У чому звинувачують полковника Без’язикова

Автор: Ірина Салій

У Києві розпочалося слухання справи Івана Без’язикова. Суд має з’ясувати, чи справді український полковник-розвідник, потрапивши у полон "ДНР", перейшов на бік ворога і співпрацював із терористами.

Коротко нагадаємо, з чого все починалося. 16 серпня 2014 р. полковник, начальник розвідки 8 Армійського корпусу сухопутних військ Іван Без’язиков, а також майор юстиції Валерій Шмигельський і капітан глибинної розвідки Євген Мандажі потрапили у полон, коли поїхали на перемовини з терористами, щоб забрати тіла загиблих українських солдатів біля села Степанівка в Донецькій області.

Двох полонених вдалося обміняти ще у вересні і грудні 2014 р., а Без’язиков перебував на окупованій території майже 2 роки. Весь цей час ані українська влада, ані родина полковника не мали інформації про те, чи живий він і де перебуває.

Звільнення полковника влітку 2016 р. подавали як результат надскладної таємної спецоперації Служби безпеки України. Із Без’язиковим зустрічався сам Президент Порошенко. А вже через кілька місяців та ж СБУ затримала його як підозрюваного в участі у терористичній організації.

ЩО ІНКРИМІНУЮТЬ БЕЗ’ЯЗИКОВУ

Без’язикова звинувачують у тому, що він, потрапивши у полон, 25 серпня 2014 начебто погодився обійняти посаду "заступника керівника відділу аналітичної роботи управління військової розвідки "ДНР". Таку пропозицію йому, за версією слідства, озвучив сам очільник "військової розвідки "ДНР".

В обвинувальному акті зазначено, що "розвідку" 7 липня 2014 року створив і очолив громадянин Росії і полковник ГРУ РФ Сергій Дубінський із позивним Хмурий, який діяв за вказівкою російських спецслужб.



У прокуратурі вважають, що "розвідка" складалась як із місцевого населення, так званого "ополчення", так і з громадян Росії, діючих і колишніх працівників спецслужб, які мали досвід бойових дій в Афганістані, Придністров’ї, Чечні, тощо. Загальна кількість "розвідки ДНР" оцінюється у понад 800 осіб.

В "Управління військової розвідки "ДНР" входили перший аналітичний підрозділ, диверсійно-розвідувальний відділ, контррозвідувальний відділ, відділ радіорозвідки та спецзв’язку, відділ тилового забезпечення.

"Військова розвідка" займалась збором інформації з території України, підготовкою аналітики для керівництва "ДНР" і координаторів з Росії, плануванням і проведенням диверсійно-розвідувальних операцій на території України, виявленням на окупованих територіях проукраїнськи і патріотично налаштованих громадян з метою їх ув’язнення, тортур і вбивств, захопленням підприємств і організацій, незаконним вилученням майна.

Так, "розвідники" захопили офіси корпорації "Індустріальний союз Донбасу", ПрАТ "Будмеханізація" і приватний житловий будинок, які використали для розміщення своїх підрозділів.

Щодо Без’язикова, то він згідно з обвинувальним актом, відповідав за збір інформації щодо пересування українських військових, а також брав участь в інформаційних операціях щодо дискредитації Збройних сил України і керівництва держави в цілому.

На виконання повноважень полковник отримав формений одяг, автоматичний пістолет Стєчкіна, автомобіль та особистого водія. Також у його розпорядженні були два кабінети і з десяток підлеглих.

Раніше СБУ опублікувала записи телефонних розмов Без’язикова з бойовиками "ДНР".

Судячи із записів, український полковник на службі в "ДНР" отримував від інформатора дані про пересування українських сил АТО. Серед іншого зафіксовано, як підлеглі домовляються скинутися по 100 доларів на день народження Івану Миколайовичу. Також опублікована розмова, в якій заступника командира корпусу "Міноборони "ДНР" Едуард Басурін сказав дружині Без’язикова, що бачив її чоловіка, він живий, здоровий, в підвалі не сидить, але на територію України повертатись не планує.

У травні 2015 р. в "управлінні військової розвідки "ДНР" відбулась реорганізація і, воно ввійшло до складу "республіканської гвардії". У прокуратурі кажуть, що у новій структурі Без’язикову місця не знайшлося. 27 травня 2015 р. його відсторонили від посади. Хоча з полону Без’язикова звільнили тільки через рік.

Чому розформували "розвідку "ДНР" і чим ще рік займався у полоні український полковник? Про це офіційне обвинувачення змовчує. Але особи близькі до слідства стверджують, що Без’язиков і "розвідуправління" потрапили в опалу до ватажка терористів Олександра Захарченко. У лавах "військової розвідки" начебто визріла опозиція, яка хотіла поставити на чолі "ДНР" свою людину. Тому другий рік в "ДНР" для Без'язикова міг більше скидатися на полон.

Раніше в інтерв’ю Цензор.НЕТ Без’язиков зізнався, що саме в "республіканській гвардії" його били.

- Вас били там?

- В одном месте да, было. Вот в "Республиканской гвардии" этой. Хотели моего признания в том, что я так хитро засланный к ним разведчик. Имитировали, что пальцы отрежут.

БЕЗ’ЯЗИКОВ: ОБВИНУВАЧЕННЯ МЕНІ НЕЗРОЗУМІЛО

Сам Без’язиков обвинувачення заперечує, називає його неконкретним і незрозумілим.

"Із суті обвинувачення незрозуміло, як саме я взяв участь у діяльності терористичної організації "ДНР", яким саме чином я був зарахований до "розвідувального управління", чи відповідає те, що я був зарахований, як стверджує сторона обвинувачення, добровільному вступу до терористичної організації… Незрозуміло, чому ці статті обвинувачення застосовують до мене", - заявив полковник у суді.



Адвокат обвинуваченого Олег Веремієнко каже, що відповідно до Європейської конвенції з прав людини, обвинувачення має бути максимально конкретним і містити посилання на докази.

Однак суд зазначив, що не може роз’яснювати те, чого нема в обвинувальному акті, а обставини вчинення злочину будуть з’ясовуватися в ході розгляду справи.

Без’язиков не визнає себе винним. Каже, що так чи інакше вербували всіх, хто потрапив у полон.



"Пропонували перейти на сторону "добра". Воювати за "свободный русский мир", за гегемонію словянської нації", - розповідає Без’язиков.

Полковник запевняє, що на пропозиції терористів не піддався і до розмов про посади мова не йшлася.

"Директор подвала", - так він описує своє становище в "ДНР".

***

15 вересня суд приступить до дослідження доказів у справі. Серед свідків – співробітники контррозвідки СБУ, а також розвідник Євген Мандажі, який у 2014 р. потрапив у полон разом із Без’язиковим. Третій полонений Валерій Шмигельський (звільнений ще в грудні 2014 р.) загинув минулого року, за місяць до того, як "ДНР" відпустила Без’язикова. Шмигельського в нічний час на дорозі збив на автомобілі громадянин Боснії та Герцоговини.

В історії полковника Без’язикова багато загадок. Це і чому забирати тіла загиблих мали військові розвідники. Чому Без’язиков в полоні провів 2 роки, а двох інших полонених вдалося звільнити за кілька місяців. І, зрештою, умови його звільнення влітку 2016 р. також невідомі. Відповіді на ці питання, сподіваємося, незабаром пролунають в судовому процесі.

Ірина Салій, Цензор.НЕТ