РУС
10524 посетителя онлайн
Вирок для генерала Назарова. Репортаж із зали суду
Генерала Назарова засудили до 7 років позбавлення волі за халатність, що призвела до збиття літака ІЛ-76 і смерті 49 військовослужбовців.
27 березня Павлоградський райсуд Дніпропетровської області виніс вирок генерал-майору Віктору Назарову. Рішення ще не набуло юридичної сили. Протягом 30 днів на нього можна подати апеляцію, і Назаров вже заявив, що скористається цим правом.Але вже зараз очевидне значення цього вироку: судити військових чиновників високого рангу в Україні можна.
Військова прокуратура змогла зібрати докази. А суддя Наталія Самоткан не побоялася винести суворий вирок. Це в умовах активної інфомаційної кампанії на користь Назарова і тиску на військових, які залучались до експертизи у справі.
Підкреслимо, що тодішній начальник Назарова – керівник АТО Віктор Муженко – його дій не засудив, бо, на його думку, інформація СБУ про загрозу теракту не могла бути причиною для скасування польотів.
Опонентам генерала ще рано святкувати перемогу. Але найважливіше зроблено.
Адже події 27 березня були тільки верхівкою айсберга. За 2,5 роки прокуратура і суд провели десятки допитів, дослідили численні документи.
"Я СЫНА ПО КУСОЧКАМ ХОРОНИЛА"
Майже всі потерпілі прийшли в суд з портретами загиблих десантників:
Батько Анатолій Горди не може відірвати очей від фото загиблого 18-річного сина. Після звістки про смерть сина дружина перенесла інсульт.
Анатолій Горда
Вперше за півтора року, поки справа слухалась у суді, у військовій формі з’являється і сам Назаров. Каже, що чекає для себе виправдувального рішення. Раніше він неодноразово казав, що його зробили крайнім у цій справі і "козлом отпущения".
Генерала засипають образами і запитаннями.
- А Ви не хочете щось сказати родичам загиблих? Вибачитися?
- Я все сказав у своєму останньому слові.
- Не бреши, сволочь!
Зі стриманого і неговіркого генерала люди переключаються на інших військових, які намагаються потрапити в зал, щоб підтримати Назарова.
"Приехали шакалы! Минимум два десятка. Чогось на передовій ми вас не бачили! Дітьми прикриваються!" - вигукують в залі.
Мати одного з загиблих не витримує: "Я сына хоронила по кусочкам! Вышли отсюда, твари!" Жінка кидається на військових. Її відтягують і заспокоюють.
Товариші Назарова займають місце при вході. Пресу закликають знімати їх крупним планом.
"Із всіх допитуваних генералів тільки два попросили вибачення. А більше ніхто. Решта казали, що нічого не пам’ятають", - розповідають потерпілі.
Один із військових намагається говорити з людьми.
- Мені 63 роки. Шановні батьки, ми щиро вам співчуваємо.
- А заслуговують ув’язнення ті, хто вбив наших дітей?
- Заслуговують ув’язнення ті, хто збив літак.
- А давайте ми зараз вас посадим, і ви теж полетите туди на літаку!
Пізніше прихильники генерала таки виходять. Окрім Назарова, єдиний у військовій формі, кому потерпілі дозволили лишитись, це чоловік на ім’я Вадим, який стверджував, що він доброволець АТО і підтримує обвинувачення Назарова.
Засідання затримується майже на 2 години. Суддя Наталія Самоткан спізнюється.
У залі наростає втома і обурення. Люди починаються підозрювати недобре.
Їхнє ставлення до суду можна описати словами: "Хочемо справедливості. Але у справедливий суд не віримо".
Згідно з розкладом суду, на 27 березня, перш ніж приступити до вироку Назарову, суддя Самоткан мала ще розглянути 15 інших справ про порушення правил дорожнього руху, дрібне хуліганство та ін.
Співробітники суду, які стежать за порядком у залі, переконують, що суддя в нарадчій кімнаті, і її час перебування там необмежений. Тому треба чекати.
В залі присутня дружина генерала – Оксана Назарова, яка працює у Вищій кваліфкомісії суддів.
Дружина генерала сидить на лавці у першому ряду.
