ЗАВДАННЯ ПРАВООХОРОНЦЯМ НА МІСЦЕВІ ВИБОРИ

Автор: Андрій Ірченко

14 вересня за дорученням Президента України в закритому режимі пройшло розширене засідання колегії Міністерства внутрішніх справ. Як «працює» зараз міліція всім відомо.

Фантастичний ріст злочинності, тисячі нерозкритих тяжких та особливо тяжких злочинів, десятки резонансних по країні і ці «переможні реляції» можна продовжувати. Не припиняються масові, по надуманим мотивам звільнення працівників, як з займаних посад так і з органів, особливо керівного складу. Порушення законів, втягування особового складу у політичну діяльність, перешкоджання в волевиявленні народу, треба ще сюди додати непрофесіоналізм у роботі, хамство, здирство - і це буде портрет сучасної української міліції. На цьому тлі Міністр постійно декларує реформування органів внутрішніх справ. Це дійсно дуже важливий і необхідний процес. Але де зміни до кращого, скільки можна кивати на попередню владу. Коли ж будуть виконуватися обіцянки навести порядок, побороти корупцію, забезпечити громадський порядок в суспільстві. Зникають безслідно журналісти, не кажучи за пересічних громадян, ман'яки ґвалтують дітей в столиці, масово підпалюють автомобілі у Кременчуку і на превеликий жаль цей список можна ще довго продовжувати. Повсякденна напружена робота підміняється звітністю щодо переслідування опозиції(здійснено перевірок офісів підприємницької діяльності, призупинено їх роботу), порушення проти них надуманих кримінальних справ та інше.

На превеликий жаль, сувора дійсність із станом криміногенної обстановки в країні діючу владу мало цікавить. Замість того щоб проаналізувати стан справ по регіонам в розкритті та розслідування злочинів, суворо спитати з керівників УМВС областей за провали в роботі, дати їм належну оцінку, головний акцент на колегії був зроблений на «правильне проведення місцевих виборів». З цією метою в роботі колегії взяв участь віце-прем'єр міністр Л.Сивкович, який відповідає за діяльність правоохоронних органів. Головним завданням у роботі МВС на найближчий період він визначив неухильне виконання доручень місцевих органів влади у сприянні виборчому процесу з однією метою - перемоги партії регіонів. Йде мова щодо підготовки фальсифікації результатів виборів. Вже розписано по регіонам скільки і який відсоток повинні взяти провладні партії. В цей процес вже втягують в повному обсязі і міліцію. Керівництвом МВС кожному керівнику області ставились окремі завдання і від їх виконання обіцяють зробити висновки - хто буде далі працювати на вказаних посадах, хто отримає генеральські звання, а хто буде просто звільнений з органів внутрішніх справ.
Про які демократичні вибори можна говорити, що чекає нас пересічних громадян в майбутньому не тяжко здогадатись.

Щодо результатів тиску влади на правосуддя

Про активність діючої влади в усіх напрямах життєдіяльності, особливо з наведення так званого «порядку» в державі, в народі вже ходять легенди і результати цієї роботи ми можемо спостерігати буквально на кожному кроці.
Особливо вражаючими є результати роботи президента з так званого реформування судової гілки влади. Причому, робота йде декількома фронтами.

По-перше, це так зване реформування судочинства, яке перетворило завдяки нещодавно прийнятому закону раніше дійсно незалежних суддів у заляканих людей, яких Вища рада юстиції може звільнити в будь-яку хвилину. При чому влада це все робиться під гаслами «здійснення усього можливого для створення умов діяльності незалежного суду, наближення України до європейського правового простору».

Особливо «по-європейськи» звучать слова президента про те, що «державна влада повинна бути єдиною». «Не повинно бути протистояння між виконавчою владою та судовою», - підкреслив президент, виступаючи вчора на 10-му позачерговому з'їзді суддів України.

Другий напрям - це використання адмінресурсу, особливо адміністрацією президента та правлячою коаліцією, який вони не соромлячись використовують для тиску на суддів.

Результатом наведення «порядку» нової влади у судовій системі за сім місяців роботи та її так званого «реформування» стали пачки заяв від суддів судів усіх рівнів з проханням про відставку за власним бажанням. І це, як правило, чесні й неупереджені фахівці, які пропрацювали на посаді судді 20 і більше років, і які не можуть й не хочуть приймати замовні рішення, садити в тюрми чесних людей, які діяли на користь держави, виправдовувати бандюків, забирати в людей чесно зароблені, а часто-густо ще й останні гроші. Вони не хочуть, щоб їм диктувала Банкова, який мітинг заборонити, якого охоронця або водія президента або іншого високопосадовця виправдати, у якого телеканала протизаконно забрати частоти, якій партії заборонити проводити свою внутрішньо партійну діяльність тощо, щоб президенту Януковичу скоріше узурпувати владу, а його сворі - пограбувати країну і простих людей.

Лише з Конституційного суду за останні декілька місяців пішло п'ятеро чесних і неупереджених суддів. Причому деякі з них за три роки до закінчення строку їх повноважень, суддя Домбровський - за два роки до пенсії. Хіба можна повірити, що це зробили за власним бажанням. Причому їх місця вже зайняли судді зі східних регіонів України -Донецької, Луганської та Харківської областей.
Сьогодні судді розуміють, що насправді судова система знаходиться під тотальним контролем влади, і багатьом з них це не подобається.

Мабуть не такі реформи мали на увазі люди, коли обирали пана Януковича на посаду президента.