РУС
8097 посетителей онлайн
Підсумки саміту НАТО у Варшаві з перших вуст
Якими є концептуальні підходи політики НАТО на середньострокову перспективу? Це оборона і стримування в комплексі з діалогом. Загалом "нові підходи" кардинально не відрізняються від тих, що були 50 чи 70 років тому. Але наразі більший акцент все ж таки робиться на необхідність діалогу з метою уникнення подальшої конфронтації, попередження інцидентів військового характеру і недопущення гарячої стадії конфлікту.
Експерт Центру Разумкова Олексій Мельник взяв участь у Експертному форумі Варшавського саміту НАТО. Ексклюзивно для "Цензор.НЕТ" він підбив деякі підсумки саміту та експертних дискусій на його "полях".Під час дискусії на саміті, і в оцінках по його завершенні, багато хто не втримався від спокуси назвати цей саміт історичним. З цим можна погодитися, але є й певні застереження стосовно впевненості у втіленні рішень, ухвалених у Варшаві головами держав і урядів.
Дійсно, саміт був непересічним і глибоко символічним з огляду на місце проведення зустрічі. Це - перший саміт НАТО в Варшаві - у столиці держави, іменем якої був названий блок (Організація Варшавського договору), який протистояв НАТО протягом майже 40 років холодної війни. Власне, всі ті роки головним противником НАТО була Росія (як синонім Радянського Союзу в західному лексиконі) і після двох декад "перемир'я" і пошуків сенсу існування, Альянс повертається "back to business". Тобто, знову головним завданням НАТО стали оборона і стримування агресії. Домінування російської проблеми у дискусіях на саміті викликає відчуття дежа-вю - історія повторюється.
Водночас, про що також неодноразово наголошувалося у Варшаві, було б дуже небезпечно в сьогоднішніх умовах намагатися використати старі випробувані часом підходи, завдяки яким вдалося не лише уникнути гарячої фази у холодній війні, але й отримати переконливу перемогу над могутньою Радянською імперією. Змінилося навколишнє безпекове середовище і змінився власне сам противник.
Росія є правонаступницею СРСР, володіє одним з найбільших у світі арсеналом ядерних і звичайних сил. Водночас, загальний потенціал РФ (військовий, економічний, людський, ідеологічний) - значно слабший, ніж радянський. А слабший противник є не менш небезпечним, оскільки усвідомлення власної слабості робить його більш агресивним і підштовхує до опортунізму - політики, що не передбачає ні поваги до загальновизнаних принципів і правил, ні врахування чужих інтересів. Найголовніше, що тактичні перемоги такої політики майже гарантовано закінчуються стратегічною поразкою і трагічними наслідками не лише для її авторів.
Попри певну дипломатичну стриманість в офіційних оцінках, політика Росії сьогодні сприймається як основне джерело викликів і загроз для НАТО. В аналізі безпекової ситуації були визначені три головні напрями:
Східний напрям. Зрозуміло що саме на схід від НАТО знаходиться Росія. Акцент робився на негативній ролі Росії в т. зв. українській кризі. Не знайшлося жодного спікера на експертному форумі (попри присутність російських неопозиційних експертів), який би спробував спростувати твердження про те, що саме Росія є основною причиною конфлікту і ключовим фактором від якого залежить його врегулювання.
Південний фланг. Це загрози, що походять від нестабільності на Близькому сході, Середземномор'ї та в Північній Африці: сирійський конфлікт, ІДІЛ, міграційна криза, тероризм, Ірак, Афганістан тощо. Аналізуючи ключові проблемі, що стоять за цими загрозами, неодноразово згадувався "російський фактор". Дії Росії - від дипломатії до прямого військового втручання - відіграють переважно дестабілізуючу роль і роблять ці загрози більш актуальними, ніж вони могли б бути у разі, якщо б Росія не втручалася.
