Від недбалості до диверсії: які версії перевіряють після детонації боєприпасів на складах і хто заплатить потерпілим
Сьогодні стало відомо, що керівнику одного з підрозділів Служби безпеки України повідомлено про підозру у зв’язку з порушеннями під час організації зберігання озброєння та боєприпасів у селі Мила на Київщині, де внаслідок влучання ворожого БПЛА і детонації боєприпасів загинуло 35 людей і зруйновано сотні об’єктів цивільної інфраструктури.
Коли сталися ці події, очільник держави назвав розміщення такого складу серед житлової забудови "жахливою недбалістю" і наголосив, що після Вишневого, де теж був склад і подальша детонація, повторення такої ситуації абсолютно неприпустиме.
Але чому ж вона повторилася трохи менше, ніж за два місяці? І чому саме цьогоріч влітку сталася низка вибухів не лише на Київщині, а й в інших регіонах? Чи встановлено причини і причетних, і хто компенсуватиме збитки постраждалим - з’ясовувала журналіст "Цензор.НЕТ".
НЕБЕЗПЕЧНЕ СУСІДСТВО
Як повідомили в Офісі Генпрокурора, співробітнику СБУ інкримінують умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 426 КК України). І нагадують, що 28 серпня близько 20:10 російські війська атакували безпілотниками складські приміщення одного з підприємств у селі Мила. Частину цих приміщень використовував підрозділ СБУ.
Після влучання розпочалася детонація боєприпасів, вибухи та пожежа поширилися на сусідні об’єкти.
Унаслідок атаки та подальшої детонації загинули 35 людей, ще одна людина вважається зниклою безвісти. 21 особа постраждала, серед них двоє дітей, працівники поліції та рятувальники.
Найбільших руйнувань зазнав розташований поруч пансіонат для людей похилого віку. Також пошкоджено 14 багатоквартирних та 191 приватний будинок, окремі будівлі знищені повністю. Пошкоджено 24 автомобілі, зокрема транспорт поліції та рятувальників.
"За даними слідства, підозрюваний як керівник підрозділу, відповідальний за зберігання озброєння та боєприпасів, допустив їх розміщення у приміщенні колишнього овочесховища.
Встановлено, що від початку експлуатації ці складські приміщення не мали необхідного паспорта та не відповідали встановленим вимогам безпеки для зберігання вибухонебезпечних предметів.
Крім того, склад був розташований менш ніж за 100 метрів від житлової забудови. За матеріалами слідства, не були дотримані вимоги щодо допустимої кількості боєприпасів та їх розосередження, що мало зменшити ризик одночасної детонації та ураження навколишніх об’єктів.
Після трагедії у Вишневому було розпочато заходи щодо ліквідації цього складу та вивезення боєприпасів. Однак станом на 28 серпня ці роботи завершені не були", - йдеться в повідомленні.
В ОГП також додають, що слідство перевіряє обставини незабезпечення належного контролю за безпекою об’єкта та невжиття заходів для посилення його протиповітряного прикриття.
У кримінальному провадженні призначено судові вибухотехнічні та пожежно-технічні експертизи.
В ОГП підкреслюють, що встановлюються всі обставини, а також інші особи, рішення, дії або бездіяльність яких могли вплинути на масштаби наслідків російської атаки.
Очевидно, що серед питань, на які має відповісти слідство, – звідки ворог дізнався, що у приміщенні колишнього овочесховища зберігаються боєприпаси. Як і випадку з Вишневим, де склад був на території підприємства, яке розташовувалось недалеко від житлових будинків. Після подій в цьому місті на Київщині ще в липні було затримано керівництво цього оборонного підприємства – підозри отримали колишній генеральний директор та його заступник з виробництва за статтею про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки та загибель людей. Але досі невідомо, чи встановлено, звідки ворог міг знати про цей об’єкт і те, що там знаходиться? З цим питанням ми звернулися до Офісу генпрокурора.