Її не всі знають, але ті, хто впізнають, відкрито не зачіпають. Хоча говорять достатньо голосно, щоб вона могла почути. "Немезіда-Немездіта!" - так люди кепкують з імені, під яким дружина генерала зареєстрована у Фейсбуці.
Нарешті о 12.48 суддя Самоткан з’являється в залі і одразу починає зачитувати вирок.
ЯК ГЕНЕРАЛ НАЗАРОВ НЕ ПОВІРИВ У ТЕРОРИСТІВ
Суддя нагадує учасникам суду про подробиці подій 13 червня 2014 року.Того фатального дня Генштаб ЗСУ виділив керівництву АТО 25 Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Це робилося за особистим запитом генерала Назарова.
Раніше, 11 червня штаб АТО під керівництвом Віктора Муженка і його заступника – Віктора Назарова, розробив замисел (Задум операції (бою) - головна ідея в змісті рішення командувача (командира) на майбутні бойові дії, - Ред.) стосовно застосування ЗСУ та інших військових формувань щодо прикриття військового кордону.
Керівництво АТО вирішило перевезти додаткові сили і засоби повітряним транспортом в аеропорт Луганська для посилення дислокованої там групи "Славутич". В ніч з 13 на 14 червня з Дніпра до аеропорту Луганська було заплановано виліт 3 літаків з військовослужбовцями і майном.
Як установив суд в ході допиту свідка Дмитра Овсяннікова, він як співробітник СБУ вранці, 13 червня, прослухав телефонну розмову двох чоловіків, один із яких, судячи з контексту, - ватажок "ЛНР", Ігор Плотницький. Обговорювалася поява українських літаків в аеропорту Луганська. Особа, названа Ігорем Венедиктовичем, заявила: "Уже вторая группа вышла. Сейчас будем сбивать тех, кто взлетает и тех, кто садится".
Есбеушник Овсянніков повідомив суду, що слухав цих осіб і раніше і знав, хто вони і що в них є переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Зрозумівши загрозу, він одразу передав інформацію керівництву.
На основі цих даних було складно 2 довідки про оперативну обстановку в зоні АТО, які Назарову начебто передали з Антитерористичного центру при СБУ. Ще одне повідомлення, за версією обвинувачення, генерал отримав від розвідки при Міноборони.
У суді генерал Назаров заперечував отримання інформації. Водночас в деяких епізодах допиту казав, що довідки були погано складені, не мали юридичної сили, і він взагалі мав право не звертати на них уваги.
Військова прокуратура забезпечила явку в суд групи свідків, які стверджували про передачу Назарову і штабу АТО даних про загрозу теракту. І не тільки. З їхніх показів випливає, що ситуація в аеропорту і раніше була настільки тяжкою, що посилати туди літаки було вкрай ризиковано.
Як відомо, станом на 13 червня 2014 р. аеропорт Луганська був без персоналу і знеструмлений. Українські літаки там приймала дислокована група "Славутич", яка запускала освітлення посадкових смуг для наших літаків від дизель-генератора. Літаки приземлялися вночі або рано-вранці, щоб їх не помітили, з вимкнененими вогнями.
На суді представник українського підрозділу "Славутич" Маленко пізніше свідчив, що в аеропорту Луганська вони були оточені бойовиками і регулярно обстрілювався. Фактично група "Славутич" не могла створити умов для безпечного приземлення українських літаків в аеропорту Луганська. А командир літака Мимриков, який летів у ніч з 13 на 14 червня у складі трьох літаків і якому пощастило за кілька хвилин до збиття ІЛ-76 приземлитися у Луганську, так описав ситуацію на місці: "Мы попали в ад".
Тому суд вирішив, що 13-14 червня 2014-го ситуація в аеропорту Луганська була справді небезпечною. А генерал Назаров, маючи інформацію про підготовку теракту, не вжив жодних заходів щодо ліквідації загрози чи захисту літаків.
"Суд… спростовує твердження обвинуваченого Назарова… що військового противника і бойової обстановки в районі луганського аеропорту станом на 13 червня не було", - сказала суддя Самоткан.
"Обвинуваченим скоєно тяжкий злочин з непрямим умислом", - повідомила суддя.
Водночас у вироку підкреслюється, що суд не встановив жодних порушень з боку екіпажу ІЛ-76, які могли би стати причиною катастрофи літака.
