Політика на паузі чи старт кампанії? Що стоїть за розмовами про вибори

Автор: Ольга Москалюк

Останнім часом в інформаційному просторі дедалі частіше лунають розмови про можливі вибори. Навіть називається ймовірний орієнтир – листопад цього року. З’являються різні припущення, коментарі експертів, заяви політиків та численні обговорення у суспільстві.

Приводом для таких дискусій стало повідомлення ЗМІ про нібито закриту нараду за участю президента Володимира Зеленського, голови Офісу президента Кирила Буданова, його заступника Олега Татарова, Секретаря РНБО Рустема Умєрова та керівника парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії. Мовляв, саме там ця тема й піднімалася.

Однак наразі йдеться не про офіційне оголошення виборів - такого рішення немає. За чинним законодавством їхнє проведення під час воєнного стану неможливе. Водночас дедалі більше ознак свідчить, що політичні гравці вже оцінюють можливі сценарії на той випадок, якщо безпекова ситуація та законодавчі умови дозволять піти на такий крок. Важливим маркером тут стала і поява нових результатів соціологічних опитувань. Вони демонструють, що політичне поле поступово набуває рис майбутньої виборчої кампанії: окрім чинного президента, у рейтингах стабільно фігурують кілька потенційних претендентів, але найбільш конкурентною фігурою залишається посол України у Великій Британії Валерій Залужний. На цьому тлі додаткової уваги набула й зустріч Зеленського з колишнім Головкомом. Підсилює ці припущення й спілкування президента з Олегом Ляшком – колишнім народним депутатом, який двічі балотувався на найвищу державну посаду, а нині є командиром 432-го окремого полку безпілотних систем 11-го армійського корпусу. У політичному середовищі ці контакти дехто розглядає і крізь призму можливих виборів. Водночас офіційно вони пояснювалися питаннями дипломатичної роботи, оборони та підтримки українських військових. У будь-якому разі ці епізоди лише підігрівають думки про те, що політична система поступово готується до різних сценаріїв розвитку подій.

"Цензор.НЕТ" запитав представників політичного та експертного середовища, як вони трактують останні політичні сигнали, та чи бачать у них передумови для виборчого процесу.

"БЕЗ СТАЛОГО ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ ВИБОРИ НЕМОЖЛИВІ"

У Верховній Раді сьогодні не порушується тема виборів, запевняє народний депутат фракції "Слуга народу" Микита Потураєв:

- Тут відповідь проста і односкладна: ні, у парламенті не обговорюється питання проведення виборів – ні у нашій фракції, ні загалом. Нічого такого немає. Ніяких навіть чуток про це не було. Наскільки мені відомо, це питання ніхто ніде не обговорював. Країна не готова до проведення виборів, зокрема виборча система. І жодного запиту від суспільства на це в нинішніх умовах не виникало.

Для проведення виборів на сьогоднішній день не може існувати передумов. Без ceasefire їхнє проведення неможливе. Всі бачать, що війна продовжується, а тил постійно атакують, зокрема балістикою, б’ючи по житлових районах. Росіяни щосили намагаються збільшити виробництво балістичних ракет, бо вони знають, що у нас крайній дефіцит перехоплювачів. У такій ситуації проводити вибори - це повне божевілля, і ніхто на це не піде. Тобто без сталого припинення вогню ніякі вибори неможливі. А путін публічно заявив, що він відхилив усі чотири пропозиції президента Зеленського про різні варіанти ceasefire – від повного до часткового.

Я розумію логіку матеріалу "Української правди" про вибори. Станом на сьогодні ми ведемо успішну кампанію з послаблення росії і сподіваємось, що досягнемо в ній таких успіхів, які змусять москву до реальних переговорів, а не їхньої імітації. Їхнім результатом може стати домовленість про припинення вогню. І якщо це буде досягнуто, то відкриються умови, щоб підготувати і провести вибори. Власне, це в матеріалі викладено коректно. Єдине, що викликало у мене подив, що там згадували терміни, коли вони можуть бути проведені - листопад. Про останній місяць осені говорив і президент Зеленський на останній зустрічі з фракцією, але він мав на увазі інше. Тоді ж ще тільки розпочалася ця наша "повітряна кампанія", однак не були зрозумілі її масштаби. Тож він говорив про листопад, як орієнтир, коли він сподівався, що вдасться змусити росіян до реальних переговорів, а не про виборчий процес.