"Це один з напрямків розслідування, який здійснюється в рамках цього провадження. Відповідно, ми маємо так само відпрацьовувати і питання не тільки причетності до вчинення злочину керівництва підприємства, але й захисту інформації, - пояснив у коментарі "Цензор.НЕТ" заступник генпрокурора Андрій Лещенко. - На даний час у слідства поки що немає достовірної інформації про те, як ворог міг дізнатися про цей об'єкт, але є декілька версій. Одна з них – це ворогом на постійній основі здійснюється моніторинг, розвідка з використанням реактивних шахедів.
Зараз вони обладнуються камерами, які роблять фото, відеозаписи території і потім спеціальні підрозділи ворога аналізують цю інформацію. Тобто, аналітики можуть розшифровувати ці відеозаписи і дійти до висновку про те, це й об’єкт цивільний чи військовий, і чи є він потенційною ціллю. Бо це працює і тоді, коли шукають для ураження не тільки військові об'єкти, а й цивільні.
Друга версія – це агентурна діяльність ворога на території України.
І третя версія – це кібернетична активність, яка може так само приносити результати проведення розвідувальних заходів вже без фізичної присутності, а лише з присутністю в системах передачі даних, в базах даних, звідки могли отримати інформацію про наявність такого об'єкту на території Київської області.
Наразі слідство ще відпрацьовує усі ці три напрямки".
Оскільки раніше з офіційного повідомлення генпрокурора стало відомо, що значну кількість боєприпасів зберігали у приміщеннях, які категорично не відповідали вимогам безпеки і без необхідних дозвільних документів, то ми також запитали, чи такі підприємства і такі склади хтось має контролювати, проводити там перевірки.
В ОГП підтвердили, що приміщення дійсно не було обладнане для зберігання боєприпасів і це є порушенням, і що саме за це було притягнуто до відповідальності керівника і заступника керівника. Водночас, контролюючі функції виконує концерн "Укроборонпром", в якому це підприємство перебувало. І відповідно до діючих законів і нормативних документів, має відбуватися інвентаризація майна у підприємствах концерну. Самі підприємства мають доповідати в концерн про те, яке майно вони зберігають, що це за майно і де саме воно розміщується.
Це забезпечує контроль щодо кількості цього майна, планування виробничих процесів на підприємстві, планування логістики. Андрій Лещенко зазначає, що під час розслідування буде надано оцінку діям вже посадових осіб концерну. Але для цього потрібно з’ясувати, чи отримували вони інвентаризаційні звіти від підлеглого підприємства. "Якщо вони отримували ці звіти і знали про наявність такого озброєння, яке зберігалося в безпосередній близькості до населеного пункту або до житлової забудови, то які заходи ними вживалися для того, щоб усунути це порушення, - пояснює Андрій Лещенко. - Якщо вони знали і жодні заходи не вживалися, відповідно це говорить про наявність підстав для надання оцінки вже їхнім діям в рамках кримінального провадження, повідомленням про підозру в разі наявності відповідних доказів".
На уточнююче запитання щодо того, чому це досі не встановлено, він відповів так: "Ми не можемо виключно на внутрішньому переконанні повідомляти про підозру тим чи іншим особам. Для того, щоб підозра була вмотивованою і ґрунтувалася на фактичних матеріалах кримінального провадження, необхідно зібрати докази, на це потрібен час.
Строк досудового розслідування становить два місяці. Відповідно за два місяці ми зібрали докази, які свідчать про наявність складу злочину в діях керівництва підприємства – директора і заступника. Зараз ми на стадії збору доказів, які підтверджують нашу гіпотезу і повідомлену підозру цим посадовим особам, але паралельно з цим здійснюється проведення слідчих дій, які направлені на встановлення ролі вищого керівництва.
За результатами проведення допитів, огляду документів, відповідного аудиту буде проаналізовано зібрані матеріали і прийнято рішення про повідомлення про підозру або про відсутність підстав для повідомлення про підозру.