Суд вирішив покарати Назарова за ч.3 ст.425 ККУ – недбале ставлення до військової служби в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків, за якою перебачено 5-8 років позбавлення волі. Суддя Самоткан дає Назарову 7 років.
Суд залишив Назарову звання генерал-майора, зважаючи на його нагороди і позитивні характеристики по місцю служби.
Із промови судді стає відомо, що після катастрофи ІЛ-76 у родичів загиблих суттєво погіршилось здоров’я. Дехто з родичів помер. Інші змушені звертатися до психолога.
"Загибель рідних людей спричинила потерпілим значні емоційні страждання. Всі загиблі були молоді здорові чоловіки. Відчуття їхньої безповоротної втрати викликає у потерпілих душевні страждання і почуття безмежного горя", - зазначила суддя Самоткан.
Тому суддя задовольнила позови рідних про стягнення з Міноборони моральної шкоди.
Відповідно до Цивільного кодексу, моральне відшкодування отримують чоловік або дружина, а також особи, що проживали із загиблим однією сім’єю. Тому суд відмовив у позовах щодо стягнення моральної шкоди для сестер загиблих. Всього суд задовольнив 39 позовів по 500 тис. грн кожен.
"Я НЕ БУДУ ПРОСИТИ ПРО ПОМИЛУВАННЯ"
Оголошення вироку генерал-майору Назарову зайняло понад 4 години.
В кінці Назарову роз’яснили вирок. Він має право просити про помилування, а також протягом 30 днів подавати апеляцію. До оскарження в апеляції вирок не набув законної сили.
На генерала не надівають наручники. Він може повертатись додому. Щодо нього діє раніше встановлений запобіжний захід у вигляді 97 тис. грн застави, яку вже сплатили.
"Я не буду просити про помилування. Ми їдемо додому і будемо готуватися до апеляції", - сказав Назаров журналістам після винесення вироку.
На вулиці під приміщенням суду чекає група людей у камуфляжній формі. Представлятися не хочуть. Але нашивки на одязі свідчать, що вони з Повітряних військ Збройних сил України.
"Рішення прийнято не по Назарову. Рішення прийнято по кожному із них, - каже чоловік, показуючи на своїх товаришів.
"Я что, теперь должен документы боевые не подписывать?" - підключається інший.
Родичі загиблих зі своїм адвокатом також чекають під судом, щоб отримати копію вироку по Назарову – 65 сторінок. Перемога не остаточна. Попереду ще апеляція. Але, нарешті, за майже три роки з моменту трагедії у них з’явилася надія на те, що за смерті їхніх близьких буде когось покарано.
Ірина Салій, "Цензор.НЕТ"
Київ-Павлоград-Київ
Топ комментарии
цікаво було б від буквоцифрового мінстеця почитати коментар...
щодо реально воювала - так й бірюкво реально волонтерив.
деморалізована армія?тобто Ви щиро вірити що армію деморалізує його "посадка" ,а не те, що їм
-забороняють стріяли у відповідь (окопна війна де нашипм військовим відведена роль мішені)
-одні воюють,а інші норм торгують, контра йде повним ходом
-під час Іловайська хенерали отримують нові пагони коли військові гинуть
-на блокпостах все ж норм, й пох що волонтери й віськові просто волають про повний п-ц- все норм ситуація під контрорлем
-посадка деморалізує,а не тупарилі накази "командирів"?!
та й по суті - чітко прослідковується маніпулятивна думка, та й неодного реально військового заставляли писати "ах назарав красава", на експертиів теж тиск чинився.
ну й все ж таки - родини загиблих теж люмпени й дебіли, як стверджує ваш "реально воювавший військовий"? ось реально найбільше з того що він написав цікавить саме це питання. інше просто перекручування фактів й підганняня їх під власну точку зору, перечитайте ще раз мій комент, погугліть, проаналізуйте. як реально "воювавший" військовий порівнює "волання преси" й "доповідь розвідки"...ну то Ви впринципі самі дати оцінку такому військовому)якщо звичайно не відпрацювання методички))
а чому про цифри й методички мінстецівські - а тому що маю припущення що Назаров якщо б рот відкрив з ним поруч доволі вірогідно міг би й Муженко опинитись. не здивуюсь якщо Назаров навіть доповідав - що така то вот херня,а йому в телефон відповіли "не задрачівай, у меня савіщаніє, атрпавляй борт"
На цій же сторінці є дописувачі, що теж мають цифри в ніках, але як і ви безапеляційно засуджують Назарова. Ці "циферні" на яку контору працюють?