Навіть якщо теоретично припустити, що відбудеться припинення вогню, три місяці на підготовку виборів буде недостатньо. Потрібно пів року. Це моя особиста оцінка. Однак ми не маємо забувати, що навіть за таких умов у будь-який момент росія може знову нас атакувати.

"НІХТО ЗАРАЗ НЕ МОЖЕ ДАТИ ВІДПОВІДЬ, КОЛИ ВІДБУДУТЬСЯ ВИБОРИ"

Народний депутат фракції "Батьківщина" Сергій Євтушок підтверджує, що парламентарі не акцентуються на виборах:

- "У повітрі" в кулуарах точно не "витають" передвиборчі настрої. Дискусії про це немає. Принаймні на минулому парламентському тижні виникали діалоги на різні теми, але не про вибори. Навпаки є така думка, що війна надовго.

Ніхто зараз не може дати відповідь, коли відбудуться вибори. Станом на зараз немає ознак того, що бойові дії можуть припинитися вже найближчим часом. Але водночас ми можемо аналізувати заяви певних політиків - і не тільки українських. Дехто із міжнародних політичних діячів говорив, що восени може відбутися зупинка бойових дій. Як це буде відбуватися - поки механіку ніхто не розуміє і не знає. Але ж ми пам’ятаємо, що восени мають пройти вибори і в російську держдуму, що теж має значення для загальної ситуації.

Чи готується наша політична сила до виборів? У будь-якому разі всі наші первинні партійні організації в тонусі, але водночас ми сконцентровані більше на волонтерстві та допомозі нашим Збройним Силам України. На своїх ділянках хто чим може, тим фронту і допомагає. Якихось циркулярів, задач, передвиборчих програмних речей немає. Так, ми спілкуємося із центральним апаратом, із лідером та низовими партійними осередками. Потихеньку проводимо документацію. Якщо говорити про роботу по приведенню партійної структури до відповідності, особливо в контексті реформ адміністративно-територіального устрою, деякі реєстраційні процеси тривають або вже на завершальній стадії. Але загалом я би не сказав, що в нашій політичній силі стартує передвиборча кампанія, і що ми вже готуємо стратегічні чи тактичні плани.

Але в цілому я чітко усвідомлюю, що "Батьківщина" та її лідер братимуть участь у виборах, якщо вони будуть призначені. Зараз проти Юлії Володимирівни відкрита справа, яка вже давно вийшла за межі України, в якій, на нашу думку, чимало порушень міжнародного законодавства, яке не застосовується належним чином до Юлії Володимирівни. Вже є ряд різних резолюцій, заяв європейських інституцій, зокрема Європейської народної партії, яка також звертає увагу керівництва і силових структур України на цей процес, де відсутня змагальність та будь-які можливості повноцінного захисту. Безпрецедентний обшук, який облетів уже не тільки всю Європу, а й світ, коли без ухвали суду зайшли й обшукали робочий кабінет не лише Тимошенко, а й Власенка, взагалі неможливо пояснити. Наші силові структури обґрунтовують це невідкладністю слідчих дій, хоча невідкладність, на думку законодавця, який давав можливість проводити такі речі без ухвали суду, полягає в тому, щоб запобігти скоєнню злочину. У Тимошенко якраз не зафіксовано жодних дій щодо передачі грошей чи ще якихось речей. Тож усі ці вкиди та дії розраховані на те, щоб знизити її рейтинг та спробувати прибрати політичного конкурента. Така собі історія. Тому справа вийшла вже за межі України, і тут вже чітко пильнуватимуть за цим не тільки в нашій країні.

"ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДІЄ В ПАРАДИГМІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАДИ"

"Європейська Солідарність" завжди готова до виборів, наголошує народний депутат фракції Володимир Ар’єв:

- Тому що у нас реальна партія, а не якийсь там проєкт, що створюється під вибори для певних цілей. Вона існує з 2014 року і вже пройшла кілька періодів становлення, очищення, оновлення та розвитку. У нас працює партійна структура навіть попри те, що дуже багато наших партійців зараз служать у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Але ми розуміємо, що з такою владою, яку має Зеленський, все може швидко змінюватися, тому тримаємо в тонусі нашу партійну організацію.

