"Украине могли раньше предоставить оружие, если бы не коррупция". Что говорят в Вашингтоне о нападении РФ? ВИДЕО

Украина получила очередную партию помощи США. Третий самолет привез около 80 тонн вооружения и боеприпасов, в том числе и три сотни противотанковых ракет Javelin. На фоне новостей о масштабном вторжении России НАТО усиливает не только свой восточный фронт, но и вооружает Украину. В каких условиях эта помощь могла бы поступить раньше? Почему в Конгрессе США верят, что наступление России неизбежно?

Обо всем этом смотрите в интервью с исполнительным директором НАКО Еленой Трегуб, недавно имевшей встречу с представителями конгресса США в Вашингтоне.

Материал вышел в рамках программы Восточный фланг, совместного проекта Цензор.НЕТ и Независимой антикоррупционной комиссии (НАКО).

(Приводим текст интервью на украинском языке)

- Україна отримала чергову партію допомогу від Сполучених Штатів. Ви також нещодавно повернулися з Вашингтону. Які настрої там? США надає зброю саме зараз через ймовірне вторгнення Росії чи все ж Україна змогла виконати "домашнє завдання", щоб отримати цю військову допомогу?

- Станом на сьогодні допомога надається виключно через те, що більшість американського істеблішменту переконана, що війна неминуча. Вони не знають, в якому буде об’ємі це вторгення, але переконаний і Конгрес, і Білий дім, і розвідувальна спільнота, що Росія якимось чином піде на пряме протистояння з українською армією. Тому зараз у терміновому порядку нам надають цю зброю, щоб забезпечувати стримуючий фактор. Також США намагаються наздогнати ті роки, коли вони нам не дуже охоче надавали цю зброю. Я хочу нагадати, як ми важко добивалися, щоб нам дали хоча би десяток цих Джавелінів.

Зараз Україна опинилася в ситуації, коли корупція стала фактором нашої національної безпеки. Західні партнери говорять, що оскільки ми є країною, де відсутнє верховенство права, ми не готові входити в НАТО. Лунають відверто антиукраїнські заяви, як від президента Хорватії, який сказав, що "Україну не треба захищати, бо ми найкорумпованіше країна Європи". Корупція – наше слабке місце. І ні Петро Порошенко, ні чинний президент Зеленський не зробили достатньо, щоб закрити це слабке місце: реформувати судову систему, призначити антикорупційного прокурора. Нам могли надавати більш серйозну зброю всі ці роки, якби партнери вважали, що ми більш чиста і реформована країна, але маємо корупційний безлад і відутність верховенства права.

Тому ми бачимо ці картинки у міжнародних виданнях, аналітичних центрах, які порівнюють спроможності армій Росії і України. Ці настрої, аналізи, впливають на те, що український ринок цінних паперів знецінюється, Євробонд падає в ціні, відповідно виводяться гроші з України, курс гривні падає, і ми повинні розраховувати на власні золотовалютні резерви. Це все продовження гібридної війни, коли через дії Росії страждає українська економіка. Але не тільки через них. Якби ми були більш реформована країна, ми би так не постраждали у 2022 році. Цей висновок роблять абсолютно всі наші партнери, і додають, що Україна не впоралася ще з домашнім завданням. Однак, звичайно, нас ніхто не покине перед російською загрозою.

- Окрім США активну позицію висловлює і Велика Британія, зокрема лунала заява про створення тристороннього союзу з Україною та Польщею. Як ви це оцінюєте, враховуючи те, що Сполучене Королівство останні роки допомагає у розбудові не тільки української армії, а й громадянського суспільства?

- Взагалі після Брекзіту Британія стала більш активною в глобальному вимірі. У них з’явилася нова стратегія зовнішньої політики. Британія стає активним гравцем, де раніше була стримана у своїх діяї у складі Європейського союзу. А в ЄС, як ми знаємо, є такі країни як Франція та Німеччина, які не хочуть допомагати Україні, і прямо заявляють, що не хочуть бачити нас в НАТО. Німеччина навіть нам блокувала закупівлі гвинтівок через Агенцію НАТО. Зараз Британія повністю вільна, вона визначила для себе Росію як загрозу, тому наростила свій вплив і допомогу Україні. Нам потрібно мати з нею особливі стосунки. В України є зараз стратегія маленьких альянсів, союзів за інтересами. Тому цей тристоронній союз – це країни, у яких абсолютно спільні інтереси. Я вважаю, що це позитив.

- Ми насправді вже два місяці намагаємось взяти інтерв’ю у глави "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, хотілося би дізнатися, як відбувається розформування державного концерну. НАКО допомагає "Укроборопрому" в цьому. Чи дійсно вірите в ефективну реформу концерну, враховуючи, величезну кількість збанкрутілих заводів або таких, що виробляють неконкурентну продукцію?