Я запропонувала вам ознайомитись з думкою реально воювавшої людини, в чому ви можете пересвідчитись, зайшовши на його сторінку в фейсбук.
Таким людям я більше довіряю ніж диванним воякам. Якщо ви можете навести думку воювавших, що повністю підтримують вирок Назарову, покажіть її. Мені цікаво буде почитати аргументацію від них.
навіть якщо допустити (що певно рве шаблон методички) що Ви реальна людина стороння як то кажуть "Богові душу не винна"), то моя неправота в одному питанні не тягне неправоту в іншому ( спроба перейти на особистості) - 99% вказівник не більше чим тролінг, а спроба підміни понять ( що чітко простежується у Ваших дописах) щодо "винним у збиті літака" /"винним у халатному ставлені.." тільки чергове підтвердження. не давши жодної аргументованиї відповіді на мій допис після "публікації автора" й не відповівши на жодне питання, ви ціленаправлено пробуєете перевести розмову в інше русло, пробуючи знову ж таки підмінити тему розвоим.
засім позволю відкланятись
з.і. - інші цифрові можуть бути як люди так й ботяри мінтецівські (бот для скорочення пояснення пишу) - все залежить від конкретного прикладу, доречі що ви теж намагаєтесь перекрути й узагальнити,адеже тільки про вас я писав як "про мінстецівського бота"
причому пишучи цей текст десь усвідомлюю що сили духу вистарчить продовжити цю тему (ботів) а не фактичну тему розмови)
Думку реально воювавших ви можете навести?
ще раз, з мінстецем й "видуманими" не вважаю за потрібне вести будь-які дискусії)))
коли зявляться нові методички з поясненнями для ботів слів - "власна думка", "дємбель", 425 ККУ, - дайте знати)можливо буде зміст дискусії.
на все добре, гарного робочого дня
- хто проти Назарова - дебіл?!
адже мова була саме про один конкретний випадок.
та й я не схильний до думки що 50% в нас такі)
В коментарях на форумі є багато коментарів на зразок такого:
"... я за то, что бы пересадить ВСЕХ генералов...с каких делов они вообще ГЕНЕРАЛЫ?друг другу званий надавали....ГЕНЕРАЛОВ полно,а армии нет.."
Цей дописувач чеше всіх генералів під одну гребінку. У нас не було достойного генерал-майора Кульчицького? І такі огульні звинувачення ви "не помічаєте"?
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
эпопея с Назаровым - типичное «окозамилювання»/нахождение и показ «крайнего»!
Да, он несомненно несёт полную ответственность за произошедшее, но только в
рамках своей
компетентности/полномочий. Участников - непосредственных/прямых виновников
произошедшего куда как больше, чем один Назаров! Кто они?... Когда будут названы?
Предлагаю вспомнить: «Перед тем, как послать Ил-76 с
десантниками 14
июня в аэропорт Луганска, начальник штаба АТО Назаров направил не
предусмотренную уставом ВСУ бумажку - запрос на вылет Ил-76 с десантом в...
Администрацию президента! На самом деле, это была исключительная
ответственность
Генштаба. Не имеющий опыта аппаратных интриг президент Порошенко имел
неосторожность подписать этот незаконный на самом деле запрос. И тогда
начальник радиоэлектронной разведки СБУ в АТО полковник К. принес радиоперехват
Назарову - под аэропортом российские диверсанты устроили засаду с ПЗРК, не
посылайте самолеты! А Назаров, надежно прикрытый бумажкой с подписью президента
Украины, послал полковника подальше, матом. Это сам полковник К. заявил на
суде, где Военная прокуратура потребовала отдать под суд Назарова. У полковника
СБУ стояли слезы на глазах - ему было стыдно перед родственниками погибших, что
держава не уберегла, хотя все знали, все знали заранее...» Источник: https://censor.net/r335896#_blank;
Лично
я уверена - придёт ещё время (при следующей власти) и пойдут все эти "наши" гелетеи-муженки-полтораки, как и их
хозяева - "мыздобулы" во главе с «верхглавкомом», стройными рядами...