Третій напрям - північний і, насамперед, Арктика. Кризові процеси на Півночі сьогодні не настільки актуальні і очевидні, як в інших регіонах. При цьому, нарощування Росією військової присутності на фоні загального напруження і неготовності до компромісів створює передумови появи ще однієї конфліктної зони на північному напрямі.
Тобто, в підсумку, на круговому радарі загроз і викликів безпеці НАТО, Росія тією чи іншою мірою присутня на всіх напрямах.
Ідея комплексного застосування заходів протидії одночасного діалогу видається досить логічною і конструктивною. На жаль, поки що немає чіткого бачення її практичної реалізації ні на офіційному рівні в НАТО, ні на рівні експертної спільноти.
На сьогоднішній день спостерігаються ключові розбіжності між учасниками майбутнього діалогу: в оцінці дій одне одного; сприйнятті того, що є дійсною загрозою і що уявною; розуміння різниці між агресією і вимушеними заходами оборони.
З одного боку, для того, щоб Кремль відчув реальну потребу в діалозі, а діалог був конструктивним, НАТО має переконливо продемонструвати внутрішню солідарність, спроможність і рішучість до колективного захисту і оборони. Зрозуміло, що будь-які практичні кроки Альянсу будуть трактуватися і вже трактуються російською стороною як провокативні, неадекватні та такі, що не сприяють діалогу.
Що стосується практичних рішень, які були прийняті щодо зміцнення оборони і стримування Росії. Тут хотілось би привітати НАТО з тим, що рішення по розгортанню на ротаційній основі чотирьох батальйонів в Балтійських країнах і в Польщі - це дійсно приклад того, що називається smart defence (розумна оборона). За рахунок відносно невеликих інвестицій досягається дуже потужний ефект. Натомість, Росія почала розгортання цілих дивізій з інфраструктурою. Це також нагадує події середини-кінця 80-х років, коли втягування СРСР у гонку озброєнь нарешті призвело до його колапсу.
Відносно невеликі міжнародні підрозділи звичайно не можуть розглядатися як достатні засоби оборони з точки зору військового паритету, тобто порівняння кількості солдат, танків і гармат. Їх основна роль - це чіткий сигнал своєю присутністю на території країн Балтії та Польщі і що будь яка агресія ставить під загрозу життя солдат всього Альянсу, що значно підвищує ймовірність колективного і негайного реагування у форматі статті 5 Вашингтонського договору: тобто напад на одну з країн Альянсу розглядається як напад на весь Альянс.
З іншого боку, таке нестандартне рішення позбавляє російських політиків і пропагандистів вагомих аргументів у намаганнях показати загрозу у розмірі чотирьох батальйонів НАТО проти кількох російських дивізій.
Наступне засідання Ради Росія-НАТО повинно продемонструвати можливість і перспективи такого діалогу. Однією з ключових перешкод налагодження такого діалогу в сьогоднішніх умовах є "українська криза" і, насамперед, питання Криму. Позиції, які зараз сформовані в Росії і на заході, є абсолютно несумісними. Росія це питання вважає закритим, а для Заходу питання незаконної анексії Криму стало настільки принциповим, що важко уявити можливий компроміс з цього приводу. Сподівання Росії на те, що Захід "проковтне" не справдилися, а поки не буде, принаймні, готовності до обговорення можливих політичних рішень, діалог буде суттєво обмеженим і конфліктним.
Водночас, навіть найбільш радикально налаштовані спікери не заперечували важливість мінімально можливого діалогу (каналів комунікації) з метою контролю конфронтації чи можливою деескалації, уникнення масштабного чи локального конфлікту внаслідок незапланованих інцидентів між збройними силами двох сторін.
Один з віп-спікерів, відповідаючи на питання стосовно можливості і формату діалогу з Путіним, згадав Рузвельта: "Говори приємні речі і тримай велику дубину в руці".