Чи існують сьогодні підстави говорити про вибори? Тут є певна опція, до якої я ставлюся скептично. Перед виборами до держдуми, коли у путіна почав сильно падати рейтинг, йому потрібні нові ходи. Він зазвичай піднімає свій рейтинг або через страшні теракти всередині країни, або через війну - чи то з Чечнею, чи з Грузією, чи з Україною. І другий момент - йому потрібно, щоб Україна, яка завдає їм реальної шкоди, погодилася на перемир’я. Наскільки мені відомо, для цього кирило дмитрієв приїжджав до американців із пропозицією оголосити передвиборче перемир’я, щоб провести вибори і в Україні, і в росії. Я вважаю це пасткою, тому що в рф, по-перше, виборів фактично немає. По-друге, для проведення виборів в Україні потрібно рішення Верховної Ради. По-третє, терміни підготовки значно довші за 30 днів. І тут виникає інша проблема: ми вже фактично не вкладаємося в часові рамки, якщо російські вибори будуть у вересні, то нам треба було б терміново змінювати законодавство. Чи буде на це необхідна кількість голосів? Якщо сильно натиснуть, так. Але ще важливий момент: президентські вибори у нас у два тури. Тут також маємо часові межі. Хто гарантує, що після першого туру буде можливість провести другий? Якщо не буде, у такому разі влада буде підвішена, а Зеленський стане "кульгавою качкою", продовжуючи виконувати обов’язки, але вибори будуть зірвані. З точки зору міжнародної спільноти це створить складну ситуацію: формально підтримка Заходу може зберігатися, але реальні політичні процеси будуть значно менш однозначними, ніж це має вигляд в соціології. Тобто підтримка буде не в кращий бік, а в гірший. Це "підвішує" позицію глави держави під час війни. Я розумію, що Зеленський зараз намагається прорахувати свої кроки і діє в парадигмі збереження влади. Але навіть якщо американці запропонують сценарій "корейського перемир’я" – коли оголосили його на 90 днів, а воно тримається роками, я дуже сумніваюся, що це спрацює з росією. Ця країна не зупиняється. І я не вірю, що перемир’я з ними взагалі може бути стабільним.

Очевидно, Зеленський організовує усі ці зустрічі (із Будановим, Татаровим, Умєровим, Арахамією, а також окремо із Залужним, Ляшком. – О.М.), вірячи, що може отримати певну політичну вигоду. Тобто якщо він погодиться на ці вибори, то може спробувати переконати всіх не балотуватися і стати єдиним кандидатом у бюлетені. У Радянському Союзі таке було, але Україна - не СРСР. Саме тому я вважаю, що конкурентність цих виборів стане головною перешкодою для того, щоб Зеленський погодився на цей сценарій. Хоча він розуміє: чим далі час, тим меншу популярність він має, попри всі соціологічні дослідження. Бо соціологія, яка зараз подається, має одну серйозну ваду - величезна кількість громадян "тримає в кишені дулю". Про це свідчить показник, який зазвичай не оприлюднюють - кількість відмов від участі в опитуванні. Мені деякі соціологи казали, що іноді кількість таких відмов сягає 90 відсотків. Це дуже багато. Фактично це люди, які просто не хочуть ділитися своїми політичними вподобаннями, але потім підуть на дільниці і голосуватимуть. Тому до соціології, особливо телефонної, я ставлюся дуже скептично як до такої, що не відображає реального політичного розкладу в Україні.

Але ж, повторюся, цієї осені вибори і в росії, і для вау-ефекта путін шукатиме новий об’єкт – кращого, аніж Європа, зокрема Польща, мені здається, придумати складно. Однак він розуміє, що перетинати червону лінію НАТО не можна. Треба діяти таким чином, щоб Альянс залишався у зоні нерішучості. Тобто він може атакувати об’єкти, наприклад, польські, які пов’язані з підтримкою України. На фоні скандалів та істерії, яку зараз роздмухують крайні праві в Польщі щодо України, такі атаки не просто не об’єднають країну, а навпаки посилять розкол. Поляки казатимуть: "Це у нас через те, що ми допомагаємо Україні". Я очікую, що путін справді намагатиметься так діяти. Причому паралельно може пробувати через американців змусити Україну до тимчасового перемир’я. Намагатиметься на цьому зіграти. Якщо не вийде – буде обмежена агресія проти однієї з країн НАТО таким чином, щоб не викликати однозначного застосування їхньої п’ятої статті. Тобто діяти на межі, не переходячи її остаточно. Я дивлюся на це з урахуванням багатьох факторів, зокрема заяв, які лунають і з росії. Ось Пєсков заявив, що сво перетворилася на війну через допомогу Заходу. Постійні погрози з боку росіян західним країнам зазвичай чимось завершуються. Але це буде радше гібридний сценарій або обмежена атака. Повномасштабна сухопутна чи морська операція проти країн НАТО видається малоймовірною - у росії наразі немає для цього достатніх ресурсів. Тому більш імовірний гібридний шлях, щоб створити ефект для внутрішньої аудиторії. Росіянам не стільки потрібен хліб, скільки "велич". А таке вау-шоу здатне перекрити ефект від дій ЗСУ.