- Ми всі пам’ятаємо, що "Укроборонпром" створювала влада Януковича. І ця структура була неефективна, оскільки була створена не з ціллю підняти український ОПК, а навпаки, централізувати корупційні потоки. Коли відбувся Євромайдан, цю структуру логічно було би ліквідувати і створити щось інше замість неї. Влада Зеленського нарешті пішла на це. Замість концерну має бути сворене акціонерне товариство. Під ним будуть знаходитися інші підприємства зі своїми наглядовими радами. "Укроборонпром" теореично відв’яжеться від політичного впливу, коли друзі Президента будуть дзвонити директору і вимагати, щоб їхнім родичам продававали щось чи у них купували. Вже такого не буде, бо директора буде обирати наглядова рада, яка буде мати половину незалежних членів. Бажано, щоб туди ще й увійшли міжнародні партнери, які би допомогли нам зайняти краще місце на зовнішніх ринках. Реформа націлена те, щоб цю корупційну структуру перетворити на щось дієве, на більш західну систему, більш прозору.

Форма "Укроборонпрому" називається "концерн". Це щось таке типу гібрида компанії і міністерства. Такого на Заході немає, вони не розуміють, що означає слово "концерн". З одного боку "Укроборонпром" має право призначати директорів більше ніж сотні компаній, що є дуже великим корупційним впливом, а з іншого боку, "Укроборонпром" немає ніякого контролю за фінансами, за господарською діяльністю цих підприємств, бо це не холдинг. Її давно треба було ліквідувати. Я можу вам з впевненістю сказати, що це відбудеться у 2022 році.

- Щоб наблизитися до НАТО або хоча би до отримання ПДЧ, Україна повинна виконати домашнє завдання і прийняти або імплементувати вже прийняті закони з так званого "пакету НАТО". Чи сильна адвокаційна кампанія цих законопроєктів в українському парламенті і чи є кому їх лобіювати?

- Ми бачимо сильне уповільнення ефективності парламенту. Не секрет, що відбувається певний розпад коаліції, все менше і меншою стає спроможність чинної влади просувати такі складні закони. Зверніть увагу, як довго вони намагаються просунути "Закон про СБУ", який є одним із цього "пакету НАТО". Так само "Закон про державну таємницю", йде в черзі за СБУ, він також затриманий. "Закон про оборонні закупівлі" прийнятий, але не імплементований поки що. Найбільша спроможність парламенту була після перемоги Зеленського на виборах, саме тоді була можливість просунути більшість цих законів. Але частина з них не були готові. І попередн влада робила імітацію, ніби ці закони пишуться. "Закон про держтаємницю" за часів Порошенка переписували кілька разів, і сам Порошенко робив перед НАТО імітацію, наче він цей закон ось-ось прийме. А не прийняли, тому що цей закон дуже сильно контролює Служба безпеки України. Контроль над держтаємницею і менеджентом секретної інформації, над видачею дозволів - все це є монополією СБУ і ця тема досить корупційна. СБУ має владу, яку не віддасть просто так.

Вже міжнародні партнери кажуть: "Давайте вже що є. І прийняття цього закону покаже, що ви принаймні зробили перший крок у реформі СБУ. А потім ми його поремонтуємо, ще щось приймемо". Така у них логіка, і невідомо чи це правильно. Може, нам треба цей закон реально затримати, вдосконалити і лише тоді приймати.

"Пакет НАТО" – це не значить, що, якщо ми ухвалимо ці 5 законів, то НАТО нас прийме. Насправді НАТО набагато більше зрадіє, якщо ми вичистимо свою судову систему і покажемо, що ми - функціонуюча нормальна демократія.

Насправді російська пропаганда полягала в тому, щоби показати світу, що ми є failed state, країна, яка не здатна сама собою управляти, в якої все прогнило, все корумповано, яку не сприймають західні партнери, і що ніхто нам не буде допомагати. Але ми бачили, що під час чергового загострення євроантлантична спільнота проявила відносну, але досить сильну єдність в тому питанні, що Україну не залишать наодинці з Росією.

***

Тотальна засекреченість не дає змогу оцінити реальний стан забезпеченості армії озброєнням і військовою технікою, а також ефективність витрачання бюджетних коштів, хоча Міноборони постійно звітує про майже 100% їх освоєння. Прийнятий у 2020 році Закон "Про оборонні закупівлі" мав би стати початком переходу від засекреченої радянської системи до більш прозорої євроатлантичної. Однак цього не сталося, імплементували його не вдається і досьогодні. Загалом протягом 2021 року Міністерство оборони оголосило відкритих закупівель на суму 21,07 млрд грн. З яких 66% не відбулися.

Волонтери і надалі забезпечують армію технікою, транспортом, дронами, тобто тим, що має закуповувати Міністерство оборони в рамках Державного оборонного замовлення. Благодійний фонд "Повернись живим" комплектують мобільні командні пункти для артилерії і допомагають з розбудовою тероборони. А ініціатива "Армія SOS" зазначає, що в минулому році отримували десятки запитів від тих же артилеристів з проханням закупити їм планшети.

Допомога партнерів значно підвищує оборонні спроможності Збройних сил зокрема, і України в цілому. Але варто також розуміти, що саме країна може виробляти і постачати своїй армії самостійно. І наскільки прозорими є ці процеси.

Ірина Сампан

Автор: Наталя Джума