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, для "Цензор. НЕТ"
Топ комментарии
)))))))
https://kotohod.dirty.ru/rossiia-nato-vstrecha-zavershilas-1130733/ Россия-НАТО, встреча завершилась
Вчера прозвучал последний аккорд саммита руководства стран НАТО, который состоялся в конце прошедшей недели. Напомним, это было очень мощное мероприятие самого высокого уровня. Достаточно сказать о том, что делегации стран участниц, возглавляли их первые лица. Такое бывает тогда, когда встреча предполагает подписание документов такого свойства, что подпись под ними не может поставить никто, кроме высшего должностного лица.
Основным документом, оказалось коммюнике - программный документ, который зафиксировал изменения в базовых принципах функционирования организации, задав новую тональность на ближайший десяток лет. Сам документ имеет довольно внушительный размер и состоит из 139 объемных пунктов, охватывающих буквально все сферы деятельности Альянса. Кроме того, был подписан ряд других документов, которые включали в себя данные закрытого характера и не подлежащие огласке.
Очевидно, что обговорить все насущные вопросы, найти решения для каждого из них, сформулировать и изложить в виде документов, решительно невозможно за те сутки, которые лидеры стран НАТО пребывали в Варшаве. Это говорит о том, что повестка дня была разослана всем руководителям стран НАТО и заранее отрабатывались решения по всем поставленным вопросам. Наверняка, некоторые вопросы приходилось согласовывать дополнительно, чтобы избежать разногласий, ибо регламент НАТО предполагает единогласие по ключевым вопросам. Все это к тому, что ряд вопросов, так или иначе стали известны в Москве и она вынуждена была включиться в игру с целью нейтрализовать общий антироссийский тренд саммита.
Похоже на то, что расшатать единство участников Альянса, решительно не удалось. Оно и понятно, за последние два года, официальные лица РФ сделали столько воинственных заявлений в адрес НАТО как организации, а также в адрес отдельных стран участниц, что количество этих демаршей перешло в качество, и при всех меркантильных отношениях некоторых руководителей стран с Кремлем, сработал здравый смысл. То есть, эмиссаров гражданина Путина послали куда подальше и предложили согласовывать свои требования с руководством НАТО.
Как мы знаем, в начале прошлой недели, Путин лихорадочно искал выход на срочную встречу в формате Россия-НАТО. Для этого он лично звонил Обаме, Меркель и Оланду и был послан. Путину очень хотелось подправить половину пунктов коммюнике, хотя бы в части укрепления взаимодействия с Украиной и дальнейшему развёртыванию сил Альянса на своих восточных границах. Оно и понятно, кому-то может прийти в голову простой вопрос: почему до путинских многоходовок никакого НАТО на границах в помине не было, а теперь мало того, что есть, так еще идет наращивание, конца которому не видно? Но самое тяжелое - Украина. Путину очень хотелось что-то такое мычать про «сферы интересов» и «зоны влияния», но ничего из этого не получилось.
Самое обидное во всех этих путинских перезвонах лидерам ведущих стран НАТО, было не то, что отказали, а что сделали это публично. Правда, на Западе умеют посылать дипломатично, а потому в новостях не показали, как в режиме телеконференции, Обама, Меркель и Оланд, пусть и нескладно и не очень попадая в ноты, но затянули знаменитую песню харьковских болельщиков о Путине. Отнюдь! Даже не было сказано об отказе. В новости пошел текст о том, что встреча в формате Россия-НАТО, состоится 13 июля, то есть, через 4 дня после окончания саммита, когда ничего отмотать назад уже будет невозможно. Это - красиво и достойно. Так не умеют ни Лавров, ни Чуркин, ни сам Путин с его причиндалами у бабушки, которая может стать дедушкой.