под следствие и суд! И
пусть он решает кем они являются - недорослями, самоуверенно влезшими "не
в свои сани", идейными предателями Родины, или завербованными агентами
кремля. Этот же суд определит и меру вины лично/персонально каждого, примет во
внимание смягчающие обстоятельства, если таковые найдутся, или оправдает
полностью...
...Первое заблуждение - Назаров послал десантников самолётами в окружённый аэропорт. Вообще-то, это не входит в его полномочия.
Назаров - начальник штаба. Военные знают, что это за должность. Это человек, на котором висит вся бумажная деятельность «организма», где трудится «энша». Этот человек должен подписать все бумаги, все бумаги согласовать, везде всё организовать.
Но это не тот человек, который создаёт и разрабатывает замыслы. Замысел по плану АТО коллегиально создавал штаб АТО, в который входили МВД, СБУ, погранвойска, ВСУ и т.д. А Назаров - лишь человек, который подписывает все документы от ВСУ касательно осуществления замысла...
Откуда же взялась эта информация, что Назаров послал людей на смерть? Всё очень просто. на документах стоит подпись Назарова, вот его и решили обвинить в том, что это Назаров послал самолёт.
Назаров - начальник штаба. Естественно, на всех приказах будет стоять его подпись.
Всё верно: подпись Назарова на документах есть. Потому что он начштаба. Потому что боевые приказы от Генерального штаба будут выходить с его подписью.
Но это не значит, что именно он посылал самолёт.
Второе заблуждение - Назаров послал самолёты в зону, где были у боевиков ПЗРК, и не сообщил об этом личному составу. Но в ней не учтён тот факт, что Ил-76 был сбит при помощи ЗУ-23. Этот факт обвинители игнорируют, скрывают, прячут и не обнародуют. Так же игнорируют и слова Дмитрия Мымрикова, командира 25-й бригады ВТА - того самого пилота, что посадил самолёт в ту ночь в ЛАП, а потом смог взлететь оттуда...
Єдине "значення вироку", цього посмішища із правосуддя, є те, що бойові команедири десять разів тепер думатимуть перед тим, як віддати підлеглим наказ. І замість успішних бойових дій ми тепер матимемо тотальний саботаж.
Давно уже мовилося про необхідність військових судів. Щоби ніяка тухла і продажна цивільна чиновницька душа не сміла на гарматний постріл підійти до військової людини. І щоб будь-який поросюк, хай він тричі депутат, не смів навіть писнути у бік військового під страхом пострілу в упор.
Минулий тиждень приніс чимало резонансних новин та заяв, які при більш детальному розгляді складаються у єдину картину гібридного протистояння - як на зовнішньому фронті, так і на внутрішньому.
Днями голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що має докази того, що члени російської приватної військової компанії Вагнера (Дмитра Уткіна) причетні до знищення українського літака Іл-76 на Донбасі, штурму луганського аеропорту та подій у Дебальцевому.
За словами голови СБУ, бойовики ПВК Вагнера брали участь в диверсіях і провокаціях проти сил АТО на лінії розмежування, а також у силовій підтримці Ігоря Плотницького - лідера бойовиків так званої «ЛНР».
"Слідчі СБУ направили в суд обвинувальні акти щодо трьох замовників збиття Іл-76, у т.ч. ватажка "ЛНР" Плотницького. Окрім нього, фігурантами справи є його помічники Патрушев та Гурєєв. Однак судді беруть самовідвід і не хочуть розглядати цю справу, переймаючись за власну безпеку", - заявив глава СБУ під час брифінгу для журналістів 7 жовтня.
"З великою долею імовірності назву імена тих, хто нажимав на спускові гачки ПЗРК, коли збивали Іл-76: Олександр Гуральов 1990 р. н., м. Улан-Уде, громадянин РФ, особовий номер М1235, посада - стрілок-зенітник розрахунку ПЗРК. Інша людина - Андрій Лєбєдєв - 1974 р. н., с. Харинське Ярославської області, громадянин РФ, особовий номер М1671, старший стрілок-зенітник розрахунку ПЗРК", - зазначив Василь Грицак.