- Чому потенційно небезпечний об'єкт опинився поруч із житловою забудовою? Ви перевіряли тих, хто давав на це дозвіл?
- А дозволу як такого ніхто і не давав. Тому це якраз і є предметом розслідування. Якби був відповідний дозвіл, він би прямо порушував ті заборони, які передбачені діючим законодавством. Тому ті особи, які б давали такий дозвіл, могли б бути так само притягнуті до кримінальної відповідальності.
Як повідомили "Цензору" в Офісі генпрокурора, у цій справі призначено 14 експертиз. Серед них - експертиза зброї, слідів та обставин її використання, вибухотехнічна експертиза, пожежно-технічна експертиза, будівельно-технічні експертизи об'єктів нерухомості за тими адресами, де загинули 7 людей, а також встановлюються збитки, завдані підприємству внаслідок вибуху.
Вже отримані висновки судово-медичних експертиз щодо причин смерті загиблих, інші поки що тривають. Щодо суми збитків через пошкоджене і зруйноване майно, то усе це мають встановити будівельно-технічні експертизи.
Як пояснили в ОГП, внаслідок ворожої атаки і детонації боєприпасів у Вишневому пошкоджено понад 700 об'єктів цивільної інфраструктури. І як довго триватимуть щодо них експертизи, поки сказати ніхто не може, бо руйнувань цивільних об’єктів з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації дуже багато, за кожним фактом проводиться розслідування і призначаються такі будівельно-технічні експертизи. А експертні установи проводять експертизи в порядку черговості.
Відповідаючи ж на запитання, хто має відшкодовувати збитки людям, які втратили майно у Вишневому, Андрій Лещенко каже, що якщо буде підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю або неналежним виконанням обов'язків конкретною особою і настанням наслідків у вигляді руйнування, пошкодження майна, загибелі людей, отримання людьми тілесних ушкоджень, то потерпілі мають право звернутися до цієї особи з цивільним позовом. Звісно, це питання вирішуватиме суд.
"Якщо така особа не може їх компенсувати, а ми розуміємо, що сума збитків буде великою, то тоді в Цивільному кодексі передбачена відповідна норма про те, що збитки заподіяні злочином, в разі неможливості їх компенсації особою, яка вчинила цей злочин, можуть компенсуватись державою", - додає він.
Водночас, питання щодо пошкодження та знищення будинків, а також визнання осіб потерпілими у Вишневому є предметом розслідування також у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину Російською Федерацією, передбаченого ст. 438 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури, у якому потерпілими попередньо було визнано 798 осіб, яким завдано збитки матеріального характеру, 29 – тілесні ушкодження, 7 загиблих.
"Нам не треба забувати про роль Росії в тому, що сталося, оскільки атаку на було здійснено Збройними силами Російської Федерації. І люди, які визнані потерпілими в кримінальному провадженні, яке розслідується за статтею 438 Кримінального кодексу, можуть подавати відповідні заяви до реєстру збитків, який функціонує в Нідерландах. Ми сподіваємося, що в майбутньому, після нашої перемоги, Росія буде виплачувати репарації або компенсації, в тому числі компенсує і збитки, які завдані цим злочином" - зазначає заступник генпрокурора.
ЧОМУ ТИЛ ТЕЖ ВИБУХАЄ?
Мій співрозмовник підкреслює, що є ціла низка заборон, яка міститься у відповідних директивах, наказах Генерального штабу Збройних Сил України, яка не дозволяє розміщувати або створювати склади, арсенали з боєприпасами в цивільній забудові. Але чому так стається, вже доводиться з’ясовувати піж час слідства в рамках конкретних кримінальних проваджень. Одне з них – про вибухи у селищі Кирилівка на Дніпропетровщині.
У липні цього року, вже після подій у Вишневому, у мережі з'явилося відео про вибухи без оголошення повітряної тривоги серед житлової забудови, а також інформація, що вони нібито теж відбулися через якийсь склад з боєприпасами, і у людей, які жили поруч, знову пошкоджено майно.
