§в§е§Ш§Ъ§Ц (§Х§Э§с §в§с§Х§а§У§а§Ф§а §г§а§г§д§С§У§С ЎЄ 5.56ЎБ45 §Ю§Ю §С§У§д§а§Ю§С§д§Ъ§й§Ц§г§Ь§С§с §У§Ъ§Я§д§а§У§Ь§С Sig 550, §Х§Э§с §а§ж§Ъ§и§Ц§в§а§У, §Ю§Ц§Х§Ъ§и§Ъ§Я§г§Ь§а§Ф§а §б§Ц§в§г§а§Я§С§Э§С §Ъ §г§Э§е§Ш§С§л§Ъ§з §У§а§Ц§Я§Я§а§Ы §б§а§й§д§н ЎЄ §С§У§д§а§Ю§С§д§Ъ§й§Ц§г§Ь§С§с §У§Ъ§Я§д§а§У§Ь§С SIG 510 §Ъ/§Ъ§Э§Ъ 9-§Ю§Ю §б§а§Э§е§С§У§д§а§Ю§С§д§Ъ§й§Ц§г§Ь§Ъ§Ы §б§Ъ§г§д§а§Э§Ц§д SIG-Sauer P220), §С §д§С§Ь§Ш§Ц §а§б§в§Ц§Х§Ц§Э§Ц§Я§Я§а§Ц §Ь§а§Э§Ъ§й§Ц§г§д§У§а §Т§а§Ц§б§в§Ъ§б§С§г§а§У (50 §б§С§д§в§а§Я§а§У §Ь§С§Э§Ъ§Т§в§С 5.56 §Ю§Ю / 48 §б§С§д§в§а§Я§а§У §Ь§С§Э§Ъ§Т§в§С 9 §Ю§Ю). §Є §в§Ц§Ф§е§Э§с§в§Я§а §б§в§а§з§а§Х§Ъ§д§о §г§д§в§Ц§Э§о§Т§н. §і§д§в§Ц§Э§о§Т§Ъ§л§С §Ц§г§д§о §б§а§й§д§Ъ §У §Ь§С§Ш§Х§а§Ы §Х§Ц§в§Ц§У§Я§Ц.
А травматы вроде только выдачу ужесточать собирались, но не запрещать.
стать нашими студентами!
Проводится набор после 9, 10, 11 классов!
9 класс - поступление в колледж;
10 класс - без отрыва от учебы в школе получить рабочую
профессию и диплом квалифицированного рабочего.
11 класс - УНИКАЛЬНАЯ ВОЗМОЖНОСТЬ!!! Поступить в академию
без сертификатов независимого тестирования!!!!
Предлагаем принять участие в конкурсе для получения
стипендии от бизнеса (100% оплата обучения, 50% оплата обучения).
Если Вас заинтересовала данная информация, звоните: (062) 345-43-37;
(099) 119-37-03; (063) 539-73-42.
Приходите на день открытых дверей: 23.04.2011, 14.05.2011
начало в 10:00.