Водночас, маємо іншу резонансну тему, що бентежить вітчизняні ЗМІ та суспільство - справу генерала Віктора Назарова, якого 27 березня Павлоградський суд визнав винним у недбалому ставленні до військової служби і засудив до 7 років позбавлення волі. Суд вирішив, що Назаров, керуючи АТО в Луганській області не забезпечив належну координацію структурних підрозділів, через що 14 червня 2014 року в результаті падіння збитого бойовиками військово-транспортного літака Іл-76 над аеропортом м Луганськ загинули 49 осіб.
Наразі апеляційна скарга на цей вирок розглядається у Апеляційному суді Дніпропетровської області і широко обговорюється у ЗМІ та розганяється активістами у соцмережах. Лейтмотив їх повідомлень - генерал навмисно відправив на смерть десантників 25 окремої повітрянодесантної бригади.
Отже, в країні четвертий рік іде війна, щодня гинуть та отримують поранення українські воїни і мирні жителі, окуповано значну частину території України, понад мільйон українців стали біженцями…, а деякі судді беруть самовідвід і не хочуть розглядати справу загарбників-окупантів, викритих СБУ. Нібито, переймаючись за власну безпеку.
Натомість, знаходяться судді і прокурори, які охоче судять чинного генерала української армії, який виконував свій військовий обов'язок - захищав країну. При цьому чітко визначено - хто замовив та скоїв цей терористичний акт. Оприлюднені телефонні переговори організаторів теракту з їх російськими кураторами, названі безпосередні виконавці, однак звинувачують у трагедії і судять українського генерала. Про притягнення до відповідальності терористів - ані пари з вуст.
Також резонансною темою стало голосування 6 жовтня у Верховній Раді за законопроект №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях", який ще називають Законом «Про реінтеграцію Донбасу».
Події у сесійній залі та навколо будівлі Верховної Ради у переддень голосування, власне як і під час самого голосування, наочно продемонстрували що країна агресор кидає у бій свої останні «консерви», вже не жаліючи їхнього політичного реноме - це вже відпрацьований матеріал. Хоча досі ще з депутатськими повноваженнями, грошима та потужною медійною підтримкою.
У законопроекті Росія визнана «країною агресором», а окупаційна адміністрація визначена як збройні сили, інші військові формування, державні органи РФ та підконтрольні їй самопроголошені органи, що очікувано викликало істеричні заяви з боку МЗС РФ.
Однак, заяви окупантів що законопроект "явно суперечить Мінським угодами і підриває мирне врегулювання" лише інформаційний шум, а справжня реакція полягає у наступному.
10 жовтня Путін підписав указ, що дозволяє використовувати військовослужбовців російській армії - іноземців у миротворчих і антитерористичних операціях за межами РФ.
У документі говориться, що "військовослужбовці, які є іноземними громадянами, можуть брати участь у бойових діях, виконувати завдання в умовах надзвичайного або воєнного стану, збройного конфлікту, а також брати участь у діяльності з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки або з припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Російської Федерації".
На практиці це означає наступне - зрадники, агенти впливу, засланці та найманці, що мають українське громадянство, в одну мить можуть перетворитися на військовослужбовців російської армії, які виконують завдання з «відновлення міжнародного миру і безпеки або з припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Російської Федерації".
Частина вже проявили себе під час Революції Гідності, анексії Криму, стояли у витоків «русской весны» на Донбасі… А скільки їх ще в українських судах, прокуратурах, органах державної влади та місцевого самоврядування?
Тож, дивлячись на події останнього часу, коли ухвалення важливих для країни законів або резонансних судових справ, проходять під гучні крики «Зрада!», «Патріотів зливають!», «Всьо пропало!», то на думку спадає відома приказка з запорєбріка про шапку, що горить на злодії.
Але нічого, в них незабаром ще не так припікатиме - тож зберігайте спокій, робіть висновки та чистить кулемета!
Продолжаю пристально наблюдать за ходом развития событий вокруг гибели военного самолета Ил-76 с 49 нашими десантниками на борту летом 2014 года. Но это не наблюдение, а скорее уже анализ происходящего. Третий год судебных процессов. Павлоград, Днепр. Осталась последняя надежда Демократии в Украине - ВЕРХОВНЫЙ СУД, а если нет, то уже только Европейский Суд по Правам человека. Третий год наша несовершенная система права - юриспруденция с гражданскими судами затаскав до дыр дело против генерала Виктора Назарова, не хочет устанавливать ПРАВДУ и принять справедливое решение по единственному обвиняемому.