В Офісі генпрокурора "Цензор.НЕТ" підтвердили цей факт і зазначили, що було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 Кримінального кодексу України (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення).
Досудове розслідування триває, 11 осіб визнано потерпілими, проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії.
Деталі того, що саме відбулося, в інтересах слідства не повідомляють. "Єдине, що я можу повідомити на даний момент – це те, що там дійсно відбувся вибух боєприпасів. Тепер слідство має встановити, який підрозділ чи які конкретно особи саме ці боєприпаси туди перемістили, з якою метою вони це зробили", - каже Андрій Лещенко.
Продовжується розслідування і ще через одну з надзвичайних подій цьогорічного літа – вибух із подальшою детонацією на території полігону однієї з військових частин у Хмельницькій області - про яку заявили в ССО.
З цього приводу теж зареєстровано кримінальне провадження за статтею 414 КК України.
"Потрібно з’ясувати причини детонації боєприпасів. На це питання має відповісти вибухотехнічна експертиза. Експерти працюють із речовими доказами зібраними на місці події, - заявив у коментарі "Цензор.НЕТ" Андрій Лещенко. - В даному випадку не було прильоту, тому у цьому кримінальному провадженні перевіряються версії диверсійної діяльності, умисних протиправних дій військових службових осіб, а також самодетонації (технічної несправності) боєприпасів.
Слідство поки що триває, на даний час про підозру особам не повідомлялося".
Як зазначають в ОГП, у кримінальному провадженні встановлено факти руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, а саме багатоповерхових та приватних житлових будинків, будівель та автомобільної техніки підприємств, а також факти пошкодження та знищення військового майна.
З метою встановлення обсягів та розміру шкоди на цей час вирішується питання про призначення вибухотехнічної та товарознавчої експертиз, для чого збираються відповідні матеріали.
Раніше ДБР повідомляло, що під час пошукових робіт виявлено фрагменти тіл. Тому запитали, чи встановлено чиї це тіла і скільки загалом загиблих.
"На цей час підтверджено факт загибелі одного військовослужбовця. Безвісти зниклими вважаються четверо військовослужбовців. З метою ідентифікації виявлених фрагментів людського тіла призначено ряд молекулярно-генетичних експертиз, які тривають", - повідомив заступник генпрокурора.
Цей випадок дещо випадає із загальної картини, бо там не було прильоту, а склад, як зазначають в прокуратурі, не знаходився безпосередньо серед житлової забудови, але ситуація з вибухами на складах в цілому викликає тривогу. Бо невідомо, скільки ще житлових будинків, цивільних підприємств мають таке небезпечне сусідство.
Звісно, ця інформація чутлива і її точно ніхто не повідомлятиме на широкий загал. Але, можливо, варто відповідним органам провести аудит і усе це з’ясувати, щоб запобігти трагедіям в майбутньому, а не реагувати на наслідки.
До компетенції прокуратури це питання не належить. Але, як пояснив Андрій Лещенко, відповідаючи на запитання щодо ініціювання подібного аудиту, лист з цього приводу направлено до Міністерства оборони. "Наша діяльність обмежується виключно предметом розслідування у кримінальному провадженні. А кримінальне провадження розслідується за фактом вчинення злочину. Ми не можемо потенційно шукати такі злочини, - зазначив він. - Водночас, розуміючи, що це можуть бути не поодинокі випадки, ми звернулися з відповідним листом до Міністерства оборони, для того, щоб вони на своєму рівні, використовуючи надані їм повноваження, провели такий аудит або перевірку і вжили заходів для унеможливлення повторення таких ситуацій в майбутньому.
Наразі чекаємо результатів не тільки його розгляду, але й практичних кроків, які будуть вжиті міністерством".
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
Фото: Ангеліни Шорохової, "Цензор.НЕТ" і з мережі інтернет.