"У ЦИХ ПАЦАНІВ Є ТРАДИЦІЯ: ЩОВЕСНИ ТА ЩООСЕНІ ГОТУВАТИСЯ ДО ВИБОРІВ, А ЩОЛІТА – ЗВІЛЬНЯТИ ШМИГАЛЯ"

Народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк погоджується з тим, що президент та його оточення можуть розглядати сценарій проведення виборів в Україні:

- Чи думають вони про вибори? Звичайно, думають! Чи планують щось в цьому питанні? Так. Чи вдасться їм щось зробити? Спробувати можуть. У Верховній Раді це питання не є основним, тому що там його ніхто не вирішує. Якби я був президентом, теж не піднімав би цю тему з його депутатами. Хоча загалом до виборів готуються. Це факт. Якщо буде шанс, чому ним не скористатися?! Хіба є одна головна перешкода - війна. Тільки це зупиняє.

Але навіщо тоді вони проводять ці зустрічі, якщо очевидно, що війна не закінчиться? Так розмови про вибори й раніше були. Навіть без передумов для їхнього проведення, як-от рік тому, однак виборами ж займалися. Вони в цьому процесі постійно. У цих пацанів є традиція: щовесни й щоосені готуватися до проведення виборів, а щоліта - звільняти Шмигаля. Поки що це вдалося лише раз. І то - зі Шмигалем.

Я переконаний, що якби була така можливість: припиняється війна, і далі відбуваються вибори, то вони б їх провели. Не було б проблем ні з виборчим законодавством, ні з чимось іншим. Але ж першою головною перепоною залишається, як я сказав, війна. Другою - історія з конкурентами. І тут може йтися не лише про Залужного, а й про інших.

Взагалі мало б пройти пів року після припинення вогню для проведення виборів. Так, на цей час при владі все одно залишаться Зеленський і нинішній парламент. Однак це краще, аніж знову оберуть якихось придурків. Те, що після припинення вогню, військові повернуться і "змішаються" з тилом, якось може вплинути на суспільну думку. Але для цього потрібен час. За кого, зрештою, голосуватимуть? Невідомо. Ми не знаємо, якою буде соціологія після війни. Як і можливих кандидатів. Тобто як буде насправді – хтозна. Ті, хто говорять, що в курсі цього – брешуть.

"ПУТІН НЕ ЗУПИНЯТИМЕТЬСЯ – ВОЮВАТИМЕ. А ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ДАЛІ БУДЬ-ЯКА ЗГАДКА ПРО ВИБОРИ ВТРАЧАЄ СЕНС"

Політик Роман Безсмертний пояснює, чому у владі могла активізуватися тема виборів:

- Посилом для подібних кроків була і є надія на те, що завдяки "санкційним діям" українських ракет, безпілотників тощо вдасться змусити московську шмарклю піти на якусь паузу - припинення вогню. Це перше, що є абсолютно помилковою позицією. От я просто раджу тим, хто вважає, що це вдасться зробити, почитати нещодавню статтю Bloomberg щодо того, про що говорили Трамп і путін, коли той дзвонив привітати президента Америки з Днем Незалежності. Вона писалася добу - постійно вносилися зміни аж до того моменту, поки не відбулася розмова між Трампом і Зеленським, коли вже вітав президент України. Про що говорить розвиток між цими двома розмовами? путін не зупинятиметься - не піде ні на яке перемир’я, а воюватиме. А це означає, що далі будь-яка згадка про вибори втрачає сенс.