В апелляционном суде Днепра генерал-майор Виктор Назаров в очередной раз обжалывает свой приговор - семь лет лишения свободы. Больше ему на службе заняться нечем…наверное. Война наверно закончилась, Крым снова Наш, Донбасс в составе Украины. Никакого АТО нет. Все спокойно. Можно поумничать и с генералом. Это величина. Это не простая пешка, которую можно разыграть. Его можно и использовать…Как надо. В НУЖНОЕ время.
Заседание продолжается уже седьмой час !!!. Сам генерал своей вины не признает, держится достойно, несмотря на выкрики, провокации в зале суда и указывает на выводы экспертизы, которые доказывают его невиновность.
Назаров выразил свои возражения относительно присутствия в зале плакатов, которые принесли родственники погибших, заявив, что они демонстрируют "предвзятое отношение" к нему и содержат "признаки давления на суд". Полностью поддерживаю его в этом. Мы не на футболе, не на митинге. На мой взгляд, это мягко говоря, некорректно делать в зале Суда…Мы же не в Верховной Раде, где это принято и уже считается нормальной практикой. Это - СУД!!! И там должно быть верховенство ПРАВА, а не эмоций и Заказов.
Еще отмечу касаемо "выпивших военных; с запахом алкоголя" в форме и без формы в зале суда - просто эмоции говоривших эти слова людей и "домашние заготовки". Некрасивое поливание грязью. Ни одного выпившего военного там не было и даже быть не могло. А ребята все реально уважаемые и боевые. Парни держались спокойно, не велись на выкрики из зала и провокации, словесные перепалки, хотя это сделать было действительно тяжело, выслушивая эмоции родственников, матерей погибших ребят. Тяжело себя сдерживать; не отвечать, не позволив себе лишнего и чтоб потом на этом построили дальнейшее обсуждение вместо темы суда.
Как отметил сам Назаров на заседании суда, он не соглашается с многими выводами суда первой инстанции. Поэтому генерал считает вынесенное решение необоснованным. Описаны факты, которые не соответствуют реальным фактическим обстоятельствам дела. Следует отметить, что апелляционную жалобу Назарова в суде поддержали представители Министерства Обороны и Генерального штаба Вооруженных Сил Украины, которые присутствовали на заседании.
Генерал просто справедливо требует в суде детально изучить доказательства по делу, которые по его мнению, проигнорировала первая инстанция. И это не беспочвенно. Имеется целый ряд спорных вопросов касаемо заключения экспертиз .
Военная прокуратура оценивает ходатайство генерала как попытку затянуть апелляционный процесс, а причина на самом деле ОДНА - понимает, что НАКОСЯЧИЛА вместе с СУДОМ.
Так, на пример, в выводе суда написано, что экспертиза не может рассматриваться как допустимое доказательство, поскольку вообще к проведению экспертизы не привлекались сертифицированные эксперты, как это предусмотрено реестром Министерства Юстиции!!! Хотя такие ЕСТЬ на самом деле!!!!
Получается, что Суд изложил неправдивые данные или же другими словами неправдиво изложил факты, так как эти сертифицированные эксперты поставили свои подписи под ВЫВОДОМ экспертизы.
Судом рассматривались и брались во внимание результаты экспертиз проведенных Киевским институтом судебных экспертиз - со стороны обвинения и Львовским научно исследовательским институтом - со стороны защиты.
Все эксперты которые изучали материалы дела должны были сделать выводы, а после подписываться исключительно за свой кусок в определенной области исследований, где они - специалисты. Подчеркиваю - Только за СВОЙ!!! А не подписываться за все результаты экспертиз общим скопом, подписав выводы в акте, как это проведено Киевским институтом судебных экспертиз.
Вывод же комиссионной комплексной экспертизы проведенной Львовским научно исследовательским институтом подписан всеми экспертами которые брали участие в исследованиях результатов трагедии ИЛ-76. Каждый по вопросу, в котором он является соответствующим специалистом, и Только в этом куске или вопросе исследования.
В выводах экспертизы обвинение обсуждает вопрос была ли на то время боевая обстановка или нет ?