Сразу после объявления даты встречи с Россией, стало понятно, что российская дипломатия потерпела оглушительное фиаско. Даже без учета принятых Альянсом решений, произошла прямая демонстрация разницы уровня. Дипломаты и высшие должностные лица государств, читают это как четкое послание. В Варшаве была встреча на высшем уровне. Лидеры государств имели возможность обсудить вопросы как официально, так и в кулуарах. Причем, тематика встречи предполагает обсуждение именно вопросов безопасности, что не везде и не всегда можно обсуждать с глазу на глаз. Само помещение, оборудованное для встречи, было снабжено массой технических устройств, которые делали общение безопасным, а значит - откровенным. То есть, Украина обсуждала свои вопросы прямо и непосредственно с первыми лицами государств и как мы полагаем - вполне успешно. Россия-НАТО хоть и прошла под предводительством руководителя Альянса Йеном Столтенбергом, но в общем - обмен мнениями прошел между чиновниками уровня седьмого помощника третьего заместителя. Короче говоря, произошло формальное уведомления Кремля о том, что жизнь изменилась и стала интереснее. Помнится, пару лет назад Путин говорил о вялой реакции Запада на растущую мощь России, а его холуи рассказывали об импотенции НАТО и о том, что Россия легко может смести противника в море.
Вот теперь, чиновников из российского МИД и МО уведомили о том, что реакция таки пошла и она уже необратима. Отмечается, что у россиян больше всего вопросов было по Украине и они высказывали недоумение и сожаление о такой жесткой реакции Альянса, в частности - передислокация войск к границам РФ. На это российской делегации пояснили о том, что все мероприятия, которые уже начал осуществлять блок НАТО, включая и пополнение новыми членами, ответ на опасную и безответственную политику РФ в Украине, которые рушат основы европейской безопасности.
Ну и вишенка на торт. Россияне таки раскрыли карты, с которыми намеревались играть на прошлой неделе. За понимание претензий РФ на территорию Украины и стран Балтии, Москва великодушно могла бы снизить опасное противостояние ВВС РФ и стран НАТО в районе Балтийского моря. На это Генеральный Секретарь НАТО ответил следующее «Я приветствую то, что Россия дала понять о желании продолжить осуществление мер по снижению риска (в районе Балтики)».
Это говорит о том, что должность Генерального Секретаря, пусть и военной организации, предполагает наличие дипломатических талантов. Ведь любой деятель попроще послал бы россиян с их антиквариатом над Балтикой по всеми известному адресу, но он дал красивый, дипломатичный ответ.
По окончании встречи, Столтенберг так и сказал: «Это не была встреча умов сегодня. Но это была важная возможность разъяснить свои позиции друг с другом». Короче говоря, там думать особенно нечего, слушайте, записывайте и рассказывайте это своему упоротому недомерку. Это был перевод с дипломатического языка.
Для Москвы самое обидное в том, что саммит запустил фундаментальные изменения Альянса, которые будут работать автоматически даже после смерти самого Путина и с этим уже ничего не поделаешь. Это же показывает, что формула об «учете интересов РФ» окончательно умерла в прошедшую субботу. Теперь Россию будут ставить перед фактом и не более того. Жизнь пошла вперед, а Путин поехал в монастырь, то есть - в противоположные стороны.
Источник: defence-line.org Автор: anti-colorados
" http://echo.msk.ru/users/fimasobak/ fimasobak 14 июля 2016 | 00:43
Да и вообще непонятно, с каких таких ... они скавчать начали? Хотели биполярного мира и письками меряться, а когда обнаружилось, шо бережно хранимое в штанах величие мало того, что никого не впечатляет, а, собсснно, даже сильно смешит и раззадоривает на издёвки серьёзных мировых посонов, включили скавучалку. Нет, мальчики, теперь ваше демонстрируемое убогое "достоинство" отлично просматривается через прицелы НАТО на расстоянии вытянутой руки. Вы всё уже наконец-то "нормализовали": короткий поводок в виде санкций и жёсткий намордник в виде ПРО и увеличения и приближения натовского контингента к вашим помещичьим поместьям - самое то! Такшо, веселее, мля, патриотичнее!!!
Когда читаю стрррашные новости с "угрозами" расейских "МИДяков", вспоминаю старый анекдот про "Верните чемодан, а то будет, как вчера!". Тьху, дешёвые клоуны из подворотни