Чи була зустріч у Зеленського, на якій обговорювалися вибори? Була. Як і розмова із Валерійєм Залужним, що видно по тому, що він говорить у подальших інтерв’ю. Це помітно й по самому Зеленському. Я вже не кажу про соціологію, яка оприлюднювалася тощо. Інша річ, що це розмови, які знову повертають нас, наприклад, до моєї політичної юності – коли збираються люди, які, по суті, не мають прямого відношення до політичного процесу. Хто з них буде цим займатися? Татаров? Чи Буданов? Він нехай вирішує проблеми відносин із Польщею. Умєров на посаді Секретаря РНБО. Хіба він має говорити про те, як обирати президента?! Чи роботи іншої у нього немає?! Арахамія взагалі займається усім: все вміє, все може - і в космос полетіти, і переговори провести з ким завгодно. Універсальна людина. Я розумію, чому він з’являється в будь-якій ситуації, інколи у найбільш непростих. Однак питання в іншому. Насправді ж на поверхні лежить те, що все одно не буде ніякої паузи. Поки цю московську шмарклю не розітруть (у який спосіб – питання інше), ніяких зупинок війни не буде. А у нас все одно вже починається "двіж". Він говорить про те, що можна констатувати трагічність ситуації, бо це означає, що ні президент Зеленський, ні ті, хто там зібралися, по суті, не чули, що таке політичний процес. Як вони прийматимуть рішення по виборах? Це не їхня справа! Цим займатиметься парламент. І якщо Зеленський скаже депутатам: "Голосуйте за вибори", то звідки впевненість, що парламент проголосує?! Ми ж не забули, що значна частина "слуг" - це люди колишнього керівника Офісу президента. Тому балачки навколо цього - це фантазії рівня 95-го кварталу, сценки з КВК. По-іншому це оцінити важко.

Додайте сюди ще вплив фронту, тих, хто сьогодні в силу обставин став лідерами громадської думи. Бо його величність солдат і офіцер нині диктуватимуть цю ситуацію. Я вже не кажу про те, що як тільки відбудеться об’єднання фронту і тилу в політичний союз, взагалі треба буде забути про цю соціологію. Потрібно, щоб хтось пояснив президенту Зеленському, що соціологія, яка проводиться під час війни, це про політику саме під час війни. Як тільки "клацнуть вимикач", і темрява перетвориться на світло, вона перевернеться так, що навіть уявити складно. Тому я ще раз хочу підкреслити: якщо нинішнє воєнно-політичне керівництво десь на горизонті бачить якусь паузу або укладання якоїсь угоди (очевидно, ми з вами не можемо усього знати), то це все одно не про вибори. Бо якщо Трамп зараз в Анкарі скаже, що дає Україні 100 Tomahawk, і через кілька тижнів в росії будуть знищені заводи з виробництва БПЛА і крилатих ракет, плюс московського недоноска задушать подушкою представники його ж оточення, тільки тоді почнеться реальний "двіж". Однак якщо навіть за таких обставин щось розпочнеться, ми розуміємо: починати треба з Трампа. А Трамп скаже: "Хто заплатить?!". І тоді треба бігти до Європи: "Заплатіть!". Там скажуть: "Так з чого?! Ми вже й так витрачаємося". Це складна конструкція. Максимум, на що можна розраховувати українське керівництво - це тимчасове управління на перехідний період, поки готуватимуться вибори. А думка, що хтось із кандидатів, яких називають, може реально обратися – це реальне перебільшення. Ще раз акцентую увагу: ці люди не знають, що таке політика. Те, що вони організували ту зустріч - зайвий доказ того, що вони не розуміють, як діють політичні механізми. Перспективи для них немає.

Взагалі треба було б написати статтю із таки заголовком: "До влади прийдуть "ейзенхауери"". Причому як на центральному, так і регіональному та субрегіональному рівнях. Так було після Афганістану в радянський час. І так буде за сучасних умов в Україні, коли вона виграє. Я зараз не ставлю питання, скільки потрібно часу, щоб до цього дожити. Бо може статися так, що це вже буде поза межами нашого життя. Тому я всім бажаю здоров’я, довгих років життя, але при цьому в жодному разі не можна втрачати здорового глузду і не витрачати час на порожні й нікому не потрібні балачки.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"