Согласно Закона Украины экспертиза не имеет права проводить исследования в области ПРАВА. Это Реальное нарушение, за которым прослеживается то, что торопились побыстрее собрать материал, подготовить дело и скорее закрыть, не полностью рассмотрев приведенные аргументы защиты, а возможно и сознательно проигнорировав их.
Кроме того, еще одно серьезное нарушение - это привлечение к Киевской экспертизе троих военнослужащих, которые находятся в служебной зависимости от обвиняемого, что запрещает Криминальный Закон.
А так, пока, прослеживается четкая направленность экспертизы - подготовить общественное мнение к принятию НУЖНОГО решения судом, не приняв во внимание, к сожалению, всех факторов, а только выборочно - нужных! Раз начали - соберите все материалы, расследуйте. Пусть будет подведен логический КОНЕЦ в этом деле.
Апелляционный суд Днепропетровской области частично удовлетворил ходатайство генерал-майора Виктора Назарова. Суд согласился пересмотреть выводы двух военно-тактических экспертиз, на которых настаивал Назаров: в части исследования заключения экспертизы стороны обвинения и заключения стороны защиты.
Снова продолжаем искать не виновных, а Крайних. Крайних всегда можно назначить, а дальше разберемся. Так, наверное, всем проще и быстрее. Схема довольно проста: Приговор - Виновен - Убийца - Должен Сидеть в Тюрьме. Все согласны. Плевки в лицо, таскания за одежду, угрозы…. И Все… Финал… Забвение… И ждем назначения новых КРАЙНИХ.
Вину человека ВСЕГДА надо довести с беззаговорочными доказательствами, чтобы не было апелляций, кассаций, обжалований, судов разных инстанций, версий, догадок, недомолвок и двояких толкований, словоблудия в приговоре.
Вина доказана - отвечай по ЗАКОНУ, Нету доказательств - НЕ смейте никогда беспочвенно обвинять человека.
Поймите ВСЕ, что Армия Украины есть и остается фундаментом государства, выполняла и будет продолжать выполнять задачи по защите Украины и ее НАРОДА!!! В это же время, судовый процес над генералом Віктором Назаровим создает прецедент правовой незащищенности как командиров так и всех военнослужащих вцелом, которые защищают Украину в условиях гибридной войны.
За последние четыре года воспитано новое поколение инициативных, а временем и отчаянных командиров, которые обеспечивают защиту нашей Украины. Сдержать их судовими решениями было бы неразумно с точки зрения гарантий обороноспособности и безопасности.
В результате на скамье подсудимых находиться генерал Виктор Назаров, хотя на его месте мог бы быть кто -то другой, а не те, кто совершил этот террористический акт. Толпе надо кровь! Но это не тот случай. Задумайтесь, включите мышление. Воспользовавшись такой логикой можна осудити любого командира, чье подразделение понесло потери во время боевых действий. Это все комбриги, комбаты и т.д.
Это недопустимый факт в стране, которая подверглась военной агрессии и защищает свою свободу та независимость.
Не надо превращать суд в поиск "очередной жертвы" чтобы успокоить общественность раскрытием "громкого дела". То что мы пока видели и слышали благодаря трансляциям из зала суда, уже само по себе говорит об отсутствии прямой вины за гибель борта. И не голословно, а на все позиции обвинения есть конкретные доказательства.
Сам задаю себе вопрос: так теперь мне и моим товарищам тоже готовиться? Мы тоже отдавали приказы, зная про опасность. Мы тоже отправляли "на верную смерть". Но и МЫ сами туда тоже ходили и могли погибнуть в любую минуту.
Кроме трагически погибшего борта ИЛ-76 сбито было 20 летательных аппаратов в которых погибло 38 человек. Так почему не вспоминает НИКТО про них??!!
Своих Сдавать Нельзя. Никогда. Потеряем Страну.
Вся эта спланированная информационная компания имеет четкую цель - нагнетание резонанса в обществе и как последствия - недоверие Вооруженным Силам Украины в целом.
Хотелось бы скорее справедливого, взвешенного и обоснованного судебного решения, а не СУДИЛИЩА которое имеет цель - снизить градус накала Толпы. Но тогда это уже будет не Незалежна Украина, а Украина Залежна от решения тех, кому оно выгодно - манипуляторов и кукловодов. Но ведь МЫ не стадо баранов !!!
Судить только Вам…